Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 8 жовтня 2008 р. N 895
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 329 від 29 квітня 2013 р.)

Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику
від провадження господарської діяльності у галузі
цивільної авіації та визначення періодичності
здійснення заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у галузі цивільної авіації та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) згідно з додатком.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 8 жовтня 2008 р. N 895

Критерії
оцінки ступеня ризику від провадження
господарської діяльності у галузі цивільної
авіації та визначення періодичності здійснення
заходів державного нагляду (контролю)

1. Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у галузі цивільної авіації та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) (далі - критерії) встановлюються з метою проведення оцінки рівня небезпеки для життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища.

2. До критеріїв належать:

1) експлуатаційний та технічний стан:

авіаційної техніки;

аеродромів і аеропортів;

обладнання, комунікацій та споруд технічних систем забезпечення управління повітряним рухом;

2) можливість виникнення авіаційних подій та інцидентів, рівень складності ліквідації їх наслідків, аварійно-рятувального обслуговування, пошуку і рятування;

3) рівень підготовки авіаційного персоналу;

4) рівень забезпечення експлуатантами:

авіаційної безпеки;

безпеки польотів;

5) ступінь імовірності виникнення факторів ризику та зумовлених ними негативних наслідків для людей, які перебувають в аеропортах, на аеродромах та в повітряних суднах;

6) рівень спроможності забезпечення експлуатантом дотримання сертифікаційних вимог;

7) наявність ресурсного потенціалу, необхідного для запобігання виникненню і локалізації наслідків надзвичайних ситуацій, зменшення обсягу пов'язаних з ними збитків та їх компенсації;

8) ступінь важливості об'єкта для національної безпеки та забезпечення життєдіяльності населення.

3. Установлюється два ступені ризику - високий та середній.

4. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать:

експлуатанти авіаційної техніки - авіаційні підприємства і авіаційні компанії, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів (у тому числі небезпечних), багажу, пошти, виконують авіаційні роботи, які характеризуються можливістю виникнення авіаційних подій внаслідок неправильних дій чи бездіяльності авіаційного персоналу, метеорологічних умов;

суб'єкти господарської діяльності, що забезпечують функціонування аеродромів та аеропортів;

провайдери з обслуговування повітряного руху, що здійснюють його організацію, радіотехнічне та метеорологічне забезпечення під час польотів повітряних суден на маршруті і в районі аеродрому.

5. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать:

навчальні центри цивільної авіації, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації авіаційного персоналу;

підприємства, що здійснюють технічне обслуговування авіаційної техніки.

6. Планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за діяльністю суб'єктів господарювання, здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - один раз на півтора року;

із середнім ступенем ризику - один раз на три роки.

7. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються за наявності передбачених законом підстав.