документiв в базi
550558
Подiлитися 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
10.09.2008 N 3.2.-2008

Голові Вищого господарського
суду України Демченку С.Ф.

Щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися
належними їм процесуальними правами

Матеріали господарських справ свідчать про поширення практики подання сторонами у справі апеляційних і касаційних скарг на ухвали господарського суду, які не може бути оскаржено ні в апеляційному, ні в касаційному порядку. Такі дії сторін у справі, як правило, спрямовані на затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України), зокрема, положень щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Згідно з частиною першою статті 106 та частиною першою статті 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали відповідно місцевого господарського суду і апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у випадках, передбачених Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). Проте мають місце випадки, коли суд апеляційної чи касаційної інстанції розглядає такі скарги по суті.

Необхідно також враховувати роз'яснення, розміщені у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 року N 8, яким передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

З метою запобігання відповідним порушенням господарським судам слід враховувати таке.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 ГПК України ( 1798-12 ).

У разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 111-13 ГПК України ( 1798-12 ).

У разі подання касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України, яку не може бути оскаржено, суд повинен відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 111-22 ГПК України ( 1798-12 ).

Про відмову у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги виноситься ухвала.

Видачу в необхідних випадках довідки про повернення державного мита здійснює місцевий господарський суд.

Прошу даний інформаційний лист довести до відома апеляційних та місцевих господарських судів.

Голова Судової палати у господарських справах В.П.Барбара

^ Наверх