ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД м. КИЄВА

ПОСТАНОВА
26.07.2006 N 4/298-А

Про визнання недійсним наказу

 За позовом           Приватного підприємства фірма "Локон"

 До                   1. Фонду державного майна України
                      2. Регіонального відділення Фонду
                      державного майна України по
                      Одеській області

 Про                  визнання недійсним наказу

 Суддя                Борисенко І.І.

 Представники:

 Від позивача         К.О.К., К.Л.Р.

 Від відповідача 1:   В.Н.М., Г.В.І.

 Від відповідача 2:   не з'явився.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України ( 2747-15 ) в судовому засіданні 26.07.2006 року о 12 год. 47 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.08.2006 року, про що було повідомлено сторонам після проголошення вступної і резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва надійшла позовна заява про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 25.01.2006 р. N 109 в частині включення приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 25, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні та змінити спосіб приватизації об'єкта з аукціону на викуп та зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області провести процедуру приватизації з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

До початку слухання справи Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (відповідач-2) подав клопотання про розгляд справи N 4/298-А за його відсутністю.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідачі-1, 2, позовні вимоги не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач відповідно до чинного законодавства не скористався правом щодо прийняття участі покупця у приватизації. Свої заперечення виклали в письмовому вигляді від 11.07.2006 р. та від 26.07.2006 р.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем-1, відповідачем-2 документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва ВСТАНОВИВ:

25.09.2001 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області і Приватним підприємством фірма "Локон" був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.1 договору Приватному підприємству фірма "Локон" було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод скловиробів" та знаходиться на його балансі, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 84,0 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 25.

Відповідно до п. 11.6 договору сторонами договір пролонгований до 25.09.2006 р.

Відповідно до п. 6.2 договору орендар з дозволу орендодавця має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Листом за N 1/5957 від 31.12.2004 р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області дало згоду на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна - "не житлові приміщення першого поверху площею 84,0 кв.м", розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 25.

08.09.2005 р. позивачу виданий технічний паспорт Одеським міським КП "ОМБТІ та РОМ", відповідно до якого загальна площа приміщення складає 82,5 кв.м.

Приватним підприємством фірма "Локон" (позивачем по справі) за період 2005 р. за рахунок власних коштів були проведені невід'ємні поліпшення орендованого майна на суму 13,340 грн. (без ПДВ), що підтверджено матеріалами справи, а саме договором підряду, довідкою про вартість виконаних робіт, актом здачі-прийму виконаний робіт, оплатою за виконані роботи, і відповідачами цей факт не заперечується.

Приватним підприємством фірма "Локон" до плану приватизації на 2005 р. і пропонувалося надати пропозиції щодо приватизації об'єкта оренди у відповідності до п. 51 Програми приватизації на 2000-2002 роки ( 1723-14 ), у разі наявності пакета документів, за якими передбачається викуп.

Приватне підприємство фірма "Локон" (позивач по справі) звернулося до регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області із заявою про приватизацію нежилого приміщення та просило включити його до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" ( 2171-12 ) орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніше як через місяць повідомити його про результати її розгляду.

Наказом Фонду державного майна України від 25.01.2006 р. за N 109 нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 82,5 кв.м, що знаходяться на балансі ВАТ "Одеський завод скловиробів" розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 25 включені до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Пунктом 48 Закону України "Про Державну програму приватизації на 2000-2002 роки" ( 1723-14 ) визначено, продаж об'єктів групи "А", в яку підпадає спірне нежиле приміщення, здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ( 2171-12 )" та Програми приватизації 2000-2002 роки.

Пунктом 51 Програми ( 1723-14 ) передбачено, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Згоду, як це передбачено даним пунктом, на проведення поліпшень спірного нежилого приміщення орендодавцем не надавалась, доказів проведення таких поліпшень за згодою орендодавця в матеріалах справи відсутні. Оскаржуваний наказ Фонду державного майна України від 25.01.2006 р. за N 109 протирічить п. 51 розділу IX Державної програми приватизації на 2000-2002 рр., затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 р. N 1723-III, де передбачено право пріоритетного викупу орендарем орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) за умови здійснення ним за рахунок власних коштів за згодою орендодавця невідокремленого поліпшення вартістю не менше 25% залишкової вартості будівлі (споруди, приміщення).

Матеріалами справи підтверджується і відповідачами не заперечується, що вартість проведених невід'ємних поліпшень орендованого майна складає більш ніж 25% від вартості об'єкта оренди, тобто позивачем виконані всі вимоги для одержання права на викуп нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 82,5 кв.м, що знаходяться на балансі ВАТ "Одеський завод скловиробів" розташованого за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 25.

Отже, для позивача виникли підстави приватизації орендованого ним приміщення шляхом викупу.

Оскільки в першій вимозі позивач просить визнати недійсним наказ Фонду державного майна України від 25.01.2006 р. N 109 в частині включення приміщення розташованого за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 25 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні та просить змінити спосіб приватизації об'єкта з аукціону на викуп, а в другій вимозі знов повторює вимогу та просить зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області провести процедуру приватизації з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством, суд вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача частково.

Суд при прийнятті рішення керувався Конституцією України ( 254к/96-ВР ), ст. ст. 18, 22, ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ), ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ( 2171-12 )" та ст. 2, ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" ( 147/98-ВР ), п. п. 48, 51 Закону України "Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки" ( 1723-14 ), ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), п. 6 Прикінцевих та перехідних положень, ст. ст. 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ).

На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) судові витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства фірма "Локон" задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ Фонду державного майна України від 25.01.2006 р. N 109 в частині включення приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 25, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області провести процедуру приватизації з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

В решті частині позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ). Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.І.Борисенко

Суддя М.Є.Літвінова

Суддя В.В.Сулім