КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА
21.07.2009

Справа N 22-а-21373/08

Про визнання окремих положень постанови Кабінету Міністрів України
від 03.01.2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших
соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування
яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" незаконними

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді Шведа Е.Ю., суддів: Хрімлі О.Г. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБИ_1 до Кабінету Міністрів України про визнання окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" незаконною, ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" незаконними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2008 року позов задоволено частково, а саме: визнано постанову Кабінету Міністрів України N 1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" незаконною в частині 19, 91 грн. щодо підпункту "а", "б" п. 2 в частині пенсій, додаткових пенсій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ). В іншій частині позову відмовлено.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва обґрунтовано тим, що станом на час розгляду справи положення постанови в цій частині не були приведені у відповідність до Конституції України ( 254к/96-ВР ) як основного закону держави та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" ( 107-17 ).

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України ( 2747-15 ), суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку, що для розрахунку підвищень у відповідності до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) у 2007 році необхідно виходити з соціальної категорії "мінімальна пенсія за віком", але з огляду на відсутність її грошового розміру щодо Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), потрібно керуватися розміром мінімальної соціальної гарантії як бази нарахування у відповідності до положень ст. 46, зокрема її третьої частини, Конституції України ( 254к/96-ВР ), положень Закону України "Про прожитковий мінімум" ( 966-14 ), прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, колегія суддів погоджується з даним висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, є особою віднесеною до 2 категорії та отримує пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) та ст. ст. 51, 55 Закону України "Про України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

Постановою Печерського районного суду від 30 серпня 2007 року позивачу відмовлено в задоволенні позову про зобов'язання здійснення розрахунку додаткової пенсії відмовлено з тих мотивів, що розрахунок додаткової пенсії позивача здійснювався виходячи з 19 грн. 91 коп., встановлено постановою КМ України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N 1 від 03.01.2002 року (далі - постанова N 1). Позивач з метою здійснення захисту своїх інтересів в частині належного розрахунку і отримання додаткової пенсії просить визнати незаконною підпункт "а", "б" пункту 2 постанови N 1 в частині пенсій, додаткових пенсій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

Пунктом 2 Постанови N 1 встановлено розмір грошової суми - 19 грн. 91 коп., виходячи з розміру якої провадиться розрахунок пенсій, додаткових пенсій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

Відповідно до ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та Законами України.

Згідно з ст. 9 КАС України ( 2747-15 ) суд вирішує справи на підставі Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР ), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Ст. 22 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З пункту 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) вбачається, що виключно законами визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види соціального забезпечення.

Згідно з ч. 6 ст. 46 Конституції України ( 254к/96-ВР ) пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" ( 2017-14 ) до числа основних державних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком, яка не може бути нижчою від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Законом України "Про прожитковий мінімум" ( 966-14 ) визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема: для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальний виплат виходячи з вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України, формування Державного бюджету України ( 835-17 ) та місцевих бюджетів.

Станом на 2007 рік постанова N 1 діяла і визначила базу нарахування підвищень, які передбачені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) у розмірі 19 грн. 91 коп. без зазначення того, що ця сума є мінімальною пенсією за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць у відповідних розмірах, найменшим з них є 380 грн. (з подальшим перерахуванням) - для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що розрахунок підвищень, визначений Кабінетом Міністрів України повинен ґрунтуватися на розмірі мінімальної пенсії за віком як бази нарахувань, яка згідно з положенням ст. 46 Конституції України ( 254к/96-ВР ) не може бути меншою у 2007 році ніж 380 грн. Для розрахунку підвищень у відповідності до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) у 2007 році необхідно виходи з "мінімальної пенсії за віком", яка визначена Законом. Тому, постанова N 1 в частині 19 грн. 91 коп. щодо підпункту "а", "б" пункту 2 в частині пенсій, додаткових пенсій, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) є незаконною.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач 20.03.2007 року набув статус пенсіонера, якому пенсія нараховувалася у відповідності до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) і до нього була застосована постанова N 1, тому позивачем не пропущено строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апеляційної скарги щодо того, що виплати, які передбачені пп. "а", "б" п. 2 постанови N 1 є додатковими пенсіями, а не основним джерелом існування, оскільки передбачені законом підвищення до пенсії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень.

Крім того, судовою колегією не приймаються до уваги посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом ( 1058-15 ), оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 27 липня 2009 року.

Головуючий, суддя Е.Ю.Швед

Судді: О.Г.Хрімлі

А.М.Горяйнов