документiв в базi
550558
Подiлитися 
  1999-04-092003-06-192009-03-052011-07-072011-11-042012-10-162012-12-06  

Документ втратив чиннiсть!


ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

( Закон втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI від 02.12.20
10 )

Про збір на розвиток виноградарства, садівництва
і хмелярства

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 20-21, ст.191 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2181-III від 21.12.20
00, ВВР, 2001, N 10, ст.44
N 974-IV від 19.06.20
03, ВВР, 2003, N 46, ст.365
N 1067-VI від 05.03.20
09 -
набирає чинності з 01.01.2010 р.)

Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Стаття 1. Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

У разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції. ( Стаття 1 в редакції Закону N 1067-VI від 05.03.2009 )

Стаття 2. Об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі. ( Стаття 2 в редакції Закону N 1067-VI від 05.03.2009 )

Стаття 3. Ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 2 цього Закону.

Стаття 4. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у статті 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. ( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III від 21.12.2000 )

За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом. ( Частина друга статті 4 в редакції Закону N 2181-III від 21.12.2000 )

Нараховані суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства залишаються на спеціальному рахунку Державного казначейства України. Головним розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Суми збору розподіляються та використовуються таким чином: вісімдесят п'ять відсотків - на розвиток виноградарства і садівництва, п'ятнадцять відсотків - на розвиток хмелярства. ( Частина третя статті 4 в редакції Закону N 1067-VI від 05.03.2009 )

Забороняється нецільове використання зазначених коштів.

Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів ( 587-2005 ) затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 1999 року і діє до 31 грудня 2014 року. ( Пункт 1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 974-IV від 19.06.2003, N 1067-VI від 05.03.2009 )

2. Кабінету Міністрів України до 15 червня 1999 року:

привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти, розробити механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 9 квітня 1999 року
N 587-XIV

^ Наверх