документiв в базi
550558
Подiлитися 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

Справа "Луговий проти України"

(Заява N 25821/02)

12 червня 2008 року

11 вересня 1998 року за обвинуваченням заявника у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень було порушено кримінальну справу.

У період з вересня 1998 року до березня 2007 року справа заявника неодноразово розглядалась судами першої та апеляційної інстанцій.

21 березня 2007 року Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим (далі - районний суд) виніс вирок, яким визнав заявника винним, призначив йому покарання у вигляді одного року обмеження волі та звільнив його від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності. Заявник подав апеляційну скаргу, вимагаючи виправдання.

29 травня 2007 року апеляційний суд Автономної Республіки Крим виключив з рішення призначення покарання, в іншій частині вирок суду залишив без змін.

26 листопада 2007 заявник подав до Верховного Суду України касаційну скаргу.

7 лютого 2008 року Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у справі.

Таким чином, тривалість судового провадження у справі заявника становила дев'ять років та три місяці.

Заявник скаржився до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) стосовно тривалості судового провадження. Також заявник скаржився за статтею 13 Конвенції стосовно того, що його скарги на хід розслідування та на затримки в ньому були безрезультатними.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

"1. Оголошує заяву прийнятною;

2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;

3. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення статті 13 Конвенції;

4. Постановляє, що:

a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має сплатити заявнику 2400 (дві тисячі чотириста) євро відшкодування моральної шкоди та 220 (двісті двадцять) євро відшкодування судових витрат плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цих сум. Ці суми мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу;

b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсотки;

5. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції."

^ Наверх