документiв в базi
550558
Подiлитися 

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ

Питання конституційності абзаців
третього
та четвертого пункту 2 Змін, що
вносяться до постанови Кабінету Міністрів
України від 4 серпня 2000 р. N 1222, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 2009 року N 368

З мотивів невідповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) Указом Президента України від 30 квітня 2009 року N 287 "Про зупинення дії окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 368" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) зупинено дію абзаців третього та четвертого пункту 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. N 1222, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 368.

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 368, опублікованої в газеті "Урядовий кур'єр" 25 квітня 2009 року N 75.

Цією постановою ( 368-2009 ) внесено, зокрема, зміни до Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року N 1222.

За цими змінами благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ і закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання (абзаци третій та четвертий пункту 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. N 1222).

Зазначене рішення прийнято Кабінетом Міністрів України без урахування вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" ( 531/97-ВР ).

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною другою статті 19 Основного Закону держави ( 254к/96-ВР ) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 113 Конституції України ( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

В Україні загальні засади благодійництва визначаються Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" ( 531/97-ВР ). Так, відповідно до частини другої статті 4 названого Закону ( 531/97-ВР ) встановлено, що конкретні напрями благодійництва визначаються лише благодійниками. Відтак, таке право благодійників може бути змінено, обмежено лише шляхом внесення Верховною Радою України відповідних змін до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" ( 531/97-ВР ).

Однак Кабінет Міністрів України, видаючи постанову від 14 квітня 2009 року N 368, врегулював питання, що належить до сфери законодавчого регулювання, чим фактично перебрав на себе повноваження Верховної Ради України, яка за статтею 75 Конституції України ( 254к/96-ВР ) є єдиним органом законодавчої влади та за пунктом 3 частини першої статті 85 Основного Закону держави ( 254к/96-ВР ) уповноважена приймати закони.

На неприпустимості зміни закону шляхом прийняття підзаконного правового акта наголошував Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України.

Крім того, в Рішенні від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу про наукову роботу Конституційний Суд України зауважив про те, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

Отже, діючи у спосіб, що суперечить зазначеним положенням Основного Закону України ( 254к/96-ВР ), Кабінет Міністрів України порушив і норми частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини третьої статті 113 та частини першої статті 117 Конституції України ( 254к/96-ВР ), які зобов'язують Уряд України керуватися у своїй діяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, діяти лише у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, видавати постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

На неприпустимості порушення Урядом України вимог частини другої статті 19, частини третьої статті 113 та статті 117 Конституції України ( 254к/96-ВР ) неодноразово наголошував Конституційний Суд України, зокрема, у Рішеннях від 27 квітня 2000 року N 7-рп/2000 у справі про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, від 11 листопада 2008 року N 25-рп/2008 у справі про земельні аукціони.

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності абзаців третього та четвертого пункту 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. N 1222, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 368.

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 30 квітня 2009 року

^ Наверх
наверх