КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
12 січня 2010 року N 2-рп/2010
м. Київ

Справа N 1-4/2010

Рішення
Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням Президента України
щодо відповідності Конституції України
(конституційності) Постанови
Кабінету Міністрів України
"Деякі питання реалізації військового майна"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича - доповідача,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації військового майна" від 11 лютого 2009 року N 88 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 11, ст. 333).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) стало конституційне подання Президента України.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є твердження суб'єкта права на конституційне подання про неконституційність Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації військового майна" від 11 лютого 2009 року N 88.

Заслухавши суддю-доповідача Овчаренка В.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) видав Указ від 6 березня 2009 року N 124, яким зупинив дію Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації військового майна" від 11 лютого 2009 року N 88 (далі - Постанова), та звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо її відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності).

Глава держави вважає, що, видавши Постанову ( 88-2009 ), Кабінет Міністрів України перевищив свої повноваження, допустив неправомірне обмеження конкуренції та зловживання монопольним становищем на ринку, втрутився у сферу законодавчих повноважень, що суперечить частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, частині третій статті 42, статті 75, пункту 22 частини першої статті 85, пункту 8 частини першої статті 92, частині третій статті 113 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

2. Свої позиції стосовно предмета конституційного подання висловили Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України, Міністерство оборони України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Служба безпеки України, Антимонопольний комітет України, науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

3. Вирішуючи питання, порушене у конституційному поданні, Конституційний Суд України виходить з такого.

3.1. Згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України; здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону та інші повноваження, визначені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України (статті 113, 116).

3.2. Президент України вважає, що утворення згідно з пунктом 3 Постанови ( 88-2009 ) Державного спеціалізованого підприємства "Укрспецторг" (далі - Укрспецторг) та надання йому повноважень щодо реалізації на внутрішньому ринку військового майна, яке придатне для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, та надлишкового військового майна не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Конституційний Суд України зазначає, що за частиною першою статті 25 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ) Уряд України в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України може утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону державні господарські об'єднання, підприємства, установи та організації, зокрема для здійснення окремих функцій з управління об'єктами державної власності.

За пунктом 3 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року N 1919 зі змінами (далі - Положення), повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 Положення) ( 1919-2000 ), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок, та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Таким чином, рішення Уряду України про утворення Укрспецторгу та допущення його до продажу на внутрішньому ринку вказаного військового майна прийнято в межах його повноважень і не суперечить частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, частині третій статті 113 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

3.3. Президент України вважає, що Кабінет Міністрів України неправомірно зупинив дію раніше виданих урядом актів щодо надання повноважень підприємствам та організаціям на реалізацію військового майна на внутрішньому ринку, чим, по суті, усунув їх з цього ринку.

Досліджуючи це питання, Конституційний Суд України виходить з того, що Уряд України, ліквідувавши Державний департамент надлишкового майна та земель, зупинив до прийняття окремого рішення дію актів, якими він наділяв державні підприємства і організації повноваженнями з реалізації на внутрішньому ринку військового майна, яке придатне для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, та надлишкового військового майна.

Конституційний Суд України вважає, що таке зупинення дії актів Кабінету Міністрів України не призвело до неправомірного обмеження економічної конкуренції, а отже, до порушення вимог частини третьої статті 42 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

3.4. Президент України стверджує, що конституційним приписам суперечить пункт 7 Постанови ( 88-2009 ), яким установлено, що договори про відчуження і реалізацію військового майна на внутрішньому ринку, укладені на момент набрання чинності Постановою ( 88-2009 ) суб'єктами господарювання, повноваження яких на реалізацію військового майна тимчасово припиняються у зв'язку з вимогою пункту 6 Постанови ( 88-2009 ), підлягають виконанню без права внесення до них змін в частині збільшення обсягу та розширення номенклатури такого майна. На думку суб'єкта права на конституційне подання, у такий спосіб Кабінет Міністрів України втрутився у сферу повноважень Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні і визначив підзаконним актом правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання, які згідно з пунктом 8 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) повинні визначатися виключно законами України.

Конституційний Суд України вважає, що положення пункту 7 Постанови ( 88-2009 ) щодо неприпустимості внесення змін до діючих договорів про відчуження і реалізацію військового майна у частині збільшення обсягу та розширення номенклатури такого майна не встановлюють правові засади, гарантії підприємництва, правила конкуренції та не є нормами антимонопольного регулювання. Вони спрямовані на виконання існуючих договорів в умовах реорганізації процедури реалізації військового майна, тому порушень вимог статті 75, пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) не вбачається.

3.5. Глава держави наголошує, що Кабінет Міністрів України, видавши Постанову ( 88-2009 ), порушив пункт 22 частини першої статті 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ). У конституційному поданні зазначено, що ліквідація Державного департаменту надлишкового майна та земель (пункти 1, 2 Постанови) ( 88-2009 ) є втручанням у визначення загальної структури, чисельності та функцій Збройних Сил України.

Конституційний Суд України зазначає, що Державний департамент надлишкового майна та земель є урядовим органом державного управління у складі Міністерства оборони України. Постановою ( 88-2009 ) Кабінет Міністрів України змінив не загальну структуру Збройних Сил України, а реорганізував Міністерство оборони України, припинивши діяльність у його системі урядового органу - Державного департаменту надлишкового майна та земель. Таку реорганізацію Уряд України здійснив відповідно до пункту 9-1 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), за яким Кабінет Міністрів України правомочний утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, та статей 22, 25 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ).

Приймаючи рішення про ліквідацію Державного департаменту надлишкового майна та земель, Уряд України не порушив вимог пункту 22 частини першої статі 85 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

4. Суб'єкт права на конституційне подання просить визнати неконституційною Постанову ( 88-2009 ) в цілому, однак обґрунтовує неконституційність лише її пунктів 1, 2, 3, 6, 7.

Відсутність правового обґрунтування тверджень щодо неконституційності окремих положень правового акта ( 88-2009 ) згідно з пунктом 4 частини другої статті 39, пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), пунктом 1 параграфа 51 Регламенту Конституційного Суду України є підставою для припинення конституційного провадження у справі в цій частині.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 45, 51, 61, 65, 67, 69, 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), пунктом 1 параграфа 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України

вирішив:

1. Визнати такими, що відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є конституційними), пункти 1, 2, 3, 6, 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації військового майна" від 11 лютого 2009 року N 88.

2. Припинити конституційне провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) пунктів 4, 5, 8, 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації військового майна" від 11 лютого 2009 року N 88 на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).

3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.