документiв в базi
550558
Подiлитися 

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
V сесія VI скликання

РІШЕННЯ
08.07.2010 N 996/4434

Про затвердження Програми
поводження з побутовими відходами
у м. Києві на 2010-2015 роки

Керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 1, 20, 21 Закону України "Про відходи", Постановою Верховної Ради України від 06.10.2005 N 2967-IV "Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення", постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 N 265 "Про затвердження Програми поводження з побутовими відходами" та з метою ефективного вирішення комплексу питань з реалізації державної політики у сфері поводження з відходами, покращення санітарного та екологічного стану м. Києва Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити Програму поводження з побутовими відходами у м. Києві на 2010-2015 роки згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації):

2.1. Забезпечити реалізацію заходів, передбачених Програмою поводження з побутовими відходами у м. Києві на 2010-2015 роки.

2.2. Виконання Програми поводження з побутовими відходами у м. Києві на 2010-2015 роки здійснювати за рахунок видатків, передбачених у місцевому бюджеті на відповідний рік, та інших джерел, визначених розділом 5 цієї Програми.

2.3. Починаючи з 2010 року і до завершення реалізації заходів зазначеної Програми, включати до бюджетних запитів відповідних головних розпорядників коштів потребу у видатках на її виконання.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу та на постійну комісію Київради з питань екологічної політики.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток
до рішення
Київської міської ради
08.07.2010 N 996/4434

Програма
поводження з побутовими відходами
в місті Києві на 2010-2015 роки

Вступ

Програма поводження з побутовими відходами в місті Києві на 2010-2015 роки (далі - Програма) розроблена на виконання законів України "Про відходи", "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 N 265 "Про затвердження програми поводження з твердими побутовими відходами" та відповідно до рекомендацій Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України щодо підготовки місцевих програм поводження з твердими побутовими відходами.

В Україні протягом останнього часу продовжує відбуватися прогресуюче накопичення відходів як у промисловому, так і в побутовому секторі, не є виключенням і місто Київ. Розрив між прогресуючим накопиченням відходів і заходами, спрямованими на запобігання їх утворенню, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, а й загостренням соціально-економічної ситуації в цілому. Звідси необхідність подальшого удосконалення та розвитку з урахуванням вітчизняного та світового досвіду всієї правової, нормативно-методичної та економічної системи поводження з відходами.

Проблема поводження з побутовими відходами (далі - ПВ) має розглядатися як один з визначальних факторів екологічної безпеки, а в плані вибору пріоритетів виходити з оцінки як ресурсного джерела і як екологічно небезпечного чинника.

Збирання ПВ є основним завданням санітарного очищення населених пунктів і здійснюється підприємствами, які мають спеціальні автомобілі. Проте рухомий склад спеціалізованих автопідприємств застарілий, більше половини автомобілів відпрацювали свій ресурс і підлягають списанню. Відновлюється лише 1 відсоток парку.

Для збирання та тимчасового зберігання ПВ використовуються контейнери, які через застосування недосконалого механізму розвантаження деформуються та псуються. Частина контейнерів виготовляється без кришок, що призводить до підвищення вологості побутових відходів, зумовлює прискорення процесів загнивання в теплий період року та примерзання їх до контейнерів у морозну погоду, у зв'язку з чим ускладнюється транспортування та стає практично неможливою подальша переробка ПВ. Через несвоєчасне вивезення ТПВ контейнери стають місцем розповсюдження гризунів, шкідливих комах та небезпечним джерелом інфекцій.

Побутові відходи захоронюються на полігонах (звалищах). Переважна їх більшість працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Майже всі полігони потребують невідкладної санації та рекультивації. Через відсутність належного контролю утворюються несанкціоновані звалища побутових відходів навколо міста. Їх кількість сягає на порядок більше ніж санкціонованих, що призводить до антисанітарного стану довкілля в місті і столичній області.

Існуючу проблему з ПВ необхідно вирішувати з урахуванням досвіду інших держав у цій сфері, враховуючи при цьому забезпечення екологічної безпеки, а також маючи на увазі, що відходи - це по суті дешеві вторинні ресурси.

Нині в європейських країнах встановилася чітка тенденція: якомога менше захоронювати відходи на полігонах (звалищах) чи їх спалювати, а розвивати потужності по комплексній переробці ПВ і максимально використовувати вторинні ресурси, залучаючи їх у виробничий обіг, тобто здійснювати виробництво продукції із цих ресурсів.

Практичний досвід поводження з ПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовольняв сучасні вимоги екології, економіки та ресурсозбереження. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та перероблення ПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.

При промисловому переробленні морфологічний склад відходів має дуже важливе значення. Головними показниками якості відходів при цьому стають їх вологість, склад та співвідношення органічних і неорганічних речовин. В останні роки відбулася значна зміна в морфологічному складі ПВ: збільшилась кількість полімерів, картону та значно менше стало харчових відходів. У цьому зв'язку постає питання про необхідність роздільного збирання окремих компонентів ПВ як населенням, так і суб'єктами господарювання. Зарубіжний досвід засвідчує, що в тих країнах, де працює система роздільного збирання, заводи з перероблення ПВ працюють ефективніше.

Існуюча в місті система санітарного очищення недосконала. Відсутність взаємодії органів санітарно-епідеміологічної служби, охорони навколишнього природного середовища та Київської міської державної адміністрації негативно позначається на забезпеченні належного контролю за санітарним станом територій, а також за збиранням, вивезенням та розміщенням ПВ.

Суттєве покращення діяльності в цій сфері можливе лише за умови визначення основних напрямів та вирішення основних завдань з реалізації державної та місцевої політики (у т. ч. взаємодії з органами місцевого самоврядування та державної влади у Київській області) у сфері поводження з відходами у місті, що має бути визначено Програмою поводження з ТПВ у м. Києві.

Розділ I. Загальна характеристика та аналіз
існуючого стану сфери поводження з ПВ у місті Києві

Сучасний Київ, де сьогодні мешкає за офіційними даними понад 2,8 млн. чоловік, за кількістю населення входить до числа десяти найбільших міст Європи, а за площею території, що в межах міської смуги становить 835,6 км2, поступається лише п'яти європейським містам: Лондону, Риму, Будапешту, Москві та Берліну.

Місто Київ розташоване в центрі Східної Європи на обох берегах р. Дніпро, у його середній течії, нижче впадіння лівої притоки р. Десна. Своєрідність і різноманітність природних умов Києва пов'язані з його розташуванням на межі фізико-географічних зон: лісостепової та мішаних лісів. Північна частина міста розташована на поліській низовині, південно-західна (правобережна) - на Придніпровській височині, південно-східна (лівобережна) на Придніпровській низовині.

Найнижчі ділянки міста відповідають рівню води в Дніпрі - близько 92 м над рівнем моря.

У геологічному відношенні місто Київ з прилеглими до нього територіями знаходиться у досить спокійній тектонічній зоні.

Ґрунтовий покрив Києва є вельми строкатим, зважаючи на різноманітність природних умов. Північним околицям міста, що тяжіють до Полісся, властиві дерново-підзолисті ґрунти, сформовані переважно під хвойними лісами. На правобережній високій частині міста панують звичні для більшої частини України ґрунти - чорноземи. У природних київських лісопарках поширені темно-сірі лісові ґрунти, що утворились під пологом широколистяних лісів.

Місто Київ є багатим на воду: існують значні запаси підземних вод; окрім цього, великою є кількість поверхневих водних об'єктів: річок, озер, ставків. Загалом водні об'єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,08 % території.

Гідрографічна мережа міста представлена річкою Дніпро, річками його басейну (Либідь, Сирець, Нивка, Горенка, Віта, стр. Пляховий), озерами, болотами, штучними ставками і каналами.

Річка Дніпро і його долина мають вирішальний вплив на природні умови Києва і дислокацію елементів його житлово-промислової агломерації.

Характерними для режиму всіх річок є чітко виражена весняна повінь, низька літня межень, дещо підвищені рівні восени через сезонні дощі. Живлення річок змішане з переважаючим живленням ґрунтовими водами.

Місто Київ характеризується досить комфортним, помірно континентальним кліматом з теплим літом і м'якою зимою, оптимальною є зволоженість.

Погода у місті і клімат визначаються передусім атмосферною циркуляцією, зокрема, чергуванням циклонів та антициклонів. Основна причина їх утворення - нерівномірність суходолу та моря.

Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, безхмарна погода. Прихід циклонів супроводжується значними змінами температури, опадами та вітром.

Середньорічна температура повітря + 8,9- C + 11,9- C. Глобальні зміни клімату, що спостерігаються на земній кулі, не могли обминути і Київ. Більше того, на кліматичні умови істотно впливатиме саме місто - розсіювання тепла з теплотрас, будинків, ТЕЦ і та інше. У зв'язку з цим температура повітря у місті вища, ніж на його околицях. Середньорічна кількість опадів становить 600 - 700 мм. Переважаючий напрямок вітру влітку - західний, взимку - північно-західний.

У житловому секторі міста в основному застосовується планово-регулярна система збору ПВ: відходи збираються у металеві контейнери, значна кількість з яких не мають кришок. Контейнери розмішені на спеціальних контейнерних майданчиках у дворах. Негабаритні відходи збираються окремо.

Власниками контейнерів для збирання ПВ у приватній забудові в більшості випадків є організації, які здійснюють перевезення ПВ.

Однак, збір коштів з мешканців приватної забудови за надані послуги знаходиться не на належному рівні. Іноді мешканці взагалі відмовляються від надання послуг, мотивуючи це відсутністю утворення ПВ на їх території. Як наслідок - утворення несанкціонованих звалищ.

Надлишкове ущільнення сміття в контейнерах, а також його додаткове зволоження атмосферними опадами (внаслідок відсутності кришок) призводять до частих поломок маніпуляторів і виходу машин з ладу.

В залежності від обсягів накопичених відходів на ділянці обслуговування визначається маршрут та встановлюється режим роботи сміттєвозів. Основою для визначення маршрутів сміттєвозів є загальний обсяг ПВ, відстань від місць обслуговування до місць розміщення, кількість і тип сміттєвозів та їхня продуктивність, необхідність обов'язкового дотримання графіків вивозу відходів.

У м. Києві працює один з двох діючих в Україні сміттєспалювальних заводів, який має застаріле обладнання і потребує реконструкції. На ньому утилізується до 20 % утворених в місті ПВ. Сміттєспалювальний завод "Енергія" знаходиться в управлінні АЕК "Київенерго".

Київський сміттєспалювальний завод "Енергія" введений в експлуатацію в 1988 році. Загальна площа території заводу, з урахуванням під'їзних доріг, становить 8,8 га. Максимальна проектна потужність заводу, з врахуванням коефіцієнту використання котлоагрегатів - К = 2,7 становить 350,0 тис. т/рік. Однак, потужність заводу при умові спалювання відходів з існуючою калорійністю 1600 ккал/кг становить 250,0 тис. т/рік.

Основне технологічне обладнання - 4 сміттєспалювальних агрегати виробництва ЧКД "Дукла" (Чехія) з циліндричними валковими решітками, потужністю спалювання 8 - 15 тонн відходів на годину.

Кількість робітників протягом останніх 5 років коливається в середньому близько 270 чоловік. Частина теплової енергії, яка утворюється, використовується на власні потреби заводу та частково реалізується споживачам.

До 50 % обсягу утворених ТПВ в м. Києві захоронюються на полігоні N 5 в селі В. Дмитровичі Обухівського району Київської області та за договорами в інших районах Київської області. Будівельні відходи захоронюються на полігоні N 6, що розташований на території міста.

Полігон N 5. Площа полігону - 63,4 га. Розташований в Обухівському районі Київської області між селами Креничі, Підгірні та В. Дмитровичі і призначений для захоронення твердих побутових та промислових відходів III та IV класів безпеки.

Перша черга полігону площею 18 га введена в експлуатацію з 1986 року. Тут розміщено більше 9,1 млн. м3 відходів в ущільненому стані. Друга черга полігону N 5 прийнята в експлуатацію в 1997 році. Не дивлячись на те, що проведена рекультивація першої черги полігону, потужності полігону вичерпуються. Можлива експлуатація полігону ще 2 - 3 роки. Дно полігону вкрите піском, глиною і полімерним екраном у два прошарки. Однак, існуючий екран на полігоні ненадійний через його старіння, яке відбулося завдяки наявності агресивного середовища, великих температур і великого гідравлічного тиску.

На полігоні ПВ існує велика проблема, пов'язана з накопиченням великої кількості фільтрату, насиченим небезпечними речовинами. Скидати його в очисні каналізаційні споруди неможливо.

На полігоні із 1998 року існує єдина в Україні установка з очищення фільтрату виробництва фірми "Pall Rochem" (Німеччина), продуктивністю 200 м3/день, робота якої заснована на технології мембранного фільтрування. Станом на січень 2010 року установкою знешкоджено біля 43 тис. м3 фільтрату.

У 2007 році на обладнанні італійської фірми "VOMM" збудований завод по переробці фільтрату продуктивністю 400 м3/добу, робота його заснована на технології випарування, при якому залишається до 5 % токсичного осаду і 95 % технічної рідини.

За сприяння Дамського агентства охорони навколишнього середовища розпочата робота з впровадження інвестиційного проекту з вилучення полігонного газу (метану) згідно з Кіотським протоколом.

Відповідно до директиви ЄС 1999/31 ЄС про полігони відходів від 26 квітня 1999 року газ, що утворюється на полігонах, за можливості повинен збиратися і використовуватися в енергетичних цілях. У випадку неможливості енергетичного використання цього газу він повинен спалюватися для зменшення негативного впливу метану на довкілля.

На полігоні N 5 існує можливість використання біогазу як альтернативного джерела енергії на рекультивованій його частині.

Полігон N 6 для захоронення будівельній матеріалів. Площа полігону - 35 га. Розташований в Голосіївському районі м. Києва на території виробленого кар'єру Корчуватського комбінату будівельних матеріалів.

У 1992 році на площі 6,8 га побудована I черга полігону потужністю 617 тис. м3, а в 1995 році - II черга площею 2,5 га і потужністю 252 тис. м3 будівельних відходів. На сьогодні ці потужності вичерпано. Полігон переповнений.

ВАТ "Київпроект" на замовлення ВАТ "Київспецтранс" розроблено та затверджено робочий проект III черги карт складування будівельних відходів на площі 7,1 га потужністю 887 тис. м3.

Полігон в с. Пирогів. На сьогодні не експлуатується. Площа полігону - 15,1 га, розташований на території Голосіївського району м. Києва. Полігон функціонував 30 років (1956-1986 рр.).

Звалище не обладнано захисним екраном і системою відводу фільтрату. Як результат, поверхневі та підземні води на прилеглій до сміттєзвалища території сильно забруднені, це призвело до необхідності відселення проживаючого там населення. Забруднення збільшується, зростає загроза для інших поселень і територій заповідного комплексу. Фільтрат, який утворюється в тілі полігону, негативно впливає на стан річки Віта та підземних вод у прилеглих районах.

1.1. Наявний житловий фонд, його розподіл за
типами житлової забудови та рівнем благоустрою

Наявний житловий фонд компактного проживання населення - це багатоквартирні будинки з відповідними територіями благоустрою. В цілому по м. Києву нараховуються 10966 житлових будинків, з них віднесено до комунальної власності районів міста 8324 будинків, до іншого відомчого житла - 2642, у тому числі гуртожитки, а також 22993 будинків приватного сектору.

Перспективи територіального розвитку міста Києва передбачають активний ріст і, як наслідок, зростання населення міста. Місто Київ розподілене на десять районів і загальна кількість його мешканців складає 2,8 млн. чол.

Загальна площа м. Києва становить 835,6 см2. Забудовані землі міста - 346,0 км2 або 41,4 %, із них під житловою та громадською забудовою знаходиться 113,0 км2 або 13,5 %. Значна кількість земель зайнята промисловими об'єктами - 56,0 км2, об'єктами транспорту та зв'язку - 22,0 км2.

По функціональному використанню територія м. Києва розділяється на такі зони:

- селітебну (міська і сільська забудова);

- промислову;

- комунально-складську;

- рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об'єкти природоохоронного фонду, водоймища).

Кожна із функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє природне середовище.

Селітебна зона призначена для проживання населення і характеризується висотною забудовою в центральній правобережній частині міста, на нових масивах - Оболонь, Виноградар, Теремки та ін., на лівобережжі - масиви Троєщина, Харківський, а також приватною забудовою сільського типу, яка розташована переважно на околиці міста по його периметру. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище можна оцінити як середній.

Промислова зона складається з промислових та автотранспортних підприємств. У межах Київської міської агломерації вони згруповані в промислові вузли і зони: Подільсько-Оболонський, Шулявка, Нижньолибідський, Дарницький, Тельбинський. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється як сильний.

Рекреаційна зона представлена умовно-природними ландшафтами (ліси, луки, озера, річки), які збереглися в межах міста і його околиць, а також штучними зеленими насадженнями (парки, лісозахисні смуги та інше). Зона позитивно впливає на стан навколишнього природного середовища і є показником екологічного благополуччя. Лише у межах забудованої частини міста площа насаджень досягає 183,0 км2, а навколишнє зелене кільце з лісовими масивами Голосієва, Пущі-Водиці та Дарниці становить біля 383,0 км2.

1.2. Система виробничих підприємств і організацій
сфери поводження з твердими побутовими
відходами та структура управління

Існуючий сектор санітарної очистки міста налічує близько 15-ти підприємств-перевізників відходів, які надають послуги по вивезенню відходів практично по всьому місту Києву.

Базовими підприємствами-перевізниками ПВ в місті є приватні підприємства та ВАТ "Київспецтранс". ЖКО визначають види та обсяги робіт з санітарної очистки міста та прибирання його територій, укладають договори на виконання цих робіт, здійснюють фінансування робіт із коштів місцевих бюджетів, контролюють вчасність та якість виконання робіт. Території, які не є власністю територіальної громади міста, а належать підприємствам та організаціям різних форм власності, утримуються ними за власні кошти. Ці підприємства укладають договори на вивіз ПВ і сплачують за роботи із своїх бюджетів.

Відомчі будинки об'єднані у житлові будинкові кооперативи (ЖБК), які займаються організацією робіт із санітарної очистки на своїй території. Мешканці будинків індивідуальної забудови організовують квартальні або вуличні комітети, які організовують прибирання та вивезення відходів зі своїх вулиць та кварталів.

Збирання та вивезення побутових відходів на сміттєзвалище здійснюється спеціалізованими автотранспортними підприємствами. Невелику кількість відходів вивозять на полігони також інші підприємства-перевізники. Приватний сектор практично не охоплений організованою системою збирання та вивезення ПВ.

Прибирання міської території (як літнє, так і зимове) здійснюється шляхово-експлуатаційними управліннями автодоріг.

Функціональне управління комунальними підприємствами здійснюють центральні органи виконавчої влади з питань житлово-комунального, охорони здоров'я та охорони природи.

Центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства здійснює нормативно-правове та методичне забезпечення.

Органи Мінохорони здоров'я та Мінприроди України здійснюють нагляд і контроль за дотриманням чинного екологічного законодавства та санітарно-гігієнічних вимог.

1.3. Структура, склад та
обсяги побутових відходів

Побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

За місцем утворення побутові відходи поділяються на відходи житлових будинків (багатоповерхових та індивідуальної забудови); відходи адміністративних приміщень підприємств, організацій та установ, контор, офісів, агенцій; відходи навчальних закладів, дошкільних та дитячих установ; відходи громадських, культурно-побутових та інших закладів; відходи лікарень, аптек, санаторіїв, будинків відпочинку; відходи підприємств торгівлі (ринків, крамниць, кіосків); відходи вокзалів, портів тощо.

Середньорічне утворення побутових відходів становить близько 5 млн. м3, або біля 1,0 млн. тонн.

Морфологічний склад побутових відходів становить у відсотках: картон і папір - 30 %; харчові - 20 %; дерево - 3 %; чорний метал - 2 %; кольоровий метал - 1 %; текстиль - 7 %; скло - 8 %; гума - 3 %; каміння - 2 %; полімерні матеріали - 10 %; кістки - 1 %; небезпечні відходи - 1 %; інші - 12 %.

Побутові відходи поділяються за фракційним складом - відсотковим вмістом відходів певного розміру. Розрізняються компоненти побутових відходів мінерального та органічного (природного та штучного) походження.

Характерною відмінністю побутових відходів є те, що вони є змішаними, тобто сумішшю компонентів. Причому змішуються компоненти побутових відходів, починаючи із стадії їх утворення вже у сміттєзбірному відрі або сміттєзбірному контейнері, далі - в сміттєвозі і потім - в місцях захоронення (на полігоні чи звалищі). Непередбачуваність складу суміші компонентів побутових відходів обумовлює некерованість фізичних та біохімічних процесів, які відбуваються в тілі полігону чи звалища з утворенням шкідливих хімічних сполук, що забруднюють атмосферне повітря та ґрунтові води.

1.4. Існуючі технології поводження
з побутовими відходами

Досвід поводження з побутовими відходами в різних країнах показує, що найдосконалішими є методи переробки твердих побутових відходів шляхом сортування та рециклінгу з подальшим брикетуванням залишків побутових відходів (так званих "хвостів") та захороненням брикетів на спеціально обладнаних полігонах, або використання як відновлювального палива для ТЕЦ.

1.4.1. Захоронення побутових відходів на полігонах

Поховання відходів насипом на звалищах є традиційним та найдешевшим способом ліквідації їх. Однак цей метод має цілий "букет" негативних наслідків: великі площі земельних ділянок, котрі на десятиріччя виключаються з обороту; забруднення навколишнього середовища через відсутність фільтраційного екрану, системи дренажу фільтрату, збору біогазу, відводу поверхневих вод від полігону; швидке переповнення полігону через низьку щільність відходів; зараження фільтратом підземних водоносних горизонтів та широке його розповсюдження; самозаймання, виділення забруднюючих речовин в атмосферне повітря; розмноження комах, гризунів та бездомних тварин; відсутність земельних ділянок для полігонів навколо великих міст, а також відсутність чіткого контролю та достовірного обліку кількості завезених та розміщених на полігоні відходів.

1.4.2. Сміттєспалювання

Цей метод поводження з побутовими відходами використовується в багатьох країнах.

Слід відмітити, що побутові відходи на Україні значно відрізняються по морфологічному складу від побутових відходів розвинутих країн Західної Європи, США, Японії. Відходи в Україні, як правило, мають значно більше органіки та інших негорючих компонентів, що потребує внесення значних змін у технологічні процеси спалювання, веде до збільшення експлуатаційних витрат.

Вартість спалювання однієї тонни відходів в Європі становить від 60 доларів до 110 доларів. Зараз в Україні працюють лише два з чотирьох побудованих сміттєспалювальних заводів.

1.4.3. Піроліз та термоліз

З метою нейтралізації частини шкідливих властивостей методу сміттєспалювання останнім часом більше уваги стали приділяти такій утилізаційній технології, як піроліз. Спосіб утилізації побутових відходів - піроліз відомий досить мало. З позицій екологічних вимог перевага піролізу та термолізу в порівнянні з безпосереднім спалюванням очевидна. Технологія піролізу полягає в необоротній хімічній зміні сміття під дією температури без доступу кисню.

Проте в близькому майбутньому розглядати метод піролізу стосовно використання його для поводження з побутовими відходами на Україні є нереальним через значну його ціну.

1.4.4. Сміттєсортування та брикетування залишків побутових відходів із захороненням на спеціальному полігоні

За останні десятиріччя в розвинутих країнах стратегія поводження з побутовими відходами суттєво змінилася. Політика в цій сфері головним чином орієнтована на зниження кількості відходів та на розвиток методів їх максимального використання. При реальному підході до вирішення проблеми головним елементом є сортування відходів з метою вилучення корисних складових та повернення їх у товарний оборот. Залишки, які залишились після сортування, ущільнюються і вивозяться у вигляді брикетів на спеціально підготовлені полігони. Побутові відходи містять корисну вторинну сировину. Відомо, що собівартість матеріалів, добутих з вторинної сировини, складає 20 - 30 % собівартості матеріалів, добутих з первинної сировини. Якщо сміттєспалювання дозволяє зменшити об'єм відходів в 3,3 рази, отримуючи на виході 30 % початкового об'єму у вигляді золи, шлаків, недопалу, тобто вже небезпечних, що потребують складних умов захоронення та високих затрат на це, то метод переробки побутових відходів з виділенням утильних фракцій та глибоким пресуванням залишкової частини дозволяє зменшити початковий об'єм відходів у 5 - 6 разів і не потребує особливих умов складування, бо зберігає відходи інертними до зовнішнього впливу.

Серед лідерів з виробництва систем захоронення побутових відходів з попереднім пресуванням можна виділити: "Sacria" Франція; "Marc Presse" Італія; "Presona" Швеція; "Imabe Iberica" Іспанія; "LindeMan" Германія; ВАТ "Санкоагрегат" Росія; STS "Pacov" Чехія; "Master Magnet Limited" Англія; ЗАО "Скарабей" Росія; "Envirocare" та "ESC" США; "Екологічні технології та нормативи" Україна.

Економічні показники різних методів утилізації побутових відходів

ССЗ - сміттєспалювальні заводи,

ППВ - полігони побутових відходів,

СПК - сміттєпереробні комплекси,

Термоселект - термічна безвідхідна переробка відходів.

Дані наведені для підприємств однакової потужності 100 - 300 тис. тонн/рік

Економічний показник  Одиниця
 
ССЗ
 
ППВ
 
СПК
 
Термосе
лект 
Капітальні затрати  млн. євро  >250  20 - 50  10 - 20  70 - 80 
Експлуатаційний тариф  грн./м3
 
>250
 
>=12
 
15 - 20
 
50
 
Чиста рентабельність  %
 
нема
 
нема
 
>20
 
10 - 15
 

Порівняльна таблиця технологій сміттєспалювання та сортування із захороненням брикетів

Найменування
 
Одиниці виміру
 
Сміттєспалювання
 
Сортування з захороненням брикетів 
Потужність  тис. тонн/рік  500  500 
Вартість реалізації будівництва  млн. дол. США  470
 
35
 
Експлуатаційні витрати на рік  млн. дол. США  140
 
1,05
 
Рентабельність  12  12 
Термін окупності  рік  10  10 
Тариф на утилізацію
 
дол. США/тонну  270
 
20
 

Порівняльні показники існуючих тарифів на утилізацію твердих побутових відходів

Вид поводження з ТПВ  Європа $/тонну  Україна $/тонну 
захоронення на полігоні  110  12 
сміттєспалювання  170  20 

1.5. Засоби механізації у сфері
поводження з побутовими відходами

Засоби механізації мають високий відсоток зношуваності, основна їх частина придбана за часів колишнього Радянського Союзу. Так, техніка, яка знаходиться у власності ВАТ "Київспецтранс", експлуатується понад 20 років, придбана ще в 1987 - 1990 роках і потребує оновлення. Із двадцяти шести одиниць засобів механізації на полігоні N 5 та N 6 (бульдозери, екскаватори, ущільнювачі) 50 % знаходиться в технічно несправному стані. Для забезпечення нормальної роботи полігону і виконання технологічних вимог його експлуатації необхідно придбати сімнадцять найменувань машин, механізмів та обладнання загальною кількістю 36 одиниць і вартістю 23700 тис. грн.

Усі п'ять одиниць засобів механізації на полігоні N 6 для розміщення будівельних відходів (бульдозери, екскаватори) експлуатуються понад 20 - 27 років і потребують термінової заміни. Для забезпечення нормальної роботи полігону і виконання технологічних вимог його експлуатації необхідно придбати п'ятнадцять найменувань машин, механізмів та обладнання загальною кількістю 24 одиниці і вартістю 12715,0 тис. грн.

Сміттєзбірні контейнери у переважній більшості знаходяться на балансі як комунальних підприємств, так і на балансі підприємств-перевізників. Переважна більшість контейнерів застарілих конструкцій.

Найбільша кількість контейнерів для сміття знаходиться на балансі у ВАТ "Київспецтранс", які наведені у таблиці нижче:

Тип контейнерів  шт. 
1.  Євроконтейнер місткістю 1,1 м3  4762 
2.  Контейнер КУБО  164 
3.  Контейнер МСК  181 
4.  Контейнер КБО (0,75 м3 74 
Всього:  5181 

1.5.1. Парк сміттєвозних машин

Всього парк сміттєвозних машин по вивезенню побутових відходів з міста Києва складає понад 300 автомашин. Найбільшими перевізниками є:

- ВАТ "Київспецтранс

- ТОВ "Альтфатер-Київ"

- ТОВ "Селтік"

- ВАТ "Грінко Київ"

- ТОВ "Володар РОЗ"

- Філія АЕК "Київенерго" завод "Енергія"

Попереднє сортування відходів майже відсутнє, на сьогоднішній день діє лише 1 сортувальна станція ВАТ "Грінко Центр", але її робота є безрезультатною, тому що відходи не сортується на первинних етапах утворення і вона не має власного полігону.

Збирання та вивезення побутових відходів забезпечується понад 300 сміттєвозами, зношеність яких складає 75 %.

Часто використовуються сміттєвози з боковим завантаженням, основні недоліки яких: пересування контейнерів маніпулятором (захоплення, підйом, перекидання, струшування) приводить до розсипання відходів навколо машини, забруднення території, створює тяжкі умови праці операторів, викликає необхідність у додатковому прибиранні майданчиків.

Склад парку сміттєвозних машин ВАТ "Київспецтранс" наведено у нижче вказаній таблиці.

1.5.2. Захоронення побутових відходів на полігонах і звалищах та стан цих об'єктів

Захоронення побутових відходів здійснюється на полігонах і сміттєзвалищах. Відсутність ефективного контролю за обсягами фактично розміщених відходів та їх відповідністю показникам, зазначеним у документарній звітності, створює передумови для викривлення даних про кількість розміщених відходів, а відтак сприяє прихованому переповненню полігонів та ненадходженню до місцевих бюджетів коштів від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Полігон N 5. Потужності полігону вичерпуються. Можлива експлуатація полігону ще 2 - 3 роки. Існуючий екран на полігоні ненадійний через його старіння, яке відбулося завдяки наявності агресивного середовища, великих температур і великого гідравлічного тиску. Існує проблема, пов'язана з накопиченням великої кількості фільтрату, насиченим небезпечними речовинами.

Полігон N 6 для захоронення будівельних матеріалів. На сьогодні ці потужності вичерпано. Полігон переповнений.

ВАТ "Київпроект" на замовлення ВАТ "Київспецтранс" розроблено та затверджено робочий проект III черги карт складування будівельних відходів на площі 7,1 га потужністю 887 тис. м3.

1.5.3. Збирання, заготівля і використання сировинноцінних компонентів побутових відходів

Навколо міста існує переробна інфраструктура, куди можна поставляти відсортовані із побутових відходів ресурсоцінні компоненти. Це Обухівський картонно-переробний комбінат, Бучанський склопереробний заводи тощо.

На території міста не запроваджено на промисловому рівні компостування органічних фракцій побутових відходів.

Розділ II. Мета та основні завдання Програми

Метою Програми є створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилізації та захоронення побутових відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, а також розширення і модернізація діючих потужностей із збирання, перероблення та захоронення побутових відходів, створення ефективної системи управління у сфері поводження з відходами.

Передбачається розв'язати такі основні завдання:

- забезпечити мінімальне утворення та зменшити кількість захоронення побутових відходів шляхом використання нових сучасних високоефективних методів їх збирання, перевезення, зберігання, переробки, сортування й утилізації;

- розширення потужностей із збирання, заготівлі відходів, їх використання як вторинної сировини у господарській діяльності;

- оновлення контейнерного господарства та парку сміттєвозів, облаштування контейнерних майданчиків;

- впровадження роздільного збирання побутових відходів;

- створення потужностей з перероблення та утилізації побутових відходів;

- створення нових та модернізація діючих полігонів для захоронення відходів за сучасною передовою технологією;

- удосконалення нормативно-методичного, організаційного, інформаційного та іншого забезпечення сфери поводження з побутовими відходами;

- забезпечення контролю за діючими та закритими полігонами побутових відходів для запобігання шкідливого впливу на довкілля та здоров'я людини, рекультивацію земельних ділянок після закриття полігонів;

- створення умов для ефективного використання побутових відходів як матеріальних ресурсів та промислового впровадження комплексної переробки й утилізації їх ресурсоцінних компонентів;

- забезпечення впровадження механізованого сортування побутових відходів з вилученням ресурсоцінних компонентів, переробкою їх на матеріали та вироби;

- організація збирання та перероблення великогабаритних побутових відходів, використаних електропобутових приладів з вилученням з них ресурсоцінних матеріалів;

- створення в м. Києві та Київській області єдиного узгодженого механізму збирання, перевезення, розміщення, утилізації та захоронення побутових відходів;

- забезпечення передбаченими законодавством заходами координації дій міських та обласних органів місцевого самоврядування, у т. ч. шляхом створення узгодженої локальної нормативної бази у сфері поводження з побутовими відходами у м. Києві та Київській області.

Проблеми, які мають місце у сфері поводження з побутовими відходами, потребують негайного розв'язання та фінансування і повинні вирішуватися комплексно, тобто за рахунок усіх можливих джерел фінансування (державні, місцеві бюджети, кошти підприємств, установ, організацій та інших фондів фінансування). Для повного вирішення проблеми потрібно також розробити та прийняти Правила відповідної системи.

Розділ III. Основні напрямки розв'язання завдань
у сфері поводження з побутовими
відходами та основні заходи Програми

3.1. Обґрунтування напрямків розвитку сфери поводження з побутовими відходами (ПВ) та основні заходи Програми

У відповідності до національної стратегії поводження з ПВ в Україні до 2010 року першочерговими завданнями, які повинні бути поставлені в даний час, є стовідсоткове охоплення мешканців міста послугами зі збирання ПВ, підвищення якості надання послуг зі збирання ПВ та запровадження роздільного збирання ПВ.

Забезпечення стовідсоткового охоплення послугами зі збирання ПВ стосується в першу чергу районів приватної забудови, які безпосередньо впливають на ріст несанкціонованих сміттєзвалищ та бюджетних витрат на їх ліквідацію і на стан довкілля та здоров'я людей на прилеглих територіях.

Збирання ПВ має здійснюватись підприємствами-перевізниками, які виграли відповідний конкурс (тендер) на обслуговування певної території, але не меншою ніж мікрорайон. У даному мікрорайоні не повинно бути більше інших перевізників. Це забезпечить відповідальність при наданні послуг перевізників, які перемогли у конкурсах (тендерах), та уникнення неадекватного розмежування територій, що іноді призводить до ситуації, коли в один двір заїжджають декілька сміттєвозів, створюючи додаткове шумове навантаження та забруднюючи довкілля викидами відпрацьованих газів.

Головним завданням залишається впровадження роздільного збирання ПВ, яке повинно стати одним із основних критеріїв при визначенні переможців на конкурсах (тендерах) з обслуговування територій зі збирання та перевезення ПВ.

Роздільне збирання окремих видів (складових) ПВ забезпечує отримання відносно чистих вторинних ресурсів від населення і зменшення кількості відходів, які вивозяться на захоронення. Така система потребує від населення свідомого підходу до видалення ПВ, збільшення кількості обслуговуючого персоналу, тари, спеціальної техніки, транспорту для вивезення кожних видів відходів.

Враховуючи існуючі побутові умови споживачів послуг у сфері поводження з ПВ та міську інфраструктуру об'єктів поводження з ПВ, на першому етапі доцільно запровадити двоконтейнерне роздільне збирання ПВ. Один контейнер для харчових і мокрих відходів, другий - для ресурсоцінної фракції ПВ (папір, картон, скло, ПЕТ-пляшки, пластик, метал, деревина, текстиль тощо).

Харчові й інші мокрі відходи вивозяться для захоронення на полігон, на станцію централізованого компостування при її запровадженні або на інше використання.

Ресурсоцінна фракція ПВ вивозиться на сортувальнопереробні підприємства для досортування, відбору і підготовки вторинної сировини до вимог технічних стандартів.

При двоконтейнерному роздільному збиранні ПВ встановлені контейнери мають різнитись за кольором, мати відповідні надписи з інформацією, які види ПВ збираються.

При цьому повинна проходити повномасштабна інформаційна та роз'яснювальна робота зі споживачами послуг про впровадження роздільного збирання, його екологічні, соціальні та економічні переваги тощо.

В подальшому можливо розглянути доцільність встановлення додаткових контейнерів для відбору, наприклад, скла, паперу тощо.

Болючим питанням експлуатації житлового фонду, з санітарно-епідеміологічної точки зору, залишається наявність сміттєпроводів у будинках та стан контейнерних майданчиків для збирання ПВ.

Зрозуміло, що одночасна наявність сміттєпроводів та роздільного збирання ПВ неможлива. Ми повинні підійти до цього питання як в інших європейських країнах - відмовитись від використання сміттєпроводів. У багатьох будинках мешканці вже давно це зробили. Однак, місту потрібно встановити загальні вимоги з цього питання.

Необхідно забезпечити та вдосконалити стан контейнерних майданчиків, а також переглянути їх розміри для забезпечення впровадження роздільного збирання ПВ.

Власникам контейнерів мають бути встановлені вимоги щодо їх вигляду та функціональних властивостей. Для столиці європейської держави це мають бути евроконтейнери з кришкою, яка піднімається автоматично, на колесах. Кришка обмежує потрапляння снігу та дощової води в контейнер і доступ птахів, безпритульних собак та котів.

Своєчасне сортування, збирання, вивіз та переробка ПВ створюють належні санітарні умови для населення, покращують екологічний стан довкілля.

В світовій практиці поводження з відходами застосовуються декілька методів знешкодження та утилізації ПВ, кожний метод має різновиди технологій, технологічних схем, типів споруд. Методи знешкодження й перероблення ПВ за кінцевою метою поділяються на ліквідаційні (вирішують в основному санітарно-гігієнічні завдання) та утилізаційні (вирішують завдання економіки - використання вторинних ресурсів). За технологічним принципом методи поділяються на біологічні, термічні, хімічні, механічні, змішані.

Найбільшого поширення набули такі методи:

- складування на полігонах (ліквідаційний біомеханічний), в т. ч. після механічного сортування;

- комплексний (роздільне збирання, досортування на механічних комплексах та використання відібраних вторинних ресурсів);

- спалювання (ліквідаційний термічний);

- компостування (утилізаційний біологічний).

В Україні на даний час застосовується складування на полігонах без механічного сортування та спалювання, і в окремих небагатьох випадках - перероблення з метою відсортовування відходів, які є вторинною сировиною. Проте вони мають свої вади.

Під звалища та полігони вилучаються із сфери ефективного економічного використання значні земельні площі, нещадно забруднюється довкілля. Існуючі звалища не відповідають екологічним вимогам з багатьох причин, серед яких порушення правил експлуатації, велика кількість фільтрату, який утворюється внаслідок проникнення в тіло звалища атмосферних опадів і води з прилеглої території.

В цілому загальноприйняте складування ПВ на полігонах створює цілу низку проблем, серед яких найістотнішими є такі:

- негативні фактори впливу на довкілля - забруднення підземних вод фільтратом, виділення забруднюючих речовин в атмосферне повітря, самозаймання відходів, забруднення прилеглих територій легкими фракціями (папір, полімерні матеріали тощо), створення сприятливого середовища для розплодження комах, гризунів, бродячих тварин;

- відсутність площ, придатних для влаштування полігонів на оптимальній відстані від великих міст;

- неможливість дійового контролю за впливом полігонів на довкілля, особливо після їх закриття.

Сміттєспалювальні заводи знайшли застосування в країнах з високою щільністю населення. Проте експлуатація цих заводів у порівнянні зі сміттєпереробними підприємствами і полігонами потребує значно більших капітальних та експлуатаційних витрат. Крім того, складними є процеси очищення газів, а також утилізація та знешкодження токсичної золи та шлаку, які утворюються при спалюванні ПВ у значній кількості (до 30 % від сухої маси відходів).

Термічний метод знешкодження відходів, як показує досвід експлуатації в Україні сміттєспалювальних заводів, є джерелом забруднення довкілля: при недотриманні технологічного режиму спалювання в атмосферу потрапляють токсичні речовини.

Україна має досвід експлуатації сміттєспалювальних заводів (виробництва фірми "ЧКД-Дукла") в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Севастополі. Досвід експлуатації заводів виявив багато недоліків: фактична потужність на вітчизняних відходах була на рівні 60 - 70 % від проектної, теплова енергія фактично не використовувалась, заводи не мали досконалого блоку газоочистки. Внаслідок недотримання технологічного режиму спалювання в атмосферу потрапляли токсичні речовини. Зола сміттєспалювального заводу є токсичною речовиною другого класу небезпеки і потребує спеціальних методів знешкодження.

Більшість вказаних недоліків відсутні на зарубіжних сміттєспалювальних заводах. У цих країнах вирішені питання очищення газів, а також утилізації і знешкодження токсичної золи та шлаку, які утворюються при спалюванні ПВ.

Експлуатація цих заводів у порівнянні зі сміттєпереробними підприємствами потребує значно більших капітальних та експлуатаційних витрат.

Вартість знешкодження 1 т ПВ спалюванням становить від 55 до 180 дол. USA.

Компост використовують як органічну складову ґрунту при благоустрої зелених зон прибудинкових територій, у парках, скверах.

На сміттєпереробних заводах країн Західної Європи, де завдяки попередньому роздільному збиранню (харчові відходи збирають окремо) на заводи надходять тільки органічні відходи, тут виробляють компост і для сільського господарства.

В Україні не освоєне серійне виробництво обладнання для сміттєспалювальних та сміттєпереробних заводів.

Досвід роботи в Україні свідчить про те, що діючі потужності з сортування ПВ використовуються не зовсім ефективно, так, зокрема, у м. Києві діє технологічна лінія фірми Sacria (Франція) потужністю 200 тис. тонн на рік та в м. Харцизьку Донецької області - технологічна лінія фірми Pressona (Швеція) потужністю 100 тис. тонн на рік, при цьому у м. Києві відбір вторинної сировини не перевищує 5 %, а в м. Харцизьку досягає 20 %, таку суттєву різницю можна пояснити тим, що технологічне рішення, яке було прийнято у м. Києві, не враховує специфіки ПВ, що утворюються в Україні. Для підвищення ефективності використання вітчизняних потужностей виникає необхідність зміни ситуації щодо збирання та транспортування ПВ на сортування. Необхідно впровадити роздільне збирання відходів на дві фракції (харчові і сухі види).

Багато зарубіжних фірм виготовляють сміттєсортувальні комплекси, зокрема, Pressona (Швеція), Imabe Iberika (Іспанія), Sacria (Франція), Lidermann (Німеччина), Станкоснаб (Росія, Москва).

За технологічним процесом ці комплекси однотипні. ПВ вивантажуються з сміттєвозів у приймальний бункер; звідки транспортером, розміщеним на днищі бункера, подаються на віброгрохот або в барабанний грохот з отворами для відділення дрібної фракції (відсіву). Основний потік ПВ із барабанного грохота подається на сортувальний стрічковий транспортер, на якому сортувальники вручну відбирають з ПВ вторсировину (картон, папір, полімери, скло, текстиль, деревини тощо). Далі з ПВ за допомогою електромагнітних сепараторів відбираються чорні та кольорові метали, а залишок подається в прес безперервної дії і пресується в тюки, що вивозяться на полігон для захоронення.

Ці технології та обладнання призначені для перероблення ПВ, попередньо підготовлених на стадії роздільного збирання, а також сухих змішаних ПВ, що не містять великої кількості органічних компонентів.

Досвід ручного сортування змішаних ПВ від житлового сектора, які пройшли через сміттєпровід, контейнер та сміттєвоз, є негативним. Такі ПВ не піддаються ручному сортуванню. При цьому робота сортувальників є непривабливою і непродуктивною, а відібрана вторсировина, особливо макулатура, є забрудненою і непридатною для виготовлення картону.

До того ж робота сортувальників є небезпечною внаслідок високого бактеріального забруднення відходів і робочих місць.

Створення сміттєсортувального комплексу відповідає чинним нормативам і ефективність його роботи залежить від того, чи запроваджене попереднє сортування ПВ у місцях їх утворення.

Вибір методу та типу споруд сміттєсортувального комплексу у конкретному місті чи регіоні цілком залежить від місцевих умов і здійснюється на основі техніко-економічних та еколого-гігієнічних чинників, чисельності населення, складу ПВ, потреби у вторинній сировині тощо. Враховується також можливість відведення земельних ділянок. Найбільш ефективним є облаштування полігонів для розміщення ПВ на одній земельній ділянці разом з сортувально-переробним комплексом.

Одним з головних завдань при створенні цілісної системи знешкодження відходів є зниження ризику для здоров'я людей та забруднення довкілля. Тому при виборі способу видалення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів мають бути визначені можливі негативні наслідки для здоров'я населення та впливу на стан довкілля. Пріоритетними методами є такі, що зводять негативні наслідки нанівець чи хоча б дозволяють їх мінімізувати. У будь-якому разі зниження ризику при поводженні з відходами повинно гарантуватися виконанням санітарних правил та відповідних гігієнічних нормативів.

На підготовчому етапі досліджень при виборі методу знешкодження відходів проводиться аналіз інформації про відходи та їх властивості.

3.2. Обґрунтування заходів з вирішення проблем поводження з побутовими відходами

Сьогодні в більшості країн у поводженні з ПВ набирає популярності перехід від стратегії складування на полігонах та сміттєспалювання до альтернативних рішень цієї проблеми, які максимально знижують негативний вплив відходів на довкілля.

Практичний досвід знешкодження ПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовольняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.

Якщо під час складування на полігонах та звалищах морфологічний склад ПВ не впливає (або майже не впливає) на технологію робіт, технічні показники та екологічній стан довкілля, то при промисловому переробленні він має дуже важливе значення. Головними показниками якості відходів стають їх вологість, склад та співвідношення органічних і неорганічних речовин. В останні роки відбулася значна зміна в морфологічному складі ПВ: збільшилася кількість полімерів, картону та значно менше стало харчових відходів. У цьому зв'язку постає питання про необхідність роздільного збирання окремих компонентів ПВ як населенням, так і торговельними підприємствами, наприклад, ринками, супермаркетами. Ці підприємства мають збирати відходи тари та упаковки, харчові відходи, а також скло, полімери та інші ресурсноцінні фракції. Зарубіжний досвід засвідчує, що в тих країнах, де працює система роздільного збирання, сміттєпереробні заводи працюють значно ефективніше.

На сьогодні в Україні особливо гостро постає проблема поводження з ПВ, а конкретно - із залученням цих відходів у вторинне використання.

Умови для міста Києва як об'єкта санітарного очищення є такими:

1. Організаційні умови:

- збирання та вивезення ПВ в місті здійснюється спеціалізованими автотранспортними підприємствами зі значним досвідом роботи, в приватному секторі населення системою збирання та вивезення ПВ охоплено вкрай недостатньо;

- організацію робіт з санітарної очистки та благоустрою в місті здійснює розвинена структура міських комунальних підприємств;

- сфері санітарної очистки та прибирання міста не приділяється належна увага з боку органів місцевої влади та місцевого самоврядування;

- відсутність механізму примусу сплати вартості послуг за вивезення побутових відходів є причиною того, що більша частина мешканців сектора індивідуальної забудови немає договорів на вивезення ПВ і не бере участі в оплаті цих послуг.

2. Технологічні умови:

- основною технологією поводження з ПВ в Києві є їх збирання та вивезення на полігони та сміттєзвалища і термічне знешкодження ПВ.

3. Технічне забезпечення:

- місто має недостатню кількість контейнерів для збирання ПВ, при цьому їх якість є низькою, а утримання не відповідає сучасним санітарно-гігієнічним вимогам;

- місто має недостатню кількість сміттєвозів, при цьому більша частина їх є зношеними, морально застарілими і спецпідприємства не спроможні своєчасно виконати весь обсяг перевезень ПВ, особливо в літній період.

Склад побутових відходів:

- у складі ПВ є значна кількість (більше 50 % за масою) цінних компонентів вторинної сировини, які частково відбираються на стадії утворення;

- в складі ПВ є значний вміст, паперу, полімерів, металів, скла та інших, які є цінною вторинною сировиною, але не відбираються на стадії утворення в достатній кількості, а вивозяться та захоронюються на сміттєзвалищах і є небезпечними забруднювачами навколишнього природного середовища;

- в складі ПВ є значна кількість органічних компонентів, здатних до біологічного розкладання, які є причиною утворення фільтрату, що забруднює ґрунтові води, та біогазу, який забруднює атмосферне повітря.

Ситуація з полігонами для захоронення ПВ та сміттєзвалищами є вкрай несприятливою:

- існуюча практика захоронення на сміттєзвалищах в складі ПВ органічних компонентів, здатних до біологічного розкладання, призводить до довгострокового (понад 20 років і більше) виділення фільтрату та біогазу;

- переповнення сміттєзвалищ вище проектних відміток призвело до стікання фільтрату з надземної частини тіл сміттєзвалищ за межі водотривкого шару по всьому периметру та призводить до забруднення підземних водоносних шарів водозабору питного водопостачання, розташованих поблизу;

- на смітєзвалищах повсюдно відсутні системи керованого відведення біогазу і немає верхнього укриття, що призводить до самовільного виходу і горіння.

Аналіз стану поводження з ПВ виявив наявність багатьох проблем, які потребують невідкладного вирішення. Враховуючи екологічні та економічні фактори, вважається за доцільне впровадити у Києві комплексну систему, яка базується на організації роздільного збирання ПВ з подальшим їх сортуванням на спеціальній технологічній лінії (сортувально-переробному комплексі), компостуванням органічної частини, термічної утилізації залишку та складуванням залишку, що не утилізується, в брикетованому вигляді на спеціальному полігоні, що розташований поряд з комплексом.

Ця система включає такі етапи робіт:

- впорядкування існуючих сміттєзвалищ і переведення їх (враховуючи потужність і транспортну схему) в полігони зі зменшенням обсягів захоронення на них відходів;

- впровадження засобів механізації сучасного технологічного та технічного рівня;

- оновлення парків сміттєвозних машин та контейнерного господарства;

- впровадження новітньої високоефективної екологічно безпечної та ресурсозберігаючої технології, яка базується на комплексному поєднанні методів перероблення ПВ на основі роздільного збирання окремих компонентів ПВ з подальшим їх сортуванням на спеціальній технологічній лінії (сортувально-переробному комплексі), компостуванням органічної частини та складуванням (розміщенням) інертного мінерального залишку, який не утилізується, на полігоні, а також утилізація на ТЕЦ на відновлювальному паливі;

- організацію роздільного збирання відходів у місцях їх утворення та постачання на сортувальні лінії;

- вилучення на сортувальній лінії корисних компонентів ПВ та розподіл залишку на частини, що компостуються і не компостуються;

- підготовку вторинної сировини для утилізації;

- утилізацію складових ПВ;

- організацію збирання, перероблення та утилізації великогабаритних та будівельних відходів, використаної побутової техніки тощо;

- захоронення несортованого інертного залишку в брикетованому стані на полігонах.

3.3. Напрями та заходи реалізації Програми

Вирішення проблеми поводження з ПВ передбачає розроблення та впровадження відповідних програмних заходів, які повинні забезпечити концентрацію фінансових ресурсів держави, міста та суб'єктів господарювання, а також спонукати до збільшення інвестицій у цю сферу.

3.4. Планування заходів Програми, механізми і порядок їх реалізації

Для забезпечення реалізації Програми створюється Координаційна рада з питань поводження з побутовими відходами при постійній комісії з питань екології Київської міської ради, яка здійснюватиме контроль за виконанням цієї Програми.

- Загальну організацію та координацію робіт з виконання заходів Програми здійснює Головне управління комунального господарства Київської міської державної адміністрації.

- Науково-методичне та інформаційне забезпечення Програми здійснює Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста КМДА.

- Реалізація заходів здійснюватиметься відповідно до законодавства та за контрактами з усіма виконавцями.

Виходячи з того, що Програма потребує постійного контролю за її виконанням та щорічного коригування складу завдань і заходів, необхідно налагодити систему оперативного отримання та обробки інформації про хід виконання Програми з використанням сучасних комп'ютерних інформаційних технологій.

У процесі реалізації заходів Програми передбачається щорічне їх коригування з метою конкретизації змісту і черговості виконання робіт за очікуваними результатами.

Науково-технічне забезпечення Програми сконцентроване на таких напрямах:

- удосконалення існуючих і створення нових технологій та устаткування, які забезпечать раціональне збирання, транспортування, використання складових ПВ для виготовлення конкурентоспроможної продукції, захоронення залишку ПВ, що не підлягає утилізації, зменшення забруднення довкілля;

- створення нових видів продукції, яка виробляється з відходів і має високий рівень споживчих властивостей;

- удосконалення існуючих та створення нових засобів і систем автоматичного контролю та керування процесами збирання, транспортування, перероблення та утилізації ПВ;

- розв'язання економічних проблем удосконалення організації та управління ресурсозбереженням за рахунок залучення складових ПВ у господарський обіг;

- забезпечення технологічних процесів і систем управління якістю продукції, її стандартизацією та сертифікацією і створення систем інформаційного забезпечення науково-технічного розвитку і управління у сфері поводження з ПВ.

Розділ IV. Етапи виконання Програми

Узагальнення досвіду управління поводження з відходами в розвинених країнах та досвіду використання відходів в Україні дозволяє визначити розширення їх використання як пріоритет першого порядку, але це лише загальна орієнтація і стратегія. В практичному плані, враховуючи еколого-економічну ефективність утилізації відходів, обмежені фінансово-економічні можливості міста та суб'єктів господарювання, важливого значення набуває розроблення пріоритетів другого і третього порядку. На системі відповідних пріоритетів передбачається формування напрямів і структур з перероблення відходів чи їх видалення, науково-технічна політика, економіко-організаційні заходи, система пілотних проектів. Відповідно виконання програмних заходів передбачається здійснювати в два етапи.

На першому етапі необхідно створити сприятливі умови виробникам, споживачам і інвесторам для стимулювання їх ефективної участі у вирішенні поставленої проблеми, підготувати нормативно-правову та технологічну базу, а також реалізувати ряд важливих проектів, як приклади сучасного підходу та реальні кроки до вирішення проблеми. Складником заходів мають стати аналітично-оціночні роботи, що визначають місцеві пріоритети, дослідження кон'юнктури ринку щодо сировини та потреб у продукції, що може бути виготовлена з відходів.

Виходячи з реальних економічних можливостей, визначається пріоритетність наступних напрямів першого етапу:

- розширення системи збирання і заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, розвиток відповідної інфраструктури;

- оновлення контейнерного господарства та парку сміттєвозів, облаштування контейнерних майданчиків;

- експериментальне відпрацювання системи роздільного збирання складових ПВ в окремих районах міста;

- ліквідація несанкціонованих звалищ;

- розроблення, впровадження та використання системи збирання і використання біогазу як альтернативного джерела енергії на рекультивованій частині полігону N 5 ВАТ "Київспсцтранс";

- створення ефективної системи управління ПВ у Києві, узгодженої із нормативною базою поводження з ПВ у Київській області зокрема:

- прийняти нову редакцію рішення КМР від 30.10.2008 N 582/582, в якій, поміж іншим, передбачати:

- опрацювання системи зонування міста для організації ефективного розподілу територій виникнення відходів між перевізниками шляхом проведення зональних тендерів під орудою КМДА;

- обов'язкову інтеграцію всіх перевізників в автоматизовану геоінформаційну систему контролю та супроводу перевезення ПВ;

- заборонення полігонам укладення договорів з перевізниками, які не є інтегровані до вищезгаданої системи;

- запровадження захоронення залишків ("хвостів") ПВ на полігонах тільки після сортування на відповідних сортувально-переробних комплексах, котрі мають власні полігони для розміщення відходів у брикетованому вигляді;

- видати нове розпорядження КМДА, яке регулює сферу поводження з ПВ, - це розпорядження повинно бути гармонізоване з вищезгаданим рішенням КМР та деталізувати питання організації поводження з ПВ, зокрема, затвердити Правила поводження з ПВ в м. Києві.

Орієнтовний термін виконання першого етапу - у 2010-2012 рр.

На другому етапі необхідно забезпечити:

- впровадження проектів з перероблення ПВ, введення в експлуатацію сучасних сортувально-переробних комплексів з полігонами для захоронення неутилізованого залишку ПВ у брикетованому вигляді, що передбачає введення тільки тих потужностей, обладнання яких сертифіковано, а технології відповідають вимогам європейських стандартів щодо охорони довкілля;

- тиражування найбільш ефективних проектів щодо роздільного збирання складових ПВ, перероблення ПВ, модернізації полігонів із захоронення ПВ;

- створення потужностей з утилізації складових ПВ.

Орієнтовний термін виконання другого етапу - 2013-2015 рр.

У подальшому передбачається:

- охоплення системою роздільного збирання ПВ у приватному секторі;

- забезпечення захоронення складових ПВ з дотриманням сучасних вимог щодо охорони довкілля;

- перехід до замкнутих циклів ресурсоспоживання.

Розділ V. Фінансове забезпечення Програми

В цілому для реалізації Програми необхідно 3962157,1 тис. грн., у тому числі на 2010 рік - 201472,5 тис. грн.

Джерела фінансування заходів Програми:

- кошти державного бюджету, передбачені на реалізацію Закону України "Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки";

- кошти місцевого бюджету, в тому числі місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища;

- кошти підприємств (передусім житлово-комунального господарства) відповідно до програм їх розвитку, затверджених органом місцевого самоврядування м. Києва;

- гранти, кредити міжнародних організацій, благодійні внески;

- іноземні інвестиції та кошти юридичних та фізичних осіб, що залучаються шляхом приватизації комунальних підприємств, фінансового лізингу із залученням виробників обладнання або енергосервісних компаній, передачі об'єктів житлово-комунального господарства в управління, оренду, концесію;

- кредити вітчизняних комерційних банків.

Розділ VI. Очікувані результати

Метод поводження з ПВ, заснований на сміттєсортуванні та брикетуванні залишків ПВ, непридатних до подальшого використання (так званих "хвостів"), із захороненням брикетованих "хвостів" на спеціальному полігоні дозволяє:

1. Рециклінг: до 40 % обсягу ПВ повертається до повторного використання в народному господарстві в якості цінної сировини.

2. Зменшити обсяги захоронення відходів: брикети з гарантованою щільністю понад 1000 кг/м3 зменшують обсяг ПВ в чотири рази більше, ніж при захороненні непресованих ПВ і як мінімум в два рази, в порівнянні із захороненням ПВ, ущільнених уже на полігоні по стандартній системі з використанням важких бульдозерів або котків. Це дає нам додаткові переваги.

3. Подовжити корисний термін дії полігону: за рахунок зменшення обсягу відходів система, як мінімум, подвоює корисний термін дії будь-якого полігону, а також спрощує його управління.

4. Економити землі: техніка укладання брикетів дає рівну та однорідну поверхню. Це спрощує покриття відходів інертними матеріалами і одночасно значно заощаджує кількість використаної землі, необхідно тільки десяту частину від звичного обсягу для покриття відходів, так як землею пересипаються штабелі, що мають по висоті чотири - п'ять брикетів, на це витрачається тільки 20 см землі. Це є економічно ефективним, більш доцільним фактором у подовженні дії санітарного полігону.

5. Дренаж рідини: в процесі пресування ПВ з відходів віджимається значна кількість вологи, до 90 %.

6. Анаеробна ферментація: сформовані брикети ПВ втратили більшу частку вологи, тому їх ферментація є анаеробною. Так звана анаеробна ферментація в брикетах ПВ проходить дуже повільно, виділення біогазу (метану та вуглецю) стає мінімальним завдяки високій щільності брикетів та відсутності кисню та вологи.

7. Відсутність самозаймання, виділення неприємного запаху.

8. Запобігання розмноженню гризунів, комах та бездомних тварин.

9. Відсутність розповсюдження повітрям легких відходів: завдяки високій щільності та пакетуванню повністю запобігається рознос легких відходів повітрям.

10. Низький вихід продуктів вилуження: "сухі" брикети ПВ за рахунок дуже повільної ферментації, що протікає в анаеробній формі, виділяють мізерну кількість продуктів вилуження, які потенційно заражують підземні води. Ця низька кількість продуктів вилуження може контролюватися системою дренажу на самому полігоні.

11. Зовнішній вигляд: як сміттєпереробний завод, так і полігон мають вигляд цивілізованого промислового підприємства для місцевого населення. Звідси - сприятливе сприйняття населенням полігонів або сміттєпереробних заводів.

Розділ VII. Заходи щодо вирішення
проблеми поводження з побутовими відходами

N з/п  Заходи Програми  Кількість одиниць і вартість за роками  Орієнтов
ний обсяг фінан
сування 
Дже
рела фінан
сування
 
Відпо
віда
льні викона
вці, спів
вико
навці 
Резу
льтати вико
нан
ня
 
Перший етап реалізації  Другий етап реалізації 
2010
 
2011
 
2012
 
2013
 
2014
 
2015
 
тис. грн.
 
штук  тис. грн.  штук  тис. грн.  штук  тис. грн.  штук  тис. грн.  штук  тис. грн.  штук  тис. грн.         
I
 
Придбання машин і обладнання для забезпечення збирання і розміщення побутових відходів 
1
 
Прид
бання сміт
тєвозів для пере
везення ПВ і техніки для експ
луатації поліго
нів 
86
 
232
50,0
 
120

 
382
52,
0
 
108

 
384
27,
0
 
51

 
248
84,
0
 
49
 
269
67,
0
 
50
 
159
38
 
167718,0
 
Кош
ти підп
риєм
ств з сані
тар
ного очи
щен
ня міс
та (пе
ревіз
ники ПВ)
 
Підп
риємс
тва пере
візни
ки
 

 
II  Впровадження роздільного збирання складових побутових відходів 
1
 
Прид
бання контей
нерів (з криш
ками і на колесах) для збері
гання ПВ, а також сорту
вання їх, почи
наючи з 2011 року на три фракції: 1. Харчові відходи, змет 2. Небез
печні відходи (батарейки, тара з-під хімікатів і миючих засобів, ртутні термо
метри і інше) 3. Змішані сухі відходи (картон, папір, пласт
маса, скло, метал, дерево, кера
міка, шкіра і інше) 
-
 
-
 
110
60
 
501
75,
0
 
563
5
 
205
71,
0
 
584
0
 
233
64,
0
 
601
9
 
263
48,
0
 
598
0
 
239
24
 
144382,0
 
Під
при
ємст
ва сфе
ри по
вод
жен
ня з ПВ
 
КП "Київ
комун
сервіс"
 

 
518
6
 
216
74,
0
 
587
4
 
285
01,
0
 
563
5
 
205
71,
0
 
584
0
 
233
64,
0
 
601
9
 
263
48,
0
 
601
5
 
240
64
 
144522,0
 
Підп
риєм
ства сфе
ри по
вод
ження з ПВ
 
КП "Київ
комун
сервіс"
 

 
129
6
 
541
8,5
 
146
9
 
712
5,3
 
140
9
 
514
2,8
 
146
0
 
584
1,0
 
150
5
 
658
7,0
 
145
5
 
582
1
 
35935,5
 
Кош
ти ін
ших під
при
єм
ств - ба
лан
соутримувачів кон
тей
не
рів
 
КП "Київ
комун
сервіс"
 

 
2
 
Облаш
тування прибу
динко
вих контей
нерних майдан
чиків для збері
гання ПВ
 

 
800,
0
 
676
 
500
0,0
 
354
 
300
0,0
 
322
 
300
0,0
 
391
 
400
0,0
 
400
 
338
9,8
 
18389,8
 
Ра
йон
ні бюд
жети
 
Балан
соут
риму
вачі тери
торії
 

 
114

 

 
210

 
162
0,0
 
174

 
147
7,0
 
206

 
192
4,0
 
138

 
141
7,0
 
190

 
146
5,7
 
7903,7
 
Кош
ти ін
ших під
при
ємс
тв ба
лан
соут
римувачів кон
тей
нер
них май
дан
чиків 

 

 
3
 
Ств
оре
ння ме
ре
жі при
йма
ль
них пун
ктів вто
рин
ної си
ро
ви
ни
 
Ста
ціо
нар
ний
 
5
 
150
,0
 
10
 
400
,0
 
10
 
500
,0
 

 

 

 

 

 

 
1050,0
 
Кош
ти під
при
ємс
тв - влас
ни
ків пун
ктів 
"Київ
втор
ре
сурс", інші суб'єкти гос
по
дарс
ької діяль
ності
 

 
Пере
сув
ний
 
2
 
160,0
 
5
 
450,0
 
3
 
300
,0
 

 

 

 

 

 

 
910,0
 
Кошти підприємств - власників пун
ктів 

 

N з/п  Заходи Програми  Вартість за роками (тис. грн.)  Орієнтовний обсяг фінан
сува
ння 
Дже
рела фінан
суван
ня 
Відпо
відаль
ні виконав
ці, співвико
навці 
Резу
льта
ти вико
нан
ня
 
Перший етап реалізації  Другий етап реалізації 
2010  2011  2012  2013  2014  2015  тис. грн. 
4
 
Придбання і встановлення урн для сміття у містах масового відпочинку, на зупинках транспорту і в інших необхідних місцях  3500,0
 
3500,0
 
3500,0
 
3500,0
 
3500,0
 
3500,0
 
21000
 
Кошти під
приєм
ств, відпо
відаль
них за зони відпо
чинку, місця зупи
нок й інші необ
хідні місця 
Балан
соутри
мувачі, влас
ники території
 

 
5
 
Розроблення і впровадження економічного механізму по матеріальному заохочуванню фізичних і юридичних осіб при здійсненні роздільного збирання ПВ  150,0
 
200,0
 
500,0
 
500,0
 
500,0
 
500,0
 
2350,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарства, КП "Київ
комун
сервіс"
 

 
6
 
Визначення житлових мікрорайонів (зон вивезення побутових відходів) з обов'язковим включенням всієї розташованої в них інфраструктури з метою запровадження раціональних маршрутів для перевізників побутових відходів  ЩОРІЧНО
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарства спільно з район
ними держав
ними адмініст
раціями
 

 
III
 
Введення потужностей сортувально-переробних комплексів з полігонами для розміщення залишків побутових відходів у брикетованому вигляді 
1
 
Сортувально-переробний комплекс потужністю 500 тис. тонн/рік з полігоном потужністю 10 млн. тонн та цехами з утилізації вторинних ресурсів, у тому числі з перероблення відпрацьованої побутової техніки та великогабарит
них відходів, на полігоні N 5 ВАТ "Київспецтранс" 

 

 
1500
00,0
 
2137
50,0
 

 

 
3637
50,0
 
Кошти під
приєм
ств-інвес
торів
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарства, під
приємст
во-інвестор
 

 
2
 
Сортувально-переробний комплекс потужністю 200 тис. тонн/рік з полігоном потужністю 2 млн. тонн та цехами з утилізації вторинних ресурсів, у тому числі з перероблення відпрацьованої побутової техніки та великогабаритних відходів 
 

 
1200
00,0
 
1500
00,0
 

 

 
2700
00,0
 
Кошти підп
риєм
ств-інвес
торів
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарства, підп
риємст
во-інвестор
 

 
3
 
Сортувально-переробний комплекс потужністю 300 тис. тонн/рік з полігоном потужністю 3,2 млн. тонн та цехами з утилізації вторинних ресурсів, у тому числі з перероблення відпрацьованої побутової техніки та великогабаритних відходів 
 

 

 
1400
00,0
 
1675
00,0
 

 
3075
00,0
 
Кошти підп
риє
мств-інвес
торів
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарства, під
приєм
ство-інвестор
 

 
4
 
ТЕЦ N 1 на віднов
люваль
ному паливі N 1 (біля ТЕЦ N 6, продук
тивністю 500 тис. т/рік) 
1. Проект
но- вишуку
вальні роботи (прове
дені у 2006-2008 рр.) 

 

 

 

 

 

 

 
Місь
кий бюд
жет
 

 

 
2. Будів
ництво об'єктів інженерно- транс
портної інфраструктури ТЕЦ 

 

 
5000,0
 
25000,0
 

 

 
3000
0,0
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарства
 

 
3. Будів
ництво та введення в експлуа
тацію ТЕЦ (веден
ня в експлуа
тацію у 2014 р.) 

 

 
5440
00,0
 
6800
00,0
 
5440
00,0
 

 
1768
000,0
 
Кошти інвес
торів (інвес
тицій
ний кон
курс)
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарства
 

 
5
 
Сміт
тєспа
люваль
ний завод - Філіал "Завод "Енергія" Київ
енерго" Переос
нащення (продук
тивність - 220 тис. т/рік)
 
1. Дооб
ладнан
ня системи газоочи
щення 

 
3094
5,0
 
3420
0,0
 
2775
5,0
 
800,0
 

 
9370
0,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарства 

 
1. Реконст
рукція системи утилізації теплової енергії (для вироб
лення елект
ричної і теплової енергії) 

 
2005
0,0
 
4655
0,0
 
1565
0,0
 
2100,
0
 

 
8435
0,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління палива, енер
гетики та енер
гозбере
ження 

 
3. Впровад
ження переп
лаву неопа
люва
ного залишку (шлаку) 

 
500,0
 
5000,0
 
500,0
 

 

 
6000,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління палива, енер
гетики та енерго
збере
ження 

 
4. Впро
ваджен
ня проекту авто
матизації поточ
ного процесу спалю
вання ПВ 

 
1310,0
 
960,0
 
960,0
 
960,0
 

 
4190,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління палива, енер
гетики та енерго
збере
ження 

 
5. Впро
ваджен
ня системи авто
матики і контро
лю вироб
ничих процесів та системи авто
матизації і комп'ю
теризації вироб
ництва 

 
500,0
 
600,0
 
600,0
 
600,0
 

 
2300,0
 
Кошти під
приє
мства
 
Головне управ
ління палива, енер
гетики та енер
гозбе
реження
 

 
6. Буді
вництво кабель
ної лінії 10 кВ Під
станція "Осо
корки" - РП 349 заводу "Енер
гія" 

 
2202,0
 

 

 

 

 
2202,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління палива, енер
гетики та енер
гозбере
ження
 

 
Реконст
рукція (заміна котлоаг
регатів) (продук
тивність - 300 тис. т/рік)
 
1. Перед
проект
не дослід
ження та розроб
лення вихідних даних для проекту
вання 

 

 

 
600,0
 

 

 
600,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління палива, енер
гетики та енер
гозбе
режен
ня
 

 
2. Проек
тно- вишу
кувальні роботи 

 

 

 

 
3500,0
 

 
3500,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління палива, енер
гетики та енерго
збере
ження 

 
3. Будів
ництво та введен
ня в експлуа
тацію (термін 2016-2018 рр., орієн
товна вартість - 400 млн. грн.) 

 

 

 

 

 

 

 
Дер
жав
ний бюд
жет
 
Головне управ
ління палива, енер
гетики та енерго
збере
ження
 

 
6
 
Органі
зація розділь
ного збиран
ня відходів у лікар
няно-профі
лактич
них закладах міста
 
1. Перед
проект
не дослід
ження та розроб
лення вихідних даних для проек
тування 

 
500,0
 

 

 

 

 
500,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління охоро
ни здоров'я
 

 
2. Проект
но- вишуку
вальні роботи 

 

 
1000,0
 

 

 

 
1000,0
 

 

 
3. Будівництво та введення в експлуа
тацію 

 

 

 
30000,0
 

 

 
30000,0
 
Кошти інвесторів (інвестиційний конкурс)
 

 

 
7
 
Комплекс для збирання та перероблення зношених автошин (шкіри, гумових виробів)
 
1. Передпроектне дослідження та розроблення вихідних даних для проекту
вання 

 

 
800,0
 

 

 

 
800,0
 
Міський бюджет
 
Головне управління комунального господарства, КП "Київ
комун
сервіс"
 

 
2. Проект
но- вишуку
вальні роботи 

 

 

 
2500,0
 

 

 
2500,0
 

 

 

 
3. Будів
ництво та введення в експлуа
тацію 

 

 

 

 
100000,0
 

 
100000,0
 
Кош
ти інвес
торів (інвес
тиційний кон
курс) 

 

 
IV
 
Заходи з організації впровадження нових технологій поводження з побутовими відходами 
1
 
Впровадження системи миття та дезінфекції сміттєзбираль
них контейнерів 

 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 

 
800,0
 
Кош
ти підп
риєм
ств (перевізників ПВ) 
Підпри
ємства-перевіз
ники
 

 
2
 
Збирання, вивезення та перероблення відходів пакувальних матеріалів комерційних закладів 
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
1000,0
 
Кош
ти підп
риєм
ств сфери повод
ження з ПВ 
Підпри
ємства сфери повод
ження з ПВ
 

 

 
4900,0
 
4900,0
 
4900,0
 
4900,0
 
4900,0
 
24500,0
 
Кошти підприємств сфери поводження з ПВ 
 
3
 
Організація роздільного збирання відходів лікарняно-профілактичних закладів міста з впровадженням новітніх технологій 
 
500,0
 
500,0
 
1000,0
 
1000,0
 
1000
 
4000,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління охорони здоров'я
 

 

 
5000,0
 
5000,0
 
5000,0
 
5000,0
 
5000,0
 
25000,0
 
Кош
ти інвес
торів
 

 
4
 
Збирання, вивезення та перероблення відходів індивідуально
го транспорту (металобрухту, зношених автошин, відпрацьова
них олив, акумуляторів тощо) 

 
100,0
 
100,0
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
800,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управління комунального господарства, КП "Київкомунсервіс"
 

 

 
2000,0
 
2000,0
 
2000,0
 
2000,0
 
2000,0
 
10000,0
 
Кош
ти інвес
торів
 

 
5
 
Збирання, вивезення та перероблення зношених побутових електропри
ладів і електронного обладнання 

 
100,0
 
100,0
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
800,0
 
Місь
кий бюд
жет 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс" 

 

 
1000,0
 
1000,0
 
1000,0
 
1000,0
 
1000,0
 
5000,0
 
Кош
ти інвес
торів 

 
6
 
Збирання, вивезення та перероблення хімічних джерел струму (ХДС) (побутових акумуляторів, конденсаторів, батарейок тощо) 
 

 
100,0
 
100,0
 
200,0
 
200,0
 
600,0
 
Місь
кий бюд
жет 
Головне управління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс" 

 

 

 
1000,0
 
1000,0
 
2000
 
2000,0
 
6000,0
 
Кош
ти інвес
торів 

 
7
 
Здійснення комплексу заходів із переобладнання автомобілів-сміттєвозів з бензину на природний газ 
 
308,0
 
308,0
 
308,0
 

 

 
924,0
 
Кош
ти підп
риєм
ств-пере
візни
ків 
ВАТ "Київ
спец
транс"
 

 
8
 
Розроблення, впровадження та використання системи збирання і використання біогазу як альтернативного джерела енергії на рекультивованій частині полігону N 5 ВАТ "Київспецт
ранс" 

 
2500,0
 
3000,0
 

 

 

 
5500,0
 
Місь
кий бюд
жет Кош
ти інвес
торів
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, ВАТ "Київ
спец
транс" 

 
V
 
Заходи щодо забезпечення реалізації Програми та вдосконалення системи управління у сфері поводження з ТПВ 
V-1  Організаційне забезпечення 
1
 
Розроблення та запровадження системи моніторингу у сфері поводження з ПВ 
 
800
 
300,0
 
300,0
 
300,0
 
300,0
 
2000,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс" 

 
2
 
Організація та проведення тематичних лекторіїв, тренінгів з питань поводження з ПВ  300,0
 
300,0
 
300,0
 
400,0
 
500,0
 
500,0
 
2300,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс" 

 
3
 
Організація та проведення в загальноосвітніх закладах щорічних конкурсів, виставок з питань раціонального поводження з відходами та дитячих свят
 
150,0
 
200,0
 
300,0
 
300,0
 
350,0
 
300,0
 
1600,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Головне управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
ський міський Будинок приро
ди", Голов
не управ
ління освіти і науки, Голов
не управ
ління екології та охорони природ
них ресур
сів 

 
4
 
Створення на базі КП "Київкомунсервіс" загальноміського інформаційно-просвітницького екологічного центру поводження з відходами
 

 
280
 
175,0
 
100,0
 
50,0
 
100,0
 
705,0
 
Міський бюджет
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс", Голов
не управ
ління еколо
гії та охорони природ
них ресурсів, Голов
не управ
ління освіти і науки, Голов
не управ
ління з питань взаємо
дії із ЗМІ та зв'язків з громад
ськістю 

 
V-2  Нормативно-методичне забезпечення 
1
 
Розроблення та затвердження типових правил щодо забезпечення чистоти і порядку (санітарної очистки) в місті Києві. Внесення в зв'язку з цим змін до відповідних рішень КМР та видання відповідних розпоряджень КМДА щодо впорядкування діяльності у сфері поводження з ПВ  120,0
 

 

 

 

 

 
120,0
 
Місь
кий фонд охоро
ни навко
лиш
нього приро
дного сере
дови
ща
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, Голов
не управлі
ння екології та охорони природ
них ресур
сів
 

 
2
 
Проведення аналізу щодо надання лімітів на розміщення ПВ та сплати відповідного збору до міського фонду охорони навколишнього природного середовища 
 
95,0
 

 

 
80,0
 

 
175,0
 
Міський фонд охорони навколишнього природного середовища
 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарства, Голов
не управ
ління екології та охоро
ни природ
них ресур
сів 

 
3
 
Проведення аналізу щодо діючих тарифів на вивезення та захоронення ПВ 
 
80,0
 

 
80,0
 

 

 
160,0
 
Місь
кий фонд охо
рони навко
лиш
нього приро
дного сере
дови
ща 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва 

 
4
 
Розроблення та запровадження норм утворення відходів
 

 
200,0
 

 

 

 

 
200,0
 
Місь
кий фонд охоро
ни навко
лиш
нього приро
дного сере
дови
ща 
Голов
не управ
ління кому
нально
го госпо
дарства, Науко
во-дослід
ний інсти
тут місь
кого госпо
дарства 

 
5
 
Здійснення комплексу заходів з ліквідації несанкціонованих місць розміщення відходів на територіях підприємств, установ і організацій 
 
175,0
 
205,0
 
310,0
 
300,0
 
200,0
 
1190,0
 
Кошти підприємств, установ та організацій
 
Балансоутримувачі територій
 

 
6
 
Розроблення нормативної документації з порядку збирання і перероблення відходів індивідуальних транспортних засобів (металобрухту, зношених автошин, акумуляторів, побутової техніки, відпрацьованих олив, малих хімічних джерел струму тощо) у м. Києві 
 
160,0
 

 

 

 

 
160,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва
 

 
V-3  Інформаційне забезпечення 
1
 
Започаткування та проведення постійного циклу теле- та радіопередач, підготовка та розміщення відеопродукції (соціальна реклама) екологічного профілю (ТРК "Київ", Київська ТРК - щотижнево, на станціях та у вагонах метрополітену щоденно) щодо: - організації роздільного збору ПВ, - забезпечення чистоти і порядку в місті, - сучасних технологій поводження з ПВ тощо 
 
500,0
 
500,0
 
700,0
 
600,0
 
600,0
 
2900,0
 
Підприємства сфери поводження з ПВ
 
Голов
не управ
ління кому
нально
го госпо
дарст
ва, Голов
не управ
ління з питань взаємо
дії із ЗМІ та зв'язків з громад
ськістю, Голов
не управ
ління екології та охоро
ни природ
них ресурсів, Держав
не управ
ління ОНПС, Управ
ління з питань рекла
ми, КП "Київ
комун
сервіс" 

 
2
 
Створення та розповсюдження видавничої продукції природоохоронного спрямування (книги, тематичні альбоми, листівки, буклети, плакати тощо) 
 
1000,0
 
1000,0
 
1500,0
 
1500,0
 
1500,0
 
6500,0
 
Міський бюджет
 
Голов
не управ
ління кому
нально
го госпо
дарст
ва, Голов
не управ
ління екології та охоро
ни природ
них ресурсів, КП "Київ
комун
сервіс" 

 
100,0
 
500,0
 
500,0
 
500,0
 
500,0
 
500
 
2600,0
 
Підприємства сфери поводження з ПВ
 

 
3
 
Проведення науково-практичних семінарів з екологічної та природоохоронної тематики для освітян (з урахуванням специфіки екологічних проблем міста та його районів)
 
100,0
 
150,0
 
120,0
 
130,0
 
100,0
 
120,0
 
720,0
 
Міський фонд охорони навколишнього природного середовища
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс", Голов
не управ
ління екології та охоро
ни природ
них ресурсів, Голов
не управ
ління освіти і науки, район
ні відділи освіти 

 
4
 
Проведення щорічного соціального опитування населення
 

 
300,0
 
150,0
 
150,0
 
150,0
 
150
 
900,0
 
Міський бюджет
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс" 

 
100,0
 
100,0
 
100,0
 
100,0
 
100,0
 
100,0
 
600,0
 
Підприємства сфери поводження з ПВ 
 
5
 
Створення та підтримка роботи "гарячої лінії" Call-центр з питань поводження з відходами  200,0
 
200,0
 
200
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
1200,0
 
Підприємства сфери поводження з ПВ
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва 

 
6
 
Залучення громадськості міста до інформаційно-просвітницьких кампаній щодо роздільного збору побутових відходів та поводження з іншими видами відходів
 

 

 

 

 

 

 

 

 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарства, Голов
не управ
ління екології та охоро
ни природ
них ресурсів, Держав
не управ
ління ОНПС, КП "Київ
ський місь
кий Будинок приро
ди", Голов
не управ
ління з питань взаємо
дії з ЗМІ та зв'язків з громад
ськістю, НГО 

 
7
 
Створення та ведення міської інформаційної бази даних сфери поводження з побутовими відходами  100,0
 
600,0
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
200,0
 
1500,0
 
Підприємства сфери поводження з ПВ
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс" 

 

Додатки

1. Заходи з упорядкування, технічного
переоснащення, реконструкції, рекультивації,
післярекультиваційного утримання, санація
території полігонів (звалищ) побутових відходів,
будівництво нових полігонів (черг) для захоронення
побутових відходів та не перероблюваного залишку

N з/п
 
Район, місто, назва об'єкта. Етап життєвого циклу, зміст заходів
 
Найменування заходів, терміни виконання, обсяги та джерела фінансування 
Існуючі полігони (звалища)  Нові полігони (черги полігонів) 
Реконструкція та облаштуван
ня, технічне переоснащен
ня 
Рекультивація, післярекультиваційне утримання
 
Часткова ліквідація полігону та санація територій  Джерела фінан
сування
 
Проектно-вишукувальні роботи  Будівництво  Джере
ла фінан
суван
ня 
Термін (поча
ток - закін
чення) 
Обсяги фінан
суван
ня, тис. грн. 
Термін (поча
ток - закін
чення) 
Обсяги фінан
суван
ня, тис. грн. 
Термін (поча
ток - закін
чення) 
Обсяги фінан
суван
ня, тис. грн. 
Термін (поча
ток - закін
чення) 
Обсяги фінан
суван
ня, тис. грн. 
Термін (поча
ток - закін
чення) 
Обсяги фінан
суван
ня, тис. грн. 
1
 
м. Київ, с. Пирогів Полігон N 1 ВАТ "Київспецтранс" Після
рекульт
иваційне утриман
ня, санація території 1. Підсипка та вирів
нювання фіналь
ного (верх
нього) укриття, укріп
лення схилів, очище
ння тери
торій, посів трав, посадка дерев та кущів, конт
роль обсягів утво
рення, вивезення фільт
рату 
2011  14250,0  Місь
кий бюд
жет 
2. Проек
тування та будів
ництво установ
ки для очищен
ня фільт
рату (50 м3/добу)
 
2010 2011
 
1000,0 1500,0
 
-
 
-
 
-
 
-
 
Місь
кий бюд
жет
 
-
 
-
 
-
 
-
 
-
 
3. Моні
торинг ґрунт
ових вод, атмос
ферного повітря, експлуатація установ
ки з очищен
ня фільтрату, інші заходи з післярекультиваційного утримання полігону
 
-
 
-
 
2011 2012 2013
 
250,0 250,0 250,0
 
-
 
-
 
Місь
кий бюд
жет
 
-
 
-
 
-
 
-
 
-
 
2
 
м. Київ, вул. Червонопрапорна Полігон N 6 (будівельних відходів) ВАТ "Київспецтранс" Експлуатація, технічне переоснащення, реконструкція, рекультивація, післярекультиваційне утримання 1. Оснащення машинами та механізмами для забезпечення технологічного процесу складування відходів
 
2011
 
568,0
 
-
 
-
 
-
 
-
 
Місь
кий бюд
жет
 
-
 
-
 
-
 
-
 

 
2. Будівництво та оснащення обладнанням ділянки перероблення великогабаритних відходів (ВГВ) (60 тис. т/рік)
 
2011
 
8200,0
 
-
 
9000,0
 
-
 
-
 
Місь
кий бюд
жет
 
-
 
-
 
-
 
-
 

 
3. Закриття для приймання відходів 1-ї та 2-ї черг і їх рекультивація
 

 

 
2011-2012 рр.
 

 

 

 
Місь
кий бюд
жет
 

 

 

 

 

 
4. Будівництво 3-ї черги полігону 887 тис. м3
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
2011
 
15000,0
 
Місь
кий бюд
жет
 
5. Моніторинг ґрунтових вод, атмосферного повітря, пострекультиваційне утримання 1-ї та 2-ї черг полігону
 

 

 
2010 2011 2012 2013
 
50,0 50,0 50,0 50,0
 

 

 
Кош
ти підп
риєм
ства, що експлу
атує полі
гон
 

 

 

 

 

 
3
 
Обухівський район, с. Підгірці, Полігон N 5 (побутових відходів) ВАТ "Київспецтранс" Експлуатація, технічне переоснащення, реконструкція, рекультивація, післярекультиваційне утримання та обслуговування 1. Оснащення машинами та механізмами для забезпечення технологічного процесу складування відходів
 
2008-2010 рр.
 
2516,6
 

 

 

 

 
Місь
кий бюд
жет
 

 

 

 

 

 
2. Розроблення проекту і реконструкція 1-ї та 2-ї черг полігону
 
2011 2012
 
2000,0 3000,0
 

 

 

 

 
Місь
кий бюд
жет
 

 

 

 

 

 
3. Проектування та будівництво очисних споруд фільтрату
 
2010-2011 рр.
 
6626,4
 

 

 

 

 
Місь кий бюд жет
 

 

 

 

 

 
4. Проектування та будівництво 3-ї черги полігону, модернізація технологічної лінії з перероблення фільтрату
 

 

 

 

 

 

 

 
2010
 
870,0
 
2011 2012
 
30000,0 40000,0
 
Місь кий бюд жет
 
5. Проведення науково-дослідних та передпроектних пошукових робіт і створення установки для збирання та спалювання біогазу
 
2011
 
1000,0
 

 

 

 

 
Кошти інвес
торів
 

 

 

 

 

 
6. Розроблення проекту та рекультивація 1-ї черги полігону
 

 

 
2011 2012 2013
 
1500,0 6000,0 4000,0
 

 

 
Місь кий бюд жет
 

 

 

 

 

 
7. Розроблення проекту та будівництво ділянки компостування (просіву сепараторів сортувальних ліній) (використання компосту - для рекультивації полігону)
 

 

 
2011
 
5500,0
 

 

 
Місь кий бюд жет
 

 

 

 

 

 

2. Зведена таблиця
заходів Програми

N з/п
 
Заходи Програми
 
Відпо
відаль
ні вико
навці, співви
конав
ці 
Терміни виконання (роки)  Орієнтовний обсяг фінансування, тис. грн.  Місце та обсяги впровад
ження 
Очікувані результати та наслідки 
поча
ток
 
закін
чен
ня
 
всьо
го
 
за роками реалізації Програми  місце
 
обсяги
 
резуль
тати
 
наслі
дки
 
Перший етап  Другий етап 
2010  2011  2012  2013  2014  2015 
10  11  12  13  14  15  16 
1
 
Прид
бання машин і облад
нання для забез
печен
ня збиран
ня і розмі
щення ПВ
 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва, ВАТ "Київ
спец
транс", підп
риєм
ства пере
візни
ки побу
тових від
ходів 
2010
 
2015
 
167
718,0
 
232
50,
0
 
382
52,
0
 
384
27,
0
 
248
84,
0
 
269
67,
0
 
159
38,
0
 
м. Київ
 
1 захід
 
Тех
ніч
не пере
осна
щен
ня та онов
лення пар
ків сміт
тєво
зних ма
шин та кон
тей
нер
ного гос
подар
ства 
Підви
щен
ня куль
тури вироб
ницт
ва, і про
дуктивності праці, роз
шире
ння обся
гів та якос
ті пос
луг. Пок
раще
ння сані
тар
ного стану прибу
дин
кових тери
торій 
2
 
Впрова
дження розділь
ного збиран
ня скла
дових ПВ
 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва, КП "Кому
нсер
віс"
 
2010
 
2015
 
377
243,
1
 
318
52,
5
 
969
71,
3
 
555
61,
8
 
614
93,
0
 
687
00,
0
 
626
64,
5
 
м. Київ
 
6 заходів
 
Збільшення обсягів використання вторинних ресурсів та зменшення обсягів захоронення відходів на полігонах
 
Дот
рима
ння належ
ного еко
логіч
ного і сані
тар
ного стану місь
ких та при
місь
ких тери
торій. Забез
пече
ння вико
риста
ння сиро
вин
ного ресур
су відхо
дів. Змен
шен
ня вит
рат на виве
зення ТПВ 
3
 
Введен
ня потуж
ностей сортува
льно-перероб
них компле
ксів з поліго
нами для розмі
щення залиш
ків ПВ у брике
товано
му вигляді 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва, ВАТ "Київ
спец
транс", підп
риєм
ства-пере
візни
ки
 
2010
 
2015
 
307
089
2,0
 

 
560
07,
0
 
908
110,
0
 
128
731
5,0
 
819
460,0
 
0
 
м. Київ
 
7 захо
дів
 
Техні
чне пере
осна
щен
ня існу
ючих та будів
ницт
во нових сміт
тєпе
рероб
них підп
риєм
ств, діля
нок ком
пос
тува
ння 
Зменшення обсягів видалення відходів на полігони. Зменшення забруднення довкілля. Використання сировинного та енергетичного ресурсу відхо
дів 
4
 
Заходи з органі
зації впрова
дження нових техно
логій повод
ження з побуто
вими відхо
дами
 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва, КП "Київ
комун
сервіс", підп
риєм
ства-пере
візни
ки 
2010
 
2015
 
849
24,
0
 
-
 
168
08,
0
 
184
08,
0
 
161
08,
0
 
169
00,
0
 
167
00,
0
 
м. Київ
 
8 захо
дів
 
Збіль
шен
ня обся
гів вико
риста
ння вто
рин
них ресур
сів, пок
раще
ння умов пра
ці та пок
раще
ння еко
логії довкі
лля 
Дот
рима
ння нале
жно
го еко
логіч
ного і сані
тарно
го стану місь
ких та примі
ських тери
торій. Забез
пече
ння вико
риста
ння сиро
вин
ного ресур
су від
ходів. Змен
шення вит
рат на вивезе
ння ПВ 
5
 
Заходи щодо забезпе
чення реаліза
ції Програ
ми та удоско
налення системи управ
ління у сфері повод
ження з ПВ
 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва, КП "Київ
кому
нсер
віс"
 
2010
 
2015
 
256
30,
0
 
117
0,0
 
574
0,0
 
405
0,0
 
497
0,0
 
493
0,0
 
477
0,0
 
м. Київ
 
3 захо
ди
 
Ство
рення нор
мати
вної бази, інфо
рма
цій
но-мето
дич
ного забез
пече
ння сфе
ри пово
джен
ня з ПВ 
Фор
мува
ння знань у фахів
ців та насе
лення щодо нор
мати
вних вимог і сучас
них мето
дів пово
джен
ня з ПВ 
5.1
 
Органі
заційне забез
печен
ня
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарст
ва, КП "Київ
кому
нсер
віс"
 
2010
 
2015
 
660
5,0
 
450,0
 
158
0,0
 
107
5,0
 
110
0,0
 
120
0,0
 
120
0,0
 
м. Київ
 
4 під
захо
ди
 
Ство
рення норма
тив
ної бази, інфо
рма
цій
но-мето
дич
ного забе
зпе
чен
ня сфе
ри пово
джен
ня з ПВ 
Фор
мува
ння знань у фахів
ців та насе
лення щодо нор
мати
вних вимог і суча
сних мето
дів пово
джен
ня з ПВ 
5.2
 
Норма
тивно-методи
чне забез
печен
ня
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарства, Голо
вне управ
ління еколо
гії та охоро
ни при
род
них ресу
рсів, КП "Київ
кому
нсер
віс" 
2010
 
2015
 
200
5,0
 
120,0
 
710,0
 
205,0
 
390,0
 
380,0
 
200,0
 
м. Київ
 
6 під
захо
дів
 
Ство
рення нор
мати
вної бази, інфо
рма
ційно-мето
дич
ного забез
печен
ня сфе
ри пово
джен
ня з ПВ 
Фор
мува
ння знань у фахі
вців та насе
лення щодо нор
мати
вних ви
мог і суча
сних мето
дів пово
джен
ня з ПВ 
5.3
 
Інфор
мацій
не забез
печен
ня
 
Голов
не управ
ління кому
нального госпо
дарства, Голов
не управ
ління еколо
гії та охоро
ни приро
дних ресу
рсів, КП "Київ
кому
нсер
віс" 
2010
 
2015
 
169
20,
0
 
600,0
 
335
0,0
 
277
0,0
 
348
0,0
 
335
0,0
 
337
0,0
 
м. Київ
 
7 під
захо
дів
 
Ство
рення нор
мати
вної бази, інфо
рма
цій
но-мето
дич
ного забез
пече
ння сфе
ри пово
джен
ня з ПВ
 
Фор
мування знань у фахі
вців та насе
лення щодо нор
мати
вних ви
мог і суча
сних мето
дів пово
джен
ня з ПВ 
6
 
Заходи з впорядкування, технічного переоснащення, реконструкції, рекультивації, післярекультиваційного утримання, санація території полігонів (звалищ) ПВ, будівництво нових полігонів (черг) для захоронення ПВ та неперероблюваного залишку  Головне управління комунального господарства, підприємства-утримувачі полігонів
 
2010
 
2015
 
235550,0
 
145150,0
 
39800,0
 
46300,0
 
4300,0
 

 

 

 

 
Технічне переоснащення існуючих та будівництво нових сміттєпереробних підприємств, ділянок компостування
 
Зменшення обсягів видалення відходів на полігони. Зменшення забруднення довкілля. Використання сировинного та енергетичного ресурсу відходів
 
6.1
 
м. Київ, с. Пиро
гів Полігон N 1 ВАТ "Київс
пецтра
нс" Після
рекультиваційне утрима
ння, санація терито
рії 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва, ВАТ "Київ
спецт
ранс"
 
2010
 
2015
 
177
50,
0
 
155
00,
0
 
175
0,0
 
250,0
 
250,0
 

 

 
м. Київ
 
2 під
захо
ди
 
Впо
ряд
кува
ння, техні
чне пере
осна
щен
ня, реко
нстру
кція, реку
льти
вація полі
гонів (зва
лищ) ПВ 
Пок
раще
ння еко
логіч
ного та сані
тарного стану полі
гонів. Дот
рима
ння чин
них при
родо
охо
рон
них нор
мати
вних вимог 
6.2
 
м. Київ, вул. Черво
нопрапорна Полігон N 6 (буді
вельних відходів) ВАТ "Київ
спецт
ранс" Експ
луата
ція, техніч
не переос
нащен
ня, рекон
струкція, рекуль
тивація, після
реку
льтива
ційне утрима
ння 
Голов
не упра
вління кому
наль
ного госпо
дарст
ва, ВАТ "Київ
спец
транс"
 
2010
 
2015
 
451
00,
0
 
449
50,
0
 
50,
0
 
50,
0
 
50,
0
 

 

 
м. Київ
 
5 під
захо
дів
 
Впо
ряд
кува
ння, техні
чне пере
осна
щення, реко
нстру
кція, реку
льти
вація полі
гонів (зва
лищ) ПВ
 
Покра
щен
ня еко
логіч
ного та саніта
рного стану поліго
нів. Дот
риман
ня чин
них приро
доо
хорон
них нор
мати
вних ви
мог
 
6.3
 
Обухів
ський район, с. Підгір
ці Полігон N 5 (побу
тових відходів) ВАТ "Київ
спецт
ранс" Експ
луата
ція, техніч
не переос
нащен
ня, рекон
струкція, рекуль
тивація, після
рекультиваційне утрима
ння та обслу
го
вуван
ня 
Голов
не управ
ління кому
наль
ного госпо
дарст
ва, ВАТ "Київ
спецт
ранс"
 
2010
 
2015
 
172
700,0
 
847
00,
0
 
380
00,
0
 
460
00,
0
 
40
00,
0
 

 

 
м. Київ
 
7 під
захо
дів
 
Впо
рядкування, техні
чне пере
оснащ
ення, реко
нстру
кція, реку
льтивація полі
гонів (зва
лищ) ПВ
 
Пок
раще
ння еко
логіч
ного та сані
тарно
го стану полі
гонів. Дотри
ман
ня чин
них при
родо
охо
рон
них нор
мати
вних ви
мог
 
7
 
Органі
заційні заходи з моніто
рингу викона
ння прог
рами 

 
2010
 
2015
 
300,0
 
50,0
 
50,0
 
50,0
 
50,0
 
50,0
 
50,0
 
м. Київ
 

 

 

 
Всього:  396
215
7,1 
201
472,
253
528,
107
090
6,8 
139
912
0,0 
937
007,
100
122,

 

 

 

 

3. Зведена таблиця обсягів
та джерел фінансування

Район, місто  Джерела фінансування  Орієнтовний обсяг фінансування за роками реалізації Програми, тис. грн. 
Перший етап  Другий етап  Всього за роки Прог
рами 
Крім того, за період після терміну дії Прог
рами 
2010  2011  2012  2013  2014  2015 
м. Київ
 
державний бюджет 
 

 

 

 

 

 

 
4000
00,0 
кошти фонду охорони навколиш
нього середовища 
220,0
 
525,0
 
120,0
 
210,0
 
180,0
 
120,0
 
1375,0
 

 
міський бюджет  14575
0,0 
10074
7,0 
14633
5,0 
82015,
12360,
5000,0
 
49220
7,0 

 
районні бюджети  800,0
 
5000,0
 
3000,0
 
3000,0
 
4000,0
 
3389,8
 
19189,8
 

 
кошти підприємств сфери поводження з побутовими відходами  51202,5
 
134581,3
 
94746,8
 
87335,0
 
95167,0
 
77912,7
 
540945,3
 

 
кошти інших підприємств  3500,0
 
3675,0
 
3705,0
 
3810,0
 
3800,0
 
3700,0
 
22190,0
 

 
кошти інвесторів  -
 
9000,0
 
82300
0,0 
12227
50,0 
82150
0,0 
10000,
28862
50,0 

 
гранти                 
Всього:    201472,
253528,
107090
6,8 
139912
0,0 
937007,
10012
2,5 
39621
57,1 
40000
0,0 

4. Ресурсне забезпечення Програми
поводження з твердими побутовими
відходами в місті Києві на 2010-2015 роки

тис. грн.

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми  Етапи виконання програми  Усього витрат на виконан
ня програ
ми 
II 
2010  2011  2012  2013  2014  2015 
Обсяг ресурсів, усього, у тому числі:  201472,5
 
253528,3
 
1070906,8
 
1399120,0
 
937007,0
 
100122,5
 
3962157,1
 
Бюджет м. Києва  145750,0
 
100747,0
 
146335,0
 
82015,0
 
12360,0
 
5000,0
 
492207,0
 
Кошти інших джерел  55722,5
 
152781,3
 
924571,8
 
131710
5,0 
924647,0
 
95122,5
 
3469950,1
 

5. Моніторинг виконання Програми
та оцінка її дієвості і результативності

N з/п  Заходи Програми  Терміни виконання (рік, квартал)  Обсяги фінансування, тис. грн.  Результати 
передба
чені Програ
мою 
фактичні
 
передба
чені Програ
мою 
фактичні
 
очіку
вані 
отри
мані 
1
 
Придбання машин і обладнання для забезпечення збирання і розміщення ПВ
 
2010-2015
 

 
167718,0
 

 
Техні
чне пере
осна
щення та онов
лення парків сміт
тєвоз
них машин та кон
тейне
рного госпо
дарст
ва 

 
2
 
Впровадження роздільного збирання складових ПВ
 
2010-2015
 

 
377243,1
 

 
Збіль
шення обся
гів вико
рис
тання вто
рин
них ресур
сів та змен
шення обся
гів захо
роне
ння відхо
дів на полі
гонах 

 
3
 
Введення потужностей сортувально-переробних комплексів з полігонами для розміщення залишків ПВ у брикетованому вигляді
 
2010-2015
 

 
3070892,0
 

 
Техні
чне пере
осна
щення існую
чих та будів
ницт
во нових сміттє
пере
роб
них підп
риємс
тв, діля
нок компо
стува
ння. Ство
рення нових робо
чих місць 

 
4
 
Заходи з організації впровадження нових технологій поводження з побутовими відходами
 
2010-2015
 

 
84924,0
 

 
Збіль
шення обся
гів вико
ристан
ня втори
нних ресур
сів, покра
щення умов праці та покра
щення еколо
гії дов
кілля 

 
5
 
Заходи щодо забезпечення реалізації Програми та удосконалення системи управління у сфері поводження з ПВ  2011-2015
 

 
25630,0
 

 
Ство
рення норма
тивної бази, інфор
мацій
но-мето
дич
ного забез
печен
ня сфери повод
ження з ПВ 

 
5.1
 
Організаційне забезпечення
 
2010-2015
 

 
6605,0
 

 
Ство
рення нор
матив
ної бази, інфор
мацій
но-мето
дичного забез
печен
ня сфери повод
ження з ПВ 

 
5.2
 
Нормативно-методичне забезпечення
 
2010-2015
 

 
2005,0
 

 
Ство
рення норма
тивної бази, інфор
мацій
но-мето
дичного забез
печен
ня сфери повод
ження з ПВ 

 
5.3
 
Інформаційне забезпечення
 
2010-2015
 

 
16920,0
 

 
Ство
рення норма
тивної бази, інфор
мацій
но-мето
дич
ного забез
печен
ня сфери повод
ження з ПВ 

 
6
 
Заходи з впорядкування, технічного переоснащення, реконструкції, рекультивації, післярекультиваційного утримання, санація території полігонів (звалищ) ПВ, будівництво нових полігонів (черг) для захоронення ПВ та неперероблюваного залишку  2010-2015
 

 
235550,0
 

 
Впоря
дкуван
ня, техніч
не переос
нащен
ня, рекон
струк
ція, рекуль
тива
ція полі
гонів зва
лищ ПВ. Будів
ницт
во нових полі
гонів (черг полі
гонів) відхо
дів. Під
вищен
ня рівня еколо
гічної безпе
ки полі
гонів 

 
6.1
 
м. Київ, с. Пирогів Полігон N 1 ВАТ "Київспецтранс" Післярекультиваційне утримання, санація території  2010-2015
 

 
17750,0
 

 
Впоря
дкуван
ня, техні
чне перео
снаще
ння, рекон
струк
ція, реку
льтива
ція полі
гонів (зва
лищ) ПВ 

 
6.2
 
м. Київ, вул. Червонопрапорна Полігон N 6 (будівельних відходів) ВАТ "Київспецтранс" Експлуатація, технічне переоснащення, реконструкція, рекультивація, післярекультиваційне утримання  2010-2015
 

 
45100,0
 

 
Впо
рядку
вання, техні
чне перео
снаще
ння, рекон
струк
ція, реку
льти
вація полі
гонів (зва
лищ) ПВ 

 
6.3
 
Обухівський район, с. Підгірці Полігон N 5 (побутових відходів) ВАТ "Київспецтранс" Експлуатація, технічне переоснащення, реконструкція, рекультивація, післярекультиваційне утримання та обслуговування  2010-2015
 

 
172700,0
 

 
Впо
рядку
вання, техні
чне перео
снаще
ння, рекон
струк
ція, реку
льти
вація полі
гонів (зва
лищ) ПВ 

 
7
 
Організаційні заходи з моніторингу виконання Програми  2010-2015
 

 
300,0
 

 
Вчас
на і в пов
ному обсязі реалі
зація захо
дів Прог
рами 

 
Всього:      3962157,1       

6. Паспорт
Програми поводження з побутовими
відходами в місті Києві на 2010-2015 роки

1
 
Ініціатор розроблення Програми
 
Головне управління комунального господарства 
2
 
Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми  Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 N 265
 
3
 
Розробник Програми
 
Головне управління комунального господарства 
Співрозробники Програми   
5
 
Замовник (відповідальний виконавець) Програми
 
Київська міська державна адміністрація Головне управління комунального господарства 
6
 
Учасники (співвиконавці) Програми
 
Київська міська державна адміністрація, Головне управління комунального господарства, ВАТ "Київспецтранс", підприємства-перевізники, НДІ соціально-економічного розвитку міста, управління міськдержадміністрації, інші підприємства, установи та організації, громадські організації 
Термін реалізації Програми  2010-2015 роки 
7.1
 
Етапи виконання Програми (для довгострокових програм)  I етап 2010-1012 роки
II етап - 2013-2015 роки 
8
 
Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми (для комплексних програм) 
 
9
 
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, всього, у тому числі:  3962157,1 тис. грн.
 
9.1  Коштів бюджету м. Києва  492207,0 тис. грн. 
  Коштів інших джерел  3469950,1 тис. грн. 

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий

^ Наверх
наверх