МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ
22.03.2012 N 627

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 квітня 2012 р. за N 521/20834

Про затвердження Вимог до роботодавців
щодо захисту працівників від шкідливого впливу
хімічних речовин

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 402, наказую:

1. Затвердити Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.):

2.1. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. У встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Міністр В. Балога

Погоджено:

Голова Державної служби гірничого нагляду та
промислової безпеки України О.І. Хохотва

Затверджено
Наказ МНС України
22.03.2012 N 627

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 квітня 2012 р. за N 521/20834

Вимоги
до роботодавців щодо захисту працівників від
шкідливого впливу хімічних речовин

І. Сфера застосування

1.1. Ці Вимоги встановлюють вимоги до суб’єктів господарювання щодо захисту працівників від небезпеки для їх здоров’я, що існує або виникає внаслідок впливу хімічних речовин, наявних чи таких, що можуть утворюватися на робочому місці в процесі роботи з хімічними речовинами.

Ці Вимоги встановлюють також спеціальні вимоги щодо захисту працівників від шкідливої дії важких металів, а також бензолу і його похідних.

1.2. Дія цих Вимог поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності (далі - суб’єкти господарювання), що здійснюють діяльність пов’язану з роботою з хімічними речовинами.

ІІ. Визначення термінів

У цих Вимогах терміни вживаються в такому значенні:

граничнодопустима максимальна разова концентрація хімічної речовини (далі - ГДК_р.з.м.р) - середня за чотири 15-хвилинних відрізки часу однієї робочої зміни кількість хімічної речовини в одному кубічному метрі повітря робочої зони працівника;

граничнодопустима середньозмінна концентрація хімічної речовини (далі - ГДК_р.з.с.з) -середньозважена за 8-годинну робочу зміну кількість хімічної речовини у кубічному метрі повітря робочої зони працівника;

зона дихання - простір у радіусі до 50 см від обличчя працівника;

канцерогени - хімічні речовини, під впливом яких в людському організмі виникають дозозалежні новоутворення;

клас небезпечності хімічної речовини - ступінь можливої дії хімічної речовини на організм людини (1 клас - надзвичайно небезпечна речовина; 2 - високонебезпечна; 3 - помірно небезпечна; 4 - малонебезпечна);

метали - умовна узагальнююча назва хімічних речовин з переважанням металічних властивостей, наявність яких (та їх сполук) у вигляді пари або аерозолю в повітрі робочої зони у певних концентраціях здатна спричинити шкідливий вплив на здоров’я людини;

небезпечність хімічної речовини - властивість хімічної речовини спричиняти шкідливий вплив на стан здоров’я людини і її нащадків;

похідні бензолу - хімічні сполуки, в яких водень у молекулі бензолу С₆Н,6 частково або повністю заміщено галогенами, нітро- , аміно-, окси-, гідрокси- тощо групами;

реєстраційний номер речовини згідно з CAS (Chemical Abstracts Service) - номер, що присвоюється хімічній речовині згідно з вимогами Міжнародного Союзу теоретичної та прикладної хімії (International Union of Pure and Applied of Chemistry);

робота з хімічними речовинами - господарська діяльність, яка на будь-якому етапі виробництва передбачає виготовлення, застосування, оброблення, зберігання, транспортування, знешкодження, утилізацію хімічних речовин, а також утворення нових хімічних речовин в результаті перероблення і як побічних продуктів виробництва;

хімічна речовина - будь-який хімічний елемент або хімічна сполука в чистому вигляді або у суміші з іншими речовинами природного або штучного походження, яка одержана спеціально або утворюється в процесі господарської діяльності, в тому числі у вигляді побічних продуктів або відходів виробництва;

шкідлива хімічна речовина - речовина, яка у разі контакту з організмом працівника викликає ураження, захворювання чи відхилення у стані здоров’я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу, або у віддалені періоди його життя, або життя наступних поколінь.

ІІІ. Показники концентрації
хімічних речовин у повітрі робочої зони

3.1. Нормованими показниками концентрації хімічних речовин у повітрі робочої зони є граничнодопустима максимальна разова концентрація ГДК_р.з.м.р і граничнодопустима середньозмінна концентрація ГДК_р.з.с.з у повітрі робочої зони працівника.

Дотримання зазначених граничнодопустимих концентрацій за умови тривалості робочої зміни 8 годин та 40-годинного робочого тижня не повинно призводити до відхилень у стані здоров’я або захворювання працівника в період трудової діяльності та у наступний період його життя, а також не повинно завдавати шкідливого впливу на здоров’я нащадків.

3.2. Концентрацію хімічної речовини у повітрі робочої зони працівника вимірюють у міліграмах на один кубічний метр повітря з температурою 20° С за атмосферного тиску 101,3 кПа.

Врахування змін мікроклімату робочої зони має здійснюватись відповідно до розділу 2 "Общих санитарно-гигиенических требований к воздуху рабочей зоны", затверджених і введених у дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 вересня 1988 року N 3388 (ГОСТ ССБТ 12.1.005-88).

3.3. Граничнодопустимі значення максимальної разової і середньозмінної концентрації шкідливих хімічних речовин визначені "Общесоюзными санитарно-гигиеническими и санитарно-противоэпидемическими правилами и нормами. Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженими Головним державним санітарним лікарем Міністерства охорони здоров’я СРСР 26 травня 1988 року (далі - СН 4617-88).

3.4. Якщо на працівників під час виконання робіт з хімічними речовинами протягом зміни впливають кілька шкідливих хімічних речовин односпрямованої дії, враховують сумарний вплив всіх цих речовин. У цьому разі має виконуватись вимога:

де:

n - кількість наявних у повітрі робочої зони шкідливих речовин односпрямованої дії;

К_i - виміряне значення концентрації i-ї речовини у повітрі робочої зони;

ГДК_i - граничнодопустима концентрація i-ї речовини у повітрі робочої зони.

Якщо у повітрі робочої зони наявні шкідливі хімічні речовини різноспрямованої дії, відповідні граничнодопустимі концентрації (далі - ГДК) залишаються такими ж, як і за умови ізольованої дії кожної з речовин.

IV. Загальні обов’язки суб’єктів господарювання
щодо захисту працівників від шкідливого
впливу хімічних речовин

1. Запобіжні заходи

1.1. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність відповідно до пункту 1.2 розділу І цих Вимог, зобов’язаний перед початком робіт визначити наявність або можливість утворення чи появи шкідливих хімічних речовин на робочих місцях.

У разі наявності або можливості утворення чи появи шкідливих хімічних речовин він повинен:

провести державну реєстрацію хімічних речовин та їх сполук, що виробляються на підприємстві, відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року N 420;

забезпечити зазначену продукцію паспортами безпечності відповідно до вимог стандарту "Паспорт безопасности вещества (материала). Основные положения. Информация по обеспечению безопасности при производстве, применении, хранении, транспортировании, утилизации", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 жовтня 2009 року N 376 "Про надання чинності в Україні міждержавним стандартам, змінам до міждержавних стандартів та скасування нормативних документів" (далі - ДСТУ ГОСТ 30333:2009);

оцінити небезпеку, обумовлену впливом шкідливих хімічних речовин.

Оцінка небезпеки проводиться суб’єктом господарювання на підставі:

наданих постачальником висновку проведеної органом Держгірпромнагляду України експертизи на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, чинним на території України, паспортів безпечності хімічної продукції відповідно до ДСТУ ГОСТ 30333:2009, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо властивостей і ступеня шкідливості хімічної продукції, а також здійснених заходів безпеки, сертифіката відповідності хімічної продукції відповідно до Законів України "Про підтвердження відповідності", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності";

граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

інформації про заходи щодо безпечної роботи з хімічними речовинами зокрема:

висновків медичних оглядів працівників, які проводилися при працевлаштуванні (попередніх), і періодичних профілактичних, що проводяться згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року N 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113 (із змінами);

результатів атестації робочих місць за умовами праці у випадках, передбачених Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442.

1.2. Суб’єкт господарювання повинен заборонити застосування праці жінок і неповнолітніх на роботах зі шкідливими хімічними речовинами, зокрема з бензолом та його похідними, відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за N 51/260, та Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за N 176/385.

1.3. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити працівників, що виконують роботи зі шкідливими хімічними речовинами, повним комплексом пільг і компенсацій, передбачених статтею 7 Закону України "Про охорону праці", а також лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до "Перечня производств, профессий и должностей, работа в которых дает право на бесплатное получение лечебно-профилактического питания в связи с особо вредными условиями труда", затвердженого постановою Державного комітету СРСР щодо праці і соціальних питань і Президії ВЦРПС від 07 січня 1977 року N 4/П-1 (далі - "Перечень производств"), "Перечня химических веществ, при работе с которыми в профилактических целях рекомендуется употребление молока или других равноценных пищевых продуктов", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04 листопада 1987 року N 4430-87, та вимог "О порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда", затверджених постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16 листопада 1987 року N 731/П13 (далі- НПАОП 0.00-4.36-87).

1.4. Суб’єкт господарювання повинен вжити заходів для виключення або зменшення до мінімуму шкідливого впливу хімічних речовин шляхом:

запровадження способів ведення робіт, які не призводили б до перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин;

забезпечення працівників засобами колективного захисту (огородження, вентиляція, герметизація тощо) і ефективного їх використання;

забезпечення працівників необхідними засобами індивідуального захисту згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держгірпромнагляду України від 24 березня 2008 року N 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/1 5137 (із змінами), "Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1)", затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 07 вересня 2004 року N 194, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за N 1362/9961, та "Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2", затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 13 грудня 2007 року N 305, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за N 264/14955, і належного застосування працівниками цих засобів;

скорочення до мінімуму кількості працівників, що піддаються або можуть бути піддані впливу шкідливих хімічних речовин;

скорочення до мінімуму тривалості і інтенсивності впливу хімічних речовин на працівників;

здійснення необхідних заходів особистої гігієни;

зменшення до мінімуму, необхідного для виконання робіт, кількості хімічних речовин на робочих місцях;

застосування спеціальних пристроїв для безпечного оброблення, зберігання, нейтралізації, знезараження і переміщення в межах робочих місць шкідливих хімічних речовин і відходів, що містять такі речовини;

заміни технологічних процесів, у яких передбачено застосування шкідливих хімічних речовин, такими процесами, під час яких не застосовуються і не виникають шкідливі хімічні речовини (за наявності таких альтернативних процесів).

1.5. Якщо специфіка робіт не дає можливості виключити небезпеку шляхом заміни шкідливих хімічних речовин або технологічних процесів більш безпечними, суб’єкт господарювання повинен здійснити комплекс запобіжних заходів, виходячи з такої їх пріоритетності:

запровадження технологічних процесів, планувальних рішень, організаційних заходів, відповідного устатковання і матеріалів з метою виключення або зниження до мінімуму надходження шкідливих хімічних речовин у повітря робочої зони;

застосування поблизу джерела небезпеки засобів колективного захисту, зокрема створення достатньої вентиляції;

застосування засобів індивідуального захисту, якщо немає можливості усунути шкідливу дію хімічних речовин за допомогою заходів і засобів, про які йдеться у попередніх абзацах цього пункту;

розроблення і впровадження на підприємстві інструкції з практичного застосування запобіжних і захисних заходів і засобів та здійснення контролю за дотриманням її положень;

забезпечення працівників аптечками з антидотами хімічних речовин;

дотримання вимог пожежної безпеки згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

1.6. Суб’єкт господарювання зобов’язаний регулярно з періодичністю, визначеною відповідно до пунктів 4.2 і 4.3 "Общих санитарно-гигиенических требований к воздуху рабочей зоны", затверджених і введених у дію постановою Державного комітету СРСР з стандартів від 29 вересня 1988 року N 3388 (ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ), а також позачергово у разі зміни умов роботи, через яку може змінитись вплив хімічних речовин на працівників, організувати проведення додаткового вимірювання концентрації шкідливих хімічних речовин на робочих місцях і зіставлення результатів вимірювань з граничнодопустимими концентраціями, які вказані у СН.4617-88. У разі перевищення граничнодопустимих концентрацій суб’єкт господарювання повинен негайно вжити заходів для приведення ситуації у відповідність до показників, ГДК, визначених у СН.4617-88.

1.7. У разі використання, зберігання чи транспортування на підприємстві несумісних, а також легкозаймистих, горючих чи вибухонебезпечних хімічних речовин або сумішей суб’єкт господарювання повинен вжити запобіжних заходів у такому порядку за їх пріоритетністю:

запобігти виникненню на робочому місці вибухонебезпечних концентрацій легкозаймистих речовин;

виключити наявність джерел займання, які могли б стати причиною пожежі або вибуху;

виключити можливість контакту між несумісними хімічними речовинами;

виключити або максимально зменшити загрозу для безпеки і здоров’я працівників, яка може виникнути у разі спалаху або вибуху через займання легкозаймистих чи горючих речовин або внаслідок утворення таких хімічних речовин або їх сумішей.

Під час зберігання легкозаймистих і горючих речовин необхідно дотримуватись вимог НАПБ А.01.001-2004.

1.8. Якщо технологічний процес передбачає зберігання, транспортування, використання, утворення чи знешкодження легкозаймистих, горючих або вибухонебезпечних речовин або сумішей, устатковання, яке використовується у цьому процесі, повинно відповідати вимогам Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року N 898.

1.9. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити маркування виробничих і складських приміщень, контейнерів, трубопроводів і засобів внутрішньозаводського транспорту, призначених для зберігання чи транспортування шкідливих або небезпечних хімічних речовин, відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року N 1262.

2. Запобігання нещасним випадкам, аваріям і
аварійним ситуаціям та ліквідація їх наслідків

2.1. Суб’єкт господарювання повинен організувати розроблення і впровадження на підприємстві плану заходів на випадок виникнення нещасних випадків відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232, та плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 1999 року N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 року за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).

2.2. Під час здійснення заходів з ліквідації наслідків аварій і аварійних ситуацій суб’єкт господарювання повинен додержуватися вимог НАПБ А.01.001-2004 та забезпечити виконання заходів, передбачених Правилами техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затвердженими наказом МНС від 15 серпня 2007 року N 557, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за N 1006/14273.

3. Інформування і навчання працівників

3.1. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити інформування працівника під розписку про умови праці відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону праці", а також додатково щодо:

результатів атестації робочого місця працівника;

наявності або можливості виникнення під час роботи шкідливих і/або небезпечних хімічних речовин, ступеня їх небезпечності для здоров’я, граничнодопустимих концентрацій цих речовин;

зміни цих показників у разі змін у технології, організації робіт;

змісту позначень на устаткованні, контейнерах і трубопроводах;

пільг і компенсацій, передбачених для працівника, що працює на цьому робочому місці.

3.2. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити:

гігієнічне навчання працівників відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

навчання працівників щодо запобіжних заходів, необхідних для убезпечення себе і інших працівників, відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), зокрема щодо вміння надавати першу допомогу у разі травмування працівників або при настанні гострих професійних отруєнь.

3.3. Інформація, що надається працівникам під час їх інструктування і навчання, повинна бути найновішою, базуватись на результатах вимірювань концентрації хімічних речовин на робочих місцях, медичних оглядів з урахуванням зміни технологічних процесів та умов праці, якщо такі зміни мали місце.

4. Контроль за станом здоров’я працівників

4.1. Контроль за станом здоров’я працівників здійснюється під час проведення медичних оглядів відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113.

4.2. Роботодавець повинен забезпечити, щоб процедури досліджень, що здійснюються під час проведення оглядів, не створювали додаткового шкідливого впливу на працівників.

4.3. Якщо під час медичного огляду виявлено захворювання або погіршення стану здоров’я окремого працівника, викликане впливом шкідливої хімічної речовини або перевищенням граничнодопустимої концентрації на робочому місці, роботодавець на підставі висновків медичного огляду повинен:

організувати виконання рекомендацій медичного працівника;

переглянути заходи, призначені для усунення чи зменшення небезпеки, визначені в пункті 1.4 глави 1 розділу IV цих Вимог;

вжити заходів, спрямованих на усунення або зменшення небезпеки, включаючи переведення працівника на альтернативне робоче місце, де відсутня небезпека повторного нараження на вплив шкідливої хімічної речовини;

організувати медичні обстеження всіх працівників, що підпали під вплив шкідливої хімічної речовини.

4.4. Записи про результати медичних оглядів працівників і про концентрацію хімічних речовин на робочих місцях, у тому числі і в разі ліквідації підприємства, підлягають зберіганню відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року N 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 року за N 576/3016.

V. Запобіжні заходи під час поводження
з металами та їх сполуками

5.1. Перелік хімічних речовин з переважанням металічних властивостей та їх сполук, шкідливість яких доведена науковими дослідженнями, наведено в додатку 1 до цих Вимог.

5.2. Специфічні особливості шкідливої дії важких металів та їх сполук, наведені в додатку 2 до цих Вимог, повинні бути враховані під час роботи з цими речовинами.

5.3. У разі виконання робіт з речовинами, що є канцерогенними, суб’єкт господарювання повинен вжити запобіжних заходів, передбачених Гігієнічним нормативом "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини", затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 січня 2006 року N 7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2006 року за N 100/11974 (далі - ГН 1.1.2.123-2006).

5.4. У разі виконання робіт з речовинами, які віднесені до промислових алергенів, суб’єкт господарювання повинен забезпечити виконання заходів санітарно-гігієнічного та лікувально-профілактичного спрямування згідно з гігієнічним нормативом "Перелік промислових алергенів", затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 березня 2007 року N 99, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2007 року за N 285/13552 (далі - ГН 1.1.2.140-2007).

VІ. Запобіжні заходи під час поводження
з бензолом і його похідними

6.1. Специфічні особливості шкідливої дії бензолу і його похідних наведені в додатку 3 цих Вимог необхідно враховувати під час роботи з цими речовинами.

6.2. У разі виконання робіт з речовинами, віднесеними до канцерогенних (бензол, бенз(а)пірен, бенз(а)антрацен (тетрафен), дибенз(а,h)антрацен та стирол-7,8-оксид), необхідно вжити запобіжних заходів, передбачених ГН 1.1.2.123-2006.

6.3. У разі виконання робіт з речовинами, які потребують спеціальних заходів щодо захисту шкіри та очей, суб’єкт господарювання повинен забезпечити працівників необхідним спецодягом, засобами захисту очей, а також не допускати перевищення граничнодопустимих рівнів забруднення шкіри такими речовинами, зазначених у додатку 4 до цих Вимог.

6.4. У разі виконання робіт з речовинами, які віднесені до промислових алергенів згідно з ГН 1.1.2.140-2007, суб’єкт господарювання повинен забезпечити виконання заходів санітарно-гігієнічного та лікувально-профілактичного спрямування.

Голова Державної служби гірничого нагляду та
промислової безпеки України О.І. Хохотва

Додаток 1
до Вимог до роботодавців
щодо захисту працівників від
шкідливого впливу хімічних речовин

Перелік
хімічних речовин з переважанням металічних
властивостей та їх сполук, шкідливість яких
доведена науковими дослідженнями

Додаток 2
до Вимог до роботодавців
щодо захисту працівників від
шкідливого впливу хімічних речовин

Специфічні особливості
шкідливої дії важких металів та їх сполук

_________

Примітка:

+ - необхідний спеціальний захист очей та шкіри

Додаток 3
до Вимог до роботодавців
щодо захисту працівників від
шкідливого впливу хімічних речовин

Особливості
шкідливої дії бензолу і його похідних

__________

* Похідні бензолу також чинять канцерогенну дію різного ступеня, проте меншу, ніж дія бензолу

_________

Примітка:

+ - необхідний спеціальний захист очей та шкіри

Додаток 4
до Вимог до роботодавців
щодо захисту працівників від
шкідливого впливу хімічних речовин

Граничнодопустимі рівні
забруднення шкіри