КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
III сесія VI скликання

РІШЕННЯ
22.01.2009 N 20/1075

Про затвердження Міської програми розвитку Київського
зоологічного парку на 2009-2013 роки

Відповідно до частини першої пункту "д" статті 15 та частини другої статті 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пункту 8 частини першої статті 8; частин першої та другої статті 35 Закону України "Про природно-заповідний фонд", статті 15 Закону України "Про тваринний світ", пункту 5 частини другої статті 28 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", враховуючи загальнодержавне природоохоронне та культурне значення Київського зоологічного парку, з метою визначення стратегії його подальшого розвитку Київська міська рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Міську програму розвитку Київського зоологічного парку на 2009-2013 роки згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити реалізацію заходів, передбачених Міською програмою розвитку Київського зоологічного парку на 2009-2013 роки.

3. Визначити Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за виконання Міської програми розвитку Київського зоологічного парку на 2009-2013 роки.

4. Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

4.1. При формуванні бюджетного запиту на 2009 рік та наступні роки передбачати видатки на реалізацію Міської програми розвитку Київського зоологічного парку на 2009-2013 роки.

4.2. Забезпечувати реалізацію Міської програми розвитку Київського зоологічного парку на 2009-2013 роки в межах загального обсягу видатків, передбачених в бюджеті міста Києва на відповідні роки по галузі культури і мистецтва.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток
до рішення
Київської міської ради
від 22.01.2009 N 20/1075

Програма розвитку
київського зоологічного парку на 2009-2013 роки

1. Загальні положення

1. Київський зоологічний парк (далі - Зоопарк) - це штучно створений об'єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, який належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.92 N 584 "Про зміну деяких рішень Уряду України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Площа території природно-заповідної зони зоопарку становить 34,22 га. Кількість видів тварин і рослин, що складають екосистему зоопарку, перевищує кілька тисяч.

Зоопарк розташований у Шевченківському районі м. Києва за адресою: проспект Перемоги, 32.

Основними завданнями Зоопарку є (згідно з Положенням про Київський зоологічний парк, що було затверджене розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.03.2000 N 433):

формування та утримання колекцій тварин;

збереження та відтворення тварин у штучних умовах, у першу чергу тих, що зникають, - рідкісних, занесених до Червоної книги України й міжнародних червоних списків;

вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного та зарубіжного досвіду утримання та розведення тварин у неволі;

формування, збереження та розвиток дендропарку;

проведення науково-дослідних робіт;

проведення навчально-виховної та культурно-освітньої діяльності в галузі екології, охорони природи, етології, зоології, мисливського господарства і тваринництва;

забезпечення різноманітних форм культурного дозвілля відвідувачів, створення належних умов відпочинку населення при збереженні сприятливих умов утримання тварин.

Наразі Зоопарк є офіційним членом:

Євразійської регіональної асоціації зоопарків та акваріумів (EARAZA);

Міжнародної інформаційної системи біологічних видів (ISIS).

2. Програма розвитку Київського зоологічного парку на 2009-2013 роки (далі - Програма) розроблена відповідно до розпорядження міського голови від 08.02.2006 N 73-01р "Про порядок розробки, фінансування і моніторингу міських програм та включення їх до щорічних програм соціально-економічного розвитку міста Києва" та наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2002 N 1098 "Про паспорти бюджетних програм", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2003 за N 47/7368.

3. Програма спрямована на забезпечення стабільного розвитку Зоопарку, підтримки його належного функціонування в сфері природоохоронної науково-дослідницької роботи щодо збереження різноманіття тваринного світу та культурно-просвітницької діяльності. В програмі враховані:

рекомендації Природоохоронної стратегії Всесвітнього товариства зоопарків та акваріумів (WZACS - the World Zoo and Aquarium CoNservatioN Strategy, 2006);

вимоги Директиви Європейського Союзу 1999/22/ЕС щодо утримування диких тварин в зоопарках (European Council Directive 1999/22/EC on the Keeping of Wild animals in Zoos).

Програма повинна виконуватися у поєднанні з Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва, Київською міською програмою охорони навколишнього природного середовища (в частині заходів щодо розвитку зоопарку як об'єкта соціального та культурного значення, природно-заповідної зони та інформаційно-просвітницької роботи екологічного спрямування).

Аналіз доходів Зоопарку за період 2006-2008 рр.

Аналіз видатків Зоопарку за період 2006-2008 рр.

Ресурсоспоживання Зоопарку у період 2006-2007 рр.

Матеріально-технічна база Зоопарку станом на 01.01.2008

Колекція тварин станом на 01.01.2008

Персонал Зоопарку станом на 01.01.2008

Інформаційно-просвітницька діяльність у 2007 році

Кількість відвідувачів Зоопарку у 2007 році

За результатами проведеного аналізу опитувань відвідувачів Зоопарку в червні 2008 року (ГО "Соціальна держава") з'ясовано, що найбільш вагомими причинами відвідування Київського зоопарку стали прохання дітей (49 %) та бажання відпочити разом із сім'єю (друзями) у цікавому місці (38 %), а також бажання подивитися на рідкісних тварин (28 %).

Більшість опитаних дізналися про Зоопарк від рідних, друзів, знайомих (92,86 %).

Третина опитаних відвідувачів планували провести у Зоопарку 3 години часу (31,31 %), по одній п'ятій - 2 години (22,22 %) та 4 години (20,2 %).

Більше половини опитаних відвідують Зоопарк раз на рік (53,54 %), одна п'ята - раз на півроку та 12,12 % - рідше ніж раз на рік.

56 % опитаних вважають, що Зоопарк переважно є місцем для відпочинку, 48 % - просвітницьким закладом, 23 % - видовищним закладом.

4. Програмою передбачено впровадження комплексу управлінських, економічних та інформаційних заходів, що спрямовані на створення умов для стабільного розвитку зоопарку, а саме:

впровадження системи управління відповідно до міжнародних та європейських вимог;

створення сучасної рекреаційної інфраструктури, капітальне будівництво та ремонт об'єктів;

розвиток колекції, підвищення її експозиційної та племінної цінності;

забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, спрямованої на збереження різноманіття тваринного світу в умовах неволі (ex-situ);

проведення природоохоронної та інформаційно-просвітницької діяльності;

розвиток міжнародного та міжрегіонального співробітництва.

5. Дія Програми передбачається на період 2009-2013 років на території м. Києва.

6. У Програмі терміни вживаються в такому значенні:

біорізноманіття - різноманіття живих організмів: наземні, морські та інші водні екосистеми й екологічні комплекси, частиною яких вони є. Це поняття вживається в сенсі різноманіття у рамках виду, між видами і різноманіття екосистем;

дика фауна - об'єкт екологічних правовідносин, сукупність усіх диких тварин, які перебувають на волі, у напіввільних чи штучно створених умовах, на суші, у воді, ґрунті та повітрі;

дикі тварини - тварини природної фауни;

експозиція (зоологічна) - основна одиниця демонстрації відвідувачам тварин колекції Зоопарку і форма реалізації еколого-освітньої і виховної мети. Експозиція створюється згідно з розробленою у Зоопарку науковою концепцією, сучасними принципами ветеринарно-зоотехнічних і архітектурно-художніх рішень та принципами забезпечення благополуччя і повноцінної життєдіяльності експонованих тварин;

збереження видів тварин ex-situ - збереження видів диких тварин (компонентів біорізноманіття) поза їх природним середовищем, тобто у штучно створених умовах (у неволі або напіввільних умовах);

зоологічний парк - об'єкт, який створюється з метою збереження і вивчення диких тварин у штучно створених умовах, проведення природоохоронної просвітньої діяльності серед населення на основі діючої зоологічної експозиції (з демонстрацією тварин не менше ніж 7 днів на рік);

одомашнені тварини - види тварин, на процес еволюції яких здійснює вплив людина з метою задоволення своїх потреб;

рекреаційна діяльність - діяльність, спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом культурного та пізнавального відпочинку чи туризму;

рекреаційна інфраструктура - сукупність засобів організації та здійснення рекреаційної діяльності (шляхи сполучення, заклади харчування, транспортні засоби, атракціони, елементи рекреаційного благоустрою тощо);

репатріація (реінтродукція) - повернення диких тварин, які одержані ex-situ, в їх природні місця проживання;

тварини - багатоклітинні живі організми, які не відносяться до класу рослин чи грибів;

сталий розвиток - концепція про необхідність встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людини і захистом інтересів майбутніх поколінь, у тому числі їх потреби в безпечному і неушкодженому довкіллі;

ARKS - система ведення обліку тварин при ISIS;

CBSG - група спеціалістів з розмноження та збереження видів, робоча група IUCN;

EAZA - Європейська асоціація зоопарків та акваріумів, регіональний член WAZA, асоційований член ISIS;

EARAZA - Євразійська регіональна асоціація зоопарків і акваріумів. До EARAZA входять 47 членів з 11 країн, асоціація координує кілька важливих природоохоронних програм у Східній Європі та Азії;

EEP - Європейські програми розведення видів тварин, що зникають. Спеціалісти EEP координують рішення щодо розмноження та обміну певних тварин;

ESB - Європейські племінні книги;

Ex-situ - діяльність, яка здійснюється поза межами природних місць мешкання;

ISIS - Міжнародна інформаційна система про біологічні види. Некомерційна інформаційна мережа, учасники якої збирають і зберігають докладну стандартизовану інформацію про майже 2 млн. особин 10000 таксонів;

IUCN - Міжнародний союз охорони природи;

RSG - група спеціалістів з виживання видів у складі комісії IUCN;

SSC - комісія IUCN з виживання видів. Наукова мережа з понад 7000 добровільних експертів, які працюють у складі більш ніж 100 груп;

TAG - таксономічні консультативні групи. Консультативні групи EAZA з певних видів тварин складаються з професійних співробітників зоопарків - експертів щодо цих тварин;

WAZA - Всесвітня асоціація зоопарків та акваріумів;

WZACS - природоохоронна стратегія Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів;

ZIMS - Міжнародна система управління зоологічною базою даних. Глобальна всеохоплююча наукова база даних, яка дозволяє автоматизувати збір інформації для племінних книг, підбору груп тварин тощо.

7. Програма підготовлена Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при безпосередній участі Київського зоологічного парку, Державного екологічного інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Національного аграрного університету (НААУ), КНДІ "Науково-дослідного інституту соціально-економічного розвитку міста" та зацікавлених громадських організацій природоохоронного спрямування.

2. Паспорт Програми

Паспорт Програми на 2009-2013 роки

4. Обсяг бюджетного призначення: 281910,28 тис. грн., у тому числі:

із загального фонду бюджету - 128963,327 тис. грн., із спеціального фонду - 152946,95 тис. грн., з них:

- на 2009 рік обсяг бюджетного призначення - 125980,927 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету - 57893,327 тис. грн., із спеціального фонду бюджету - 68087,6 тис. грн.

- на 2010 рік обсяг бюджетного призначення - 54286,35 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету - 17680,00 тис. грн., із спеціального фонду бюджету - 36606,35 тис. грн.

- на 2011 рік обсяг бюджетного призначення - 42498,60 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету - 17830,00 тис. грн., із спеціального фонду бюджету - 24668,60 тис. грн.

- на 2012 рік обсяг бюджетного призначення - 30871,60 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету - 18630,00 тис. грн., із спеціального фонду бюджету - 12241,60 тис. грн.

- на 2013 рік обсяг бюджетного призначення - 27272,80 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету - 15680,00 тис. грн., із спеціального фонду бюджету - 11342,80 тис. грн.

Фінансування заходів Програми здійснюється у межах коштів, передбачених у міському бюджеті м. Києва на відповідний рік, надходжень від діяльності Зоопарку, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

5. Законодавчі підстави для виконання бюджетної програми:

6. Мета бюджетної програми: створення необхідних умов для стабільного розвитку Київського зоологічного парку як унікальної наукової та культурно-просвітницької установи, що є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

7. Напрями діяльності:

8. Категорія економічної класифікації:

9. Результативні показники, що характеризують виконання бюджетної програми:

3. Нагальна проблема - стан та шляхи її розв'язання. Програмний метод

Київський зоопарк було засновано 24 березня 1909 року Київським товариством любителів природи. Наразі зоопарк - це унікальний "музей живої природи", що має потужні можливості: вигідне розташування, майже в центрі нашої столиці на площі 34,22 га, хороша експозиція, багатий досвід роботи із тваринами, віддані своїй справі працівники - все це забезпечує сучасний рівень природоохоронної роботи.

Але в багатьох країнах, у тому числі в Україні, історичні та соціальні традиції сформували зневажливе ставлення до зоопарків, які дотепер нерідко асоціюються з образом звіринців, покликаних розважати публіку.

Відповідно до тенденцій сучасного світу Київський зоопарк повинен прагнути більшої визначеності своєї місії для того, щоб домогтися визнання громадськістю своєї унікальної ролі і внеску в справу збереження природи. Але на цьому шляху існує багато проблем, які накопичувалися ще з радянських часів: недостатнє фінансування, слабка матеріально-технічна та лабораторна база. Все це призвело до втрати Зоопарком науково-дослідної та просвітницької функції, погіршило його економічні показники.

Багаторічний деструктив, що існував у системі управління персоналом, ресурсами, колекцією тварин, будівництвом об'єктів та взаємодії з зацікавленими установами, підприємствами та організаціями як на місцевому, державному, так і міжнародному рівнях призвів до погіршення економічних показників, зменшення соціокультурного та природоохоронного значення Зоопарку.

Наявне техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) Зоопарку не відображає реальний стан його об'єктів: більшість проектної документації на об'єкти не відповідає вимогам ТЕО, а деякі збудовані об'єкти не відповідають проектній документації або зовсім її не мають. Багато років практично не велося поточної роботи з обслуговування та підтримки належного стану вже побудованих об'єктів Зоопарку. Через це 43 об'єкти потребують капітального ремонту та реконструкції. Інженерні системи, які використовуються для забезпечення життєдіяльності тварин та функціонування структурних підрозділів Зоопарку (вентиляція; мережі тепло-, енерго-, водопостачання тощо), застаріли, або є витратними, не використовують зворотних схем і тому потребують заміни.

Хаотична забудова Зоопарку (павільйони, вольєри, ін.) протягом 1998 - 2006 рр. велася з порушенням чинного законодавства, державних будівельних норм та не відповідає міжнародним вимогам до місць постійного утримання та експонування тварин відповідно до їх біологічних та фізіологічних особливостей.

Внаслідок цих процесів відбулось погіршення умов утримання тварин, що в свою чергу унеможливило участь Зоопарку в міжнародних та європейських програмах розмноження та обміну рідкісними та зникаючими видами тварин. Практична відсутність міжрегіонального та міжнародного співробітництва у сфері розвитку колекції тварин протягом наведених років призвела до безсистемного підходу при формуванні та управлінні експозицією, зменшення її кількості і серед екзотичних, і серед місцевих видів тварин.

Відсутня і належна інфраструктура Зоопарку: місця для паркування автомобілів, комплекси цілорічної експозиції, достатня кількість та якість (з використанням сучасних технологій) закладів харчування, місць для паління та інших елементів рекреаційного благоустрою, що не робить Зоопарк привабливим та комфортним для відвідувачів.

Деструктивна система управління призвела практично до втрати значення Зоопарку як природоохоронної науково-дослідної та культурно-просвітницької організації. Щоб поновити його потрібна системна діяльність у вивченні біології диких тварин, розробці наукових основ їх розведення у неволі для збереження і відтворення рідкісних тварин та видів, що зникають.

Вище зазначено проблеми, які не вирішувалися протягом десятиріч, а вони мали негативні економічні наслідки та зіпсували імідж Зоопарку серед більшості киян та гостей міста, вітчизняних і міжнародних громадських організацій природоохоронного спрямування, що призвело до втрати членства в Європейській асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA).

Система управління Зоопарком не враховувала необхідності покращення екологічних аспектів діяльності, а саме:

продуктивного використання ресурсів при будівництві, реконструкції та експлуатації будівель і споруд з максимальним застосовуванням економічних або придатних для вторинного використання матеріалів, створення яких не пов'язано з великими енергетичними витратами;

зменшення витрат енергії шляхом використання ізоляційних матеріалів та встановлення пасивних чи альтернативних систем опалювання;

використання автономних енергосистем сонячного випромінювання та біогазу;

використання відходів продуктів життєдіяльності тварин та рослин (скошена трава, гілля дерев, опале листя) в якості сировини для рекультивації ґрунтів або отримання енергоресурсів.

Впровадження в Зоопарку екологічно чистих технологій значно покращить екологічні аспекти його діяльності і надасть можливість зменшити витрати на обслуговування його об'єктів, ведення садово-паркового господарства, використання енергоносіїв та споживання водних ресурсів.

Матеріально-технічна база садово-паркового господарства Зоопарку також застаріла та потребує вдосконалення. Це надасть можливість покращити стан дендропарку, який є одним з найстаріших та найкращих дендропарків Європи, бо має в своїй колекції близько 200 видів рідкісних та тих, що зникають, видів рослин. У свою чергу покращення стану дендропарку надасть можливість створити більш комфортні умови для відвідувачів та тварин, які знаходяться в колекції.

Серед важливих факторів і проблем, що стають на шляху до стабільного розвитку Зоопарку, потрібно виділити і такі:

1. Нормативно-правові: неврегульованість на нормативно-правовому рівні вимог щодо утримання та розведення диких тварин в умовах неволі, а також участі зоопарків в державних програмах збереження біорізноманіття; застарілі норми раціонів (1973); положення "Про Київський зоологічний парк" не враховує вимоги чинного законодавства та потребує суттєвого перегляду.

2. Організаційно-економічні: відсутня система залучення коштів та інвестицій на розвиток інфраструктури, рекреаційної діяльності, створення нових експозиції від зацікавлених юридичних та фізичних осіб, неналагоджена робота Зоопарку щодо участі в міжрегіональних та міжнародних проектах, які передбачають фінансову підтримку (гранти) на проведення науково-дослідницьких робіт та впровадження інформаційно-просвітницьких заходів природоохоронного спрямування.

3. Виробничо-технічні: недостатня технічна база ветеринарного обслуговування тварин, які знаходяться в колекції, їх транспортування, введення сучасних методів знерухомлення; потребує суттєвого зміцнення виробничо-технічна база виробництва живого корму (віварій) та кормів рослинного походження (тепличне господарство), що надасть можливість зменшити витрати на закупівлю кормів для тварин колекції; оновлення потребує автотранспорт для вантажних робіт, прибирання території тощо.

4. Інформаційні: відсутня системна робота з поширення інформації про діяльність Зоопарку, впровадження інформаційно-просвітницьких заходів природоохоронного та соціального спрямування.

Отже, з вищевикладеного випливає, що вирішення проблемних питань Зоопарку потребує програмного підходу до стратегії його подальшого розвитку, що передбачає покращення економічних показників та екологічних аспектів діяльності, а також підвищення рівня соціокультурного значення.

Програмою передбачено створення ефективного механізму взаємодії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідних служб, науково-дослідницьких та освітніх установ, підприємств та громадських організацій задля забезпечення виконання заходів Програми за її основними напрямами діяльності.

Програма є науково обґрунтованою, ефективною, соціально спрямованою та враховує специфіку м. Києва.

4. Мета Програми

Основною метою Програми є створення необхідних умов для стабільного розвитку Київського зоологічного парку як унікальної наукової та культурно-просвітницької установи, що є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Завданнями Програми є:

вдосконалення внутрішньої системи управління Зоопарком на основі сучасних методів (ISO 9001, ISO 14001, LIM, TQM тощо);

розвиток рекреаційної діяльності, створення комфортних умов для відвідувачів Зоопарку протягом усього року;

забезпечення доступності Зоопарку для всіх верств населення;

створення належних умов утримання тварин, покращення та оновлення технічних систем;

впровадження системного підходу до формування та розвитку зоологічної колекції;

зниження рівня захворювань та смертності тварин - більш ефективне збереження видів та їх розмноження;

розробка та впровадження електронної системи обліку та ідентифікації тварин, що знаходяться в колекції Зоопарку;

створення умов для регенерації середовища перебування тварин із застосуванням екологічних та енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

збереження та розвиток дендропарку;

впровадження комплексу природоохоронних заходів з науково-дослідницької та освітньої роботи, спрямованої на розробку та впровадження науково обґрунтованих засад утримання диких тварин у неволі та створення сучасних зоологічних експозицій;

розробка та впровадження системи інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на формування серед широких верств населення екологічної культури, відповідальності та гуманного ставлення до навколишнього природного середовища та тваринного світу;

позиціонування Зоопарку як унікальної культурно-просвітницької установи та туристичного об'єкта;

поглиблення міжрегіонального, міжнародного партнерства та співробітництва, поновлення членства в Європейській асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA) та вступ до Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів (WAZA).

5. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми

До виконання Програми можуть залучатися в установленому порядку науково-дослідницькі установи, підприємства та організації м. Києва.

Досягнення мети та завдань Програми потребує впровадження організаційних, технічних та соціально-економічних заходів.

Нормативно-технічне та методичне забезпечення виконання заходів Програми полягає у розробці та актуалізації всіх напрямів діяльності Зоопарку у відповідності до вимог:

чинного законодавства;

рекомендацій природоохоронної стратегії Всесвітнього товариства зоопарків та акваріумів (WZACS - the World Zoo and Aquarium Conservation Strategy, 2006);

вимог Директиви Європейського Союзу 1999/22/ЕС щодо утримування диких тварин у зоопарках;

вимог та рекомендацій Європейської асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA).

ДІТУ ISO 9001 - 2001 "Системи управління якістю. Вимоги".

Рекреаційна діяльність та покращення умов утримання тварин

Одним з основних показників ефективності роботи Зоопарку є показник його відвідування протягом усього року. Створення цілорічної експозиції, комфорту під час відвідування Зоопарку та його доступності для всіх верств населення є одними з пріоритетних завдань Програми.

Розвиток рекреаційної діяльності, створення комфортних умов для відвідувачів Зоопарку протягом року та належних умов утримання тварин передбачає перегляд техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) на відповідність його реальному стану об'єктів та узгодження проектної документації цих об'єктів з вимогами чинного законодавства, державними будівельними нормами.

Програмою передбачається розвиток інфраструктури, будівництво та реконструкція вольєрів та інших експозиційних і підсобних приміщень за науково обґрунтованими нормами у відповідності до вимог Європейської асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA) та Етичного кодексу обов'язків членів Всесвітньої асоціації зоопарків і акваріумів (WAZA) щодо благополуччя тварин, створення комфортних кліматичних, санітарно-гігієнічних умов на обмеженій площі експозиції, а також впровадження заходів безпеки та епідеміологічного захисту відвідувачів і тварин в умовах зоопарку.

Проведенням цієї роботи планується здійснювати при підтримці з боку Комітету технічної допомоги та благополуччя тварин (EAZA), що надасть можливість для досягнення оптимального рівня якості умов для відвідувачів Зоопарку протягом року та належних умов утримання тварин з урахуванням міжнародного досвіду.

В рамках виконання заходів Програми заплановане будівництво та реконструкція 23 об'єктів Зоопарку, а саме:

паркінгу;

двох закладів харчування;

п'ятнадцяти павільйонів для утримання тварин;

лікувально-діагностичного корпусу;

котельні з укріпленням схилу та будівництвом підпірних стін;

інженерних мереж;

віварію;

науково-просвітницької комплексної експозиції місцевих видів флори та фауни, що занесені до Червоної книги України, "Екологічна стежка" у Шулявській балці.

Для забезпечення комфортного та безпечного перебування відвідувачів, належних умов утримання та розведення тварин у Зоопарку необхідно підтримувати належний санітарно-епідеміологічний та температурно-вологовий режим повітря в приміщеннях та експозиційних зонах, необхідно впровадити систему рециркуляції повітря з регенерацією, ультрафіолетовим (УФ) знезараженням, дезодорацією та освітленням.

Для зменшення ризику інфікування людей та тварин збудниками захворювань, які можуть передаватись повітряно-крапельним шляхом, необхідно передбачити створення відокремлених одна від одної систем вентиляції повітря.

Система штучних водоймищ зоопарку потребує встановлення технічних засобів для рециркуляції, очищення, знезараження та освітлення води.

Програма також передбачає створення сприятливих умов для організації дозвілля та відпочинку киян та гостей столиці.

Формування та розвиток зоологічної колекції

Формування та розвиток зоологічної колекції є головною складовою діяльності всіх зоопарків.

Відповідно до виконання зазначених функцій зоологічна колекція формується комплексно і складається з таких частин:

1. Експозиційна: включає видовищні види тварин, які мають високу експозиційну цінність, викликають найбільшу зацікавленість у відвідувачів та традиційно утримуються і добре розмножуються у зоопарках: слони, жирафи, гіпопотами, леви, бізони, ведмеді, деякі види приматів, страуси, лебеді, папуги, окремі види плазунів, земноводних, риб тощо.

З метою інформаційно-просвітницької діяльності експозиційна складова зоологічної колекції включає окремі види свійських тварин (коні, вівці, свині, кролі, морські свинки, гуси, кури, індики тощо), які розміщуються локально на спеціальних майданчиках, де дозволені контрольований доступ відвідувачів та годування тварин.

2. Наукова-дослідна: включає наукове забезпечення формування та управління колекцією, що передбачає застосування програмно-цільового методу проведення наукових досліджень та обґрунтувань шляхів реалізації Програми, а також координацію наукових розробок, які можуть бути застосовані при реалізації програмних завдань.

3. Реабілітаційно-виховна: формується з представників диких тварин, які найчастіше потерпають від дії антропогенних чинників або є об'єктами контрабандних перевезень.

4. Допоміжна: включає зоокультури кормових видів тварин, які формуються і підтримуються з метою забезпечення інших частин зоологічної колекції живими та якісними кормами: кролі, пацюки, миші, цвіркуни, таргани, перуанська чорнотіла тощо.

Процес формування та розвитку зоологічної колекції ґрунтується на наступних засадах:

відбір тварин з урахуванням їх експозиційної та племінної цінності;

створення належних умов утримання окремого виду (підвиду) тварин, що знаходяться в колекції;

щорічне формування плану племінної діяльності, а також обміну та придбання тварин для оновлення, поповнення колекції і реалізації її надлишків.

Шляхи формування та оновлення зоологічної колекції - це купівля, обмін, отримання у подарунок (від інших зоопарків, фізичних та юридичних осіб тощо) та вилучення тварин з природного середовища.

При формуванні зоологічної колекції враховуються видовищність виду, наявність місця для його утримання (експозиції), можливість створити належні умови для утримання (кваліфікація персоналу та можливість забезпечення специфічними кормами).

Програмою передбачається придбання тварин, яких планують розмістити на об'єктах нового будівництва та реконструкції. В першу чергу це людиноподібні мавпи (горила, гібон, орангутанг) та дрібні види широконосих мавп (саймірі, ігрунка, сакі, уакарі).

Потребує оновлення і колекція котячих, передбачається закупівля левів, леопардів, гепардів та різних видів дрібних котячих. Із собачих планується придбання шакалів та койотів, а також покращення колекції копитних: придбання буйволів африканських, китицевухих свиней, носорогів чорних, великих африканських антилоп та інших. Після будівництва павільйону для нічних тварин передбачається створення експозиції кажанів, а саме - летючих собак, вампірів.

Колекція птахів потребує збільшення через придбання великих видів папуг (какаду, ара, амазони), тропічних фруктоїдних голубів, птахів-носорогів тощо. Передбачається реконструкція всіх експозиційних ставків, що дасть змогу якісно покращити умови утримання болотяних видів птахів та збільшити їх кількість, наприклад, створити колонію фламінго кількістю до 50 особин.

За період реалізації Програми планується загальне поповнення зоологічної колекції на 400 - 800 особин 150 - 200 видів.

Проведення наукових досліджень передбачає активізацію роботи Зоопарку відповідно до програм EEP задля збереження рідкісних та зникаючих видів, а саме: слон азіатський, носоріг білий південний, жирафа сітчаста, тигр амурський, тапір рівнинний, кінь Пржевальського, кулан туркменський, зубр європейський, орікс шаблерогий, горила рівнинна, шимпанзе, лорі малий товстий, пінгвін Гумбольдта, пелікан кучерявий, орлан-білохвіст, журавель японський, гриф чорний, алігатор китайський, черепаха єгипетська.

Участь Зоопарку у програмах EEP надасть можливість поповнити склад зоологічної колекції особинами, які мають високу експозиційну та племінну цінність, на безоплатній основі.

Розвиток колекції передбачає розведення, обмін, придбання тварин, а також реалізацію їх надлишків, що відображається в системі ARKS.

Програмою передбачається поновлення участі Зоопарку у веденні племінних книг ESB наступних видів тварин: лелека чорний, марабу африканський, стерв'ятник, казуар шоломоносний, сип білоголовий, кенгуру Євгенії, ведмідь малайський, ведмідь бурий тянь-шанський, ведмідь білогрудий уссурійський, рись карпатська, мангобей золоточеревий, мавпа Бразза, гіпопотам, черепаха гігантська азіатська.

Програмою передбачено впровадження заходів, що спрямовані на покращення рівня охорони здоров'я та ветеринарного забезпечення тварин, які утримуються в Зоопарку.

Створення системи всебічного моніторингу зоологічної колекції передбачає впровадження єдиної системи електронного обліку та ідентифікації тварин, які відносяться до експозиційної та науково-дослідної частини.

Впровадження екологічних та енерго- і ресурсозберігаючих технологій

Київський зоопарк споживає за рік:

Електроенергія - 1200000 кВт/годин;

Газ - 1100000 м³;

Вода - 300000 м³.

На території Зоопарку знаходяться дві трансформаторні підстанції:

1. ТП 2583, що складається з двох трансформаторів потужністю по 630 кВт.

2. ТП 3266, що складається з двох трансформаторів потужністю по 320 кВт.

На території Зоопарку знаходиться також котельня, в якій встановлено 3 котли "Garioni Naval" NPR 2500 (2907 кВт).

Очікуване споживання енергоресурсів на 2008 рік складає:

Газ - 1000000 м³;

Електроенергія - 1200000 кВт/г.

Наявна система опалювання окремих місць постійного утримання тварин із застосуванням електричної енергії уразлива в разі вимкнення електричного живлення, що за останній час нерідко трапляється у зимову пору при перевантаженні мережі. Для вирішення цієї проблеми Програмою передбачається встановлення аварійної системи електричного живлення для даних об'єктів Зоопарку.

Альтернативною системою опалювання та гарячого водопостачання з використанням поновлювальних джерел енергії може бути система з використанням сонячної енергії. Потенціал сонячного випромінювання в Україні становить 1000 - 1350 Вт/м². Для належного утримання експозиції птахів у зимовий період щорічно використовується підогрів води у штучних водоймах Зоопарку площею 146 м², на це витрачається 28950 м3 вартістю 43,425 тис. грн. Тому Програмою передбачається перехід на комбіноване використання геліостанцій гарячого водопостачання в поєднанні з котельнею, яка буде виконувати роль додаткового джерела підігріву води у період з листопада по березень.

В умовах господарства Зоопарку, де утворюються великі обсяги тваринного гною з підстилки, харчових відходів, соломи, трави, доцільно використовувати відходи для виготовлення біогазу як додаткового джерела енергоресурсів, який можна використовувати для вироблення теплової, електричної чи когерентно-теплової та електричної енергії. Це дозволить заощадити кошти на вартості енергоносіїв, утилізації відходів виробництва та споживання. Кінцевим продуктом є рідкі екологічно чисті добрива, які можна використовувати для потреб зеленого господарства.

Джерелом сировини для біогазу можуть бути відходи рослинного і органічного походження, які утворюються на території Зоопарку у великому обсязі.

Для вирішення проблеми утилізації твердих відходів виробництва та споживання в господарстві Зоопарку необхідно розробити Правила поводження з відходами виробництва і споживання як внутрішній нормативний документ і впровадити систему роздільного збору твердих відходів усіма суб'єктами на території Зоопарку з суворим дотримання цих Правил.

Для нормального функціонування експозиції Зоопарку, створення комфортних умов для перебування тварин необхідні великі обсяги води (ванни, басейни, ставки, акваріуми) з дотриманням ветеринарно-санітарних норм.

У Київському зоопарку сьогодні використовуються застарілі надвитратні системи водозабезпечення. Вирішити зазначену проблему можна за рахунок впровадження системи рециркуляції води з регенерацією, знезараженням та освітленням.

Використання екологічних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, поновлювальних джерел енергії надасть можливість:

значної економії коштів на комунальних послугах;

підвищення рівня комфортності для відвідувачів та умов утримання тварин;

здійснення інформаційно-просвітницької роботи природоохоронного спрямування.

Збереження та розвиток дендропарку

Екосистема зоопарку є місцем заселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, більшість яких занесено до Червоної книги України.

Відповідно до природоохоронного законодавства і міжнародних зобов'язань України територія Зоопарку підлягає особливій охороні. Для цього в Зоопарку повинен бути встановлений особливий режим охорони, відтворення та використання земель.

Стан зелених насаджень в Зоопарку потребує науково обґрунтованої системи моніторингу для їх збереження, оздоровлення та раціонального використання.

Створення експозиції ландшафтного дизайну відповідно до зон та ареалів мешкання тварин, що експонуються, тематичних клумб, бесідок та рослинного лабіринту збільшить естетичну привабливість Зоопарку. Тому Програмою передбачається збільшення кількісного складу працівників відділу садово-паркового господарства, зміцнення його матеріально-технічної бази, а також залучення до процесу озеленення та благоустрою всіх зацікавлених установ, підприємств та організації, районних державних адміністрацій в м. Києві.

Враховуючи те, що на території Зоопарку розташовано велику кількість старих дерев (є й вікові), Програмою передбачено заходи щодо підтримки їх належного стану.

Щорічно в садово-парковому господарстві Зоопарку утворюється та накопичується близько 30 - 35 тис. м³ відходів рослинного походження, наприклад: трава, гілля дерев, опале листя тощо. Впровадження чітко встановленої організації збирання, транспортування, складування, сортування та переробки цих відходів за прогресивними технологіями забезпечить їх використання в якості джерел поновлювальних видів енергетичних ресурсів або для збагачення та рекультивації земель паркової зони Зоопарку.

Полив зелених насаджень, кущів та дерев Зоопарку зараз здійснюється спеціальними машинами через шланги. Це негативно впливає на тварин та відвідувачів через шум від роботи двигунів машини та помпи, а також збільшує нераціональні витрати водних ресурсів.

Вирішити цю проблему можна шляхом застосування автоматизованої системи зрошування зелених насаджень, що передбачає автоматичний полив за спеціальною програмою. Це дозволить суттєво підвищити рівень комфорту та зменшити витрати на обслуговування парку.

Природоохоронна науково-дослідна та освітня робота

Програмою передбачено розвиток взаємодії Зоопарку з науковими, науково-дослідницькими та освітніми організаціями за такими напрямками:

розробка науково обґрунтованих основ утримання, збереження, охорони здоров'я та ветеринарного забезпечення диких тварин в умовах неволі;

дослідження особливостей біології диких тварин в умовах неволі;

вивчення особливостей розведення рідкісних видів тварин та тих, що зникають, в умовах неволі;

розробка методик лікування та годівлі диких тварин.

Для організації наукових досліджень в організаційній структурі Зоопарку створено відповідний структурний підрозділ, який щорічно готує план проведення науково-дослідної та освітньої роботи, що передбачає:

проведення практичних досліджень та наукових розробок на базі Зоопарку;

підготовку та проведення науково-практичних заходів: семінарів, конференцій, круглих столів тощо;

організацію підвищення кваліфікації (атестації) працівників та робітників структурних підрозділів зоочастини;

організацію проведення практичних занять студентів профільних ВНЗ;

освітню роботу з учнівською молоддю.

Інформаційно-просвітницька робота

Цей напрямок Програми передбачає такі заходи:

підготовка та проведення тематичних екскурсій, лекцій, семінарів, круглих столів, конференцій та нарад із зацікавленими установами, підприємствами та організаціями;

забезпечення роботи "Будинку юннатів" та "Дитячого зоопарку";

виготовлення та розміщення інформаційних стендів, оновлення етикетажу;

проведення просвітницької роботи серед відвідувачів з питань, що пов'язані з дбайливим та відповідальним ставленням до навколишнього природного середовища та представників тваринного світу;

розробка та впровадження просвітницьких заходів, спрямованих на вивчення конкретних видів (підвидів) тварин;

видання та розповсюдження тематичних друкованих видань: бюлетенів, буклетів, плакатів, пам'яток тощо;

розробка та запровадження просвітницьких проектів у дитячих навчальних закладах з метою глибшого вивчення дітьми тваринного світу та захисту тварин від жорстокого поводження;

виготовлення та розміщення соціальної реклами (інформаційних носіїв, стендів, листівок, відео- та аудіороліків);

участь в інформаційних кампаніях та культурно-масових заходах із залученням засобів масової інформації;

проведення консультацій для населення стосовно особливостей поводження з дикими тваринами, що перебувають на території міста.

Міжрегіональне та міжнародне співробітництво

Міжрегіональне та міжнародне співробітництво Зоопарку передбачає:

активізацію та поглиблення співпраці з Євразійською регіональною асоціацією зоопарків та акваріумів (EARAZA);

впровадження заходів щодо поновлення членства в Європейській асоціації зоопарків та акваріумів (EAZA) та вступу до Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів (WAZA);

роботу у відповідних міжнародних системах обліку та управління;

участь працівників Зоопарку у міжнародних конференціях, семінарах, нарадах, стажуваннях;

обмін досвідом та консультації щодо організації діяльності Зоопарку, формування та розвитку колекції і т. д.;

активну участь у міжнародних та європейських програмах розведення рідкісних видів (EEP), веденні племінних книг (ESP);

участь в роботі таксономічних консультативних груп (TAG);

організацію та проведення міжнародних симпозіумів, конференцій, семінарів тощо.

6. Строки та етапи виконання Програми

7. Організація управління та контролю за ходом виконання Програми

Виконавцями Програми визначені:

Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення, Головне управління освіти та науки,

Київський зоологічний парк,

зацікавлені підприємства, установи та організації.

Організаційне супроводження виконання Програми здійснює Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), методичне - КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста".

Джерелами фінансування Програми є кошти міського бюджету, власні надходження від діяльності Зоопарку, інші джерела, що не суперечать чинному законодавству.

Основним інструментом контролю за виконанням Програми є моніторинг її виконання, який проводиться 1 раз на півріччя.

Результати моніторингу надаються постійній комісії Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

За результатами моніторингу якості виконання Програми здійснюється актуалізація її показників та заходів. Зміни та доповнення до Програми на наступний рік повинні вноситись не пізніше 1 червня поточного року.

Розпорядником коштів міського бюджету, що спрямовуються на виконання заходів Програми, є Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Результати впровадження Програми висвітлюються в засобах масової інформації.

8. Очікувані результати виконання Програми

Реалізація Програми призведе до стабільного розвитку Зоопарку, що передбачає певний економічний та соціальний ефект, виражений в:

забезпеченні ефективного використання бюджетних коштів;

зниженні витрат на комунальні послуги та епідеміологічні заходи;

покращенні інфраструктури Зоопарку;

підвищенні експозиційної та племінної цінності зоологічної колекції;

забезпеченні виконання Зоопарком природоохоронних функцій;

поліпшенні естетичного вигляду цілорічної експозиції тварин;

щорічному збільшенні кількості відвідувачів на 20 %;

щорічному збільшенні доходів Зоопарку на 40 %;

забезпеченні належного рівня культурно-масового відпочинку киян та гостей столиці;

підвищенні рівня екологічної свідомості киян та гостей столиці;

підвищенні міжнародного іміджу столиці України в результаті дотримання міжнародних стандартів управління зоопарками та акваріумами.

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий