КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
III сесія VI скликання

РІШЕННЯ
19.02.2009 N 58/1113

Про затвердження загальноміської комплексної
програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011"

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 3, 7 Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", частини другої статті 4, частин першої, третьої, четвертої статті 5, частини третьої статті 10 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", Закону України "Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки", Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями", Декларації "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" та з метою створення ефективної системи підтримки сім'ї, дітей та молоді, забезпечення сприятливих умов становлення, розвитку і самореалізації молодого покоління в місті Києві Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити загальноміську комплексну програму "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011" згідно з додатком.

2. Встановити, що Головне управління у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є відповідальним за виконання загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011".

3. Головним управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), задіяним у виконанні загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011", передбачати видатки на її реалізацію при формуванні бюджетних запитів на 2009 та наступні роки в межах граничних обсягів видатків.

4. Головному управлінню у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) раз на півроку подавати Київській міській раді звіт про хід виконання загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011".

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань сім'ї, молоді та спорту та постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток
до рішення
Київської міської ради
від 19.02.2009 N 58/1113

Загальноміська комплексна програма
"сім'я, діти, молодь міста києва. 2009-2011"

Структура програми

Загальноміська комплексна програма "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011" (далі - Програма) складається з двох розділів. У першому - "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОГРАМИ" - визначена мета, основні завдання, очікувані результати, підходи та головні принципи формування, система реалізації, управління, фінансування й контролю за здійсненням програми. Другий розділ - "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ЗАХОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ СТОСОВНО СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ м. КИЄВА" - визначає основні напрями діяльності в галузі реалізації державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді в місті Києві, які являють собою систему комплексних заходів щодо вирішення нагальних проблем у певній сфері їх життєдіяльності.

Державна політика стосовно сім'ї, дітей та молоді в місті Києві має таке спрямування:

1. Забезпечення ефективності реалізації державної сімейної політики.

2. Працевлаштування й розвиток підприємницьких ініціатив молоді.

3. Соціальна підтримка і надання соціальних послуг сім'ї, дітям та молоді.

4. Підвищення освітнього потенціалу, сприяння творчому й інтелектуальному розвиткові дітей та молоді, їх національно-патріотичному вихованню.

5. Формування здорового способу життя, оздоровлення та організація змістовного дозвілля, профілактика негативних явищ серед підростаючого покоління.

6. Заходи із організації позашкільної освіти.

7. Розвиток громадської активності підростаючого покоління, залучення молоді до роботи в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування.

8. Розвиток міжнародного співробітництва у сфері державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді.

9. Науково-методичне та інформаційне забезпечення здійснення державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді.

Розділ 1.
Концептуальні засади програми

1.1. Становище сім'ї, дітей і молоді м. Києва та
необхідність впровадження програми як засобу реалізації
комплексних дій у галузі соціальної та молодіжної політики

Стабільність держави й економічний розвиток суспільства значною мірою залежать від соціального становища дітей, сім'ї, молоді, ставлення держави до їх проблем, інтересів та потреб. Становище сім'ї як структурної соціальної одиниці значною мірою відображає в собі загальний стан усього суспільства, всі суперечливості й наслідки процесів, які відбуваються в ньому. За умов сучасної економічної і політичної ситуації в Україні інституція сім'ї зазнає серйозних матеріальних та морально-психологічних труднощів і випробувань. Зміна або втрата певних усталених соціальних цінностей зачіпає безпосередньо і сімейні цінності, зумовлює кризові явища у функціонуванні сім'ї як соціального інституту. Проблеми трансформаційного періоду в українському суспільстві відбилися на соціально-економічному стані та умовах життя всіх категорій сімей. Особливо вони позначилися на становищі молодих сімей, від становлення й соціального самопочуття яких значною мірою залежить сьогодення і майбутнє України.

Ключову роль у здійсненні поступального розвитку суспільства відіграє молодь. Саме молодь є найбільш динамічною частиною громадянського суспільства, генератором та провідником нових ідей, у тому числі ідеї інтеграції України до світової спільноти, наближення якості життя населення країни до світових стандартів. Тому успішність будь-яких суспільно-економічних і політичних перетворень у країні залежить від умов соціалізації й розвитку молодого покоління. Молодіжна політика в Україні визнана одним із пріоритетних напрямів державної політики. Для суспільства це має принципове значення, адже саме молодь є тією соціальною групою, яка вирішальним чином визначає зміст і характер майбутнього, акумулює в собі перспективні тенденції суспільного розвитку. Суспільство, сім'я, школа, громадськість неодмінно ставлять перед собою завдання виховати людину-громадянина, тобто особистість з певним набором рис, якостей та характеристик, яка вміє жити спільно з іншими, дотримуючись норм співжиття, що були побудовані та ґрунтувалися на історії, традиціях, надбаннях своїх попередників, склалися на національному ґрунті.

Отже, неможливо розглядати категорію молоді окремо від сім'ї та дітей. Тільки комплексний підхід, який передбачає цілеспрямовану роботу із сім'єю, дітьми та молоддю на державному рівні, забезпечить створення умов для становлення й розвитку дітей та молоді і як майбутнього, і як сьогодення країни.

Поліпшення соціального становища й соціального самопочуття сім'ї, дітей та молоді є одним з найважливіших завдань для органів державної влади України в цілому та м. Києва, зокрема. Для органів державної влади і місцевого самоврядування м. Києва це питання набуває особливого звучання з огляду на статус міста як столиці України та трансформації його у сучасний європейський мегаполіс. Київ перетворюється на потужний центр, де зосереджена найбільш активна, мобільна, талановита молодь, яка прагне реалізувати свій внутрішній потенціал саме в столиці, оскільки в регіонах часто не бачить для себе перспектив.

У м. Києві проживає 1008,4 тис. молодих людей віком від 14 до 35 років, які становлять 38 % усього населення столиці. Проте місце підростаючого покоління в суспільному житті визначається не лише значною часткою в структурі населення, але й особливостями його соціального становлення, суспільним призначенням. Адже діти та молодь, з одного боку, як одні з найбільш соціально незахищених верств суспільства мають бути об'єктом здійснення державної політики, а з іншого боку, саме молоді люди виступають провідником демографічного, соціально-економічного, політичного й духовного поступу, визначальним чинником перетворень, адекватних назрілим потребам та викликові часу, і є одним із суб'єктів реалізації цієї політики.

Завдяки об'єднанню зусиль державних органів і громадських організацій в м. Києві вдалося реалізувати такі комплексні міські програми як "Столична освіта", "Здоров'я киян", "Турбота", "Молодь міста Києва на 2001-2005 роки", "Українська родина" й інші; розпочато реалізацію програми "Молодь міста Києва на 2006-2008 роки". Це позитивно вплинуло на процес соціалізації дітей та молоді столиці, на соціальне самопочуття молодої сім'ї.

Поліпшилася робота щодо стимулювання розвитку молодіжного підприємництва і вирішення проблем зайнятості молоді, у тому числі й сприяння вторинній зайнятості. Якщо у 2001 році службами зайнятості в місті було працевлаштовано 5,6 тис. молоді, то у 2004 році - уже 11,3 тис. осіб. Упродовж 2003-2007 рр. лише через Молодіжну біржу праці було працевлаштовано майже 11 тис. молодих людей, з них приблизно 5 тис. - на постійну роботу, понад 6 тис. юнаків і дівчат у складі трудових молодіжних загонів виконували тимчасові та громадські роботи з благоустрою міста. Однак ще має місце питання інформаційного забезпечення вирішення проблеми зайнятості молоді в м. Києві.

Міські органи влади і громадські організації значну увагу приділили наданню соціальних послуг різним категоріям сімей, дітей та молоді. У місті на кінець 2007 року працює 106 спеціалізованих соціальних служб, які надають соціальні послуги різним категоріям сімей, дітей та молоді, 36 консультаційних пунктів, які працювали в закладах соціального спрямування. Більше половини київських дітей і молоді щорічно оздоровлюються в дитячих санаторіях та здравницях. Протягом останніх років понад 50 тис. осіб із київських родин отримують різноманітні соціальні послуги з питань виховання дітей, подолання кризових явищ у взаємостосунках між членами родини, підготовки молоді до подружнього життя тощо.

З 2002 року розпочали працювати студентські соціальні служби, послугами яких нині користуються студенти 7 вищих навчальних закладів. У місті продовжено практику виплати щомісячних іменних стипендій і премій Київського міського голови для представників творчої молоді, кращих студентів вищих навчальних закладів. Стипендії для обдарованої молоді засновано також у більшості районів міста. У 2008 році 150 студентів отримали стипендію Київського міського голови з нагоди Дня студента у розмірі 300 грн. щомісяця. Крім того, 50 молодих киян отримали одноразову Премію Київського міського голови для обдарованої молоді у розмірі 1700 грн.

На базі вищих навчальних закладів столиці III - IV рівня акредитації у 2007 році створено мережу філій Київського молодіжного центру праці, які покликані інтегрувати студентську молодь у молодіжний рух столиці, а також донести ініціативи міської влади до конкретного студента.

Саме на базі філій Київського молодіжного центру праці, яких станом на 2008 рік вже функціонує 15, з 2009 року планується започаткувати стипендію Київського міського голови із залучення молоді до державної служби. Дана стипендія створюється з метою відбору кращих студентів столиці та залучення їх до роботи в органах виконавчої влади.

На загальноміському рівні з'явилися позитивні зрушення у вирішенні проблем проведення молоддю вільного часу. В місті збереглася й активно розвивається розгалужена мережа закладів соціально-культурного призначення. Станом на кінець 2008 року в м. Києві функціонували 138 бібліотек, 46 закладів культури клубного типу, 39 кінотеатрів, 24 музеї (разом з відділами і філіями), 22 театри, 62 музичні школи та школи мистецтв, 110 спортивних шкіл і клубів, 169 підліткових клубів, у яких функціонують 940 гуртків.

Новим змістом наповнилася робота щодо залучення дітей та молоді до активної громадської активності, підтримки дитячих і молодіжних громадських організацій, органів студентського самоврядування (у м. Києві зареєстровано 173 молодіжні організації, у тому числі студентські, 30 дитячих громадських організацій та 6 спілок).

При Київській міській державній адміністрації активно діє Рада з питань молодіжної політики, до складу якої входять представники дитячих і молодіжних громадських організацій. Головним управлінням у справах сім'ї та молоді запроваджено новий порядок надання фінансової підтримки молодіжним і дитячим громадським об'єднанням, що дозволить у наступні роки підвищити роль молодіжного громадського руху в столиці. Київський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді столиці активно підтримував розвиток взаємодії з громадськими, благодійними організаціями. Понад 60 неурядових організацій столиці надають безкоштовні соціальні послуги різним групам сімей, дітей та молоді.

Поліпшується інформаційне забезпечення здійснення в місті державної політики у сфері сім'ї, дітей та молоді. Щотижня на міських каналах виходить інформаційно-публіцистична телепрограма соціального спрямування "Молодіжна телевізійна служба", надавалася підтримка у виданні безкоштовних газет для київських студентів "Х-клас". Головним управлінням у справах сім'ї та молоді ВОКМР (КМДА) створено у 2007 році молодіжне друковане видання "За Молодь", яке розповсюджується серед студентів ВНЗ м. Києва. Крім того, створено молодіжний ВЕБ-портал "SMS.GOV.UA", який служить інформаційним буфером між громадськістю та столичною владою у контексті реалізації молодіжної політики.

У місті створена система організаційно-управлінських структур (управління і відділи у справах сім'ї та молоді) й мережа соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Крім того, Київською міською державною адміністрацією створена і діє мережа установ, які надають різноманітні соціальні послуги сім'ї, дітям та молоді, зокрема: Київський молодіжний центр праці. Київський міський центр сім'ї "Родинний дім", Центр роботи з жінками та створені при ньому інформаційно-консультативний центр і притулок для жінок, які зазнали насильства в сім'ї, Притулок для дітей, Медико-оздоровчий соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх, Центр соціального розвитку підлітків і молоді "Зміна". У 2007 році створено Молодіжний бізнес-інкубатор.

У 10 районах міста Києва функціонують 184 клуби за місцем проживання, які щомісяця відвідують понад 15 тис. дітей та молоді.

На сьогодні ця система користується великою популярністю. Поряд із задоволенням своїх культурно-оздоровчих потреб вихованці мають змогу поліпшити свої знання, розширити світогляд, удосконалити вміння і навички, набуті в навчальних закладах.

Незважаючи на те, що більшість клубів за місцем проживання успішно функціонує, завоювали заслужений авторитет і мають своїх постійних учасників, за останні 5 років спостерігається тенденція до зменшення їх кількості, перепрофілювання та скорочення площ приміщень, відведених для користування даними закладами, підвищення оплати за відвідування клубів, зменшення переліку соціально незахищених категорій дітей та молоді, яким надано право безкоштовно користуватися послугами закладів позашкільної освіти.

З метою розширення мережі позашкільних навчальних закладів і спектра послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді, збільшення кількості відвідувачів, більш ефективного використання навчальної, матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, необхідно централізувати діяльність всіх дитячо-юнацьких, молодіжних, фізкультурно-оздоровчих клубів за місцем проживання м. Києва в межах компетенції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Для виконання заходів із організації позашкільної освіти необхідно заборонити перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття клубів за місцем проживання та здійснити передачу майна всіх цих клубів до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Усупереч значним зусиллям міської влади для значної частини мешканців столиці все ще залишаються гострими проблеми бідності, безробіття, безпритульності, відсутності доступних соціально-культурних закладів, особливо за місцем проживання.

Потребує вдосконалення соціальна робота з дітьми та молоддю - надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних, юридичних та інших послуг сім'ям, дітям та молоді. Цю діяльність разом з іншими структурними підрозділами Головного управління у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує Київський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді утворюються, реорганізуються і ліквідуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, належать до сфери їх управління і підпорядковуються відповідно органу виконавчої влади чи виконавчому органу міської, селищної, сільської ради.

Забезпечення реалізації на території м. Києва державної політики стосовно сім'ї, дітей, молоді, здійснення управління у цій сфері відповідно до рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року N 584/744 покладається на Головне управління у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Тому для ефективного розвитку соціальної інфраструктури столиці великого значення набуває чітка система координації, управління та підпорядкування, адже спорідненість функцій Київського молодіжного центру праці, Київського міського центру сім'ї "Родинний дім", Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді певною мірою викликала дублювання функцій і неузгодженість дій, що в свою чергу впливає на ефективність здійснення на території м. Києва державної політики стосовно сім'ї, дітей, молоді.

Існує також низка невирішених проблем, які стосуються демографічної ситуації в місті, шлюбів, стану репродуктивного здоров'я, виховання дітей у сім'ї. Так, розлучення у м. Києві за останні роки становлять 56 % від загальної чисельності шлюбів. Така ситуація зумовила впровадження у м. Києві програми підготовки молоді до подружнього життя спільно з відділами реєстрації актів цивільного стану, яка з 2008 року діє у всіх районах м. Києва, а також програм, спрямованих на виховання відповідального батьківства.

Хоча рівень зайнятості молоді столиці у віці 25 - 29 років та у віці 30 - 34 роки перевищує загальноукраїнські показники відповідно на 9,1 % та 4,7 %, а рівень молодіжного безробіття - найнижчий серед регіонів країни, значна частина молоді зайнята у тіньовому секторі економіки, що негативно впливає на економічний стан міста, призводить до того, що молодь піддається з боку роботодавців різноманітним утискам та порушенням їх прав. У місті виникла нагальна потреба перенесення пріоритетів у бік профорієнтаційної роботи серед молоді Києва на виробничі професії, підвищення рейтингу навчання у вузах I - II рівнів акредитації (технікумах, ПТУ).

Болючою проблемою для міста є питання забезпеченості житлом. Упродовж 2003-2007 рр. з міського бюджету було виділено 101,3 млн. грн. на пільгове довготермінове кредитування будівництва житла молодим сім'ям і одиноким молодим громадянам, поліпшити свої житлові умови змогли тільки 1637 молодих сімей та одиноких молодих громадян, тоді як у черзі на отримання такого кредиту в районах міста перебуває понад 12 тис. молодих сімей та одиноких молодих громадян.

Упродовж останніх років не вдалося зупинити тенденцію зростання соціально небезпечних хвороб, у першу чергу ВІЛ-інфекції та СНІДУ, показники поширеності яких у місті залишаються вищими від загальноукраїнських показників. У молодіжному середовищі недостатньо розвинуто прагнення вести здоровий спосіб життя, не мають широкої популярності активні форми проведення дозвілля. Викликає стурбованість рівень розповсюдження й доступність закладів грального бізнесу в столиці. У місті встановлено більше 16 тис. ігрових автоматів, частина з яких розміщена безпосередньо біля шкіл, лікарень, житлових будинків. Така безконтрольна доступність фактично сприяє поширенню ігроманії серед дітей, молоді м. Києва. Невпорядкованість законодавства у сфері грального бізнесу позбавляє державні органи, органи місцевого самоврядування можливостей реально контролювати і впливати на діяльність, місце розташування, доступ дітей, молоді до гральних автоматів. Тому така ситуація потребує перш за все законодавчого врегулювання.

Високим залишається рівень правопорушень та злочинності серед дітей і молоді міста. При цьому він усе більше набуває корисливого характеру, зменшується середній вік молодих злочинців, серед них зростає кількість тих, хто ніде не працює і не навчається.

Таким чином, проблеми, що існують у молодіжному середовищі та у сім'ях міста Києва, потребують концентрації зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, чіткої координації та об'єднання зусиль державних органів і громадських організацій столиці. За останні роки Головним управлінням у справах сім'ї та молоді КМДА вже накопичено позитивний досвід реалізації та координації державної політики підтримки сім'ї, дітей і молоді. Сьогодення вимагає впровадження сучасних соціально-організаційних технологій та комплексного підходу до вирішення вищезгаданих проблем. Усе це зумовлює необхідність прийняття Київською міською радою Загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011" (далі - Програма).

1.2. Мета, завдання й очікувані результати програми

Головна мета Програми полягає у створенні сприятливих політичних, економічних, соціальних, правових, організаційних і фінансових умов для поліпшення соціального захисту та всебічного розвитку сім'ї, дітей та молоді столиці України.

Основними завданнями Програми є:

- підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері сім'ї, дітей та молоді в м. Києві;

- поліпшення життєвого рівня сім'ї;

- підвищення ролі сім'ї як основи суспільства;

- удосконалення системи підготовки молоді до подружнього життя, виховання відповідального батьківства;

- забезпечення молодим громадянам міста рівних стартових можливостей у здобутті освіти, працевлаштуванні, розвиткові підприємницької ініціативи, отриманні житла;

- розвиток і вдосконалення системи надання допомоги сім'ям, дітям та молоді, які опинилися у складних життєвих обставинах;

- удосконалення системи заходів щодо запобігання насильству в сім'ї;

- надання соціальної підтримки сім'ям, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції;

- підвищення ефективності соціальної підтримки дітей, які опинились у складних життєвих обставинах;

- покращення захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створення умов для реалізації державних гарантій і конституційних прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- удосконалення механізму реалізації програм пільгового довготермінового кредитування будівництва житла молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам;

- запровадження системи надання соціального житла для сімей та молоді, які перебувають у скрутному соціально-економічному становищі;

- залучення молоді до процесів консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, поліпшення становища молодої сім'ї, створення умов для задоволення її культурних, інформаційних потреб;

- поліпшення стану здоров'я дітей та молоді міста;

- формування орієнтацій дітей і молоді на здоровий спосіб життя;

- реформування й оновлення соціально-культурної та побутової інфраструктури, насамперед для молодих сімей, наближення її до місця проживання;

- створення ефективної системи протидії антигромадським, негативним проявам у молодіжному і дитячому середовищі столиці;

- забезпечення участі молоді в усіх сферах життєдіяльності територіальної громади м. Києва, сприяння розвитку її ініціативності, розширення можливостей участі молодих людей у формуванні й реалізації державної молодіжної політики на міському та районних рівнях м. Києва;

- надання державної інформаційно-методичної, організаційної підтримки громадським організаціям і фінансової підтримки на реалізацію її програм, спрямованих на розв'язання соціальних проблем сім'ї, дітей та молоді;

- активізація роботи з формування мережі закладів соціального захисту сім'ї, дітей та молоді й удосконалення їх діяльності;

- здійснення централізованого управління діяльністю клубів за місцем проживання м. Києва в межах компетенції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), забезпечення передачі майна всіх клубів за місцем проживання м. Києва до комунальної власності територіальної громади м. Києва, модернізація, розвиток навчальної, матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів;

- зміцнення матеріально-технічного і фінансового забезпечення установ, закладів, громадських організацій, що працюють із сім'ями, дітьми й молоддю;

- підвищення рівня поінформованості дітей, батьків, молоді стосовно послуг, що надаються Головним управлінням у справах сім'ї та молоді КМДА, Центром соціальних служб КМДА, Київським молодіжним центром праці, Київським міським центром сім'ї "Родинний дім" тощо.

Програма дасть змогу сконцентрувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій на виконанні визначених завдань та забезпечити ефективне здійснення державної політики стосовно сім'ї, дітей і молоді у період з 2009 по 2011 роки.

Досягнення визначеної мети вбачається у комплексному й системному підході всіх суб'єктів державної політики у сфері сім'ї, дітей та молоді до її впровадження шляхом координації зусиль і необхідних засобів, уникнення дублювання, відомчої відокремленості у справі захисту конституційних прав дітей та молоді; поліпшення соціально-економічних, побутових умов життя сім'ї, дітей та молоді, розвитку громадянської і трудової активності підростаючого покоління міста.

У результаті виконання Програми планується:

- підвищити на відміну від попередніх років показники ефективності реалізації в місті державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді;

- підвищити статус інституту сім'ї, сприяти створенню оптимальних умов для повноцінного виховання дітей у сім'ї;

- підвищити зацікавленість дітей та молоді у здобутті освіти за фахом і кваліфікацією, які б задовольняли потреби економічної, соціально-культурної та побутової сфери міста;

- запровадити механізм кредитування на навчання обдарованої молоді за рахунок місцевого й районних бюджетів міста, бюджетів комунальних підприємств, установ та організацій;

- підвищити рівень економічної активності молоді, сприяти створенню умов для молоді столиці щодо професійної діяльності, орієнтованої на потреби економічної, соціально-культурної та побутової сфери міста, залучити молодь до громадських робіт у вільний від навчання час, підтримати трудові молодіжні загони, розвинути мережі служб і центрів працевлаштування молоді;

- поліпшити умови для соціального становлення й розвитку сім'ї, дітей та молоді міста;

- розширити види і форми соціальних послуг для сім'ї, дітей та молоді міста, сформувати мережі спеціалізованих установ, консультативних пунктів і закладів для дітей, молоді, різних категорій сімей, які перебувають у складних життєвих умовах, зокрема, впровадити правову освіту в молодіжному та дитячому середовищі;

- зменшити кількість злочинів, пов'язаних з насильством у сім'ї;

- суттєво поліпшити житлові умови молоді й молодих сімей міста Києва за рахунок розширення можливостей будівництва та оптимізації розподілу житла для молоді та молодих сімей;

- сформувати високий рівень гуманістичного світогляду столичної молоді шляхом виховання розвинутого почуття патріотизму, національної самосвідомості, духовно-моральних, культурних, загальнолюдських цінностей;

- формувати позитивно орієнтовані культурні потреби дітей та молоді, підтримати професійні й самодіяльні колективи художньої творчості, творчі спілки та об'єднання, клуби за інтересами, розвинути інфраструктуру проведення дозвілля, передусім за місцем проживання;

- покращити основні показники здоров'я дітей і молоді завдяки реалізації оздоровчих програм, програм, спрямованих на формування здорового способу життя, активізацію занять фізкультурою та спортом, зниження темпів поширення ВІЛ/СНІДу, наркотичної, алкогольної, ігрової залежності серед підростаючого покоління;

- знизити рівень антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі столиці;

- створити сприятливі умови для активної участі громадських організацій, громади м. Києва у формуванні і реалізації державної політики в м. Києві щодо сім'ї, дітей та молоді;

- підвищити рівень соціально-правової свідомості молодих людей шляхом здійснення просвітницької роботи з надання правових знань дітям і молоді, що у свою чергу сприятиме формуванню соціальної активності підростаючого покоління столиці, позитивній орієнтації у власному та громадському життєвому просторі;

- здійснити організаційно-методичне забезпечення діяльності органів учнівського і студентського самоврядування, зокрема, у питаннях поліпшення умов проживання студентів у гуртожитках;

- зміцнити матеріально-технічне й фінансове забезпечення установ і закладів, що працюють із сім'єю, дітьми та молоддю, забезпечити подальший розвиток їх мережі;

- розширити мережу позашкільних навчальних закладів та спектр послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді, збільшити кількість відвідувачів;

- поліпшити організаційне, інформаційне, науково-методичне й кадрове забезпечення реалізації соціальної політики в аспекті створення сприятливих умов розвитку сім'ї, дітей і молоді.

Отже, реалізація Програми сприятиме створенню оптимальних соціально-економічних умов становлення і розвитку сім'ї та молоді, виховання дітей, розвитку відповідального батьківства, посилення соціального захисту дітей та молоді.

1.3. Підходи до формування програми та її головні принципи

Політико-правова сутність підходів щодо формування та реалізації Програми випливає з базових законів, що регламентують і визначають зміст державної політики у сфері підтримки сім'ї, посилення соціального захисту дітей та розвитку молоді в Україні - Декларації "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні", Сімейного кодексу України, законів України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про охорону дитинства", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", "Про попередження насильства в сім'ї", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки, "Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки" та "Стратегії демографічного розвитку України на 2006-2015 роки", Концепції державної програми підтримки сім'ї у 2006-2010 роках тощо.

У процесі розроблення Програми враховувалися вимоги постанов Верховної Ради України, указів Президента України, інших законодавчих і нормативних актів всеукраїнського та міського рівнів, які приймалися впродовж останнього часу з метою створення сприятливих передумов для розвитку й вирішення назрілих проблем сім'ї, дітей та молоді, життєвого самовизначення і самореалізації молодих громадян, підтримки їхньої інноваційної діяльності.

Програма розроблена з урахуванням специфічних особливостей міста Києва як політичного, культурного та економічного центру України, столиці Української держави як європейської країни, а також діючих міських програм "Столична освіта", "Здоров'я киян", "Турбота", "Молодь міста Києва на 2006-2008 роки". Вона також передбачає подальше конкретне наповнення змісту й логіки реалізації державної політики у сфері сім'ї, дітей та молоді Київської міської ради в нових цільових програмах, які стосуються перш за все проблем зайнятості, здоров'я, соціальної політики, соціального захисту, соціально-культурної сфери й ін. До Програми увійшли тільки основні заходи, що відносяться до сфери державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді, до неї не включені більш детальні заходи, якщо вони внесені у програми відповідного профілю (освіти, зайнятості, охорони здоров'я тощо).

Програма будується на визнанні того, що:

- кожна дитина й молода людина мають рівні права і свободи, визначені законодавством України;

- кожна дитина, молода людина як і всі громадяни України мають рівний доступ до відповідних і необхідних програм та послуг незалежно від статі, місця проживання, соціального, культурного, економічного чинників;

- держава гарантує всім громадянам країни мінімум послуг, які стосуються освіти, виховання, духовного і фізичного розвитку, професійної підготовки і працевлаштування, а подальший розвиток особи, її самореалізація - то насамперед зусилля самої людини, її самовдосконалення; цей принцип стимулюється різними способами, у тому числі кредитуванням, системою раціональних пільг, визначенням та заохоченням кращих і активної діяльності;

- кожна молода людина є активним учасником розбудови суспільства й несе відповідальність у процесах прийняття та виконання рішень на всіх рівнях, які впливають на її життя.

Крім того, Програма ґрунтується на визнанні таких принципів, які, зокрема, застосовуються в роботі з сім'ями, дітьми та молоддю на європейському й загальносвітовому рівнях і випливають із концептуальних засад, закладених в українському законодавстві:

- принцип усебічного забезпечення інтересів і потреб з урахуванням особливостей та специфіки різних соціальних категорій сімей, дітей і молоді, у тому числі правовий та соціальний захист тих соціальних груп, які за власним соціальним статусом і станом здоров'я самі неспроможні про себе подбати (діти з неповних чи багатодітних сімей, сироти, молоді люди з обмеженими фізичними можливостями тощо);

- принцип пріоритету, який передбачає, що в ході здійснення державної політики стимулюються і підтримуються насамперед ті проекти, програми, ініціативи, які сприяють розв'язанню найактуальніших проблем сім'ї, дітей та молоді;

- принцип органічного поєднання громадських, державних інтересів, прав та свобод молодої людини;

- принцип збереження таємниці й конфіденційності в роботі з вирішення соціальних проблем сім'ї, дітей та молоді;

- принцип наукового обґрунтування й комплексності запропонованих заходів;

- принцип спадкоємності, який базується на тому, що державна політика у сфері сім'ї, дітей та молоді не може залежати від організаційних і кадрових змін у системі управління як державою в цілому, так і в м. Києві.

Основними об'єктами Програми є:

- сім'ї, які проживають у м. Києві, включаючи неповні, що складаються з осіб віком до 35 років, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки;

- діти віком до 18 років;

- молодь віком від 14 до 35 років, яка мешкає у м. Києві, а також ті молоді люди, які постійно проживають за межами м. Києва, але навчаються в навчальних закладах або працюють у м. Києві;

- дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є діяльність, спрямована на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів та їх соціальне становлення як повноправних членів суспільства, що створені й діють на території м. Києва;

- молодіжні громадські організації - об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення й захист своїх прав і свобод і задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших спільних інтересів, що створені й діють на території м. Києва;

- громадські організації - об'єднання громадян, метою яких є сприяння соціальному становленню і розвиткові сім'ї, дітей та молоді, що створені й діють на території м. Києва.

Основними суб'єктами здійснення Програми є:

- органи державної влади та місцевого самоврядування у м. Києві;

- установи й заклади, що входять до соціальної інфраструктури м. Києва;

- громадські організації всіх рівнів, що працюють у м. Києві;

- населення м. Києва, яке на рівні територіальних та професійних громад бере участь у вирішенні проблем сім'ї, дітей та молоді;

- організації, установи різних форм власності, які реалізують соціальну політику в м. Києві.

1.4. Механізм реалізації, управління,
фінансування і контролю за здійсненням програми

Програма окреслює пріоритетні напрями діяльності державних структур, а також громадських організацій, що працюють над вирішенням проблем сім'ї, дітей та молоді на міському і районному рівнях.

У розробленні механізмів реалізації державної молодіжної політики пріоритет має бути переміщений з патерналістської моделі вирішення соціальних проблем сім'ї, дітей та молоді (тобто зусиль тільки органів державної влади) на модель активної співпраці органів державної влади і громадських організацій.

Саме тому механізм реалізації Програми передбачає, що все, що у сфері державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді може бути реалізовано силами громадських організацій, громадою міста, має передаватися в їхнє підпорядкування і підтримуватися відповідними державними організаціями та установами. Усе, що може бути вирішено силами органів місцевого самоврядування або ж районних державних адміністрацій, передається їм за підтримки структур міськдержадміністрації.

Основна частина завдань Програми здійснюється шляхом розроблення і затвердження районних програм у сфері підтримки сім'ї, дітей та молоді, проведення заходів у рамках міських, районних комплексних і цільових програм, але відповідно до базових принципів та підходів Програми.

Виконання завдань, передбачених Програмою, покладено на структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради: Головне управління у справах сім'ї та молоді, Головне управління освіти і науки, Головне управління культури і мистецтв, Головне управління праці та зайнятості, Головне управління житлового забезпечення, Головне управління соціального захисту населення, Головне управління з фізичної культури та спорту, Головне управління з питань внутрішньої політики, Головне управління з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю, Київський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Службу у справах дітей, Київський молодіжний центр праці, міський центр зайнятості, а також виконавчі органи районних у м. Києві рад (районні державні адміністрації).

Механізм реалізації Програми передбачає діяльність інших державних відомств і служб міського та районного рівнів, органів місцевого самоврядування, залучення до вирішення молодіжних проблем громадських організацій, підприємців, науковців, засобів масової інформації й інших соціальних інститутів.

Головним виконавцем та координатором реалізації Програми є Головне управління у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також відповідні структурні підрозділи виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних держадміністрацій).

Головне управління у справах сім'ї та молоді виносить питання реалізації Програми на обговорення Ради з питань молодіжної політики й на засідання колегії Головного управління у справах сім'ї та молоді з питань сімейної політики щорічно.

Реалізація Програми відбувається відповідно до вимог чинного законодавства України. Під час реалізації Програми за необхідності прийняття додаткових нормативно-правових актів Київська міська рада та Київський міський голова за поданням Головного управління у справах сім'ї та молоді приймають відповідні рішення й видають розпорядження.

Одним із механізмів реалізації державної молодіжної та сімейної політики в м. Києві є проведення громадських слухань з питань соціального становища та розвитку сім'ї, дітей та молоді й основних напрямків реалізації державної молодіжної та сімейної політики в місті.

Загальний контроль за ходом реалізації Програми здійснюють Київський міський голова і Київська міська рада. Головне управління у справах сім'ї та молоді щорічно виносить на розгляд розширеної колегії виконавчого органу Київради (КМДА) інформаційно-аналітичну записку про хід виконання Програми в поточному році, пропозиції та заходи щодо її організаційного й фінансового забезпечення в наступному році.

Інформація про хід виконання Програми публікується в газетах "Хрещатик", "Українська столиця", "Вечірній Київ", висвітлюється у програмі "Молодіжна телевізійна служба" на ТРК "Київ", у програмах радіостанції "Радіо-Київ" та інших комунальних засобах масової інформації.

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету м. Києва в межах загальних асигнувань, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів - виконавцям відповідних заходів протягом 2009-2011 років, Державного бюджету України на проведення окремих заходів, залучення благодійних внесків та інших джерел, передбачених законодавством України.

Головне управління у справах сім'ї та молоді може делегувати громадським організаціям повноваження щодо реалізації заходів, спрямованих на виконання Програми. У цьому випадку надається фінансова, організаційна та інформаційно-методична допомога в установленому порядку, здійснюється контроль за реалізацією наданих повноважень.

Розділ 2.
Основні напрями та заходи щодо реалізації державної
політики стосовно сім'ї, дітей та молоді міста Києва

2.1. Забезпечення ефективності
реалізації державної сімейної політики

Родина є першоосновою духовного, соціального й економічного розвитку суспільства. Вона є тим інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства, і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу держави. За даними соціологічних опитувань сім'я традиційно має найвищий рейтинг в ієрархії ціннісних орієнтацій молоді України в цілому і Києва, зокрема.

Проте, на жаль, доводиться констатувати, що втрата усталених соціальних цінностей вплинула безпосередньо на родинні цінності, зумовила виникнення кризових явищ у функціонуванні сім'ї як соціального інституту. Так, зокрема, негативними проявами сучасної ситуації розвитку сім'ї є: зниження показників народжуваності, нестабільність сім'ї, зростання чисельності розлучень, зростання кількості бездітних сімей, відмова від народженої дитини, втеча дітей з дому, жорстоке поводження з дітьми та насильство в сім'ї. Тому держава, громадськість мають здійснити відповідний комплекс невідкладних заходів щодо оптимізації функціонування інституту сім'ї, вдосконалення державної сімейної політики. Необхідно активізувати зусилля на утвердженні в суспільній свідомості, особливо у свідомості підростаючих поколінь, цінності інституту сім'ї, розумінні визначальної ролі сім'ї в житті суспільства, вихованні відповідального батьківства і підвищенні авторитету і стійкості шлюбу.

Для збереження і формування цінності інституту сім'ї, підвищення авторитету і стійкості шлюбу Програма передбачає:

2.2. Працевлаштування та розвиток
підприємницьких ініціатив молоді

Підвищення економічної активності молоді можливе через впровадження системи конкретних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності молодих людей на ринку праці, захисту їх від безробіття, стимулювання та розвиток підприємницьких ініціатив молодих киян. Ця система орієнтована на збереження існуючих і створення нових робочих місць, організацію цілеспрямованої професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації молоді відповідно до кон'юнктури ринку праці, створення умов для надання соціальної і психологічної допомоги непрацюючій молоді. Крім того, рівень доходів молодих сімей, їх соціальне самопочуття залежать від соціально-професійного статусу членів подружжя. Цей факт висуває незаперечну значимість проведення профорієнтаційної роботи серед молоді, набуття спеціальності, працевлаштування за отриманою спеціальністю, професійного зростання.

На формування ринку праці в м. Києві, з одного боку, впливає соціально-економічне зростання міста, з іншого, наявність тіньового ринку праці, жорстка конкуренція на ринку праці в умовах обмеженої кількості високооплачуваних вакансій, дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили за окремими професіями. Відсутність дієвого механізму державного замовлення спеціалістів та регулювання набору учнів у професійно-технічні й вищі навчальні заклади, продовження випуску навчальними закладами спеціалістів, які не мають необхідного попиту на ринку праці, ускладнюють ситуацію молодіжної зайнятості. Так, упродовж останніх п'яти років до Київської молодіжної біржі праці у пошуках постійної чи тимчасової зайнятості звернулося 15,2 тис. випускників вищих навчальних закладів, 18,7 тис. студентів, 2 тис. випускників та учнів шкіл. З них на постійну чи тимчасову роботу було влаштовано 11 тис. осіб.

Для працевлаштування та розвитку підприємницьких ініціатив молоді Програмою передбачається:

2.3. Соціальна підтримка і надання
соціальних послуг сім'ї, дітям та молоді

Діти і молодь є однією з найбільш соціально незахищених верств населення. Вони першими відчувають на собі всі кризові явища в соціально-економічній, політичній та культурній сферах суспільного життя, що впливає на формування їх світогляду. Результатом даного процесу стає виникнення й поширення різних соціальних проблем, вирішення яких можливе тільки через тісну співпрацю державних органів і органів місцевого самоврядування з громадськістю. Тому особливої актуальності набуває питання посилення соціального захисту дітей, сім'ї та молоді.

За соціологічними опитуваннями, найгострішою проблемою молодої української сім'ї є забезпечення житлом. У місті Києві менше третини всіх молодих сімей забезпечені окремою квартирою або будинком, частка молодих сімей, які наймають квартиру, становить 39 %, у гуртожитку проживає 14 % молодих сімей, 12 % проживають у своїх батьків чи бабусь і дідусів або ж в інших родичів. Серед молодих сімей столиці, як і по країні в цілому, з року в рік знижується кількість тих, хто отримав житло. Кожен рік знижується питома вага забезпечених квартирами молодих сімей, що перебували в черзі на отримання житла. Також знижується питома вага молодих сімей, які покращили житлові умові за рахунок державних коштів. Таким чином, украй негативна ситуація щодо забезпечення житлом молодих сімей ускладнюється щорічним зниженням темпів його надання. Особливо гостро питання житла стоїть у м. Києві. Практично кожна друга молода сім'я незадоволена своїми житловими умовами і бажає змінити їх на краще. Переважна більшість опитаних вважають житлову проблему однією з основних. Майже 80 % бачать найефективнішу допомогу молодим сім'ям у наданні пільг та кредитів для покращення житлових умов. Це свідчить про бажання і готовність значної частини молодих сімей отримати довгостроковий кредит на будівництво власного житла.

Особливого морального і матеріального захисту держави потребують сироти та діти, які перебувають у складних життєвих обставинах. Кожна дитина, що тимчасово або назавжди позбавлена свого сімейного оточення, має право на захист та на особливу допомогу з боку держави. За останні 10 років кількість сиріт в Україні збільшилась на 60 відсотків. У м. Києві в навчальних закладах міста на обліку перебувають 2317 дітей-сиріт.

У школах та школах-інтернатах усіх типів навчається 1691 дитина, що потребують особливої уваги, у професійно-технічних навчальних закладах - 540, у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації - 788.

У місті створюється система надання допомоги дітям та молоді кризових категорій, до якої нині входять 2 школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, 1 дитячий будинок, 1 будинок дитини, 2 будинки-інтернати для дітей із функціональними обмеженнями.

Київською міською державною адміністрацією реалізується комплекс програм соціальної адаптації й інтеграції в суспільство молоді з функціональними обмеженнями, сиріт, дітей із проблемних сімей. Загальною їх метою є залучення молоді до створення умов для повноцінного розвитку та входження в суспільство дітей і молоді, що мають фізичні та психічні вади, сиріт, дітей із проблемних сімей.

З 2004 року органи місцевої державної влади особливу увагу стали приділяти поширенню сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. У м. Києві нині є 19 прийомних сімей, які виховують 20 дітей.

Соціальне оточення, в якому зростає дитина, психологічний клімат та характер стосунків в родині впливають на її формування з моменту народження і далі на все життя.

Оскільки саме сім'я є природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, відсутність батьківської турботи негативно позначається на психічному розвитку дитини та стані її здоров'я. Родина виступає основним джерелом емоційної підтримки, матеріального забезпечення дитини та засобом збереження і передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей прийдешнім поколінням.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року N 1242 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" необхідно здійснити реформування існуючих інтернатних закладів, тим самим забезпечити функціонування оптимальної мережі закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з умовами виховання, наближеними до сімейних та родинних. Реалізувати права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання у сім'ях громадян.

Виконання Програми дасть можливість:

- забезпечити дотримання державних гарантій та конституційних прав дітей;

- збільшити кількість дітей, повернутих у біологічну родину та усиновлених громадянами України;

- піднести в суспільстві престиж та авторитет сімей усиновителів;

- запровадити єдиний механізм фінансового забезпечення дітей;

- зменшити кількість дітей, вилучених із сімейного середовища;

- посилити відповідальність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за соціальний захист дітей;

- зменшити кількість дітей, направлених до закладів;

- збільшити кількість дітей, влаштованих у сім'ї громадян за місцем походження дитини.

Саме заміна інтернатних закладів на сімейні форми виховання та збільшення дитячих будинків сімейного типу, створення приватних дитячих закладів покращить становище дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дані заходи необхідно проводити централізовано, під керівництвом міської влади, яка готова впроваджувати інноваційні проекти по реформуванню інтернатних закладів. Організація, контроль та координація цієї роботи будуть найбільш ефективними у разі передачі інтернатних закладів безпосередньо під патронат міської влади для централізованого управління ними шляхом передачі інтернатних закладів із районної до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Крім дітей, позбавлених батьківської опіки, дітей з проблемних сімей, дітей і молоді, що мають фізичні та психічні вади, потребують соціальної допомоги й інші молоді люди. Поширеними є конфлікти з батьками в родині, низька самооцінка, невміння самостійно визначити свій життєвий шлях тощо. Для вирішення проблем психологічного, соціального й економічного характеру молоді кияни звертаються в центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, які є у кожному районі м. Києва. Створені й діють також студентські соціальні служби у 7 вищих навчальних закладах та соціальні консультативні пункти в 14 професійно-технічних закладах міста. В молодіжному середовищі столиці активно розвивається волонтерський рух.

З метою соціального захисту та надання соціальних послуг сім'ї, дітям, молоді м. Києва передбачено:

2.4. Підвищення освітнього потенціалу, сприяння
творчому та інтелектуальному розвитку дітей
та молоді, їх національно-патріотичному вихованню

Одним із основних завдань Програми є подальше удосконалення умов для формування гармонійно розвинутої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти й культури.

Для отримання якісної освіти у місті створена розгалужена мережа загальноосвітніх закладів: у 2007/2008 навчальному році працювали 516 денних загальноосвітніх навчальних закладів (без шкіл-інтернатів і санаторних шкіл), 31 професійно-технічне училище, 118 вищих закладів освіти I - IV рівнів акредитації. У міських закладах освіти впроваджуються чимало вітчизняних і зарубіжних освітніх технологій, постійно збільшується чисельність загальноосвітніх закладів нового типу.

Проте питання доступності освіти, зміцнення матеріально-технічної бази освітянської сфери та соціально-культурних закладів, оптимізації фахової структури підготовки кадрів до умов ринкової економіки все ще вимагають значної державної підтримки. Питання створення належних умов для розвитку здібностей та обдарувань дітей та молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні навчальні заклади вирішують у тісній співпраці з позашкільними закладами, культурно-просвітницькими установами та громадськими організаціями м. Києва. Діти, молодь столиці мають більш широкі, в порівнянні з іншими регіонами, можливості для реалізації творчого, інтелектуального потенціалу за рахунок існування розгалуженої мережі закладів культури, установ позашкільної освіти тощо.

Важливими складовими виховної роботи навчальних закладів є проведення свят, урочистих подій, відзначення ювілейних та пам'ятних дат.

Сьогодні Україна переживає непростий період самоствердження української нації. Патріотичне виховання сьогодні слід розглядати як одну з головних складових національної безпеки України. Як засвідчують соціологічні опитування населення, молоді люди є найбільш послідовними прихильниками національно-демократичного розвитку України. Так, у місті Києві прихильниками національно-демократичної ідеології вважають себе майже 17 % молодих людей. Характерною особливістю молодих киян є те, що вони в школах і вищих навчальних закладах, відповідно 96,7 % та 98,4 %, навчаються українською мовою, однак значно менша частина їх користується українською мовою в побуті, на дозвіллі. Сьогодні спостерігаються прояви соціальної апатії і розчарувань в цілому по Україні і серед столичної молоді, зокрема.

Отже, актуальним завданням для державних органів столиці як центру, де зосереджена найбільш активна, мобільна, талановита молодь, є активізація діяльності та взаємодії у роботі органів державної влади й органів місцевого самоврядування, громадських організацій, сім'ї та інших соціальних інститутів щодо підтримки творчих ініціатив, розширення можливостей для всебічної реалізації потенціалу молодого покоління.

Для реалізації цього завдання Програма передбачає:

2.5. Формування здорового способу життя,
оздоровлення та організації змістовного дозвілля,
профілактика негативних явищ серед підростаючого покоління

Здоров'я нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства. Людина, її життя і здоров'я є найвищими соціальними цінностями держави, визначеними Конституцією України.

Особливо важливим є збереження здоров'я дітей і молоді, оскільки більшість хвороб у дорослих є наслідком незадовільних умов життя в дитячі та юнацькі роки. Не менш важливим є формування здорового способу життя, коли поведінка членів сім'ї є одним з найважливіших елементів способу життя в цілому, що впливає на здоров'я окремої особи.

Сучасний стан репродуктивного здоров'я населення м. Києва вимагає нових ефективних шляхів вирішення проблем його збереження та поліпшення. Реалізація репродуктивної функції сім'ї пов'язана передусім з плануванням сім'ї. Проблеми, що виникають у цьому зв'язку, мають протилежну спрямованість: з одного боку, забезпечення умов і можливостей для народження бажаної дитини, а з іншого, запобігання небажаній вагітності.

Витоки багатьох проблем, з якими стикається сучасне суспільство (високий рівень венеричних захворювань серед найбільш репродуктивно здатної вікової групи молоді; велика кількість абортів, випадків незапланованого материнства серед неповнолітніх; злочинів, скоєних на сексуальному ґрунті, тощо) слід шукати у тому, яку школу підготовки до шлюбу та сімейного життя проходять молоді люди в процесі соціалізації.

Найскладнішою проблемою, яка постала перед сім'єю, школою та суспільством, є поширення вживання молоддю тютюну, алкоголю та наркотичних речовин. Прослідковується тенденція збільшення вживання наркотичних речовин. Все більш актуальною для України з кожним роком стає проблема ВІЛ/СНІДу. Проблема поширення епідемій ВІЛ/СНІДу, ІПСШ, туберкульозу, гепатиту хвилює більше половини молодих громадян столиці (в цілому по Україні цей відсоток значно нижчий - 28 %).

Значних змін за останні роки зазнала і структура дозвілля молоді. Все більш поширеним у молодіжному середовищі є перегляд кіно-, відеопродукції, гра на комп'ютері, прослуховування аудіокасет або СД-дисків, відвідування клубів, дискотек. Незначною є питома частка тих, хто вільний час використовує для відвідування музеїв і театрів, знайомства з новинками літератури та культури, заняття спортом, туризмом.

Для формування здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров'я та організація змістовного дозвілля, профілактика негативних явищ серед підростаючого покоління Програма передбачає:

2.6. Заходи із організації позашкільної освіти

Законом України "Про позашкільну освіту" визначено, що система позашкільної освіти включає державні, комунальні, приватні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний час; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі навчальних закладів чи за місцем проживання незалежно від підпорядкування і форми власності.

У 10 районах міста Києва функціонують 184 клуби за місцем проживання, які щомісяця відвідують понад 15 тис. дітей та молоді.

На сьогодні ця система користується великою популярністю. Поряд із задоволенням своїх культурно-оздоровчих потреб вихованці мають змогу поліпшити свої знання, розширити світогляд, удосконалити вміння і навички, набуті в навчальних закладах.

Клуби за місцем проживання м. Києва працюють за трьома напрямками:

1) естетичний (вивчення іноземних мов, образотворче мистецтво, гра на музичних інструментах, "умілі ручки", основи християнської моралі, бісероплетіння, в'язання гачком тощо);

2) фізкультурно-оздоровчий (загальна фізична підготовка, кікбоксинг, аеробіка, веслування, спортивна гімнастика, бодіфлекс, бокс, футбол, моржування тощо);

3) різнопрофільний (театральний, "юний медик", хорове мистецтво, хореографія, фотостудія, писанкарство, шахи, шашки, комп'ютерна абетка, "українська вітальня", м'яка іграшка, декоративний розпис тощо).

Пунктом 7 Указу Президента України від 28.01.2000 N 113/2000 "Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності" передбачено розширення мережі клубів за місцем проживання. На виконання зазначеного Указу Кабінет Міністрів України видав постанову від 11.05.2006 N 623 "Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки", якою передбачено функціонування мережі позашкільних навчальних закладів за місцем проживання дітей та залучення їх до занять в спортивних дитячих секціях та творчих колективах.

Незважаючи на те, що більшість клубів за місцем проживання успішно функціонує, завоювали заслужений авторитет і мають своїх постійних учасників, за останні 5 років спостерігається тенденція до зменшення їх кількості, перепрофілювання та скорочення площ приміщень, відведених для користування даними закладами, підвищення оплати за відвідування клубів, зменшення переліку соціально незахищених категорій дітей та молоді, яким надано право безкоштовно користуватися послугами закладів позашкільної освіти.

Відповідно до пункту 6 статті 10 Закону України "Про позашкільну освіту" обов'язком органів місцевого самоврядування є забезпечення збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі.

Враховуючи зазначене та з метою розширення мережі позашкільних навчальних закладів і спектра послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді, збільшення кількості відвідувачів, більш ефективного використання навчальної, матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів необхідно централізувати діяльність всіх дитячо-юнацьких, молодіжних, фізкультурно-оздоровчих клубів за місцем проживання м. Києва в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Для виконання заходів із організації позашкільної освіти необхідно заборонити перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття клубів за місцем проживання та здійснити передачу майна всіх цих клубів до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Впорядкування роботи клубів за місцем проживання допоможе сформувати у дітей та молоді столиці усвідомлення необхідності збереження особистого здоров'я, сприятиме вихованню патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв і традицій, утвердженню ролі та статусу молоді в суспільстві та підвищить авторитет міської влади серед зазначеної цільової аудиторії.

Для реалізації заходів із організації позашкільної освіти Програма передбачає:

2.7. Розвиток громадської активності підростаючого
покоління, залучення молоді до роботи в
органах виконавчої влади та місцевого самоврядування

Успіх у реалізації державної молодіжної політики значною мірою обумовлюється залученням самої молоді до цього процесу, її активною громадянською позицією. Важливим чинником цього є участь молодих людей у громадському житті країни. Багатоаспектність функцій і завдань, що реалізуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування у різноманітних сферах, вимагають також постійного оновлення кадрового складу, ширшого залучення молоді, здатної виконувати державотворчі завдання та функції, впроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам.

І хоча останнім часом, коли підтримка молодіжного руху з боку Київської міської ради стала одним із пріоритетних напрямів реалізації молодіжної політики в місті, тут намітилися зміни на краще (так, зокрема, впродовж останніх років збільшилася кількість громадських молодіжних та дитячих об'єднань і нині в столиці діють 160 міських та понад 100 районних дитячих і молодіжних організацій), та проблеми розвитку громадської активності молоді все ж існують. Так, ще дуже мало молодих людей охоплено молодіжним рухом, молодь не володіє інформацією про діяльність конкретних дитячих і молодіжних організацій міста, незначним залишається представництво молоді в органах державної влади та місцевого самоврядування столиці, недостатньо представлені молоді люди й у депутатському корпусі міста і його районів.

Враховуючи те, що розбудова незалежної демократичної Української держави, гармонійно інтегрованої у світове співтовариство, неможлива без активної участі молоді в цьому процесі, без того, щоб молодіжний рух став дієвою складовою громадянського суспільства країни, Програма передбачає здійснення ряду таких заходів, які сприятимуть формуванню активної життєвої позиції молодих людей, розширенню, консолідації, структуруванню молодіжного руху на засадах державності та єднання української нації, орієнтації молодіжних організацій на вирішення за активної підтримки органів влади конкретних соціальних проблем молоді:

2.8. Розвиток міжнародного співробітництва
у сфері державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді

Важливим чинником успішної реалізації державної молодіжної політики є розширення міжнародних контактів молоді в галузі політики, бізнесу, науки, освіти, культури, спорту, туризму тощо. Вони сприяють зростанню загальної культури та кругозору молодих людей, зміцненню авторитету держави у світі, інтеграції України у світове співтовариство.

Держава, що проводить активну міжнародну політику, має сприяти поглибленню поінформованості молоді щодо світових та європейських співтовариств, їх цінностей і принципів, розвитку міжнародних молодіжних контактів та інтеграції молоді до міжнародної спільноти.

Майже половина молодих киян, згідно з результатами соціологічних опитувань, вважають, що необхідно прискорити рух України до вступу в ЄС. У той же час молодь столиці помірковано й обережно ставиться до вступу України в НАТО.

Саме виходячи з оцінки власних перспектив, молоді люди, які вбачають певні перспективи і сили стосовно власної самореалізації, схвально відгукуються про дії міської влади стосовно розвитку міжнародних молодіжних контактів.

З метою інтеграції молоді у світову та європейську молодіжну спільноту передбачено такі заходи:

2.9. Науково-методичне та інформаційне забезпечення
здійснення державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді

Реалізація державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді вимагає проведення фундаментальних і прикладних досліджень основних проблем розвитку сім'ї, дитячого і молодіжного середовища і внесення пропозицій стосовно розроблення економічних, соціальних, організаційно-правових механізмів здійснення цієї політики, розв'язання нагальних проблем родини, дітей та молоді.

Для ефективного вирішення численних проблем сім'ї, дітей та молоді вкрай важливо проводити ґрунтовні наукові дослідження цієї сфери суспільного життя та здійснювати методичне забезпечення реалізації державної політики. Постійного дослідження потребують питання підтримки різних категорій сімей, підвищення економічної активності молоді, адаптації соціально незахищених груп молоді, формування здорового способу життя, ціннісних орієнтацій дітей і молоді. Крім того, необхідним є створення системи оприлюднення результатів цих досліджень та ознайомлення з ними органів влади і широких кіл громадськості.

Інформаційне сприяння здійсненню державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді передбачає системне й адресне інформування мешканців міста з основних соціальних проблем її життєдіяльності, вимагає подальшого розвитку в питанні виготовлення та розповсюдження соціальної інформації і соціальної реклами.

Для досягнення цієї мети передбачено:

Заступник міського голови -
секретар Київради О.Довгий