Про документ
| Дата | 2004-12-31 |
| Тип документу | Наказ |
| Назва | Про затвердження Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір |
| Номер | 998 |
| Введенно в дiю | 2004-12-31 |
| Автори | Міносвіти і науки |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
31.12.2004 N 998
Про затвердження Концептуальних засад
розвитку педагогічної освіти в Україні
та її інтеграції в європейський
освітній простір
З метою забезпечення розвитку педагогічної освіти, що зумовлено змінами в системі та структурі загальної середньої освіти і необхідністю інтеграції національної педагогічної освіти в європейський освітній простір, враховуючи Рекомендації Всеукраїнської наради ректорів педагогічних і класичних університетів з питань розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір (м. Харків, 29-30 вересня 2004 р.) наказую:
1. Затвердити Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір, що додаються.
2. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.) спільно з департаментами загальної середньої та дошкільної освіти (Полянський П.Б.), професійно-технічної освіти (Супрун В.В.), міжнародного співробітництва та європейської інтеграції (Сухолиткий О.С.), кадрової роботи (Биховський В.Т.), Науково-методичним центром вищої освіти (Лемківський К.М.) розробити заходи, спрямовані на реалізацію Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Степка М.Ф.
Міністр В.Г.Кремень
Затверджено
Наказ МОН
31.12.2004 N 998
Концептуальні засади
розвитку педагогічної освіти України
та її інтеграції в європейський освітній простір
Вступ
Формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінні зміни в соціально-економічному, духовному розвитку держави потребують підготовки вчителя нової генерації. Реалізація цього стратегічного завдання зумовлена також глибинними змінами в системі й структурі загальної середньої освіти та необхідністю інтеграції національної освіти в європейський освітній простір. Це вимагає визначення концептуальних довгострокових стратегій щодо подальшого вдосконалення та розвитку педагогічної освіти.
Вихідні положення Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір ґрунтуються на засадах Конституції України ( 254к/96-ВР ), Національної доктрини розвитку освіти ( 347/2002 ), законів України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), "Про вищу освіту" ( 2984-14 ), Державної програми "Вчитель" ( 379-2002 ) та інших нормативних актів.
Метою розвитку педагогічної освіти є створення такої системи педагогічної освіти, яка на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій забезпечує формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, що спрямовується на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, а також потребу бути конкурентоспроможними на ринку праці.
Основними завданнями розвитку педагогічної освіти є:
- забезпечення професійно-особистісного розвитку майбутнього педагога на засадах особистісної педагогіки;
- приведення змісту фундаментальної, психолого-педагогічної, методичної, інформаційно-технологічної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки педагогічних та науково-педагогічних працівників до вимог інформаційно-технологічного суспільства та змін, що відбуваються у соціально-економічній, духовній та гуманітарній сфері, у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах;
- модернізація освітньої діяльності вищих педагогічних навчальних та наукових закладів, які здійснюють підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників, на основі інтеграції традиційних педагогічних та новітніх мультимедійних навчальних технологій, а також створення нового покоління дидактичних засобів;
- запровадження двоциклової підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра і магістра;
- вдосконалення системи відбору молоді на педагогічні спеціальності, розширення цільового прийому та запровадження підготовки вчителя на основі договорів;
- удосконалення мережі вищих навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти з метою створення умов для безперервної освіти педагогічних працівників.
Система педагогічної освіти
Система педагогічної освіти є складовою системи вищої освіти і включає вищі навчальні заклади всіх форм власності, заклади післядипломної педагогічної освіти та органи управління в галузі вищої освіти.
Передбачається, що підготовку педагогічних працівників будуть здійснювати педагогічні коледжі, педагогічні університети, класичні університети та інші вищі навчальні заклади за умови виконання ними вимог галузевих стандартів вищої педагогічної освіти.
З цією метою педагогічні училища (технікуми) реорганізуються в педагогічні коледжі, які будуть функціонувати за двома моделями:
- педагогічні коледжі як структурні підрозділи педагогічних або класичних університетів;
- педагогічні коледжі як самостійні вищі навчальні заклади.
У педагогічних коледжах здійснюється підготовка педагогічних працівників освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (на основі повної загальної середньої освіти) за напрямом підготовки "Освіта" з окремих спеціальностей ("Дошкільна освіта", "Початкова освіта", "Музичне мистецтво", "Образотворче мистецтво", "Технології", "Фізичне виховання", "Професійна освіта").
У педагогічних університетах - підготовка та перепідготовка педагогічних працівників - фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та професіоналів освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.
У класичних університетах - підготовка та перепідготовка педагогічних працівників - фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та професіоналів освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за напрямом підготовки "Освіта", а також за іншими напрямами, за якими передбачається здобуття педагогічної кваліфікації. Класичні університети можуть створювати педагогічні інститути як структурні підрозділи.
Підготовка педагогічних працівників може також здійснюватися в інших вищих навчальних закладах за умови виконання ними вимог галузевих стандартів вищої педагогічної освіти.
Вищі навчальні заклади та заклади післядипломної педагогічної освіти можуть об'єднуватись у навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси.
В університетах здійснюється також підготовка та перепідготовка науково-педагогічних працівників шляхом їх навчання в аспірантурі та докторантурі.
Управління системою педагогічної освіти здійснюється Міністерством освіти і науки України. До органів державного управління педагогічною освітою відносяться також Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Перелік напрямів підготовки і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка педагогічних працівників
Передбачається змінити назву напряму підготовки "Педагогічна освіта" та спеціальностей і привести їх відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти:
------------------------------------------------------------------
|Шифр |Назва напряму підготовки |Назва спеціальностей |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0101 |Освіта |Дошкільна освіта |
| | |------------------------------|
| | |Початкова освіта |
| | |------------------------------|
| | |Українська мова і література |
| | |------------------------------|
| | |Мова і література (із |
| | |зазначенням мови) |
| | |------------------------------|
| | |Історія |
| | |------------------------------|
| | |Музичне мистецтво |
| | |------------------------------|
| | |Образотворче мистецтво |
| | |------------------------------|
| | |Математика |
| | |------------------------------|
| | |Біологія |
| | |------------------------------|
| | |Географія |
| | |------------------------------|
| | |Фізика |
| | |------------------------------|
| | |Хімія |
| | |------------------------------|
| | |Технології |
| | |------------------------------|
| | |Інформатика |
| | |------------------------------|
| | |Фізичне виховання |
| | |------------------------------|
| | |Професійна освіта (за профілем|
| | |підготовки) |
| | |------------------------------|
| | |Корекційна освіта |
| | |------------------------------|
| | |Соціальна педагогіка |
| | |------------------------------|
| | |Практична психологія |
| | |------------------------------|
| | |Валеологія |
------------------------------------------------------------------
За умови виконання вимог галузевих стандартів вищої педагогічної освіти підготовку педагогічних працівників у класичних університетах та інших вищих навчальних закладах можна також здійснювати за напрямами підготовки та спеціальностями, за якими передбачено присвоєння кваліфікації вчителя:
------------------------------------------------------------------
| Шифр | Назва напряму підготовки | Назва спеціальностей |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0102 |Фізичне виховання і спорт |Фізичне виховання; фізична |
| | |реабілітація |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0202 |Мистецтво |Хореографія; образотворче та |
| | |декоративно-прикладне |
| | |мистецтво |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0303 |Історія |Історія |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0305 |Філологія |Українська мова та література;|
| | |мова і література (із |
| | |зазначенням мови) |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0401 |Психологія |Психологія |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0601 |Право |Правознавство |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0701 |Фізика |Фізика; астрономія |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0702 |Прикладна фізика |Біофізика |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0703 |Хімія |Хімія |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0704 |Біологія |Біологія; біохімія; біофізика;|
| | |зоологія; ботаніка |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0705 |Географія |Географія |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0708 |Екологія |Екологія та охорона |
| | |навколишнього середовища |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0801 |Математика |Математика |
|------+--------------------------+------------------------------|
|0802 |Прикладна математика |Інформатика |
------------------------------------------------------------------
З метою підготовки педагогічних працівників до викладання двох і більше навчальних предметів та здійснення ними інших навчально-виховних функцій передбачено поєднання педагогічних спеціальностей і педагогічних спеціалізацій, що входять до напряму підготовки "Освіта".
Педагогічні спеціалізації запроваджуються для підготовки педагогічних працівників до викладання навчальних предметів варіативної компоненти навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів, а також до проведення позашкільної і позакласної роботи з врахуванням професійних потреб замовника і задоволення особистісних освітніх інтересів студента.
Поєднуватися можуть лише споріднені за змістом спеціальності. Перелік поєднання спеціальностей і спеціалізацій та перелік профілів підготовки за спеціальністю "Професійна освіта" розробляються і затверджуються Міністерством освіти і науки України.
Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні
та кваліфікації
Передбачається, що підготовка педагогічних працівників з вищою освітою буде здійснюватися за освітніми рівнями "базова вища освіта" і "повна вища освіта" та освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра і магістра.
Тривалість підготовки бакалавра з урахуванням особливостей спеціальностей - три-чотири роки, магістра - один-два роки.
При поєднанні двох складних за змістом спеціальностей тривалість підготовки магістра може бути збільшена Міністерством освіти і науки не більше ніж один рік.
Фахівцям освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, підготовка яких здійснюється за поєднаними спеціальностями напряму підготовки "Освіта", присвоюється кваліфікація за першою спеціальністю.
Професіоналам освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, підготовка яких здійснюється за поєднаними спеціальностями напряму підготовки "Освіта", присвоюється кваліфікація за першою і другою спеціальностями.
Підготовка педагогічних працівників за напрямом підготовки "Освіта" з присвоєнням випускникам відповідних педагогічних кваліфікацій може здійснюватися також у класичних університетах та інших вищих навчальних закладах.
Особи, підготовка яких здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра або магістра в класичних університетах та інших вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації зі спеціальностей, що передбачають присвоєння педагогічних кваліфікацій, можуть здобути їх за умови виконання вимог галузевого стандарту педагогічної освіти щодо психолого-педагогічної, методичної, інформаційно-технологічної та практичної підготовки.
Зміст педагогічної освіти
Зміст педагогічної освіти з відповідних спеціальностей для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів визначається галузевими стандартами вищої педагогічної освіти та стандартом вищої освіти вищого навчального закладу і, враховуючи її особливості, передбачає фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну і соціально-гуманітарну підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Зміст фундаментальної підготовки передбачає вивчення теоретичних основ спеціальності згідно з вимогами до рівня теоретичної підготовки педагогічного працівника відповідного профілю у класичних університетах і базується на новітніх досягненнях науки.
Зміст і обсяг фундаментальної підготовки з першої спеціальності напряму "Освіта" ("Українська мова і література", "Мова і література (із зазначенням мови)", "Історія", "Музичне мистецтво", "Образотворче мистецтво", "Математика", "Біологія", "Географія", "Фізика", "Хімія", "Інформатика", "Фізичне виховання", "Професійна освіта") має відповідати змісту й обсягу такої підготовки з відповідних спеціальностей інших напрямів підготовки, що забезпечує рівні академічні права осіб, які пройшли таку підготовку.
Фундаментальна підготовка з другої спеціальності визначається з урахуванням специфіки поєднання спеціальностей і має бути достатньою для здобуття кваліфікації вчителя.
З поєднаних спеціальностей фундаментальна підготовка здійснюється паралельно з обох спеціальностей і завершується з першої спеціальності на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра, з другої - на етапі підготовки магістра.
З метою забезпечення системності у вивченні навчальних дисциплін, уникнення дублювання навчального матеріалу та зміцнення міжпредметних зв'язків фундаментальна підготовка здійснюється шляхом впровадження інтегрованих навчальних дисциплін.
При формуванні освітньо-професійних програм з поєднаних спеціальностей інтегровані навчальні дисципліни об'єднуються в модулі з кожної спеціальності.
Психолого-педагогічна підготовка передбачає вивчення, крім традиційних навчальних дисциплін (дидактика, теорія виховання, історія педагогіки, загальна психологія, педагогічна і вікова психологія), порівняльну педагогіку, основи педагогічної майстерності, соціальну психологію та інші навчальні дисципліни, які визначаються з урахуванням особливостей спеціальностей.
Методична підготовка передбачає вивчення методик викладання навчальних предметів та методик проведення позашкільної і позакласної роботи. Забезпечується також шляхом вивчення психолого-педагогічних дисциплін, проходження навчальних, виробничих (педагогічних) практик, а також шляхом методичної спрямованості викладання фундаментальних навчальних дисциплін.
Методична підготовка є наскрізною і здійснюється протягом усього періоду навчання з урахуванням особливостей спеціальностей, спеціалізацій, їх поєднання та двоциклової підготовки педагогічних працівників.
Інформаційно-технологічна підготовка передбачає вивчення основ інформатики, новітніх інформаційних технологій та методик їх застосування у навчальному процесі і здійснюється протягом усього періоду навчання.
Практична підготовка передбачає проходження неперервних навчальних та виробничих (педагогічних) практик, починаючи з третього семестру.
Виробнича (педагогічна) практика студентів на випускних курсах повинна проводитись, як правило, за місцем майбутнього працевлаштування випускників.
Форми, тривалість і терміни проведення практик визначаються для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня галузевими стандартами вищої педагогічної освіти.
Зміст соціально-гуманітарної підготовки передбачає поглиблення та професіоналізацію мовної, філософської, політологічної, культурологічної, соціологічної, правознавчої, економічної, фізкультурно-оздоровчої освіти та її професійно-педагогічне спрямування.
Перелік навчальних дисциплін та обсяг навчального часу на їх вивчення визначається галузевими стандартами вищої педагогічної освіти з урахуванням специфіки педагогічних спеціальностей. Передбачається збільшення обсягу навчального часу на вивчення мовних і культурологічних навчальних дисциплін та введення навчальних курсів "Філософія освіти", "Економічна освіта", "Соціологія освіти" тощо.
Соціально-гуманітарні навчальні дисципліни, що є фаховими з відповідної педагогічної спеціальності, вилучаються з цього переліку і вносяться до переліку навчальних дисциплін інших складових змісту підготовки педагогічних працівників.
Організація навчального процесу
Підвищення якості педагогічної освіти, забезпечення її мобільності, привабливості, конкурентоспроможності на ринку праці вимагає подальшого вдосконалення організації навчального процесу у вищих навчальних закладах на засадах гуманності, особистісно-орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку студентів та передбачає:
- впровадження кредитно-модульної системи навчання;
- використання інформаційно-комп'ютерних технологій та інтерактивних методів навчання і мультимедійних засобів;
- індивідуалізацію навчально-виховного процесу та посилення ролі самостійної роботи студентів;
- впровадження електронних засобів навчання (підручників, посібників, каталогів, словників тощо), комп'ютерних навчальних програм;
- технічну і технологічну модернізацію навчальних лабораторій та засобів навчання;
- використання сучасних систем контролю якості знань студентів та проведення моніторингу якості освіти.
Післядипломна педагогічна освіта
Післядипломна педагогічна освіта педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється через перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації та стажування.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників як основна форма професійного вдосконалення здійснюється в інститутах післядипломної педагогічної освіти та на факультетах (інститутах) педагогічних і класичних університетів; перепідготовка і спеціалізація педагогічних працівників - в педагогічних і класичних університетах; стажування педагогічних працівників - в університетах, наукових установах Академії педагогічних наук та інститутах післядипломної педагогічної освіти.
Передбачається запровадити систему підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників педагогічних і класичних університетів, які здійснюють підготовку вчителів, на базі провідних університетів та наукових установ Національної академії наук України та Академії педагогічних наук України.
У післядипломній педагогічній освіті впроваджуються багатоваріантні освітні програми і проекти з проблем педагогічної майстерності, інноваційних технологій та інтерактивних форм і методів навчання, досягнень в теорії і практиці психології, педагогіки, методики навчання і виховання, активно використовуються дистанційні форми навчання.
Формування контингенту студентів
педагогічних спеціальностей
та їх працевлаштування
Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей буде здійснюватися на основі таких засад:
- визначення об'єктивної прогнозованої потреби в педагогічних працівниках на рівні школи, району, області, держави;
- впровадження підготовки педагогічних працівників за державним замовленням на основі трьохсторонніх угод - "суб'єкт навчання - роботодавець - вищий навчальний заклад";
- збільшення до 50 відсотків цільового прийому сільської молоді на педагогічні спеціальності з урахуванням регіональних потреб;
- вдосконалення системи відбору молоді, схильної до педагогічної професії, розширення мережі закладів та урізноманітнення форм довузівської роботи.
З метою раціонального використання випускників педагогічних навчальних закладів та необхідності задоволення потреби певних регіонів у педагогічних кадрах їх підготовка повинна здійснюватися на основі цільових договорів, укладених органами управління освітою з вищими навчальними закладами.
Працевлаштування випускників педагогічних спеціальностей, які навчалися за державним замовленням, повинно здійснюватися за умовами, що визначені трьохсторонньою угодою про навчання студента та відповідно до законодавства.