КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 3 вересня 2009 р. N 1156-р
Київ

Про схвалення Стратегічних напрямів та завдань
щодо залучення міжнародної технічної допомоги
і співробітництва з міжнародними фінансовими
організаціями на 2009-2012 роки

1. Схвалити Стратегічні напрями та завдання щодо залучення міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2009-2012 роки, що додаються.

2. Мінекономіки разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади здійснювати залучення, використання міжнародної технічної допомоги і співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями відповідно до Стратегічних напрямів та завдань, схвалених цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 вересня 2009 р. N 1156-р

Стратегічні напрями та завдання
щодо залучення міжнародної технічної допомоги
і співробітництва з міжнародними фінансовими
організаціями на 2009-2012 роки

Багаторічна співпраця України з державами-донорами та міжнародними фінансовими організаціями свідчить про необхідність формування нового підходу до розуміння ролі міжнародної технічної допомоги та ресурсів міжнародних фінансових організацій як взаємодоповнювальних інструментів реалізації державної політики міжнародної інтеграції України, економічного розвитку, забезпечення інтересів держави на зовнішньому ринку. Такий підхід узгоджується з основними принципами Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги, до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента України від 19 квітня 2007 р. N 325 і яка засвідчила згоду держав-донорів та міжнародних фінансових організацій об'єднати зусилля для підвищення ефективності допомоги, спрямованої на розвиток держав-партнерів.

Приєднання України до зазначеної Декларації та проголошення пріоритетних завдань розвитку держави, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток", а також продовження діалогу з ЄС щодо підписання Угоди про Асоціацію зумовили якісно нові завдання для України, пов'язані з необхідністю виконання вимог Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги в частині визначення державою-партнером пріоритетів залучення такої допомоги, створили передумови для підготовки Стратегічних напрямів та завдань щодо залучення міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2009-2012 роки (далі - Стратегічні напрями та завдання).

Підготовка Стратегічних напрямів та завдань зумовлена також необхідністю підвищення ефективності залучення та використання міжнародної технічної допомоги і ресурсів міжнародних фінансових організацій як додаткового ресурсу для подолання впливу світової фінансово-економічної кризи на економіку країни, підвищення її конкурентоспроможності, забезпечення сталого розвитку та розв'язання на цій основі найгостріших соціальних і економічних проблем.

Стратегічні напрями та завдання визначають загальні рамки співробітництва з державами-донорами, ЄС і міжнародними організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги і ресурсів міжнародних фінансових організацій, які стануть додатковим джерелом ресурсного забезпечення здійснення заходів Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток" і дадуть змогу консолідувати зусилля донорів з метою розв'язання пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку України.

Залучення міжнародної технічної допомоги та співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями у 2009-2012 роках здійснюватимуться за такими стратегічними напрямами:

1) підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інвестиційно-інноваційній основі;

2) підвищення соціальних стандартів життя та здоров'я громадян, гуманітарний розвиток, розвиток громадянського суспільства і забезпечення верховенства права;

3) усунення інфраструктурних обмежень;

4) сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України;

5) підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, захист держави і громадян.

За зазначеними напрямами передбачається розв'язання таких завдань:

1) за напрямом щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інвестиційно-інноваційній основі:

макроекономічна стабільність:

- підтримка платіжного балансу та цінової стабільності, підвищення рівня стабільності банківського сектору з метою створення сприятливого інвестиційного середовища;

- підвищення якості аналізу результатів, потенціалу та прогнозу соціально-економічного розвитку;

удосконалення регуляторної політики, поліпшення інвестиційного клімату, розвиток підприємництва та конкуренції на внутрішньому ринку:

- адаптація законодавства, що регламентує діяльність суб'єктів малого та середнього підприємництва, діяльність у сфері іноземного інвестування, а також здійснення державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності, до міжнародних норм з урахуванням світової практики;

- посилення впровадження конкурентної політики;

- забезпечення інноваційної спрямованості розвитку підприємництва, правова, фінансова та організаційна підтримка перспективних інвестиційних і інноваційних проектів у сфері малого підприємництва, стимулювання розвитку венчурного капіталу, лізингу, факторингу, розроблення і реалізація кластерних проектів;

- сприяння розвиткові експортної діяльності українських підприємств та її інтернаціоналізації, створенню системи підтримки експортної діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва;

- забезпечення доступності кредитів для суб'єктів малого та середнього підприємництва, формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва, удосконалення механізму мікрокредитування;

- стимулювання розвитку інвестиційної інфраструктури, підтримки підприємництва, зокрема у сільській місцевості, впровадження просвітницьких програм для широких верств населення з метою залучення їх до підприємницької діяльності;

- впровадження електронної реєстрації підприємців з використанням електронного цифрового підпису, електронної системи взяття на облік суб'єктів підприємницької діяльності, впровадження принципу "мовчазної згоди" під час видачі документів дозвільного характеру;

- удосконалення системи технічного регулювання та захисту прав споживачів, створення інфраструктури якості відповідно до вимог СОТ і ЄС;

- удосконалення нормативно-правової бази у сфері іноземного інвестування та сприяння створенню ефективного механізму досудового врегулювання інвестиційних спорів;

- сприяння створенню та забезпеченню функціонування ефективного механізму надання інвесторам комплексної допомоги під час оформлення та реалізації інвестиційних проектів за принципом "єдиного вікна";

- сприяння реалізації стратегічно важливих інвестиційних проектів, у тому числі шляхом удосконалення процедури підготовки відповідної техніко-економічної документації;

- приведення нормативних документів у сфері рибного господарства у відповідність з нормами acquis communautaire;

ефективна діяльність Кабінету Міністрів України:

- посилення інституційної спроможності центральних органів виконавчої влади щодо вироблення та реалізації державної політики з метою підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності економіки, організація обміну досвідом та підвищення кваліфікації кадрів;

- адаптація системи державної статистики до міжнародних норм і стандартів для ефективного моніторингу соціально-економічних перетворень;

- реформування податкової системи, зокрема удосконалення адміністрування податків;

- удосконалення механізму контролю під час перетинання державного кордону громадянами та переміщення товарів шляхом використання системи аналізу ризиків та постаудиту;

- розвиток багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" та інших інформаційних систем, створених за принципом безпаперового середовища;

- впровадження проектів електронного урядування в роботу органів державної влади;

- реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю;

- створення та забезпечення функціонування єдиної загальнонаціональної системи стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок, а також гарантування вкладів членів таких спілок;

- розроблення нормативно-правової бази для впровадження державного нагляду за фінансовими установами на консолідованій основі;

- удосконалення застосування процедури тимчасової адміністрації щодо фінансових установ, діяльність яких загрожує інтересам споживачів фінансових послуг;

- створення системи гарантування страхових виплат за договорами страхування життя;

- забезпечення ефективного управління державними фінансами, а саме зміцнення інституційного потенціалу та оптимізація функцій органів системи управління державними фінансами шляхом удосконалення стратегічного планування та середньострокового бюджетного прогнозування, підтримки реформи місцевих бюджетів;

- удосконалення системи управління державним боргом, розвиток ринку державних цінних паперів, поліпшення координації державного внутрішнього фінансового контролю, модернізація бухгалтерського обліку, створення єдиної централізованої інформаційної системи управління державними фінансами;

- реалізація стратегій розвитку регіонів, комплексного підходу до просторового регіонального планування та формування цільових інвестиційних планів розвитку територій; підвищення рівня спроможності органів державної влади до аналізу результатів, потенціалу та прогнозу соціально-економічного розвитку регіонів, а також до розроблення нового механізму реалізації державної регіональної політики;

- проведення адміністративно-територіальної реформи та реформи місцевого самоврядування відповідно до загальноприйнятих європейських принципів; розроблення і реалізація стратегії децентралізації та розмежування повноважень між органами влади різного рівня;

- удосконалення стратегії та інституційної структури протидії корупції, правової бази і системи внутрішнього контролю у сфері боротьби з корупцією; зміцнення потенціалу органів державної влади щодо запобігання проявам корупції;

- впровадження у національне законодавство міжнародних стандартів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;

- удосконалення системи ведення обліку та управління об'єктами державної власності;

- створення організаційних умов щодо залучення іноземних інвестицій для реалізації стратегічно важливих проектів Кабінету Міністрів України;

розвиток фінансового ринку:

- розвиток конкурентоспроможного ринку фінансових послуг; розширення доступу до ринку фінансових послуг; удосконалення системи нагляду за діяльністю фінансових установ;

- підвищення ефективності корпоративного управління;

- інституційне зміцнення функціонування організованого фондового ринку, розвиток ринку облігацій місцевих позик, удосконалення механізму акумуляції заощаджень суб'єктів ринку та їх спрямування відповідно до інвестиційних потреб економіки;

- створення ефективної системи іпотечного кредитування та механізму фінансового лізингу;

- впровадження механізму оцінки фінансового стану недержавних пенсійних фондів на засадах публічності; імплементація у національне законодавство міжнародних стандартів фінансового обліку та звітності небанківських фінансових установ;

- підвищення рівня надійності та прозорості механізму фінансування будівництва житла за рахунок коштів інвесторів;

- впровадження автоматизованої інформаційної системи приймання та аналізу звітності небанківських фінансових установ на основі принципів пруденційного нагляду;

впровадження сучасних принципів підтримки сільськогосподарських виробників та комплексне забезпечення споживачів харчовими продуктами власного виробництва, нарощення виробництва продукції тваринництва, рослинництва, рибництва:

- підвищення конкурентоспроможності сільського господарства, впровадження сучасних технологій, модернізація сільськогосподарського сектору з метою зменшення його енергозалежності та зниження собівартості виробленої продукції;

- сприяння розвиткові сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених за участю особистих селянських і фермерських господарств;

- розвиток інфраструктури агропромислового комплексу; створення механізму ефективного управління ризиками в сільськогосподарському виробництві;

- сприяння розвиткові громадських професійних організацій в аграрному секторі та підтримка фермерських господарств;

- формування прозорого ринку сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів;

- забезпечення належного рівня якості та безпеки сільськогосподарської продукції; оснащення сучасним обладнанням лабораторій з досліджень якості та безпеки харчових продуктів;

- підтримка розвитку агропромислового комплексу та забезпечення доступу на зовнішній ринок вітчизняних сільськогосподарських і продовольчих товарів в умовах членства у СОТ;

- сприяння розробленню та широкому впровадженню біологічних засобів захисту рослин та новітніх екологічно збалансованих технологій у сільськогосподарському виробництві;

- розвиток органічного виробництва з урахуванням практичного досвіду держав - членів ЄС; створення національної системи сертифікації виробництва органічної продукції, її переробки та продажу;

- врегулювання земельних відносин та землекористування; створення умов для функціонування ринку землі, забезпечення ведення державного земельного кадастру;

- створення системи збереження та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення; розроблення і впровадження технологій з відновлення деградованих малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь;

- розвиток сільськогосподарського підприємництва в м'ясо-молочному секторі; відновлення функціонування молочно-товарних комплексів, свиноферм із застосуванням новітніх технологій;

- удосконалення механізму державного контролю та нагляду за дотриманням санітарних і ветеринарно-санітарних вимог під час утримання тварин та виробництва харчових продуктів тваринного походження згідно з відповідними європейськими регламентами;

підвищення рівня енергозабезпечення економіки, ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та відновлюваних джерел енергії:

- допомога в досягненні цілей енергетичної стратегії з урахуванням міжнародних зобов'язань, передбачених Договором до Енергетичної хартії, Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, двосторонніми міжнародними договорами, а також вимогами європейського енергетичного законодавства;

- впровадження найкращої міжнародної практики регулювання в енергетичній сфері, розвиток внутрішнього ринку електроенергії; розроблення методики оцінювання активів учасників ринку електричної енергії та природного газу;

- створення державної системи моніторингу показників енергетичного балансу; проведення моніторингу показників енергоефективності;

- підвищення енергоефективності житлових будинків; зменшення обсягу витрат енергетичних і матеріальних ресурсів підприємств централізованого водопостачання та водовідведення;

- забезпечення надійності енергопостачання, оптимізація видобутку власних енергоресурсів, збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих з використанням нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії;

- впровадження енергозберігаючих і енергоефективних технологій та обладнання, забезпечення зниження енергоємності виробництва основних видів продукції, робіт та послуг; забезпечення зменшення обсягу витрат паливно-енергетичних ресурсів під час їх виробництва і транспортування;

- підвищення експортного потенціалу енергетики, переважно за рахунок продажу електроенергії, шляхом модернізації та оновлення генеруючих потужностей, ліній електропередачі, у тому числі міждержавних; наближення до технічних вимог енергетичного об'єднання європейських країн;

- будівництво та реабілітація гідроелектростанцій; збільшення виробничої потужності гідроенергетики, підвищення пікового потенціалу та збільшення обсягів виробництва електроенергії; підвищення рівня безпеки експлуатації та зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

- інтеграція Об'єднаної енергетичної системи України до синхронної зони енергетичного об'єднання країн Європи; забезпечення набуття Україною членства в Енергетичному співтоваристві; участь у формуванні європейської енергетичної політики та спільного енергетичного ринку;

- розвиток новітніх технологій виробництва біопалива з дотриманням вимог щодо забезпечення продовольчого балансу держави та збереження родючості земель сільськогосподарського призначення;

- розвиток ядерно-енергетичної галузі; впровадження окремих стадій технології виробництва ядерного палива;

- забезпечення збільшення обсягів виробництва урану для задоволення у повному обсязі потреб українських атомних електростанцій у 2015 році та розвиток цирконієвого виробництва з метою випуску цирконієвого прокату в обсягах, необхідних для виготовлення ядерного палива для власних потреб та для експорту;

- створення сучасних систем обліку газу, зокрема вдосконалення технологій вимірювання, що застосовуються під час транспортування природного газу, та приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами;

- науково-технічне забезпечення розвитку альтернативної енергетики, популяризація та впровадження науково-технічних досягнень у цій сфері;

- зниження рівня залежності національної економіки від імпорту нафтопродуктів; модернізація нафто- та газотранспортної систем, ремонт і реконструкція теплових мереж та котелень із застосуванням енергоефективного обладнання; будівництво нафтопереробного комплексу для переробки легкої каспійської нафти; зміцнення позицій України як транзитної держави нафти і газу;

- проведення аукціонів з продажу прав на послуги з передачі електроенергії міждержавними електричними мережами;

- імплементація в національне законодавство міжнародних стандартів у сфері енергетики;

формування інвестиційної та інноваційної інфраструктури, активізація інвестиційної діяльності, інноваційного попиту та трансферу технологій, інтеграція науково-технологічної сфери України у світове господарство:

- створення умов для відновлення конкурентоспроможності вітчизняного сектору наукових досліджень і розробок;

- створення сприятливих умов для участі потенційних учасників у формуванні та розвитку національних інноваційних кластерів;

- виконання галузевих і регіональних інноваційних програм за пріоритетами інноваційної діяльності, проведення моніторингу їх виконання, створення на цій основі інноваційних кластерів та їх розвиток;

- організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з питань інноваційного менеджменту;

- створення мережі спеціалізованих небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансової підтримки інноваційної діяльності;

- стимулювання фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності за рахунок власних коштів підприємств;

- оптимізація регіональних та міжрегіональних промислових комплексів;

- сприяння створенню промислових кластерів, передусім у наукоємних і високотехнологічних галузях виробництва, здатних істотно підвищити конкурентоспроможність реального сектора економіки;

- сприяння впровадженню у виробництво інноваційних наукоємних розробок з метою технологічного переоснащення реального сектора економіки, розвитку перспективних галузей ресурсозбереження;

- підвищення рівня інвестиційних можливостей для створення екологічно чистих технологій та їх передачі у сферу виробництва;

- розвиток новітніх технологій, проведення перспективних наукових досліджень за пріоритетами у сфері природничих, суспільних та гуманітарних наук;

- сприяння створенню та функціонуванню розгалуженої мережі центрів трансферу технологій, технопарків та інших інноваційних структур відповідно до потреб економіки і можливостей вітчизняного науково-технічного потенціалу;

- сприяння формуванню інвестиційної інфраструктури, індустріальних (промислових) парків, створенню регіональних інституцій із залучення іноземних інвестицій;

- формування баз даних, підтримка створення та забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи обробки та відбору інвестиційних пропозицій, використання міжнародних стандартів у підготовці інвестиційних проектів;

- впровадження найкращого міжнародного досвіду щодо посилення наукового контролю за станом водних живих ресурсів; забезпечення проведення на належному рівні наукових досліджень у сфері аквакультури;

- впровадження механізму страхування ризиків під час реалізації високотехнологічних інноваційних проектів;

- створення економічних стимулів розвитку наукових парків на базі вищих навчальних закладів і наукових установ, технологічних парків та інноваційних структур інших типів;

- реформування системи науково-технічної інформації, розширення можливостей доступу юридичних та фізичних осіб до такої інформації через Інтернет;

- проведення систематичних прогнозно-аналітичних і стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного та інноваційного розвитку з метою визначення пріоритетів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;

- впровадження навчальних програм, спрямованих на виховання у дітей та молоді творчого мислення, позитивного ставлення до інновацій;

2) за напрямом щодо підвищення соціальних стандартів життя та здоров'я громадян, гуманітарного розвитку, розвитку громадянського суспільства і забезпечення верховенства права:

модернізація системи охорони здоров'я:

- підвищення ефективності системи охорони здоров'я; впровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та ефективного механізму фінансування системи охорони здоров'я;

- удосконалення системи епідеміологічного нагляду за інфекціями, що керується засобами імунопрофілактики, відповідно до міжнародних стандартів;

- профілактика поширення ВІЛ-інфекції серед та за межами уразливих груп населення; забезпечення доступу до послуг з лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД; створення єдиної системи моніторингу та оцінки ефективності заходів, що здійснюються на національному та регіональному рівні;

- удосконалення діяльності мережі реабілітаційних центрів для споживачів ін'єкційних наркотиків з метою позбавлення їх наркотичної залежності та соціальної адаптації; розширення мережі спеціалізованих служб з надання соціально-медичних, інформаційних, психологічних і юридичних послуг уразливим групам населення;

- профілактика та запобігання поширенню захворювання на туберкульоз, діагностика, лікування, медико-соціальна реабілітація та диспансеризація хворих на туберкульоз; забезпечення безоплатності, доступності та рівних можливостей отримання протитуберкульозної допомоги;

- удосконалення механізму контролю за виробництвом, імпортом, реалізацією та рекламою фармацевтичної продукції, а також за якістю лікарських засобів і виробів медичного призначення у процесі їх виробництва та ввезення на територію України, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної фармацевтичної продукції;

- реформування служби крові шляхом реорганізації та зміцнення матеріально-технічної бази закладів переливання крові; підвищення рівня безпеки донорства, зокрема запобігання випадкам передачі інфекцій через кров, її компоненти та анатомічні матеріали для трансплантації;

- створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги; підготовка об'єктів медичної інфраструктури до обслуговування фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; підвищення якості медичного обслуговування і лікування дітей;

- структурна реорганізація системи медичного забезпечення; покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я, вірусологічних лабораторій, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби;

- формування ефективної системи контролю та управління якістю медичної допомоги через її стандартизацію, зокрема утворення загальнодержавного центру розроблення та моніторингу дотримання медичних стандартів;

- утворення біотехнологічного національного центру сучасної медицини та генетичного моніторингу;

сучасна і високоякісна освіта, підготовка кадрів:

- реформування системи освіти; комп'ютеризація навчального процесу, забезпечення навчальних закладів телекомунікаційними засобами доступу до Інтернету та програмними продуктами; удосконалення механізму поширення знань відповідно до стандартів ЄС;

- удосконалення системи зовнішнього незалежного оцінювання як обов'язкового критерію вступу до вищих навчальних закладів з метою забезпечення рівного доступу до освіти;

- реформування системи професійно-технічної освіти відповідно до соціально-економічної потреби і потреби ринку праці; впровадження нових форм співробітництва закладів професійно-технічної освіти, роботодавців та інших соціальних партнерів; децентралізація управління професійно-технічною освітою;

- підтримка спільних проектів наукових установ та університетів; посилення співпраці в рамках академічної роботи між такими установами та університетами; організація стажування аспірантів, молодих вчених за кордоном;

- удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації фахівців і робітничих кадрів з урахуванням потреби ринку праці та результатів прогнозування процесів економічного розвитку України;

розвиток культури:

- підготовка інфраструктури туристичної галузі, об'єктів культури до обслуговування фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

- підвищення рівня адміністративного і законодавчого забезпечення у сфері охорони культурної спадщини; виконання робіт з дослідження, реставрації та ремонту пам'яток культурної спадщини;

- зміцнення матеріально-технічної і методичної бази закладів сфери культури та мистецтва, у тому числі навчальних;

- підтримка талановитої молоді;

- модернізація закладів бібліотечної справи, створення та розвиток мережі інформаційного забезпечення у галузі культури, у тому числі центрів доступу до бібліотечних і музейних зібрань із застосуванням Інтернету;

- поглиблення двостороннього культурного співробітництва з іноземними державами;

підвищення якості життя, соціальний захист:

- забезпечення оптимального поєднання важелів економічного зростання в умовах дії ринкового конкурентного механізму та стійкого підвищення життєвого рівня населення з урахуванням Цілей розвитку тисячоліття ООН;

- покращення регулювання ринку праці; удосконалення регулювання державної політики у сфері зайнятості населення, створення рівних умов на ринку праці; удосконалення системи управління та державного нагляду за додержанням законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- реформування системи соціальних послуг з метою підвищення їх якості та ефективності, посилення адресності, а також забезпечення задоволення потреб отримувачів таких послуг;

- продовження реформування пенсійної системи;

- реалізація державної демографічної політики шляхом стабілізації і поліпшення демографічної ситуації, сприяння створенню умов, необхідних для нейтралізації і запобігання виникненню демографічних загроз;

- пропаганда здорового способу життя;

- реформування системи інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; пропаганда усиновлення, створення і забезпечення діяльності прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу відповідно до міжнародної практики;

- розбудова закладів соціальної реабілітації для неповнолітніх правопорушників;

- забезпечення повноцінного способу життя осіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями шляхом створення умов для інтеграції таких осіб у суспільство; вдосконалення системи надання реабілітаційних послуг;

- розвиток інфраструктури міжнародного дитячого центру "Артек";

- поліпшення стану охорони праці шляхом приведення показників виробничого травматизму до рівня європейських країн, використання кращого світового досвіду організації роботи у сфері охорони праці та безпечного проведення робіт;

удосконалення системи захисту прав людини:

- реформування системи кримінальної юстиції;

- реформування системи правосуддя, забезпечення її функціонування на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів;

- забезпечення дотримання принципу гендерної рівності;

- підвищення ефективності функціонування державної системи примусового виконання рішень судів та інших державних органів (посадових осіб);

- формування єдиної системи нотаріату;

- формування системи безоплатної правової допомоги;

- завершення формування системи адміністративних судів;

- впровадження механізму автоматичного розподілу судових справ між суддями; додержання принципу прозорості під час добору суддів, що претендують на зайняття посади в суді вищого рівня; забезпечення відкритого доступу до судових рішень;

- протидія корупції та забезпечення доброчесності в органах судової влади; удосконалення механізму притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;

- покращення організаційного забезпечення судів, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування;

- удосконалення системи ювенальної юстиції; впровадження принципів відновлювального (реституційного) правосуддя, альтернативних видів кримінальної відповідальності і виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

- покращення умов відбування покарання, лікування засуджених відповідно до міжнародних стандартів, зокрема рекомендацій Європейського комітету з прав людини та Ради Європи; удосконалення системи нагляду в установах виконання покарань і надання допомоги свідкам;

- утвердження партнерських відносин між державою та громадянином шляхом удосконалення системи надання адміністративних послуг;

розвиток громадянського суспільства:

- удосконалення механізму участі громадян у прийнятті державних рішень; зміцнення демократичних основ проведення виборів та референдумів;

- розроблення та впровадження ефективного механізму налагодження комунікації між органами виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства;

- удосконалення системи громадського контролю за діяльністю органів державної влади та їх посадових осіб, оцінки та моніторингу ефективності діяльності влади;

- впровадження механізму державного замовлення щодо надання інститутами громадянського суспільства окремих послуг на конкурсних засадах;

- підвищення рівня громадянської культури суспільства, громадянської освіти різних вікових груп населення;

- організація підвищення кваліфікації працівників структурних підрозділів органів виконавчої влади з питань взаємодії з громадськістю, зокрема дистанційного навчання;

- підтримка діяльності консультативно-дорадчих органів при органах виконавчої влади (громадських рад);

- реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

- розвиток лідерських якостей молоді;

3) за напрямом щодо усунення інфраструктурних обмежень:

будівництво сучасних транспортних коридорів та інтегрування до загальноєвропейської інфраструктури:

- підвищення ефективності використання транзитного потенціалу України шляхом модернізації і розширення національної транспортної мережі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту;

- розширення мережі автомобільних доріг та поліпшення їх транспортно-експлуатаційного стану; будівництво, реконструкція і капітальний ремонт автомобільних доріг, мостів та дорожньої інфраструктури, насамперед доріг М-03, М-06, кільцевої дороги у м. Києві;

- впровадження нових технологій і вдосконалення системи управління в транспортній галузі для підвищення рівня безпечності перевезень усіма видами транспорту, екологічної безпеки та енергоефективності;

- підвищення пропускної спроможності за напрямами залізничного сполучення, зокрема за напрямом Знам'янка - Долинська - Миколаїв - Херсон - Джанкой, шляхом будівництва другої колії, електрифікації та модернізації систем сигналізації і зв'язку;

- створення інтегрованої інформаційної системи обліку міжнародних перевезень;

- розвиток інфраструктури митних і прикордонних органів, зокрема будівництво та реконструкція пунктів пропуску через державний кордон; забезпечення прикордонних і митних підрозділів сучасним обладнанням;

- поглиблення міжнародного співробітництва та аналітична підтримка у космічній сфері;

- створення організаційних і правових умов щодо залучення інвестицій для реалізації інфраструктурних проектів у рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; підготовка рухомого складу і об'єктів транспорту, зв'язку та інформатизації до обслуговування фінальної частини зазначеного чемпіонату;

модернізація муніципальної інфраструктури:

- реформування системи житлово-комунального обслуговування, створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг; зменшення регіональних диспропорцій щодо якості та рівня забезпечення населення житлово-комунальними послугами;

- впровадження державних житлових соціальних стандартів;

- комплексна модернізація та технічне переоснащення житлово-комунального господарства (систем тепло-, водопостачання, водовідведення та очисних споруд);

- створення системи моніторингу аварійних об'єктів житла і комунальної інфраструктури;

- впровадження нових форм господарювання у сфері обслуговування житлового фонду; розвиток державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства; допомога у випуску муніципальних цінних паперів;

- будівництво об'єктів спортивної, транспортної та соціальної інфраструктури; підвищення кваліфікації фахівців, які будуть залучені до обслуговування учасників та вболівальників під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

- розроблення техніко-економічної документації та інвестиційних проектів у рамках муніципальних програм у сферах з низьким рівнем інвестиційної привабливості;

- створення організаційних і правових умов щодо залучення інвестицій для реалізації регіональних програм розвитку берегової інфраструктури з приймання, переробки та транспортування рибної продукції;

сучасні засоби зв'язку:

- розвиток інформаційної інфраструктури, вітчизняного виробництва програмних і технічних засобів, розширення доступу до телекомунікаційних послуг, впровадження новітніх інформаційних технологій;

- створення передумов для впровадження системи суспільного телебачення і радіомовлення; впровадження цифрового мовлення;

- надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку належної якості та сприяння розширенню їх переліку;

4) за напрямом щодо сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України:

адаптація законодавства України до законодавства ЄС, зокрема у сфері прикордонного, митного та інших видів контролю, що застосовуються державою під час переміщення товарів; у сфері цивільної авіації;

здійснення заходів у рамках співпраці з Європейською агенцією з безпеки авіації;

адаптація процедури оцінки впливу на навколишнє середовище до вимог ЄС;

впровадження європейських принципів державної підтримки рибного господарства;

оцінка підприємств, їх нематеріальних активів, об'єктів права інтелектуальної власності та земельних ділянок;

впровадження принципів Європейської хартії малих підприємств;

реалізація положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема в частині створення зони вільної торгівлі;

виконання Плану дій щодо вільного переміщення промислової продукції в рамках приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА);

підтримка імплементації положень "Порядку денного асоціації Україна - ЄС";

підтримка здійснення координації державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції;

підтримка виконання річних національних програм з підготовки України до набуття членства в НАТО;

розвиток можливостей України у сфері повітряних перевезень шляхом участі в операціях і місіях ЄС і НАТО;

розвиток науки в рамках наукових програм ЄС і НАТО;

гармонізація національного законодавства у санітарній та фіто-санітарній сфері з нормами та принципами угод СОТ, нормами acquis communautaire;

модернізація інституту державної служби відповідно до стандартів ЄС;

забезпечення належного рівня поінформованості громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, створення умов для свідомого самовизначення громадян щодо приєднання до ЄС і НАТО;

інтеграція державних телерадіокомпаній до європейських комунікаційних мереж;

підтримка транскордонного співробітництва та культурних зв'язків; сприяння інтеграції української молоді до європейської молодіжної спільноти;

розроблення та забезпечення впровадження проактивної цільової маркетингової стратегії формування позитивного інвестиційного іміджу України за кордоном;

сприяння розвиткові інвестиційних територій і формуванню інвестиційної інфраструктури шляхом поглиблення транскордонного співробітництва;

реформування публічної адміністрації з метою інтеграції України до європейського адміністративного простору;

5) за напрямом щодо підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, захисту держави і громадян:

сталий розвиток довкілля та охорона навколишнього природного середовища:

- збереження біо- та ландшафтного різноманіття, забезпечення його невиснажливого використання і відтворення, розширення екомережі; відновлення екосистем Карпат, басейнів річок Тиси та Західного Бугу, акваторії Азовського і Чорного морів;

- збереження, відтворення, раціональне використання, охорона та поліпшення умов існування водних живих ресурсів;

- зменшення загрози деградації земель та забезпечення їх невиснажливого використання;

- забезпечення виконання положень Конвенції про оцінку впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті відповідно до вимог законодавства;

- підвищення інституційного забезпечення моніторингу та оцінки екологічних ризиків, розроблення і впровадження інтегрованого механізму управління водними ресурсами; застосування фітотехнологій для ліквідації промислових забруднень, очищення сільськогосподарських і водних ресурсів;

- впровадження сучасних технологій підготовки питної води, будівництво та реконструкція водозаборів з поверхневих і підземних джерел, приведення стандартів якості питної води у відповідність з вимогами ЄС;

- підвищення рівня оперативності проведення моніторингу екологічного стану ландшафтів з використанням даних дистанційного зондування землі з космосу;

- удосконалення системи управління у сфері поводження з відходами з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів; забезпечення повного знешкодження непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин, що накопичилися на території України; зменшення негативного впливу на стан довкілля під час створення та експлуатації об'єктів альтернативної енергетики;

- екологізація виробництва, зокрема впровадження новітніх наукових досягнень, енергоефективних ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

- підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища, зокрема створення державної системи інформування населення, ефективної системи екологічної освіти, забезпечення участі громадськості в прийнятті екологічно значущих рішень;

- реконструкція, модернізація і технічне переоснащення об'єкта "Укриття"; будівництво нового безпечного конфайнмента та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему; будівництво заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, промислового комплексу з поводження з твердими радіоактивними відходами та сховища відпрацьованого ядерного палива;

- виконання Загальнодержавної екологічної програми в частині поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; моніторинг поводження з радіоактивними відходами чорнобильського походження та радіаційно-екологічний моніторинг в межах зони відчуження; створення центральної аналітичної лабораторії для категоризації радіоактивних відходів зони відчуження;

- модернізація систем радіаційного і дозиметричного контролю на радіаційно забрудненій території;

- проектування та будівництво централізованого сховища для відпрацьованого палива українських атомних електростанцій з реакторами типу ВВЕР та сховища для високоактивних та довгоіснуючих радіоактивних відходів, які утворилися від переробки відпрацьованого ядерного палива зазначених електростанцій відповідно до міжнародних стандартів безпеки;

- розроблення нових методів очищення навколишнього середовища та оцінки довготривалого ефекту іонізуючого випромінювання; переведення уранопереробних установок в екологічно безпечний стан та забезпечення захисту населення від негативного впливу іонізуючого випромінювання;

- покращення регулювального контролю за джерелами іонізуючого випромінювання; створення інфраструктури поводження з високоактивними відпрацьованими джерелами іонізуючого випромінювання, запобігання незаконному обігу таких джерел;

- підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків українських атомних електростанцій;

- запобігання розповсюдженню технологій, патогенів і поширенню знань, які можуть бути використані в процесі розроблення біологічної зброї, зокрема встановлення системи загальнодержавного спостереження та повідомлення про захворювання; розширення загальнодержавної мережі діагностичних лабораторій, які вивчають особливо небезпечні патогени;

- розвиток конверсійної інфраструктури, а саме утилізація запасів окислювачів рідкого ракетного палива (меланжів) та протипіхотних мін типу ПФМ-1 (ПФМ-1с); виконання Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачу протипіхотних мін та про їхнє знищення;

- підвищення рівня технічного оснащення державної метрологічної системи;

здійснення заходів щодо запобігання глобальним кліматичним змінам:

- впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, нарощування обсягів використання відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії, модернізація промисловості;

- розроблення довгострокових національних стратегій щодо охорони навколишнього природного середовища;

захист держави та громадян:

- поглиблення взаємодії із зарубіжними партнерами у сфері боротьби з тероризмом і корупцією, протидія контрабанді та незаконній міграції, забезпечення енергетичної безпеки і нерозповсюдження зброї масового знищення;

- запобігання і протидія торгівлі людьми, захист і допомога жертвам торгівлі людьми та їх реабілітація;

- посилення спроможності правоохоронних органів у протидії міжнародному тероризму, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю;

- підвищення ефективності контролю за переміщенням товарів, що підлягають експортному контролю, товарів подвійного призначення, за незаконним переміщенням зброї масового ураження, її компонентів, наркотиків і прекурсорів;

- боротьба з корупцією в митних і прикордонних органах;

- створення систем аналізу ризику та кримінального аналізу відповідно до міжнародних стандартів;

- підвищення рівня взаємосумісності Збройних Сил України із збройними силами держав - членів НАТО;

- підтримка участі України у навчаннях, миротворчих та інших операціях і місіях ЄС і НАТО;

- сприяння завершенню договірно-правового оформлення державного кордону та остаточному вирішенню питань щодо його делімітації і демаркації;

- сприяння реформуванню сектору безпеки та оборони, зміцненню військових можливостей держави та її можливостей у сфері безпеки, відповідного ресурсного забезпечення;

- розвиток військової інфраструктури та інноваційних технологій для Збройних Сил України; модернізація та оновлення озброєння і військової техніки, удосконалення системи підготовки особового складу, порядку військової стандартизації та кодифікації і системи медичного забезпечення;

- створення Державної диспетчерської служби екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером "112"; підвищення ефективності системи реагування на надзвичайні ситуації.

З метою подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та забезпечення сталого економічного розвитку в першочерговому порядку передбачається виконання таких завдань за рахунок міжнародної технічної допомоги і ресурсів міжнародних фінансових організацій:

- підвищення рівня стабільності банківської системи, довіри до неї;

- підвищення конкурентоспроможності національної економіки, зокрема впровадження енергозберігаючих енергоефективних технологій, забезпечення зниження енергоємності виробництва, розвиток інфраструктури, впровадження інновацій у реальному секторі економіки;

- забезпечення ефективного функціонування системи соціальної допомоги, зокрема покращення регулювання ринку праці; удосконалення політики зайнятості, системи управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням; продовження реформування пенсійної системи.