Документ втратив чиннiсть!
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 березня 2012 р. N 259
Київ
(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1103 від 18 грудня 2017 р.)
Про затвердження критеріїв,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності у житловій сфері та визначається
періодичність здійснення планових заходів
державного нагляду (контролю)
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у житловій сфері та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 28 березня 2012 р. N 259
Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
у житловій сфері та визначається періодичність
здійснення планових заходів державного
нагляду (контролю)
1. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у житловій сфері, пов’язаної з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, проведенням технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), установлюються з метою недопущення виникнення загрози життю і здоров’ю населення, запобігання завданню шкоди навколишньому природному середовищу.
2. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у житловій сфері, є:
технічний стан будинків, споруд і прибудинкових територій, які обслуговуються;
надання послуг з утримання, управління будинками, спорудами і прибудинковими територіями, а також з проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
3. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.
4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
надають послуги з утримання аварійних чи ветхих будинків, споруд і їх прибудинкових територій;
здійснюють управління аварійними чи ветхими будинками, спорудами і їх прибудинковими територіями;
провадять господарську діяльність у сфері поводження з побутовими відходами.
5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:
надають послуги з утримання будинків, споруд, що не належать до аварійних чи ветхих, і їх прибудинкових територій;
здійснюють управління будинками, спорудами, що не належать до аварійних чи ветхих, і їх прибудинковими територіями;
провадять господарську діяльність з прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;
проводять технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна.
6. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у житловій сфері здійснюються Держархбудінспекцією з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки.