Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 12 жовтня 2010 р. N 933
Київ

(Постанова втратила чинність з 12.08.2013 р. на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 62 від 30 січня 2013 р.)

Про затвердження Технічного регламенту безпеки
машин та устаткування

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент безпеки машин та устаткування і план заходів з його застосування, що додаються.

2. Визначити Міністерство промислової політики відповідальним за застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту та здійснення контролю за виконанням плану заходів із його застосування.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 жовтня 2010 р. N 933

Технічний регламент
безпеки машин та устаткування

Загальна частина

1. Цей Технічний регламент встановлює основні вимоги до машин та устаткування щодо захисту життя або здоров'я людини, захисту тварин або рослин, а також майна та охорони довкілля, процедуру оцінки відповідності машин та устаткування і введення їх в обіг.

Технічний регламент розроблено з урахуванням Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу 2006/42/ЄС від 17 травня 2006 р. щодо машин і устаткування.

2. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

1) машина:

сукупність взаємозв'язаних частин або компонентів, з яких принаймні один є рухомим, що мають у своєму складі або пристосовані до приєднання силового приводу, іншого ніж безпосередньо прикладене зусилля людини або тварини, та з'єднані для виконання визначених функцій;

сукупність взаємозв'язаних частин або компонентів, з яких принаймні один є рухомим, що мають у своєму складі або пристосовані до приєднання силового приводу, іншого ніж безпосередньо прикладене зусилля людини або тварини, та з'єднані для виконання визначених функцій; зазначені взаємозв'язані частини або компоненти не мають компонентів для їх встановлення на місці або для з'єднання з джерелом енергії та руху;

сукупність взаємозв'язаних частин або компонентів, з яких принаймні один є рухомим, що мають у своєму складі або пристосовані до приєднання силового приводу, іншого ніж безпосередньо прикладене зусилля людини або тварини, та з'єднані для виконання визначених функцій; зазначені взаємозв'язані частини або компоненти мають чи не мають компонентів для їх встановлення на місці або для з'єднання з джерелом енергії та руху, готові до встановлення і спроможні до функціювання тільки за умови необхідності їх монтування на транспортному засобі або в будівлі чи споруді;

комбінація взаємозв'язаних частин чи компонентів, зазначених в абзацах другому - четвертому цього підпункту, та незавершених машин, зазначених в абзаці п'ятому підпункту 2 цього пункту, які для досягнення спільної мети з'єднуються і керуються так, що діють як єдине ціле;

сукупність взаємозв'язаних частин або компонентів, принаймні один з яких є рухомим, що призначені для підіймання вантажів, єдиним джерелом живлення яких є безпосереднє прикладення зусилля людини;

2) устаткування:

замінне обладнання - обладнання, яке після введення в експлуатацію машини (трактора) приєднує до такої машини (трактора) безпосередньо оператор для зміни її функцій або надання нової функції, за умови, що це обладнання не є запасною частиною чи інструментом;

знімні механічні пристрої трансмісії - знімне обладнання або компоненти для передачі енергії від самохідної машини або причепа до іншої машини шляхом приєднання останніх до першої нерухомої опори. У разі введення в обіг разом з огорожею вони повинні розглядатися як один виріб;

ланцюги, канати та текстильні стрічки - ланцюги, канати та текстильні стрічки, вироблені та призначені для підйомних робіт як частини підіймальних машин або піднімального приладдя;

незавершена машина - сукупність взаємозв'язаних частин або компонентів, які є майже машиною, але самостійно не можуть виконувати конкретну функцію. Зокрема, незавершеною машиною є привод машини. Незавершена машина призначена тільки для вбудовування або з'єднання з іншою машиною або з іншою незавершеною машиною, разом утворюючи машину, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту;

піднімальне приладдя - компоненти або обладнання, що не є частинами підіймальної машини, але дають змогу утримувати вантаж, розміщуються між машиною і вантажем чи на самому вантажі, або є невід'ємною частиною вантажу та самостійно вводяться в обіг, зокрема стропи та їх компоненти є піднімальним приладдям;

пристрій безпеки - компонент, який:

- призначено тільки для убезпечення функціонування машини;

- незалежно від машини вводять в обіг;

- загрожує безпеці людей у разі збою та/або неналежного функціонування;

- не є необхідним для функціонування машини або якщо цим компонентом може бути замінений звичайний компонент машини, що не вплине на функціонування машини.

Для всіх машин та устаткування, на які поширюються вимоги та процедури цього Технічного регламенту, надалі використовується термін "машина";

3) інші терміни:

виробник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальна за проектування, вироблення, пакування та маркування машини незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені;

введення в експлуатацію машини - перше застосування за призначенням машини, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту;

введення в обіг машини - вироблення або ввезення на митну територію України машини з наступною самостійною або опосередкованою її реалізацією виробником, уповноваженим представником або постачальником на території України;

категорія машини - класифікація за ознакою застосовуваної процедури оцінки відповідності;

тип машини - класифікація за ознаками призначеного застосування, конструктивної подібності та ризику;

уповноважений представник - будь-яка юридична або фізична особа - резидент України, що отримала письмове доручення від виробника на виконання від його імені певних зобов'язань чи процедур, пов'язаних з цим Технічним регламентом.

У додатках 1-6 терміни вживаються у такому значенні:

застосування машини за призначенням - використання машин відповідно до інформації, наведеної в інструкціях;

захисний пристрій - пристрій (крім огорожі), який зменшує ризик, самостійно або в комбінації з огорожею;

можливість застосування машини не за призначенням - використання машини у такий спосіб, який не передбачено в інструкціях, але який можна легко передбачити, враховуючи поведінку людини;

небезпека - потенційне джерело травмування або заподіяння шкоди для здоров'я;

небезпечна зона - будь-яка зона усередині та/або ззовні машини, у якій особа наражається на ризик для здоров'я або небезпеку;

незахищена особа - будь-яка особа, яка повністю або частково перебуває у небезпечній зоні;

огорожа - частина машини, яка використовується спеціально для забезпечення захисту через фізичну перешкоду;

оператор - особа або особи, задіяні у встановленні, роботі, керуванні, налагоджуванні, обслуговуванні, чищенні, ремонтуванні або транспортуванні машини;

орган керування - елемент системи керування або пристрою керування машиною (рукоятка, кермо, педаль, кнопка тощо), на який безпосередньо діє оператор для подання команди на виконання машиною відповідної функції;

пристрій керування - пристрій, що забезпечує здійснення машиною відповідної функції, на виконання якої подав команду оператор через орган керування;

ризик - комбінація імовірності і ступеня тяжкості травми або шкоди для здоров'я, яка може виникнути в небезпечній ситуації;

система керування - сукупність взаємозв'язаних пристроїв керування, механічних, електричних і інших компонентів, яка без втручання оператора забезпечує виконання машиною послідовності функцій, які попередньо визначені оператором, після подання оператором команди на пуск машини.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ), "Про підтвердження відповідності" ( 2406-14 ), "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" ( 2407-14 ) та "Про стандартизацію" ( 2408-14 ).

3. Дотримання вимог, установлених цим Технічним регламентом, обов'язкове для:

виробників та їх уповноважених представників;

центральних органів виконавчої влади, на які покладено функції:

- оцінки відповідності;

- технічного регулювання у сфері машинобудування;

- технічного регулювання у сфері експлуатації та обслуговування сільськогосподарських машин для рослинництва, тваринництва, птахівництва, кормовиробництва, вироблення нескладної сільськогосподарської техніки для потреб агропромислового комплексу;

призначених органів з оцінки відповідності, вимоги до яких визначені постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 59 "Про затвердження Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 6, ст. 223).

4. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:

усі типи машин, наведені у підпункті 1 пункту 2 цього Технічного регламенту;

усі типи устаткування, наведені у підпункті 2 пункту 2 цього Технічного регламенту.

5. Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на:

пристрої безпеки, призначені для використання як запасні частини для заміни ідентичних пристроїв на машині, що постачає виробник цієї машини;

спеціальне обладнання, призначене для використання в парках розваг та/або на ярмарках;

машини, які цілеспрямовано створені для застосування в ядерній промисловості та пошкодження яких може призвести до радіоактивного випромінювання;

зброю, в тому числі вогнепальну;

такі транспортні засоби:

- трактори, призначені для сільськогосподарських та лісогосподарських робіт, щодо визначених небезпек, на які поширюється дія інших технічних регламентів, за винятком машин, що змонтовані на таких транспортних засобах;

- автомобілі та причепи до них, на які поширюється дія технічного регламенту стосовно затвердження типу автомобілів та їх причепів, за винятком машин, що змонтовані на таких транспортних засобах;

- транспортні засоби, на які поширюється дія технічного регламенту стосовно затвердження типу дво- і триколісних транспортних засобів, за винятком машин, що змонтовані на таких транспортних засобах;

- автомобілі, призначені виключно для змагань;

- транспортні засоби, призначені для перевезення повітряними, автомобільними, рейковими чи водними шляхами, за винятком машин, що змонтовані на таких засобах;

морські судна та рухомі морські платформи разом з машинами, встановленими на їх борту;

машини, цілеспрямовано розроблені і вироблені для військових цілей або для охорони громадського порядку;

машини, цілеспрямовано розроблені та вироблені для дослідницьких цілей і використання в лабораторіях;

шахтне канатне піднімальне обладнання;

устаткування, призначене для переміщення акторів під час театральних вистав;

високовольтне електричне обладнання, а саме:

- комутаційне обладнання і апаратура управління;

- трансформатори;

низьковольтне електричне та електронне обладнання, на яке поширюється дія Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. N 1149 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 83, ст. 2822), а саме:

- побутові електроприлади, призначені для домашнього використання;

- аудіо- і відеообладнання;

- інформаційно-технологічне обладнання;

- офісні машини загального призначення;

- комутаційне обладнання і апаратура управління;

- електричні двигуни.

6. Перелік пристроїв безпеки, наведений у додатку 10, повинен актуалізуватися (поновлюватися) з урахуванням змін, які вносяться до додатка V Директиви 2006/42/ЄС.

Взаємозв'язок з іншими технічними регламентами

7. Якщо на створювані конкретними машинами види небезпек, що розглядаються в цьому Технічному регламенті, повністю або частково поширюється дія інших технічних регламентів, цей Технічний регламент не повинен застосовуватися до цих машин щодо таких небезпек або його застосування припиняється починаючи з дати введення обов'язкового застосування зазначених технічних регламентів.

Наявність на машині маркування національним знаком відповідності означає, що машина відповідає цьому Технічному регламенту, а також положенням інших технічних регламентів, які на неї поширюються.

Введення в обіг та/або в експлуатацію

8. Органи виконавчої влади повинні вживати належних заходів для:

недопущення введення в обіг та/або в експлуатацію машин, крім незавершених, які не задовольняють вимогам цього Технічного регламенту і які спричинятимуть небезпеку для життя і здоров'я людей, для свійських тварин, майна та довкілля у разі, коли вони належним чином встановлені та обслуговуються і їх застосовують за призначенням або у передбачуваних умовах;

недопущення введення в обіг незавершених машин у разі, коли вони не задовольняють тим вимогам цього Технічного регламенту, які на них поширюються.

9. Введення в обіг та/або в експлуатацію машин, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, дозволяється тільки тоді, коли вони не створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для свійських тварин, майна та довкілля за умови їх належного встановлення, обслуговування та застосування за призначенням. Відповідність машини вимогам цього Технічного регламенту є необхідною та достатньою умовою для введення її в обіг на території України.

До введення машини, крім незавершеної, в обіг та/або в експлуатацію виробник або його уповноважений представник:

забезпечує її відповідність вимогам щодо збереження здоров'я і безпеки, зазначеним у додатках 1-6;

забезпечує доступ до технічної документації, вимоги до якої зазначені у додатку 12;

надає необхідну інформацію, зокрема інструкції;

проводить відповідні процедури з метою оцінки відповідності згідно з пунктами 14-16 цього Технічного регламенту;

складає декларацію відповідності, вимоги до якої зазначені у додатку 7, реєструє її згідно з вимогами статті 32 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ) і забезпечує машину такою декларацією;

маркує національним знаком відповідності.

До введення в обіг незавершеної машини виробник або його уповноважений представник повинен забезпечити проведення процедури, зазначеної у пунктах 17 і 18 цього Технічного регламенту.

Для цілей процедур, зазначених у пунктах 14-17 цього Технічного регламенту, виробник або його уповноважений представник повинен мати необхідні засоби підтвердження, що така машина відповідає основним вимогам щодо здоров'я і безпеки, зазначеним у додатках 1-6, або мати доступ до таких засобів.

Введення в обіг машин без декларації про відповідність, оформленої згідно з вимогами, зазначеними у додатках 7 і 8, та національного знака відповідності, нанесеного згідно з правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188), забороняється.

Виробник машини (незавершеної машини) або його уповноважений представник зберігає оригінал декларації (декларації про вбудовування незавершеної машини) протягом щонайменше 10 років від дати вироблення машини (незавершеної машини).

10. Машини, що промарковані національним знаком відповідності і супроводжуються декларацією відповідності, повинні розглядатися органами виконавчої влади як такі, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту, тому органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг та/або в експлуатацію таких машин, а також незавершених машин, якщо виробник або його уповноважений представник склав декларацію про вбудовування для застосування у складі інших машин або для складання з іншими незавершеними машинами.

11. Під час проведення ярмарків, виставок, презентацій і подібних заходів органи виконавчої влади не повинні перешкоджати показу машин або незавершених машин, які не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, за умови, що вони матимуть добре видимі ознаки невідповідності та не зможуть бути проданими до приведення їх у відповідність з цим Технічним регламентом. При цьому під час демонстрації таких машин або незавершених машин, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, повинні бути вжиті адекватні заходи безпеки для захисту людей.

12. Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких є доказом відповідності машин.

Відповідність машини стандарту із зазначеного переліку засвідчує відповідність машини тим основним вимогам цього Технічного регламенту, які конкретизовані таким національним стандартом.

Процедура оцінки відповідності машини, крім
незавершеної машини

13. Виробник або його уповноважений представник з метою оцінки відповідності машини з урахуванням категорії машини повинен застосувати одну з процедур оцінки відповідності, описаних у пунктах 14-16 цього Технічного регламенту.

14. Якщо машина не зазначена у додатку 9, виробник або його уповноважений представник повинен застосувати процедуру оцінки відповідності з внутрішньою перевіркою відповідності машини на підприємстві виробника, передбачену додатком 14.

15. Якщо машина зазначена у додатку 9 і вироблена відповідно до національних стандартів, зазначених у пункті 12 цього Технічного регламенту, та за умови, що в цих стандартах враховано всі основні вимоги до цієї машини щодо безпеки та охорони здоров'я, виробник на свій розсуд повинен застосувати одну з таких процедур:

внутрішня перевірка відповідності машини на підприємстві виробника, порядок проведення якої наведений у додатку 14;

перевірка типу машини, порядок проведення якої наведений у додатку 15, разом з внутрішньою перевіркою відповідності машини на підприємстві виробника, передбаченою додатком 14;

схвалення системи управління якістю, порядок якої наведений у додатку 16.

Виробник може доручити або залучити до проведення перевірки типу машини та схвалення системи управління якістю свого уповноваженого представника.

16. Якщо машина, зазначена у додатку 9, не була вироблена відповідно до національних стандартів, зазначених у пункті 12 цього Технічного регламенту, або лише частково відповідає таким стандартам, або в цих стандартах не враховано відповідні основні вимоги щодо безпеки та охорони здоров'я, або якщо не існує національного стандарту на машину, про яку йдеться, виробник або його уповноважений представник на свій розсуд повинен застосувати одну з таких процедур:

перевірка типу машини, порядок проведення якої наведений у додатку 15, разом з внутрішньою перевіркою відповідності машини на підприємстві виробника, передбаченою додатком 14;

схвалення системи управління якістю, порядок якої наведений у додатку 16.

Процедура оцінки відповідності незавершеної машини

17. Виробник незавершеної машини до введення її в обіг забезпечує наявність:

відповідної технічної документації, вимоги до якої зазначені у додатку 13;

інструкції із складання, вимоги до якої зазначені у додатку 11;

оформленої і облікованої в органі з оцінки відповідності декларації про вбудовування, вимоги до якої зазначені у додатку 8.

18. Інструкція із складання і декларація про вбудовування повинні супроводжувати незавершену машину до моменту її вбудовування в кінцеву машину і з цього моменту інструкція стає невід'ємною частиною технічної документації цієї машини.

Призначені органи з оцінки відповідності

19. Оцінку відповідності машин вимогам цього Технічного регламенту згідно із Законом України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ) проводять призначені органи з оцінки відповідності.

20. Призначення органів з оцінки відповідності машин здійснюється відповідно до Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 59 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 6, ст. 223). Під час призначення органів з оцінки відповідності повинні бути зазначені типи машин, щодо яких такі органи уповноважені проводити оцінку відповідності.

21. Якщо призначений орган з оцінки відповідності з'ясує, що виробником не виконані чи більше не виконуються вимоги цього Технічного регламенту або не проведено перевірку типу чи схвалення системи управління якістю, він відповідно до законодавства тимчасово припиняє дію сертифіката відповідності або анулює такий сертифікат, або вносить до нього обмеження з докладним визначенням причин на строк усунення виробником виявлених невідповідностей, через проведення відповідних коригувальних заходів.

У разі припинення дії чи анулювання сертифіката відповідності або зазначення в ньому будь-яких обмежень призначений орган з оцінки відповідності інформує про це відповідний центральний орган виконавчої влади в установленому порядку.

Призначені органи з оцінки відповідності повинні забезпечувати конфіденційність інформації, що становить комерційну таємницю виробника машин або його уповноваженого представника.

Вимоги щодо безпеки та охорони здоров'я, яким повинні
відповідати машини

22. Виробник або його уповноважений представник повинен забезпечити проведення оцінки ризиків, зумовлених використанням машини, з метою визначення рівня небезпеки для життя і здоров'я людей, для свійських тварин, майна та довкілля. Під час розроблення та вироблення машини повинні бути враховані результати оцінки ризиків.

Для зниження рівня таких ризиків виробник або його уповноважений представник:

визначає межі застосування машини, які включають застосування за призначенням і будь-яке обґрунтовано передбачуване застосування машин не за призначенням;

визначає небезпеки, які можуть виникнути внаслідок використання машини та супутніх небезпечних ситуацій;

оцінює ризики, зважаючи на тяжкість можливих травмувань або втрати здоров'я та на ймовірність їх виникнення;

оцінює ризики з метою визначення, чи вимагається зниження ступеня ризику відповідно до цілей цього Технічного регламенту;

усуває небезпеки або зменшує ризик цих небезпек шляхом застосування захисних заходів у порядку пріоритетності, зазначеному у підпункті 2 пункту 2 додатка 1.

Зобов'язання, передбачені основними вимогами щодо безпеки та охорони здоров'я, виникають тільки тоді, коли існує відповідна небезпека від машин, якщо машини використовуються за призначенням або в передбачуваній аномальній ситуації. У будь-якому разі повинні бути застосовані принципи інтегрування безпеки, зазначені у підпункті 2 пункту 2 додатка 1, та виконані зобов'язання щодо маркування машин і змісту інструкцій.

23. Основні та додаткові вимоги щодо безпеки та охорони здоров'я, які наведені в додатках 1-6, є обов'язковими.

Знак відповідності, застереження невідповідності машин і
неправомірне маркування

24. На машинах, які відповідають усім визначеним до них вимогам, повинен бути нанесений національний знак відповідності, опис та правила застосування якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188). За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або його уповноважений представник.

25. Забороняється:

нанесення національного знака відповідності на машини, на які не поширюється дія цього Технічного регламенту або які відповідають вимогам цього Технічного регламенту, але не відповідають вимогам інших технічних регламентів, дія яких поширюється на такі машини;

маркування, інше ніж національний знак відповідності, якщо воно може дезінформувати треті сторони щодо змісту або форми маркування, або того і другого.

Додаток 1
до Технічного регламенту

Основні вимоги
щодо безпеки та охорони здоров'я, які повинні бути виконані
під час розроблення та вироблення машин

Загальна частина

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 22 і 23 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, поширюються на всі машини та устаткування, про які йдеться у зазначеному Технічному регламенті.

2. Можливі такі принципи інтегрування безпеки:

1) машини повинні розроблятися і вироблятися придатними до застосування за призначенням та такими, щоб під час встановлення, налагодження, експлуатації та обслуговування згідно з умовами, визначеними виробником, а також з урахуванням можливості застосування не за призначенням, вони не створювали небезпеки для персоналу та інших осіб.

Під час розроблення та вироблення машини необхідно забезпечити недопущення будь-якого ризику протягом передбачуваного строку її життєвого циклу з урахуванням фаз транспортування, складання та демонтажу, виведення з експлуатації та утилізації;

2) обираючи найбільш відповідні заходи, виробник або його уповноважений представник повинен керуватися такими правилами у зазначеній нижче послідовності:

недопущення або наскільки це можливо зменшення ризиків (розроблення та вироблення заздалегідь безпечної машини);

застосування всіх необхідних захисних заходів для запобігання виникненню ризиків, які неможливо усунути;

інформування оператора про залишкові ризики, які можуть виникнути внаслідок недоліків вжитих захисних заходів, зазначення необхідності спеціального навчання та застосування засобів індивідуального захисту;

3) під час розроблення і вироблення машин та під час підготовки інструкцій виробник або його уповноважений представник повинен враховувати не тільки застосування машини за призначенням, але також будь-яке розумно передбачуване застосування машин не за призначенням.

Машина повинна бути розроблена та вироблена з урахуванням запобігання можливості її неналежного використання, якщо таке використання може спричинити виникнення ризику. Якщо це доцільно, в інструкціях на підставі досвіду виробника необхідно звернути увагу оператора на можливі, але недопустимі способи застосування машин;

4) під час розроблення та вироблення машин необхідно враховувати скутість і обмеженість рухів оператора внаслідок необхідного або передбаченого застосування засобів індивідуального захисту;

5) машини повинні бути укомплектовані всім необхідним обладнанням і приладдям для безпечного налагодження, технічного обслуговування та експлуатації.

3. Матеріали, які застосовують для вироблення машини, та продукти, які використовують та виробляють під час її застосування, не повинні становити загрози для безпеки або здоров'я незахищених осіб.

Зокрема, якщо застосовуються рідини, машина повинна бути розроблена і вироблена з убезпеченням процесів заповнення, використання, випорожнення або утилізації.

4. Машини повинні постачатися з придатним для виконання робіт вбудованим освітленням, якщо, незважаючи на достатню інтенсивність загального освітлення, його брак може спричинити небезпеку.

Машини повинні бути розроблені і вироблені так, щоб вбудоване освітлення забезпечувало відсутність затінків, здатних завадити роботі, не створювало осліплювальних відблисків та небезпечних стробоскопічних ефектів на рухомих частинах.

Місця розташування внутрішніх частин, які потребують частої перевірки і налагодження, та зони обслуговування повинні мати прийнятне освітлення.

5. Машини або всі їх складові частини повинні бути:

придатними для безпечного маніпулювання і транспортування;

виробленими та/або упакованими так, щоб їх зберігання могло бути безпечним і без пошкоджень.

У разі транспортування машин та/або їх складових частин повинна бути виключена можливість несподіваних рухів або небезпек, спричинених браком стійкості, під час поводження з машинами та/або їх складовими частинами відповідно до інструкцій виробника.

Якщо вага, розміри, форма машини або її складових частин унеможливлюють їх переміщення вручну, машина або відповідна її складова частина повинна бути:

обладнана спеціальним приладдям для приєднання підіймальної машини, або

такої конструкції, яка дає змогу обладнати машину таким приладдям, або

такої форми, що дає змогу легко приєднати звичайне піднімальне приладдя.

Якщо машини або їх складові частини призначені для переміщення вручну, вони повинні бути здатними легко пересуватись або обладнаними приладдям для їх безпечного перенесення та пересування.

Для маніпулювання потенційно небезпечними інструментами та/або частинами машини, навіть невеликої ваги, повинні бути вжиті спеціальні заходи.

6. У передбачуваних умовах застосування дискомфорт, втома, фізичні та психологічні стреси оператора повинні бути скорочені до мінімального рівня з огляду на такі принципи ергономіки:

врахування можливих фізичних розмірів оператора, його сили і витривалості;

забезпечення достатнього простору для рухів частин тіла оператора;

уникнення встановлення фіксованої продуктивності;

уникнення керування, яке вимагає тривалої зосередженості;

пристосування машини до передбачуваних фізичних характеристик оператора для полегшення взаємодії.

7. Робоче місце оператора повинне бути розроблене та вироблене так, щоб уникнути будь-яких ризиків, пов'язаних з викидами газів та/або браком кисню.

Якщо машина призначена для застосування в небезпечному середовищі, яке загрожує безпеці і здоров'ю оператора, або машини самі спричиняють створення небезпечного середовища, повинні бути передбачені адекватні засоби для забезпечення створення належних умов праці і захисту від передбачуваних небезпек.

У разі необхідності робоче місце повинне бути споряджено кабіною, придатною для розміщення оператора, яка розроблена, вироблена та обладнана для задоволення зазначених в абзацах першому і другому цього пункту вимог. Вихід повинний забезпечувати швидку евакуацію. Крім того, якщо це можливо, аварійний вихід повинен бути передбачений у іншому напрямку, ніж напрямок звичайного виходу.

8. У разі необхідності і коли це дозволяють умови праці, робоче місце, якщо воно є невід'ємною частиною машини, повинне бути призначеним для встановлення сидіння.

Якщо робота виконується сидячи і робоче місце є невід'ємною частиною машини, воно повинне постачатися разом з машиною.

Сидіння оператора повинне забезпечувати йому стійке положення. Крім того, сидіння і відстань від пристроїв керування повинні бути пристосовуваними до фізичних характеристик оператора.

Якщо машина зазнає вібрацій, сидіння повинне бути розроблене і вироблене так, щоб, наскільки це можливо, зменшувати вібрацію, яка діє на оператора. Кріплення сидіння повинне витримувати усі механічні навантаження, які можуть на нього діяти. Якщо ноги оператора не спираються на підлогу, необхідно передбачити опори для ніг, покриті матеріалом, що запобігає проковзуванню.

Системи керування машинами

9. Системи керування машинами повинні бути розроблені і вироблені таким чином, щоб запобігати виникненню небезпечних ситуацій. Насамперед вони повинні бути розроблені і вироблені так, щоб:

витримувати умови нормального застосування та впливи зовнішніх факторів;

збої в роботі комп'ютерного обладнання і програмного забезпечення не призводили до небезпечних ситуацій;

помилки в логіці системи керування не призводили до небезпечних ситуацій;

розумно передбачувані помилки людини (оператора) під час експлуатації не призводили до небезпечних ситуацій.

Особливу увагу необхідно приділити таким моментам:

машини не повинні запускатися неочікувано;

параметри машин не повинні змінюватися неконтрольовано, якщо такі зміни можуть призвести до небезпечних ситуацій;

зупиненню машини ніщо не повинне заважати після подавання команди на зупинку;

жодні рухомі частини машини або деталі, утримувані машиною, не повинні випадати або викидатися;

автоматична або ручна зупинка рухомих частин незалежно від їх положення повинна бути безперешкодною;

захисні пристрої повинні постійно зберігати свою повну дієздатність або давати команду на зупинку;

спосіб застосування частин системи керування, пов'язаних із забезпеченням безпеки, щодо комплектів машин в цілому та/або незавершених машин повинен бути зрозумілим.

Для безпровідного керування у разі неотримання правильних сигналів керування, зокрема у разі втрати зв'язку, повинна бути активована автоматична зупинка.

10. Пристрої керування машинами повинні бути:

чітко видимі і розпізнавані з використанням, якщо це прийнятно, піктограм;

розташовані так, щоб уможливлювати безпечне, безсумнівне, швидке та однозначне виконання дій;

побудовані так, щоб рух органу керування був узгодженим з відповідною функцією машини;

розташовані за межами небезпечних зон, за винятком, якщо це необхідно, певних органів керування машиною, таких як кнопка "аварійний стоп", підвісний пульт керування;

розташовані так, щоб їх використання не спричиняло додаткових ризиків;

розроблені або захищені так, щоб бажаний результат у разі виникнення небезпеки міг бути досягнутим через свідому дію;

вироблені так, щоб мати змогу витримувати передбачувані навантаження. Особливу увагу необхідно звернути на засоби аварійної зупинки, які можуть зазнати значних навантажень.

У разі коли орган керування машиною розроблено та призначено для виконання різних операцій, тобто не для якоїсь однієї дії, дія, що підлягає виконанню, повинна бути чітко відображена (продемонстрована) та підлягати підтвердженню, якщо це необхідно.

Органи керування машиною повинні бути встановлені так, щоб їх розташування, робочий хід та протидія були з урахуванням правил ергономіки сумісні з виконуваними операціями.

11. Машини, з метою убезпечення керування ними, повинні бути обладнані необхідними пристроями індикації. Оператору повинна бути забезпечена можливість розпізнавання їх з місця керування.

У разі наявності в машині більш як одного місця керування система керування повинна забезпечувати, щоб використання органів керування одного з місць керування машиною запобігало можливості використання інших, за винятком органів керування гальмами та аварійними гальмами.

З кожного місця керування оператору повинна бути забезпечена можливість переконатися, що у небезпечних зонах відсутня жодна людина, або система керування повинна бути спроектована і вироблена таким чином, щоб запуск був неможливий, якщо хтось перебуває у небезпечній зоні. Якщо це неможливо, система керування повинна бути сконструйована і вироблена так, щоб перед пуском машини подавався звуковий та/або візуальний попереджувальний сигнал. Особам, що перебувають у небезпечній зоні, повинна бути надана можливість залишити небезпечну зону або запобігти запуску машини.

Якщо машина має два або більше місць керування, кожне з них повинне бути обладнано усіма необхідними органами керування для того, щоб оператори не заважали один одному або не ставили один одного у небезпечну ситуацію.

12. Пуск машини повинен бути можливим лише після цілеспрямованої дії на призначений для цього орган керування.

Ця вимога також діє у разі:

повторного запуску машини після зупинення незалежно від причини;

суттєвої зміни умов роботи.

Однак повторний запуск машини або зміна умов роботи можуть виконуватися у разі свідомої дії на інший, ніж призначений для пуску, орган керування, за умови, що це не призведе до виникнення небезпечної ситуації.

Для машин, що працюють в автоматичному режимі, запуск, повторний запуск після зупинення або зміна умов роботи можуть відбуватися без втручання оператора за умови, що це не призводить до виникнення небезпечної ситуації.

Якщо машина має кілька органів керування її пуском, внаслідок чого оператори можуть спричинити небезпеку один для одного, повинні бути встановлені додаткові пристрої керування для запобігання таким ризикам. Якщо для убезпечення необхідно, щоб запуск та/або зупинка виконувалися у певній послідовності, повинні бути влаштовані пристрої керування, які забезпечують виконання таких операцій в належній послідовності.

13. Зупинення машини здійснюється пристроями нормальної (звичайної), експлуатаційної або аварійної зупинки, для чого:

1) кожна машина повинна бути обладнана пристроєм керування для безпечного здійснення повної зупинки.

Кожне робоче місце повинне бути обладнане засобами зупинки однієї або кількох функцій машини залежно від виду існуючої небезпеки таким чином, щоб убезпечувати машину.

Керування зупинкою машини повинне мати пріоритет перед керуванням пуску.

Як тільки машина або її небезпечна функція зупинені, енергопостачання відповідних приводів повинне бути відключено;

2) якщо з експлуатаційних міркувань необхідно, щоб керування зупинкою не спричиняло відключення постачання енергії до приводу, умови зупинення повинні контролюватися і підтримуватися;

3) кожна машина повинна бути обладнана одним або кількома пристроями аварійної зупинки, здатними запобігти наявній або ймовірній небезпеці. Виняток становлять:

машини, в яких пристрій аварійної зупинки не зменшує ризик тому, що не зменшує часу зупинення, або не дає змогу вжити відповідних заходів до запобігання цьому ризику;

вручну пересувні та вручну керовані машини.

Пристрій аварійної зупинки повинен:

мати орган керування, який можна чітко розпізнати, ясно побачити та швидко задіяти;

зупиняти небезпечний процес якнайшвидше, без створення додаткових ризиків;

запускати певні убезпечувальні рухи або дозволяти їх запуск, якщо це необхідно.

Після припинення безпосередньої дії на орган керування пристроєм аварійної зупинки і подачі команди на зупинку, ця команда повинна підтримуватись органом керування пристроєм аварійної зупинки через його фіксацію до скасування команди спеціальною дією. Повинне унеможливлюватися включення пристрою аварійної зупинки без подачі команди на зупинку. Вивільнення (розфіксування) органу керування пристроєм аварійної зупинки повинне бути можливим тільки за цілеспрямованої дії та не повинне відновлювати роботу машини, а тільки давати можливість такого відновлення.

Функція аварійної зупинки повинна бути доступна для оператора у будь-який час незалежно від режиму роботи.

Пристрої аварійної зупинки повинні доповнювати інші запобіжні заходи, але не замінювати їх;

4) комплекси машин (машини або їх складові частини, призначені для сумісної роботи) повинні бути розроблені і вироблені так, щоб пристрої керування зупинкою, у тому числі аварійною, зупиняли не тільки саму машину, але і усе пов'язане з нею обладнання, якщо продовження його роботи може становити небезпеку.

14. Обрана система керування або режим роботи машини повинні відключати усі інші функції керування або роботи, за винятком аварійної зупинки.

Якщо машина розроблена і вироблена так, що допускає застосування у кількох режимах керування або роботи, які вимагають різних захисних заходів та/або виробничих циклів, вона повинна бути обладнана селектором режимів, який повинен фіксуватись у кожному положенні. Кожне положення селектора повинне бути чітко зазначено і відповідати одному з режимів керування або роботи.

Селектор може бути замінено іншим засобом вибору режиму керування або роботи, який обмежує виконання певних функцій машини для певних категорій операторів.

Якщо під час виконання певних операцій необхідно, щоб машина працювала із зміщеними або усунутими огорожами та вимкненими захисними пристроями, селектор режимів керування або роботи повинен водночас:

вимикати усі інші режими керування або роботи;

давати можливість виконання небезпечних функцій тільки за умови постійної дії на орган керування;

давати можливість виконання небезпечних функцій тільки за умови зменшеного ризику та запобігання небезпекам від пов'язаних наслідків;

запобігати виконанню будь-яких небезпечних функцій внаслідок свідомої або несвідомої дії на датчики машини.

Якщо зазначені чотири умови не можуть бути виконані одночасно, селектор режиму керування або роботи повинен активувати інші захисні засоби, розроблені і вироблені для убезпечення зони втручання оператора.

Додатково оператор повинен мати змогу контролювати роботу частин, з якими він працює, з місця керування.

15. Перерва, поновлення після перерви або будь-якого виду коливання енергоживлення машини не повинні призводити до небезпечних ситуацій.

Особливу увагу необхідно приділяти таким моментам:

машина не повинна запускатися несподівано;

параметри машини не повинні неконтрольовано змінюватися, якщо такі зміни можуть призвести до виникнення небезпечної ситуації;

не повинно виникати перешкод для зупинення машини, якщо команда на зупинку вже подана;

жодна рухома частина машини або предмет, який вона утримує, не повинні випадати або викидатися;

автоматичне або ручне зупинення будь-яких рухомих частин машини повинне виконуватися безперешкодно;

захисні пристрої повинні у повному обсязі зберігати ефективність або давати команду на зупинку.

Захист від механічних небезпек

16. Машини, їх компоненти та оснащення до машин або компонентів повинні бути розроблені і вироблені так, щоб мати достатню стійкість і не спричинювати ризику перекидання, падіння чи несподіваного руху під час транспортування, складання, демонтажу та інших пов'язаних з машиною дій.

Якщо форма самої машини чи її призначене встановлення не забезпечують достатньої стійкості, слід передбачити відповідні кріпильні засоби та зазначити про це в інструкції.

17. Всі складові частини машини та їх механічні з'єднання повинні бути здатні витримувати навантаження, яким вони піддаються під час застосування.

Застосовані матеріали повинні забезпечувати довговічність машини, зокрема щодо таких явищ, як втома, старіння, корозія та знос, відповідно до виробничих умов, передбачених виробником або його уповноваженим представником.

В інструкції з експлуатації машини зазначаються необхідні для її безпечної експлуатації види перевірок і обслуговування та періодичність їх проведення. У разі потреби слід зазначити швидкоспрацьовувані складові частини та компоненти машини і критерії їх заміни.

Якщо, незважаючи на вжиті заходи, залишається ризик розриву або руйнування компонентів машин, вони повинні бути змонтовані, розташовані і захищені таким чином, щоб у разі руйнування їх фрагменти і уламки не розкидалися, запобігаючи таким чином небезпечній ситуації.

Як жорсткі, так і еластичні трубопроводи для рідин, особливо ті, що працюють під тиском, повинні витримувати передбачувані внутрішні і зовнішні навантаження та бути надійно закріпленими та/або захищеними від усіх видів зовнішніх навантажень та напружень. Для забезпечення захисту від небезпек в разі розриву трубопроводу повинні бути вжиті застережні заходи.

Якщо оброблюваний матеріал подається до інструмента машини автоматично, з метою запобігання ризику для незахищених осіб повинні бути виконані такі умови:

перед контактом оброблюваного матеріалу з інструментом останній повинен бути у робочому стані;

під час початку роботи інструмента та/або у разі його зупинення (навмисного чи випадкового) рухи оброблюваного матеріалу та цього інструмента машини повинні бути скоординованими.

18. Для запобігання небезпекам від випадання або викидання предметів із машини повинні бути вжиті застережні заходи.

19. Доступні частини машини, наскільки це можливо, не повинні мати гострих кромок, гострих кутів та шорсткуватих поверхонь, здатних спричинити травмування.

20. Якщо машина призначена для виконання кількох різних операцій з ручним переміщенням оброблюваного матеріалу між операціями (комбінована машина), така машина повинна бути розроблена та вироблена так, щоб під час застосування кожної із частин комбінованої машини окремо інші частини не створювали ризик для незахищених осіб.

Для цього повинні бути передбачені незалежні пуск та зупинка будь-якої з незахищених частин комбінованої машини.

21. Якщо машина призначена для виконання операцій за різних робочих режимів, вона повинна бути розроблена та вироблена так, щоб вибір і налагодження таких режимів могли здійснюватися безпечно та надійно.

22. Рухомі частини машини повинні бути розроблені і вироблені з недопущенням виникнення контакту, який може призвести до нещасного випадку або, якщо ризик залишається, повинні бути встановлені огорожі чи захисні пристрої.

Для запобігання випадковому блокуванню працюючих рухомих частин машини повинні бути вжиті всі необхідні заходи. Якщо, незважаючи на вжиті заходи, таке блокування може статися, необхідно передбачити спеціальні захисні пристрої або інструменти, які дають змогу виконати безпечне розблокування машини.

Інструкції та у разі можливості позначення на машинах повинні визначати такі спеціальні захисні пристрої і правила їх використання.

23. Огорожі або захисні пристрої, які застосовують для захисту від ризиків, спричинених рухомими частинами машини, повинні обиратися залежно від типу ризику. Для полегшення вибору необхідно застосовувати такі настанови:

1) огорожі, призначені для захисту незахищених осіб від небезпек, спричинених рухомими частинами трансмісії, повинні бути:

стаціонарними огорожами відповідно до підпункту 1 пункту 26, або

блокувальними рухомими огорожами відповідно до підпункту 2 пункту 26 цього додатка.

Блокувальні рухомі огорожі слід застосовувати, якщо передбачається частий доступ до рухомих частин трансмісії;

2) огорожі або захисні пристрої, призначені для захисту незахищених осіб від небезпек, пов'язаних з рухомими частинами машини, безпосередньо задіяними у робочому процесі, повинні бути:

стаціонарними огорожами відповідно до підпункту 1 пункту 26, або

блокувальними рухомими огорожами відповідно до підпункту 2 пункту 26, або

захисними пристроями згідно з пунктом 27 цього додатка, або

комбінацією наведених вище засобів.

Проте, якщо певні рухомі частини машини, про які йдеться, неможливо повністю захистити від доступу під час експлуатації, оскільки вони потребують втручання оператора, такі частини повинні бути оснащені:

стаціонарними огорожами або блокувальними рухомими огорожами, які запобігають доступу до тих компонентів рухомих частин, які не використовуються у робочому процесі;

регульованими огорожами відповідно до підпункту 3 пункту 26 цього додатка, які обмежують доступ до зон тих компонентів рухомих частин, які потребують доступу.

24. Якщо частину машини зупинено, будь-яке відхилення від стану зупинки за будь-яких обставин інших, ніж дія пристрою керування машиною (неконтрольований рух), повинне бути відвернене або бути таким, щоб не створювати небезпеки.

25. Огорожі та захисні пристрої повинні відповідати таким загальним вимогам:

бути міцними;

бути надійно закріпленими на місці;

не створювати додаткових небезпек;

не допускати можливості їх легкого обминання чи виведення з ладу;

бути розміщені на відповідній відстані від небезпечної зони;

чинити мінімальні перешкоди нагляду за виробничим процесом;

давати змогу, якщо це можливо, без демонтування огорож або захисних пристроїв виконувати необхідні роботи із встановлення та/або заміни інструмента або обслуговування, обмежуючи доступ тільки до робочих зон.

Крім того, огорожі повинні, там де це можливо, захищати від викидання або випадання матеріалів або предметів та від викидів, утворюваних машиною.

26. Додатково огорожі повинні задовольняти спеціальним вимогам, а саме:

1) стаціонарні огорожі повинні:

бути надійно закріпленими на своєму місці і мати можливість бути відчиненими або пересунутими тільки із застосуванням інструмента;

якщо це можливо, бути нездатними утримуватися на місці після зняття кріплення;

елементи їх кріплення повинні залишатися закріпленими на огорожі або машині, якщо огорожу знято;

2) блокувальні рухомі огорожі повинні:

наскільки це можливо, залишатися прикріпленими до машини після їх відчинення;

бути розробленими та виробленими так, щоб їх можна було встановити тільки усвідомлено.

Блокувальні рухомі огорожі повинні бути пов'язані з блокувальними пристроями так, щоб:

запобігати запуску небезпечних функцій машини, поки вони не переведені в стан "зачинено";

надавати команди на зупинку кожного разу, коли вони виводяться із стану "зачинено".

Якщо у оператора є можливість досягнути небезпечної зони до зникнення ризику, спричиненого небезпечними функціями машини, рухомі огорожі на додаток до блокувального пристрою повинні бути пов'язані з пристроєм запирання огорожі, який:

унеможливлює запуск небезпечних функцій машини, поки огорожа не буде зачиненою і заблокованою;

утримує огорожу зачиненою і заблокованою до усунення ризику травмування через небезпечні функції машини.

Блокувальні рухомі огорожі повинні бути сконструйовані таким чином, щоб відсутність або несправність одного з компонентів таких огорож запобігала запуску або призводила до зупинки небезпечних функцій машини;

3) регульовані огорожі для обмеження доступу до необхідних для роботи зон з рухомими частинами машини повинні:

мати автоматичне чи ручне регулювання залежно від типу виконуваних робіт;

надавати можливість легкого регулювання без застосування інструмента.

27. Захисні пристрої повинні бути розроблені та вбудовані до системи керування машиною так, щоб:

рухомі частини машини не могли розпочинати рух, якщо вони перебувають у межах досягнення оператора;

незахищені особи не мали доступу до рухомих частин машини після її запуску;

відсутність або несправність одного з компонентів захисного пристрою запобігала запуску або призводила до зупинки рухомих частин машини.

Ризики від інших небезпек

28. Якщо для машин застосовують електроживлення, електричне обладнання машин повинне бути розроблене та вироблене із запобіганням або можливістю запобігання усім небезпекам електричного походження.

Для машин повинні застосовуватися вимоги безпеки, наведені у Технічному регламенті безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. N 1149. Проте зобов'язання щодо відповідності оцінки і введення в обіг та/або в експлуатацію машин щодо небезпек, які обумовлюються комбінованою дією електричних, механічних та інших неелектричних чинників, регулюються виключно Технічним регламентом безпеки машин та устаткування.

29. Машини повинні бути розроблені та вироблені із запобіганням або обмеженням накопичення потенційно небезпечних електростатичних зарядів та/або бути обладнані системою їх розрядження.

30. Машини, які живляться неелектричними видами енергії, повинні бути розроблені, вироблені та обладнані із запобіганням будь-яким потенційним ризикам, пов'язаним із застосуванням таких видів енергії.

31. Помилки під час монтажу або демонтажу певних частин машини, які можуть спричинити небезпеку, повинні бути унеможливлені конструкцією таких частин або, якщо це неможливо здійснити, через нанесення попереджувальної інформації на самі частини та/або їх корпуси.

Якщо для запобігання ризику від рухомих частин машини повинен бути відомим напрямок їх руху, безпечний напрямок руху повинен бути позначений на таких рухомих частинах та/або їх корпусах.

Будь-яка додаткова інформація повинна бути зазначена в інструкціях.

Якщо помилки в разі з'єднання можуть призвести до небезпеки, невірне виконання з'єднань повинне бути унеможливлено конструкцією або, якщо це неможливо здійснити, попереджувальна інформація повинна бути зазначена на елементах, які приєднують, або на засобах їх з'єднань.

32. Повинні бути вжиті заходи до усунення будь-якого ризику ушкодження від контакту чи близькості до частин машини або матеріалів з високою або дуже низькою температурою; до запобігання або захисту від ризику викидання занадто гарячих або занадто холодних матеріалів.

33. Будь-який ризик загоряння або надмірного нагрівання як від самої машини, так і від газів, рідин, пилу, випаровувань або інших речовин, які машини виробляють або використовують під час роботи, повинен унеможливлюватися.

34. Будь-який ризик вибуху як від самої машини, так і від газів, рідин, пилу, випаровувань або інших речовин, які машини виробляють або використовують під час роботи, повинен унеможливлюватися.

Стосовно ризику вибуху в разі експлуатації машин у потенційно вибухонебезпечному середовищі вони повинні відповідати іншим технічним регламентам.

35. Небезпека від акустичного шуму, створюваного машиною, зокрема у місці його виникнення, з урахуванням рівня технічного прогресу та існуючих засобів приглушення шуму повинна бути зменшена до найнижчого рівня.

Рівень утворюваного шуму можна оцінювати на підставі порівняльних даних для аналогічних машин.

36. Небезпека від вібрації, створюваної машиною, зокрема у місці її виникнення, з урахуванням рівня технічного прогресу та існуючих засобів зменшення вібрації повинна бути зменшена до найнижчого рівня.

Рівень утворюваної вібрації можна оцінювати на підставі порівняльних даних для аналогічних машин.

37. Небажане випромінювання від машин повинне бути виключено або знижено до рівня, який не завдає шкідливого впливу на людей.

Усе робоче іонізувальне випромінювання повинне бути обмежено до найнижчого рівня, достатнього для належного функціювання машини під час налагодження, роботи та чищення. Якщо існує залишковий ризик, необхідно вжити відповідних засобів захисту.

Усе робоче неіонізувальне випромінювання під час налагоджування, роботи та чищення необхідно обмежити до рівнів, які не завдають шкідливого впливу на людей.

38. Зовнішнє опромінення машин не повинне впливати на їх роботу.

39. Якщо в машинах застосовується лазерне обладнання, воно повинне бути розроблене та вироблене з унеможливленням будь-якого випадкового випромінювання і захищене так, щоб пряме, відбите або розсіяне та вторинне випромінювання не створювало загрози здоров'ю людей. Оптичні пристрої для догляду або регулювання лазерного обладнання машини не повинні викликати ризику для здоров'я від впливу лазерних променів.

40. Якщо існують ризики, створювані небезпечними матеріалами і речовинами в разі їх вдихання, проковтування, контакту із шкірою, очима та слизовими оболонками і проникнення крізь шкіру, машини повинні бути розроблені і вироблені так, щоб відвертати ці ризики.

Якщо такі ризики не можуть бути усунуті, машини повинні бути обладнані так, щоб небезпечні речовини могли бути зібрані до контейнерів, видалені, осаджені шляхом змивання водою, відфільтровані або оброблені іншим придатним методом.

Якщо машини під час нормальної роботи повністю не закриті, пристрої для збирання та/або видалення речовин повинні бути розташовані так, щоб діяти найбільш ефективно.

41. Машини повинні бути розроблені, вироблені або обладнані засобами застереження так, щоб унеможливити для людей ризик захоплення машиною, тобто бути замкненими усередині машини, або, якщо це неможливо, машини повинні бути обладнані засобами, необхідними для виклику допомоги.

42. Частини машин, де особи можуть пересуватись або стояти, повинні бути сконструйовані та вироблені із застереженням можливості проковзування, спотикання або падіння на цих частинах або з них.

43. Машини, які під час роботи можуть створювати небезпеки, спричинені грозовими розрядами, повинні бути обладнані системами відведення електричного розряду в землю.

Технічне обслуговування машин

44. Місця регулювання та технічного обслуговування машин повинні бути розташовані за межами небезпечних зон. Вони повинні надавати можливість виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту та очищення при зупиненій машині.

Якщо одна або більше із зазначених в абзаці першому цього пункту умов не можуть бути реалізовані з технічних причин, виконання таких робіт повинне бути убезпечено згідно з пунктом 14 цього додатка.

Для автоматичних та у разі потреби інших типів машин виробник повинен передбачити засоби приєднання для підключення приладу функціональної діагностики.

Повинне бути забезпечено легке і безпечне демонтування та заміна частин автоматичних машин, які підлягають частій заміні. Доступ до таких компонентів повинен давати змогу виконувати ці операції відповідно до правил експлуатації, визначених виробником, за допомогою спеціальних технічних засобів (інструмента, вимірювальних приладів тощо).

45. Машина повинна бути спроектована і вироблена так, щоб був передбачений безпечний доступ (сходи, драбини, робочі містки тощо) до усіх зон, які задіяні під час роботи, налагодження та технічного обслуговування.

46. Усі машини повинні бути обладнані пристроями від'єднання від усіх джерел енергоживлення. Такі пристрої повинні бути чітко позначені та допускати можливість блокування, якщо відновлення приєднання може створити загрозу для незахищених осіб. Необхідно також передбачити можливість блокування зазначених пристроїв у разі, коли оператор з будь-якого місця, до якого він має доступ, не може перевірити, що джерело енергії ізольовано.

Якщо машини з електроживленням приєднані до мережі за допомогою штепсельного роз'єму, роз'єднання такого роз'єму є достатнім за умови, що оператор з будь-якого місця, до якого він має доступ, може упевнитися, що роз'єм від'єднано.

Після від'єднання живлення будь-яка залишкова або накопичена машиною енергія повинна мати можливість розсіювання без створення ризику для незахищених осіб.

Як виняток до зазначених в абзаці першому цього пункту вимог, певні кола енергоживлення можуть залишатися приєднаними до своїх джерел живлення, наприклад з метою утримання частин, захисту інформації, внутрішнього освітлення тощо. У такому разі повинні бути вжиті спеціальні заходи до убезпечення оператора.

47. Машини повинні бути сконструйовані, вироблені та обладнані так, щоб необхідність втручання оператора була обмежена.

Якщо втручання оператора уникнути неможливо, виконання таких робіт повинне бути легким і безпечним.

48. Машини повинні бути сконструйовані та вироблені так, щоб очищення внутрішніх частин, які містять небезпечні речовини або продукти, було можливе без проникнення усередину машин. Будь-яке необхідне розблокування також повинне бути можливе ззовні машини.

Якщо обійтися без проникнення у машину неможливо, необхідно вжити заходів для максимального убезпечення процесу очищення.

Інформація

49. Інформація і застереження на машинах повинні позначатися переважно у формі символів і піктограм, що легко сприймаються. Будь-яка письмова або усна інформація чи застереження повинні бути складені українською мовою.

50. Інформація, необхідна для керування машиною, повинна бути викладена однозначно і бути легко зрозумілою.

Вона не повинна бути надмірною, щоб не переобтяжувати оператора.

Інформаційний пристрій (візуальний дисплей або інший інтерактивний пристрій) як засіб зв'язку між оператором і машиною повинен бути простим для використання.

51. Якщо збій у роботі машини, що не перебуває під наглядом, може загрожувати безпеці та здоров'ю незахищених осіб, машина повинна бути обладнана пристроями попередження про небезпеку, зокрема пристроями світлової та/або звукової сигналізації.

Якщо машини обладнані пристроями попередження про небезпеку, їх сигнали повинні бути однозначними та легко зрозумілими. Оператору повинна бути забезпечена можливість постійного контролю за роботою таких пристроїв.

52. Якщо, незважаючи на всі вжиті проектні заходи, захист і додаткові запобіжні заходи, ризики залишаються, необхідно забезпечити наявність відповідних попереджень (написи, кольори, знаки тощо), в тому числі пристрої попередження про небезпеку.

53. На кожну машину повинне бути розбірливо та незмивно нанесене маркування, яке містить такі мінімальні відомості:

повне найменування і місцезнаходження виробника і, якщо це необхідно, його уповноваженого представника;

призначення машини;

маркування національним знаком відповідності згідно з пунктом 24 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування;

позначення серії або типу;

серійний номер (за наявності);

рік вироблення, тобто рік, у якому виробничий процес завершено.

Заборонено під час маркування національним знаком відповідності зазначати попередню або наступну дату.

Крім того, якщо машина розроблена для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі, на ній повинне бути нанесене відповідне маркування.

На машині також повинна бути нанесена повна інформація про її тип, суттєва для безпечного застосування машини. Така інформація розглянута у вимогах, наведених у пункті 49 цього додатка.

Якщо під час експлуатації машини її частину необхідно переміщувати за допомогою підіймальних машин і приладдя, дані про масу та місце стропування цієї частини повинні бути позначені чітко, незмивно та бути легко зрозумілими.

54. До кожної машини повинні надаватись інструкції, що викладені українською мовою.

Інструкції, що супроводжують машини, повинні бути оригіналами інструкцій або перекладами оригіналів інструкцій. При цьому переклад повинен супроводжуватися оригіналом інструкції.

Як виняток, інструкції з технічного обслуговування, призначені для спеціалізованого персоналу, залученого виробником або його уповноваженим представником, можуть складатися тільки однією з мов, зрозумілою для спеціалізованого персоналу.

55. Інструкції, що супроводжують машини, повинні розроблятися відповідно до таких принципів:

інструкції з експлуатації повинні бути розроблені українською мовою. Слова "оригінал інструкції" повинні зазначатися тільки в мовній версії, яка завірена виробником або його уповноваженим представником;

якщо не існує оригіналу інструкції, складеної українською мовою, її переклад на українську мову повинен надати виробник або його уповноважений представник, або постачальник машини в Україну. Переклад інструкції повинен мати напис "Переклад інструкції з оригіналу";

зміст інструкції повинен охоплювати не лише призначене застосування машини, але також враховувати будь-яку логічно передбачувану можливість застосування машин не за призначенням;

якщо передбачено, що машина може використовуватися непрофесійними користувачами, формулювання і викладення інструкції з експлуатації повинне враховувати рівень загальної освіти і практичного досвіду, який можна обґрунтовано припускати стосовно таких користувачів.

56. Інструкція, що супроводжує машину, повинна містити у разі потреби принаймні таку інформацію:

повне найменування і місцезнаходження виробника або його уповноваженого представника;

позначення серії або типу машини таке ж саме, як і нанесене відповідно до пункту 53 цього додатка на самій машині, крім серійного номера;

декларацію відповідності ЄС або документ, в якому викладено зміст декларації відповідності ЄС, із зазначенням характеристик машини; наявність серійного номера машини і підпису в цій декларації необов'язкова;

загальний опис машини;

креслення, схеми, описи і пояснення, необхідні для експлуатації, обслуговування та ремонту машини і для перевіряння правильності її функціонування;

опис робочого (робочих) місця (місць) оператора;

опис застосування машини за призначенням;

попередження щодо неприпустимих видів використання машини, що, як свідчить досвід, можуть мати місце;

правила складання, встановлення та приєднання, в тому числі креслення, схеми та засоби приєднання і опис шасі або устаткування, на яких машина повинна монтуватися;

опис способів монтування і збирання, які зменшують шум або вібрацію;

порядок введення в експлуатацію та порядок експлуатації машини і, якщо це необхідно, настанову щодо навчання операторів;

опис залишкових ризиків, які існують, незважаючи на проектні заходи безпеки, захист і додаткові запобіжні заходи;

опис заходів безпеки, які повинні бути вжиті користувачем, у тому числі у разі потреби застосування засобів індивідуального захисту;

основні характеристики інструментів, які можуть бути встановлені на машині;

умови, за яких машина зберігає стійкість під час експлуатації, транспортування, збирання, демонтування в разі виведення з експлуатації, під час випробувань та передбачуваних відмов;

правила убезпечення операцій транспортування, маніпулювання та зберігання, які повинні враховувати масу машини та її частин, що зазвичай транспортуються окремо;

опис дій, які слід виконувати у разі настання нещасних випадків або руйнування;

опис дій, які треба застосувати для безпечного розблокування машини в разі, коли спрацював блокувальний пристрій;

опис операцій регулювання та обслуговування, які слід виконувати користувачеві, та заходи превентивного технічного обслуговування, які слід вживати згідно з наданою сервісною картою обслуговування машини;

правила безпечного регулювання і обслуговування, у тому числі запобіжні заходи, яких слід вживати під час виконання цих операцій;

специфікації запасних частин, які застосовуються, якщо вони мають вплив на здоров'я та безпеку операторів;

у разі, коли машина може бути джерелом неіонізувального випромінювання, яке може завдати шкоди людям, зокрема з імплантованими активними або неактивними медичними приладами, інформацію про випромінювання, яке діє на оператора та інших людей у зоні впливу;

у разі, коли машина або її частини мають обмежений ресурс експлуатації, повинна бути зазначена кількість годин експлуатації до виведення машини з експлуатації або заміни таких її частин;

про поширення шуму у повітрі, а саме:

- значення еквівалентного А-зваженого рівня звукового тиску поширюваного шуму на робочому місці, якщо він перевищує 70 дБ(А); у разі, коли воно не перевищує 70 дБ(А), це повинне бути зазначене;

- пікове значення С-зваженого миттєвого рівня звукового тиску на робочому місці, якщо він перевищує 63 Па (130 дБ відносно 20 мкПа);

- значення А-зваженого рівня звукової потужності шуму машини, якщо А-зважений рівень звукового тиску на робочому місці перевищує 80 дБ(А).

Зазначені показники можуть бути як виміряні конкретно для машин, про які йдеться, так і встановлені на підставі вимірювань для типових машин, технічно порівняних з машинами, які заплановано до виробництва.

Для великогабаритних машин замість А-зваженого рівня потужності звуку можна зазначати А-зважений рівень звукового тиску на конкретно визначених місцях навколо машини.

Якщо національні стандарти, зазначені у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, не застосовуються, рівень звуку необхідно вимірювати із застосуванням методів, найбільш придатних для машини. Для наведених величин поширюваного звуку повинна зазначатися невизначеність цих показників. Повинні описуватися робочі умови під час вимірювань і методи вимірювання.

Якщо робоче місце (місця) не визначене або не може бути визначене, А-зважений рівень звукового тиску необхідно вимірювати на відстані 1 метра від поверхні машини та висоті 1,6 метра від підлоги або робочої платформи. Повинен бути зазначений максимальний рівень звукового тиску та місця його вимірювання.

Якщо інші технічні регламенти містять вимоги, які не зазначені в абзацах двадцять четвертому - тридцять першому цього пункту, щодо вимірювання рівня звукового тиску або рівня потужності звуку повинні застосовуватися вимоги таких регламентів, а відповідні вимоги цього пункту не використовуються.

57. Рекламно-комерційна література не повинна суперечити інструкціям стосовно охорони здоров'я і безпеки. Рекламно-комерційна література, у якій наведені робочі характеристики машини, повинна містити таку ж саму інформацію про емісії, як і інструкції з експлуатації.

Додаток 2
до Технічного регламенту

Додаткові вимоги
щодо безпеки та охорони здоров'я, які повинні бути
виконані під час розроблення та вироблення
певних типів машин

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 22 і 23 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування та у додатку 1 до зазначеного Технічного регламенту, поширюються на машини, призначені для підготовки та переробки харчових, косметичних або фармацевтичних продуктів, ручні та/або керовані вручну машини, переносні кріпильні і ударні машини, машини для оброблення деревини і матеріалів з подібними фізичними характеристиками.

Машини, призначені для підготовки та переробки харчових,
косметичних або фармацевтичних продуктів

2. Машини, призначені для підготовки та переробки харчових, косметичних або фармацевтичних продуктів, повинні бути розроблені та вироблені із запобіганням будь-якому ризику виникнення інфекції, захворювання або можливості зараження. При цьому необхідно дотримуватися таких вимог:

1) матеріали, які контактують або можуть контактувати з харчовими, косметичними або фармацевтичними продуктами, повинні задовольняти вимогам, зазначеним у відповідних технічних регламентах. Машини повинні бути розроблені та вироблені таким чином, щоб надавати можливість їх очищення після кожного використання. Якщо такої можливості немає, застосовуються частини, що використовуються одноразово;

2) частини обладнання, що контактують з харчовими, косметичними або фармацевтичними продуктами, не повинні вступати в реакції, виділяти або абсорбувати речовини в такій мірі, щоб це могло вплинути на безпечність таких продуктів;

3) усі поверхні, що контактують з харчовими, косметичними або фармацевтичними продуктами, інші, ніж поверхні частин, що використовуються одноразово, повинні:

бути гладкими, не мати складок або щілин, де могли б накопичуватись органічні речовини, те саме стосується їх з'єднань;

бути розробленими та виробленими так, щоб зменшити наявність виступів, кутів і западин у вузлах до мінімуму;

легко чиститись і дезінфікуватись у разі потреби після зняття частин, що легко демонтуються; внутрішні поверхні повинні мати закруглення з радіусом, достатнім для забезпечення чищення;

4) рідини, гази та аерозолі, які виділяються з харчових, косметичних та фармацевтичних продуктів, так само, як і рідини для очищення, дезінфекції та миття, повинні без перешкод видалятися з машини (у разі можливості шляхом "чищення на місці");

5) машини повинні бути розроблені та вироблені із запобіганням попадання в них речовин та живих організмів, зокрема комах, або накопичення органічних речовин у зонах, які не можуть бути очищені;

6) машини повинні бути розроблені та вироблені так, щоб допоміжні речовини, небезпечні для здоров'я, зокрема мастильні речовини, не мали змоги контактувати з харчовими, косметичними або фармацевтичними продуктами. Якщо необхідно, машини повинні бути розроблені та вироблені так, щоб виконання таких вимог могло контролюватися.

3. В інструкціях до машин, що використовуються для харчової промисловості і для косметичних та фармацевтичних продуктів, повинні бути зазначені рекомендовані продукти і методи чищення, дезінфекції та миття не тільки легко доступних зон, але також зон, доступ до яких є неможливим або недоцільним.

Переносні ручні та/або керовані вручну машини

4. Переносні ручні та/або керовані вручну машини всіх типів повинні відповідати таким вимогам:

відповідно до типу машини мати опорну поверхню задовільних розмірів та достатню кількість рукояток і опор відповідної величини, розташованих так, щоб забезпечувати стійкість машини за робочих умов, визначених виробником;

якщо відпускання рукоятки недопустимо згідно з вимогами безпеки, керування пуском та зупинкою повинне бути сконструйоване так, щоб давати змогу оператору здійснювати його, не відпускаючи рукоятки, за винятком, коли це технічно неможливо або за наявності незалежного керування;

унеможливлювати ризики, пов'язані з випадковим запуском та/або продовженням роботи після відпущення рукоятки оператором. Якщо це технічно неможливо, повинні бути застосовані адекватні заходи;

уможливлювати візуальний контроль небезпечної зони і зони взаємодії інструмента з оброблюваним матеріалом.

Рукоятки переносних ручних машин повинні бути розроблені і вироблені так, щоб їх рух для запуску і зупинки машини був спрямований вперед.

5. Інструкції до переносних та керованих вручну машин всіх типів повинні містити інформацію про вібрацію від таких машин, а саме:

числове значення зваженого середньоквадратичного прискорення, що діє на рукоятках, якщо воно перевищує 2,5 м/кв.с; у разі, коли воно не перевищує 2,5 м/кв.с, - це повинне бути зазначено;

похибку вимірювання.

Такі числові значення можуть бути як виміряні конкретно для машин, про які йдеться, так і встановлені на підставі вимірювань для типових машин, технічні характеристики яких порівнювані з характеристиками машин, які плануються до виробництва.

Якщо національні стандарти, зазначені у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, не застосовуються, числові значення вібрації слід вимірювати за допомогою найбільш придатних для таких машин методів.

Повинні бути зазначені робочі умови проведення вимірювань і методи вимірювань або посилання на застосований національний стандарт з числа зазначених у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

6. Переносні кріпильні та інші ударні машини додатково повинні відповідати таким вимогам:

передавання енергії на ударний елемент здійснюється через проміжний елемент, який не залишає пристрій;

пристрій, що дає змогу зробити удар, не допускає удару до встановлення машини в правильне положення з належним тиском на оброблювальний матеріал;

попереджається ненавмисний запуск машини;

здійснення удару у разі необхідності відбувається після виконання встановленої послідовності дій на пристрій дозволу і на пристрій керування;

попереджається випадковий пуск під час маніпулювань з машиною або у разі удару;

операції з навантаження і розвантаження виконуються у легкий і безпечний спосіб.

У разі потреби повинна бути забезпечена можливість оснащення машини огорожею для захисту від викидів уламків оброблювального матеріалу, а виробник машини повинен постачати відповідну огорожу.

7. Інструкції до переносних кріпильних та інших ударних машин додатково повинні містити інформацію про:

допоміжні пристрої і замінне обладнання, що може використовуватися з машиною;

придатні кріпильні або інші забивні елементи, що використовуються з машиною;

придатні для використання обойми (у разі потреби).

Машини, призначені для оброблення деревини або матеріалів,
за фізичними та технологічними властивостями подібними до деревини

8. Машини, призначені для оброблення деревини або матеріалів, за фізичними та технологічними властивостями подібними до деревини, повинні відповідати таким вимогам стосовно збереження здоров'я та безпеки оператора та/або незахищених осіб:

1) машини повинні бути розроблені, вироблені або обладнані так, щоб встановлення оброблювального матеріалу та його спрямування були безпечними. Якщо заготовка на робочому столі утримується вручну, робочий стіл під час роботи повинен мати достатню стійкість та не утруднювати рух оброблювального матеріалу;

2) якщо машина застосовується в умовах, за яких існує ризик викиду оброблювального матеріалу або його частин, вона повинна бути розроблена, вироблена або обладнана з унеможливленням таких викидів, або, якщо останнє неможливе, забезпечити, щоб такі викиди не створювали загрози для оператора та/або незахищених осіб;

3) машини повинні бути обладнані автоматичним гальмом, здатним достатньо швидко зупинити інструмент, якщо існує небезпека контакту особи з інструментом під час вибігу останнього;

4) якщо інструмент встановлено в неповністю автоматизовану машину, така машина повинна бути розроблена та вироблена з унеможливленням або зменшенням ризику настання нещасного випадку.

Додаток 3
до Технічного регламенту

Додаткові вимоги
щодо запобігання специфічним небезпекам,
пов'язаним з рухом машин

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 22 і 23 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування та у додатку 1 до зазначеного Технічного регламенту, поширюються на машини, небезпека від яких пов'язана з рухом.

2. У цьому додатку терміни вживаються у такому значенні:

водій - оператор, який керує рухом машини. Водій може їхати на машині або йти пішки, супроводжуючи її, або керувати нею дистанційно;

машини, небезпека від яких пов'язана з рухом, це:

- машини, робота яких у робочих зонах потребує або постійної рухомості чи послідовних переміщень між фіксованими робочими позиціями, або

- машини, які не рухаються під час роботи, але обладнані для легкого пересування з одного місця на інше.

Робочі місця

3. Огляд з місця водія повинен давати змогу водію убезпечувати себе та незахищених осіб у передбачуваних умовах роботи. Там, де це необхідно, повинні бути передбачені допоміжні пристрої для запобігання небезпекам, спричиненим недостатньою безпосередньою оглядовістю.

Машини, обладнані місцем водія, повинні бути розроблені і побудовані так, щоб на місці керування не виникало небезпек випадкового контакту водія та операторів, які там перебувають, з колесами або гусеницями.

Місце керування, яке розташоване на машині, повинне бути розроблене та вироблене так, щоб, наскільки дозволяють розміри, була можливість встановлення кабіни. При цьому у кабіні повинне бути місце для зберігання інструкцій, необхідних водію та/або оператору (операторам). Якщо існує загроза від небезпечних навколишніх умов, місце керування повинне бути обладнано кабіною.

4. Якщо для операторів або інших осіб, які перевозяться машиною, існує ризик здавлювання між частинами машини та ґрунтом, або обертання чи перекидання машини, зокрема для машин, обладнаних захисними конструкціями, зазначеними у пунктах 14 або 15 цього додатка, сидіння в цих машинах повинні бути обладнані кріпленнями, щоб утримувати людей на їх місцях, без обмеження можливості керування або рухів, спричинених підвішеним станом. Таку систему кріплень не слід встановлювати, якщо вона призводить до підвищення ризику.

5. Якщо умови застосування машин передбачають епізодичне або регулярне перевезення чи роботу на ній інших осіб, які не є водіями, повинні бути передбачені відповідні місця, які уможливлюють таке безпечне перевезення або виконання робіт.

До місць, передбачених для осіб інших, ніж водій, також застосовуються абзаци перший і другий пункту 3 цього додатка.

Системи керування машинами

6. У разі необхідності повинні бути вжиті заходи для запобігання несанкціонованому використанню органів керування машинами.

Система дистанційного керування повинна бути розроблена і вироблена так, щоб керувати тільки:

машинами, про які йдеться;

функціями, про які йдеться.

Машини, які обладнані системами дистанційного керування, повинні бути розроблені і вироблені так, щоб реагувати на сигнали тільки з відповідного пульта керування.

У разі дистанційного керування кожний пульт керування повинен чітко визначати машину, яка керується з цього пульта.

7. У водія повинна бути можливість з місця керування застосовувати всі необхідні для керування машиною органи керування, за винятком керування функціями, які можуть бути безпечно виконані тільки за допомогою органів керування, розміщених у інших місцях. Йдеться, зокрема, про функції, за які відповідають інші оператори, або про ті функції, для виконання яких водій залишає місце керування, щоб безпечно виконати маневр.

Конструкція, побудова та розташування педалей, якщо їх передбачено, повинні бути такими, щоб їх застосування було безпечним та безпомилковим. Поверхня педалей повинна бути неслизькою та легкою для очищення.

Якщо викликана пристроями керування дія може спричинити небезпеку, зокрема небезпечні рухи, такі пристрої повинні повертатися в нейтральне положення відразу ж після звільнення їх оператором, за винятком таких, що мають заздалегідь встановлені положення.

У колісних машин конструкція та виконання рульового керування повинні зменшувати силу несподіваних рухів керма або важеля керування від ударних навантажень ведучих коліс.

Будь-який засіб блокування диференціала повинен бути розроблений та розташований так, щоб було можливе його розблокування під час руху машини.

Абзац третій пункту 11 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування щодо акустичних та/або візуальних сигналів попередження застосовується тільки у разі реверсування руху.

8. Пересування самохідних машин, керованих водієм, повинне бути можливим тільки за умови безпосереднього керування руху водієм.

Якщо за умовами експлуатації машини можуть обладнуватися пристроями, розміри яких перевищують їх стандартні габарити (наприклад, стабілізатор, вантажопідйомна стріла тощо), водій повинен бути забезпечений легко застосовуваними засобами перевірки, щоб перед початком руху впевнитися, що такі пристрої розташовані у відповідному положенні, яке дає змогу безпечно рухатися.

Це також стосується всіх інших частин, які для убезпечення руху повинні розташовуватися у певних положеннях, за необхідності заблокованих.

Рух машини, якщо це технічно і економічно можливо, повинен залежати від безпечного розташування згаданих вище частин.

Випадкове зрушення машини під час запуску двигуна повинне бути унеможливлено.

9. Під час уповільнення руху, зупинки, гальмування та стоянки самохідних машин і їх причепів не повинні порушуватися правила дорожнього руху та повинна бути забезпечена безпечність виконання усіх робіт в умовах навантажень, швидкості, типу та нахилу поверхні, які передбачені виробником та можливі за умови нормальної експлуатації.

Водію повинна бути надана можливість уповільнення та зупинки самохідної машини за допомогою головного пристрою керування. У разі відмови головного пристрою керування чи відключення його енергопостачання самохідна машина повинна бути обладнана, якщо це необхідно для убезпечення, повністю автономним, розташованим у легкодоступному місці пристроєм аварійного керування для уповільнення руху та зупинення машини.

Для забезпечення нерухомості під час стоянки машина, якщо цього вимагають правила безпеки, повинна бути обладнана стоянковим пристроєм. Такий пристрій, якщо він цілком механічний, може бути поєднаний з одним із пристроїв, зазначених в абзаці другому цього пункту.

Машина, яка обладнана системою дистанційного керування, повинна бути розроблена і вироблена так, щоб у разі втрати водієм керування вона автоматично зупинялась. Така машина повинна бути обладнана пристроєм для негайної і автоматичної зупинки, який запобігає потенційно небезпечній роботі, у разі, коли:

водій втратив керування;

отримано команду на зупинку;

виявлено несправність у частині системи, пов'язаної з безпекою;

не виявлено сигналу підтвердження протягом зазначеного часу.

Вимоги пункту 13 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування на функції руху не поширюються.

10. Рух самохідної машини, керованої пішим водієм, повинен бути можливим тільки за умови постійної дії водія на відповідний пристрій керування. Зокрема, повинно бути унеможливлено зрушення машини під час запуску двигуна.

Системи керування для керованих пішим водієм машин повинні бути сконструйовані так, щоб звести до мінімуму ризики, спричинені випадковим рухом машини у напрямку водія, зокрема:

можливості наїзду;

можливості травмування обертовими робочими органами.

Швидкість нормального руху машини повинна бути узгоджена із швидкістю пересування пішого водія.

Якщо машина може бути обладнана обертовим робочим органом (наприклад, грунтофрезою), повинна бути унеможливлена його робота під час включення заднього ходу, за винятком випадків, коли рух машини є наслідком руху цього органу. У цьому разі швидкість заднього ходу повинна бути такою, щоб не наражати водія на небезпеку.

11. Несправності пристрою кермового керування, зокрема його підсилювачів, у разі порушення енергопостачання не повинні створювати перешкод водію для керування машиною протягом часу, необхідного для її зупинки.

Захист від механічних небезпек

12. Машина повинна бути розроблена, вироблена та за необхідності розміщена на пересувній платформі таким чином, щоб неконтрольовані коливання центру ваги під час руху не впливали на її стійкість або не спричиняли надмірного навантаження на її конструкцію.

13. Як виняток з підпункту 1 пункту 23 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, рухомі огорожі, що закривають доступ до рухомих частин у відсіку двигуна внутрішнього згоряння, не потребують оснащення їх блокувальними пристроями, якщо вони відкриваються за допомогою інструмента чи ключа або за допомогою пристрою керування, розташованого на робочому місці водія, коли робоче місце розташовано у повністю закритій кабіні, що має замок для запобігання доступу сторонніх осіб.

14. Якщо існує небезпека перекидання самохідної машини з водієм та, можливо, з операторами та іншими особами, що на ній перебувають, така машина повинна бути обладнана відповідною захисною конструкцією, якщо це не збільшує ризик.

У разі перекидання зазначена конструкція повинна забезпечувати особам, що перебувають на машині, простір, достатній для уникнення пошкодження.

15. Якщо за умовами експлуатації машини для водія та, можливо, для операторів та осіб, що на ній перебувають, існує небезпека падіння предметів або матеріалів, машина повинна бути побудована з урахуванням запобігання таким небезпекам та, якщо дозволяють її розміри, обладнана відповідною захисною конструкцією.

У разі падіння предметів або матеріалів така захисна конструкція повинна забезпечувати водію, операторам та особам, що перебувають на машині, простір, достатній для уникнення пошкодження.

16. Для підтвердження відповідності захисної конструкції вимогам, викладеним в абзаці другому пунктів 14 і 15 цього додатка, виробник або його уповноважений представник повинен провести відповідні випробування або подати результати таких випробувань для кожного типу такої захисної конструкції.

17. Поруччя та східці повинні бути розроблені, вироблені та розташовані так, щоб оператори користувалися ними інстинктивно без застосування для цього органів керування.

18. Усі машини, призначені для буксирування або які буксируються, повинні бути оснащені причіпними або з'єднувальними пристроями, розробленими, виробленими та розташованими так, щоб було можливе легке та безпечне приєднання і роз'єднання із запобіганням випадковому відчепленню під час роботи.

Відповідно до умов навантаження жорсткого з'єднувального пристрою такі машини повинні бути обладнані опорами з несучою поверхнею, яка повинна відповідати навантаженню та властивостям ґрунту.

19. Знімні пристрої механічної передачі від універсального з'єднувального вузла самохідної машини (або тягача) до першого опорного підшипника веденої машини повинні бути розроблені та вироблені так, щоб усі рухомі частини під час роботи були захищені по всій їх довжині.

Вал відбору потужності з боку самохідної машини (або тягача), до якого приєднаний знімний пристрій механічної передачі, повинен бути захищений огорожею, закріпленою на самохідній машині (або тягачі) та пов'язаною з нею, або будь-яким іншим пристроєм, який надає еквівалентний захист.

Для забезпечення доступу до знімного пристрою механічної передачі зазначена огорожа повинна відчинятись. Після встановлення знімного пристрою повинен залишатися достатній простір для запобігання ушкодженню огорожі валом передачі під час руху машини (або тягача).

Вхідний вал з боку веденої машини повинен бути закритий захисним кожухом, закріпленим на цій машині.

Приєднання обмежувачів моменту обертання або обгінних муфт до передачі з універсальними шарнірами допускається лише із сторони веденої машини. Такий знімний пристрій механічної передачі повинен бути відповідно промаркований.

Усі ведені машини, експлуатація яких потребує їх приєднання до самохідної машини (тягача) за допомогою знімного пристрою механічної передачі, повинні бути оснащені такою системою приєднання знімного пристрою, щоб у разі від'єднання машини пристрій та його захисна огорожа не пошкоджувалися від зіткнення з ґрунтом або частиною машини.

Зовнішні частини захисної огорожі повинні бути розроблені, вироблені та встановлені так, щоб вони не оберталися разом із знімним пристроєм механічної передачі. Захисна огорожа повинна закривати передачу: до країв внутрішніх вилок шарнірів - у разі застосування простих універсальних шарнірів, і, щонайменше, до середини зовнішнього шарніра чи шарнірів - у разі застосування ширококутових універсальних шарнірів.

Якщо необхідно мати доступ до місць роботи поблизу знімних пристроїв механічної передачі, виробник повинен забезпечити, щоб огорожі передачі, зазначені в абзаці шостому цього пункту, не могли застосовуватись як сходи, крім випадків, коли вони спеціально для цього розроблені та вироблені.

Захист від інших небезпек

20. Відсік для акумуляторних батарей повинен бути розроблений та вироблений так, щоб унеможливлювати проливання електроліту на оператора у разі перекидання машини та/або накопичення випаровувань на робочих місцях.

Машина повинна бути розроблена та вироблена так, щоб від'єднання батареї було можливе за допомогою передбаченого для цього пристрою, розташованого в легкодоступному місці.

21. Залежно від передбачуваної виробником небезпеки виникнення пожежі під час експлуатації машини, наскільки дозволяють її розміри, повинна бути передбачена можливість:

встановлення вогнегасників у легкодоступних місцях; або

оснащення машини вбудованими системами вогнегасіння.

22. Вимоги щодо викидів небезпечних речовин, зазначені в абзацах першому і другому пункту 40 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, не застосовуються до машин, основна функція яких полягає у розпилюванні оброблювального матеріалу. Однак оператор повинен бути захищений від таких небезпечних викидів.

Інформування та оповіщення

23. Машина повинна бути оснащена всюди, де це необхідно, знаками та/або табличками з вказівками щодо охорони здоров'я та убезпечення незахищених осіб під час її застосування, регулювання та технічного обслуговування. Вони повинні бути обрані, вироблені та встановлені так, щоб бути добре видимими та незмивними.

Без порушення правил дорожнього руху машина, на якій передбачене місце водія, повинна бути обладнана:

пристроєм звукового попередження людей;

системою світлових сигналів, яка відповідає передбаченим умовам роботи, наприклад, гальмівними вогнями, вогнями руху заднім ходом та проблисковими маячками. Остання вимога не поширюється на машини, які застосовуються виключно для робіт під землею та не мають електроживлення;

у разі необхідності для керування сигналами між тягачем та машиною повинні бути застосовані відповідні з'єднання.

Машини з дистанційним керуванням, які за звичайних умов експлуатації можуть наразити незахищених осіб на небезпеку удару або роздавлювання, повинні бути обладнані відповідними пристроями сигналізації про свої переміщення або засобами захисту осіб від таких небезпек. Ця вимога поширюється також на машини, які під час роботи здійснюють багаторазовий рух вперед і назад вздовж однієї лінії в разі, якщо у водія утруднено огляд задньої частини машини.

Побудова машини повинна унеможливлювати випадкове вимкнення усіх пристроїв попередження про небезпеку. Якщо це має суттєве значення для безпеки, такі пристрої слід обладнати засобами, що забезпечують оператору постійний контроль їх належного функціонування та інформують його про будь-які несправності.

Якщо рух машини або її робочих органів особливо небезпечний, на машині повинні бути нанесені попереджувальні написи про заборону наближення до машини під час її роботи. Ці написи повинні бути добре розпізнавані з відстані, достатньої для убезпечення людей, які змушені перебувати поблизу.

24. На усіх машинах повинне бути розбірливе і незмивне маркування з такими даними:

номінальна потужність, наведена у кіловатах (кВт);

маса з типовим оснащенням, наведена у кілограмах (кг), якщо це доцільно;

максимальне тягове зусилля зчіпного гака, наведене у ньютонах (Н);

максимальне вертикальне навантаження зчіпного гака, наведене у ньютонах (Н).

25. Інструкція повинна містити інформацію про вібрацію, яка передається машиною на руку або на все тіло водія або оператора, а саме:

числове значення зваженого середньоквадратичного прискорення, яке діє на руки, якщо воно перевищує 2,5 м/кв.с; у разі, коли воно не перевищує 2,5 м/кв.с, - це повинне бути повідомлено;

числове значення найвищого зваженого середньоквадратичного прискорення, яке діє на все тіло, якщо воно перевищує 0,5 м/кв.с; у разі, коли воно не перевищує 0,5 м/кв.с, - це повинне бути повідомлено;

похибку вимірювання.

Показники вібрації можуть бути як фактично виміряні для машин, про які йдеться, так і встановлені на підставі вимірювань для типових машин, технічні характеристики яких порівнювані з характеристиками машин, які плануються до виробництва.

Якщо національні стандарти, зазначені у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, не застосовуються, значення вібрації слід вимірювати за допомогою найбільш придатних для таких машин методів.

Повинні бути зазначені робочі умови проведення вимірювань і методи вимірювань, які для цього застосовувалися.

26. У разі коли машина призначена для кількох видів робіт залежно від застосовуваного обладнання, інструкції для таких машин і для замінного обладнання, розроблені їх виробниками, повинні містити необхідну інформацію про безпечний монтаж цього обладнання і використання базової машини та замінного обладнання, яке може бути на неї змонтовано.

Додаток 4
до Технічного регламенту

Додаткові вимоги
щодо запобігання специфічним небезпекам,
які виникають під час піднімальних робіт

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 22 і 23 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування та у додатку 1 до зазначеного Технічного регламенту, поширюються на машини, небезпечні у зв'язку з підіймальними операціями.

Загальна частина

2. У цьому додатку терміни вживаються у такому значенні:

вантажоносій (кабіна) - будь-яка конструкція для розміщення поштучного вантажу та/або людей, за допомогою якої здійснюється їх піднімання, опускання або переміщення;

випробувальний коефіцієнт - арифметичне відношення значення навантаження, яке застосовується під час статичних або динамічних випробувань підіймальних машин або піднімального приладдя, до максимального робочого навантаження, промаркованого на підіймальній машині або піднімальному приладді;

динамічні випробування - випробування, під час яких підіймальну машину перевіряють в усіх можливих положеннях при максимальному робочому навантаженні, помноженому на відповідний динамічний випробувальний коефіцієнт, з урахуванням динамічних характеристик машини з метою перевірки належного функціонування;

керований вантаж - вантаж, що рухається вздовж жорстких або гнучких напрямних елементів, положення яких визначене фіксованими точками;

підіймальні операції - переміщення поштучного вантажу та/або людей у визначений момент і на інший рівень;

робочий коефіцієнт - арифметичне відношення значення навантаження, яке може витримати елемент машини відповідно до гарантії виробника або його уповноваженого представника, до максимального робочого навантаження, яке зазначене на цьому елементі;

статичні випробування - випробування, під час яких підіймальну машину або піднімальне приладдя послідовно обстежують, навантажують відповідно до максимального робочого навантаження, помноженого на відповідний статичний випробувальний коефіцієнт, знімають навантаження, проводять повторне обстеження з метою виявлення можливих пошкоджень.

Захист від механічних небезпек

3. Машини повинні бути розроблені і побудовані так, щоб вони відповідно до вимог пункту 16 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування мали необхідну стійкість як під час експлуатації, так і поза нею, включаючи усі стадії транспортування, монтажу, демонтажу, в разі передбачуваної відмови елементів, а також під час випробувань, виконуваних згідно з інструкцією з експлуатації.

Для цього виробник або його уповноважений представник повинен застосовувати відповідні методи перевірки.

4. Машини, що пересуваються вздовж напрямних рейок та рейкових шляхів, повинні бути обладнані пристроями, що запобігають сходженню з напрямних рейок чи рейкової колії.

Якщо, незважаючи на наявність таких пристроїв, зберігається ризик сходження з рейок або несправності рейок чи рухомих елементів, необхідно передбачити засоби захисту обладнання, компонентів або вантажу від падіння або машини від перекидання.

5. Машини, піднімальне приладдя і їх елементи повинні витримувати навантаження, які можуть виникати в процесі експлуатації, або, якщо це може статися, поза процесом експлуатації, за передбачених умов монтажу та експлуатації і для всіх можливих положень, передбачуваних виробником, з урахуванням, де доцільно, впливу атмосферних факторів та зусиль, яких докладають особи. Ця вимога повинна задовольнятися також під час транспортування, монтажу і демонтажу машин.

Машини і піднімальне приладдя повинні бути розроблені і вироблені так, щоб за умови застосування за призначенням унеможливлювалося їх пошкодження через утому матеріалу або знос.

Вибір використовуваних матеріалів повинен проводитися виходячи з умов передбаченого робочого середовища з урахуванням таких чинників, як корозія, тертя, поштовхи, холодноламкість і старіння матеріалу.

Машини і піднімальне приладдя повинні бути спроектовані та вироблені так, щоб вони могли витримувати перевантаження під час статичних випробувань без залишкової деформації та помітних пошкоджень. Для розрахунків повинен бути прийнятий до уваги статичний випробувальний коефіцієнт, обраний для забезпечення належного рівня безпеки. Цей коефіцієнт, зазвичай, має такі значення:

для керованих вручну машин і піднімального приладдя - 1,5;

для решти машин - 1,25.

Машини повинні бути спроектовані і вироблені так, щоб витримувати без пошкоджень динамічні випробування під час навантаження, яке дорівнює максимальному робочому навантаженню, помноженому на динамічний випробувальний коефіцієнт. Цей коефіцієнт обирають так, щоб забезпечити належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 1,1.

В основному такі випробування проводять за номінальної швидкості, встановленої виробником. Якщо система керування машиною допускає кілька одночасних рухів, випробування повинні проводитися за найменш сприятливих умов, тобто, як правило, за комбінації таких рухів.

6. Діаметри шківів, барабанів і блоків повинні відповідати розмірам канатів або ланцюгів, якими вони можуть бути оснащені.

Барабани та блоки повинні бути спроектовані, вироблені і встановлені таким чином, щоб виключити можливість спадання канатів або ланцюгів, які на них намотуються.

Канати, що використовуються безпосередньо для підіймання або утримання вантажу, не повинні мати ніяких з'єднань, за винятком кінцевих. З'єднання припустимі, якщо конструкція обладнання передбачає можливість його систематичної перебудови відповідно до експлуатаційних потреб.

Робочий коефіцієнт суцільних канатів та їх кінців обирається таким, щоб забезпечити відповідний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 5.

Робочий коефіцієнт вантажних ланцюгів обирається так, щоб забезпечити відповідний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 4.

Для підтвердження того, що адекватний робочий коефіцієнт забезпечено, виробник або його уповноважений представник повинен провести відповідні випробування або мати результати таких випробувань для кожного типу ланцюга чи каната, що безпосередньо застосовується для підіймання вантажу, а також для кінців каната.

7. Розміри піднімального приладдя та його елементів необхідно встановлювати з урахуванням процесів утоми і старіння матеріалу, для очікуваної кількості операційних циклів, що відповідають встановленому строку служби за визначених умов експлуатації. Крім того:

робочий коефіцієнт для металевих канатів і їх кінців обирається таким, щоб забезпечувався належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 5. Канати повинні бути без будь-яких з'єднань чи петель, крім кінцевих;

якщо застосовуються ланцюги із зварними ланками, вони повинні бути коротколанкового типу. Робочий коефіцієнт для ланцюгів обирається так, щоб забезпечити належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 4;

робочий коефіцієнт для текстильних канатів або строп залежить від матеріалу, способу вироблення, розмірів і призначення. Цей коефіцієнт обирають таким, щоб забезпечити належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 7 за умови, що застосовані матеріали дуже високої якості, а спосіб вироблення відповідає призначеному застосуванню. В іншому разі значення коефіцієнта, зазвичай, встановлюється на більш високому рівні для забезпечення еквівалентного рівня безпеки. Текстильні канати та стропи, за винятком нескінченних строп, повинні бути без будь-яких вузлів, з'єднань і зрощувань, крім кінцевих;

робочий коефіцієнт для всіх металевих частин, що входять до складу строп або застосовуються разом з ними, обирається таким, щоб забезпечити належний рівень безпеки. Зазвичай, його значення дорівнює 4;

максимальна вантажопідйомність розгалужених строп визначається виходячи з коефіцієнта безпеки найслабшого відгалуження, кількості відгалужень та знижувального коефіцієнта, який залежить від конфігурації строп;

для підтвердження того, що адекватний робочий коефіцієнт забезпечено, виробник або його уповноважений представник повинен провести відповідні випробування або мати результати таких випробувань для кожного типу компонентів, зазначених в абзацах другому - шостому цього пункту.

8. Пристрої керування рухами повинні діяти таким чином, щоб машини, на яких вони встановлені, залишалися безпечними, зокрема:

машини повинні бути вироблені або обладнані пристроями так, щоб амплітуда рухів їх частин не виходила за визначені межі. В разі потреби початку дії таких пристроїв повинен передувати попереджувальний сигнал;

у тому разі, коли кілька стаціонарних або рейкових машин можуть одночасно маневрувати в одній зоні з ризиком зіткнення, конструкція та побудова таких машин повинна передбачати можливість встановлення пристроїв, що дають змогу уникнути такої небезпеки;

машини повинні бути спроектовані та вироблені так, щоб навіть у разі часткового чи повного припинення енергопостачання або зупинки машини оператором не сталося небезпечного зміщення або неконтрольованого та неочікуваного падіння вантажу;

за нормальних умов експлуатації повинне бути унеможливлено опускання вантажу із застосуванням тільки фрикційного гальма, за винятком машин, призначення яких цього вимагає;

пристрої захвату повинні бути спроектовані та вироблені так, щоб було унеможливлено випадкове падіння вантажу.

9. Робоче місце оператора машини повинне бути розташоване так, щоб було забезпечено максимально можливе спостереження за траєкторіями рухомих частин для запобігання можливого їх зіткнення з особами або обладнанням чи іншими машинами, які можуть маневрувати в цей час і створювати небезпеку.

Машини для керованого переміщення вантажів повинні бути розроблені і вироблені із забезпеченням запобігання можливості травмування осіб вантажем, а також вантажоносієм або противагою, якщо вона передбачена.

10. Машини, які обслуговують зупинні площадки, повинні відповідати таким вимогам:

1) переміщення вантажоносія машини, яка обслуговує зупинні площадки, повинне бути скерованим чітко у напрямку площадки та на неї. Ножичні (підіймальні) конструкції також повинні вважатися чітко скерованими;

2) якщо особи мають доступ до вантажоносія, машина повинна бути розроблена та вироблена так, щоб вантажоносій залишався нерухомим під час можливого доступу, зокрема під час навантаження або розвантаження. Машина повинна бути розроблена та вироблена так, щоб забезпечити таку різницю в рівнях між вантажоносієм і площадкою, що обслуговується, щоб не створювати ризику спотикання;

3) у разі необхідності з метою виконання вимог щодо запобігання ризикам зіткнення з вантажоносієм, що рухається, зазначених в абзаці другому пункту 9 цього додатка, зона руху повинна бути недоступною під час нормальної роботи. Якщо під час огляду або технічного обслуговування для осіб, що перебувають під вантажоносієм або над ним, створюється ризик попадання між вантажоносієм і нерухомими частинами, повинен бути забезпечений достатній вільний простір або через засоби фізичного притулку, або за допомогою механічних пристроїв, що блокують рух вантажоносія;

4) якщо існує ризик падіння вантажу з вантажоносія, машина повинна бути спроектована і вироблена так, щоб запобігати такому ризику;

5) ризик контакту людей, що перебувають на зупинній площадці, з вантажоносієм у разі його руху або з іншими частинами в разі їх руху повинен бути відвернений.

Якщо існує ризик потрапляння людей у зону руху, коли вантажоносій перебуває поза зупинною площадкою, повинні бути встановлені огорожі з метою запобігання такому ризику. Такі огорожі не повинні відчинятися у напрямку зони руху. Вони повинні бути оснащені блокувальним пристроєм, який контролюється положенням вантажоносія і запобігає:

небезпечному переміщенню вантажоносія при незачинених і незаблокованих огорожах;

небезпечному відкриттю огорожі до повної зупинки вантажоносія на відповідній зупинній площадці.

11. У разі введення в обіг або в експлуатацію підіймальних машин або піднімального приладдя виробник або його уповноважений представник повинен забезпечити шляхом вжиття відповідних заходів, щоб зазначені машини або приладдя, готові для використання, керовані вручну або від джерела живлення, могли виконувати свої визначені функції у безпечний спосіб.

Статичні і динамічні випробування, зазначені у пункті 5 цього додатка, повинні проводитися для всіх підіймальних машин, готових для введення в експлуатацію.

Якщо машина не може бути складена на підприємстві виробника або його уповноваженого представника, повинні бути вжиті відповідні заходи для її складання за місцем експлуатації. Тобто складання машини може відбуватись як за місцем виробництва, так і за місцем використання.

Машини, джерело живлення яких є іншим,
ніж мускульна сила людини

12. Для керування рухом машин або їх обладнання повинні використовуватися поштовхові пристрої. Проте у разі часткового або повного переміщення, коли немає ризику зіткнення вантажів або машин, замість зазначених пристроїв можуть застосовуватися пристрої керування, які дають змогу зробити автоматичну зупинку в попередньо визначених місцях без утримування оператором поштовхового пристрою керування.

13. Машини з максимальною робочою вантажопідйомністю не менш як 1000 кілограмів або з перекидним моментом не менш як 40000 ньютон-метр (Нxм) повинні бути обладнані пристроями контролю навантаження для попередження водія і запобігання небезпечним рухам у разі:

перевищення максимальної робочої вантажопідйомності або максимального робочого моменту машини внаслідок перевантаження, або

перевищення перекидного моменту.

14. Несучі, тягові або тягово-несучі канатні візки, що приводяться в рух канатами, повинні бути обладнані противагами або пристроями, які дають змогу постійно регулювати натяг каната.

Інформування та маркування

15. На кожному з ланцюгів, канатів або пасів, призначених для піднімальних робіт, якщо вони не є частиною неподільної складальної одиниці, повинне бути нанесене маркування або, якщо це неможливо, прикріплена табличка чи незнімне кільце із зазначенням найменування та адреси виробника або його уповноваженого представника, а також посилання на відповідний сертифікат (свідоцтво), за яким такий компонент можна ідентифікувати.

Зазначений сертифікат (свідоцтво) повинен містити принаймні таку інформацію:

повне найменування і місцезнаходження виробника або його уповноваженого представника;

опис ланцюга або каната з такими даними:

- номінальні розміри;

- конструкція;

- матеріал вироблення;

- усі види спеціальної металургійної обробки матеріалу;

застосований метод випробування;

максимальну вантажопідйомність ланцюга або каната під час експлуатації. У разі спеціального застосування може бути наведено діапазон значень.

16. На кожному піднімальному приладді повинне бути зазначено:

позначення матеріалу, якщо така інформація необхідна для безпечного використання;

позначення максимальної робочої вантажопідйомності;

маркування національним знаком відповідності.

Якщо до складу приладдя входять такі компоненти, як канати або троси, на яких безпосереднє маркування фізично неможливе, зазначені в абзаці першому цього пункту відомості повинні бути наведені на табличці або відображені на іншому засобі та надійно закріплені на приладді.

Позначення повинні бути чіткими та розміщеними в такому місці, де вони не можуть зникнути внаслідок роботи машини, зносу тощо або погіршити міцність приладдя.

17. На кожній вантажопідіймальній машині повинні бути нанесені у незакодованій формі чіткі та незмивні відомості щодо їх максимального робочого навантаження.

Якщо максимальне робоче навантаження залежить від конфігурації машини, кожне робоче положення повинне бути забезпечене таблицею навантажень, де зазначене допустиме робоче навантаження для кожної конфігурації, бажано у формі діаграм або таблиць.

Машини, призначені тільки для підйому вантажів та обладнані вантажними платформами, на які можливий доступ осіб з ризиком падіння з них, повинні мати чіткий і незмивний попереджувальний напис про заборону піднімання людей на таких платформах. Це застереження повинне бути добре видиме на усіх місцях можливого доступу.

Інструкції

18. Кожне піднімальне приладдя або кожна комерційно неподільна партія такого приладдя повинна супроводжуватися інструкцією, яка містить принаймні такі дані:

інформацію про застосування за призначенням;

обмеження щодо застосування (особливо для таких пристроїв, як магнітні і вакуумні приладдя, які не задовольняють повністю вимогу абзацу шостого пункту 8 цього додатка);

інструкції щодо експлуатації, монтажу та технічного обслуговування;

застосований коефіцієнт статичного випробування.

19. Кожна вантажопідіймальна машина повинна супроводжуватися інструкціями, що містять таку інформацію:

1) технічні характеристики машини, зокрема:

максимальне робоче навантаження та у разі потреби копію таблиці навантажень, як зазначено в абзаці другому пункту 17 цього додатка;

реакції (зусилля), які виникають в опорах або анкерних кріпленнях, і за необхідності характеристики траєкторій переміщення;

характеристики та засоби встановлення баласту (у разі потреби);

2) зміст журналу нагляду, якщо його не поставляють разом з машиною;

3) рекомендації щодо експлуатації, у тому числі рекомендації оператору щодо компенсації недостатнього безпосереднього спостереження за вантажем;

4) звіт про випробування з деталізацією статичних і динамічних випробувань, проведених виробником або його уповноваженим представником, або на їх замовлення (у разі потреби);

5) необхідні інструкції щодо проведення вимірювань, зазначених у пункті 11 цього додатка, перед введенням в експлуатацію машини, якщо вона не поставляється виробником у змонтованому стані, придатному до експлуатації.

Додаток 5
до Технічного регламенту

Додаткові вимоги
щодо безпеки та охорони здоров'я, які повинні бути
виконані під час розроблення та вироблення машин,
призначених для роботи під землею

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 22 і 23 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування та у додатку 1 до зазначеного Технічного регламенту, поширюються на машини, призначені для роботи під землею.

2. Для запобігання небезпекам через недостатню стійкість механізовані шахтові кріплення повинні бути розроблені та вироблені так, щоб зберігати заданий напрямок під час руху і не зрушуватися до навантаження, під час навантаження і після усунення навантаження. Вони повинні бути оснащені жорсткими кріпленнями верхніх площадок окремих гідравлічних стояків.

3. Механізовані шахтові кріплення не повинні перешкоджати вільному пересуванню людей.

4. Управління пристроями керування прискоренням та гальмуванням руху рейкових машин повинне бути ручним. Але керування аварійною зупинкою може бути ножним.

Пристрої керування механізованих опор із силовим приводом повинні бути вироблені і розташовані так, щоб під час переміщення оператори були захищені встановленою на робочому місці опорною стійкою. Пристрої керування повинні бути захищені від будь-якого випадкового вивільнення.

5. Самохідні рейкові машини, призначені для роботи під землею, повинні бути обладнані пристроями дозволу (зупинки руху), які діють на коло керування рухом машини таким чином, що коли водій не керує рухом машини, її рух зупиняється.

6. Призначені для роботи під землею машини, що мають легкозаймисті частини, повинні відповідати вимогам пожежобезпеки, зазначеним у пункті 20 додатка 3 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

Система гальмування машин, призначених для роботи під землею, повинна бути розроблена і вироблена із запобіганням можливості іскріння або займання.

Машини з двигунами внутрішнього згоряння, призначені для роботи під землею, повинні бути оснащені виключно двигунами, що використовують палива з низьким тиском випарювання та виключають можливість утворення іскор електричного походження.

7. Вихлопні гази від двигунів внутрішнього згоряння не повинні викидатися догори.

Додаток 6
до Технічного регламенту

Додаткові вимоги
щодо запобігання специфічним небезпекам, які виникають
під час піднімання людей

1. Ці вимоги, а також вимоги, наведені у пунктах 22 і 23 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування та у додатках 1 і 4 до зазначеного Технічного регламенту, поширюються на машини, яким властиві небезпеки, пов'язані з підніманням людей.

2. Кабіна, у тому числі опускні двері, повинна бути розроблена і вироблена так, щоб мати достатньо простору і необхідну міцність, які повинні відповідати передбачуваним виробником максимальній кількості людей і максимальному робочому навантаженню.

Робочі коефіцієнти для компонентів, визначених у пунктах 6 і 7 додатка 4 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, не є достатніми для машин, призначених для піднімання людей, і, зазвичай, повинні бути подвоєні. Машини, призначені для піднімання людей або людей і вантажів, повинні бути обладнані системою підвішування або підтримування кабіни, яка розроблена і вироблена так, щоб забезпечити необхідний загальний рівень безпеки і відвернення ризику падіння кабіни.

Якщо для підвішування кабіни використовуються канати або ланцюги, необхідно застосувати принаймні два незалежних канати або ланцюги, кожний з яких має власне анкерне кріплення.

3. Для машин, що працюють без застосування мускульної сили людей, вимоги до контролю навантаження, викладені у пункті 13 додатка 4 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, застосовуються незалежно від значення максимального робочого навантаження і перекидного моменту. Такі вимоги не поширюються на машини, для яких виробник може навести докази відсутності ризику перевантаження та/або перекидання.

4. Якщо для задоволення вимог безпеки не вимагається інше, кабіна повинна бути розроблена і вироблена так, щоб особи, які перебувають всередині, мали можливість керувати рухом вгору і вниз, а за необхідності рухом кабіни в інших напрямках відносно кабіни.

Під час роботи органи керування рухом, які розміщені в кабіні повинні мати перевагу над іншими органами керування рухом, які розміщені поза кабіною та управляють тими ж самими рухами, за винятком органів керування аварійною зупинкою кабіни.

Органи керування зазначеними рухами повинні бути поштовхового типу (тобто, типу утримуваної команди), за винятком випадків, коли кабіна повністю закрита.

5. Машини, призначені для підіймання людей, повинні бути розроблені, вироблені та обладнані так, щоб прискорення або сповільнення руху кабіни не спричиняло небезпеки людям, які в ній перебувають.

6. Кабіна не повинна нахилятися до такого ступеня, щоб створювати ризик падіння людей з кабіни, в тому числі під час руху машини і кабіни.

Якщо кабіна спроектована як робоче місце, необхідно передбачити заходи забезпечення стійкості та відвернення небезпечного руху.

Якщо заходи, викладені у пункті 42 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, недостатні, кабіни повинні бути обладнані виходячи з розрахунку ймовірної наявності людей в кабіні достатньою кількістю необхідної міцності анкерних кріплень для прикріплення індивідуального спорядження захисту людей від падіння з висоти.

Будь-які люки в підлозі, стелі або бокові дверцята повинні бути розроблені і вироблені так, щоб унеможливити їх ненавмисне відкриття і напрям їх відчинення унеможливлював ризики падіння під час їх несподіваного відкривання.

7. Якщо існує ризик падіння предметів на кабіну і створення небезпеки для людей, кабіна повинна бути обладнана захисним дахом.

8. Для машин, призначених для обслуговування зупинних площадок, кабіна повинна бути розроблена і вироблена так, щоб відвернути ризик через контакт людей або предметів, що перебувають в кабіні чи над нею, з будь-якими фіксованими або рухомими елементами. У разі необхідності з метою виконання таких вимог кабіна повинна бути повністю закрита дверима, обладнаними блокувальним пристроєм, який запобігає небезпечному рухові кабіни, коли двері не зачинені. Двері повинні залишатися зачиненими в разі зупинки кабіни між зупинними площадками, якщо створюється ризик випадання з кабіни.

Машини повинні бути розроблені, вироблені і в разі потреби обладнані пристроями так, щоб попередити некероване підіймання або опускання кабіни. Такі пристрої повинні зупиняти кабіну в разі її максимального завантаження і найбільшої передбачуваної швидкості.

Сповільнення під час зупинення кабіни не повинне завдавати шкоди людям, що перебувають в кабіні, за будь-яких умов навантаження.

9. Органи керування рухом кабіни кабіною на зупинних площадках, крім аварійних, повинні унеможливлювати включення руху кабіни, якщо:

пристрій керування в кабіні ще працює;

кабіна не наблизилася остаточно до зупинної площадки.

10. Огорожі зупинних площадок і кабіни повинні бути розроблені та вироблені так, щоб забезпечити безпечне переміщення в кабіну і з неї з урахуванням передбачуваного до підіймання діапазону кількості вантажу і людей.

11. У кабіні повинна бути розміщена інформація, необхідна для забезпечення безпеки, у тому числі про:

кількість людей, дозволену для переміщення;

рівень найбільшого робочого завантаження.

Додаток 7
до Технічного регламенту

Вимоги
до складення декларації відповідності машини вимогам
Технічного регламенту безпеки машин та устаткування

1. Декларація відповідності машини повинна бути розроблена українською мовою. Слова "оригінал декларації" повинні бути наведені тільки в мовній версії, яка завірена виробником або його уповноваженим представником.

Якщо не існує оригіналу декларації, складеної українською мовою, її переклад на українську мову повинен надавати виробник або його уповноважений представник, або постачальник машини в Україну. Переклад декларації повинен мати напис "Переклад декларації з оригіналу".

Декларація і її переклад виконуються у друкований спосіб або пишуться вручну друкованими літерами.

2. Декларація відповідності машини стосується виключно машин у тому стані, в якому вони введені в обіг, і не включає компонентів або змін, які були пізніше впроваджені на машині кінцевим користувачем.

3. Декларація відповідності машини повинна містити такі дані:

повне найменування і місцезнаходження виробника, і, якщо це необхідно, його уповноваженого представника;

повне найменування і місцезнаходження представника, уповноваженого виробником на складення та надання на запити технічної документації (технічного файла);

опис і позначення машини, в тому числі узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційна назва;

відомості, які чітко визначають, що машина відповідає положенням Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, і у разі потреби подібні відомості, що підтверджують відповідність машини іншим технічним регламентам, дія яких поширюється на машину, та/або національним стандартам, зазначеним у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, яким відповідає машина;

найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, який провів облік, або у відповідних випадках перевірку типу, порядок проведення якої передбачено у додатку 15 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, і номер сертифіката відповідності типу машини;

у разі необхідності найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, яким остаточно схвалено систему управління якістю, порядок схвалення якої передбачено у додатку 16 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування;

посилання у разі необхідності на:

- національні стандарти, зазначені у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, що застосовуються;

- інші нормативні документи, що застосовуються;

місце і дата декларування;

зазначення персональних даних і підпис особи, уповноваженої на оформлення декларації від імені виробника або його уповноваженого представника.

Додаток 8
до Технічного регламенту

Вимоги
до складення декларації про вбудовування
незавершеної машини

1. Декларація про вбудовування незавершеної машини повинна бути розроблена українською мовою. Слова "оригінал декларації" повинні бути наведені тільки в мовній версії, яка завірена виробником або його уповноваженим представником.

Якщо не існує оригіналу декларації, складеної українською мовою, її переклад на українську мову повинен надавати виробник або його уповноважений представник, або постачальник незавершеної машини в Україну. Переклад декларації повинен мати напис "Переклад декларації з оригіналу".

Декларація і її переклад виконуються у друкований спосіб або пишуться вручну друкованими літерами.

2. Декларація про вбудовування незавершеної машини повинна містити такі дані:

повне найменування і місцезнаходження виробника незавершеної машини та в разі необхідності його уповноваженого представника;

повне найменування і місцезнаходження представника, уповноваженого виробником на складення та надання на запити технічної документації (технічного файла);

опис і позначення незавершеної машини, в тому числі узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційна назва;

відомості, що однозначно засвідчують, які загальні вимоги Технічного регламенту безпеки машин та устаткування застосовано та виконано, і що відповідно до додатка 13 зазначеного Технічного регламенту зібрана уся необхідна документація, та у разі потреби подібні відомості, що підтверджують відповідність незавершеної машини вимогам інших технічних регламентів, дія яких поширюється на незавершену машину;

зобов'язання подавати на обґрунтований запит органів виконавчої влади відповідну інформацію про незавершену машину, в якій визначається метод передачі і яка не зачіпає прав інтелектуальної власності виробника незавершеної машини;

заява в разі необхідності про те, що незавершена машина не може бути введена в експлуатацію до тих пір, поки кінцева машина, до якої вона повинна бути вбудована, не буде декларована як така, що відповідає положенням Технічного регламенту безпеки машин та устаткування;

місце і дата декларування;

зазначення персональних даних і підпис особи, уповноваженої на оформлення декларації від імені виробника або його уповноваженого представника.

Додаток 9
до Технічного регламенту

Перелік
типів машин, до яких застосовується процедура оцінки
відповідності машини вимогам Технічного регламенту
безпеки машин та устаткування, що передбачена
у пунктах 15 і 16 зазначеного Технічного регламенту

1. Циркулярні пили (з однією або кількома пилками) для роботи з деревиною та подібними матеріалами або для роботи з м'ясопродуктами та подібними матеріалами, у тому числі:

пиляльні машини з фіксованим під час виконання операцій інструментом, які мають нерухомий стіл з ручною подачею матеріалу або знімною механічною подачею;

пиляльні машини з фіксованим під час виконання операцій інструментом, які мають реверсивний стіл або каретку, керовані вручну;

пиляльні машини з фіксованим під час виконання операцій інструментом, які мають вбудований механічний пристрій для подачі матеріалу з ручним навантаженням та/або розвантаженням;

пиляльні машини з рухомим під час виконання операцій інструментом, які мають механічний пристрій для подачі матеріалу з ручним навантаженням та/або розвантаженням.

2. Стругальні деревообробні машини з ручною подачею.

3. Рейсмусові деревообробні машини з односторонньою обробкою, які мають вбудований механічний пристрій для подачі матеріалу з ручним навантаженням та/або розвантаженням.

4. Стрічкові пили з ручним навантаженням та/або розвантаженням для роботи з деревиною та подібними матеріалами або для роботи з м'ясопродуктами та подібними матеріалами, у тому числі:

пиляльні машини з фіксованим під час виконання операцій інструментом, які мають нерухомий стіл або рухомий зворотно-поступальний стіл чи каретку для оброблюваних деталей;

пиляльні машини з інструментом, з'єднаним з кареткою, яка має зворотно-поступальний рух.

5. Комбіновані машини, які складаються з машин тих типів, що зазначені у пунктах 1-4 і 7 цього додатка, для роботи з деревиною та подібними матеріалами.

6. Шипорізні деревообробні машини з кількома тримачами інструмента та ручною подачею.

7. Вертикально шпиндельні фрезерувальні машини з ручною подачею для роботи з деревиною та подібними матеріалами.

8. Портативні ланцюгові пили для деревини.

9. Преси, в тому числі вальцювальні для холодної обробки металів, з ручним навантаженням та/або розвантаженням, у яких рухомі робочі частини можуть мати хід понад 6 міліметрів та швидкість понад 30 міліметрів у секунду.

10. Інжекційні або компресійні машини для формування пластмас з ручним навантаженням або розвантаженням.

11. Інжекційні або компресійні машини для формування гумових сумішей з ручним навантаженням або розвантаженням.

12. Машини для підземних робіт таких типів:

локомотиви та гальмівні вагони;

гідравлічні шахтові опори.

13. Автомобілі-сміттєвози з ручним завантаженням і вбудованим ущільнювачем.

14. Знімні пристрої трансмісії із захисними огорожами.

15. Захисні огорожі для знімних пристроїв трансмісії.

16. Підіймачі для обслуговування транспортних засобів.

17. Устаткування для підіймання людей або людей і вантажів, в тому числі таке, де є ризик падіння з висоти понад три метри.

18. Переносні кріпильні та інші машини ударної дії, які мають обойму.

19. Захисні пристрої, призначені для виявлення присутності людей.

20. Механізовані блокувальні знімні огорожі, призначені для використання як засоби захисту на машинах, зазначених у пунктах 9-11 цього додатка.

21. Логічні пристрої для убезпечення функціонування машин.

22. Конструкції для захисту у разі перевертання (ROPS).

23. Конструкції для захисту від предметів, що падають (FOPS).

Додаток 10
до Технічного регламенту

Перелік
пристроїв безпеки

1. Захисні огорожі для знімних пристроїв трансмісії.

2. Захисні пристрої, призначені для виявлення присутності людей.

3. Механізовані блокувальні знімні огорожі, призначені для використання як засоби захисту на машинах, зазначених у пунктах 9-11 додатка 9 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

4. Логічні пристрої для убезпечення функціонування машин.

5. Клапани з додатковими засобами для виявлення несправностей, призначені для керування небезпечним рухом машин.

6. Витяжні системи для вихлопних газів машин.

7. Огорожі і захисні пристрої для захисту осіб від частин машини, що рухаються в процесі її функціонування.

8. Прилади моніторингу за завантаженням і рухом підіймальних машин.

9. Пристосування для утримання людей на сидіннях.

10. Пристрої аварійної зупинки.

11. Розрядні системи для запобігання накопиченню потенційно небезпечного електростатичного заряду.

12. Обмежувачі енергії та запобіжні пристрої, зазначені у пункті 34 додатка 1, пункті 19 додатка 3 та пункті 8 додатка 4 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

13. Системи і прилади для зменшення рівня створюваного шуму і вібрації.

14. Конструкції для захисту у разі перевертання (ROPS).

15. Конструкції для захисту від предметів, що падають (FOPS).

16. Пристрої дворучного керування.

17. Компоненти машин, призначені для підіймання та/або опускання людей між різними зупинними площадками, зокрема:

пристрої для блокування дверей зупинної площадки;

пристрої, що запобігають несподіваному падінню елемента, який несе вантаж, або його несподіваному руху вгору;

пристрої обмеження швидкості;

амортизатори, що акумулюють енергію, нелінійні або з демпфіруванням зворотного руху;

амортизатори, що розсіюють енергію;

пристрої безпеки гідравлічних опор у разі їх використання для запобігання падінню;

електричні пристрої безпеки у вигляді запобіжних вимикачів з електронними компонентами.

Додаток 11
до Технічного регламенту

Вимоги
до інструкції із складання незавершеної машини

Інструкція із складання незавершеної машини повинна:

містити опис умов, яких слід дотримуватися для убезпечення вбудовування цієї машини до кінцевої машини;

бути викладена мовою, прийнятною для виробника машини, який здійснює вбудовування незавершеної машини, або для його уповноваженого представника.

Додаток 12
до Технічного регламенту

Вимоги
до технічної документації на машину

1. Технічна документація повинна доводити, що машина відповідає вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

Технічна документація повинна охоплювати стадії розроблення, виготовлення і застосування машини до тієї межі, яка необхідна для оцінювання її безпечності, оформляється українською мовою, за винятком інструкцій для машин, до яких застосовуються положення абзацу третього пункту 54 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

2. Технічна документація повинна містити:

1) конструкторську документацію, зокрема:

загальний опис машини;

загальні креслення машини разом із схемами кіл керування, а також відповідні описи і пояснення, необхідні для розуміння роботи машини;

усі детальні креслення, що супроводжуються розрахунками, результатами випробувань тощо, які необхідні для перевірки відповідності машини вимогам щодо безпеки та охорони здоров'я людей;

документацію з оцінки ризиків, яка відображає необхідні процедури, а саме:

- перелік основних вимог до машини щодо безпеки і охорони здоров'я людей, зумовлені її застосуванням;

- опис захисних заходів щодо зменшення визначених небезпек або зменшення ризиків, і, якщо це необхідно, зазначення залишкових ризиків, пов'язаних з машиною;

застосовані національні стандарти, зазначені у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, та інші нормативні документи із визначенням основних вимог щодо безпеки і охорони здоров'я людей, охоплених такими стандартами;

копії інструкції на машину;

у разі наявності в системі керування програмованих логічних контролерів, роздруківки керуючої програми з коментарями окремо для кожного з контролерів;

у разі наявності у складі машини незавершеної машини декларацію про вбудовування останньої і відповідні інструкції із їх складання;

у разі необхідності копії декларації про відповідність машин або іншого устаткування, вмонтованого в машину;

копію декларації відповідності;

2) у разі серійного виробництва машини внутрішні заходи виробника, які підлягають виконанню з метою забезпечення відповідності машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

Виробник може провести необхідні дослідження і випробування компонентів, з'єднань або готових машин для з'ясування, чи дасть змогу їх складання і введення в експлуатацію за місцем застосування забезпечити дотримання вимог щодо безпеки і охорони здоров'я людей.

3. Підготовлений комплект технічної документації, зазначеної у пункті 2 цього додатка (технічний файл), повинен бути доступним для призначених органів з оцінки відповідності та центральних органів виконавчої влади, зазначених у пункті 3 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, протягом 10 років після дати вироблення машини або у разі серійного виробництва - після дати вироблення останньої машини.

Технічний файл необов'язково повинен постійно перебувати в Україні у готовому вигляді. Проте особа, що зазначена у декларації відповідності, повинна мати можливість укомплектування цього файла та його надання на запит протягом періоду, відповідного складності документації.

Технічний файл не повинен включати детальні креслення чи якусь іншу інформацію про вузли та/або пристрої безпеки, з яких складається машина, за винятком тих креслень та інформації, знання яких є суттєвим для перевірки відповідності основним вимогам безпеки.

4. Неспроможність надати технічний файл на належним чином обґрунтований запит призначених органів з оцінки відповідності чи центральних органів виконавчої влади, зазначених у пункті 3 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, є серйозною підставою для сумніву щодо відповідності машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

Додаток 13
до Технічного регламенту

Вимоги
до технічної документації на незавершену машину

1. Технічна документація на незавершену машину повинна доводити, що вимоги Технічного регламенту безпеки машин та устаткування застосовані і виконані. Вона повинна охоплювати стадії розроблення, виготовлення і застосування незавершеної машини до тієї межі, яка необхідна для оцінювання її безпечності.

Технічна документація оформляється українською мовою, за винятком інструкцій для незавершених машин, до яких застосовуються положення абзацу третього пункту 54 додатка 1 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

2. Технічна документація повинна містити:

1) конструкторську документацію, зокрема:

загальні креслення незавершеної машини, а також креслення схем кіл управління;

усі детальні креслення, що супроводжуються розрахунками, результатами випробувань тощо, які необхідні для перевірки відповідності незавершеної машини вимогам щодо безпеки і охорони здоров'я людей;

документацію з оцінки ризиків, яка відображає необхідні процедури, а саме:

- перелік основних вимог до незавершеної машини щодо безпеки і охорони здоров'я людей, які застосовано та виконано;

- опис захисних заходів щодо зменшення визначених небезпек або зменшення ризиків та в разі необхідності зазначення залишкових ризиків, пов'язаних з незавершеною машиною;

застосовані національні стандарти, зазначені у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, та інші нормативні документи з визначенням основних вимог щодо безпеки і охорони здоров'я людей, на які поширюється дія таких стандартів;

технічний звіт за результатами випробувань незавершеної машини, проведених виробником чи призначеним органом з оцінки відповідності, обраним виробником або його уповноваженим представником;

копію інструкції із складання для незавершеної машини;

2) у разі серійного виробництва незавершеної машини внутрішні заходи виробника, які підлягають виконанню з метою забезпечення відповідності незавершеної машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

Виробник може провести необхідні дослідження і випробування компонентів, з'єднань або готових незавершених машин для з'ясування, чи дасть змогу їх складання і введення в експлуатацію за місцем застосування забезпечити дотримання вимог щодо безпеки і охорони здоров'я людей.

3. Підготовлений комплект технічної документації, зазначеної у пункті 2 цього додатка (технічний файл), повинен бути доступним для призначених органів з оцінки відповідності чи центральних органів виконавчої влади, зазначених у пункті 3 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, принаймні протягом 10 років після дати вироблення незавершеної машини або у разі серійного виробництва - після дати вироблення останньої незавершеної машини.

Технічний файл необов'язково повинен постійно перебувати в Україні у готовому вигляді. Проте особа, зазначена в декларації відповідності, повинна мати можливість укомплектування технічного файла та його надання на запит протягом періоду, відповідного складності документації.

4. Неспроможність надати технічний файл на належним чином обґрунтований запит призначених органів з оцінки відповідності чи центральних органів виконавчої влади, зазначених у пункті 3 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, є серйозною підставою для сумніву щодо відповідності незавершеної машини застосованим і атестованим вимогам.

Додаток 14
до Технічного регламенту

Порядок
проведення внутрішньої перевірки відповідності машини
вимогам Технічного регламенту безпеки машин
та устаткування на підприємстві у виробника

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення внутрішньої перевірки відповідності машини, що виробляється серійно, вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, яка проводиться виробником або його уповноваженим представником.

2. Під час проведення внутрішньої перевірки:

виробник або його уповноважений представник повинен підготувати та оформити технічний файл для кожного типу машини, що виробляється серійно, як наведено у пунктах 2-4 додатка 12 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування;

виробник повинен вжити дієвих заходів для того, щоб виробничий процес забезпечував відповідність машини, що виробляється серійно, зазначеному технічному файлу та вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

Додаток 15
до Технічного регламенту

Порядок
проведення перевірки типу машини

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення перевірки типу машини, за якою призначений орган з оцінки відповідності пересвідчується і підтверджує, що зразок типу машини, яка планується до серійного виробництва, зазначений у додатку 9 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування (далі - тип машини), відповідає положенням зазначеного Технічного регламенту.

2. На кожний тип машини виробник або його уповноважений представник повинен підготувати та оформити технічний файл відповідно до пунктів 2-4 додатка 12 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

3. Стосовно кожного типу машини виробник або його уповноважений представник подає призначеному органу з оцінки відповідності, обраному на свій розсуд, заявку щодо перевірки типу машини.

У заявці зазначаються:

повне найменування і місцезнаходження виробника або його уповноваженого представника, а у разі подання заявки уповноваженим представником також документ про надання таких повноважень (доручення);

письмове підтвердження, що заявка на цей тип машини не була подана іншому призначеному органу з оцінки відповідності;

технічний файл на тип машини, що підлягає перевірці.

Крім того, заявник надає призначеному органу з оцінки відповідності зразок типу машини. Якщо цього вимагає програма проведення випробувань, заявник надає органу з оцінки відповідності додаткові зразки.

4. Призначений орган з оцінки відповідності:

вивчає технічний файл, перевіряє, чи тип машини виробляється відповідно до технічного файла, встановлює, які компоненти були розроблені згідно з відповідними положеннями національних стандартів, зазначених у пункті 12 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, і виявляє компоненти, розроблення яких не базується на положеннях таких стандартів;

якщо національні стандарти, зазначені у пункті 12 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, під час розроблення зазначеного типу машини:

- не застосовувалися, проводить відповідні перевірки, вимірювання і випробування з метою з'ясування, чи відповідають прийняті рішення основним вимогам безпеки Технічного регламенту безпеки машин та устаткування;

- були застосовані, проводить відповідні перевірки, вимірювання і випробування з метою підтвердження фактичного застосування зазначених стандартів;

погоджує із заявником місце проведення перевірки того, що зразок типу машини було вироблено відповідно до технічного файла, а також місце проведення необхідних перевірок, вимірювань і випробувань.

5. Якщо тип машини відповідає положенням Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, призначений орган з оцінки відповідності видає заявнику сертифікат відповідності типу машини. В цьому сертифікаті повинні бути зазначені повне найменування і місцезнаходження виробника та/або його уповноваженого представника, дата видачі, необхідні відомості для ідентифікації схваленого типу машини, висновок оцінювання і умови, за якими сертифікат видається.

Виробник і призначений орган з оцінки відповідності зберігають копію зазначеного сертифіката, технічний файл та іншу необхідну документацію протягом 15 років від дати видачі сертифіката.

6. Якщо тип машини не відповідає положенням Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, призначений орган з оцінки відповідності відмовляє у видачі сертифіката відповідності типу з докладним повідомленням про причини відмови. Він повідомляє про це заявнику та центральним органам виконавчої влади, зазначеним у пункті 3 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування. У разі незгоди з відмовою заявник може оскаржити результати перевірки типу машини шляхом подання скарги до апеляційної комісії.

7. Заявник повинен повідомляти призначеному органу з оцінки відповідності, який проводив перевірку типу машини і зберігає технічний файл, про будь-яке модифікування схваленого типу машини. Призначений орган з оцінки відповідності вивчає ці модифікації типу машини і, якщо модифікації відповідають основним вимогам щодо здоров'я і безпеки або робочим умовам, призначеним для цього типу машини, або підтверджує чинність виданого заявнику сертифіката, або видає новий.

8. Центральні органи виконавчої влади, зазначені у пункті 3 Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, можуть на запит отримати копію сертифіката відповідності типу машини, а також копію технічного файла і висновки перевірки, проведеної призначеним органом з оцінки відповідності.

9. Технічна документація і листування щодо порядку проведення перевірки типу повинні бути оформлені українською мовою.

10. Призначений орган з оцінки відповідності несе постійну відповідальність за забезпечення чинності сертифіката відповідності типу машини. Він інформує виробника про усі значні зміни, які можуть вплинути на чинність такого сертифіката. Призначений орган з оцінки відповідності відкликає сертифікат відповідності типу машини, який втрачає чинність.

11. Виробник машини несе постійну відповідальність за забезпечення відповідності типу машини, що виробляється серійно, на яку видано сертифікат відповідності типу машини, положенням Технічного регламенту безпеки машин та устаткування і поточних змін до нього.

12. Виробник звертається з проханням до призначеного органу з оцінки відповідності щодо перевірки чинності сертифіката відповідності типу машини кожні п'ять років.

Якщо призначений орган з оцінки відповідності вважає, що сертифікат відповідності типу зберігає чинність з урахуванням поточного стану справ, він поновлює такий сертифікат на наступні п'ять років.

Виробник і призначений орган з оцінки відповідності зберігають копію зазначеного сертифіката, технічний файл та всі відповідні документи протягом 15 років від дати видачі сертифіката.

У разі непоновлення чинності сертифіката відповідності типу машини виробник повинен зупинити введення відповідного типу машини в обіг.

Додаток 16
до Технічного регламенту

Порядок
схвалення системи управління якістю

1. Цей Порядок визначає процедуру схвалення системи управління якістю, за якою призначений орган з оцінки відповідності оцінює і схвалює систему управління якістю виробника і контролює її застосування, та поширюється на типи машин, які зазначені у додатку 9 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування.

2. Виробник повинен мати схвалену систему управління якістю щодо проектування, виробництва, контролю та випробувань готової продукції, як це зазначено у пунктах 3-6 цього додатка, та яка підлягає нагляду, передбаченому у пункті 7 цього додатка.

3. Для оцінки системи управління якістю виробник або його уповноважений представник подає заявку призначеному органу з оцінки відповідності, обраному на свій розсуд, яка повинна містити:

повне найменування і місцезнаходження виробника або його уповноваженого представника, а у разі подання заявки уповноваженим представником також документ про надання таких повноважень (доручення);

місце проектування, виробництва, контролю, випробувань і зберігання машини;

технічний файл відповідно до пунктів 2-4 додатка 12 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування на одну модель кожного типу машин, наведених у додатку 9 зазначеного Технічного регламенту, що він має намір виробляти;

письмове підтвердження, що заявник не подавав таку саму заявку іншому призначеному органу з оцінки відповідності.

4. Система управління якістю повинна забезпечувати відповідність машин положенням Технічного регламенту безпеки машин та устаткування. Усі вимоги і положення, прийняті виробником, повинні бути задокументовані і систематизовані у методиках, описах процедур та інструкціях.

Документація системи управління якістю повинна давати можливість безсуперечного тлумачення заходів стосовно процедур якості, таких як програми, плани, документовані процедури та протоколи з якості, і містити інформацію про:

цілі системи управління якістю, її організаційну структуру, повноваження та відповідальність керівництва щодо розроблення та вироблення машин;

специфікацію технічного проекту, в тому числі стандарти, що застосовуватимуться, і у разі неповного застосування національних стандартів, зазначених у пункті 12 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, засоби, які використовуватимуться для забезпечення виконання вимог щодо безпеки і охорони здоров'я людей, передбачених Технічним регламентом безпеки машин та устаткування;

технологію контролю та затвердження технічного проекту, технологічні і системні дії, які будуть використовуватися під час проектування машин, передбачених Технічним регламентом безпеки машин та устаткування;

відповідні технології і систематичні дії, які будуть використовуватися під час виробництва, контролю і забезпечення якості;

характер контролю і випробувань, що проводитимуться перед початком виробництва, а також у ході виробництва і після нього, та частоту їх проведення;

протоколи з якості, зокрема такі, як протоколи контролю, дані випробувань, калібрувальні дані і звіти кваліфікованого персоналу;

засоби моніторингу результатів проектування та вироблення машин, а також ефективності функціонування системи управління якістю.

5. Призначений орган з оцінки відповідності оцінює систему управління якістю виробника щодо її відповідності вимогам пункту 4 цього додатка.

Якщо система управління якістю чи її елементи відповідають національним стандартам (наприклад, ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO/TS 16949), зазначеним у пункті 12 до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, система чи її елементи вважаються такими, що відповідають вимогам пункту 4 цього додатка.

До складу групи з перевірки системи управління якістю повинна входити принаймні одна особа, яка має досвід оцінювання технології виготовлення того типу машини, яка повинна вироблятися.

Процедура оцінки повинна включати перевірку системи управління якістю на підприємстві виробника. Під час оцінювання група з перевірки вивчає технічний файл на машину, зазначений в абзаці четвертому пункту 3 цього додатка, з метою визначення відповідності машини вимогам щодо безпеки і охорони здоров'я людей.

Призначений орган з оцінки відповідності письмово повідомляє виробнику або його уповноваженому представнику про прийняте рішення щодо схвалення (відмови у схваленні) системи управління якістю. Рішення повинне містити результати оцінювання, обґрунтування та висновок щодо схвалення (відмови у схваленні) системи управління якістю.

Повинен бути передбачений порядок оскарження рішень.

6. Виробник повинен виконувати зобов'язання, що накладає схвалена система управління якістю, і підтримувати її відповідність та ефективність у подальшому.

Виробник або його уповноважений представник інформує призначений орган з оцінки відповідності, який схвалив систему управління якістю, про її заплановані зміни.

Призначений орган з оцінки відповідності:

оцінює запропоновані зміни і приймає рішення щодо спроможності модифікованої системи управління якістю відповідати вимогам, зазначеним у пункті 4 цього додатка, або щодо необхідності проведення повторної оцінки;

письмово повідомляє виробнику своє рішення щодо схвалення (відмови у схваленні). Рішення повинне містити результати оцінювання, обґрунтування та висновок щодо схвалення (відмови у схваленні).

7. Призначений орган з оцінки відповідності здійснює нагляд за функціонуванням схваленої системи управління якістю з метою впевнитися, що виробник належним чином виконує зобов'язання, які накладаються схваленням системи управління якістю.

Для здійснення нагляду виробник забезпечує призначеному органу з оцінки відповідності доступ до місць проектування, виробництва, контролю, випробувань і зберігання машин, надаючи при цьому всю необхідну інформацію, у тому числі:

документацію системи управління якістю;

протоколи з якості, передбачені тією частиною системи управління якістю, що стосується проекту, зокрема такі, як результати проведених аналізів, обчислювань, випробувань тощо;

протоколи з якості, передбачені тією частиною системи управління якістю, що стосується виробництва, зокрема такі, як протоколи контролю, дані випробувань, дані калібрування, звіти щодо кваліфікації персоналу, якого це стосується, тощо.

8. Нагляд за функціонуванням схваленої системи управління якістю призначений орган з оцінки відповідності здійснює шляхом проведення періодичних перевірок. За результатами перевірок виробнику надається звіт. Частота перевірок повинна бути такою, щоб повна переоцінка проводилася кожні три роки.

Крім того, призначений орган з оцінки відповідності може проводити перевірки без попередження виробника. Потреба в таких додаткових перевірках та їх обсяг і частота визначається на підставі системи моніторингових перевірок, запровадженої цим органом. У системі моніторингових перевірок повинні бути враховані, зокрема, такі чинники:

результати попередньої перевірки;

потреба у проведенні моніторингу виправних заходів;

якщо це необхідно, конкретні умови схвалення системи;

значні модифікації в організації виробничого процесу, технічних заходів.

9. Виробник або його уповноважений представник зберігає для подання органам виконавчої влади протягом 10 років від дати оформлення такі матеріали:

технічний файл, зазначений у пункті 3 цього додатка;

рішення і звіти призначеного органу з оцінки відповідності, зазначені у пунктах 6 і 8 цього додатка.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 жовтня 2010 р. N 933

                               ПЛАН
          заходів із застосування Технічного регламенту
                  безпеки машин та устаткування

------------------------------------------------------------------
|Найменування заходу  |  Відповідальні за   |  Строк виконання,  |
|                     |      виконання      |        роки        |
|----------------------------------------------------------------|
|                        Підготовчий етап                        |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Призначення       |Мінпромполітики      |        2010        |
|організації, що      |                     |                    |
|відповідає за        |                     |                    |
|застосування         |                     |                    |
|підприємствами       |                     |                    |
|Технічного регламенту|                     |                    |
|безпеки машин та     |                     |                    |
|устаткування (далі - |                     |                    |
|Технічний регламент) |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|2. Створення         |        - " -        |       - " -        |
|консультаційно-      |                     |                    |
|методичного центру із|                     |                    |
|застосування         |                     |                    |
|Технічного           |                     |                    |
|регламенту           |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|3. Перегляд,         |Держспоживстандарт   |       - " -        |
|узгодження та        |Мінпромполітики      |                    |
|публікування переліку|                     |                    |
|національних         |                     |                    |
|стандартів, які в    |                     |                    |
|разі добровільного   |                     |                    |
|застосування є       |                     |                    |
|доказом відповідності|                     |                    |
|машин вимогам        |                     |                    |
|Технічного           |                     |                    |
|регламенту           |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Підготовка планів    |                     |      щороку        |
|національної         |                     |                    |
|стандартизації щодо  |                     |                    |
|розроблення та       |                     |                    |
|актуалізації         |                     |                    |
|національних         |                     |                    |
|стандартів,          |                     |                    |
|гармонізованих з     |                     |                    |
|міжнародними та      |                     |                    |
|європейськими        |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|Приведення у разі    |                     |        2010        |
|потреби власних      |                     |                    |
|нормативно-правових  |                     |                    |
|актів у відповідність|                     |                    |
|з положеннями        |                     |                    |
|Технічного           |                     |                    |
|регламенту           |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|4. Популяризація     |Мінпромполітики      |    2010-2011       |
|застосування         |Держспоживстандарт   |                    |
|Технічного регламенту|                     |                    |
|за допомогою засобів |                     |                    |
|масової інформації та|                     |                    |
|шляхом проведення    |                     |                    |
|семінарів,           |                     |                    |
|конференцій          |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|5. Підготовка        |Мінпромполітики      |       - " -        |
|вітчизняних          |                     |                    |
|підприємств-         |                     |                    |
|виробників до        |                     |                    |
|застосування         |                     |                    |
|Технічного           |                     |                    |
|регламенту           |                     |                    |
|----------------------------------------------------------------|
|        Добровільне застосування Технічного регламенту          |
|----------------------------------------------------------------|
|6. Сприяння          |Мінпромполітики      |    2010-2011       |
|добровільному        |                     |                    |
|застосуванню         |                     |                    |
|підприємствами       |                     |                    |
|процедури оцінки     |                     |                    |
|відповідності та     |                     |                    |
|вимог Технічного     |                     |                    |
|регламенту           |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|7. Розроблення та    |Держспоживстандарт   |       - " -        |
|актуалізація         |Мінпромполітики      |                    |
|національних         |                     |                    |
|стандартів,          |                     |                    |
|гармонізованих з     |                     |                    |
|міжнародними та      |                     |                    |
|європейськими,       |                     |                    |
|відповідно до        |                     |                    |
|щорічного плану      |                     |                    |
|національної         |                     |                    |
|стандартизації       |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|8. Призначення       |        - " -        |       - " -        |
|органів з оцінки     |                     |                    |
|відповідності для    |                     |                    |
|проведення оцінки    |                     |                    |
|відповідності машин  |                     |                    |
|згідно з Технічним   |                     |                    |
|регламентом          |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9. Організація       |Держспоживстандарт   |       - " -        |
|здійснення ринкового |                     |                    |
|нагляду за           |                     |                    |
|продукцією, на яку   |                     |                    |
|поширюється дія      |                     |                    |
|Технічного           |                     |                    |
|регламенту           |                     |                    |
|----------------------------------------------------------------|
|        Обов'язкове застосування Технічного регламенту          |
|----------------------------------------------------------------|
|10. Внесення у разі  |Мінпромполітики      |        2011        |
|потреби змін до      |Держспоживстандарт   |                    |
|Технічного регламенту|                     |                    |
|за результатами його |                     |                    |
|добровільного        |                     |                    |
|застосування         |                     |                    |
|підприємствами       |                     |                    |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|11. Обов'язкове      |Мінпромполітики      |        2012        |
|застосування         |                     |                    |
|Технічного регламенту|                     |                    |
|для всіх виробників  |                     |                    |
|та постачальників    |                     |                    |
------------------------------------------------------------------