Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ДЕКРЕТ

( Декрет втратив чинність на підставі Кодексу
N 2755-VI від 02.12.2010 )

Про місцеві податки і збори

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 30, ст.336 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3293-XII від 17.06.93, ВВР, 1993, N 32, ст.340
N 297/95-ВР від 11.07.95, ВВР, 1995, N 30, ст.229
N 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39
N 515-XIV від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140
N 1065-XIV від 17.09.99, ВВР, 1999, N 45, ст.399
- набирає чинності з 01.01.2000
N 1375-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78
N 1661-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.231
N 1805-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 39, ст.333
N 2515-III від 07.06.2001, ВВР, 2001, N 33, ст.179
N 2680-III від 13.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.5
N 641-IV від 20.03.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.185
- набуває чинності з 01.01.2004 року
N 703-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.216
- набуває чинності з 01.01.2004 року
N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267
N 2806-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.483
N 145-VI від 18.03.2008, ВВР, 2008, N 18, ст.197 -
набирає чинності з 10.05.2008 р.)

Цей Декрет визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування.

Стаття 1. Види місцевих податків і зборів

До місцевих податків і зборів належать:

( Абзац другий статті 1 виключено на підставі Закону N 641-IV від 20.03.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )

збір за парковку автомобілів;

ринковий збір;

збір за видачу ордера на квартиру;

збір з власників собак;

курортний збір;

збір за участь у бігах на іподромі;

збір за виграш на бігах;

збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

податок з реклами;

збір за право використання місцевої символіки;

збір за право проведення кіно- і телезйомок;

збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;

комунальний податок;

( Абзац шістнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону N 703-IV від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )

збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

податок з продажу імпортних товарів. ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3293-12 від 17.06.93 )

( Абзац дев'ятнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону N 1661-III від 20.04.2000 )

( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 2515-III від 07.06.2001 )

( Статтю 2 виключено на підставі
Закону N 641-IV від 20.03.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )

Стаття 3. Збір за парковку автотранспорту

Платниками збору за парковку автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка - у відведених місцях. ( Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки.

Стаття 4. Ринковий збір

Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).

Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.

Стаття 5. Збір за видачу ордера на квартиру

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири.

Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформлення ордера на квартиру. ( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку.

Облік надходжень збору за видачу ордера на квартиру здійснюється органами з обліку та розподілу житла.

Стаття 6. Збір з власників собак

Платниками збору з власників собак є громадяни - власники собак (крім службових), які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах.

Збір з власників собак справляється за кожний рік. Його граничний розмір за кожну собаку не повинен перевищувати 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час нарахування збору. ( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Збір з власників собак стягується органами житлово-комунального господарства.

Стаття 7. Курортний збір

Платниками курортного збору є громадяни, які прибувають у курортну місцевість.

Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Від сплати курортного збору звільняються:

діти віком до 16 років;

інваліди та особи, що їх супроводжують;

учасники Великої Вітчизняної війни;

воїни-інтернаціоналісти;

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку;

особи, які прибули в курортну місцевість у службове відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів;

особи, які прибули за плановими туристичними маршрутами туристично-екскурсійних установ і організацій, а також які здійснюють подорож за маршрутними книжками;

чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші.

( Частину четверту статті 7 в редакції Закону N 515-XIV від 18.03.99 виключено на підставі Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )

Курортний збір справляється з платників за місцем їх тимчасового проживання.

При зміні платником місця проживання в межах курортної місцевості курортний збір повторно не справляється.

З осіб, які прибули в курортну місцевість, збір справляється не пізніш як у триденний термін від дня прибуття.

Курортний збір справляється:

адміністрацією готелю та іншими установами готельного типу під час реєстрації прибулих;

квартирно-посередницькими організаціями при направленні осіб (крім прибулих за путівками туристично-екскурсійних установ і організацій) на поселення в будинки (квартири), що належать громадянам на праві власності.

З осіб, які зупиняються в будинках (квартирах) громадян без направлення квартирно-посередницьких організацій, а також з осіб (крім тих, що здійснюють подорож за маршрутними книжками), які проживають у наметах, автомашинах тощо, курортний збір справляється у порядку, визначеному Радами народних депутатів, що встановлюють цей збір.

Стаття 8. Збір за участь у бігах на іподромі

Збір за участь у бігах на іподромі справляється з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру.

Граничний розмір збору за участь у бігах на іподромі за кожного коня не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Збір за участь у бігах на іподромі справляється адміністрацією іподромів до початку змагань.

Стаття 9. Збір за виграш на бігах

Збір за виграш на бігах справляється адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу. Його граничний розмір не повинен перевищувати 6 відсотків від суми виграшу.

Стаття 10. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, справляється у вигляді відсоткової надбавки до плати, визначеної за участь у грі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 5 відсотків від суми цієї надбавки. Сума збору справляється адміністрацією іподромів з учасника гри під час придбання ним квитка на участь у грі.

Стаття 11. Податок з реклами

Об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Платниками податку з реклами є юридичні особи та громадяни.

Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу: на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.

Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час.

Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

Податок з реклами не сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення соціальної реклами. ( Статтю 11 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 145-VI від 18.03.2008 )

Стаття 12. Збір за право на використання місцевої символіки

Збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Стаття 13. Збір за право на проведення кіно- і телезйомок

Збір за право на проведення кіно- і телезйомок вносять комерційні кіно- і телеорганізації, включаючи організації з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів (виділення наряду міліції, оточення території зйомок тощо).

Граничний розмір збору за право на проведення кіно- і телезйомок не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення зазначених заходів.

Стаття 14. Збір за право на проведення місцевих аукціонів,
конкурсного розпродажу і лотерей

Платниками збору за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей є юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.

Об'єктом збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей є вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея.

Граничний розмір збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів або від суми, на яку випускається лотерея.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів і конкурсного розпродажу справляється за три дні до їх проведення.

Збір за право на проведення лотерей справляється під час одержання дозволу на випуск лотереї.

Граничний розмір збору за право на проведення лотерей з кожного учасника не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Частина шоста статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Стаття 15. ( Дію Статті 15 зупинено на період проведення
експерименту для підприємств - учасників
економічного експерименту на підставі
Закону N 1375-XIV від 13.01.2000 )

( Дію статті 15 зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - платників фіксованого
сільськогосподарського податку з питань
оподаткування згідно із Законом N 320-XIV
від 17.12.98 ) Комунальний податок

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

( Статтю 16 виключено на підставі Закону N 703-IV
від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )

Стаття 17. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.

Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.

Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день - за одноразову торгівлю. ( Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 297/95-ВР від 11.07.95 )

Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право. Встановлення цього збору не стосується тих об'єктів торгівлі, які створені до набрання чинності цим Декретом. ( Частина четверта статті 17 в редакції Закону N 2680-III від 13.09.2001 )

Для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях (стаціонарних об'єктах), збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі стягується одноразово. ( Статтю 17 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2806-IV від 06.09.2005 )

Стаття 17-1. Податок з продажу імпортних товарів

Платниками податку з продажу імпортних товарів є юридичні особи і громадяни, які зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається у декларації, яка подається щоквартально до державної податкової інспекції по району (місту) за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта підприємництва.

Граничний розмір податку з продажу імпортних товарів не повинен перевищувати 3 відсотків виручки, одержаної від реалізації цих товарів. ( Декрет доповнено статтею 17-1 згідно із Законом N 3293-12 від 17.06.93 )

( Статтю 17-2 виключено на підставі Закону N 2515-III від 07.06.2001 )

Стаття 18. Повноваження органів місцевого самоврядування
в галузі визначення місцевих податків і зборів

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

Стаття 19. Порядок сплати і перерахування місцевих податків і зборів

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Стаття 20. Повернення з бюджету місцевого самоврядування
над міру сплачених сум місцевих податків і зборів

Над міру сплачені платниками суми місцевих податків і зборів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються їм згідно з чинним законодавством.

Стаття 21. Оподаткування іноземних юридичних осіб та громадян

Іноземні юридичні особи і громадяни сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України.

Стаття 22. Відповідальність платників за сплату місцевих податків і зборів

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Стаття 23. Джерела сплати місцевих податків і зборів

Податки і збори, передбачені статтями 8, 13, 14, 15, 16 і 17 цього Декрету, сплачуються юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається в їх розпорядженні, але не більше 10 відсотків оподаткованого доходу (прибутку).

Податки і збори, передбачені статтями 3, 4, 11 і 12 цього Декрету та внесені за рахунок коштів юридичних осіб, відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг). ( Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 641-IV від 20.03.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року )

Стаття 24. Заключні положення

Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА

Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

м. Київ, 20 травня 1993 року
N 56-93