КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 грудня 2009 року N 36-рп/2009
м. Київ
Справа N 1-48/2009
Рішення
Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням Президента України
щодо відповідності Конституції України
(конституційності) абзацу другого пункту 12
Положення про Міністерство оборони України,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України
від 3 серпня 2006 року N 1080 в редакції Постанови
Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 664
(справа про погодження структури центрального апарату
Міністерства оборони України)
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бауліна Юрія Васильовича,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Мачужак Ярослави Василівни,
Нікітіна Юрія Івановича - доповідача,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) абзацу другого пункту 12 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1080 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 664 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 31, ст. 2237; 2009 р., N 50, ст. 1691).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) стало конституційне подання Президента України.
Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є твердження суб'єкта права на конституційне подання про неконституційність абзацу другого пункту 12 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1080, пункту 6 Змін, що вносяться до Положення про Міністерство оборони України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 664.
Заслухавши суддю-доповідача Нікітіна Ю.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), абзац другий пункту 12 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1080 (далі - Положення), та пункт 6 Змін, що вносяться до Положення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 664 (далі - Зміни).
Глава держави вважає, що пункт 6 Змін, яким абзац другий пункту 12 Положення викладено в новій редакції, за якою Перший віце-прем'єр-міністр України наділений повноваженням погоджувати структуру центрального апарату Міністерства оборони України, не відповідає частині другій статті 6, частині другій статті 19, статті 75, пункту 3 частини першої статті 85, пункту 12 частини першої статті 92, частині третій статті 113, пункту 10 статті 116, частині першій статті 117, частині другій статті 120 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Суб'єкт права на конституційне подання вказує, що повноваження Першого віце-прем'єр-міністра України визначаються законами України, зокрема статтею 45 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ) (далі - Закон), і не можуть встановлюватися іншими правовими актами. На думку автора клопотання, змінивши редакцію абзацу другого пункту 12 Положення, Кабінет Міністрів України вийшов за межі своєї компетенції і перебрав на себе повноваження Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади.
2. Свої позиції стосовно предмета конституційного подання висловили науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Одеської національної юридичної академії.
3. Вирішуючи порушене в конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходить з такого.
3.1. Україна є правовою державою; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) межах і відповідно до законів України; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України ( 254к/96-ВР ) і повинні відповідати їй; органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України (стаття 1, частина друга статті 6, частина друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України) ( 254к/96-ВР ).
Згідно зі статтями 113, 116, 117 Основного Закону України ( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, забезпечує виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України; Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, забезпечує державний суверенітет України, здійснює заходи щодо забезпечення її обороноздатності, спрямовуючи і координуючи роботу міністерств та інших органів виконавчої влади (частина друга статті 17, пункт 17 частини першої статті 106, частина перша статті 113, пункти 1, 7, 9 статті 116 Конституції України) ( 254к/96-ВР ).
3.2. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України. У Законі ( 279-17 ) закріплено повноваження Першого віце-прем'єр-міністра України забезпечувати взаємодію Кабінету Міністрів України з Президентом України з питань діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади та встановлено, що міністр України є членом Кабінету Міністрів України і здійснює керівництво міністерством (пункт 4 частини першої статті 45, пункт 2 частини першої статті 46) ( 279-17 ). Порядок реалізації цих повноважень може визначатись у підзаконних актах, які відповідно до статті 117 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в межах своєї компетенції видає Кабінет Міністрів України. Таким актом є Положення, у якому передбачено, що структуру центрального апарату Міністерства оборони України затверджує міністр за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України (абзац другий пункту 12).
Конституційний Суд України виходить з того, що погодження з Першим віце-прем'єр-міністром України структури центрального апарату Міністерства оборони України відповідно до абзацу другого пункту 12 Положення відбувається до її затвердження Міністром оборони України. Це погодження не підміняє рішення Міністра оборони України про затвердження структури центрального апарату міністерства і не може розглядатися як його обов'язкова складова, а отже, не порушує закріпленого в пункті 2 частини першої статті 46 Закону ( 279-17 ) права міністра здійснювати керівництво міністерством. Аналогічну позицію Конституційний Суд України виклав у Рішенні від 25 лютого 2009 року N 5-рп/2009 (абзац другий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Попереднє погодження слід розглядати як один із засобів реалізації повноважень відповідним органом державної влади (посадовою особою), що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в абзаці третьому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 15 січня 2009 року N 2-рп/2009.
Таким чином, встановлений у Положенні порядок погодження Міністром оборони України з Першим віце-прем'єр-міністром України структури центрального апарату Міністерства оборони України обумовлений повноваженнями Кабінету Міністрів України у його взаємовідносинах з центральними органами виконавчої влади.
Наведене дає підстави для висновку про конституційність абзацу другого пункту 12 Положення в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 664 (пункт 6 Змін).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 51, 61, 63, 65, 67, 69, 73, 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України вирішив:
1. Визнати таким, що відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є конституційним), абзац другий пункту 12 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1080 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N 664 (пункт 6 Змін, що вносяться до Положення про Міністерство оборони України), в частині вимоги погоджувати з Першим віце-прем'єр-міністром України структуру центрального апарату Міністерства оборони України.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.