КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробітної плати та умов праці

Оплата праці сумісників

ПИТАННЯ 1: Жінка працює в школі на ставку технічного працівника і на 0,5 ставки гардеробницею (внутрішнє сумісництво). Чи враховується зарплата за сумісництвом у розмірі зарплати для забезпечення її мінімального розміру?

ВІДПОВІДЬ 1: Порядок роботи сумісників та оплата їхньої праці регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (зі змінами) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина за наймам.

Відповідно до ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Працівникові, який працює як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, заробітна плата нараховується окремо за кожним робочим місцем.

Таким чином, оплата праці працівників, що працюють за сумісництвом, провадиться відповідно до чинного законодавства нарівні з іншими працівниками установи.

Згідно зі ст. 1 Закону № 108 заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 3-1 Закону N 108 (у редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Тобто, якщо працівник виконав місячну норму праці, йому мають нарахувати заробітну плату, не нижчу від мінімальної заробітної плати.

За статтею 56 КЗпП у разі встановлення неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно до відпрацьованого часу.

Частиною 2 ст. 3-1 Закону № 108 визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, якщо працівникові встановлено доплати за роботу у важких і шкідливих та особливо важких й особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць, доплату за використання дезінфікуючих засобів, за роботу в нічний час, підвищену оплату роботи в надурочний час, інші виплати, визначені абзацом другим ст. 3-1 Закону № 108, то вони мають виплачуватися понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гон).

Виплати, не перелічені ч. 2 ст. 3-1 Закону № 108, мають ураховуватися в мінімальній заробітній платі.

Тобто доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, ненормований робочий день; надбавки за класність, почесне звання, високі досягнення в праці, вислугу років; усі види премій, крім перелічених ч. 2 ст. 3-1 Закону № 108; індексація тощо включаються по виплат, які мають ураховуватися в заробітній платі для забезпечення її мінімального розміру.

Отже, вимогу щодо доплати до рівня мінімальної заробітної плати слід виконувати окремо за основним місцем роботи та окремо за сумісництвом. Підсумовувати заробітну плату за основним місцем роботи із заробітною платою на роботі за сумісництвом, у тому числі внутрішнім, непотрібно. При цьому за кожним місцем роботи заробітну плату за місяць потрібно порівнювати з мінімальною заробітною платою, визначеною пропорційно до виконаної норми праці, тобто з урахуванням зайнятості такого працівника (пропорційно до відпрацьованого робочого часу).

ПИТАННЯ 2: Працівник працює на одному підприємстві за сумісництвом на двох посадах (по 0,25 ставки), чи можна встановити йому доплату за розширення зони обслуговування по 50% посадового окладу за сумісництвом за кожною посадою за наявності відповідних вільних вакантних посад?

ВІДПОВІДЬ 2: Порядок роботи сумісників та оплата їхньої праці регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (зі змінами) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина за наймом.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу.

За статтею 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону України "Про оплату праці" працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу нарівні з іншими працівниками підприємства.

Відповідно до ст. 8 цього Закону умови оплати праці працівників установ й організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (далі - постанова № 1298).

На виконання п. 6 постанови № 1298 міністерствами та іншими центральними органам виконавчо" влади було розроблено й затверджено конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їхньої роботи.

Відповідно до постанови № 1298 працівникам можуть установлюватися доплати в розмірі до 50% посадового окладу за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Таким чином, оплата праці працівників, які працюють за сумісництвом, провадиться відповідно до чинного законодавства нарівні з іншими працівниками закладу пропорційно до відпрацьованого часу.

Заступник директора,
Алла ЛИТВИН

"Праця i зарплата" N 28 (1040), 26 липня 2017 р.
Передплатний iндекс: 30214