ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справа "Дрозд проти України"

(Заява N 12174/03)

30 липня 2009 року

Стислий виклад

За твердженням заявника, 11 вересня 1997 року його та О.К. було жорстоко побито працівниками міліції, після чого він перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із численними травмами ніг.

За скаргами заявника та О.К у березні 1998 року Управлінням МВС України в Чернігівській області було проведено внутрішнє розслідування та встановлено, що 11 вересня 1997 року працівниками міліції було проведено допит заявника та О.К. у зв'язку із підозрою у причетності до пограбування магазину, проте, порушень з боку працівників міліції встановлено не було.

За твердженням заявника, 4 листопада 1999 року ті ж самі працівники міліції знову його побили, після чого він проходив лікування у зв’язку із черепно-мозковою травмою.

10 грудня 1999 року заявника було поміщено до ізолятора тимчасового тримання у зв'язку із підозрою у вчиненні крадіжки. 22 травня 2000 року Городнянський районний суд визнав заявника винним у вчиненні крадіжки та призначив йому покарання у вигляді штрафу і трьох років позбавлення волі умовно з дворічним іспитовим строком.

30 липня 2002 року заявник звернувся зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на погане поводження з боку працівників міліції у вересні 1997 року та у листопаді 1999 року. Скаргу заявника було передано до Городнянської районної прокуратури Чернігівської області (далі - районна прокуратура).

У період із 4 вересня 2002 року по 1 вересня 2006 року районною прокуратурою було винесено 11 постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, які було скасовано прокуратурою Чернігівської області чи судом.

28 січня 2005 року комісія у складі 6 експертів Чернігівського обласного бюро судово-медичних експертиз визнала той факт, що 11 вересня 1997 року заявник зазнав численних травм ніг. Щодо черепно-мозкової травми наявних документів для чіткого висновку було недостатньо.

11 квітня 2008 року Новозаводський районний суд м. Чернігова визнав обгрунтованою постанову районної прокуратури від 12 червня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи.

29 квітня 2008 року апеляційний суд Чернігівської області та 25 червня 2008 року Верховний Суд України залишили без змін рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2008 року.

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд), зокрема, зазначив, що розслідування скарг заявника, яке тривало близько 6 років, не привело ані до встановлення осіб, винних у травмуванні ніг заявника у вересні 1997 року, ані до встановлення того, яким чином він зазнав черепно-мозкової травми у листопаді 1999 року, якщо взагалі це сталося. Крім того, Європейський суд зазначив, що неодноразовість скасування постанов районної прокуратури свідчить про серйозні недоліки "системи обвинувачення".

До Європейського суду заявник скаржився за статтею 3 та за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на те, що його побили працівники міліції, а розслідування за його скаргами було тривалим і недостатнім.

Також заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції, що засудження його судом у 2000 році було несправедливим та посилався на статті 10 і 17 Конвенції без будь-яких додаткових пояснень.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

"1. Оголошує скаргу стосовно поганого поводження та незадовільного розслідування скарги заявника - прийнятною, а решту скарг у заяві - неприйнятними.

2. Постановляє, що у цій справі не було порушення статті 3 Конвенції в сенсі її матеріального аспекту;

3. Постановляє, що у цій справі було порушення статті 3 Конвенції в сенсі її процесуального аспекту".