Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 8 квітня 2009 р. N 322
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 437 від 27 травня 2013 р.)

Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії
та анулювання дозволів на використання праці іноземців
та осіб без громадянства

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 810 від 29.07.2009 - дію змін
зупинено згідно з Указом Президента
N 675/2009 від 27.08.2009
N 559 від 07.07.2010
N 849 від 10.08.2011
N 7 від 11.01.2012
N 35 від 25.01.2012
N 868 від 19.09.2012
N 233 від 08.04.2013 )

Відповідно до статті 8 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

3. Ця постанова набирає чинності через 30 днів з дня опублікування.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 квітня 2009 р. N 322

Порядок
видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів
на використання праці іноземців та осіб без громадянства

( У тексті Порядку слова "орган внутрішніх справ" в усіх
відмінках і формах числа замінено словами "орган
міграційної служби" у відповідному відмінку і числі
згідно з Постановою КМ N 810 від
29.07.2009 - дію змін зупинено згідно з Указом
Президента N 675/2009 від 27.08.2009 )

( У тексті Порядку слова "орган міграційної служби"
в усіх відмінках і формах числа замінено словами
"орган внутрішніх справ" у відповідному відмінку
і числі згідно з Постановою КМ N 559
від 07.07.2010 )

1. Цей Порядок визначає процедуру видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства.

Дія цього Порядку поширюється також на іноземців, що направлені іноземними суб'єктами господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договорів (контрактів), укладених між українськими та іноземними суб'єктами господарювання, та іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов'язань в секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорій "внутрішньокорпоративні цесіонарії" і "особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні".

2. Дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства (далі - іноземець), що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості (далі - центр зайнятості).

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю, що зареєстрований у центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та не має заборгованості перед ним.

3. Для розгляду поданих роботодавцем документів та надання відповідних рекомендацій при центрі зайнятості утворюється комісія, до складу якої включаються представники територіальних органів ДМС, служби безпеки, державної прикордонної та державної податкової служби, а також інших заінтересованих органів. ( Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 810 від 29.07.2009 - дію змін зупинено згідно з Указом Президента N 675/2009 від 27.08.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 559 від 07.07.2010, N 7 від 11.01.2012 )

Положення про комісію затверджується Мінсоцполітики за погодженням з ДМС, СБУ, Адміністрацією Держприкордонслужби та ДПС. ( Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 810 від 29.07.2009 - дію змін зупинено згідно з Указом Президента N 675/2009 від 27.08.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 559 від 07.07.2010, N 7 від 11.01.2012, N 35 від 25.01.2012 )

4. Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається директором чи заступником директора центру зайнятості.

5. Для отримання дозволу на використання праці іноземця роботодавець подає до центру зайнятості такі документи:

заява;

дві кольорові фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

обґрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи;

документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця у центрі зайнятості;

довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов'язкових платежів);

довідка центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом;

квитанція про внесення плати за розгляд заяви;

копія проекту трудового договору (контракту), засвідчена роботодавцем;

довідка, скріплена печаткою та завірена підписом роботодавця (у разі наявності на підприємстві режимно-секретного органу - також підписана його керівником), про те, що робоче місце або посада, на яких використовуватиметься праця іноземця, відповідно до законодавства не пов'язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці;

довідка органу внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості у іноземця, який на момент оформлення дозволу перебуває на території України;

довідка уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та стосовно нього не здійснюється кримінальне провадження; ( Абзац дванадцятий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012 )

копію статуту роботодавця, засвідчену в установленому порядку; ( Абзац тринадцятий пункту 5 в редакції Постанови КМ N 849 від 10.08.2011 )

копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця;

копії сторінок паспортного документа іноземця, що містять основні ідентифікаційні дані.

( Абзац шістнадцятий пункту 5 виключено на підставі Постанови КМ N 233 від 08.04.2013 )

6. Для отримання дозволу на використання праці іноземця, який направлений іноземним суб'єктом господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб'єктами господарювання, роботодавець подає документи, зазначені у пункті 5 цього Порядку (крім документів, передбачених абзацами четвертим і дев'ятим), а також копію зазначеного договору (контракту).

7. Для отримання дозволу на використання праці іноземця, який належить до категорії "внутрішньокорпоративні цесіонарії" або "особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні", роботодавець подає документи, зазначені у пункті 5 цього Порядку (крім документів, передбачених абзацами четвертим і дев'ятим), а також:

рішення іноземного суб'єкта господарювання про переведення іноземця на роботу в Україну;

копію контракту іноземця з іноземним суб'єктом господарювання про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;

копію контракту про безпосереднє надання послуг в Україні (для іноземця, який належить до категорії "особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні").

8. Усі видані зарубіжною країною та складені іноземною мовою документи, що зазначені у пунктах 5, 6 і 7 цього Порядку, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в МЗС, якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачено інше.

9. Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається у строк, що не може перевищувати 30 календарних днів з дня одержання пакета документів, передбачених цим Порядком.

Про прийняте рішення центр зайнятості письмово повідомляє роботодавця.

10. Дозвіл на використання праці іноземця видається на строк до одного року. Для продовження строку дії зазначеного дозволу роботодавець подає до центру зайнятості не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу документи, зазначені у пункті 5 або 6 цього Порядку.

Дозвіл на використання праці іноземця, який належить до категорії "внутрішньокорпоративні цесіонарії" або "особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні", видається на строк не більше ніж три роки. Строк дії зазначеного дозволу може бути продовжено на два роки, для чого роботодавець подає до центру зайнятості не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку.

11. Дозвіл на використання праці іноземця є підставою для отримання іноземцем візи відповідного типу, реєстрації місця тимчасового проживання в Україні та оформлення посвідки на тимчасове проживання на строк дії дозволу.

Продовження строку дії дозволу на використання праці іноземця є підставою для звернення роботодавця та іноземця до територіального органу або підрозділу ДМС стосовно продовження строку перебування іноземця на території України та оформлення нової посвідки на тимчасове проживання в Україні. ( Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 559 від 07.07.2010, N 7 від 11.01.2012 )

12. Засвідчені в установленому порядку копії дозволу на використання праці іноземця роботодавець подає іноземцеві, надсилає консульській установі України за місцем постійного проживання іноземця з метою оформлення візи відповідного типу для в'їзду його в Україну, а також територіального органу або підрозділу ДМС для реєстрації місця тимчасового проживання іноземця в Україні. ( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 559 від 07.07.2010, N 7 від 11.01.2012 )

13. Роботодавці мають право на використання праці іноземців, які постійно проживають в Україні, та інших іноземців у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, без оформлення дозволу на використання праці іноземця.

14. Незалежно від стану ринку праці та тенденцій його розвитку дозвіл на використання праці іноземця не видається та строк його дії не продовжується, якщо:

у документах, поданих для оформлення дозволу, містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

трудовим договором (контрактом) передбачено умови праці іноземця гірші, а розмір заробітної плати менший, ніж для громадян України, які виконують аналогічну роботу;

роботодавець має намір найняти іноземця на роботу, яка відповідно до законодавства пов'язана з належністю до громадянства України та/або потребує надання допуску до державної таємниці;

виявлено факти подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

є рішення відповідних органів про видворення іноземця за межі України;

минуло менше одного року від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи ІМ-1 чи анулювання попереднього дозволу;

роботодавець має заборгованість перед Фондом;

іноземець на момент оформлення дозволу відбуває покарання за скоєння злочину або стосовно нього здійснюється кримінальне провадження; ( Абзац дев’ятий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012 )

роботодавець порушив строки подання документів на продовження строку дії дозволу;

внаслідок змін на ринку праці у країні (регіоні) відпадає необхідність використання роботодавцем праці іноземця.

15. За розгляд заяви про надання дозволу на використання праці іноземця та продовження строку його дії з роботодавця справляється плата у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, кошти від якої спрямовуються до Фонду.

16. Дозвіл на використання праці іноземця анулюється у разі:

дострокового розірвання з роботодавцем трудового договору (контракту);

установлення факту підробки документів чи надання роботодавцем неправдивих відомостей у документах, на підставі яких видано дозвіл (продовжено строк його дії);

скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України;

встановлення факту використання праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі на використання праці іноземця, або іншим роботодавцем.

Про анулювання дозволу на використання праці іноземця центр зайнятості протягом трьох робочих днів повідомляє територіальні органи ДМС та органи державної прикордонної служби з використанням міжвідомчої інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи або за відсутності можливості використання зазначеної системи надсилає їм письмове повідомлення. ( Абзац шостий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 7 від 11.01.2012 )

17. Роботодавець протягом трьох робочих днів з дати початку та припинення роботи іноземця письмово повідомляє центр зайнятості про дату початку та припинення роботи, забезпечує реєстрацію паспортного документа іноземця у відповідному територіальному органі або підрозділі ДМС, про що протягом п'яти робочих днів інформує центр зайнятості. ( Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 559 від 07.07.2010, N 7 від 11.01.2012 )

18. Якщо іноземець без поважних причин не став до роботи у передбачений трудовим договором (контрактом) строк, роботодавець протягом трьох робочих днів повинен письмово повідомити про це відповідні територіальні органи ДМС та органи державної прикордонної служби і центр зайнятості. У разі анулювання дозволу на використання праці іноземця або у випадку, коли іноземець без поважних причин не приступив до роботи в передбачений трудовим договором (контрактом) строк, іноземця може бути видворено за межі України. Роботодавець, який запросив до себе на роботу такого іноземця, відшкодовує державі витрати, пов'язані з його видворенням, в порядку, встановленому законом. ( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 7 від 11.01.2012 )

19. У разі використання роботодавцем праці іноземців без дозволу на використання праці іноземця державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається Мінсоцполітики. У разі несплати (відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду. ( Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 35 від 25.01.2012 )

20. Центри зайнятості проводять обстеження роботодавців стосовно можливості забезпечення ними необхідних умов перебування і роботи іноземців, аналізують ефективність використання їх праці протягом строку дії дозволу на використання праці іноземця і у разі потреби інформують Державний центр зайнятості.

21. Відмова у видачі дозволу на використання праці іноземця або у продовженні строку його дії чи анулювання дозволу може бути оскаржена до Державного центру зайнятості або до суду.

22. Бланки дозволу на використання праці іноземця виготовляються на замовлення Державного центру зайнятості у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 283, і є документами суворого обліку.

23. Порядок обліку і зберігання бланків дозволів на використання праці іноземця та знищення зіпсованих бланків визначається Державним центром зайнятості.

24. Після закінчення строку дії дозвіл на використання праці іноземця повинен бути повернений роботодавцем до центру зайнятості.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 квітня 2009 р. N 322

Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. N 2028 "Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 44, ст. 2188).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 649 "Про внесення змін до Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" (Офіційний вісник України, 2002 р., N 21, ст. 1027).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2005 р. N 892 "Про внесення зміни до пункту 7 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 37, ст. 2288).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. N 11 "Про доповнення пункту 5 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства на працевлаштування в Україні" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 3, ст. 84).