Загальний регламент
Всесвітнього поштового союзу

( Регламент затверджено Указом Президента
N 564/2006 від 21.06.2006 )

( Поправки до Загального регламенту
див. у Першому додатковому протоколі
від 12.08.2008 )

Офіційний переклад

Ті, що нижче підписалися, повноважні представники урядів країн-членів Союзу на підставі статті 22.2 Статуту Всесвітнього поштового союзу, підписаного у Відні 10 липня 1964 року, виробили, за загальною згодою та з урахуванням положень статті 25.4 згаданого Статуту, у цьому Загальному регламенті зазначені нижче положення, що забезпечують застосування Статуту й діяльність Союзу.

Розділ I
Діяльність органів Союзу

Стаття 101
Організація й скликання Конгресів і Надзвичайних конгресів
(Статут, стаття 14,15)

1. Представники країн-членів збираються на Конгресі не пізніше ніж через чотири роки з часу закінчення року проведення попереднього Конгресу.

2. Кожна країна-член повинна бути представлена на Конгресі одним або декількома Повноважними представниками, яким уряд цієї країни надав необхідні повноваження. Якщо буде потреба, вона може бути представлена делегацією іншої країни-члена. Однак, зрозуміло, що одна делегація може представляти тільки одну країну-члена, крім своєї власної.

3. Під час обговорень кожна країна-член має один голос, якщо тільки не застосовуються санкції, передбачені в статті 129.

4. У принципі, кожний Конгрес визначає країну, у якій буде проходити наступний Конгрес. Якщо це рішення виявиться неприйнятним, то Адміністративній раді дається право визначити країну, у якій будуть проходити засідання Конгресу, після узгодження з нею цього питання.

5. Після консультацій з Міжнародним бюро Уряд країни, що запрошує, встановлює остаточну дату й точне місце скликання Конгресу. У принципі, за рік до цієї дати Уряд країни, що запрошує, надсилає запрошення Уряду кожної країни-члена. Це запрошення може бути надіслане безпосередньо, або за посередництвом іншого Уряду, або через Генерального директора Міжнародного бюро.

6. У випадку скликання Конгресу, коли немає Уряду, що запрошує, Міжнародне бюро, за згодою Адміністративної ради й за узгодженням із Урядом Швейцарської Конфедерації, вживає необхідних заходів для скликання й організації Конгресу в країні місця перебування Союзу. У цьому випадку Міжнародне бюро виконує функції Уряду країни, що запрошує.

7. Місце скликання Надзвичайного конгресу за узгодженням з Міжнародним бюро визначається країнами-членами, від яких виходила ініціатива скликання цього Конгресу.

8. Положення пунктів 2 - 6 застосовуються за аналогією до Надзвичайних конгресів.

Стаття 102
Склад, діяльність і збори Адміністративної ради
(Статут, стаття 17)

1. Адміністративна рада складається із сорока одного члена, які виконують свої функції протягом періоду, що розділяє два послідовних Конгреси.

2. Головування покладається по праву на країну-організатора Конгресу. Якщо ця країна відмовляється від такого права, вона стає членом de jure, і в результаті цього географічна група, до якої вона належить, отримує одне додаткове місце, до якого не застосовуються положення пункту 3. У цьому випадку Адміністративна рада обирає для головування одну із країн-членів, що належать до географічної групи, у яку входить країна-організатор.

3. Сорок інших членів Адміністративної ради обираються Конгресом на основі справедливого географічного розподілу. Принаймні половина членів поновлюється на кожному Конгресі; жодна країна-член не може бути обрана трьома послідовними Конгресами.

4. Кожний член Адміністративної ради призначає свого представника, який повинен бути компетентний у поштовій сфері.

5. Члени Адміністративної ради виконують свої функції безкоштовно. Поточні витрати цієї Ради несе Союз.

6. На Адміністративну раду покладають такі функції:

6.1. Контролювати всю діяльність Союзу в період між Конгресами, забезпечуючи виконання рішень Конгресу, вивчаючи питання, що стосуються урядової політики в поштовій сфері, і з огляду на міжнародну регламентну політику, що стосується комерції служб і конкуренції.

6.2. Розглядати й затверджувати в рамках своєї компетенції будь-які заходи, які вважаються необхідними для збереження й підвищення якості міжнародної поштової служби та її модернізації.

6.3. Координувати й контролювати всі форми поштової технічної допомоги в рамках міжнародного технічного співробітництва; а також надавати їм сприяння.

6.4. Розглядати й затверджувати дворічний бюджет і рахунки Союзу.

6.5. Якщо цього вимагають обставини, дозволяти перевищення межі витрат відповідно до статті 128.3 - 5.

6.6. Установлювати Фінансовий регламент ВПС.

6.7. Установлювати правила, які регулюють Резервний фонд.

6.8. Установлювати правила, що регулюють Спеціальний фонд.

6.9. Установлювати правила, що регулюють Фонд спеціальних видів діяльності.

6.10. Установлювати правила, що регулюють Добровільний фонд.

6.11. Забезпечувати контроль за діяльністю Міжнародного бюро.

6.12. Дозволяти, якщо про це надійшло прохання, перехід до нижчого класу внесків відповідно до умов, передбачених у статті 130.6.

6.13. Дозволяти зміну географічної групи, якщо країна звертається з проханням про це, з урахуванням думки країн-членів заінтересованих географічних груп.

6.14. Установлювати Статут персоналу й умови служби службовців, що обираються.

6.15. Створювати або скасовувати робочі посади Міжнародного бюро з урахуванням обмежень, пов'язаних із установленою межею витрат.

6.16. Установлювати Регламент Соціального фонду.

6.17. Затверджувати складені Міжнародним бюро звіти про діяльність Союзу й фінансову діяльність за дворічний період і, при необхідності, надавати свої коментарі із цього приводу.

6.18. Вирішувати питання про встановлення контактів з поштовими адміністраціями для виконання своїх функцій.

6.19. Після консультації з Радою поштової експлуатації приймати рішення стосовно встановлення контактів з організаціями, які не є спостерігачами де-юре, розглядати й затверджувати звіти Міжнародного бюро про відносини ВПС із іншими міжнародними установами, приймати рішення стосовно доцільності продовження цих контактів і їхнього розвитку; визначати своєчасно після консультації з Радою поштової експлуатації й Генеральним секретарем, яким міжнародним організаціям, асоціаціям, підприємствам і кваліфікованим особам повинно бути запропоновано направити представників на відповідні засідання Конгресу і його Комісій, якщо це відповідає інтересам Союзу або може принести користь роботі Конгресу, і доручити Генеральному директорові Міжнародного бюро видати відповідні запрошення.

6.20. У випадках, коли це вважається необхідним, установлювати, принципи, які Рада поштової експлуатації повинна враховувати під час вивчення питань, що мають значні фінансові наслідки (тарифи, кінцеві витрати, транзитні збори, основні тарифи за авіаперевезення пошти й подача за кордоном письмової кореспонденції), уважно стежити за вивченням цих питань і розглядати й затверджувати пропозиції Ради поштової експлуатації, що стосуються тих самих питань, для забезпечення їхньої відповідності перерахованим вище принципам.

6.21. На прохання Конгресу, Ради поштової експлуатації або поштових адміністрацій вивчати, проблеми адміністративного, законодавчого та юридичного характеру, що стосуються Союзу або міжнародної поштової служби. Адміністративній раді слід вирішувати в перелічених вище сферах питання про доцільність або недоцільність проведення поштовими адміністраціями необхідних досліджень в інтервалі між Конгресами.

6.22. Формулювати пропозиції, які будуть відповідно до статті 124 надаватися на затвердження або Конгресу, або поштовим адміністраціям.

6.23. В рамках своєї компетенції затверджувати рекомендації Ради поштової експлуатації, для прийняття, у разі потреби, регламентації або нової практики в очікуванні вирішення цього питання Конгресом.

6.24. Розглядати річний звіт, складений Радою поштової експлуатації, і будь-які надані нею пропозиції.

6.25. Згідно зі статтею 104.9.16 подавати теми для дослідження на розгляд Ради поштової експлуатації.

6.26. Визначати країну проведення наступного Конгресу у випадку, передбаченому в статті 101.4.

6.27. Вчасно й після консультації з Радою поштової експлуатації визначати кількість Комісій, необхідних для успішного проведення роботи Конгресу, і зазначати їхні функції.

6.28. Після консультації з Радою поштової експлуатації, а також за умови схвалення Конгресом призначати країни-члени, які здатні:

- виконувати функції заступників голови Конгресу з урахуванням, наскільки це можливо, об'єктивного географічного розподілу країн-членів;

- брати участь у Комісіях Конгресу з обмеженим складом.

6.29. Перевіряти й затверджувати проект стратегічного плану, що подається Конгресу й складається Радою поштової експлуатації за допомогою Міжнародного бюро. Перевіряти й затверджувати щорічні перегляди плану, затвердженого Конгресом, на основі рекомендацій Ради поштової експлуатації, та консультуватися з Радою поштової експлуатації стосовно розроблення й щорічного удосконалення плану;

6.30. Визначати рамки організації Консультативного комітету й сприяти організації його роботи відповідно до положень статті 106.

6.31. Визначати критерії приєднання до Консультативного комітету й схвалювати або відхиляти прохання про приєднання згідно з цими критеріями, гарантуючи, що ці прохання будуть розглянуті відповідно до прискореної процедури між зборами Адміністративної ради.

6.32. Призначати членів, які увійдуть до складу Консультативного комітету.

6.33. Одержувати звіти й рекомендації Консультативного комітету й обговорювати їх, а також розглядати його рекомендації для подання Конгресу.

7. На своєму першому засіданні, що скликається головою Конгресу, Адміністративна рада обирає зі своїх членів чотирьох заступників голови й затверджує свій Внутрішній регламент.

8. За скликанням свого голови Адміністративна рада збирається, у принципі, один раз у рік, у штаб-квартирі Союзу.

9. Голова, заступники Голів, Голови Комісій Адміністративної ради, а також Голова групи стратегічного планування створюють Комітет з управління. Цей Комітет готує та керує роботою кожної сесії Адміністративної ради. Він схвалює від імені Адміністративної ради річний звіт про діяльність Союзу, що складається Міжнародним бюро, а також виконує всі завдання, які Адміністративна рада вирішить йому доручити або необхідність яких виникає в процесі стратегічного планування.

10. Представник кожного із членів Адміністративної ради, які беруть участь у роботі сесій цього органу, за винятком зборів, що проходять під час Конгресу, має право або на відшкодування вартості авіаквитка туди й назад в економічному класі або залізничного квитка в 1-му класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця вартість не перевищує вартості авіаквитка туди й назад в економічному класі. Те саме право надається кожному члену його Комітетів, Робочих груп або інших органів, якщо вони проводять збори поза Конгресом або сесіями Ради.

11. Голова Ради поштової експлуатації представляє його на засіданнях Адміністративної ради, на порядку денному яких стоять питання, що стосуються органу, яким він керує.

12. Голова Консультативного комітету представляє його на зборах Адміністративної ради, до порядку денного яких унесені питання, що становлять інтерес для Консультативного комітету.

13. Для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Рада поштової експлуатації може призначати представників для участі в зборах Адміністративної ради як спостерігачів.

14. Поштова адміністрація країни, у якій проходять збори Адміністративної ради, запрошується взяти участь у цих зборах як спостерігач, якщо ця країна не є членом Адміністративної ради.

15. Адміністративна рада може запросити до участі у своїх зборах, без права голосу, будь-яку міжнародну організацію, будь-якого представника асоціації або підприємства чи будь-яку кваліфіковану особу, яку вона побажає залучити до участі у своїй роботі. Вона може також запросити на тих самих умовах одну або кілька поштових адміністрацій країн-членів, заінтересованих у питаннях, передбачених у порядку денному.

16. У пленарних засіданнях і зборах Комісій Адміністративної ради без права голосу можуть брати участь, на їхнє прохання, такі спостерігачі:

16.1. Члени Ради поштової експлуатації.

16.2. Члени Консультативного комітету.

16.3. Міжурядові організації, що проявляють інтерес до роботи Адміністративної ради.

16.4. Інші країни-члени Союзу.

17. З матеріально-технічних міркувань Адміністративна рада може обмежувати присутність спостерігачів однією особою. Вона також може обмежувати їхнє право виступати під час обговорень.

18. Члени Адміністративної ради беруть активну участь у її діяльності. Спостерігачам може на їхнє прохання бути дозволено брати участь у дослідженнях, що проводяться, із дотриманням умов, які Рада може встановити для результативності й ефективності її роботи. Їм може також пропонуватися головування в робочих і проектних групах, коли їхнє знання або досвід це виправдують. Участь спостерігачів не повинна спричиняти додаткових витрат для Союзу.

19. У виняткових випадках спостерігачі можуть бути не допущені на збори або на частину зборів. Також може бути обмежене їхнє право одержувати деякі документи, якщо того вимагає конфіденційність теми зборів або документів; рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким заінтересованим органом або його головою; кожний окремий випадок повинен бути доведений до відома Адміністративної ради або Ради поштової експлуатації, якщо розглянуті питання становлять інтерес для цього органу. Якщо Адміністративна рада визнає це необхідним, вона може згодом переглянути обмеження разом з Радою поштової експлуатації, якщо це доцільно.

Стаття 103
Інформація про діяльність Адміністративної ради

1. Після кожної сесії Адміністративна рада інформує країни-члени Союзу, Регіональні союзи й членів Консультативного комітету про свою діяльність, надсилаючи їм, зокрема, аналітичний звіт, а також свої резолюції та рішення.

2. Адміністративна рада подає Конгресу звіт про всю свою діяльність і надсилає його поштовим адміністраціям країн-членів Союзу й членам Консультативного комітету не менше ніж за два місяці до початку Конгресу.

Стаття 104
Склад, діяльність і збори Ради поштової експлуатації
(Статут, стаття 18)

1. Рада поштової експлуатації складається із сорока членів, які виконують свої функції протягом періоду, що розділяє два послідовних Конгреси.

2. Члени Ради поштової експлуатації обираються Конгресом на основі особливого географічного розподілу. Двадцять чотири місця надаються країнам, що розвиваються і шістнадцять місць - розвиненим країнам. Принаймні третина членів оновлюється на кожному Конгресі.

3. Кожний член Ради поштової експлуатації призначає свого представника, який несе відповідальність відповідно до положень Актів Союзу у сфері надання послуг.

4. Витрати, пов'язані з діяльністю Ради поштової експлуатації, покриваються Союзом. Його члени не одержують жодної винагороди. Витрати, пов'язані з поїздками й перебуванням представників поштових адміністрацій, які беруть участь у роботі Ради поштової експлуатації, покриваються цими адміністраціями. Однак представник кожної з країн, що згідно зі списком Організації Об'єднаних Націй розглядається як такий, що перебуває в несприятливих умовах, має право, за винятком зборів, що проходять під час Конгресу, на відшкодування або вартості авіаквитка туди й назад економічного класу або залізничного квитка в 1-му класі, або вартості поїздки будь-яким іншим видом транспорту за умови, що ця вартість не перевищує вартості авіаквитка економічного класу туди й назад.

5. На своїх перших зборах, що скликаються й відкриваються головою Конгресу, Рада поштової експлуатації обирає з-поміж своїх членів голови, заступника голови, голів Комісій і голови Групи стратегічного планування.

6. Рада поштової експлуатації встановлює свій Внутрішній регламент.

7. Рада поштової експлуатації, у принципі, збирається щороку в місці перебування Союзу. Дата й місце зборів установлюються її головою за узгодженням з головою Адміністративної ради й Генеральним директором Міжнародного бюро.

8. Голова, заступник голови, голови Комісій Ради поштової експлуатації та голова Групи стратегічного планування утворюють Комітет з управління. Цей комітет здійснює підготовку кожної сесії Ради поштової експлуатації та керує її роботою, також виконує всі завдання, які вона йому доручає, або необхідність у яких виникає в процесі стратегічного планування.

9. На Раду поштової експлуатації покладаються такі функції:

9.1. Вивчення найважливіших питань експлуатаційного, комерційного, технічного, економічного характеру й технічного співробітництва, які становлять інтерес для поштових адміністрацій всіх країн-членів Союзу, зокрема, питань, що мають значні фінансові наслідки (тарифи, кінцеві витрати, транзитні витрати, основні тарифи на повітряне перевезення пошти, частки тарифів за поштові посилки й подача за кордоном відправлень письмової кореспонденції), підготовка інформації, оцінок та рекомендацій для вжиття заходів на їхній основі.

9.2. Здійснення перегляду Регламентів Союзу протягом шести місяців після закриття Конгресу, якщо тільки цей Конгрес не прийме іншого рішення. У випадку термінової необхідності Рада поштової експлуатації може також змінювати зазначені Регламенти на інших сесіях. В обох випадках Рада поштової експлуатації керується вказівками Адміністративної ради стосовно політики й основних принципів.

9.3. Координація практичних заходів для розвитку й поліпшення міжнародних поштових служб.

9.4. Здійснення, за умови схвалення Адміністративною радою в рамках компетенції останньої, будь-якої діяльності, що буде вважатися необхідною для збереження й підвищення якості міжнародної поштової служби та її модернізації.

9.5. Підготовка пропозицій, які повинні подаватися для схвалення або Конгресом або поштовими адміністраціями відповідно до статті 125; схвалення Адміністративною радою вимагається тоді, коли ці пропозиції стосуються питань, які знаходяться у компетенції цього органу.

9.6. Розгляд на прохання поштової адміністрації країни-члена будь-якої пропозиції, яку ця поштова адміністрація надсилає в Міжнародне бюро на підставі статті 124, підготовка зауважень стосовно нього й доручення Бюро додавати їх до зазначеної пропозиції перед поданням на схвалення поштовими адміністраціями країн-членів.

9.7. У випадку необхідності, рекомендування, і, якщо доцільно, після схвалення Адміністративною радою, та консультування усіх поштових адміністрацій; прийняття регламентації або нової практики доти, доки Конгрес не ухвалить рішення стосовно цього питання.

9.8. Розроблення й подання у формі рекомендацій поштовим адміністраціям нормативів у технічній, експлуатаційній та інших сферах, у яких практика вимагає стандартизації. До того ж, якщо буде потреба, вона вносить зміни в уже встановлені нею нормативи.

9.9. Перевірка після консультації з Адміністративною радою та за її узгодженням проекту стратегічного плану ВПС, розробленого Міжнародним бюро для подання Конгресу; щорічний перегляд плану, схваленого Конгресом, за сприяння Групи із стратегічного планування, а також Міжнародного бюро й за узгодженням Адміністративної ради.

9.10. Затвердження річного звіту Міжнародного бюро про діяльність Союзу в частині розділів, які стосуються відповідальності й функцій Ради поштової експлуатації.

9.11. Прийняття рішень стосовно контактів, які варто встановити з поштовими адміністраціями для виконання покладених на неї функцій.

9.12. Вивчення питань навчання й професійної підготовки, якими цікавляться нові країни й країни, що розвиваються.

9.13. Вжиття необхідних заходів з метою вивчення й поширення досвіду й досягнень деяких країн в галузі технічної, операційної, економічної та професійної підготовки, що становлять інтерес для поштових служб.

9.14. Вивчення існуючого положення й потреб поштових служб у нових країнах та країнах, що розвиваються, і розроблення належних рекомендацій про шляхи й засоби поліпшення поштових служб у цих країнах.

9.15. Прийняття, за узгодженням з Адміністративною радою, відповідних заходів у сфері технічного співробітництва з усіма країнами-членами Союзу, особливо з новими країнами й країнами, що розвиваються.

9.16. Розгляд всіх інших питань, представлених їй одним із членів Ради поштової експлуатації, Адміністративною радою чи будь-якою іншою поштовою адміністрацією країни-члена.

9.17. Одержувати й обговорювати звіти й рекомендації Консультативного комітету з питань, що становлять інтерес для Ради поштової експлуатації, розглядати й вносити зауваження за рекомендаціями Консультативного комітету для подання Конгресу.

9.18. Призначати членів, які ввійдуть до складу Консультативного комітету.

10. На основі стратегічного плану, затвердженого Конгресом, і, зокрема, частини, що стосується стратегії постійних органів Союзу, Рада поштової експлуатації складає на своїй першій сесії, яка проводиться після Конгресу, основну робочу програму, що включає ряд тактик, спрямованих на реалізацію стратегій. Ця основна програма, яка включає обмежену кількість видів роботи з актуальних тем і тем, що становлять спільний інтерес, переглядається щорічно залежно від нових умов і пріоритетів, а також змін, внесених у стратегічний план.

11. Для забезпечення ефективного зв'язку в роботі двох органів Адміністративна рада може призначати представників для участі у зборах Ради поштової експлуатації в ролі спостерігачів.

12. У пленарних засіданнях і зборах Комісії Ради поштової експлуатації без права голосу можуть брати участь, на їхнє прохання, такі спостерігачі:

12.1. Члени Адміністративної ради.

12.2. Члени Консультативного комітету.

12.3. Міжурядові організації, заінтересовані в роботі Ради поштової експлуатації.

12.4. Інші країни-члени Союзу.

13. З матеріально-технічних міркувань Рада поштової експлуатації може обмежити присутність спостерігачів однією особою. Вона може також обмежити їхнє право брати слово під час обговорень.

14. Члени Ради поштової експлуатації беруть активну участь у її діяльності. Спостерігачам на їхнє прохання може бути дозволено брати участь у дослідженнях, що проводяться, із дотриманням умов, які Рада може встановити для забезпечення результативності й ефективності її роботи. Їм може також пропонуватися головування в робочих та проектних групах, коли їхнє знання або досвід це виправдують. Участь спостерігачів не повинна спричиняти додаткових витрат для Союзу.

15. У виняткових випадках спостерігачі можуть бути не допущені на збори або на частину зборів. Також може бути обмежене їхнє право одержувати деякі документи, якщо того вимагає конфіденційність теми зборів або документів; рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким заінтересованим органом або його головою; кожний окремий випадок повинен бути доведений до відома Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації, якщо розглянуті питання становлять особливий інтерес для цього органу. Якщо Адміністративна рада вважає це необхідним, вона може разом з Радою поштової експлуатації згодом переглянути ці обмеження.

16. Голова Консультативного комітету представляє його на зборах Ради поштової експлуатації, до порядку денного яких внесені питання, що становлять інтерес для Консультативного комітету.

17. Рада поштової експлуатації може запрошувати для участі у своїх зборах без права голосу:

17.1. Будь-яку міжнародну організацію чи будь-яку кваліфіковану особу, яку вона побажає залучити до своєї роботи.

17.2. Поштові адміністрації країн-членів, які не входять до складу Ради поштової експлуатації.

17.3. Будь-яку асоціацію або підприємство, з якими вона бажає проконсультуватися з питань, що стосуються його діяльності.

Стаття 105
Інформація про діяльність Ради поштової експлуатації

1. Після кожної сесії Рада поштової експлуатації інформує країни-члени Союзу, регіональні союзи й членів Консультативного комітету про свою діяльність, надсилаючи їм, зокрема, аналітичний звіт, а також свої резолюції й рішення.

2. Рада поштової експлуатації складає для Адміністративної ради щорічний звіт про свою діяльність.

3. Рада поштової експлуатації подає Конгресу комплексний звіт про всю свою діяльність і надсилає його поштовим адміністраціям країн-членів Союзу й членам Консультативного комітету не менше ніж за два місяці до початку Конгресу.

Стаття 106
Склад, діяльність і збори Консультативного комітету

1. Мета Консультативного комітету полягає в тому, щоб представляти інтереси більш широкого поштового сектора й служити органом для забезпечення ефективного діалогу між заінтересованими сторонами. До нього входять неурядові організації, що представляють споживачів, провайдерів послуг із доставки пошти, організації працівників, постачальників товарів і послуг для поштового сектора, а також організації, що поєднують приватних осіб або компанії, заінтересовані в діяльності міжнародних поштових служб. Якщо ці організації зареєстровані, вони також повинні бути зареєстровані в країні-члені Союзу. Адміністративна рада й Рада поштової експлуатації призначають своїх відповідних членів до складу Консультативного комітету. Крім членів, призначених Адміністративною радою та Радою поштової експлуатації, членство в Консультативному комітеті визначається в результаті процесу подачі прохання та його затвердження, обумовленого Адміністративною радою й здійснюваного відповідно до статті 102.6.31.

2. Кожний член Консультативного комітету призначає свого власного представника.

3. Витрати, пов'язані з діяльністю Консультативного комітету, розподіляються між Союзом і членами Комітету відповідно до форми, встановленої Адміністративною радою.

4. Члени Консультативного комітету не одержують будь-якої винагороди або компенсації.

5. Консультативний комітет реорганізовується після кожного Конгресу відповідно до умов, визначених Адміністративною радою. Голова Адміністративної ради є Головою організаційних зборів Консультативного комітету, який на цих зборах обирає голову цього Комітету.

6. Консультативний комітет визначає свою внутрішню організацію та розробляє свій власний внутрішній регламент із урахуванням загальних принципів Союзу й за умови схвалення Адміністративною радою після консультації з Радою поштової експлуатації.

7. Консультативний комітет проводить збори два рази на рік. Збори, у принципі, проходять у штаб-квартирі Союзу в період проведення сесій Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації. Дата й місце кожних зборів установлюються Головою Консультативного комітету за згодою Голів Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації, а також Генерального директора Міжнародного бюро.

8. Консультативний комітет розробляє свою власну програму згідно з такими функціями:

8.1. Розглядати відповідні документи й звіти Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації; у виняткових обставинах право одержувати певні тексти й документи може бути обмежено, якщо це необхідно для дотримання конфіденційності теми, якій присвячені збори або документ; рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку відповідним органом або його Головою; про кожний певний випадок повідомляється Адміністративній раді й Раді поштової експлуатації, якщо це буде стосуватися питань, що становлять інтерес для цього органу; обмеження можуть згодом бути переглянуті Адміністративною радою після консультації з Радою поштової експлуатації, якщо це буде необхідно.

8.2. Вивчати й обговорювати важливі для членів Консультативного комітету питання.

8.3. Вивчати питання, що стосуються сектора поштових служб, і подавати звіти із цих питань.

8.4. Сприяти роботі Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації, зокрема, подаючи звіти й рекомендації й даючи оцінку на прохання обох Рад.

8.5. Подавати рекомендації Конгресу за умови схвалення Адміністративною радою, а з питань, що цікавлять Раду поштової експлуатації, після розгляду й коментарів останнього.

9. Голова Адміністративної ради й Голова Ради поштової експлуатації представляють ці органи на зборах Консультативного комітету, якщо в порядок денний цих зборів унесені питання, що становлять інтерес для цих органів.

10. Щоб забезпечити ефективний зв'язок з органами Союзу, Консультативний комітет може призначити представників, які будуть брати участь у зборах Конгресу, Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації, а також у зборах їхніх відповідних Комісій як спостерігачі без права голосу.

11. Члени Консультативного комітету можуть одержати на їхнє прохання право бути присутніми на пленарних зборах і зборах Комісій Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації відповідно до статей 102.16 і 104.12. Вони можуть також брати участь у роботі проектних і робочих груп відповідно до положень статей 102.18 і 104.14. Члени Консультативного комітету можуть бути присутніми на Конгресі як спостерігачі без права голосу.

12. У зборах Консультативного комітету можуть, на їхнє прохання, брати участь без права голосу такі спостерігачі:

12.1. Члени Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації.

12.2. Міжурядові організації, заінтересовані в роботі Консультативного комітету.

12.3. Регіональні союзи.

12.4. Інші члени Союзу.

13. Із матеріально-технічних міркувань Консультативний комітет може обмежувати присутність спостерігачів однією особою. Він також може обмежувати їхнє право виступати під час обговорень.

14. У виняткових випадках спостерігачі можуть бути не допущені на збори або на частину зборів. Також може бути обмежене їхнє право одержувати певні документи, якщо того вимагає конфіденційність теми зборів або документа; рішення про таке обмеження може прийматися в кожному окремому випадку будь-яким заінтересованим органом або його головою; кожний окремий випадок повинен бути доведений до відома Адміністративної ради або Ради поштової експлуатації, якщо розглянуті питання становлять інтерес для цього органу. Якщо Адміністративна рада визнає це необхідним, вона може згодом переглянути обмеження разом з Радою поштової експлуатації, якщо це вважається доцільним.

15. Міжнародне бюро під керівництвом Генерального директора буде виконувати функції секретаріату Консультативного комітету.

Стаття 107
Інформація про діяльність Консультативного комітету

1. Після кожної сесії Консультативний комітет інформує про свою діяльність Адміністративну раду й Раду поштової експлуатації, надсилаючи Головам цих органів, крім іншого, аналітичний звіт про свої збори, а також свої рекомендації та висновки.

2. Консультативний комітет складає для Адміністративної ради щорічний звіт про свою діяльність, надсилаючи один примірник Раді поштової експлуатації. Цей звіт включається в документацію Адміністративної ради, що надсилається країнам-членам Союзу й Регіональних союзів відповідно до статті 103.

3. Консультативний комітет складає для Конгресу детальний звіт про свою діяльність і надсилає його поштовим адміністраціям країн-членів Союзу принаймні за два місяця до відкриття Конгресу.

Стаття 108
Внутрішній регламент Конгресів
(Статут, стаття 14)

1. Для організації своєї роботи й проведення обговорень Конгрес застосовує Внутрішній регламент Конгресів.

2. Кожний Конгрес може змінити цей Регламент на умовах, визначених самим Внутрішнім регламентом.

Стаття 109
Робочі мови Міжнародного бюро

Робочими мовами Міжнародного бюро є французька й англійська мови.

Стаття 110
Мови, що використовуються для документації,
обговорень і службового листування

1. Документація Союзу складається французькою, англійською, арабською та іспанською мовами. Використовується також німецька, китайська, португальська й російська мови за умови, що друкування цими мовами буде обмежуватися основною, найбільш важливою документацією. Можуть також використовуватися й інші мови, але за умови, що країни-члени, які зробили запит, несуть за них усі витрати.

2. Країна-член або країни-члени, які зробили запит про використання іншої мови, крім офіційної, складають лінгвістичну групу.

3. Документація публікується Міжнародним бюро офіційною мовою й мовами належно затверджених лінгвістичних груп безпосередньо, або за посередництвом регіональних бюро цих груп, згідно з домовленістю з Міжнародним бюро. Опублікування різними мовами здійснюється таким самим чином.

4. Документація, яка друкується безпосередньо Міжнародним бюро, розсилається в міру можливості одночасно різними запитуваними мовами.

5. Листування між поштовими адміністраціями й Міжнародним бюро, а також між останнім і третіми особами може здійснюватися будь-якою мовою, що використовується в службах перекладу Міжнародного бюро.

6. Витрати на переклад на будь-яку мову, в тому числі витрати, пов'язані із застосуванням пункту 5, несе та лінгвістична група, члени якої зробили запит на документи цією мовою. Країни-члени, що використовують офіційну мову, вносять внесок фіксовану плату за переклад неофіційних документів, сума якого по одиниці внеску дорівнює сумі, яку виплачують країни-члени, що використовують іншу робочу мову Міжнародного бюро. Всі інші витрати, що стосуються розсилання документів, покладаються на Союз. Межа витрат, які покладаються на Союз за друкування документів німецькою, китайською, португальською та російською мовами, установлюється в резолюції Конгресу.

7. Витрати, буде нести лінгвістична група, розподіляються між членами цієї групи пропорційно їхнім внескам до витрат Союзу. Ці витрати можуть бути розподілені між членами лінгвістичної групи за іншою системою, за умови наявності домовленості між ними й повідомлення про їхнє рішення Міжнародному бюро через представника групи.

8. Протягом терміну, який не перевищує два роки, міжнародне бюро надає чинності будь-якій зміні у виборі мови, про яку просить країна-член.

9. Під час обговорення на зборах органів Союзу допускаються французька, англійська, іспанська та російська мови, за допомогою системи перекладу з використанням електронного устаткування чи без нього, вибір якої залишається на розсуд організаторів зборів після консультації з Генеральним директором Міжнародного бюро й заінтересованими країнами-членами.

10. Інші мови також дозволяються під час проведення обговорень і на зборах, згаданих в пункті 9.

11. Делегації, що використовують інші мови, організовують синхронний переклад на одну із мов, згаданих у пункті 9, або шляхом застосування системи, зазначеної в тому самому параграфі, за умови наявності можливості внесення в цю систему необхідних технічних змін, або шляхом використання окремих перекладачів.

12. Витрати на перекладацькі послуги розподіляються між країнами-членами, які використовують одну й ту саму мову, пропорційно участі у витратах Союзу. Однак витрати на монтаж і експлуатацію технічного обладнання покладаються на Союз.

13. Поштові адміністрації можуть досягнути домовленості стосовно мови, яку вони будуть використовувати у службовому листуванні між собою. У випадку відсутності такої домовленості застосовується французька мова.

Розділ II
Міжнародне бюро

Стаття 111
Вибори Генерального директора й заступника
Генерального директора Міжнародного бюро

1. Генеральний директор і заступник Генерального директора Міжнародного бюро обираються на Конгресі на період, що розділяє два послідовних Конгреси, причому мінімальна тривалість їхніх повноважень становить чотири роки. Термін повноважень поновлюється тільки один раз. Якщо немає іншого рішення Конгресу, то вони вступають на свою посаду 1 січня року, наступного після того, в якому відбувся Конгрес.

2. Щонайменше за сім місяців до відкриття Конгресу Генеральний директор Міжнародного бюро надсилає меморандум Урядам країн-членів, пропонуючи їм подати заяви стосовно кандидатур на посади Генерального директора й заступника Генерального директора, якщо такі є, запитуючи при цьому, чи заінтересовані Генеральний директор і заступник Генерального директора в можливому поновленні своїх повноважень. Заяви разом з біографіями повинні надійти в Міжнародне бюро, принаймні, за два місяці до відкриття Конгресу. Кандидати повинні бути громадянами країн-членів, які їх висувають. Міжнародне бюро готує для Конгресу документацію на вибори. Обрання Генерального директора й заступника Генерального директора проводиться таємним голосуванням. Першими проводяться вибори на посаду Генерального директора.

3. Якщо посада Генерального директора звільняється, заступник Генерального директора виконує його функції до закінчення повноважень, передбачених для Генерального директора; він має право бути обраним на цю посаду і порядку автоматично визнається кандидатом за умови, що його повноваження як заступника Генерального директора не були вже відновлені на попередньому Конгресі, а також, якщо він виявляє бажання бути кандидатом на посаду Генерального директора.

4. У випадку, якщо посади Генерального директора й заступника Генерального директора звільняються одночасно, Адміністративна рада на основі заяв, одержаних після оголошення про вакансії обирає заступника Генерального директора на період до наступного Конгресу. Для подання заяв на заміщення посад за аналогією застосовується пункт 2.

5. Якщо посада заступника Генерального директора звільняється, Адміністративна рада за пропозицією Генерального директора доручає одному з директорів рангу D 2 в Міжнародному бюро виконувати до майбутнього Конгресу функції заступника Генерального директора.

Стаття 112
Функції Генерального директора

1. Генеральний директор організує, управляє й керує Міжнародним бюро, законним представником якого він є. Він може також розподіляти посади за рангами G1-D2 і призначати й просувати по службі службовців, які мають ці ранги. Під час призначення на пости P1-D2 він повинен ураховувати професійну кваліфікацію кандидатів, що рекомендуються поштовими адміністраціями країн-членів, до яких вони належать або в яких вони здійснюють свою професійну діяльність, беручи до уваги справедливе географічне континентальне розподілення і мови. На пости D 2, наскільки це можливо, повинні призначатися кандидати з регіонів, що відрізняються від регіонів, якими представлені Генеральний директор і заступник Генерального директора, пам'ятаючи в першу чергу про ефективність Міжнародного бюро. У тих випадках, коли посади вимагають особливої кваліфікації, Генеральний директор може звертатися до зовнішніх фахівців. Під час призначення нового фахівця він ураховує також, що, у принципі, особи, які мають ранги D 2, D 1 і P 5, повинні бути представниками різних країн-членів Союзу. Під час присвоєння працівнику Міжнародного бюро рангів D 2, D 1 і P 5 він не зобов'язаний застосовувати той самий принцип. Крім того, у процесі прийому на роботу професійні якості мають більше значення ніж вимоги стосовно справедливого географічного розподілу й мов. Один раз на рік він повідомляє Адміністративній раді про всі призначення й просування по службі від P 4 до D 2.

2. Генеральний директор має такі обов'язки:

2.1. Виконувати функції депозитарію Актів Союзу й посередника під час вступу в Союз і приєднання до нього, а також під час виходу з нього.

2.2. Інформувати всі уряди країн-членів про прийняті Конгресом рішення.

2.3. Інформувати всі поштові адміністрації про затвердження або перегляд Регламентів Радою поштової експлуатації.

2.4. Готувати на можливо мінімальному рівні проект річного бюджету Союзу відповідно до потреб Союзу і вчасно подавати його на розгляд Адміністративної ради; повідомляти про бюджет країнам-членам Союзу після його затвердження Адміністративною радою та виконувати його.

2.5. Здійснювати особливу діяльність, що вимагається органами Союзу, і діяльність, що вимагається Актами.

2.6. Вживати заходів, спрямованих на досягнення цілей, встановлених органами Союзу, в рамках установленої політики й наявних коштів.

2.7. Подавати Адміністративній раді або Раді поштової експлуатації пропозиції та рекомендації.

2.8. Після закриття Конгресу відповідно до Внутрішнього регламенту РПЕ подавати Раді поштової експлуатації пропозиції, що випливають з рішень Конгресу стосовно зміни Регламентів.

2.9. Готувати для Ради поштової експлуатації й на основі виданих нею інструкцій проект стратегічного плану для подання Конгресу й проект щорічного перегляду.

2.10. Забезпечувати представництво Союзу.

2.11. Виступати в ролі посередника у відносинах між:

- ВПС і регіональними союзами;

- ВПС і Організацією Об'єднаних Націй;

- ВПС і міжнародними організаціями, діяльність яких становить інтерес для Союзу;

- ВПС і міжнародними організаціями, асоціаціями або підприємствами, з якими органи Союзу хотіли би проконсультуватися або приєднатися до їхньої роботи;

2.12. Приймати на себе функції Генерального секретаря органів Союзу й у цій якості контролювати, з огляду на спеціальні положення цього Регламенту, зокрема:

- підготовку й організацію роботи органів Союзу;

- розроблення, видання й розсилання документів, звітів і протоколів;

- діяльність секретаріату під час зборів органів Союзу;

2.13. Бути присутнім на засіданнях органів Союзу й брати участь в обговореннях без права голосу, маючи можливість бути представленим іншою особою.

Стаття 113
Обов'язки заступника Генерального директора

1. Заступник Генерального директора допомагає Генеральному директорові й несе перед ним відповідальність.

2. Якщо Генеральний директор відсутній або не може виконувати свої обов'язки, заступник Генерального директора виконує його функції. Заступник Генерального директора виконує функції Генерального директора й у випадку вакансії, як це зазначено в статті 111.3.

Стаття 114
Секретаріат органів Союзу
(Статут, статті 14, 15, 17, 18)

Секретаріат органів Союзу засновується Міжнародним бюро за відповідальності Генерального директора. Він розсилає всі документи, що публікуються з нагоди кожної сесії, поштовим адміністраціям членів органу, поштовим адміністраціям країн, які, не будучи членами органу, співробітничають у дослідженнях, що проводяться, регіональним союзам, а також іншим поштовим адміністраціям країн-членів, які просять звертаються з таким проханням.

Стаття 115
Список країн-членів
(Статут, стаття 2)

Міжнародне бюро складає і уточнює список країн-членів Союзу, зазначаючи в ньому клас внесків, які вони роблять, географічну групу й положення стосовно Актів Союзу.

Стаття 116
Інформація, Думки. Запити про тлумачення й внесення
змін та доповнень до Актів. Опитування.
Посередництво під час розрахунків
(Статут, стаття 20, Загальний регламент,
статті 124, 125, 126)

1. Міжнародне бюро завжди перебуває в розпорядженні Адміністративної ради, Ради поштової експлуатації та поштових адміністрацій для повідомлення їм усіх корисних відомостей стосовно службових питань.

2. Зокрема бюро збирає, погоджує, публікує та розсилає різноманітну інформацію, що становить інтерес для міжнародної поштової служби; на прохання заінтересованих сторін, виносить рішення зі спірних питань; виконує запити стосовно тлумачення й зміни Актів Союзу та взагалі здійснює дослідницьку, редакційну роботу або роботу зі складання чи збору документації, які покладені на нього зазначеними вище Актами, чи які можуть бути доручені йому в інтересах Союзу.

3. Також бюро проводить опитування на прохання поштових адміністрацій з для з'ясування думки інших поштових адміністрацій із певного питання. Результати опитування не мають статусу голосування й не є формально обов'язковими.

4. Бюро може діяти як розрахункова палата під час оплати рахунків, що стосуються міжнародного поштового обміну.

Стаття 117
Технічне співробітництво
(Статут, стаття 1)

У рамках міжнародного технічного співробітництва на Міжнародне бюро покладається організація технічної допомоги у сфері поштових послуг в усіх її формах.

Стаття 118
Бланки, що надаються Міжнародним бюро
(Статут, стаття 20)

На Міжнародне бюро покладається організація виготовлення міжнародних квитанцій на поштове відправлення з оплаченою відповіддю й постачання їх за собівартістю поштовим адміністраціям, які їх замовили.

Стаття 119
Акти регіональних союзів і спеціальні угоди
(Статут, стаття 8)

1. Два примірника Актів регіональних союзів і спеціальних угод, що укладаються відповідно до статті 8 Статуту, надсилаються до Міжнародного бюро установами цих союзів або, за відсутності таких, однією із договірних сторін.

2. Міжнародне бюро слідкує за тим, щоб у Актах регіональних союзів і спеціальних угод не були передбачені для клієнтури менш сприятливі умови, ніж ті, які передбачені в Актах Союзу, та інформує поштові адміністрації про наявність зазначених вище союзів та угод. Міжнародне бюро повідомляє Адміністративній раді про будь-яке порушення, виявлене в результаті застосування цього положення.

Стаття 120
Журнал Союзу

Міжнародне бюро, за допомогою документів, що надаються йому у розпорядження, видає журнал німецькою, англійською, арабською, китайською, іспанською, французькою та російською мовами.

Стаття 121
Звіт про діяльність Союзу за дворічний період
(Статут, стаття 20,
Загальний регламент, стаття 102.6.17)

Міжнародне бюро складає звіт про діяльність Союзу за дворічний період, який, після його затвердження Адміністративною радою, надсилається поштовим адміністраціям, регіональним союзам і Організації Об'єднаних Націй.

Розділ III
Процедура внесення й розгляду пропозицій

Стаття 122
Процедура подання пропозицій Конгресу
(Статут, стаття 29)

1. З урахуванням винятків, передбачених в пунктах 2 і 5, подання будь-якої пропозиції Конгресу здійснюється поштовими адміністраціями країн-членів відповідно до такої процедури:

a) пропозиції, які надходять до Міжнародного бюро не менше ніж за шість місяців до початку Конгресу, повинні прийматися;

b) жодна пропозиція редакційного характеру не приймається протягом шестимісячного періоду, що передує даті, визначеній для проведення Конгресу;

c) пропозиції по суті, що надходять у Міжнародне бюро протягом періоду від шести до чотирьох місяців до дати Конгресу, допускаються, якщо вони підтримуються не менше ніж двома поштовими адміністраціями;

d) пропозиції по суті, що надходять до Міжнародного бюро в інтервалі від чотирьох до двох місяців до дати, установленої для проведення Конгресу, допускаються тільки за умови їхньої підтримки не менше ніж вісьмома поштовими адміністраціями. Пропозиції, що надійшли пізніше, більше не приймаються;

e) заяви про підтримку повинні надходити до Міжнародного бюро в той самий термін, що й пропозиції, яких вони стосуються.

2. Пропозиції стосовно Статуту або Загального регламента повинні надходити до Міжнародного бюро принаймні за шість місяців до відкриття Конгресу; пропозиції, що надійшли після цієї дати, але до відкриття Конгресу, можуть розглядатися тільки в тому випадку, якщо Конгрес прийме рішення з цього питання більшістю у дві третини країн, представлених на Конгресі, і якщо будуть дотримуватися умови, передбачені в пункті 1.

3. Кожна пропозиція, у принципі, повинна мати лише одну мету й містити лише зміни, підтверджені цією метою.

4. На пропозиціях редакційного характеру поштові адміністрації, що їх подають, ставлять заголовок "Пропозиція редакційного характеру", а Міжнародне бюро публікує їх під номером, за яким друкується буква "R". Пропозиції, що не мають цієї оцінки, але, на думку Міжнародного бюро, мають лише редакційний характер, публікуються з відповідним коментарем; Міжнародне бюро складає для Конгресу перелік цих пропозицій.

5. Порядок, установлений в пунктах 1 і 4, не застосовується ні до пропозицій, що стосуються Внутрішнього регламенту Конгресів, ні до поправок до внесених пропозицій.

Стаття 123
Процедура подання Раді поштової експлуатації пропозицій,
що стосуються підготовки нових Регламентів
у світлі рішень, прийнятих Конгресом

1. Регламенти Всесвітньої поштової конвенції та Угоди про служби поштових платежів повинні складатися РПЕ у світлі рішень, прийнятих Конгресом.

2. Пропозиції, які є результатом пропонованих змін до Конвенції або Угоди про служби поштових платежів, подаються до Міжнародного бюро одночасно із пропозиціями для Конгресу, до яких вони стосуються. Вони можуть бути представлені однією поштовою адміністрацією країни-члена без підтримки інших поштових адміністрацій країн-членів. Подібні пропозиції надсилаються всім країнам-членам не пізніше, ніж за один місяць до Конгресу.

3. Інші пропозиції стосовно Регламентів для розгляду Радою Поштової Експлуатації під час підготовки нею нових Регламентів протягом 6 місяців після Конгресу, подаються в Міжнародне бюро принаймні за два місяці до Конгресу.

4. Пропозиції стосовно змін до Регламентів, які вимагаються в результаті рішень Конгресу, що подаються на розгляд поштовими адміністраціями країн-членів, повинні надійти до Міжнародного бюро не пізніше, ніж за два місяці до відкриття РПЕ. Такі пропозиції надсилаються всім країнам-членам не пізніше, ніж за один місяць до відкриття РПЕ.

Стаття 124
Процедура подання пропозицій між Конгресами
(Статут, стаття 29,
Загальний регламент, стаття 116)

1. Щоб кожна пропозиція, що стосується Конвенції або Угод, внесена будь-якою поштовою адміністрацією між двома Конгресами, була прийнята, вона повинна бути підтримана принаймні двома іншими поштовими адміністраціями. Ці пропозиції не розглядаються, якщо одночасно із пропозиціями Міжнародне бюро не одержить необхідної кількості заяв про їхню підтримку.

2. Ці пропозиції надсилаються іншим поштовим адміністраціям через Міжнародне бюро.

3. Пропозиції, що стосуються Регламентів, не мають потреби в підтримці, але приймаються до уваги Радою поштової експлуатації тільки в тому випадку, якщо вона підтвердить їх термінову необхідність.

Стаття 125
Розгляд пропозицій між двома Конгресами
(Статут, стаття 29,
Загальний регламент, статті 116, 124)

1. До кожної пропозиції, що стосується Конвенції, Угод та їхніх Заключних протоколів, застосовується такий порядок: якщо поштова адміністрація країни-члена надіслала пропозицію до Міжнародного бюро, останнє надсилає її для вивчення всім поштовим адміністраціям країн-членів. На вивчення пропозиції й надсилання у відповідному випадку зауважень до Міжнародного бюро їм надається два місяці. Виправлення не допускаються. Після закінчення цих двох місяців Міжнародне бюро надсилає поштовим адміністраціям країн-членів усі зауваження, отримані ним, і пропонує кожній поштовій адміністрації країни-члена проголосувати за або проти пропозиції. Поштові адміністрації країн-членів, що не надіслали інформації про своє рішення протягом двох місяців, вважаються таким, що утрималися. Відлік зазначених вище строків починається з дати виходу циркулярів Міжнародного бюро.

2. Пропозиції стосовно внесення змін до Регламентів розглядаються Радою поштової експлуатації.

3. Якщо пропозиція стосується Угоди або її Заключного протоколу, то приймати участь у діях, зазначених в пункті 1, можуть лише поштові адміністрації країн-членів, що беруть участь в цій Угоді.

Стаття 126
Повідомлення про рішення, прийняті між двома Конгресами
(Статут, стаття 29,
Загальний регламент, статті 124, 125)

1. Зміни, внесені до Конвенції, Угоди й Заключних протоколів цих Актів, затверджуються повідомленням Генерального директора Міжнародного бюро до урядів країн-членів.

2. Зміни, внесені Радою поштової експлуатації до Регламентів і їхніх Заключних протоколів, повідомляються поштовим адміністраціям Міжнародним бюро. Те саме застосовується до положень, передбачених у статті 36.3.2 Конвенції, та відповідних положень Угод.

Стаття 127
Набрання чинності Регламентами й іншими рішеннями,
прийнятими між двома Конгресами

1. Регламенти набувають чинності в той самий час і на той самий термін, що й Акти, прийняті на Конгресі.

2. За умови виконання положення пункту 1 рішення про зміну Актів Союзу, прийняті в період між двома Конгресами, підлягають виконанню тільки через три місяці після повідомлення про ці зміни.

Розділ IV
Фінанси

Стаття 128
Установлення й регулювання витрат Союзу
(Статут, стаття 22)

1. З урахуванням положень пунктів 2-6, річні витрати, пов'язані з діяльністю органів Союзу, не повинні перевищувати зазначених нижче сум на 2005 рік та наступні роки: 37000000 швейцарських франків на 2005 - 2008 р. Основний ліміт на 2008 рік застосовується також до наступних років у випадку перенесення Конгресу, проведення якого передбачено в 2008 році.

2. Витрати, пов'язані з проведенням наступного Конгресу (переїзд Секретаріату, транспортні витрати, витрати на установку технічного устаткування для синхронного перекладу й витрати на видання документів під час роботи Конгресу й т.д.), не повинні перевищувати ліміту в розмірі 2900000 швейцарських франків.

3. Адміністративній раді дозволяється перевищувати ліміти, установлені в пунктах 1 і 2 для того, щоб урахувати підвищення шкали зарплат, пенсійних внесків та виплат, у тому числі й посадових видів допомоги, схвалених Організацією Об'єднаних Націй для своїх службовців, які працюють у Женеві.

4. Залежно від швейцарського показника споживчих цін Адміністративна рада має також право щорічно коригувати суму витрат, крім тих, які стосуються персоналу.

5. Незалежно від положень пункту 1 Адміністративна рада або, у випадку нагальної потреби, Генеральний директор може дозволити перевищення встановлених лімітів для виконання значних і непередбачених робіт з ремонту будинку Міжнародного бюро, але за умови, що сума не буде перевищувати 125000 швейцарських франків на рік.

6. Якщо кредити, дозвіл на які передбачений в пунктах 1 і 2, виявляться недостатніми для забезпечення нормальної діяльності Союзу, ці ліміти можуть бути підвищені тільки за умови схвалення більшістю країн-членів Союзу. Будь-яка консультація містить повний перелік фактів, що обґрунтовують таке прохання.

7. Країни, що приєднуються до Союзу або приймаються до Союзу як члени Союзу, а також країни, що виходять із Союзу, повинні сплатити свої членські внески за весь рік, протягом якого здійснюється їхній вступ або вихід.

8. Країни-члени на основі бюджету, установленого Адміністративною радою, сплачують заздалегідь свою частину річних внесків Союзу. Ці внески сплачуються не пізніше першого дня фінансового року, якого стосується бюджет. Після закінчення цього строку на належні до сплати суми нараховуються відсотки на користь Союзу з розрахунку 3% річних протягом перших шести місяців і 6% річних починаючи із сьомого місяця.

9. Коли заборгованість країни-члена із обов'язкових внесків без відсотків, що належать Союзу, дорівнює або перевищує суму внесків цієї країни-члена за два попередні фінансові роки, ця країна-член може передати Союзу безвідклично всі або частину сум, заборгованих їй іншими країнами-членами відповідно до процедур, установлених Адміністративною радою. Умови передачі заборгованостей визначаються на підставі угоди, укладеної між країною-членом, її дебіторами/кредиторами й Союзом.

10. Країна-член, яка з юридичних або інших причин не може здійснити таку передачу, зобов'язується підписати план погашення своїх боргів.

11. За винятком особливих обставин погашення заборгованостей за обов'язковими внесками, що належать Союзу, не може здійснюватися протягом періоду, який перевищує 10 років.

12. У виняткових обставинах Адміністративна рада може звільнити країну-члена повністю або частково від заборгованих відсотків, якщо ця країна повністю сплатила основну суму заборгованості.

13. У рамках плану погашення заборгованості країни-члена, затвердженого Адміністративною радою, вона може бути також звільнена повністю або частково від накопичених відсотків, або тих, які будуть нараховані; однак звільнення можливе за умови повного й точного виконання плану погашення протягом узгодженого періоду максимум 10 років.

14. Для покриття недостатнього фінансування Союзу засновується Резервний фонд, сума якого встановлюється Адміністративною радою. Цей фонд утримується в першу чергу із надлишків бюджету. Він може також використовуватися для балансу бюджету або для зменшення суми внесків країн-членів.

15. Що стосується тимчасової нестачі фінансування, то Уряд Швейцарської Конфедерації авансує на короткий строк необхідні суми відповідно до умов, які повинні встановлюватися за взаємною згодою. Цей Уряд також контролює, без понесення витрат, веденням фінансових рахунків, а також звітність Міжнародного бюро в межах кредитів, установлених Конгресом.

Стаття 129
Автоматичні санкції

1. Будь-яка країна-член, яка не може здійснити передачу, передбачену в статті 128.9, і яка не згодна підкорятися плану погашення, запропонованому Міжнародним бюро відповідно до статті 128.10, або не дотримується такого плану, автоматично втрачає своє право голосу на Конгресі й на зборах Адміністративної ради й Ради поштової експлуатації, а також більше не має права приймати участь у цих двох Радах.

2. Автоматичні санкції скасовуються негайно, як тільки заінтересована країна-член повністю погасила свої заборгованості за обов'язковими внесками, що належать Союзу, як основний борг так і відсотки, або якщо вона погодилася підкоритися плану погашення заборгованостей.

Стаття 130
Класи внесків
(Статут, стаття 21,
Загальний регламент, статті 115, 128)

1. Країни-члени беруть участь у покритті витрат Союзу відповідно до того класу внесків, до якого вони належать. Це такі класи:

клас у 50 одиниць;

клас у 45 одиниць;

клас у 40 одиниць;

клас у 35 одиниць;

клас у 30 одиниць;

клас у 25 одиниць;

клас у 20 одиниць;

клас у 15 одиниць;

класу 10 одиниць;

клас у 5 одиниць;

клас у 3 одиниці;

клас у 1 одиницю;

клас у 0,5 одиниці призначений для найменш розвинених країн, визначених Організацією Об'єднаних Націй, і для інших країн, зазначених Адміністративною радою.

2. Незважаючи на класи внесків, перераховані в пункті 1, будь-яка країна-член може вибрати для оплати число одиниць внесків, що перевищує 50 одиниць.

3. Країни-члени включаються до одного із зазначених вище класів внесків на момент їхнього прийняття або приєднання до Союзу відповідно до процедури, передбаченої в статті 21.4 Статуту.

4. Країни-члени можуть згодом змінити клас внеску, за умови, що їхнє повідомлення буде отримано Міжнародним бюро принаймні за два місяці до відкриття Конгресу. Це повідомлення, доведене до відома Конгресу, набуває чинності з моменту набуття чинності фінансовими положеннями, прийнятими на Конгресі. Країни-Члени, що не повідомили в запропонований термін про бажання змінити клас внесків, залишаються у класі, до якого вони належали до цього часу.

5. Країни-члени не можуть наполягати на одноразовому переході у нижчий розряд більше ніж на один клас.

6. Тим не менше, у виняткових випадках, таких як стихійні лиха, коли потрібна міжнародна допомога, Адміністративна рада може дозволити тимчасово перейти один раз між двома Конгресами на один клас нижче, якщо ця країна надасть докази неможливості зберігати свій внесок відповідно до класу, обраного спочатку. За тих самих обставин Адміністративна рада може також дозволити країнам-членам, які не належать до категорії найменш розвинених країн і вже перебувають у класі в 1 одиницю, перейти до класу 0,5 одиниці.

7. Тимчасове зниження класу на виконання положень пункту 6 може бути дозволено Адміністративною радою на максимальний період у два роки або до наступного Конгресу, якщо останній проходить до кінця цього періоду. Після закінчення встановленого періоду заінтересована країна автоматично переводиться у свій початковий клас.

8. Незважаючи на положення пунктів 4 і 5, жодних обмежень стосовно переходу до більш високого класу не існує.

Стаття 131
Оплата матеріалів, що постачаються Міжнародним бюро
(Загальний регламент, стаття 118)

Плата за матеріали, які Міжнародне бюро постачає поштовим адміністраціям на платній основі, здійснюється у можливо короткий термін, але не пізніше шести місяців, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем відправлення рахунку згаданим вище Бюро. Після закінчення цього терміну на суму, що підлягає сплаті, нараховується 5% річних на користь Союзу, починаючи від дня зазначеного терміну.

Розділ V
Арбітраж

Стаття 132
Арбітражне провадження
(Статут, стаття 32)

1. Якщо спір повинен бути врегульований арбітражним судом, кожна з поштових адміністрацій - сторін спору, вибирає поштову адміністрацію країни-члена, не заінтересовану безпосередньо у спорі. Якщо декілька поштових адміністрацій виступають спільно, для цілей цього положення вони вважаються однією адміністрацією.

2. У випадку, якщо одна з адміністрацій, яка є стороною спору, протягом шести місяців не приймає рішення стосовно пропозиції про призначення арбітражу, Міжнародне бюро самостійно звертається до поштової адміністрації, яка не приймає рішення, з пропозицією призначити арбітраж або самостійно призначає його в службовому порядку.

3. Сторони спору можуть домовитися між собою про призначення тільки одного арбітра, яким може бути Міжнародне бюро.

4. Рішення арбітрів приймається більшістю голосів.

5. У випадку поділу голосів порівну арбітри вибирають для вирішення розбіжностей іншу поштову адміністрацію, також не заінтересовану в спорі. За відсутності згоди з питання про вибори арбітра така поштова адміністрація призначається Міжнародним бюро з-поміж поштових адміністрацій, що не пропонувалися арбітрами.

6. Якщо йдеться про розбіжність, що стосується однієї із Угод, арбітри можуть бути призначені тільки з-поміж поштових адміністрацій, що беруть участь у цій Угоді.

Розділ VI
Заключні положення

Стаття 133
Умови прийняття пропозицій, що стосуються
Загального регламенту

Для набрання чинності пропозиціями, поданими Конгресу стосовно цього Загального регламенту, вони затверджуються більшістю країн-членів, представлених на Конгресі, які мають право голосувати. Щонайменше дві третини країн-членів Союзу, що мають право голосувати, повинні бути присутніми на момент голосування.

Стаття 134
Пропозиції, що стосуються Угод з Організацією Об'єднаних Націй
(Статут, стаття 9)

Умови ухвалення пропозицій, передбачені в статті 133, також застосовуються до пропозицій стосовно зміни Угод, укладених між Всесвітнім поштовим союзом та Організацією Об'єднаних Націй, настільки, наскільки ці Угоди не передбачають умови змін положень, що містяться в них.

Стаття 135
Набрання чинності й термін дії Загального регламенту

Цей Загальний регламент набуває чинності 1 січня 2006 року й діє протягом невизначеного періоду часу.

У посвідчення чого повноважні представники Урядів країн-членів підписали цей Загальний регламент в одному екземплярі, що буде переданий на зберігання Генеральному директорові Міжнародного бюро. Копія буде передана кожній стороні Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу.

Здійснено в Бухаресті 5 жовтня 2004 р.