документiв в базi
550558
Подiлитися 

КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

Затверджую
Начальник Київського
міського управління юстиції
Д.М.Сокуренко
13 березня 2006 року

Висновок N 1/37
про скасування рішення про державну реєстрацію
нормативно-правового акта

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 1 березня 1999 року N 277 "Про затвердження Положення про спеціалізовані жилі будинки для громадян похилого віку та інвалідів міста Києва" (зі змінами від 15 грудня 2004 року N 2291, зареєстрованими 19 січня 2005 року за N 3/645)

Зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 11 березня 1999 року за N 12/134 (дата реєстрації й номер за державним реєстром)

Підстави для розгляду питання щодо скасування
рішення про державну реєстрацію

Підставою для розгляду питання щодо скасування рішення про державну реєстрацію є виявлення порушень у нормативно-правовому акті, зокрема невідповідність Цивільному кодексу України ( 435-15 ) та Житловому кодексу Української РСР ( 5464-10 )

Висновок:

Розпорядження прийнято відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ( 3721-12 ), яким передбачено, що місцеві Ради народних депутатів, місцеві органи державної виконавчої влади і місцевого та регіонального самоврядування, підприємства, установи та організації можуть встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові гарантії щодо соціального захисту громадян похилого віку.

Статтею 26 цього Закону ( 3721-12 ) передбачено, що громадяни похилого віку на рівні з іншими громадянами мають право на житло, що включає право на одержання і постійне користування впорядкованим жилим приміщенням в будинках державного фонду, на придбання жилого приміщення в будинках громадського або індивідуального житлового фонду. Це право додатково гарантується наданням громадянам похилого віку житла в спеціально обладнаних будинках або пристосуванням займаних ними приміщень відповідно до їх специфічних потреб. Жиле приміщення громадянам похилого віку, які потребують поліпшення житлових умов, надається безплатно або за плату з урахуванням рівня їх матеріальної забезпеченості в порядку, встановленому чинним законодавством.

Також, відповідно до статті 27 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) у тих випадках, коли з об'єктивних причин неможливо пристосувати для інвалідів діючі об'єкти, за рішенням органів місцевого самоврядування за участю відповідних підприємств (об'єднань), установ і організацій створюються інші сприятливі умови життєдіяльності інвалідів, зокрема, будівництво спеціальних об'єктів.

Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, а також підприємств (об'єднань), установ і організацій, які не мають можливості пристосувати свої об'єкти для інвалідів.

Розпорядження визначає процедуру розподілу та передачі жилої площі у спеціалізованих жилих будинках для громадян похилого віку та інвалідів міста Києва та порядок надання жилої площі у цих будинках і правила користування нею.

Зокрема, пункт 2.4 передбачає, що переважне право на отримання житла в будинках для ветеранів війни та праці мають пенсіонери та інваліди, які належать до категорії одиноких та мають статус ветеранів війни чи праці, а також пенсіонери та інваліди, що проживають спільно з родичами, є ветеранами війни чи праці і які перебувають на квартирному обліку з наступним зняттям їх з обліку.

Крім того, розпорядження встановлює, що комунальні підприємства житлового господарства районних у м. Києві державних адміністрацій за місцезнаходженням будинків на підставі розпоряджень про надання жилої площі у будинках укладають з громадянами договори постійного користування жилими приміщеннями, погоджені з Головним управлінням соціального захисту населення.

У разі звільнення жилих приміщень договори розриваються в установленому порядку (пункт 2.8 розпорядження).

При цьому, пункт 2.10 розпорядження передбачає, що обмін, дарування, приватизацію квартир у будинках, переукладання договору та реєстрацію на займану жилу площу інших осіб заборонено.

Механізм надання будинків для постійного проживання громадян похилого віку та інвалідів I та II груп відповідно до цього розпорядження здійснюється, зокрема, на підставі заяв громадян на поселення до будинків, при цьому визначається процедура укладання та розірвання договору найму жилого приміщення.

Тобто нормативно-правовий акт фактично визначає умови договору найму жилого приміщення, незважаючи на те, що для укладання договору необхідне вільне волевиявлення сторін - свобода договору (стаття 627 Цивільного кодексу України ( 435-15 ).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу ( 435-15 ) сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з цим, правові засади користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадянського житлового фонду врегульовано чинним законодавством України, зокрема Цивільним кодексом України ( 435-15 ) та Житловим кодексом Української РСР ( 5464-10 ).

Так, відповідно до статті 810 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) підстави, умови, порядок укладання та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюється законом.

При цьому, Житловий кодекс Української РСР ( 5464-10 ) встановлює, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім'ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними (стаття 61).

Питання обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюються Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.84 р. N 470, відповідно до статті 60 Житлового кодексу Української РСР ( 5464-10 ).

Враховуючи викладене, на адресу Київської міської державної адміністрації 23.12.2005 за N 4466 було направлено лист щодо перегляду вищезазначеного нормативно-правового акта та приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства України, зокрема шляхом вилучення положень стосовно умов укладання договору найму жилого приміщення та зняття громадян з квартирного обліку.

За повідомленням Головного управління соціального захисту населення (лист від 12.01.2006 N 06-19), за поданням якого розроблялось розпорядження від 01.03.99 N 277, зі змінами, Київське міське управління юстиції було поінформовано, що вживаються всі необхідні заходи щодо перегляду та приведення у відповідність до чинного законодавства зазначеного нормативно-правового акта. Відповідна інформація надійшла і від Головного управління житлового забезпечення (лист від 24.01.2006 N 044/95-72).

Проте, оскільки протягом тривалого періоду часу Київською міською державною адміністрацією не вживались заходи, то Київське міське управління юстиції 01.03.2006 за N 4466/1 направило на адресу суб'єкта нормотворення нагадування щодо прискорення подання на державну реєстрацію відповідного нормативно-правового акта. Однак, і на цей раз ніяких заходів реагування стороною Київської міської державної адміністрації вжито не було.

На підставі викладеного, та відповідно до підпункту "г" пункту 17 Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 (із змінами і доповненнями), пунктів 4 та 5 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 N 32/5 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за N 458/4679, рішення про державну реєстрацію розпорядження від 01.03.99 N 277 "Про затвердження Положення про спеціалізовані жилі будинки для громадян похилого віку та інвалідів м. Києва" (зі змінами від 15.12.2004 N 2291) - скасувати.

^ Наверх
наверх