Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 17 листопада 2010 р. N 1059
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 295 від 26 квітня 2017 р.)

Про затвердження критеріїв,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
суб'єктами господарювання у частині
додержання вимог законодавства про працю
та визначається періодичність здійснення
планових заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 2010 р. N 1059

Критерії,
за якими оцінюється ступінь
ризику від провадження господарської
діяльності суб'єктами господарювання у частині
додержання вимог законодавства про працю
та визначається періодичність здійснення планових
заходів державного нагляду (контролю)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю, є:

1) чисельність працівників;

2) стан оплати праці;

3) додержання вимог законодавства у разі звільнення працівників за ініціативою адміністрації суб'єкта господарювання;

4) порушення вимог законодавства про працю.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти:

1) на яких працює більш як 201 особа;

2) які не дотримуються вимог законодавства щодо оплати праці;

3) які протягом минулого та поточного років провели вивільнення працівників за ініціативою адміністрації або прийняли рішення щодо скорочення їх чисельності;

4) які нараховують або виплачують заробітну плату, розмір якої менше встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну чи погодинну норму праці;

5) які використовують найману працю без належного оформлення трудових відносин;

6) у яких протягом попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових перевірок виявлено грубі порушення вимог законодавства про працю, що мають ознаки злочинів, передбачених статтями 172, 173 і 175 Кримінального кодексу України ( 2341-14 );

7) які порушують вимоги законодавства про працю щодо використання праці жінок, неповнолітніх та осіб з обмеженими можливостями;

8) які не дотримуються умов генеральної, галузевої (регіональної) угоди та/або колективного договору;

9) які порушують вимоги законодавства про працю щодо тривалості робочого часу, часу відпочинку і праці молоді.

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб'єкти:

1) на яких працює від 50 до 200 осіб;

2) які порушують строки виплати заробітної плати;

3) які нараховують або виплачують заробітну плату у мінімальному розмірі за кваліфіковану працю;

4) у яких протягом попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових перевірок виявлено порушення вимог законодавства про працю, за якими посадові особи суб'єкта господарської діяльності притягалися до адміністративної відповідальності;

5) які не дотримуються вимог законодавства щодо надання гарантій і виплати компенсацій, передбачених законодавством про працю;

6) які не дотримуються вимог законодавства щодо надання гарантій під час притягнення працівників до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі чи організації;

7) які не дотримуються порядку запровадження та зміни норм праці;

8) які порушують порядок застосування дисциплінарних стягнень.

5. До суб'єктів господарювання із незначним ступенем ризику відносяться суб'єкти, що не віднесені до суб'єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

6. Планові перевірки суб'єктів господарювання, пов'язані з державним наглядом (контролем) у сфері додержання вимог законодавства про працю, проводяться:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки.