ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ
09.12.2008 N 271

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 грудня 2008 р. за N 1255/15946

Про затвердження Правил охорони
праці у виробництві взуття

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) наказую:

1. Затвердити Правила охорони праці у виробництві взуття (далі - Правила), що додаються.

2. Наказ набирає чинності з 01.02.2009.

3. З набранням чинності наказом уважати таким, що не застосовується на території України, НПАОП 19.3-7.11-84 ОСТ 17-985-84 "Процессы производственные предприятий обувной промышленности. Требования безопасности", затверджені Міністерством легкої промисловості СРСР.

4. Начальнику відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері Ткачову В.С. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак

Затверджено
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
09.12.2008 N 271

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 грудня 2008 р. за N 1255/15946

Правила
охорони праці при виробництві взуття

I. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються взуттєвим виробництвом.

Вимоги цих Правил є обов'язковими для виконання всіма підприємствами взуттєвого виробництва, а також працівниками підприємств.

Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт у технологічному процесі взуттєвого виробництва.

2. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці умови праці відповідно до норм чинного законодавства, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

3. Для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці, роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

4. На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

5. На основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляються і затверджуються відповідні переліки робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

6. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається роботодавцем згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці.

7. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до статті 17 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) у встановлені терміни згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

8. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій повинні організовуватись згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

9. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівники взуттєвої галузі промисловості повинні забезпечуватись безплатно за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам взуттєвої галузі промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 29.10.2007 N 248 (НПАОП 19.3-3.01-07), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.11.2007 за N 1265/14532.

Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають відповідного спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

10. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимогам безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт за наявності небезпечних та шкідливих чинників.

11. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися бірушами, протишумовими навушниками згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ ЕN 352-1-2002.

12. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85.

13. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.

14. Для захисту шкіри рук працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.

15. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно очистити, знезаразити, провітрити, висушити, знезарядити тощо.

16. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке повинно провітрюватись.

II. Загальновиробничі вимоги з охорони праці

1. Вимоги до території підприємства,
виробничих споруд та приміщень

1.1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 N 213 (СНиП II-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих Правил.

1.2. Територія підприємства повинна бути огороджена, впорядкована і утримуватися в належному санітарному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття повинні бути обладнані спеціальні площадки з твердим покриттям, звідки вони транспортуються в місця організованого складування - на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.

1.3. Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд на території підприємства повинно відповідати технологічному процесу виробництва.

1.4. Територія підприємства має бути вирівняна і спланована так, щоб було забезпечено відведення стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

1.5. Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути розміщена інформація (схеми, плани) щодо розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкості руху автотранспорту тощо.

1.6. На території підприємства мають бути впорядковані дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки, а також пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від бруду і снігу, а в темну пору доби освітлювати.

1.7. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, повинні бути огороджені або закриті міцними кришками, а в темну пору доби - освітлені. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, повинні обладнуватись під'їзди з твердим покриттям. Для зупинки та розвороту автомобілів біля водоймищ повинні облаштовуватись майданчики розміром не менше ніж 12 х 12 м.

1.8. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати у спеціально відведених місцях (ділянках).

1.9. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення, лабораторій, а також зовнішніх установок мають бути визначені категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом МНС України від 03.12.2007 N 833 (далі - НАПБ Б.03.002-2007).

1.10. Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні зони, двері, та інше) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати межу вогнетривкості відповідно до вимог ДБН "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002).

1.11. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 і обгороджені.

1.12. Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНиП "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.01.86 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85), СНиП "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280 (далі - СНиП 2.11.01-85), ДБН В.1.1-7-2002, ДБН "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТ 12.1.005-88 та цих Правил.

1.13. Виробничі будівлі та споруди повинні утримуватись у справному стані, їх необхідно оглядати двічі на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01.98).

1.14. Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН "Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (ДБН В.2.5-13-98), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ 12.4.009-83.

1.15. Технічні засоби протипожежного захисту та первинні засоби пожежогасіння повинні утримуватись у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, щоб у разі необхідності ефективно застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004 та Правилами пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості, затвердженими Мінлегпромом УРСР від 05.05.90 (НАПБ Б.01.043-90/170).

1.16. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно утримувати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002, СНиП 2.09.02-85 та НАПБ А.01.001-2004.

1.17. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою постійні робочі місця повинні бути обладнані підставками та килимками.

1.18. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15 град.С і нижче, повинні бути обладнані тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.

1.19. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНиП "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 (СНиП 2.09.04-87).

З огляду на пожежну небезпеку взуттєвого виробництва паління (куріння) у виробничих приміщеннях і на території підприємств не дозволяється.

Курильні приміщення повинні розміщуватись, як правило, суміжно з убиральнями або приміщеннями для відпочинку чи обігрівання. Допускається використовувати курильні і шлюзові при убиральнях з кількістю працівників не більш ніж 100 осіб у найбільшій зміні. Курильні при приміщеннях для відпочинку чи обігрівання повинні мати вентиляцію.

1.20. У всіх умивальнях має бути достатня кількість мийних засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.

1.21. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах для відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.22. Експлуатація вантажопідіймальних машин повинна здійснюватись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгіпромнагляду України від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

1.23. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів повинна проводитись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

1.24. Посудини, що працюють під тиском, повинні експлуатуватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

1.25. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватись вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

1.26. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна здійснюватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

2. Освітлення

2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 та НАПБ А.01.001-2004.

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі тощо.

2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно бути передбачено місцеве освітлення стаціонарними світильниками.

2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп з закритими ковпаками.

2.4. Для місцевого освітлення необхідно застосовувати світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127-220 В за умов недопущення випадкових доторкань їх струмовідводних частин.

2.5. Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання , так і з люмінесцентними лампами повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу з захисним кутом не менше 30 град., а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10 град.

2.6. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.

2.7. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).

2.8. Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97).

2.9. Очищення світильників та арматури повинно здійснюватись тільки після відключення напруги електричної мережі та їх охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини.

2.10. Очищення від забруднення віконного скла, скляних світлових прорізів, ліхтарів і світильників повинно здійснюватись відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення), а в приміщеннях зі значним виділенням пилу і кіптяви повинно виконуватись не рідше чотирьох разів на рік.

2.11. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення повинно бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 12.1.038-82.

2.12. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.

3. Вентиляція і опалення

3.1. Виробничі, допоміжні будівлі і приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция, кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004.

3.2. Для очищення запиленого та загазованого повітря, що проходить через місцеві витяжні пристрої перед викидом його в атмосферу, повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони, фільтри, пилоосадочні камери або водяні завіси тощо).

3.3. Пилові камери, циклони, фільтри за винятком індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах, повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.

3.4. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

3.5. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2, 3 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а у повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.

3.6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачено проектом.

3.7. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

3.8. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.

3.9. Системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.

3.10. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає потраплянню на них пилу та різних матеріалів виробництва й можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищати від пилу.

3.11. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43 град.С.

4. Водопостачання і каналізація

4.1. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004.

4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.

4.3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мережі має відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.

4.4. Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею води для:

санітарно-гігієнічних потреб;

виробничо-технічних потреб;

потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.

4.5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.

4.6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки, автомати газованої води, кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.

4.7. Відстань від робочого місця до пункту водороздачі не повинна перевищувати 75 м.

4.8. Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96).

4.9. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.

4.10. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.

5. Електроустановки й електросилове обладнання

5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСН 3.3.6.096-02, експлуатаційної документації та цих Правил.

5.2. Улаштування і експлуатація внутрішніх мереж електроустановок мають відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

5.3. Електропроводка та арматура силової і освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

5.4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно здійснювати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

5.5. Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним від потрапляння пилу, вологи тощо.

5.6. Стан ізоляції і надійність заземлення щороку після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами зі складанням відповідного протоколу (акта) згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

5.7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення.

5.8. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, повинно мати пристрій, який виключає можливість її накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

5.9. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), та ГОСТ 12.2.013.0-91.

5.10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10.02.99 N 21, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.99 за N 382/3675 (НПАОП 0.00-1.31-99).

5.11. Очищення електрообладнання від пилу необхідно здійснювати за графіком, але не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях щотижня відповідно до НПАОП 40.1-1.21.98 та НАПБ А.01.001-2004.

5.12. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні бути захищені від потрапляння блискавки та вторинних її проявів відповідно до вимог "Инструкции по устройству молниезащиты зданий, сооружений и промышленных коммуникаций" (РД-34.21.122-87).

6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники

6.1. Під час виконання технологічних процесів у взуттєвому виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74.

6.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.096-02, Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90, ДСН 3.3.6.096-02.

III. Вимоги до виробничих приміщень

1. Загальні вимоги безпеки

1.1. Улаштування і утримання виробничих будівель, приміщень повинні відповідати вимогам НПАОП 45.2-4.01.98 та НАПБ Б.01.043-90/170.

1.2. Усі приміщення повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту та первинними засобами пожежогасіння. При необхідності встановлюються газоаналізатори і системи димовидалення.

1.3. Стіни і стелі робочих приміщень повинні бути гладкими, рівними, зручними для очистки і пофарбовані у світлі тони.

1.4. Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути щільною, рівною, не слизькою, без вибоїв.

1.5. У приміщеннях для збереження хімікатів підлога повинна бути бетонною або з асфальтовим покриттям. Допускається опорядження підлоги кислотостійкою плиткою.

1.6. Уся мережа трубопроводів повинна бути заглиблена в підлогу або піднята і укріплена на висоті не менше ніж 2 м від підлоги і пофарбована згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.

1.7. Усі люки, колодязі, канали повинні бути закриті кришками або суцільними настилами. Відкриті отвори в підлозі виробничих приміщень повинні бути огороджені з усіх боків міцними перилами висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не менше 0,15 м.

1.8. Усі мостики, площадки, проходи, похилі естакади та інші споруди, які підняті над рівнем підлоги на 0,5 м і більше, а також драбини, які ведуть до них, повинні мати перила заввишки не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не менше 0,15 м. Місця переходів через трубопроводи та інші комунікації повинні бути обладнані настилами.

1.9. Ширина проїздів для цехового транспорту повинна бути при русі в одному напрямку не менше максимальної ширини завантажених транспортних засобів плюс 1,0 м, а при зустрічному русі - не менше подвійної максимальної ширини транспортних засобів плюс 1 м.

1.10. Ширина головних проходів у виробничих приміщеннях для руху працівників без вантажу повинна бути не менше 1,5 м, а другорядних проходів, які використовуються для ремонту, огляду і змащування обладнання, - не менше 0,8 м.

1.11. Висота галерей, естакад і тунелів, які використовуються для регулярного проходу людей, повинна бути не менше 2 м від підлоги до виступних конструкцій і не менше 1,8 м - для нерегулярного проходу людей.

1.12. Ширина пішохідних галерей і тунелів при чисельності працівників, які проходять в одному напрямку за зміну не більше 400 чоловік, повинна бути не менше 1,5 м зі збільшенням на 0,5 м на кожні 20 чоловік понад вказану чисельність.

1.13. Ширина транспортних і комунікаційних галерей і естакад повинна допускати вільний від обладнання і комунікацій прохід шириною не менше 0,7 м.

1.14. Довжина тунелів і галерей, які призначені для проходу людей, не може перевищувати 100 м.

1.15. Тунелі, галереї повинні мати штучну або природну вентиляцію і освітлення, регулярно очищатись від пилу і сміття. В тунелях, галереях не дозволяється розміщувати трубопроводи з тиском пари вище 0,7х10 МПа, трубопроводи з отруйними і легкозаймистими рідинами і газами.

1.16. Для пропуску транспортерів через перегородки і стіни необхідно влаштовувати отвори мінімальних розмірів. Проміжок між верхньою і нижньою гілками транспортера повинен бути максимально закритий.

1.17. Зовнішні входи і виходи у виробничих приміщеннях повинні мати утеплений тамбур або повітряні теплові завіси.

1.18. Двірні прорізи для транспортування сировини, напівфабрикатів, готової продукції тощо повинні влаштовуватись відповідно до габаритів транспортних засобів, що застосовуються, і забезпечувати вільні проходи по обидва боки від цих габаритів не менше 0,7 м, а за висотою - не менше 0,2 м.

1.19. У виробничих приміщеннях сходові площадки, проходи, проїзди, віконні прорізи, опалювальні прилади, електричні шафи, електродвигуни, протипожежне обладнання, робочі місця не повинні захаращуватись сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, відходами виробництва, тарою тощо, які повинні міститися в установлених місцях.

1.20. Передача вантажів з одного поверху на інший повинна бути механізована. При передачі вантажів зверху вниз можуть застосовуватись похилі спуски, облаштовані з унеможливленням травмування робітників вантажем.

1.21. У всіх виробничих і допоміжних приміщеннях повинні бути встановлені урни та ящики з кришками, які щільно закриваються, для збору відходів і сміття. Урни та ящики повинні очищатись не рідше одного разу за зміну і ретельно дезінфікуватись.

1.22. Облаштування і розташування складів повинно відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, а також задовольняти вимогам пожежобезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.

1.23. Висота приміщень складського, транспортного господарства, компресорних тощо має бути не менше 3,6 м.

1.24. Усі допоміжні споруди і приміщення повинні відповідати нормам проектування згідно із СНиП 2.09.04-87.

1.25. Віконні стулки і ліхтарні рами, які відкриваються для природного провітрювання, повинні бути обладнані пристроями, які легко управляються, для відкривання і встановлення їх у необхідному положенні.

1.26. Перелік спеціальних побутових приміщень і пристроїв для взуттєвого виробництва визначається залежно від характеристики виробничих процесів і переліку професій працівників у взуттєвій галузі з віднесенням їх до відповідних груп виробничого процесу.

1.27. Для зменшення шуму в приміщеннях вентиляційні агрегати повинні бути розміщені в ізольованих вентиляційних камерах та встановлені на віброфундаменті, а повітроводи повинні приєднуватись до вентилятора за допомогою м'яких вставок.

IV. Вимоги до технологічного процесу

1. Загальні вимоги до організації
технологічного процесу

1.1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.004-91, Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання, затверджених у 1973 році Міністерством охорони здоров'я СРСР (СП N 1042-73), і технологічних карт на кожну операцію.

1.2. Організація процесу та розміщення обладнання повинні забезпечувати потоковість технологічного процесу та можливість застосування механізації і автоматизації важких та небезпечних операцій, вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування сировини, напівфабрикатів, готової продукції тощо.

1.3. Технологічні процеси, у яких використовують речовини, здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище, організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.

1.4. При організації технологічних процесів проводяться технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму відповідно до ГОСТ 12.1.019-79 та ГОСТ 12.1.030-81.

1.5. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з ГОСТ 12.1.005-88 та інших нормативно-правових актів.

1.6. Контроль за параметрами технологічного процесу здійснюється контрольно-вимірювальними приладами, установленими з урахуванням зручності їх обслуговування та спостереження.

2. Вимоги до організації технологічного
процесу взуттєвого виробництва

2.1. Вирубування деталей взуття на пресах

2.1.1. Засоби захисту, що забезпечують безпечні умови роботи при вирубуванні деталей, повинні перебувати в технічно справному стані.

2.1.2. Подача матеріалів (текстилю та шкіри) та видалення відходів повинні бути механізовані за допомогою козелків та візків.

2.1.3. Вирубані деталі повинні відкладатися на спеціальні столи і не захаращувати робоче місце.

2.2. Розкрій текстилю на стрічкових машинах

2.2.1. Розкрій текстилю повинен проводитися лише по окантованих лекалах, гладких, без задирок та тріщин.

2.3. Вирівнювання по товщині, шліфування, профілювання деталей низу взуття

2.3.1. Транспортуючі валки повинні бути огороджені від рук працівника.

2.3.2. Заправлення дрібних деталей у машини для вирівнювання, шліфування, профілювання повинно здійснюватись за допомогою спеціальних пристосувань.

2.3.3. Процеси вирівнювання, шліфування, профілювання повинні проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої для видалення пилу.

2.4. Фрезерування підошв у плоскому вигляді

2.4.1. Процес фрезерування підошв у плоскому вигляді повинен проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.5. Нанесення клею на основі органічних розчинників на деталі взуття

2.5.1. Нанесення клею повинно проводитися при працюючому витяжному пристрої, що забезпечує максимальну охорону органів дихання від шкідливих виділень.

2.5.2. Заповнення бачків машин клеєм та очищення від клею робочого місця повинно проводитися спеціальними пристосуваннями (палички, шкребки з кольорового металу, дерева).

2.5.3. Сушіння клеєвої плівки повинне здійснюватися в сушильних шкафах, підключених до системи вентиляції.

2.5.4. Подача та нанесення клею повинно проводитися в тарі, що забезпечує безпечну роботу. При ручному нанесенні клею застосовується спеціальна тара залежно від технологічного процесу.

2.6. Фарбування зрізу підошв у пачках, парах, напівпарах

2.6.1. Фарбування зрізу підошв повинне проводитися у витяжних шафах при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.6.2. Очищення забруднень, розмішування фарби повинно проводитися пристосуваннями з кольорового металу або дерева для унеможливлення появи іскри.

2.7. Формування деталей низу взуття

2.7.1. Механізм подачі деталей низу взуття при їх формуванні повинен бути в технічно справному стані з метою унеможливлення травмування рук працівника під час перебування їх у робочій зоні.

2.8. Вирівнювання, спускання та торцеве підрізування деталей верху взуття

2.8.1. У процесі вирівнювання, спускання та торцевого підрізування деталей взуття повинні бути автоматична поштучна подача деталей та механізоване комплектування деталей у пачки.

2.8.2. Заточування інструментів (ніж стрічковий, фреза та ін.) повинно виконуватися способом, що забезпечує безпеку працівників. Перенесення інструментів для заточування або заміни необхідно здійснювати у спеціальних пристроях.

2.9. Тиснення, перфорування та дублення деталей на пресах

2.9.1. Подача деталей та знімання їх після тиснення, перфорування та дублення повинні проводитися поза робочою зоною.

2.10. Фарбування зовнішніх країв деталей верху взуття

2.10.1. Фарбування зовнішніх деталей взуття методом розпилення фарби повинно проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.11. Загинання країв деталей верху взуття

2.11.1. Процес загинання країв деталей верху взуття з використанням клеїв-розплавів повинен проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.12. Складання заготовок взуття на швейних машинах всіх класів

2.12.1. На операціях складання заготовок взуття з одночасним обрізанням деталей повинні бути передбачені пристрої для складання заготовок та видалення обрізків.

2.13. Розгладження швів та збивання канта заготовок взуття

2.13.1. У процесі розгладження швів температура пристрою, що розгладжує, регулюється автоматично.

2.13.2. При збиванні канта заготовок взуття повинен передбачатись захист працівників від впливу шуму.

2.14. Вклеювання задників, підносків та попереднє формування носкової та п'яткової частин заготовок

2.14.1. Вставка підносків повинна бути механізована.

2.14.2. Температура нагрівання пуансона повинна регулюватися автоматично.

2.14.3. Намазування клеєм задників та підносків повинно проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.15. Обтягування та клейове затягування заготовок взуття

2.15.1. Процеси обтягування та клейового затягування заготовок взуття повинні проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.15.2. Температура нагрівання пластин та клею повинна регулюватися автоматично.

2.16. Зволоження, сушіння та волого-теплова обробка

2.16.1. У процесах зволоження, сушіння та волого-теплової обробки деталей взуття температура нагрівання повітря повинна регулюватися автоматично.

2.17. Затягування носкової частини взуття пластинами

2.17.1. Процес із застосуванням клеїв на основі органічних розчинників при затягуванні носкової частини рантового взуття повинен виконуватися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.18. Збивання, згладжування взуття, скуйовдження, зрізання складок та надлишків затягнутої крайки взуття

2.18.1. При виконанні операцій у процесі збивання, згладжування взуття, скуйовдження, зрізання складок та надлишків затягнутої крайки взуття засоби захисту, що забезпечують безпечні умови роботи, повинні бути технічно справними.

2.18.2. Процеси повинні проводитися при працюючих пилозбірниках та місцевому витяжному пристрої, а відходи автоматично збиратись у пилозбірники.

2.19. Формування п'яткової частини взуття

2.19.1. У процесі формування п'яткової частини взуття регулювання температури робочих органів повинно бути автоматизовано.

2.20. Формування сліду затягнутого взуття та приклеювання підложок і підошов

2.20.1. При формуванні сліду затягнутого взуття та приклеюванні підложок і підошов засоби захисту, що забезпечують безпечні умови роботи, повинні перебувати в технічно справному стані.

2.20.2. Оброблення взуття повинно проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.21. Обрубка підошов

2.21.1. Видалення відходів у процесі обрубки підошов повинно бути механізовано.

2.22. Фрезерування підошов та підборів

2.22.1. Процес фрезерування підошов та підборів повинен виконуватися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.23. Знімання взуття з колодок

2.23.1. Знімання взуття з колодок повинне проводитись за допомогою спеціальних пристроїв.

2.24. Прикріплення підошов та підборів цвяхами

2.24.1. У процесі прикріплення підошов та підборів взуття повинно утримуватися в спеціальних пристосуваннях.

2.25. Шліфування, полірування, чищення та оброблення взуття

2.25.1. Процеси шліфування, полірування, чищення та оброблення взуття повинні проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

2.25.2. Очищення витяжних пристроїв повинно бути механізоване.

2.25.3. У процесі оброблення взуття передбачається зняття зарядів статичної електрики.

2.26. Клеймування деталей низу взуття, підкладки та фабричного знака

2.26.1. Процес клеймування фарбами на основі органічних розчинників повинен проводитися при працюючому місцевому витяжному пристрої.

V. Вимоги безпеки під час експлуатації
технологічного обладнання,
що використовується у виробничому процесі

1. Загальні вимоги

1.1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 та цим Правилам.

1.2. Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперервність технологічного процесу.

1.3. На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться до конструкції обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись в паспорті згідно з вимогами ГОСТ 12.2.003-91.

1.4. Облаштування і експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та НПАОП 40.1-1.21.98.

1.5. Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, повинні мати повірені манометри із зазначенням граничнодопустимого тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути справними і встановлюватись на видному для обслуговуючого персоналу та добре освітленому місці. Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути освітлені й доступні.

1.6. Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.

1.7. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.

1.8. Огородження повинні мати достатньо жорстку конструкцію, яка б витримувала випадкові навантаження з боку обслуговуючого персоналу. Огородження, що закривають деталі і частини обладнання, при поломці яких можуть вилітати осколки й окремі деталі, повинні мати міцність, яка забезпечує затримку цих осколків та деталей без пошкодження самого огородження.

1.9. Огородження, їх кришки і дверцята повинні надійно фіксуватись в закритому положенні, а огородження (кришки), які відкриваються вверх, повинні фіксуватись також у відкритому положенні.

Сполучення огороджень у притворах кришок і дверцят повинні бути щільними, а зусилля для відкриття або зняття кожного огородження вручну не повинно перевищувати 4 кг при частому використанні в процесі обслуговування і 12 кг при ремонті обладнання.

1.10. Органи управління обладнання повинні бути поза огородженнями і забезпечувати можливість швидкого і зручного користування ними. Органи управління (кнопки, рукоятки та ін.) необхідно розміщувати на висоті 0,8-1,6 м при роботі стоячи і 0,6-1,2 м при роботі сидячи та забезпечувати легкий доступ до них. Конструкція і розташування аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість користування ними з будь-якої робочої позиції.

1.11. Апарати, машини, транспортери та інше обладнання, які обслуговуються декількома працівниками або мають значну довжину, повинні мати пусковий пристрій тільки в одному місці на пульті управління. Машини, агрегати, апарати, які мають декілька робочих місць, повинні мати звукову і світлову сигналізацію, яка попереджає про пуск обладнання. Пристрої для зупинення обладнання повинні бути на всіх робочих місцях.

1.12. Управління машинами, апаратами і агрегатами повинно бути механізовано і, як правило, кнопковим. Допускається педальне управління за умови забезпечення зручної пози працівника.

1.13. Обладнання повинно мати органи управління, які виключають можливість їх мимовільного пуску і забезпечують легку і зручну зупинку згідно з вимогами ГОСТ 12.4.040-78.

1.14. Кріплення робочих органів машин (молотків, ножів, пластин, рукояток, педалей), інструментів (фрез, фумелей, щіток, клейм, голок, шліфувальних валків), запірних механізмів повинно бути надійним і справним.

1.15. Обладнання, під час роботи якого викидаються шкідливі речовини (гази, пил та ін.), повинно мати укриття та пристрої для підключення до місцевої або загальної системи вентиляції або мати вмонтовані пилозбірники.

1.16. Очищення місцевих пилоочисних пристроїв повинне проводитись регулярно за графіком, який забезпечує нормальну роботу вентиляції.

1.17. Обладнання зі значним теплоутворенням повинно забезпечуватись пристроями, які обмежують виділення конвекційного і променевого тепла в робоче приміщення (герметизація, теплоізоляція, екранування, відведення тепла тощо). При цьому поверхня ізоляції не повинна перевищувати 43 град.С згідно з ДСТУ ЕN 563-2001.

1.18. Кріплення шлангів до пульверизаторів і трубопроводів повинно виключати зривання шлангів.

1.19. Рівень шуму при роботі обладнання не повинен перевищувати допустимі величини і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99.

1.20. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6.039-99.

1.21. Зовнішнє оформлення обладнання та пристроїв повинно відповідати вимогам технічної естетики із забезпеченням безпеки і зручності в роботі.

1.22. Рухомі частини обладнання необхідно виділяти іншим кольором, ніж основний колір обладнання.

1.23. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки ( червоний - сигнал про небезпеку, жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про наявність умов безпеки).

1.24. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності щодо використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ОСПУ-2005).

2. Додаткові вимоги до окремих
видів обладнання

2.1. Преси для вирубування деталей низу взуття

2.1.1. Різаки в робочому комплекті повинні мати однакову висоту, бути з гладкою поверхнею, без тріщин і зазубрин.

2.1.2. Поверхні вирубних плит повинні бути з твердою поверхнею, без вибоїн та тріщин.

2.1.3. Підставки для ніг повинні бути у справному стані та відповідати зросту працівника.

2.1.4. Преси повинні мати системи захисту, які відключають пусковий ланцюг при дотику працівника до неізольованих частин різака. При роботі неізольованими різаками або різаками висотою менш 100 мм преси повинні бути обладнані пристроєм для включення робочого ходу двома руками.

2.2. Преси для вирубування деталей верху взуття

2.2.1. У процесі роботи на пресах повинна бути виключена можливість потрапляння рук у зону розрубування деталей шляхом перебування обох рук працівника на долонних кнопках включення преса.

2.2.2. Механізм преса повинен бути відрегульований так, щоб виключити можливість самовільного повертання та опускання верхньої плити (ударника) та подвоєння ударів.

2.2.3. Поверхня вирубувальної плити преса повинна бути рівною, гладкою та паралельною плиті ударника.

2.2.4. Різаки в комплекті повинні бути однієї висоти, без тріщин та зазубрин.

2.2.5. На гідропресах контрольно-вимірювальні прилади розташовуються в місцях, зручних для спостереження за їх показниками.

2.3. Преси для вирубування деталей з текстилю

2.3.1. У процесі роботи на пресах повинна бути виключена можливість потрапляння рук у зону розрубування деталей шляхом перебування рук працівника на долонних кнопках включення преса.

2.3.2. Для вирубування деталей з текстилю прес повинен бути обладнаний місцевим витяжним пристроєм для видалення пилу та візком для видалення відходів.

2.4. Закрійна машина

2.4.1. Закрійна машина повинна мати магнітний уловлювач стрічкового ножа.

2.4.2. Дисковий ніж повинен мати запобіжний пристрій, що унеможливлює потрапляння рук працівника під ніж.

2.4.3. Дисковий ніж повинен вільно міститися в захисному пристрої.

2.5. Переносні стрічкові машини

2.5.1. Переносні стрічкові машини повинні мати футляри для ножів при їхньому перенесенні.

2.5.2. Стрічковий ніж стрічкової закрійної машини повинен мати запобіжний пристрій, що унеможливлює потрапляння рук працівника під ніж.

2.6. Обладнання для вирівнювання по товщині плоских неприкріплених деталей низу взуття

2.6.1. Запобіжний пристрій при подачі деталей в машину повинен унеможливлювати потрапляння рук працівника під час роботи або налагоджування.

2.6.2. Машина повинна бути обладнана пристроєм для видалення відходів.

2.6.3. При подачі деталей транспортуючі валики повинні бути огороджені запобіжним пристроєм, зблокованим з приводом машини.

2.6.4. Запобіжний пристрій транспортуючих валиків повинен мати пристосування для регулювання зазору.

2.6.5. Транспортуючі валики повинні мати надійний гальмовий пристрій, що забезпечує зупинку їх з одночасним відключенням електродвигуна.

2.7. Обладнання для вирівнювання та двоїння деталей верху взуття

2.7.1. Транспортуючі валики повинні мати запобіжні пристрої, що унеможливлюють потрапляння пальців рук працівника між ними.

2.7.2. Запобіжний валик або планка повинні бути встановлені на відстані 6-8 мм від поверхні стола і 2-3 мм від нижнього валика.

2.8. Обладнання для шліфування та скуйовдження плоских неприкріплених деталей низу взуття

2.8.1. Шліфувальні барабани, шарошки та щітки (металеві, волосяні) повинні бути вкриті козирками з прозорого матеріалу, які захищають очі працівників від потрапляння окремих частинок абразивів та пилу.

2.9. Обладнання для клеймування деталей верху та низу взуття

2.9.1. Обладнання для клеймування деталей верху та низу взуття повинно бути відрегульовано так, щоб унеможливити самовільне опускання клеймувальної головки.

2.9.2. Рухомі частини штанги клеймувального барабанчика та підтримуючої тяги повинні бути надійно закріплені.

2.9.3. На машині зона клеймування деталей повинна бути огороджена захисним екраном, що унеможливлює потрапляння рук працівника між клеймувальною голівкою та столиком.

2.9.4. Шківи машини та електродвигуна, пасова передача повинні бути огороджені.

2.9.5. При клеймуванні способом гарячого тиснення на машині повинна бути забезпечена перестановка дисків з клеймами в необхідне положення без торкання рукою працівника нагрітої головки.

2.9.6. На напівавтоматах для клеймування товарного знака на вкладних устілках повинно передбачатися огородження механізму клеймування та транспортуючого барабана, що унеможливлює травмування рук працівника.

2.10. Обладнання для спускання країв деталей верху

2.10.1. Чашоподібний ніж повинен обладнуватися укриттям, який унеможливлює травмування рук працівника.

2.10.2. Машина повинна бути обладнана пилозбирачем для збору та видалення пилу та відходів.

2.10.3. Машина повинна бути обладнана гальмовим пристроєм для швидкої зупинки ножа після вимкнення електродвигуна.

2.10.4. Ширина зрізу краю оброблюваної деталі взуття повинна регулюватися автоматично, щоб унеможливити травмування рук працівника.

2.10.5. Притискна лапка або ролик повинні бути точно підігнані по окружності ножа.

2.11. Обладнання для нанесення клею на деталі взуття

2.11.1. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для видалення парів розчинників із зони нанесення клею.

2.12. Обладнання для фрезерування підошов

2.12.1. Обладнання для фрезерування повинне бути оснащено місцевою витяжною вентиляцією, екраном, що захищає працівника від попадання в очі дрібних часток, що відлітають, вдихання пилу та унеможливлює контакт рук працівника з фрезою, що обертається.

2.13. Обладнання для вирівнювання підошов по контуру

2.13.1. На машині повинен бути встановлений захисний екран, який унеможливлює попадання рук працівника в зону оброблення.

2.13.2. Машина повинна бути обладнана збірником відходів для безпечного їх видалення з ножа.

2.14. Агрегат для оброблення плоских нешкіряних підошов

2.14.1. На машині повинні забезпечуватися автоматична подача деталей та штабелювання їх у пачки.

2.14.2. Передачі приводу та транспортера повинні надійно закриватися кожухом.

2.14.3. На агрегаті має передбачатися послідовний пуск витяжної вентиляції та обладнання.

2.15. Обладнання для скуйовдження, знепилення, нанесення клею по контуру формованих підошов

2.15.1. Агрегати повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для видалення пилу та газів з зони їх утворення.

2.15.2. Машина для знепилення підошов повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для унеможливлення виділення пилу в приміщення.

2.15.3. При нанесенні клею на деталі повинно бути забезпечено автоматичне регулювання подачі клею та унеможливлення його розбризкування або витікання.

2.16. Обладнання для вирізання жолоба в устілках та напівустілках під супінатор

2.16.1. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для видалення пилу та відходів з-під укриття фрези.

2.17. Обладнання для прикріплення супінатора до устілок та напівустілок блочками

2.17.1. Механізм подачі деталей та ударний механізм повинні бути надійно огороджені.

2.18. Обладнання для виймання та скуйовдження ляпісної частини підборів

2.18.1. Робочі частини машин (фреза, диск та ін.) повинні бути укриті з метою унеможливлення потрапляння в них пальців рук працівника.

2.18.2. Для видалення пилу та відходів з-під укриття машини повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

2.18.3. Приводні пристрої механізмів транспортування і подання підборів повинні бути надійно укриті.

2.19. Обладнання для приклеювання штучної губи до рантової устілки

2.19.1. Машина повинна бути обладнана так, щоб унеможливити потрапляння рук працівника під притискну лапку та в зону формування і приклеювання губи до устілки.

2.19.2. Для видалення газів, що виділяються у процесі приклеювання губи до устілки, машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм.

2.19.3. Клино-ремінна передача привода машини повинна мати огородження.

2.20. Обладнання для оброблення країв шкіряних деталей верху взуття гарячим способом

2.20.1. Зони формування деталей на машині повинні обладнуватися укриттям, яке унеможливлює опіки нагрівальним елементом та травмування рук працівника.

2.20.2. Температура поверхні машини повинна регулюватися автоматично.

2.21. Обладнання для загинання країв деталей верху взуття

2.21.1. Машина повинна бути обладнана так, щоб унеможливити потрапляння рук працівника в зону загинання країв деталей та приклеювання тасьми.

2.21.2. На машині повинні передбачатися автоматичне керування операціями нанесення клею-розплаву, надсікання та загинання країв деталей, а також автоматичне регулювання температури нагрівання клею.

2.22. Обладнання для розгладження швів заготовок взуття

2.22.1. Машина повинна бути обладнана так, щоб запобігти потраплянню рук працівника між ножами та транспортуючими роликами.

2.23. Обладнання для збивання канта заготовок

2.23.1. Робочі органи машини повинні мати огородження, які унеможливлюють потрапляння рук працівника між бойком та ковадлом.

2.24. Обладнання для скуйовдження затяжної крайки взуття

2.24.1. Металева щітка машини, що обертається, повинна обладнуватися укриттям, яке унеможливлює травмування рук та обличчя працівника.

2.24.2. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для видалення пилу та відходів з-під укриття щітки.

2.25. Обладнання для вставляння блочок, гачків, кнопок у заготовки взуття

2.25.1. Машина повинна бути обладнана так, щоб унеможливити мимовільне опускання пуансона.

2.25.2. Робочі органи машини повинні мати огородження, які унеможливлюють попадання пальців рук працівника під пуансон.

2.26. Обладнання для нанесення термопластичного підноска на заготовку взуття

2.26.1. Машина повинна бути обладнана так, щоб унеможливити потрапляння рук працівника між пуансонами преса.

2.26.2. Температура нагрівання пуансонів повинна регулюватись автоматично.

2.27. Обладнання для формування устілок з одночасним пробиванням у них отворів

2.27.1. Машина повинна бути обладнана запобіжним пристроєм, що унеможливлює потрапляння рук працівника до місця зближення матриць з пуансоном під час робочого ходу.

2.27.2. Пуск машини повинен здійснюватися тільки за умови включення двох пускових кнопок.

2.27.3. Зона навантаження устілок на машині повинна бути огороджена.

2.28. Обладнання для зволоження заготовок верху взуття

2.28.1. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для видалення газів, що виділяються.

2.28.2. В установці повинно бути забезпечено автоматичне регулювання температури та вологості.

2.29. Обладнання для попереднього формування п'яткової частини заготовок взуття

2.29.1. Частини циліндра, що рухаються, та контакти верхніх повзунів, що ковзаються, повинні бути закриті кожухом.

2.29.2. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для видалення газів, що виділяються.

2.30. Обладнання для тимчасового прикріплення устілок

2.30.1. Машина повинна мати запобіжні пристрої, що унеможливлюють подвоєння ударів та забезпечують повну зупинку головного валу після кожного циклу роботи.

2.30.2. Механізми подачі дроту, обрізання та скобоутворення, штанги та молотки повинні бути надійно огороджені.

2.31. Обладнання для обтягування та клеєного затягування заготовок верху взуття на колодці

2.31.1. Пластини повинні бути обладнані теплоізоляційними накладками для запобігання опіку рук працівника.

2.31.2. Машина повинна бути обладнана запобіжним пристроєм, який унеможливлює викиди клею із зони уприскування.

2.31.3. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для видалення газів, що виділяються.

2.31.4. Транспортуючі та затяжні ролики, штанги та пружина молоткового механізму повинні мати надійне огородження.

2.32. Обладнання для обтягування та затягування заготовок взуття цвяхами

2.32.1. Тексоподаючий механізм повинен бути обладнаний укриттям, що унеможливлює виліт тексів.

2.32.2. Механізм гальма повинен мати запобіжний пристрій, який унеможливлює подвоєння ударів та забезпечує повну зупинку головного валу за відповідний цикл роботи. Робоча поверхня гальма повинна бути захищена від попадання мастила.

2.32.3. Машина повинна бути обладнана запобіжним пристроєм, який унеможливлює травмування рук працівника механізмом кліщів та молотка.

2.33. Обладнання для формування (оббивання) п'яткової частини взуття

2.33.1. Машина повинна бути обладнана запобіжним пристроєм, який унеможливлює попадання рук працівника між притискним пристроєм та пуансоном.

2.33.2. Термостат та ручка пуансона повинні мати термоізоляцію.

2.34. Обладнання для одночасного гарячого формування п'яткової та носкової частини взуття, затягнутої на колодці

2.34.1. Механізми формування правої та лівої секцій повинні бути огороджені.

2.34.2. На машині повинно бути забезпечено кнопкове повернення механізмів формування у вихідне положення окремо для правої та лівої секцій.

2.34.3. Фіксація положення барабанів з матрицями при повороті їх на 90 град. повинна бути надійна.

2.35. Напівавтоматичні лінії для виробництва взуття клеєного методу кріплення низу взуття

2.35.1. На автоматичній лінії повинна бути забезпечена безпечна робота всього обладнання, що до неї входить.

2.35.2. Зазори між рухомими та нерухомими частинами елементів транспортеру, механізмів провідної та натяжної станції, розподільного валу та командоапаратів, рухомих частин елементів та напівавтоматів повинні мати огородження, які унеможливлюють потрапляння в них рук та одягу працівника.

2.35.3. Електронагрівальні елементи сушильної камери повинні бути обладнані укриттям, яке унеможливлює потрапляння в них пилу та мастила.

2.35.4. На гідропроводі лінії повинні мати блокувальні пристрої, які забезпечують негайне відключення гідросистеми та включення світлового сигналу на пульті "перевантаження" при підвищенні номінального тиску на 1 Мпа (10 кгс/кв.см).

2.35.5. На машині для затягування носкової частини взуття необхідно унеможливити мимовільне опускання деталей та вузлів машини в процесі їх роботи, монтажу та налагодження.

2.35.6. Автомати та напівавтомати, в процесі роботи яких утворюються гази та пил, повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

2.35.7. Пускові пристрої ліній повинні бути зосереджені в одному місці - при запуску виробів.

2.35.8. Для вимкнення електродвигуна повинні бути передбачені, крім основного пульта управління, дублюючі вимикачі на всіх робочих місцях напівавтоматів.

2.35.9. Усі траншеї для доступу до обладнання лінії, розміщені під підлогою, повинні мати кришки, які надійно та щільно закриваються, бути розташовані на рівні з підлогою та мати на верхній частині поверхні рифлення.

2.36. Технологічні транспортні засоби

2.36.1. На транспортерах та конвеєрах необхідно забезпечити безпеку обслуговування та унеможливити потрапляння рук або одягу працівника в рухомі частини транспортного засобу.

2.36.2. Конвеєри та транспортери довжиною понад 45 м повинні бути обладнані містками для переходу людей з поручнями заввишки не менше 1,0 м з обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше 0,15 м.

2.36.3. Огородження підвісних конвеєрів у місцях проходу під ними працівників повинні запобігати травмуванню падаючими предметами: колодками, виробами, деталями тощо.

2.37. Обладнання для сушіння та термофіксації взуття

2.37.1. Герметизація печі-турбожет повинна унеможливлювати викиди забрудненого повітря або пари у виробничі приміщення.

2.37.2. Піч повинна бути обладнана витяжною вентиляцією для видалення гарячого повітря та пари.

2.37.3. Теплоізоляція зовнішніх поверхонь сушарок, вентиляторів, повітроводів та зовнішніх стінок калориферів, розташованих поза сушарками, повинна унеможливлювати надходження тепла у приміщення.

2.37.4. Усередині робочої камери сушарок для проведення ремонтних робіт повинно передбачатися освітлення напругою не вище 12 В.

2.37.5. Барабан з етажеркою повинен бути ізольований. Температура усередині установки повинна регулюватися автоматично.

2.37.6. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для видалення газів.

2.37.7. Камера для волого-теплового оброблення затягнутих заготовок взуття повинна мати огородження приводної, натяжної станції та транспортера. Камера повинна мати на вході теплоізоляцію та шторки з термостійкого матеріалу.

2.37.8. Температура усередині камери повинна регулюватися автоматично.

2.37.9. Пульт управління повинен бути розміщений у місці запуску взуття в установку та розташований на відстані не більше 0,5-0,8 м від робочого отвору завантаження.

2.38. Обладнання для скуйовдження затяжної крайки заготовок

2.38.1. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм для видалення газів та пилу.

2.39. Обладнання для нанесення клею на затяжну крайку сліду взуття

2.39.1. Механізм подачі клею повинен бути обладнаний укриттям, яке унеможливлює розбризкування клею та поширення парів розчинників у робочу зону.

2.39.2. Машина повинна бути обладнана місцевим витяжним пристроєм, який забезпечує видалення парів розчинників з-під укриття механізму подачі клею.

2.40. Обладнання для приклеювання підошов

2.40.1. Машина повинна бути обладнана пристроєм, який унеможливлює потрапляння рук працівника під упори.

2.40.2. Включення клавіші повинно забезпечувати скидання тиску в прес-секції та повернення її у вихідне положення.

2.40.3. Термостати повинні встановлюватися ізольовано від пресів та мати вмонтовані укриття з місцевими відсмоктувачами.

2.41. Обладнання для гарячої вулканізації гумового низу взуття

2.41.1. Витяжні пристрої у прес-агрегатах повинні забезпечувати відсмоктування надлишкового тепла та інших шкідливих виробничих факторів з барабанів.

2.41.2. При налагодженні та ремонті пресів повинна бути забезпечена зручна та безпечна заміна цанг, манжет та інших деталей.

2.42. Обладнання для пристрочування підошов та вшивання ранта нитками

2.42.1. Машина обладнується запобіжними пристроями, що унеможливлюють потрапляння рук працівника в зону голки, шила, між рухомими та нерухомими частинами упорів, столиків та лапок.

2.42.2. Кожух рухомих деталей та механізмів обладнання повинен мати шумопоглинальну ізоляцію.

2.42.3. Машина повинна бути обладнана захисними пристроями, що унеможливлюють розбризкування воску з бачка під час підігріву. Температура повинна регулюватися автоматично. Напруга нагрівача для розігріву шпуль повинна бути не вище 24 В.

2.43. Обладнання для гладження підошов, прикріплених до сліду взуття

2.43.1. Управління машиною повинно бути організоване таким чином, щоб унеможливити потрапляння рук працівника в зону подачі взуття під огладжувальні ролики.

2.43.2. Затискні пристрої повинні унеможливлювати падіння оброблюваного взуття при його гладженні.

2.43.3. Приводні механізми та ролики, що здійснюють гладження взуття з боків і тильної сторони, повинні бути огороджені знімними щитками.

2.44. Обладнання для зняття взуття з колодок

2.44.1. Знімний барабан машини повинен бути повністю закритий, крім його робочої частини.

2.44.2. На машині повинно бути передбачене кнопкове вмикання одночасно двома руками.

2.44.3. Машина повинна мати збірник для відходів розрізаних кінців ниток, тимчасової шнурівки тощо.

2.45. Обладнання для лиття низу з пластику та гуми

2.45.1. Машина повинна мати захисні пристрої, що унеможливлюють потрапляння литого матеріалу на працівника.

2.45.2. Герметизація всіх циліндрів, їх з'єднань, а також механізмів та деталей повинна унеможливлювати вихід литого матеріалу крізь зазори.

2.45.3. Агрегати для лиття в зоні злучення прес-форм повинні мати огородження з прозорого матеріалу, зблоковані з механізмом злучення форми. При несправному блокуванні робота агрегата повинна припинятися.

2.45.4. Привод реактора-змішувача повинен мати ущільнювачі, які унеможливлюють витік шкідливих газів у робоче приміщення.

2.45.5. Для запобігання виділенню шкідливих виробничих чинників у робоче приміщення заповнення реакторів повинно проводитися автоматично спеціальним трубопроводом.

2.45.6. В обладнанні під витяжкою повинні бути спеціальні збірники для злитків відходів пластикатів та гуми.

2.45.7. На машині повинен бути обладнаний місцевий витяжний пристрій для видалення газів.

2.45.8. Вертикальні циліндри, що виходять за межі агрегатів, повинні мати огородження та збірники для мастила.

2.45.9. Управління апаратом повинно здійснюватися з центрального пульта оператором у напівавтоматичному та налагоджувальному режимах.

2.46. Обладнання для фрезерування урізання підошов взуття

2.46.1. Фрези повинні бути обладнані укриттям, що унеможливлює травмування руки працівника і потрапляння в очі часток оброблюваного матеріалу.

2.46.2. Гальмовий пристрій для швидкої зупинки фрез повинен бути зблокований з органами управління кнопкою "стоп". Ручне гальмування виключається.

2.46.3. Видалення пилу та газів повинно здійснюватися місцевими витяжними пристроями.

2.46.4. Пристрій для гостріння та виправлення фрез повинен бути обладнаний пневматичним відсмоктувачем та іскрогасником.

2.46.5. Над абразивним кругом для гостріння фрез повинен бути екран з прозорого матеріалу, що не б'ється, для захисту очей працівника від потрапляння окремих часток металу та карборунду.

2.47. Обладнання для шліфування (пемзування) підошов та набойок на взутті

2.47.1. Машини повинні бути обладнані захисними екранами.

2.47.2. Машини повинні бути обладнані місцевим витяжним пристроєм для видалення пилу та газів.

2.47.3. Машина забезпечується засобами для нейтралізації зарядів статичної електрики.

2.47.4. Для видалення пилу з підошов машина повинна бути обладнана волосяною щіткою.

2.48. Обладнання для полірування підошов та чищення верху взуття

2.48.1. Головний вал з волосяними щітками повинен бути обладнаний надійним та справним укриттям.

2.48.2. Привод головного вала та вентилятора повинен мати огородження.

2.48.3 Машина повинна бути обладнана пилозбирачем.

2.48.4. Машина повинна бути обладнана засобами для нейтралізації зарядів статичної електрики.

2.49. Обладнання для гарячого формування верху готового взуття

2.49.1. Повітроводи системи обдування гарячим повітрям повинні мати теплоізоляцію.

2.49.2. Машина повинна бути обладнана блокувальним пристроєм, що унеможливлює ввімкнення нагрівачів до ввімкнення вентилятора.

2.49.3. Напруга нагрівальних пристроїв не повинна перевищувати 42 В.

2.49.4. Увімкнення двигуна привода стола повинно здійснюватися тільки при одночасному ввімкненні двох кнопок.

2.50. Обладнання для апретування та фарбування готового взуття

2.50.1. Установка повинна бути обладнана пристроєм, що забезпечує відсмоктування шкідливих парів та газів, що виділяються в процесі оброблення взуття.

2.50.2. При фарбуванні взуття пульверизатором пістолет повинен бути заземлений.

2.51. Обладнання для клеймування товарного знака на сліді взуття.

2.51.1. Конструкція машини повинна унеможливлювати подвоєння ударів клеймувальної головки.

2.51.2. Ступінь нагрівання клеймувальної головки повинен регулюватися автоматично.

2.51.3. При тисненні крізь кольорову стрічку на машині переміщення стрічки-фольги повинно здійснюватися автоматично.

2.52. Термопласт - автомати

2.52.1. Деталі автоматів, що нагріваються, крім робочих поверхонь затяжних пластин, повинні бути покриті теплоізоляційним матеріалом, температура зовнішньої поверхні відповідно до ДСТУ ЕN 563-2001 не повинна перевищувати 43 град.С.

2.52.2. Гідросистеми та вузли робочих механізмів повинні розташовуватися так, щоб забезпечувалася безпека та зручність при зміні нагрівачів, ремонті механізмів та заміні деталей.

2.52.3. Автомат повинен бути обладнаний витяжним пристроєм для видалення газів та інших шкідливих речовин.

2.53. ПВГ - 18

2.53.1. Конструкція преса повинна забезпечувати безпеку роботи при знаходженні рук працівника в зоні вирубування.

2.53.2. Конструкція преса повинна унеможливити подвоювання ударів та мимовільне опускання верхньої плити.

2.53.3. Прес повинен бути обладнаний автоматичним регулятором тиску та захисту рук працівника.

VI. Вимоги безпеки під час використання
хімічних речовин

1. Хімічні матеріали, розчинники, фарбники

1.1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів і фарбників повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств - виробників.

1.2. Лаки та розчинники, готові до використання, апретура і клеї повинні супроводжуватись повною і чіткою інформацією щодо хімічного складу. Застосування лаків, розчинників, клеїв невідомого походження та з невідомими вибухопожежонебезпечними властивостями не дозволяється.

1.3. На тарі повинно бути чітке позначення назви фарбника і хімікату, концентрації розчину та символ небезпеки.

1.4. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватись у чистий скляний посуд з кришкою або притертою пробкою.

VII. Вимоги безпеки під час зберігання
і транспортування матеріалів,
напівфабрикатів, готової продукції

1. Матеріали, напівфабрикати та готова продукція повинна зберігатись на спеціально виділених і обладнаних для цієї мети складах.

2. Розміщення і зберігання матеріалів повинно здійснюватись відповідно до інструкцій, розроблених та затверджених на кожному підприємстві згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів з охорони праці, де повинні бути вказані перелік матеріалів, їх кількість, вид тари, спосіб укладання та зберігання, а також порядок їх приймання і відпущення зі складу згідно з вимогами ГОСТ 12.3.020-80.

3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватись відповідними піднімальними транспортними засобами, механізмами і пристосуваннями залежно від габаритів, ваги і призначення (піднімальні крани, електрокари, електротали, транспортери, візки та інші засоби малої механізації) згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76.

4. Переміщення вантажів підлоговим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.

5. Переміщення та зберігання різаків на дільниці розкрою повинно здійснюватись у спеціальних ящиках-контейнерах, які виключають їх випадання. На комплекті різаків повинно бути чітке позначення номера.

6. Розміри проходів і проїздів повинні визначатись залежно від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування і укладання. Головний проход складу повинен бути шириною не менше 2 м і розташований в напрямку до зовнішніх дверей.

Ширина проїздів повинна бути не менше максимальної ширини завантаженого візка плюс 1 м. Ширина проходів між рядами укладених коробок, рулонних матеріалів, кіп. повинна бути не менше 1 м.

7. Висота укладки кіп, коробок та рулонних матеріалів не повинна перевищувати при ручному укладанні 1,5 м, на піддони - 2 м.

8. Похилі трапи для ручної укладки кіп, коробок та рулонних матеріалів повинні мати ширину не менше 1 м і поперекові перекладини для ніг. Трапи повинні бути міцними і перевірятись не менше двох разів на місяць.

9. Для піднімання працівників на стелажі повинні бути драбини з гумовими або гострими металевими кінчиками внизу і гачками наверху або іншими пристосуваннями.

10. Висота стелажа визначається залежно від навантаження, яке допустиме для перекрить складських приміщень, а також виду пакування і маси одного місця.

11. Клеї, лаки, розчинники, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах з витяжною вентиляцією.

12. Спільне зберігання легкозаймистих хімікатів, наприклад розчинників з кислотами та окислювачами, не дозволяється. Зберігання хімікатів поза складами і спеціально виділеними для зберігання місцями не допускається.

13. На робочому місці повинно зберігатися не більше 1/2 змінного запасу фарби та клею.

14. Наповнення тари рідкими хімікатами та їх зливання повинні бути механізовані з метою унеможливлення опіку рук.

15. У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистих рідин повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори, інші захисні пристосування та засоби пожежогасіння.

16. Промислові відходи повинні зберігатись спресованими в кіпах або закритих емностях, окремо від матеріалів для протирання і промаслених ганчірок.

17. Збір промислових відходів і матеріалу для протирання (промаслених ганчірок) повинен здійснюватись в окремі емності. З метою виключення мимовільного займання не допускається скидати промаслені ганчірки в ємності для збору промислових відходів.

18. Складування матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції повинно виконуватись на відстані не менше 1 м від опалювальної системи і нагрівальних приладів.

19. При складуванні матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції повинен бути передбачений вільний доступ до засобів пожежогасіння.

Начальник відділу організації державного нагляду
в АПК та соціально-культурній сфері В.С.Ткачов