ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ
20.08.2008 N 183

Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України
16 вересня 2008 р. за N 863/15554

Про затвердження Правил охорони праці
під час ремонту устаткування
на підприємствах чорної металургії

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) наказую:

1. Затвердити Правила охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности при ремонте оборудования на предприятиях черной металлургии", затверджені Міністерством чорної металургії СРСР 14.02.86.

3. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. уключити цей наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці .

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

Голова Держгірпромнагляду С.Сторчак

Затверджено
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
20.08.2008 N 183

Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України
16 вересня 2008 р. за N 863/15554

Правила
охорони праці під час ремонту устаткування
на підприємствах чорної металургії

I. Сфера застосування

Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють ремонт і реконструкцію устаткування підприємств чорної металургії, а також проектування та розробку технічної документації на проведення ремонтів.

II. Позначення та скорочення

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - Державні будівельні норми;

ДРН - Державні радіаційні норми;

ДСН - Державні санітарні норми;

ДСНіП - Державні санітарні норми і правила;

ДСП - Державні санітарні правила;

ДСТУ - Державний стандарт України;

ЗІЗ- засоби індивідуального захисту;

ЗІЗОД - засоби індивідуального захисту органів дихання;

МР - "Методические рекомендации";

НП - Нормативні правила;

НПАОП - Нормативно-правовий акт з охорони праці;

НАПБ - Нормативний акт з пожежної безпеки;

ПВР - План виконання робіт;

ПОР - Проект організації робіт;

ППР - "Планово-предупредительный ремонт";

СНиП - "Строительные нормы и правила";

ССБТ - "Стандарт безопасности труда";

ТЗ - Технологічна записка;

ТК - Технологічна карта;

ТУ - Технічні умови.

III. Загальні положення

1. Загальні вимоги

1. Агрегати, машини, механізми та устаткування металургійних підприємств необхідно піддавати оглядам, обслуговуванню та ремонтам відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі - НПАОП 0.00-6.18-04), Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 N 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за N 1604/10203 (далі - НПАОП 0.00-6.07-04), Положення про технічне обслуговування устатковання підприємств гірничо-металургійного комплексу, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 15.06.2004 N 285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 за N 807/9406, та інших чинних нормативно-правових актів.

2. Унесення змін у конструкцію металургійного устаткування під час проведення реконструкції та ремонтів без узгодження з організацією-розробником або заводом-виробником чи іншою спеціалізованою організацією не дозволяється.

3. Порядок проведення навчання, інструктажів, перевірки знань з охорони праці та пожежної безпеки, а також допуск персоналу до самостійної роботи визначаються Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), та Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

Працівники та посадові особи, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, визначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), а також роботах, визначених у Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554, повинні проходити щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, а з пожежної безпеки відповідно до вимог Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003).

Допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, не дозволяється.

4. На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98). Кожен працівник повинен бути ознайомлений під особистий підпис з інструкцією з охорони праці за фахом, а потім пройти інструктаж безпосередньо на робочому місці.

5. На підприємствах незалежно від форм власності необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (далі - НПАОП 0.00-6.02-04).

6. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

Спецодяг повинен бути справним, щоб унеможливлювати його захоплення частинами устаткування, які рухаються і обертаються.

7. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають відповідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.

8. Дозволом на проведення ремонтних та будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями на території та в цехах діючих металургійних підприємств є акт-допуск для виконання робіт на території підприємства (цеху, дільниці) (додаток), якщо через об'єкт, що ремонтується, не проходять діючі комунікації, та наряд-допуск.

У разі, якщо експлуатацію об'єкта зупинено не повністю або об'єкт не переданий за актом-допуском, дозволом на початок робіт є наряд-допуск, виданий підприємством-замовником.

9. Наряд-допуск, що видається відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР", затвердженого Міністерством металургії СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

Наряд-допуск повинен містити повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне ведення робіт у конкретних умовах.

10. Перед початком ремонтних (монтажних) робіт усі працівники, зайняті на ремонті (монтажі), повинні бути ознайомлені з ремонтно-технічною документацією (ПОР, ТК, ПВР) і пройти цільовий інструктаж з охорони праці.

У разі зміни умов праці під час проведення ремонту (монтажу) наряд-допуск необхідно вилучити та оформити новий з урахуванням змін умов праці та з обов'язковим проведенням цільового інструктажу.

Допуск працівників до роботи необхідно проводити тільки з дозволу особи, відповідальної за виконання робіт від замовника.

11. ПОР, ПВР, ТК повинні містити вимоги з охорони праці та пожежної безпеки. Проведення ремонтних робіт без ремонтної документації (ПОР, ПВР, ТК) не дозволяється.

12. У разі проведення робіт на одному об'єкті підрядною ремонтною організацією та підрозділами замовника або декількома підрядними організаціями замовник зобов'язаний:

разом з усіма організаціями - учасниками ремонтних робіт скласти сумісні заходи з безпечного виконання робіт на одному об'єкті декількома організаціями та погодити їх з керівниками організацій - учасників ремонту;

надати заходи з безпечного виконання робіт учасникам ремонту для ознайомлення з ними працівників, які беруть участь у ремонтних роботах, з відповідним записом у журнал сумісних робіт;

забезпечити контроль за дотриманням всіма організаціями - учасниками ремонту заходів з безпечного виконання робіт та виконання заходів занесених у журнал сумісних робіт.

13. Організація і проведення газонебезпечних робіт повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

14. Організація і проведення зварювальних та інших вогневих робіт під час ремонтних робіт повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

15. Вибухові роботи необхідно виконувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

16. До роботи з отруйними речовинами допускаються тільки ті працівники, які придатні за станом здоров'я та пройшли інструктаж з охорони праці.

17. Використання виробничого, ремонтного чи вимірювального обладнання з джерелами іонізуючого випромінювання, а також виконання монтажу, демонтажу, технічного обслуговування і ремонту обладнання (устаткування) з джерелами іонізуючого випромінювання має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02), постанови головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)".

2. Розробка ремонтно-технологічної документації

1. Для проведення ремонтних робіт повинна бути розроблена ремонтно-технологічна документація, що містить комплекс організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів.

Для розробки ремонтно-технологічної документації в штатному розкладі підприємств, що виконують ремонтні роботи, повинні бути спеціально підготовлені працівники, які входять до складу технологічних бюро або відділів.

2. Уся ремонтна документація повинна бути складена відповідно до галузевих і міжгалузевих нормативних документів, а також інших чинних нормативно-правових актів.

Проектні рішення, на які не визначено норми та правила з пожежної безпеки, а також обґрунтовані відступи від обов'язкових вимог нормативних документів у проектній документації, яка виконується для реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд підприємств чорної металургії, повинні розглядатись та узгоджуватись у визначеному порядку органами державного пожежного нагляду відповідно до вимог Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 15.11.2004 N 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за N 1467/10066 (НАПБ Б.02.014-2004).

3. Організаційні, технічні та інші заходи, що спрямовані на запобігання пожеж та аварій під час проведення ремонтних робіт на підприємствах чорної металургії, повинні проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001.2004.

Ремонтні роботи повинні проводитись відповідно до затвердженої у визначеному порядку проектної документації та вимог НАПБ А.01.001-2004.

4. Ремонтно-технологічна документація повинна містити:

ТК, ТЗ, технологічні схеми (етапи ремонту), графіки виконання робіт, альбоми пристосувань, інструменту, що буде застосовано;

засоби підмощування, альбоми строповки вантажів, плакати з безпечного виконання окремих видів робіт.

5. Опрацювання ремонтно-технологічної документації повинно виконуватися в термін, передбачений чинною нормативною документацією.

6. Під час розробки ремонтно-технологічної документації на ремонтні роботи необхідно керуватися вимогами чинних нормативно-правових актів, а також установлених норм і стандартів.

7. ПОР повинен містити такі заходи із забезпечення безпечних умов праці як в період підготовки, так і в період проведення ремонту:

визначення ремонтної зони;

улаштування проїздів, переходів і проходів до об'єкта ремонту;

схеми установки устаткування;

огородження небезпечних зон;

енергопостачання ремонтної зони;

забезпечення безпечної експлуатації будівельних машин;

забезпечення безпеки праці під час роботи в холодний період року та в інших особливих умовах;

режим праці в несприятливих умовах ("гарячі" ремонти);

водопостачання, у тому числі для пиття;

визначення місць розташування пунктів медичної допомоги, місць відпочинку;

забезпечення первинними засобами пожежогасіння ремонтної зони;

обладнання складів і тимчасових санітарно-побутових будинків;

електричне освітлення робочих місць, території складів, проїздів, тимчасових будівель, проходів, місць загального користування;

відключення діючих і розводку тимчасових комунікацій;

підготовку та схеми установки попереджувальних, вказівних і заборонних знаків з охорони праці.

8. Заходи безпеки, зазначені в ПОР, ТК, технологічних схемах і записках, повинні доводитися до відома виконавців, про що повинен свідчити особистий підпис.

9. Підприємство має право розробляти свої стандарти (далі - СТП), що визначають порядок розробки та оформлення ремонтної документації, яка повинна відповідати вимогам ГОСТ 2.602-95 "Ремонтные документы".

3. Порядок зупинки устаткування та передачі
його в ремонт і здача його після ремонту

1. Для організації капітальних ремонтів основних промислово-виробничих фондів підприємства, а також забезпечення безпечних умов праці на кожен ремонт відповідно до чинної нормативної документації повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.

Організація і проведення капітальних ремонтів основних промислово-виробничих фондів підприємства повинні проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001?2004.

2. Керівники цехів металургійних підприємств зобов'язані зупиняти експлуатацію обладнання на ремонт відповідно до затвердженого графіка ППР.

3. Після зупинки агрегата на капітальний ремонт цех-замовник повинен забезпечити повне відключення обладнання від мереж діючих комунікацій, очистити територію та обладнання від бруду та пилу, оформити акт здачі його в ремонт та видати наряди-допуски кожній ремонтній організації.

4. Під час проведення поточного ремонту, що виконується силами цеху-замовника, передача обладнання в ремонт і приймання його після проведеного ремонту повинні проводитися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

5. Дозвіл на ремонт обладнання персоналу ремонтних цехів підприємства та підрядних організацій необхідно оформляти нарядом-допуском на проведення робіт, що видається замовником виконавцям робіт.

Виконавець ремонту приступає до ремонту тільки після отримання наряду-допуску на проведення ремонтних робіт і виконання всіх заходів із забезпечення безпеки проведення робіт.

6. Прийняття обладнання після поточного ремонту здійснюється персоналом виробничого цеху. Прийняття з капітального ремонту обладнання, що внесено в план виробництва, оформлюється актом, який складається після випробовування обладнання. На прийом з ремонту механічного обладнання акт затверджується відповідальним працівником або уповноваженим роботодавцем працівником, а прийом з ремонту металургійних агрегатів - роботодавцем.

Якщо обсяг ремонтних робіт великий, приймання обладнання проводиться за проміжними актами (у міру виконання окремих робіт), на основі яких складається акт на загальний обсяг ремонтних робіт.

Експлуатація обладнання без оформлення акта приймання його після ремонту не дозволяється.

Акти приймання повинні зберігатися в цеху-замовникові. Під час виконання ремонту підрядною організацією їй передається другий примірник акта.

7. До здачі обладнання з ремонту виконавець ремонтних робіт повинен очистити територію проведення ремонту від сторонніх предметів.

4. Вимоги до території проведення ремонтних робіт

1. Під час організації ремонтних робіт необхідно виділити зони у межах яких діють або можуть діяти небезпечні виробничі чинники.

Небезпечна зона ремонтних робіт повинна бути визначена ПОР і позначатися знаками безпеки відповідно до ГОСТ 13.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" та згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір.

2. Зона ремонту повинна бути огороджена від діючого устаткування та комунікацій, забезпечена знаками безпеки, плакатами, сигнальними засобами.

Зона проведення ремонтних робіт повинна мати під'їзд для автомобілів аварійно-рятувальної служби на випадок виникнення аварій, пожеж тощо.

3. Робочі місця залежно від умов праці та прийнятої технології проведення робіт повинні бути забезпечені відповідними до їхнього призначення засобами технологічного оснащення та засобами колективного захисту згідно з ГОСТ 13.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация", а також засобами зв'язку та сигналізації.

4. Ремонтно-будівельний майданчик повинен відповідно до ПОР бути обладнаний в необхідних місцях тимчасовими постами підключення електроенергії, пари, стисненого повітря, кисню та газу. Усі ці пости повинні бути обладнані відповідними безпечними пристроями (пусковими ящиками, штуцерами з необхідною арматурою на трубопроводах тощо). Пости повинні бути розташовані в зручних місцях, які не потребують додаткових пристосувань (драбин тощо).

5. Проходи до робочих місць повинні бути чистими та мати спеціальні покажчики з написами.

6. Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше ніж 0,6 м, а висота проходів - не менше ніж 1,8 м.

У разі відсутності безпечного проходу облаштовують міцні тимчасові галереї або навіси.

7. Для переходу через незакриті тунелі, канали, транспортери, рольганги, траншеї та інші перешкоди необхідно встановлювати перехідні містки з поручнями відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

8. У разі роботи на декількох ярусах місця робіт на нижніх ярусах повинні бути захищені дашками, сітками, настилами, а там, де можливий прохід людей, ця зона знизу повинна бути огороджена стояками та сітками. Межа небезпечної зони позначається плакатами, які застерігають про небезпеку та заборону проходу.

9. Колодязі та шурфи повинні бути закриті кришками, міцними щитами або огороджуватися. Відкриті колодязі та шурфи повинні бути огороджені. У темний час доби, крім огорож, необхідно встановлювати сигнали, що світяться.

10. Робочі місця, проїзди, проходи та склади на території ремонту в темний час доби повинні бути освітлені відповідно до ГОСТ 14.1.046-85 "ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок".

11. Залежно від характеру робіт, що виконуються, освітленість робочих місць повинна бути не менше ніж 50 лк у разі застосування ламп розжарювання і не менше ніж 150 лк у разі застосування люмінесцентних ламп. Прожектори необхідно встановлювати на відповідній висоті з таким розрахунком, щоб вони не засліплювали працівників.

12. У процесі проведення ремонтно-будівельних робіт будівельне сміття, непотрібний будівельний матеріал і зношені деталі необхідно своєчасно прибирати.

13. Прибирання демонтованих матеріалів металоконструкцій, елементів устаткування необхідно виконувати із застосуванням вантажопідйомних засобів, а для сипких матеріалів - сміттєпроводів. Скидати матеріали, елементи металоконструкцій тощо з висоти не дозволяється.

14. У місцях виходу з території ремонтної ділянки або майданчика в зону руху залізничного, автомобільного та цехового транспорту, а також в зону руху вантажопідйомних механізмів і підлогових машин необхідно встановлювати попереджувальні знаки, плакати тощо.

15. Швидкість руху залізничного транспорту в місцях проведення ремонтних робіт повинна бути не більше ніж 3 км/г; попереду рухомого транспорту повинен іти складач поїздів. На коліях, що проходять поблизу місця проведення ремонтних робіт, необхідно встановлювати відповідні знаки, плакати.

Швидкість руху автотранспорту поблизу місць проведення робіт не повинна перевищувати 10 км/г на прямих ділянках і 5 км/г на поворотах.

16. У місцях перетину автомобільних доріг з рейковими шляхами повинні бути зроблені суцільні настили (переїзди) з контррейками, укладеними на одному рівні з головками рейок, та встановлені знаки "Переїзд".

Рух через залізничні колії в інших місцях не дозволяється.

17. Робочим майданчиком для проведення капітального та поточного ремонту обладнання необхідно вважати огороджену з усіх боків територію, достатню для розміщення всіх основних та допоміжних приміщень, устаткування, матеріалів, конструкцій, проходів тощо, необхідних для проведення ремонтних робіт.

Під час капітального ремонту необхідно поза зоною ремонтних робіт обладнувати місця відпочинку згідно з вимогами СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания". На робочих місцях повинні бути сатураторні установки, автомати газ-води, питні фонтанчики. Установки для пиття повинні бути розташовані на відстані не більше ніж 75 м по горизонталі та 10 м по вертикалі від робочих місць.

18. Для відновлення сольового балансу організму працівників під час ремонтних робіт у гарячих цехах вони повинні бути забезпечені вітамінізованими напоями згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

5. Складування та зберігання устаткування,
металоконструкцій, виробів і матеріалів

1. Завезення матеріалів на дільницю, на якій проводяться ремонтні роботи, або на об'єкт, що реконструюється, дозволяється тільки після влаштування передбачених ПОР майданчиків для їх зберігання.

2. Матеріали (конструкції, устаткування) необхідно розміщувати на вирівняних майданчиках з дотриманням заходів проти самовільного зсуву, осідання, обсипання і розкочування заскладованих матеріалів.

3. Складувати матеріали, конструкції та устаткування необхідно відповідно до вимог державних стандартів або технічних умов на матеріали, вироби, устаткування.

4. Складати матеріали та устаткування на робочих місцях необхідно так, щоб вони не створювали небезпеку під час виконання робіт і не захаращували проходи.

Не дозволяється складати елементи устаткування і тару з матеріалами на перекриття траншей, тунелів, маслопроводів, люків тощо.

5. Між штабелями (стелажами) на складах повинні бути передбачені проходи завширшки не менше ніж 1 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і навантажувально-розвантажувальних механізмів, що обслуговують склад.

6. Висота штабеля для вогнетривких виробів не повинна перевищувати 1,5 м.

Контейнери з вогнетривами дозволяється складувати не більше ніж у два яруси.

7. Пилоподібні матеріали необхідно зберігати в закритій тарі з дотриманням заходів проти розпорошування під час навантаження і розвантаження.

Завантажувальні отвори повинні закриватися захисними ґратами, а люки - затворами.

8. Матеріали, що містять шкідливі або вибухонебезпечні компоненти, необхідно зберігати в герметично закритій тарі.

9. Не дозволяється користуватися відкритим вогнем у радіусі менше ніж 50 м від місця застосування та складування матеріалів, що містять легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини.

6. Вимоги з організації та проведення
вантажно-розвантажувальних робіт

1. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати механізованим способом відповідно до вимог ГОСТ 13.3.009-76 "Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07), Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (далі - НПАОП 0.00-5.04-95), Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (далі - НПАОП 0.00-5.06-94).

2. Вантажі можна переносити вручну, якщо їх надійно захоплено та дотримуються норми перенесення вантажів.

Під час переміщення довгомірних вантажів (труб, кутиків тощо) вручну необхідно, щоб всі працівники, які переносять вантаж, були по один бік від нього.

Під час опускання предметів, що переносяться вручну, щоб уникнути травмування, кидати їх не дозволяється.

Підіймання вантажів масою більше ніж 30 кг, а також на висоту вище ніж 3 м повинно бути механізовано.

3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися під керівництвом відповідальної особи, призначеної наказом або розпорядженням керівника організації, яка виконує вантажно-розвантажувальні роботи.

4. Відповідальний за вантажно-розвантажувальні роботи зобов'язаний перед початком роботи перевірити справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу та іншого вантажно-розвантажувального інвентарю.

5. Майданчики для вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути сплановані та мати ухил не більше ніж 5 град. У відповідних місцях повинні бути встановлені попереджувальні плакати: "В'їзд", "Виїзд", "Розворот" і попереджувальні знаки, що визначають небезпечні для людей зони.

6. Вантажопідіймальні машини, вантажозахоплювальні пристрої, засоби контейнеризації та пакетування, що застосовуються під час вантажно-розвантажувальних робіт, повинні відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов на них.

7. Стропувати вантажі необхідно інвентарними стропами або спеціальними вантажозахоплювальними пристроями, виготовленими згідно з технічними умовами організаціями, що мають відповідний дозвіл. Стропи, траверси та захватні пристрої повинні мати бирки із зазначенням їх вантажопідйомності та строку випробування.

Способи стропування повинні виключати можливість падіння або ковзання застропованого вантажу.

8. Установка (укладання) вантажів на транспортні засоби повинна забезпечувати стійкість вантажу під час транспортування та розвантаження.

9. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт не дозволяється стропувати хиткий вантаж, а також зсувати стропувальні пристрої на піднятому вантажі.

10. Вантажі дозволяється брати тільки зверху штабеля або купи.

11. Вагони та платформи, поставлені під завантаження або розвантаження, повинні бути зчеплені між собою та зафіксовані башмаками.

12. Роботи з навантаження та розвантаження вантажів на машини та на піввагони необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.

7. Вимоги охорони праці під час роботи
на висоті. Засоби підмощування

1. До робіт на висоті належать роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і вище від землі, підлоги, підставки, перекриття тощо а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і вище.

Роботи на висоті більше ніж 5 м від землі, перекриття або робочого настилу, що виконуються безпосередньо з устаткування, конструкцій і механізмів, коли єдиним засобом захисту від падіння з висоти є запобіжний пояс, вважаються верхолазними.

2. Роботи на будь-якій висоті, під час яких не можна використовувати риштування, помости та драбини, повинні виконувати верхолази.

3. До робіт, що виконуються на висоті, допускаються особи згідно з вимогами пункту 3 глави 1 розділу III цих Правил. Виконувати такі роботи необхідно тільки у захисних касках.

4. Робочі місця та проходи до них на висоті 1,3 м та вище та відстані менше ніж 2 м від межі перепаду по висоті повинні бути огороджені тимчасовими огорожами відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

5. Якщо неможливо встановити огорожу, працівники повинні застосовувати запобіжні пояси, які відповідають вимогам ГОСТ 13.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия".

Карабін запобіжного пояса необхідно прикріплювати до надійних частин металоконструкцій, спеціально приварених скоб, у місцях, зазначених керівником робіт, або до натягнутого страхувального троса (фала).

6. Під час монтажних та демонтажних робіт для переходу працівників з однієї конструкції на іншу необхідно застосовувати інвентарні драбини, перехідні містки, трапи, що мають огородження.

Працівникам не дозволяється переходити по прогонах, ригелях, перемичках та інших елементах конструкцій, які неможливо обладнати огородженнями, без спеціальних запобіжних пристроїв (надійно натягнутого вздовж ферми або ригеля страхувального каната (фала) для прикріплення карабіна запобіжного пояса тощо).

7. Страхувальний канат діаметром не менше ніж 10,5 мм необхідно натягувати на висоті не менше ніж 1 м від майданчиків.

У разі, якщо неможливо прикріпити строп запобіжного пояса до елемента конструкцій або обладнання, необхідно застосовувати страхувальні канати, які призначено для прикріплення карабіном запобіжного пояса одного або більше працівників. Страхувальний канат повинен бути натягнений вище рівня площини опор ступень ніг або на їхньому рівні. Якщо довжина каната між точками прикріплення перевищує 12 м, необхідно встановлювати проміжні опори. Проміжні опори та вузли кріплення цих опор повинні бути розраховані на вертикальне статичне навантаження не менше ніж 5000 Н (500 кгс).

Страхувальний канат перед початком експлуатації, але не менше одного разу на 6 місяців, необхідно випробовувати статичним навантаженням і усередині прогону вантажем масою 4000 Н (400 кгс).

8. У разі необхідності виконання ремонтних робіт із застосуванням інвентарних засобів підмощування (риштування, помости, майданчики та колиски) вони повинні виготовлятися за типовими проектами та мати паспорт підприємства-виробника. Риштування та помости повинні відповідати вимогам СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве", ГОСТ 24258-88 "Средства подмащивания. Общие технические условия", ГОСТ 27321-87 "Леса стоечные приставные для строительно-монтажных работ. Технические условия", ГОСТ 27372-87 "Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия", ГОСТ 28012-89 "Подмости передвижные сборно-разборные. Технические условия".

9. Елементи риштувань, помостів, майданчиків і колисок дозволяється виготовляти з деревини.

Якщо висота, на якій виконується робота, перевищує 4 м, то такі риштування повинні споруджуватися за спеціальним проектом з обов'язковим розрахунком всіх основних елементів на міцність і стійкість.

10. Риштування і помости висотою до 4 м дозволяється експлуатувати тільки після їх приймання в експлуатацію виконавцем робіт або майстром і реєстрації в журналі приймання та огляду риштувань та помостів, а вище 4 м - після приймання в експлуатацію комісією, призначеною керівником підрядної організації, за участю представника замовника (за згодою) та оформлення акта про приймання.

До затвердження акта про приймання працювати з риштувань не дозволяється.

11. Під час приймання риштувань і помостів в експлуатацію повинні бути перевірені: наявність в'язок і кріплень, що забезпечують стійкість, вузли кріплення окремих елементів, робочі настили та огородження, вертикальність стійок, надійність опорних майданчиків і заземлення (для металевих риштувань).

12. Установка інвентарних помостів один на один дозволяється відповідно до паспорта або за умови перевірки нижніх помостів на міцність.

Під час встановлення помостів вище 2,5 м вони повинні кріпитися до стіни.

13. Експлуатація підвісних риштувань та помостів після їх монтажу може бути дозволена тільки після випробування протягом однієї години статичним навантаженням, що перевищує нормативне на 25%.

Підйомні помости повинні бути випробувані динамічним навантаженням, що перевищує нормативне на 10%.

За результатами випробувань підвісних риштувань і помостів повинен бути складений акт про їх приймання в експлуатацію або зроблено запис у загальному журналі робіт відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

14. У разі багаторазового використання підвісних риштувань або помостів їх експлуатація може бути дозволена без випробування за умови, що конструкція, на яку підвішуються риштування (помости), перевірена на навантаження, що перевищує розрахункове не менше ніж у два рази, а закріплення риштувань здійснено типовими вузлами (пристроями), що були випробувані.

15. Навантаження на настили засобів підмощування не повинні перевищувати визначених ПОР (паспортом) величин.

16. Під час встановлення риштувань, лісів та помостів на відкритому повітрі їх необхідно обладнати грозозахисним пристроєм. Металеві риштування повинні бути заземлені.

17. Поверхню ґрунту, на яку встановлюють риштування, необхідно спланувати горизонтально, утрамбувати та забезпечити відведення з неї поверхневих вод. Під кінці кожної з пар стійок риштувань поперек повинна бути укладена суцільна (нерозрізна) підкладка з дошки завтовшки не менше ніж 50 мм або інвентарна металева підкладка.

Не дозволяється вирівнювати підкладку за допомогою цегли, каміння, обрізків дощок, клинів та інших предметів.

18. Риштування повинні прикріплятися до стіни будівлі, що ремонтується. Місця та способи кріплення необхідно зазначати в ПОР.

Стійкість і жорсткість риштувань, що стоять окремо від будівлі необхідно забезпечувати підкосами і розтяжками згідно з ПОР.

19. Елементи засобів підмощування повинні бути захищені від можливих ударів і зсувів. Під час виконання вогневих робіт на помості підлогу необхідно накрити неспалимим матеріалом.

20. У місцях підйому працівників на риштування, на помості та майданчиках повинні бути вивішені плакати із зазначенням величини та схем розміщення навантажень.

Захаращувати підходи до засобів підмощування не дозволяється.

21. Підйом і спуск працівників на риштування та помости необхідно здійснювати по надійно закріплених сходах з ухилом, що не перевищує 60 град. Довжина приставних драбин не повинна перевищувати 5 м.

Підйом і спуск працівників по стійках риштувань не дозволяється.

22. Отвір у настилі риштувань, помостів та майданчиків для виходу зі сходів повинен бути огороджений з трьох сторін.

23. Під час сумісних робіт на одній вертикалі робочі місця, розташовані нижче, повинні бути обладнані відповідними захисними пристроями на відстані не більше 6 м від робочого місця, що розташоване вище.

24. Отвори в перекриттях, призначені для монтажу обладнання, якщо до них можливий доступ працівників, повинні закриватися суцільним настилом або бути огороджені.

25. Риштування, майданчики та помости щодня перед початком і після закінчення зміни повинні оглядатися виконавцем робіт відповідно до пункту 11 глави 7 розділу III цих Правил. Настили на риштуваннях і на помості повинні мати суцільну рівну поверхню із зазорами між елементами не більше 5 мм і прикріплюватися до поперечини риштувань. Для дерев'яних настилів повинні використовуватися обрізні дошки товщиною не менше 40 мм. Ширина настилів на помості під час виконання робіт повинна бути не менше:

2 м - під час кам'яної чи цегляної кладки;

1 м - під час штукатурних робіт;

1 м - під час малярних і монтажних робіт.

26. Риштування, з яких протягом місяця і більше робота не проводилася, перед відновленням робіт необхідно приймати в експлуатацію відповідно до пункту 10 глави 7 розділу III цих Правил. Додатковому огляду підлягають риштування після дощу або відлиги, що можуть вплинути на несучу здатність підкладки під ними а також після механічного впливу на них. У разі виявлення деформацій їх необхідно ліквідувати, а риштування повторно прийняти в експлуатацію відповідно до пункту 10 глави 7 розділу III цих Правил.

27. Монтаж і демонтаж засобів підмощування необхідно проводити під керівництвом відповідального виконавця робіт або майстра в послідовності, передбаченій ПВР, паспортом або технологічною документацією, що містить вимоги безпечних умов праці.

28. Монтаж і демонтаж риштувань повинні виконувати працівники, які мають посвідчення та право на виконання робіт на висоті та забезпечені запобіжними поясами, що повинні прикріплятися до надійних елементів і конструкцій.

29. Перед монтажем елементи риштувань повинні бути оглянуті, чи немає на них вм'ятин, тріщин та інших дефектів. Не дозволяється застосовувати для улаштування риштувань елементи, у яких під час огляду виявлені зазначені дефекти.

30. До початку робіт з демонтажу риштувань виконавець робіт повинен оглянути належні до розбирання конструкції, ознайомити працівників, які беруть участь в цій роботі, з можливими небезпеками і дати вказівки щодо послідовності, способу розбирання та безпечних методів роботи.

31. Під час розбирання риштувань спуск елементів необхідно виконувати за допомогою кранів або інших вантажопідйомних пристосувань (талі тощо).

Скидати з риштувань окремі елементи чи частини їх не дозволяється.

32. Доступ працівників, які не беруть участь у роботі, в зону, де виконується монтаж або демонтаж риштувань, повинен бути закритий.

8. Демонтаж і монтаж металоконструкцій,
устаткування і трубопроводів

1. Роботи з демонтажу (монтажу) на агрегатах, що підлягають ремонту, повинні виконуватися за узгодженою із замовником технічною документацією та затвердженим у визначеному порядку ПОР.

У ПОР повинні бути зазначені заходи, що забезпечують безпечне виконання монтажних робіт, перелік інвентарних пристосувань (риштувань, огорож тощо) і робочі креслення неінвентарних пристосувань, якщо їх застосування передбачене ПОР.

2. Роботи з демонтажу (монтажу) металоконструкцій, устаткування і трубопроводів необхідно розпочинати тільки після завершення підготовчих робіт.

Не дозволяється виконувати демонтаж (монтаж) трубопроводів і металоконструкцій з приставних драбин і випадкових риштувань, виконувати вогневі роботи на трубопроводах, не переконавшись, для якої рідини або газу вони призначені.

3. Виконання робіт за усними розпорядженнями персоналу замовника, а також за їх ескізами і схемами, не затвердженими відповідальними представниками замовника, не дозволяється.

4. Виконання робіт у місцях розташування діючих підземних інженерних комунікацій (електрокабелів, кабелів зв'язку, газопроводів, водяних і технологічних мереж тощо) і їх розкриття може проводитися з дозволу організації, що експлуатує ці комунікації. Межі та осі комунікацій на місцевості повинні бути позначені помітними знаками та позначені в ПОР.

5. Діюче устаткування, комунікації, трубопроводи, електрокабелі тощо, що знаходяться в межах монтажної зони, необхідно відключити, закоротити, а устаткування та трубопроводи звільнити від вибухонебезпечних, горючих і шкідливих речовин.

У разі, якщо неможливо відключити діюче обладнання, комунікації, трубопроводи, то вони повинні бути захищені, а також повинні бути встановлені попереджувальні плакати.

6. Відривати устаткування та металоконструкції від фундаментів за допомогою кранів або засобів такелажу не дозволяється. Перед демонтажем устаткування металоконструкції повинні бути підняті над фундаментом за допомогою домкратів або клинів.

Елементи конструкцій, які придатні до монтажу, необхідно очищати від бруду та пилу до їх підйому.

Перед початком підйому конструкції або обладнання керівник підйомом повинен проінструктувати членів бригади, кранівників і мотористів лебідок або трактористів з безпечного ведення робіт, ознайомити їх з ПОР або ТК, чітко розподілити обов'язки під час підйому конструкції.

7. Систему зв'язку та сигналізації (обмін інформацією) необхідно обирати з урахуванням конкретних умов. Вона повинна забезпечувати чітку передачу інформації та однозначність її розуміння.

8. Дії працівників під час підйому та переміщення конструкцій повинні визначатися командами одного керівника. Сигнал "Стоп" подається будь-ким з працівників, який помітив небезпеку. В такому разі роботи з підйому та переміщення конструкції повинні бути зупинені.

9. Під час підйому вантажів будь-якими методами повинні бути вжиті заходи, що виключають можливість торкання вантажу, що підіймається, до елементів кранів, пристосувань такелажів, навколишніх будов, фундаментів, устаткування тощо.

Під час використання вантажопідіймальних кранів необхідно дотримуватися вимог НПАОП 0.00-1.01-07.

10. В особливо відповідальних випадках (під час підйому конструкції двома і більше вантажопідіймальними кранами, застосуванні складних засобів такелажу, способу повороту навколо шарніра тощо) сигнали повинен подавати виконавець робіт, що призначений наказом керівника організації, яка виконує зазначені роботи.

11. Підйом і переміщення вантажу декількома вантажопідіймальними кранами (механізмами) повинен виключати можливість перевантаження будь-якого крана.

12. Підйом конструкцій необхідно виконувати протягом одного дня. В разі, якщо закінчення підйому конструкції припадає на вечірній або нічний час, освітленість майданчика та конструкції, що підіймається, повинна бути не менше 10 лк.

Переривати та переносити на наступний день розпочатий підйом конструкції не дозволяється. За необхідності конструкцію необхідно опустити на землю і частково розвантажити вантажопідіймальні засоби.

13. Вільно підвішена конструкція, що підіймається, повинна утримуватися від розгойдування та обертання відтяжками.

14. Не дозволяється перебування людей на конструкціях, що піднімаються. Під час переміщення піднятої над землею конструкції такелажники не повинні перебувати під цією конструкцією, а також у зоні можливого падіння засобів такелажу та матеріалів.

15. Під час перерв у роботі не дозволяється залишати підняті конструкції у підвішеному стані.

16. Розстропування елементів конструкції та устаткування, встановлених в проектне положення, необхідно виконувати після постійного або тимчасового надійного їх закріплення.

17. Переміщати встановлені елементи конструкцій або устаткування після їх розстропування, окрім випадків, зазначених в ПОР, не дозволяється.

18. Не дозволяється перебування людей під елементами конструкцій і устаткування, що вмонтовуються, до встановлення їх в проектне положення та закріплення.

19. У разі необхідності перебування працівників під устаткуванням (конструкціями), що вмонтовуються, а також на устаткуванні (конструкціях) необхідно вживати спеціальних заходів, що забезпечують безпеку працівників.

20. Розчалки для тимчасового закріплення елементів і конструкцій повинні бути прикріплені до надійних опор (фундаментів якорів тощо). Кількість розчалок, їх перетин, способи натягу та місця закріплення необхідно визначати ПОР.

21. Розчалки не повинні торкатися гострих кутів конструкцій і перегинатися на них. Перегин розчалок у місцях перетину їх з елементами та конструкціями дозволяється лише після перевірки міцності та стійкості цих елементів і конструкцій під впливом зусиль, що виникають в розчалки.

22. Не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях, якщо швидкість вітру 15 м/с і більша, під час ожеледі, грози або туману, що виключає видимість в межах фронту робіт. Роботи з переміщення та встановлення вертикальних панелей і подібних їм конструкцій з великою вітрильністю необхідно припиняти якщо швидкість вітру становить 10 м/с і більше.

23. Врізання змонтованих трубопроводів у діючі необхідно виконувати згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

24. Використовувати конструктивні елементи будівель і споруд, а також устаткування і трубопроводи як постійні або тимчасові опори, а також для монтажних навантажень дозволяється тільки тоді, коли це підтверджено розрахунком, узгоджено із замовником та передбачено в ПОР.

25. У разі порушення роботи будь-якого вузла або елемента оснащення такелажу, пристосування, устаткування, вантажопідіймальної машини, системи обміну інформацією між кранівником і підкрановими працівниками тощо, підйом та переміщення вантажів повинні бути припинені, люди з небезпечної зони виведені та вжито заходів з усунення аварійної ситуації.

26. Перед початком монтажу трубопроводу на місці його розташування повинні бути встановлені постійні засоби кріплення (кронштейни, консолі, що підтримують металеві та залізобетонні конструкції, рухомі та нерухомі опори, підвіски тощо).

27. Розмітку місць установки кронштейнів, консолей, підвісок і їх установку, а також монтаж трубопроводів необхідно вести з використанням засобів підмощування.

28. Укладені на опори вузли та секції трубопроводів, що до них примикають, повинні бути надійно закріплені постійними засобами кріплення. Тимчасове кріплення трубопроводів не дозволяється.

29. Під час укладання трубопроводів не дозволяється знімати окремі елементи несучих конструкцій (опор, підвісок або консолей).

30. Під час укладання просторових вузлів трубопроводів необхідно закріплювати всі відгалуження вузла постійними засобами кріплення.

31. Повертати труби під час складання та зварювання необхідно за допомогою призначених для цього ключів (ланцюгових, стрічкових) або інших поворотних пристроїв.

32. У діючому цеху демонтаж трубопроводів дозволяється проводити тільки після їх повного відключення від діючих агрегатів і трубопроводів та їх спорожнення від матеріалу. Трубопроводи, що містять токсичні та вибухонебезпечні речовини, крім того, повинні бути провентильовані, після чого необхідно зробити аналізи проб повітря на відсутність в них токсичних та вибухонебезпечних речовин.

33. Демонтаж окремих труб і вузлів необхідно проводити таким чином, щоб частина трубопроводу, що залишилася, була стійкою. Одночасно знімати трубопроводи на різних висотах по одній вертикалі не дозволяється.

34. До монтажу трубопроводів і арматури, що були в експлуатації, дозволяється приступати тільки за наявності акта, який підтверджує їх придатність до подальшої експлуатації, відсутність в них залишку технологічних продуктів і дозволяє проведення робіт.

35. У зоні монтажу устаткування наскрізний рух транспорту не дозволяється, проїзди повинні бути закриті та встановлені дорожні знаки та покажчики.

36. Під час монтажу устаткування необхідно дотримувати технологічної послідовності подачі устаткування в монтажну зону, а також черговість установки устаткування на фундаменти згідно з ПОР.

37. Під час установки (вивіряння) устаткування на фундаменті необхідно користуватися спеціальними пристроями.

38. Під час застосування підвісних помостів, кріплення гаків і пальців до вмонтованого устаткування необхідно проводити до їх підйому.

39. Під час різання великих деталей ферм, балок та інших металоконструкцій необхідно вжити заходів, які запобігають обваленню відрізаних частин.

9. Встановлення та експлуатація
будівельно-монтажних машин і механізмів

1. Встановлення та експлуатація будівельно-монтажних машин і механізмів повинні проводитися відповідно до технологічної документації, ПОР, ПВР, НПАОП 0.00-1.01-07.

2. Будівельно-монтажні машини та устаткування після встановлення на робочому місці необхідно піддавати повному технічному огляду та випробуванню з перевіркою надійності заземлення, після чого складається акт приймання та здачі в експлуатацію.

Технічний огляд необхідно проводити відповідно до НПАОП 0.00-6.18-04.

3. Всі будівельно-монтажні машини повинні бути обладнані ключами-бирками або іншими замикаючими пристроями, які унеможливлюють їх включення сторонніми особами.

4. Дозвіл на пуск в роботу вантажопідіймальної машини необхідно отримати відповідно до чинних нормативно-правових актів.

5. Вантажопідіймальні машини необхідно встановлювати так, щоб під час підйому вантажу виключалася необхідність попереднього його підтягання в разі скісного положення канатів та було можливим переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 500 мм вище устаткування, штабелів вантажів, бортів вагонів тощо, що можуть бути на шляху його руху.

Встановлення вантажопідіймальних машин над виробничими або іншими приміщеннями не дозволяється.

6. Відстань по горизонталі між частинами крана, що виступають, який пересувається по наземних рейкових коліях, і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами, розташованими на висоті до 2 м від рівня землі або робочих майданчиків, повинна бути не менше 700 мм, а на висоті більше 2 м - не менше 400 мм. Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до майданчиків, на яких можуть перебувати люди, повинна бути не менше 2 м.

7. Встановлення кранів, що переміщуються по рейкових коліях в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, повинно бути погоджено з власником лінії. Дозвіл на таке встановлення для виконання будівельно-монтажних робіт повинен зберігатися спільно з ПВР, в інших випадках - у паспорті крана.

8. Встановлення стрілових самохідних кранів повинно відбуватися на спланованому та підготовленому майданчику з урахуванням категорії та типу ґрунту. Встановлювати крани для роботи на свіжонасипаному неутрамбованому ґрунті, а також з ухилом що перевищує зазначений у паспорті крана, не дозволяється.

9. Встановлення стрілового самохідного крана повинно відбуватися так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана за будь-якого його положення та будівлями, штабелями вантажів і іншими предметами була не менше 1000 мм.

10. За необхідності встановлення стрілового самохідного крана на виносні опори він повинен встановлюватися на всі виносні опори крана. Під опори повинні підкладатися міцні та стійкі підкладки. Підкладки під додаткові опори крана повинні бути його інвентарною приналежністю.

11. У разі неможливості дотримання відстаней для встановлення стрілових кранів ухил повинен бути укріплений відповідно до розробленого ПОР на основі вимог НПАОП 0.00-1.01-07. Встановлювати стрілові самохідні крани на краю укосу котловану або канави можна за умови дотримання таких відстаней:

------------------------------------------------------------------
| Глибина виїмки, м |                    Ґрунт                   |
|                   |--------------------------------------------|
|                   | Піщаний | Супіщаний | Суглинний |Глинистий |
|                   |--------------------------------------------|
|                   |Відстань по горизонталі від підвалини ухилу |
|                   |    виїмки до найближчої опори машини, м    |
|-------------------+--------------------------------------------|
|        1,0        |   1,5   |    1,25   |    1,0    |    1,0   |
|-------------------+---------+-----------+-----------+----------|
|        2,0        |   3,0   |    2,4    |    2,0    |    1,5   |
|-------------------+---------+-----------+-----------+----------|
|        3,0        |   4,0   |    3,6    |    3,25   |   1,75   |
|-------------------+---------+-----------+-----------+----------|
|        4,0        |   5,0   |    4,4    |    4,0    |    3,0   |
|-------------------+---------+-----------+-----------+----------|
|        5,0        |   6,0   |    5,3    |    4,75   |    3,5   |
------------------------------------------------------------------

12. Під час експлуатації знімні вантажозахоплювальні пристосування і тара повинні піддаватися їх власником періодичному огляду в строки, визначені підприємством-виробником. Результати оглядів необхідно заносити в журнал.

13. У кожному цеху, на будівельному майданчику або іншій дільниці роботи вантажопідіймальної машини в кожній зміні повинна бути призначена особа з числа посадових осіб, відповідальна за безпечне виконання робіт з переміщення вантажів кранами.

14. Під час використання вантажопідіймальних машин повинен бути визначений порядок обміну умовними сигналами між машиністом вантажопідіймальної машини та особою, яка керує підйомом. У разі значної відстані між ними повинен бути обладнаний телефонний або гучномовний зв'язок.

15. Місця встановлення машин і зону підйому вантажів необхідно огороджувати попереджувальними плакатами.

16. Вантажопідіймальне устаткування, що не підлягає реєстрації в органах державного нагляду, та монтажне оснащення необхідно реєструвати в журналі реєстрації особою з нагляду за вантажопідіймальними машинами.

Місце встановлення, спосіб кріплення монтажних електричних лебідок, а також розташування блоків повинні бути зазначені в ПОР.

Місце встановлення повинно відповідати таким вимогам:

лебідка повинна розміщуватись поза зоною проведення робіт з підйому та переміщення вантажів на відстані від границі зони, рівної 1,35 найбільшої висоти підйому вантажу, або засобів такелажу;

місце встановлення лебідки повинно обиратися так, щоб обслуговувальному персоналу забезпечити спостереження за вантажем, що піднімається;

канат, що йде до лебідки, не повинен перетинати доріг і проходів для людей.

Якщо лебідку встановлено в будівлі, її рама повинна бути закріплена за колону будівлі, за залізобетонний або металевий ригель її перекриття або за цегляну стіну сталевим канатом. Міцність каната перевіряється розрахунком.

Якщо лебідку встановлено на землі, її необхідно прикріпити за якір або розкріпити між упором і противагою. Стійкість лебідки повинна перевірятися розрахунком.

17. Відстань від лебідки до найближчого відвідного блока повинна бути не менша 20 діаметрів барабана. Спосіб і розрахунок кріплення блоків необхідно зазначати в технологічній документації. Канат повинен намотуватися на барабан лебідки знизу рівними щільними рядами. Кут між площиною опорної рами лебідки та канатом, що намотується, у вертикальній площині не повинен перевищувати 5 град., крім випадків, спеціально розроблених ПОР, і не більше 2 град. відхилятися від площини, перпендикулярної до осі барабана.

18. Лебідки, що використовуються для підйому вантажу масою понад 30 т, повинні бути обладнані канатоукладачами.

19. Ручні лебідки повинні мати пристрій для запобігання зворотному ходу.

20. Під час експлуатації домкратів їх не дозволяється встановлювати на промаслену поверхню. Опорна поверхня головки домкрата повинна бути такою, щоб виключалося зісковзування вантажу. Використовувати металеві підкладки між опорною головкою домкрата та вантажем не дозволяється.

21. Гідравлічні домкрати повинні мати щільні з'єднання, що виключають витік рідини з циліндрів, і дроселі для забезпечення повільного опускання штока поршня у разі пошкодження шлангів, що підводять рідину.

22. Гвинтові та рейкові домкрати повинні мати пристрої, що виключають самовільне опускання вантажу в разі зняття навантаження на його важіль.

23. Монтаж і експлуатацію будівельних підйомників і ліфтів необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

24. Шахта підйомника повинна бути огороджена на висоту не менше 2 м від рівня нижнього завантажувального майданчика.

25. Розвантажувальні майданчики підйомника повинні бути обладнані відкидними поручнями.

26. Технічне обслуговування механізмів підйомника необхідно проводити в його нижньому положенні та якщо його відключено від електромережі.

27. Місця встановлення конвеєрів і підйомників під час проведення ремонтних робіт, способи їх встановлення та кріплення необхідно визначати відповідно до технологічної документації.

28. Секції конвеєрів необхідно встановлювати на спеціальні підставки. Конвеєри, встановлені на висоті, необхідно захищати знизу сітками.

29. Конвеєр повинен бути обладнаний пристроєм аварійної зупинки у вигляді троса, що протягнутий по всій його довжині.

30. Вертикальний стрічковий підйомник необхідно встановлювати в шахті, що закрита сіткою.

31. Якщо пульти керування підйомником встановлено на декількох майданчиках, повинно бути обладнано блокування, що забезпечує роботу тільки одного пульта.

32. Між пультами керування підйомником повинна бути обладнана сигналізація.

33. Система конвеєрів, у тому числі і стрічкових підйомників, повинна вмикатися з єдиного пульта, при цьому стрічковий підйомник повинен вмикатися першим, потім вмикається конвеєрна траса. Пускову апаратуру необхідно встановлювати в безпосередній близькості від траси з урахуванням її оглядовості.

34. Місця навантаження та розвантаження матеріалів повинні мати світлову та звукову сигналізацію з пультом керування конвеєром за попередньо обумовленою формою.

35. Прибирання матеріалів, що просипалися, з-під конвеєрів під час роботи повинно бути механізовано. Технічне обслуговування конвеєрів та прибирання матеріалів вручну дозволяється тільки після зупинки конвеєра та дотримання биркової системи.

10. Випробування відремонтованого
технологічного устаткування та трубопроводів

1. Випробування технологічного устаткування, апаратури та трубопроводів необхідно проводити у присутності представника замовника під безпосереднім керівництвом спеціально призначеної особи з числа керівників та спеціалістів персоналу монтажної організації.

2. Індивідуальні випробування устаткування, тривалість і порядок обкатки проводять з дотриманням вимог ТУ, технічної документації заводів-виробників і проектних організацій та інших чинних нормативно-правових актів.

3. Устаткування, підконтрольне органам державного нагляду, необхідно випробовувати відповідно до правил, затверджених цими органами.

4. Змонтоване устаткування необхідно випробовувати на герметичність і міцність (посудини, апарати, трубопроводи, системи змащування, гідро- та пневмосистеми тощо).

5. Машини, механізми та апарати необхідно випробовувати на холостому ходу та під навантаженням; агрегати, технологічні (автоматичні) лінії, установки, верстати тощо піддавати комплексному випробуванню та під навантаженням. У тих випадках, коли індивідуальні випробування під навантаженням неможливо провести окремо від випробувань комплексу суміжного устаткування, їх необхідно проводити під час комплексного випробування всього устаткування.

6. До індивідуального випробування вхолосту повинні бути змонтовані трубопроводи пари, води, повітря, газу, гідравлічна та пневматична системи, системи охолодження та змащування; електроустаткування повинно бути обладнано захисним заземленням; мають бути встановлені контрольно-вимірювальні прилади.

7. Перед випробуванням окремих видів устаткування (компресорів повітродувок, насосів, турбін) повинна бути перевірена чистота фільтрів і ділянок всмоктувальних трубопроводів від найближчого апарата, а самі трубопроводи продуті стисненим повітрям.

8. Перед індивідуальною обкаткою машин і механізмів вхолосту необхідно перевірити комплектність і готовність механічної та електричної частин, правильність встановлення устаткування (відповідно до проекту), наявність огорож та інших пристроїв для безпечного ведення робіт, відсутність дефектів і неузгоджених відступів від проекту. Необхідно контролювати параметри електромагнітних випромінювань, параметри шуму, вібрації, температуру поверхонь обладнання на робочих місцях згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

9. До початку випробувань необхідно перевірити наявність мастила у вузлах зчеплення та в підшипникових опорах, легкість обертання вузлів і деталей машин і механізмів, міцність і надійність кріплення устаткування, надходження масла у всі змащувальні точки, ущільнення манжетів та інші ущільнення.

10. У процесі обкатки відремонтованого обладнання необхідно перевірити:

подачу змащувального матеріалу на підшипники, поверхні ковзання, зубці шестерень тощо;

взаємодію рухомих частин;

роботу підшипників;

герметичність роз'ємів і ущільнень;

биття валів, муфт, зубчастих коліс, маховиків тощо;

правильність зчеплень;

роботу блокувальних пристроїв;

дію захоплювальних, утримувальних та інших пристроїв;

обмеження руху деталей і вузлів;

роботу гальм, натяжних ланцюгів, контрвантажів тощо;

покази контрольних приладів.

11. Випробування механізмів необхідно починати при малій частоті обертання. Попередньо необхідно зробити короткочасне включення. У міру припрацювання підшипників і зчеплень частоту обертання доводять до норми.

12. Випробування необхідно вважати задовільним, якщо після закінчення наміченого періоду обкатки машину не зупиняли, а вузли, що перевірялися, працювали без відхилень від норми.

13. У разі виявлення протікання масла, надмірного нагрівання корпуса, неприпустимих шумів, стуків, вібрацій випробування необхідно припинити та з'ясувати причину цих явищ, дефектів. Виявлені в процесі індивідуального випробування дефекти монтажу повинна усувати монтажна організація, а дефекти устаткування - завод-виробник.

14. Обкатку устаткування необхідно проводити за умови подачі електричної напруги за постійною схемою. За неможливості подати напругу за постійною схемою дозволяється подавати напругу за тимчасовою схемою від переносних пускових станцій.

15. Після закінчення індивідуального випробування устаткування на холостому ходу генеральний підрядник і субпідрядні організації повинні показати його робочій комісії, яка складає акт передачі устаткування від монтажників замовнику. З моменту підписання та затвердження сторонами такого акта відповідальність за стан устаткування несе замовник.

16. Після закінчення ремонту та монтажу всі трубопроводи, посудини та апарати, що працюють під тиском, повинні бути випробувані на міцність і щільність. Гідравлічне та пневматичне випробування трубопроводів повинне проводитися під безпосереднім керівництвом виконавця робіт за наявності письмового дозволу замовника, який зобов'язаний вивести із зони всіх працівників, не зайнятих випробуванням. На проведення випробування повинна бути розроблена програма випробування, узгоджена із замовником.

17. Випробуванню піддають тільки трубопроводи, які повністю відремонтовано, змонтовано і які остаточно закріплені на своїх опорах.

18. Вся територія, на якій розташовано трубопровід, який випробовують, повинна бути достатньо освітлена (не менше 50 лк) згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, прибрана від сторонніх предметів та сміття і перевірено наявність захисних пристроїв і контрольно-вимірювальних приладів на трубопроводі.

Для спостереження за зоною, що охороняється, повинні бути обладнані відповідні пости з розрахунку один пост на 200 м трубопроводу. Чергові, які охороняють зону, повинні перебувати в безпечних місцях.

19. Перед випробуванням керівнику робіт необхідно:

ознайомити персонал, який бере участь у випробуванні, з порядком проведення цих робіт та із заходами щодо безпечного їх виконання;

попередити працівників на суміжних дільницях (ремонтний і експлуатаційний персонал) про час проведення випробування;

перевірити відсутність усередині і зовні устаткування сторонніх предметів;

закрити доступ стороннім особам у зону випробувань;

облаштувати, за необхідності, аварійну сигналізацію;

переконатися в справності манометрів, правильному та надійному встановленні заглушок.

20. Контрольні манометри повинні установлюватися на початку та в кінці ділянки трубопроводу, що випробовується, в місцях, зручних і безпечних для спостереження за їх показаннями. Крім манометрів на трубопроводі, що випробується, необхідно встановлювати запобіжний клапан для скидання надмірного тиску.

21. Тиск у змонтованій системі необхідно збільшувати поступово без поштовхів і ударів, з постійним контролем за показаннями приладів і роботою системи, що випробовується.

Під час підйому тиску в трубопроводі та при досягненні в ньому випробувального тиску на міцність оглядати та перебувати в охоронній зоні не дозволяється. Трубопроводи необхідно оглядати після зниження випробувального тиску до робочого.

Обстукувати зварні шви безпосередньо під час випробувань трубопроводів не дозволяється.

22. Усунення дефектів, виявлених під час пробного випробування необхідно проводити після зниження тиску до атмосферного та відключення системи від насосної станції.

23. Під час гідравлічного випробування трубопроводу на міцність персонал, зайнятий його проведенням, не повинен перебувати напроти фланцевих з'єднань і заглушок. Місця розташування заглушок повинні бути позначені попереджувальними знаками.

24. Одночасне гідравлічне випробування декількох трубопроводів змонтованих на одних опорних конструкціях або естакаді, дозволяється у випадку, коли ці опорні конструкції або естакади розраховані на відповідні навантаження.

25. Пневматичне випробування дозволяється в тих випадках, коли гідравлічне неможливо провести. Під час пневматичних випробувань трубопроводів на міцність як усередині приміщення, так і зовні відповідно до ПОР визначають зону, що охороняється, та її розмір.

Під час проведення пневматичних випробувань трубопроводів, що знаходяться в траншеях, охоронну зону визначають відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Не дозволяється проводити пневматичні випробування трубопроводів на естакадах, в каналах і лотках, де укладено діючі трубопроводи.

26. Під час пневматичного випробування трубопроводів запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на відповідний тиск.

27. Посудини та апарати, що постачаються заводами-виробниками повністю зібраними та випробуваними, індивідуальним випробуванням не підлягають, якщо в паспорті є відповідні позначки. У разі, коли в процесі транспортування або під час монтажу вони були пошкодженні або коли закінчився термін їх гарантійного зберігання, а також якщо під час монтажу проводилося зварювання, паяння або вальцювання елементів цих посудин і апаратів, необхідно їх випробувати.

11. Вогнетривкі роботи

1. Розбирання та відновлення футеровки металургійних печей необхідно виконувати в послідовності, що визначається ПОР.

2. Для руйнування елементів футеровки, застиглого чавуну і шлаку, вогнетривкої кладки в мартенівських печах вибухові роботи не застосовуються. Руйнування необхідно проводити відбійними молотками з подальшим видаленням (зриванням) частини кладки, застиглого чавуну і шлаку завалочною машиною відповідно до ПОР.

3. Організація та послідовність вогнетривких робіт повинні проводитись узгоджено з монтажними роботами, що ведуться паралельно, з метою здійснення необхідних захисних заходів.

4. Перед початком ремонтних робіт усередині печі, в лежаках, димарях, газоходах необхідно перевірити надійність відключення ділянок, що підлягають ремонту, від діючого устаткування та комунікацій і провести аналіз повітря на наявність шкідливих речовин.

5. Під час проведення вогнетривких робіт у важкодоступних або закритих місцях повинні передбачатися:

надійний і швидкий шлях евакуації працівників через люки, лази;

звукова сигналізація або телефонний зв'язок працівників з відповідальною посадовою особою.

6. Для захисту працівників від теплового випромінювання кладки необхідно застосовувати захисні екрани, тимчасові стінки, до робочих місць подавати повітря вентилятором.

7. Розбирання вогнетривкої кладки необхідно починати після достатнього охолодження, провітрювання печі і перевірки повітря на вміст оксиду вуглецю. Мікроклімат на робочому місці повинен відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

8. Розбирання кладки необхідно виконувати після попереднього обстеження її стану для виявлення небезпечних місць і визначення способу безпечного проведення робіт.

9. Усі виявлені небезпечні частини кладки необхідно обвалювати в першу чергу під контролем відповідальної особи або зміцнювати із вжиттям відповідних заходів безпеки.

10. Розбирання вертикальної частини кладки вручну необхідно вести ділянками, починаючи з верхніх ярусів. Висота частини кладки що розбирається, повинна бути не більше 1,5 м від поду печі або підмостей.

11. На великовантажних печах розбирання кладки верхньої частини печі дозволяється із застосуванням завалювальної машини наземного типу, обладнаної спеціальними пристроями на хоботі.

12. Перебувати на кладці, що розбирається, настилах, гарнісажі не дозволяється.

13. Під час часткового перекладання вертикальних стін розбирання необхідно проводити невеликими ділянками з вибіркою кладки штрабами у вигляді склепіння, з негайним закладенням розібраної частини кладки. Під час часткового розбирання кладки на ширину більше 1 м кладка, що розміщена вище, повинна підпиратися стійками або спеціальними кронштейнами з кріпленням до кожуха або каркаса печі.

14. Під час роботи з агресивними матеріалами (вуглецевою пастою, рідким склом тощо) працівники зобов'язані користуватися засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08. У зоні роботи повинна бути обладнана надійно працююча припливно-витяжна вентиляція.

15. Подачу (спуск) цегли до місця кладки необхідно здійснювати стрічковими транспортерами. Укладати цеглини на транспортери необхідно з інтервалом не менше 300 мм одна від одної. Не дозволяється прибирати застряглу в барабані або між стрічками транспортера цеглу руками, якщо транспортер не вимкнено.

16. У разі ручної подачі цегли необхідно працювати в рукавицях і передавати її з рук в руки. Кидати цеглу не дозволяється.

17. Цегла на робочому місці повинна складуватися в штабелі заввишки не більше 1,5 м з дотриманням правил перев'язування та вертикальності штабеля. Брати цеглу зі штабеля дозволяється тільки зверху.

18. Між штабелями, а також між штабелями цегли та транспортерами для її подачі необхідно залишати проходи не менше 1 м.

19. Під час перевезення цегли автонавантажувачами пакети цегли повинні укладатися на підкладки, а поштучна цегла - на піддони, що дають змогу підводити під них вилочні захвати.

Вогнетриви повинні бути укладені так, щоб водій автонавантажувача бачив шлях пересування.

Під час руху автонавантажувачів всередині цеху швидкість їх не повинна перевищувати 4 км/г.

20. Під час транспортування розчину по трубопроводу приймальний бак повинен бути обладнаний кришкою, щоб уникнути викидання розчину під час його подачі. Після кожної подачі порції розчину трубопровід необхідно продувати стисненим повітрям.

12. Інструмент

1. Електрифікований інструмент повинен бути справним і застосовуватися відповідно до вимог інструкції заводу-виробника та чинних нормативно-правових актів.

2. Перед експлуатацією електрифікованого інструменту повинні бути перевірені: комплектність і надійність кріплення деталей, справність кабелю та штепсельної вилки, стан ізоляції струмоведучих частин, рукоятки та кришок щіткотримачів, наявність захисних кожухів і їхня справність, чіткість роботи вимикача, робота на холостому ходу, а також параметри електромагнітних випромінювань на робочих місцях згідно з ДСН 3.4.6.096-2002.

Результати випробувань і оглядів інструменту необхідно записувати в журнал реєстрації випробувань із зазначенням його інвентарного номера.

3. Під час перерви в роботі та перенесенні на інше місце електрифікований інструмент необхідно вимикати.

4. Ремонт інструменту повинен виконуватися кваліфікованими, спеціально навченими фахівцями.

5. Електрична напруга, що подається на інструмент, повинна бути не вище 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки і не вище 36 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою та зовні приміщення. В особливо небезпечних приміщеннях дозволяється працювати електроінструментом за напруги 36 В з обов'язковим застосуванням захисних засобів відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08.

6. Підключати шланги та механізований інструмент до трубопроводу стисненого повітря дозволяється тільки при закритому вентилі, встановленому на відведеннях від магістралі.

7. Замінювати змінний виконавчий елемент, (свердла, пики тощо) якщо відкрито повітряний вентиль або електроінструмент працює не дозволяється.

8. Відігрівання замерзлих шлангів відкритим вогнем не дозволяється.

9. Під час роботи з механізованим інструментом не дозволяються зовнішні механічні навантаження електропроводів або повітряних шлангів.

10. Ручний слюсарний інструмент повсякденного застосування повинен бути закріплений за працівниками для індивідуального або бригадного користування.

11. Бойки молотків і кувалд повинні мати гладеньку, злегка опуклу поверхню без перекосу, сколів, вибоїн, тріщин і задирів.

12. Рукоятки молотків, кувалд та іншого інструменту ударної дії повинні виготовлятися з сухої деревини твердих листяних порід (берези, дуба, бука, клена, ясена, горобини, кизилу, граба) без сучків і косослою або з синтетичних матеріалів, що забезпечують експлуатаційну міцність і надійність. Рукоятка повинна мати по всій довжині в перетині овальну форму, бути гладенькою та не мати тріщин.

До вільного кінця рукоятки повинні товщати для уникнення вислизання з рук. Вісь рукоятки повинна бути перпендикулярна поздовжній осі інструменту. Клини для зміцнення інструменту на рукоятці повинні бути з м'якої сталі та мати насічки (йоржі).

13. Працювати з інструментом, рукоятки якого посаджені на загострені кінці (напилки, шабери тощо), без металевих бандажних кілець не дозволяється.

14. Інструмент ударної дії (зубила, крейцмейселі, борідки, просічки, керни тощо) повинен мати гладеньку тильну частину без тріщин, задирів, наклепів та скосів. На робочому кінці не повинно бути пошкоджень. Кут загострення робочої частини зубила повинен відповідати матеріалу, що оброблюється. Ломи повинні бути прямими з відтягнутими та загостреними кінцями.

15. Під час роботи з клинами або зубилами за допомогою кувалд повинні застосовуватися клинотримачі з рукояткою завдовжки не менше 0,7 м.

16. Під час роботи з інструментом ударної дії працівники повинні користуватися захисними окулярами відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08.

17. Розміри зіва (захоплення) гайкових ключів не повинні перевищувати розмірів головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0,3 мм. Застосування пластинок між гранями гайки та ключа не дозволяється. На робочих поверхнях ключа не повинно бути збитих скосів, тріщин, а на рукоятках - задирів.

Під час відкручування і закручування гайок і болтів подовжувати гайкові ключі додатковими важелями, іншими ключами або трубами не дозволяється. За необхідності повинні застосовуватися ключі з довгими рукоятками.

18. Весь ручний слюсарний інструмент необхідно оглядати не менше одного разу на 10 днів.

19. Верстаки, лещата та інші стаціонарні пристосування необхідно міцно закріплювати. Уздовж верстаків необхідно укладати дерев'яні решітки, підлога біля них не повинна бути слизькою.

13. Електрозварювальні роботи

1. Улаштування, обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 13.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности" та інших чинних нормативно-правових актів.

2. До електрозварювальних робіт допускаються особи згідно з пунктом 3 глави 1 розділу III цих Правил.

3. Розміщення зварювального устаткування повинно забезпечувати безпечний і вільний доступ до нього.

4. Зварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях дозволяються за умови дотримання заходів пожежної безпеки з оформленням допуску на проведення вогневих робіт.

5. У приміщеннях, де виконуються зварювальні роботи, не дозволяється зберігати легкозаймисті речовини та матеріали. На робочих місцях параметри мікроклімату, шуму, електромагнітних полів, освітленості повинні відповідати вимогам чинних ДСН. Також повинен бути обладнаний захист від випромінювання зварювальної дуги.

6. Схема приєднання декількох зварювальних трансформаторів, апаратів або генераторів під час роботи на одну зварювальну дугу повинна виключати можливість виникнення між виробами та електродом напруги холостого ходу, що перевищує напругу холостого ходу одного з джерел живлення зварювальної дуги.

7. У пересувних електрозварювальних установках для підключення їх до мережі необхідно передбачати блокування рубильника, що виключає можливість від'єднання дроту від затискачів, що перебувають під напругою.

8. Підключення електрозварювальних кабелів до зварювальних трансформаторів, апаратів і генераторів повинні виконувати електрозварники. Підключати до електромережі та відключати від неї зварювальні трансформатори, апарати та генератори повинні тільки електротехнічні працівники підприємства, які експлуатують цю мережу. Під час виконання капітального ремонту об'єкта підключення зварювального обладнання повинні здійснювати працівники ремонтної організації.

9. Під час одночасного використання декількох зварювальних трансформаторів вони повинні бути встановлені не ближче 0,1 м один від одного. Відстань між зварювальним трансформатором і ацетиленовим генератором повинна бути не менше 5 м.

Зварювальні дроти повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 0,5 м від гарячих трубопроводів і балонів з киснем, а від балонів і трубопроводів з горючими газами не менше 5 м.

10. Електрозварювальне обладнання, що використовується для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, в трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах), а також призначене для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою і має напругу холостого ходу вище 42 В змінного струму та 110 В постійного струму, повинно бути оснащене пристроями автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з витримкою часу не більше 0,5 с.

11. Не дозволяється виконувати електрозварювання на посудинах під тиском, а також всередині та зовні трубопроводів, резервуарів та інших ємностей, в яких розміщувались легкозаймисті, горючі, вибухонебезпечні або токсичні рідини, гази, емульсії тощо, без ретельного їх очищення та перевірки, що підтверджує безпечну концентрацію цих речовин у ємностях. Зварювання необхідно проводити при відкритих люках, пробках, лазах тощо.

12. Живлення електродвигунів змінного струму зварювальної головки дозволяється тільки через знижувальний трансформатор з виводами вторинної обмотки напругою не вище 42 В. Один із виводів вторинної обмотки такого трансформатора повинен бути надійно заземлений. Корпус електродвигуна зварювальної головки при цьому не заземлюється, за винятком роботи в особливо небезпечних приміщеннях.

13. Перед початком і під час роботи необхідно стежити за справністю ізоляції зварювальних дротів і електродотримачів, а також надійністю з'єднання контактів. Під час прокладання дротів і кожного їхнього переміщення повинні вживатися заходи проти пошкодження ізоляції, а також під час контакту дротів з водою, маслом, сталевими канатами, шлангами від ацетиленового апарата, газополуменевої апаратури та гарячими трубопроводами.

14. Металеві частини електрозварювальних установок, що не перебувають під напругою під час роботи (корпуси зварювального трансформатора, генератора електрозварювання, випрямляча, перетворювача, затискача вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого підключається зворотний дріт), а також зварювані вироби та конструкції повинні бути заземлені. Заземлення електрозварювального обладнання виконується до включення їх в електромережу.

Заземлення необхідно виконувати видимим (неізольованим) мідним дротом перетином не менше 6 кв.мм або сталевим прутком (смугою) перетином не менше 12 кв.мм.

15. У пересувних зварювальних трансформаторах зворотний провід необхідно ізолювати так само, як і провід, приєднаний до електродотримача.

Не дозволяється використовувати як зворотний провід контур заземлення, мережі занулення, труби санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід тощо), металеві конструкції будівель і технологічного устаткування, залізничної колії, дріт та шини первинної комутації розподільних пристроїв, канати вантажопідіймальних машин.

Зварювальні установки на час їх пересування необхідно від'єднувати від мережі.

16. Під час роботи з відкритою електричною дугою електрозварники повинні бути забезпечені для захисту обличчя та очей шоломом-маскою або щитком із захисним склом (світлофільтрами).

Для захисту очей людей, що перебувають поблизу місця зварювання від впливу випромінювання зварювальної дуги, робоче місце зварника необхідно захищати щитами або ширмами, а також використовувати ЗІЗ для очей зі світлофільтрами для захисту від ультрафіолетового видимого та інфрачервоного випромінювання.

17. Під час стельового зварювання зварники повинні користуватися брезентовими нарукавниками.

18. Під час ручного дугового зварювання товстопокритими електродами, електрошлакового та механізованого зварювання під флюсом і відкритою дугою повинно бути передбачене місцеве відсмоктування газів.

19. Під час зварювання усередині резервуарів і закритих порожнин конструкцій залежно від характеру роботи, що виконується, повинна бути забезпечена вентиляція. Під час ручного зварювання необхідно подавати повітря безпосередньо під щиток зварника.

20. Виконувати зварювальні роботи на відкритому повітрі під час грози, дощу або снігопаду не дозволяється. Виконання зварювальних робіт на відкритому повітрі під час дощу, снігопаду можливе, якщо обладнано тимчасові укриття, що виключають потрапляння опадів на зварника та зварювальні вироби.

21. В електрозварювальних установках повинні бути надійно огороджені всі елементи, що перебувають під напругою.

22. Електрозварювальні установки, розташовані над землею або над перекриттям на висоті більше 1 м, повинні бути обладнані освітленими робочими майданчиками з настилом, драбинами та поручнями.

23. Електродотримач повинен бути легким, зручним у роботі, забезпечувати надійне затискання та швидку зміну електродів без дотику до струмоведучих частин, мати просте та надійне з'єднання із зварювальним дротом, а також козирок з вогнестійкого матеріалу, що захищає руку зварника.

Не дозволяється застосовувати електродотримачі з підвідним дротом в рукоятці при силі струму 600 А і більше.

24. Електродотримачі для ручного дугового зварювання та різання повинні відповідати вимогам ГОСТ 13.2.007-8-75 "ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности", ГОСТ 14651-78 "Электрододержатели для ручной дуговой сварки. Технические условия" та іншим чинним нормативно-правовим актам.

25. Електрозварювальні роботи в закритих ємностях або в обмеженому просторі повинні виконуватися за нарядом-допуском на проведення робіт підвищеної небезпеки під контролем спостерігача, який має кваліфікаційну групу з електробезпеки II та вище, який повинен перебувати зовні ємності, що зварюється, для контролю за безпечним проведенням робіт зварника.

Електрозварник, який працює усередині ємності, повинен бути забезпечений запобіжним поясом із страхувальною мотузкою, кінець якої завдовжки не менше 2 м повинен бути у другої людини, що перебуває зовні ємності.

26. Освітлення усередині резервуарів, котлів та інших закритих металевих ємностей повинно здійснюватися за допомогою світильників розташованих зовні об'єкта, що зварюється, або ручних переносних ламп з напругою не більше 12 В. Трансформатор для переносних ламп повинен бути розташований поза зварювальним об'єктом, а вторинний ланцюг джерела живлення повинен заземлятися.

27. Виконувати зварювальні роботи на висоті з риштувань, помостів, люльок дозволяється тільки після перевірки цих пристроїв керівником робіт, а також вжиття заходів, що запобігають загорянню настилів і падінню розплавленого металу на працівників або людей, що проходять внизу.

14. Газозварювальні роботи

1. Устаткування і апаратура для газополуменевої обробки металів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

2. Виконувати газозварювальні роботи необхідно відповідно до вимог цієї глави, "Правил безопасности при производстве и потреблении продуктов разделения воздуха", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 12.04.88 (НПАОП 24.1-1.30-88), та інших чинних нормативно-правових актів.

3. Карбід кальцію необхідно зберігати в сухих, добре вентильованих, вогнестійких приміщеннях з легкою покрівлею та зовнішнім електроосвітленням.

Не дозволяється зберігати в одному приміщенні барабани з карбідом кальцію та балони із стисненим і зрідженим газом.

4. Розкривати барабани з карбідом кальцію необхідно тільки за допомогою спеціальних інструментів і пристосувань, що виключають можливість утворення іскри. Карбід кальцію необхідно зберігати в тарі з щільно закритою кришкою.

Не дозволяється зберігати пошкоджені барабани з карбідом кальцію на місці виконання робіт.

5. Балони необхідно зберігати в окремому, спеціально обладнаному приміщенні тільки у вертикальному положенні в гнізді спеціальних стійок. Порожні балони повинні зберігатися окремо від балонів, заповнених газом.

6. Вентилі газових балонів повинні бути закриті захисними ковпаками. Прийом, зберігання та видача газових балонів для проведення робіт без захисних ковпаків не дозволяються.

7. Балони із стисненим та зрідженим газом повинні бути захищені від ударів, прямих сонячних променів та інших джерел тепла.

Не дозволяється експлуатувати не пофарбовані газові балони та які не мають написів із зазначенням назви газу, що міститься в них. Колір балонів і написів на них повинні бути такими:

------------------------------------------------------------------
|        Газ         |    Колір фарбування   |    Колір напису   |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|          1         |           2           |         3         |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|Кисень              |       Блакитний       |      Чорний       |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|Ацетилен            |         Білий         |      Червоний     |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|Нафтогаз            |         Сірий         |      Червоний     |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|Пропан              |        Червоний       |       Білий       |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|Бутан               |        Червоний       |       Білий       |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|Природний газ       |        Червоний       |       Білий       |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|Водень              |     Темно-зелений     |      Червоний     |
|--------------------+-----------------------+-------------------|
|Вуглекислота        |        Чорний         |      Жовтий       |
------------------------------------------------------------------

8. Усі переносні ацетиленові генератори повинні мати паспорт, інструкцію з експлуатації заводу-виробника та інвентарний номер, відповідно до якого генератор повинен бути зареєстрований у журналі обліку та технічних оглядів.

9. Під час експлуатації переносних однопостових ацетиленових апаратів не дозволяється:

завантажувати карбід кальцію в мокрі ящики або корзини;

вести роботи з одного генератора декількома пальниками або різаками;

завантажувати карбід кальцію понад норму, яка визначена інструкцією з експлуатації;

форсувати газоутворення понад визначену паспортом продуктивність;

відключати автоматичні регулятори;

відкривати кришку завантажувального пристрою реторти генераторів усіх систем середнього тиску до випуску газу, що перебуває під тиском;

розташовувати ацетиленові генератори в проходах, проїздах, у місцях скупчення людей, у неосвітлених місцях, у приміщеннях, де можливе виділення речовин, які створюють з ацетиленом суміші, що самовибухають, або легкозаймистих речовин, а також у котельних, що працюють, і біля місць забору повітря компресорами та вентиляторами.

10. Переносні ацетиленові генератори необхідно встановлювати переважно на відкритому повітрі або під навісом.

Дозволяється встановлювати переносні генератори для виконання тимчасових газополуменевих робіт:

у робочих і житлових приміщеннях, якщо вони мають об'єм не менше 300 куб.м на кожен апарат і можуть провітрюватися, або 100 куб.м, якщо генератор встановлено в одному, а газополуменеві роботи виконуються в іншому (суміжному) приміщенні;

у гарячих цехах (ковальських, сталеплавильних, прокатних, термічних, ливарних тощо) на відстані 10 м від відкритого вогню та нагрітих предметів або в місцях, де немає небезпеки нагрівання генератора інфрачервоним випромінюванням, потрапляння на нього гарячих часток металу, що відлітають, або іскри та засмоктування ацетилену, що виділяється, в працюючі печі, вентилятори та компресори;

вище від рівня землі за письмовим дозволом технічного керівника підприємства та дозволу пожежного нагляду на підйом генератора;

на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях, якщо вжиті заходи проти його замерзання.

11. Не дозволяється встановлювати генератор у нахиленому положенні та на візок разом з кисневим балоном. Під час роботи генератор необхідно оберігати від поштовхів, ударів та падіння.

12. Не дозволяється залишати без нагляду заповнені балони та ацетиленовий генератор під час перерви в роботі. Після закінчення робіт генератор і балони необхідно прибрати у відведені місця для зберігання.

13. Замерзлі ацетиленові генератори та вентилі газових балонів дозволяється відігрівати тільки парою або гарячою водою без слідів масла.

Відігрівати переносні генератори в приміщенні дозволяється на відстані не менше 10 м від джерел відкритого вогню та за наявності вентиляції.

14. Рівень рідини у водяному затворі ацетиленового генератора повинен перевірятися в строки, зазначені в інструкції з експлуатації генератора завода-виробника.

15. Не дозволяється розпалювати відкритий вогонь, палити та запалювати сірники в межах 10 м від кисневих і ацетиленових балонів, газогенераторів і ям з мулом.

16. Під час виконання зварювальних робіт із застосуванням зріджених газів вентиляційні відсмоктувачі повинні бути розташовані в нижній частині приміщення.

17. Відбір кисню з балонів необхідно проводити до залишкового

5 тиску не нижче 0,5*10 Па, а ацетилену - до такого залишкового тиску:

------------------------------------------------------------------
|Температура, град.С|  Мінімальний допустимий залишковий тиск за |
|                   |               манометром, Па               |
|-------------------+--------------------------------------------|
|                   |                        5                   |
|      Нижче 0      |                  0,5*10                    |
|-------------------+--------------------------------------------|
|                   |                        5                   |
|    Від 0 до 15    |                  1,0*10                    |
|-------------------+--------------------------------------------|
|                   |                        5                   |
|    Від 16 до 25   |                  2,0*10                    |
|-------------------+--------------------------------------------|
|                   |                        5                   |
|    Від 26 до 35   |                  3,0*10                    |
------------------------------------------------------------------

Для газового різання металів тиск повинен бути не менше 0,5 МПа.

18. Відкривати вентиль балона з ацетиленом або кріпити на ньому редуктор дозволяється тільки спеціальним ключем.

19. Гумові рукава перед приєднанням до пальника або різака повинні бути продуті робочим газом.

Не дозволяється застосовувати для кисню редуктори, гумові рукава, що використовувалися раніше для роботи із зрідженими газами.

Гумові рукава повинні відповідати технічним вимогам ГОСТ 9356-75 "Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлов. Технические условия" (далі - ГОСТ 9356-75).

20. Використання зріджених газів (пропанбутанових сумішей) під час газополуменевої обробки матеріалів необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

21. Під час відбору горючих газів з трубопроводів, що

5 перебувають під тиском 0,7*10 Па і вище, повинні бути встановлені відповідна запірна апаратура та регулятор тиску, а також водяний

5 затвор. Якщо тиск менше 0,7*10 Па - тільки водяний затвор або зворотний клапан - для природного газу.

22. Працівників, які проводять подрібнення карбіду кальцію, необхідно забезпечувати захисними окулярами, а тих, які вивантажують залишки мулу карбіду кальцію з генератора, - гумовими рукавичками відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08.

Залишки мулу необхідно вивантажувати з генератора в спеціальний посуд і зливати в гасильну яму.

23. Для газополуменевої обробки матеріалів повинні застосовуватися гумотканинні шланги відповідно до ГОСТ 9356-75. Довжина шланга не повинна перевищувати 30 м, а під час виконання монтажних робіт - 40 м; застосування шлангів більше 40 м дозволяється тільки у виняткових випадках з письмового дозволу особи, яка видала наряд-допуск на виконання робіт.

24. Під час газового зварювання шланги повинні бути захищені від можливих пошкоджень важкими та гострими предметами, розплавленим металом і шлаком, відкритим вогнем тощо.

Застосовувати шланги з дефектами не дозволяється. У разі виявлення на шлангах дефектів зіпсовані місця необхідно вирізати, окремі частини шланга з'єднати спеціальними двосторонніми шланговими ніпелями. Мінімальна довжина частини з'єднаних шлангів повинна бути 3 м, кількість стиків в шлангах - не більше двох.

25. Закріплення шлангів на приєднувальних ніпелях апаратури (пальників, різаків, редукторів тощо) повинно бути надійним і виконуватись за допомогою хомутів заводського виготовлення. Місця приєднання шлангів повинні ретельно перевірятися на щільність перед початком і під час роботи. На ніпелях водяних затворів шланги необхідно щільно натягувати, але не закріплювати. Ніпеля та штуцери не повинні мати гострих країв, щоб уникнути пошкодження шлангів.

26. Газополуменеві роботи необхідно виконувати на відстані не менше 10 м від переносних генераторів; 3 м - від газорозбірних постів під час ручних робіт; 1,5 м - від газопроводів. Зазначені відстані належать до газополуменевих робіт, при яких полуменеві іскри спрямовані у бік, протилежний джерелу живлення газами. Якщо напрям полум'я та іскор спрямовано у бік джерел живлення газами, необхідно встановлювати металеві ширми.

27. Проводити ремонт пальників, різаків, редукторів та іншої апаратури газозварникам і різальникам не дозволяється. Несправна апаратура повинна бути здана в ремонт.

Ремонт і випробування газополуменевої апаратури повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 2448-94 Кисневе різання. Вимоги безпеки (далі - ДСТУ 2448-94) у спеціально обладнаних майстернях.

28. Усі роботи, пов'язані з газополуменевою обробкою металів, повинні виконуватися працівниками в захисних окулярах закритого типу і зі склом марки ТС із світлофільтрами. Для захисту від теплового випромінювання, іскор, бризок розплавленого металу, окалини та відкритого полум'я газорізальники та різальники повинні забезпечуватися костюмом брезентовим з вогнестійким просоченням з прихованими кишенями. На робочих місцях параметри мікроклімату, шуму, електромагнітних полів, освітленості повинні відповідати вимогам відповідних ДСН. Повинен також бути забезпечений захист від випромінювання зварювальної дуги.

29. Газові балони дозволяється перевозити, зберігати, видавати та одержувати тільки працівникам, навченим поводженню з ними і які пройшли відповідний інструктаж.

30. Автомобілі, призначені для перевезення балонів із зрідженими газами, повинні бути спеціально обладнані та забезпечені вогнегасниками.

31. Наповнені та порожні балони повинні бути захищені від дотику із струмоведучими дротами. Відстань між балонами та струмоведучим дротом повинна бути не менше 1 м.

32. Шафи газорозбірних постів із затворами, вентилями та кисневими редукторами повинні закриватися. Кисневі пости повинні мати написи згідно з ДСТУ 2448-94.

33. Застосовувати кисень для очищення одягу, обдування виробів і пристосувань, а також для збагачення повітря не дозволяється.

34. Не дозволяється проводити газополуменеву обробку, у тому числі і нагрів трубопроводів, посудин і резервуарів, що перебувають під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.

35. Різання газом на висоті необхідно проводити тільки із спеціальних засобів підмощування (риштування, настили, навіси, колиски тощо).

Застосовувати замість засобів підмощування випадкові опори не дозволяється.

36. Під час різання великих деталей, ферм, балок та інших металоконструкцій повинні бути вжиті заходи для того, щоб відрізані частини не могли обвалитися.

37. На робочому місці газозварника (різальника) повинні бути засоби пожежогасіння (пісок, вода, вогнегасник).

IV. Вимоги охорони праці під час ремонту
металургійного устаткування,
агрегатів і апаратів

1. Ремонт основного технологічного
гірничорудного, збагачувального
та агломераційного обладнання

1. Ремонт гірничорудного, збагачувального та агломераційного обладнання необхідно виконувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з обов'язковим забезпеченням працівників зайнятих на зазначених роботах, відповідними засобами захисту відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08.

Під час ремонту технологічного обладнання електрична схема приводу повинна бути розібрана, а на пускових пристроях вивішені плакати: "Не вмикати - працюють люди".

2. Перед початком ремонту обладнання робота машин і механізмів повинна бути припинена. Ремонт обладнання та апаратів (бункерів, дробарок, грохотів, класифікаторів, чанів, зумпфів, флотаційних машин, конвеєрів тощо) можна починати тільки після очищення та промивання від матеріалу, який у них міститься, пилу, а також після розбирання електричної схеми та одержання бирки допускаючим до робіт.

3. Виконувати ремонтні роботи (або огляд) усередині обладнання з обертовими роторами (молоткові, кулачкові дробарки, барабанні грохоти, змішувачі тощо) дозволяється лише після надійного закріплення відкритих кришок корпусів (кожухів) даного обладнання в положенні, що унеможливлює їх мимовільне закриття.

Завантажувальні отвори дробарок, грохотів, а також місця подачі сировини в барабани, змішувачі тощо необхідно перекривати для запобігання випадковому падінню сторонніх предметів.

4. Ремонт вентиляторів, з'єднаних з колектором запиленого повітря, що перебуває під розрідженням (під час роботи цеху), дозволяється виконувати тільки, якщо загальмовано ротор, що унеможливлює його провертання, а також відключеним від мережі приводом.

5. Підйом і спуск людей під час ремонту дробарок необхідно проводити за допомогою драбин. Не дозволяється спуск людей в робочу зону без запобіжного пояса і страхувальної мотузки.

6. Повертати барабан млина, а також вибивати футерувальні болти під час укладання нової футеровки в барабані млина, якщо в ньому перебувають люди, не дозволяється.

7. Під час заміни футеровки млинів повинні бути передбачені пристрої, що запобігають довільному повороту млинів.

8. Заміну футеровки млинів дозволяється проводити як з попереднім вивантаженням, так і без вивантаження з нього дробильних тіл.

У разі заміни футеровки без вивантаження дробильних тіл усередині млина необхідно влаштовувати настил та дотримуватись запобіжних особливих заходів безпеки, що передбачені інструкцією, затвердженою роботодавцем.

9. Під час зварювання або різання футерувальних плит усередині барабана млина необхідно здійснювати примусове провітрювання для забезпечення нормального складу повітря або періодично продувати стисненим повітрям.

10. Заливання футеровок розплавленим цинком повинно виконуватися працівниками, спеціально навченими, проінструктованими, досвідченими у виконанні таких робіт, забезпеченими спецодягом і засобами індивідуального захисту, обов'язково у присутності відповідальної посадової особи.

11. Ремонт конвеєрних стрічок необхідно проводити методом холодної або гарячої вулканізації.

Заміну конвеєрної стрічки на конвеєрах і зшивання кінців стрічок, ланцюгів елеваторів тощо необхідно виконувати за допомогою такелажних пристроїв відповідної вантажопідйомності. Вулканізацію кінців конвеєрних стрічок необхідно проводити з дотриманням вимог інструкцій, опрацьованих і затверджених роботодавцем у визначеному порядку.

12. Сушильні агрегати (сушильні барабани, шахтні та електричні печі тощо) дозволяється ремонтувати лише після повної їх зупинки, продування, відключення подачі теплоносія та зниження температури ділянки, що підлягає ремонту, близько до 43 град.С за відсутності загазованості.

13. Під час зупинки агломераційних (випалювальних) машин для поточного та капітального ремонту тягодуттьові установки дозволяється зупиняти тільки після припинення подачі природного газу або мазуту до пальників, встановлення заглушки та продування парою колекторів через свічки до отримання позитивного аналізу повітря. Продувальні свічки необхідно залишати відкритими.

14. Ремонт кладки горна агломераційної (випалювальної) машини необхідно проводити після видачі наряду-допуску, розбирання електричної схеми приводів машини та тягодуттьових засобів, встановлення переносного вентилятора для подачі холодного повітря.

Охолоджувати кладку горна водою не дозволяється.

Під час проведення ремонту в горні випалювальної машини необхідно використовувати переносні електричні світильники напругою не вище ніж 12 В.

15. Під час ремонту горнів трубопроводи витратних баків, по яких підводять пальне до форсунок, повинні бути перекриті засувками та заглушкою, а також звільнені від залишків пального. Робочі баки повинні мати зливні пристрої для зливу пального в аварійні баки.

16. Під час проведення ремонтних робіт на трактах відхідних газів або заміні роторів тягодуттьових установок для усунення просочення продуктів горіння з бортів перед засувкою з боку ексгаустера, димососа або вентилятора необхідно встановлювати заглушку.

17. Обладнання, що працює в середовищі з токсичними реагентами перед ремонтом необхідно ретельно очистити та знешкодити токсичні речовини.

18. Каналізаційні колодязі перед спуском в них працівників для проведення ремонтних робіт повинні бути провентильовані. Для цих робіт необхідно призначати бригаду в складі не менше трьох чоловік двоє з яких повинні перебувати на поверхні та спостерігати за працівником, який працює в колодязі. Не дозволяється спускатися в колодязь без запобіжного пояса з наплічними пасками і страхувальною мотузкою. У разі неможливості повного видалення шкідливих домішок з колодязя спуск повинен бути тільки із застосуванням шлангового або ізолюючого протигаза.

2. Ремонт доменних печей та їх допоміжних пристроїв

1. Всі капітальні ремонти доменних печей поділяються на три розряди.

До першого розряду належать капітальні ремонти печі, під час яких повністю замінюється вогнетривка кладка шахти, горна та поду. У деяких випадках частково або повністю міняють кожух печі та холодильних плит.

До другого розряду належать капітальні ремонти, під час яких повністю або частково замінюється вогнетривка кладка шахти печі і фурменої зони.

До третього розряду - капітальні ремонти, під час яких замінюються тільки засипний апарат і захисні сегменти.

Під час проведення зазначених робіт можливе виконання також і інших робіт з ремонту обладнання, що не впливають на загальну тривалість простою доменної печі на ремонті.

2. Перед кожною зупинкою доменної печі на капітальний ремонт роботодавець повинен видати наказ про призначення особи, відповідальної за видування печі, та затвердити заходи, які гарантують безпеку виконання робіт з видування.

3. Видування повинен проводити технологічний персонал згідно з інструкцією, затвердженою роботодавцем. Проведення підготовчих робіт і перебування ремонтного персоналу на доменній печі під час видування не дозволяється.

4. Перед зупинкою доменної печі на капітальний ремонт І розряду необхідно визначити масу нижньольоткового чавуну, що накопичився в поді печі, і забезпечити наявність ємностей необхідного об'єму для його зливу, а також рівень, на якому необхідно пробурити нижню льотку, щоб потрапити в низ нижньольоткового чавуну.

На доменних печах корисним об'ємом більше 700 куб.м необхідно свердлити дві льотки - верхню та нижню. Через верхню льотку випускають чавун в чавуновозні ковші, а через нижню - у футеровані коробки, встановлені на платформах.

Під час свердління отворів для випуску нижньольоткового чавуну необхідно застосовувати бурильний верстат або перфоратор. Буріння необхідно виконувати коронкою діаметром до 100 мм. При наближенні до масиву рідкого чавуну буріння повинно бути припинено. Подальшу обробку отвору для випуску нижньольоткового чавуну необхідно проводити за допомогою кисню.

Одночасно з капітальними ремонтами I та II розрядів і реконструкцією доменних печей повинні виконуватися капітальні ремонти повітронагрівачів. Повітронагрівачі, що потребують невідкладних ремонтів, повинні бути відремонтовані, не очікуючи ремонту доменних печей.

5. Виконувати будь-які роботи з демонтажу та монтажу обладнання в приміщенні повітронагрівачів під час ремонту повітронагрівача на діючій печі без узгодження із службою експлуатації не дозволяється.

6. Послідовність демонтажу та монтажу обладнання повітронагрівача необхідно визначати за графіком проведення робіт та ремонтною технологічною документацією.

7. Надійність відключення повітронагрівача та забезпечення безпечних умов праці для ремонтного персоналу покладається на відповідальну особу із складу адміністрації доменного цеху.

Роботи, пов'язані з перебуванням працівників всередині печі, повітронагрівача, газопроводу, пиловловлювача, необхідно проводити з дотриманням таких вимог:

температура кладки печі не повинна перевищувати 43 град.С, а повітря - 40 град.С; при цьому необхідно використовувати припливну вентиляцію, обдування працівників під час ремонтних робіт, застосування ЗІЗОД відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за N 285/14976 (далі - НПАОП 0.00-1.04-07), а також дотримуватися режиму праці для запобігання перегріву згідно з ДСН 3.4.6.042-99 та МР N 5172-90;

вентиляція на робочих місцях повинна бути такою, щоб вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не перевищував допустимі відповідно до санітарних норм. Стан повітряного середовища необхідно контролювати перед початком і в процесі виконання ремонтних робіт. Відновлення робіт після кожної перерви в роботі дозволяється тільки після аналізу повітря. Підготовчі роботи, пов'язані з перебуванням працівників всередині печі, пилоуловлювача, дозволяється проводити за умови застосування газозахисної апаратури у разі перевищення граничнодопустимої концентрації шкідливих речовин;

для працівників та осіб, які працюють всередині печі, повітронагрівача, газопроводу, пиловловлювача, повинні бути обладнані помости або підвісні колиски. Виконувати роботи, стоячи на матеріалах, не дозволяється.

Ремонти та очищення повітронагрівачів повинні проводитися з дотриманням таких вимог:

повітронагрівач повинен бути відключений від повітропроводів гарячого та холодного дуття і газопроводу металевими заглушками;

всі клапани (газовий, димовий, гарячого та холодного дуття) повинні бути щільно закриті; механічні приводи клапанів повинні бути надійно роз'єднані, а електричні - відімкнені;

перед початком робіт з капітального ремонту, а також під час поточних ремонтів повітронагрівач у зоні виконання ремонтних робіт повинен бути охолоджений до температури не вище ніж +43 град.С;

протягом всього ремонту повітронагрівач повинен провітрюватися причому повітря, що нагнітають, повинно створювати в повітронагрівачі позитивний тиск і виходити через нижні люки;

відповідальна особа від адміністрації доменного цеху повинна особисто переконатися в тому, що вжито всі заходи, що виключають потрапляння газу до повітронагрівача;

допуск працівників у повітронагрівач дозволяється тільки після аналізу повітря;

люки в камері згоряння, піднасадкового простору та в куполі повинні бути відкриті, димові клапани при цьому повинні бути закриті, розклинені та засипані піском;

закриття люків, розбирання цегляних заглушок і введення повітронагрівачів в експлуатацію необхідно проводити лише з відома особи, відповідальної за ремонт або чистку, і тільки після ретельної перевірки відсутності в повітронагрівачі працівників.

Під час розбирання перевальної стіни повітронагрівача із збереженням старої насадки вона повинна розкріплюватися за допомогою спеціальних розпірок в районі штуцерів.

Під час виконання ремонтних робіт, пов'язаних з перебуванням працівників на робочому майданчику та біля клапанів повітронагрівачів, останні з автоматичного режиму повинні переводитися на циклічне управління.

Під час переведення діючих повітронагрівачів з режиму "дуття" на режим "нагрів" і навпаки весь ремонтний персонал необхідно вивести в безпечне місце, якщо повітронагрівач не відключений від діючих комунікацій.

Через кожні дві години необхідно проводити аналіз повітря в повітронагрівачі та на робочому майданчику.

Повітропроводи перед ремонтом усередині повинні бути відокремлені від печі та повітронагрівачів. Сопла повинні бути зняті, а фурми щільно забиті глиною, всі люки на повітропроводах повинні бути відкриті.

Перед допуском працівників до роботи в гарячому повітропроводі необхідно перевірити відсутність тяги гарячого повітря з повітронагрівача в прямий гарячий газопровід і надійність закриття газових клапанів. Під час перебування працівників у повітропроводах маневрування клапанами повітронагрівачів не дозволяється. Приводи клапанів повинні бути вимкнені, а пускові прилади заблоковані.

Сушіння і розігрів повітронагрівачів повинні провадитися відповідно до спеціального графіка та інструкції підприємства, затверджених роботодавцем.

8. Газопроводи доменної печі, пиловловлювач повинні бути відокремлені від газоочистки, пропарені та провентильовані.

9. Газ, що виділяється з шихти, необхідно запалювати, а його горіння необхідно постійно контролювати службою експлуатації.

10. Роботи у висхідних газопроводах повинні виконуватися при демонтованому засипному апараті та перекритих висхідних газопроводах. Перекриття необхідно проводити на рівні колошникового майданчика.

11. Ремонт пиловловлювачів необхідно проводити після їх повного очищення від колошникового пилу, пропарювання з подальшою вентиляцією. У разі, якщо в доменній печі залишилися шихтові матеріали, необхідно проводити систематичний аналіз повітря на наявність оксиду вуглецю.

12. Допуск працівників всередину пиловловлювача дозволяється лише після отримання позитивного аналізу повітря, розкриття люків, огляду стану кладки та відсутності охолодей. У разі підвищення концентрації оксиду вуглецю вище санітарних норм роботи повинні виконуватися із застосуванням газозахисних апаратів.

13. Роботи всередині пиловловлювача повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками під наглядом відповідальної посадової особи та газорятувальника.

14. Усі працівники, які перебувають усередині пиловловлювача на майданчику, повинні бути забезпечені запобіжними поясами і пристебнуті до страхувального каната.

15. Люки на пиловловлювачі дозволяється закривати після закінчення робіт, розбирання риштувань і майданчиків, видалення цегли, металу та дощок. Дозвіл на закриття люків повинна видавати особа, відповідальна за ремонт.

16. Роботи із заміни колошникового захисту на капітальних ремонтах III розряду повинні виконуватися працівниками, які навчені роботі в газозахисній апаратурі, при постійній присутності газорятувальника.

17. Під час виконання робіт із заміни захисних сегментів і ремонту купола всередині печі всі роботи, що виконуються вище за опорне кільце та нижче місця проведення заміни сегментів - нижче опорного кільця, повинні бути припинені.

18. Ремонт купола та колошникового захисту необхідно проводити з підвісного майданчика.

19. Одночасний ремонт захисних сегментів, купола всередині печі та виконання робіт, пов'язаних з порушенням щільності кожуха та фурмених приладів, не дозволяється.

20. Демонтаж і монтаж засипного апарата необхідно проводити монтажним візком доменної печі відповідної вантажопідйомності після його випробування. Строповка та комплектація вузлів повинні здійснюватися згідно з ПОР.

21. Під час опускання усередину доменної печі в процесі монтажу частин засипного апарата, кожуха печі, збільшених вузлів колошникового захисту всі працівники, які перебувають всередині печі і не пов'язані з даною роботою, повинні бути виведені назовні. Відновлення робіт усередині печі дозволяється тільки після встановлення та закріплення вузла в проектне положення.

22. Монтаж холодильників доменної печі необхідно проводити за допомогою тельферів, змонтованих на кільцевому монорельсі.

23. Монтаж вуглецевих блоків поду та горна необхідно виконувати механізмами, що дають змогу проводити роботи на всій площі та необхідній висоті.

24. Для ущільнення вуглецевої маси необхідно використовувати пневмо- та електротрамбовки. Останні повинні мати надійну ізоляцію струмопідвідних кабелів. Розігрівання бочок з пастою необхідно проводити у пароводяній ванні. Розігрівати їх на відкритому вогні не дозволяється.

25. Отвір печі після демонтажу чаші та великого конуса повинен бути огороджений. Висота огорожі повинна бути не менше 1 м.

26. Монтажне устаткування для виконання робіт необхідно встановлювати та випробовувати в підготовчий період до зупинки доменної печі на ремонт. Випробування необхідно виконувати згідно з НПАОП 0.00-1.01-07. Результати випробувань повинні бути оформлені актом.

27. Монтажні лебідки, призначені для маневрування майданчиком, повинні бути обладнані храповим механізмом на барабані. Знеструмлювати лебідки необхідно зняттям запобіжників.

28. Після монтажу підвісний майданчик повинен бути прийнятий в експлуатацію. Акт приймання повинна затверджувати особа, відповідальна за проведення ремонту.

29. Якщо для роботи усередині печі використовуються підвісні майданчики, які мають настил, що упритул примикає до кожуха печі, і при цьому майданчики надійно розкріплені, тоді працівники мають можливість не використовувати запобіжні пояси та страхувальні мотузки.

30. Спуск працівників на майданчик і підйом з нього необхідно проводити за допомогою драбин, обладнаних відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

31. Роботи з підвісного майданчика необхідно проводити під керівництвом відповідальної особи ремонтної організації.

32. Під час переміщення підвісного майданчика на новий горизонт матеріали та інструмент необхідно з нього прибрати, перебування на ньому людей не дозволяється.

33. Розбирання захисних сегментів дозволяється вести за наявності капітального перекриття під ними та тільки після закладення амбразур газовідводів.

Перед початком розбирання вогнетривкої кладки та захисних сегментів необхідно переконатися у відсутності відвислих масивів вогнетривкої кладки, захисних сегментів і охолодей.

34. У разі зриву охолодей перебування людей на підвісному майданчику не дозволяється.

Усі сумнівні місця повинні бути обвалені вибухами або за допомогою пневматичного інструменту з підвісного майданчика. Під час ведення вибухових робіт всіх, хто працює з підвісних майданчиків, на час вибуху необхідно вивести у безпечне місце. Після кожного вибуху необхідно ретельно оглянути стрічки та підвісні майданчики; лише за відсутності пошкоджень дозволяється подальше проведення робіт.

Проведення вибухових робіт повинно проводитися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. На проведення вибухових робіт повинен бути одержаний дозвіл відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (НПАОП 0.00-4.05-03).

35. Небезпечна зона повинна бути визначена проектом вибухових робіт, і під час проведення вибухів вона повинна бути оточена сигнальниками.

36. Вибухові роботи дозволяється проводити після виведення всіх учасників ремонту в безпечне місце, перевірки всіх робочих місць керівником вибухових робіт і керівником ремонту.

37. Допуск працівників до робочих місць дозволяється тільки після подачі звукової команди "Відбій" і зняття оточення.

38. Буріння шпурів для вибухів і їх охолодження необхідно проводити відповідно до чинних нормативно-правових актів.

39. Роботи з розбирання вогнетривкої кладки необхідно вести з підвісного майданчика.

40. Під час розбирання кладки вручну майданчик повинен бути розташований на відстані не більше 150 мм від кладки.

41. Розбирати кладку необхідно за допомогою відбійних молотків або екскаваторів.

42. Під час розбирання кладка повинна систематично поливатися водою.

43. Майданчик для розбирання кладки та демонтажу холодильників за допомогою екскаватора необхідно підвішувати в печі на поліспасти або стрічки, кількість яких повинна визначатися розрахунком.

44. Для запобігання сходу екскаватора з майданчика він повинен мати по периметру обортовку заввишки не менше 500 мм.

45. Під час підвішування майданчика на поліспастах екскаватор повинен бути в свою чергу підвішений на центральному поліспасті.

46. Стеля кабіни машиніста екскаватора повинна бути захищена металевим листом завтовшки 3-5 мм; замість скління необхідно встановлювати захисну сітку.

47. Перебування на монтажному майданчику людей під час роботи екскаватора не дозволяється.

48. Обрушену кладку необхідно прибирати за допомогою скреперної лебідки. Небезпечна зона повинна бути визначена ПОР і захищена.

49. Під час розбирання кладки та демонтажу холодильників перебування людей в скреперному жолобі, біля отворів шахти та у фурменій зоні не дозволяється.

50. Для розділення ярусів (під час роботи в декілька ярусів) повинні застосовуватися бліндажні перекриття. Встановлювати їх необхідно відповідно до ПОР. Для забезпечення безпеки працівників на горновому майданчику повинен бути зроблений захисний дашок на рівні верху кільцевого повітропроводу.

Під час капітального ремонту II розряду на рівні засипу повинна бути забезпечена природна вентиляція (а за необхідності - припливно-витяжна вентиляція) і систематично проводитися аналіз повітря в шахті печі.

51. Кладку горна та фурменої зони необхідно виконувати з риштувань, обладнаних відповідно до чинних нормативно-правових актів.

52. Кладка шахти повинна виконуватися з металевих майданчиків, підвішених на стрічках. Дерев'яний настил необхідно виконувати з дощок обрізів хвойних порід завтовшки 40 мм.

53. Вагу матеріалу, що доставляється на майданчик, необхідно визначати під час проектування. На кожному майданчику повинна бути табличка із зазначенням дозволеного навантаження.

54. Дозволяється ведення кладки шахти з майданчика, підвішеного на поліспастах. При цьому майданчик необхідно додатково підвішувати на страхувальні (аварійні) канати. Діаметр канатів повинен визначатися за розрахунком.

55. Транспортери, встановлені для подачі вогнетривів всередину печі, повинні бути захищені в нижній частині сіткою, щоб уникнути падіння цеглин.

56. Двострічковий підйомник необхідно встановлювати в місцях найменшого руху людей; небезпечна зона навколо нього повинна бути огороджена.

57. Розбирання кладки купола повітронагрівача необхідно проводити з риштувань, видаляти кладку через отвір в камері горіння з відвантаженням в ковші або думпкари.

58. Розбирання насадки, основної та знімної частин камери горіння, радіальних стін необхідно проводити за допомогою відбійних молотків з подальшим видаленням матеріалу через камеру горіння.

59. Розбирання знімної частини камери горіння необхідно проводити з підвісного майданчика. Переміщення підвісного майданчика повинно проводитися двома ручними лебідками, одна з яких є страхувальною.

60. Переміщення майданчика дозволяється проводити тільки після забезпечення надійного зв'язку між працівниками, які працюють на ручній лебідці.

61. Всі працівники на підвісному майданчику в камері горіння повинні бути пристебнуті запобіжними поясами до страхувального каната, при цьому повинно бути не менше двох страхувальних канатів.

62. На підвісному майданчику одночасно повинні працювати не менше двох працівників.

63. Подачу вогнетривів необхідно здійснювати за допомогою тельфера, встановленого під куполом, або бадді, що переміщується по напрямних (струнах) із сталевого каната.

64. Між машиністом тельфера та тими, хто працює на майданчику, повинен бути встановлений надійний звуковий та світловий зв'язок. Порядок обміну сигналами повинен бути вивішений на майданчику.

65. Кладку купола повітронагрівача необхідно проводити з риштувань, встановлених на насадці. Перед установкою риштувань камери горіння і насадка повинні бути перекриті.

66. Ремонт футеровки та обвалення охолодей повинні проводитися з риштувань або підвісних майданчиків зверху вниз.

67. Перед проведенням робіт на похилому мосту повинні бути зроблені надійні перекриття, розташовані нижче місця проведення робіт. Скіпи повинні бути поставлені на упори.

68. Монтажні роботи в скіповій ямі дозволяється вести за умови що отвори горловини коксових бункерів і жолобів шихтових матеріалів закриті суцільними настилами.

69. Всі, хто працює на похилому мосту, повинні бути забезпечені запобіжними поясами.

70. Для безпечного переміщення по похилому мосту в коліях скіпів необхідно встановлювати драбини, прив'язані канатом до настилу похилого моста.

71. Під час багатоярусного ведення робіт перекриття необхідно влаштовувати через кожні 3-5 м по всій довжині похилого мосту.

72. Передачу в ремонт обладнання завантаження шихти необхідно проводити після повного очищення бункерів від матеріалу.

73. Під час ремонтних робіт в бункерах, за умови руху залізничних складів над бункерами, ґрати бункерів повинні бути надійно перекриті настилом, що унеможливлює падіння сторонніх предметів всередину бункера. Якщо залізничні колії обладнані тупиковими упорами, що виключає заїзд залізничного транспорту на бункери, ґрати бункерів можливо не перекривати.

74. Спуск працівників в бункер і робота в ньому повинні проводитися під безпосереднім керівництвом відповідальної особи.

75. Біля механізму затвора бункера повинен бути вивішений плакат "Матеріал не брати - в бункері працюють люди".

76. Про роботи в бункерах повинні бути попереджені диспетчери залізничного та доменного цехів.

77. Під час роботи в бункері для освітлення повинні застосовуватися лампи напругою не вище 12 В.

78. Ремонт вагонів-ваг повинен проводитися в спеціальному депо. У разі неможливості постановки їх в депо ремонт можна проводити на коліях.

При цьому тролеї повинні бути відключені, на них необхідно встановити (накласти) переносні заземлення, під скати поставити башмаки і виставити з обох боків обмежувачі (тупики) на відстані не менше ніж 5 м.

3. Ремонт феросплавних печей

1. Всі підготовчі та ремонтні роботи, які проводять до повної зупинки феросплавної печі в безпосередній близькості від неї, повинні передбачатися в спеціальному розділі ПОР із зазначенням заходів з їх безпечного виконання.

2. Передачу печі в ремонт необхідно проводити після повного розплавлення і подальшого охолоджування гарячих мас.

3. Повнота та надійність відключення печі від енергетичних комунікацій повинні перевірятися відповідальними представниками замовника і виконавця.

4. Під час ремонтних робіт на феросплавних печах з графітовими електродами останні повинні повністю видалятися, а електродотримачі надійно фіксуватися.

5. Під час ремонтних робіт на печах з електродами, що самоспікаються, останні необхідно встановлювати на спеціальні опори або підвісні піддони для запобігання їх опусканню або обриву під час проведення вибухових робіт. Міцність і стійкість опор або піддонів повинні відповідати проектним розрахункам, які необхідно вносити в ПОР окремим розділом.

6. Для безпечного ведення робіт унизу і нагорі печі тракт шихтоподачі необхідно відсікати від печі захисним перекриттям.

7. Роботи на печі дозволяється проводити після чотиригодинної витримки з моменту закінчення подачі води в піч.

8. На період охолодження поду працівники з печі повинні бути виведені, а наряд-допуск на проведення робіт вилучений.

9. Температура кладки печі не повинна перевищувати +43 град.С, а повітря -+40 град.С, при цьому повинні бути забезпечені припливна вентиляція, обдування працівників під час ремонтних робіт, застосування ЗІЗОД відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.04-07, а також необхідно дотримуватися режиму праці згідно з ДСН 3.4.6.042?99 та МР N 5172-90 для запобігання перегріву.

10. Ремонтні роботи дозволяються тільки після того, як спеціальна комісія пересвідчиться, що піч охолоджена.

11. Документація на руйнування футеровки та гарнісажу печі вибухом повинна складатися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

12. Охолоджувати шпури необхідно згідно з інструкцією, затвердженою керівником організації, що проводить ремонт.

13. У разі появи в шпурі рідкого розплаву бурильні роботи на печі необхідно припинити та провести його випуск згідно з інструкцією, затвердженою роботодавцем.

14. Під час розбирання кладки екскаватором керувати роботами і всіма переміщеннями екскаватора по цеху повинна відповідальна посадова особа. Схема руху екскаватора до місця роботи повинна бути узгоджена з керівництвом цеху замовника.

15. Під час руху екскаватора по території заводу і цеху повинен бути виділений супровідник, який іде попереду рухомої машини на відстані 8-10 м.

16. Екскаватор на робочому місці повинен бути встановлений так щоб під час повороту платформи відстань до частин будівлі, що виступають, була не менше 1 м.

17. Щоб уникнути переміщення екскаватора в процесі роботи, його ходова частина повинна бути зафіксована упорами.

18. Під час роботи екскаватора всі працівники повинні бути видалені в безпечне місце; небезпечна зона повинна бути огороджена прапорцями та повинні бути виставлені сигнальники.

19. Одночасна робота екскаватора та скреперної лебідки не дозволяється.

4. Ремонт мартенівських печей

1. Поточний ремонт головного склепіння при місцевих прогарах дозволяється виконувати тільки після огляду стану підвісної системи та частини склепіння, що залишилася.

2. Під час поточного ремонту головного склепіння з улаштуванням металевої підвісної опалубки кінці металевих рейок повинні виходити за межі прогарів не менше 200 мм у кожну сторону від прогару. Тяга, що утримує металеву підвісну опалубку, повинна жорстко кріпитися до верхніх металевих конструкцій печі.

3. Ремонт головного склепіння повинен проводитися зі спеціальних трапів, укладених на обв'язку печі, підмості, кружала.

4. Розбирати кладку можна тільки після попереднього обстеження її стану для виявлення небезпечних місць. Обвалення та закріплення небезпечних ділянок кладки повинно проводитися у присутності відповідальної особи.

5. Температура кладки печі не повинна перевищувати +43 град.С, а повітря - +40 град.С, при цьому повинні бути забезпечені припливна вентиляція, обдування працівників під час ремонтних робіт, застосування ЗІЗОД відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.04-07, а також необхідно дотримуватись режиму праці для запобігання перегріву згідно з ДСН 3.4.6.042-99 та МР N 5172-90.

6. На великовантажних печах розбирання вогнетривкої кладки верхньої споруди печі дозволяється проводити за допомогою допоміжного візка заливального крана, на гак якого навішується спеціальний гак, машиною завалення наземного типу, обладнаною спеціальними пристроями на хоботі для ломки кладки, тракторами, вибухами. Для підриву та розпушення нижніх рядів поду необхідно застосовувати вибухи. Буріння шпурів у поду печі необхідно виконувати за допомогою бурильного верстата.

7. Руйнування окремих елементів футеровки, вогнетривкої кладки необхідно проводити за допомогою відбійних молотків з подальшим видаленням (зривом) частин кладки машиною завалення та іншими пристроями та механізмами, що призначені для цих цілей відповідно до ПОР.

8. Проводити розбирання кладки з приставних драбин не дозволяється.

9. На час обвалення на поду печі дозволяється за допомогою завалочної машини встановити ряд мульд, в які обвалюється склепіння. Після повного обвалення склепіння необхідно вручну прибрати бій вогнетриву в короби та мульди і відвантажити заливним краном і завалочною машиною.

10. Після прибирання бою вогнетриву від склепіння печі необхідно розібрати под печі, потім оглянути конструкції каркаса печі, регенераторів і шлаковиків. У разі потреби їх необхідно замінити або ремонтувати. Елементи каркаса печі необхідно монтувати за допомогою допоміжного візка заливного крана, при цьому необхідно звертати особливу увагу на правильне стропування елементів.

11. Місця збору та відвантаження обрушеної вогнетривкої кладки повинні бути огороджені. Доступ працівників в зону збору та відвантаження не дозволяється.

12. Під час видалення вогнетривів з шлаковиків за допомогою скреперної лебідки або бульдозера роботи в регенераторах необхідно припинити.

13. Під час розбирання кладки машинами місце роботи та небезпечна зона повинні бути огороджені. У місцях, де установка огорожі неможлива, повинні виставлятися сигнальники.

14. Розбирання кладки вертикальних каналів нижче від рівня робочого майданчика повинно проводитися з тимчасових майданчиків.

15. Допуск працівників в шлаковики дозволяється тільки після попередньої перевірки відповідальною особою стану кладки та надійності тимчасових перекриттів вертикальних каналів.

16. Розбирання склепіння регенераторів і шлаковиків необхідно починати від п'яткових балок. Під час розбирання склепіння регенераторів і шлаковиків перебувати на них не дозволяється.

17. Під час заміни склепіння регенераторів склепіння шлаковиків необхідно укріпити. Розкріплення склепіння шлаковиків повинне виконуватися за проектом.

18. Якщо сталося скупчення пилу в піднасадковому просторі вище рівня козелкових арок з боку лежака, проводити прибирання пилу методом підкопу не дозволяється. У цьому випадку прибирання пилу необхідно проводити тільки після повного видалення насадки.

19. Підрізування тяги підвіски головного склепіння мартенівської печі необхідно виконувати довгими різаками, починаючи від центру і далі в обидва боки до головок, зі спеціальних трапів, укладених на обв'язку верхньої споруди печі, за нормального надходження води у водоохолоджувальну арматуру.

Не дозволяється підрізати одночасно вертикальну тягу та куточки підвіски вільної цеглини.

20. Перед розбиранням головного склепіння мартенівської печі необхідно:

посипати под печі сипкими матеріалами (під час поточних ремонтів);

вимкнути вентилятори примусової подачі повітря в піч;

відкрити димові клапани та шибер, а штанги зафіксувати у відкритому положенні, що виключає можливість мимовільного закриття.

21. Розбирання головного склепіння необхідно проводити з закритими вертикальними каналами.

22. Під час ремонтів торцевих і бічних стін мартенівської печі на газовому тракті кесон повинен бути надійно закріплений до обв'язки печі. Не дозволяється під час демонтажу кесона працювати в шлаковиках.

23. Під час демонтажу "корзин" (полиць кронштейна та інших елементів) отвори вертикальних каналів повинні бути перекриті суцільним настилом.

24. Під час охолодження гарячої кладки мартенівської печі водою необхідно вживати заходи безпеки, що виключають можливість викиду гарячої води та пари. Охолодження нижньої будови печі може проводитися водою через невеликі отвори в торцевій стіні при повному відведенні пари з охолоджуваних ділянок і з цеху.

Під час охолодження футеровки печі водою проводити будь-які роботи над піччю не дозволяється.

25. Після охолодження водою гарячої кладки мартенівської печі та шлаку ремонтні роботи дозволяється проводити в разі хорошої видимості та після ретельного огляду кладки виконавцем робіт.

26. Одночасна робота на декількох ярусах мартенівської печі дозволяється в разі забезпечення безпеки працівників на всіх ділянках.

27. Під час використання дерев'яних елементів під опори для опалубки головного склепіння мартенівської печі повинні бути вжиті заходи, що виключають можливість їх загоряння.

Під час осідання або викривлення кружал, порушення опор кладку головного склепіння необхідно припинити та вивести людей в безпечну зону.

28. Після закінчення робіт на головному склепінні мартенівської печі всі матеріали, що залишилися на ньому, повинні бути прибрані. Скидати матеріали, що залишилися на головному склепінні, не дозволяється.

29. Розбирання опалубки головного склепіння мартенівської печі дозволяється проводити тільки після підвіски всього склепіння, а на динасовому склепінні - після забивання всіх замків.

30. Перед початком кладки в шлаковиках і регенераторах необхідно перевірити стан їх стін, склепінь і перекриттів.

31. Одночасно кладку насадки та склепіння регенератора необхідно проводити після влаштування суцільного захисного перекриття.

32. Під час часткового ремонту стін в регенераторах і шлаковиках розбирання кожної ділянки стін необхідно проводити тільки після закладення стіни на попередній ділянці.

33. Роботу в шлаковиках, якщо немає п'яткових балок у похилих склепіннях, необхідно проводити тільки після встановлення опалубок.

34. Кладку арочних склепінь шлаковиків і регенераторів необхідно проводити з міцних, надійно встановлених опалубок.

35. Під час кладки лежаків усі отвори для лазів, клапанів, шиберів повинні бути перекриті.

36. Перед закриттям торцевих стін шлаковиків і регенераторів, люків, лежаків, клапанів необхідно перевірити відсутність у них людей.

37. На роботи з ущільнення печі під час її розігрівання повинен видаватися окремий наряд-допуск. Ущільнення склепінь регенераторів і шлаковиків необхідно проводити зі спеціальних майданчиків, що виготовлені за проектом і встановлені на тій стороні печі, з якої видаляють продукти горіння.

38. Щоб уникнути заїзду завалочних машин у зону ремонту, на шляху з боку діючих печей повинні бути встановлені тупики та зроблено відповідні записи в журналі приймання та здачі змін машиністами діючих завалочних машин.

39. Тролеї завалочних машин в зоні ремонту повинні бути знеструмлені.

40. Проїзд ешелонів з мульдами уздовж печі, що ремонтується, дозволяється за узгодженням з особою, відповідальною за проведення ремонту, і після виведення людей у безпечне місце.

41. Залишати ешелон з мульдами в зоні ремонту та протягувати його завалочними машинами повз печі, що ремонтуються, не дозволяється.

42. У деяких цехах тверду шихту для діючих печей необхідно подавати тільки залізничною колією, розташованою поряд з піччю, що ремонтується. Тому для запобігання нещасним випадкам необхідно на час ремонту печі виставляти чергових сигнальників.

43. У цехах, де можлива подача твердої шихти об'їзним шляхом, на залізничній колії повинні бути обладнані тупики, що перешкоджають заїжджати ешелонам з шихтою в район ремонту мартенівської печі.

44. Після зупинки печі допуск працівників під ділянки склепіння стінок і арок повинен проводитися тільки після обвалення кладки, яку необхідно замінити.

Перед допуском працівників у робочий простір печі кришки вікон завалень повинні бути зняті.

45. Під час розбирання стінок залишати у висячому та в нестійкому положенні рами та інші частини арматури печі не дозволяється.

46. Перед проведенням вибухових робіт в шлаковиках вертикальні канали та вікна шлаковиків повинні бути закриті.

47. Після розбирання кладки головок печі до рівня робочого майданчика отвори, що утворюються, повинні бути перекриті або захищені вздовж кромки робочого майданчика.

48. Розбирати стіни вертикального каналу нижче рівня поду кесона дозволяється тільки після закріплення або зняття кесона.

49. Виконувати ремонтні роботи всередині нагрітого устаткування (печей, регенераторів, шлаковиків, ковшів тощо) дозволяється у тому випадку, якщо температура повітря в ньому не перевищує +40 град.С.

50. Перебування працівників у шлаковиках, якщо відкрито канали головок печей, не дозволяється.

Видалення шлаку та бою цеглини з шлаковиків під час капітальних, середніх і гарячих ремонтів печі, а також під час її експлуатації повинно бути механізовано.

51. Під час холодних ремонтів печей повинні проводитися ревізія та ремонт системи випарного охолодження та арматури з подальшим записом у спеціальному журналі.

52. Заміна рами вікна завалення повинна проводитися після попереднього видалення з неї води охолодження.

Під час заміни кришок і рам пересування мульдових візків перед піччю не дозволяється.

53. Під час проведення гарячого ремонту склепіння печі подача палива в піч повинна бути припинена. Температура поверхні склепіння не повинна перевищувати +43 град.С, а повітря - +40 град.С.

54. Проводити заміну шлакових чаш в печі, що ремонтується, та інші технологічні операції, не пов'язані з ремонтом печі, не дозволяється.

55. Під час запалення газу для сушки печі та під час пуску газу в піч після ремонту всі люди повинні бути віддалені від печі на безпечну відстань.

56. Газопроводи, що підводять газ до печі, що ремонтується, повинні бути надійно відключені глухими заглушками.

57. Зварювальні роботи в нижній споруді печі, що розміщується під робочим майданчиком, дозволяється проводити після контрольних вимірювань і аналізу повітря під робочим майданчиком. У разі загазованості необхідно включати вентилятори в нижній споруді печі.

5. Ремонт конвертерів

1. Зупинка конвертера на ремонт у зв'язку зі зношенням футеровки повинна проводитися за появи арматурного шару.

2. Перед початком ремонту конвертера відповідальна за виконання робіт особа повинна переконатися у тому, що подача води та кисню до фурм відключена, кисневі фурми знято та встановлено на запасному стенді, приводи конвертера та підйому фурми відключено, електричну схему розібрано, вивішено попереджувальні плакати "Не вмикати - працюють люди!".

3. Виконувати ремонтні роботи в конвертері, якщо опущено фурми не дозволяється.

4. До початку ремонту футеровки конвертера внутрішня поверхня підйомного газоходу та горловини повинні бути очищені від охолодей.

5. Очищення підйомної частини газоходу, каміна та горловини конвертера від охолодей необхідно виконувати під керівництвом особи, відповідальної за проведення ремонту.

6. Під час ремонту конвертера під газоходом над його горловиною повинне бути влаштоване перекриття для захисту працівників.

7. До початку ремонту конвертера бункери для вапна повинні бути очищені.

8. Шиберні затвори на тракті вапняку повинні бути закриті та додатково встановлено металеві заглушки.

9. Під час ремонту не дозволяється:

розбирати одночасно всі гальма на приводі конвертера;

працювати під кисневою фурмою;

працювати на приводі без запобіжних поясів.

10. Кладку футеровки конвертера необхідно виконувати згідно з заводською інструкцією, затвердженою роботодавцем.

11. Температура кладки печі не повинна перевищувати +43 град.С а повітря - +40 град.С, при цьому необхідно використовувати припливну вентиляцію, застосовувати обдування працівників під час ремонтних робіт, ЗІЗОД відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.04-07, а також для запобігання перегріву дотримуватися режиму праці згідно з ДСН 3.4.6.042-99 та МР N 5172-90.

12. Не дозволяється користуватися сходами підйомного столу під час переміщення робочого майданчика футерувального пристрою.

13. Вогнетривкі матеріали на робочому майданчику футерувального пристрою повинні бути рівномірно розосереджені.

Перенавантажувати робочий майданчик футерувального пристрою не дозволяється.

14. Подача вогнетривів на майданчик футерувального пристрою дозволяється тільки за вказівкою керівника вогнетривких робіт.

15. Під час футеровки конвертера в шахті футерувального пристрою перебувати не дозволяється.

16. Поворот конвертера під час футеровки дозволяється тільки за командою керівника вогнетривких робіт.

17. Під час футеровки конвертера залежно від умов повинна діяти витяжна або припливна вентиляція.

18. Сушка конверторів повинна проводитися за умов їх вертикального положення.

19. Для зняття та встановлення днища необхідно застосовувати спеціальні домкрати, візки.

20. Під час зміни днища всі інші роботи біля конвертера над отворами на робочому майданчику повинні бути припинені.

21. Під час забивання в днище нових фурм, щоб уникнути їх розколювання, необхідно використовувати еластичні надставки.

22. Стенд для набивання днищ футерувальною масою повинен бути обладнаний гніздом для встановлення днищ і переносним горном для нагрівання трамбовок.

23. Набивання днищ необхідно проводити механізованим способом.

24. Випалювання днищ необхідно проводити в спеціальних печах з відведенням продуктів згорання в атмосферу. Двері печей під час випалювання днищ повинні бути герметично закриті.

6. Ремонт електропечей

1. Проведення гарячих і холодних ремонтів електропечей дозволяється тільки в разі знеструмлення печі, після розбирання електричної схеми та встановлення заземлення. Під час гарячого ремонту відкритої печі необхідно, щоб колошник був засипаний холодною шихтою та закритий металевими щитами.

2. Під час зупинки електропечі на плановий ремонт температурний та газовий режим повітря для ремонтного персоналу повинен відповідати вимогам ДСН 3.4.6.042-99, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" та МР N 5172-90.

3. Розбирати та укладати футеровку біля верхньої частини стіни електропечі необхідно з інвентарних ґрат, а нижніх рядів - з повітроохолоджуваних тарілок, укладених на поді печі, з використанням теплозахисних екранів.

4. Розбирати та класти футеровку печі під час перебування на пісочному затворі та з приставних драбин не дозволяється.

5. Демонтаж і монтаж упорних і опорних роликів дозволяється проводити тільки після улаштування надійного перекриття отвору статора електромагнітного змішувача та драбин з робочого майданчика до колиски.

6. Під час капітального ремонту рудовідновлювальної печі електроди необхідно підвісити на тросах або закріпити знизу металевими конструкціями, на рафінувальних печах електроди необхідно вийняти з головок електродотримачів і встановити на спеціальні стенди або надійно укласти на майданчику.

7. Під час ремонту механізму переміщення електродів електродотримачі повинні бути закріплені спеціальними упорами.

Застосовувати для цього шпали або шматки рейки не дозволяється.

8. У разі потреби перебування людей під контрвантажами механізму підйому електродів контрвантажі повинні бути закріплені так, щоб виключалося їх мимовільне опускання донизу.

9. Під час ремонту механізму нахилу, пов'язаного з розчепленням кінематичного ланцюга приводу, під сектори колиски повинні бути приварені упори, що обмежують її вільне переміщення.

10. Під час ремонту механізму обертання ванни під сектор колиски печі повинні бути підкладені спеціальні тупики. Ремонт лівого та правого механізмів повинен проводитися по черзі, під час ремонту одного механізму гальма іншого повинні бути затягнені.

11. Під час холодного ремонту склепіння печі необхідно зняти або встановити огорожу, що виключає перебування людей під склепінням.

12. Під час встановлення нового склепіння електропечі, знімного кожуха, електродотримачів, колони печі направляти їх необхідно розчалками. Виконувати цю роботу без спеціальних пристосувань не дозволяється.

13. Під час ремонту механізму переміщення фурми каретка фурми повинна бути надійно застопорена у верхньому положенні.

14. Під час ремонту механізму повороту склепіння напівпортал повинен перебувати в одному з крайніх положень.

7. Ремонт міксерів

1. Перед початком ремонту міксера на бандажі його бочки необхідно встановити спеціальні тупики, по два з кожного боку, для запобігання мимовільному повороту міксера, а також необхідно відключити підвідний газопровід, встановити заглушку та взяти аналізи проб повітря на відсутність в ньому токсичних речовин.

Температура кладки печі не повинна перевищувати +43 град.С, а повітря - +40 град.С, при цьому необхідно використовувати припливну вентиляцію, обдування працівників під час ремонтних робіт, застосовувати ЗІЗОД відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.04-07, а також для запобігання перегріву дотримуватися режиму праці згідно з ДСН 3.4.6.042-99 та МР N 5172-90.

2. Всі отвори між бочкою міксера та робочим майданчиком повинні бути закриті.

3. Бічна кришка міксера для виконання розбірних робіт повинна бути знята після розбирання склепіння.

4. Обвалення стін і склепіння міксера дозволяється проводити за допомогою вибухів.

5. Під час виконання ремонтних робіт усередині міксера за необхідності повинна бути обладнана та працювати припливно-витяжна вентиляція.

6. До початку роботи скреперної лебідки з видалення обваленої футеровки необхідно визначити небезпечну зону та виставити сигнальників.

7. Проходи в міксер повинні бути надійно закриті. Якщо це виконати неможливо, то в місцях проходів повинні бути виставлені сигнальники.

8. Проводити футеровку міксера дозволяється тільки після установки бічної кришки в проектне положення.

9. Освітлення робочих місць під час ремонту міксера повинно здійснюватися переносними лампами напругою 12 В.

8. Ремонт устаткування та агрегатів у прокатному,
трубному та метизному виробництвах

1. Ремонт устаткування та агрегатів у прокатному, трубному та метизному виробництвах необхідно виконувати відповідно до вимог правил безпеки зазначених виробництв з обов'язковим забезпеченням працівників, зайнятих на цих роботах, відповідними засобами захисту (спецодягом, спецвзуттям, респіраторами, вачегами, захисними окулярами).

2. До початку ремонту нагрівального колодязя його кришка повинна бути знята та за необхідності проведено охолодження робочого простору водою. Охолодження водою шлаку та стін під час перебування людей в камері не дозволяється.

3. З боку діючих нагрівальних колодязів на шляхах наземно-кришкових кранів повинні бути встановлені тупики, що запобігають наїзду крана на чарунку, що ремонтується.

4. Під час видачі злитків з чарунки, сусідньої з тою, що ремонтується, ремонтний персонал повинен бути виведений в безпечне місце.

5. Розбирання робочого простору нагрівальних колодязів необхідно проводити за допомогою відбійних молотків або за допомогою екскаватора, обладнаного пневмомолотом.

6. Прибирання розібраної футеровки необхідно проводити краном з подальшим відвантаженням її в думпкар.

7. Камери нагрівальних колодязів протягом всього їх ремонту повинні бути огороджені по всьому периметру.

8. Під час демонтажу балок підвіски склепіння, глісажних труб і пальникових блоків усіх людей з печі необхідно вивести.

9. Перед допуском працівників у камери рекуператорів необхідно оглянути стан склепінь, стін і металоконструкцій камер. У разі деформації металоконструкцій, стін склепіння рекуператорів повинні бути обвалені.

10. Під час допуску працівників для проведення ремонту в камері рекуператора необхідно провести аналіз проб повітря на вміст шкідливих речовин, а також регулярно проводити цей аналіз на період виконання робіт.

11. Працівники, зайняті приготуванням розчину з додаванням рідкого скла для кладки рекуператорів і на кладці рекуператорів, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

12. Кришки нагрівальних колодязів повинні ремонтуватися на спеціальному стенді. Гарячий ремонт кришок нагрівальних колодязів, а також їх заміну необхідно виконувати за межами камери. За необхідності цю роботу дозволяється виконувати без знімання кришки з колодязя за умов вжиття всіх необхідних заходів безпеки.

13. Ремонт наземно-кришкових машин повинен виконуватися з дотриманням вимог биркової системи на спеціальній ремонтній дільниці, на якій виставлено захисні та сигнальні пристрої.

14. Ремонт зливковозів повинен проводитися на спеціальній дільниці з використанням відповідного ремонтного устаткування.

15. Ремонт агрегатів і колії зливкоподачі дозволяється тільки після відключення тролей, встановлення переносного заземлення з дотриманням вимог наряду-допуску і биркової системи.

16. Обладнання електротермічних установок необхідно ремонтувати тільки при знятій напрузі.

17. Зважаючи на велику різноманітність прокатних станів, а також особливості їх улаштування та експлуатації, для кожного стану повинні бути розроблені окремі вимоги безпеки для експлуатаційного та ремонтного персоналу. Загальні вимоги, зокрема такі:

перед початком ремонтних робіт прокатний стан необхідно повністю відключити від усіх джерел електроживлення, за винятком джерел живлення, необхідних для проведення ремонтних робіт (живлення вантажопідіймальних машин, зварювальних пристроїв, освітлення), та захистити з боку проходів огорожею, вивісити попереджувальні плакати;

під час ремонту деталей, знятих зі стану, необхідно дотримуватись вимог інструкцій з охорони праці.

18. Ремонт рольгангів і шлеперів необхідно проводити з дотриманням биркової системи та системи нарядів-допусків.

19. Ремонт зрівноважувальних пристроїв необхідно проводити після повної зупинки стану з дотриманням биркової системи та системи нарядів-допусків.

20. Ремонт механізмів, розташованих під підйомно-хитними столами, необхідно проводити на зупиненому стані. Під час ремонту підйомно-хитний стіл повинен бути надійно закріплений.

21. Під час ремонту обладнання, встановленого над тунелями (рольганги, маніпулятори, моталки тощо), отвори повинні бути перекриті настилами, ґратами, а на ролики рольгангів і ґрати холодильників повинні бути настелені трапи.

22. Скидати донизу під рольганги будь-які предмети не дозволяється. Вони повинні укладатися в спеціальні ящики, короби або відра.

23. Всі демонтовані деталі та металоконструкції необхідно укладати надійно на спеціально відведені місця, не захаращувати проходів.

24. Під час ремонтних робіт на головному приводі лінії стану всі дії ремонтників необхідно погоджувати з електротехнічним персоналом.

25. Під час очищення жолобів від окалини, заміни залізничних колій, колій зливкоподачі та візків струмознімачів, ремонту бар'єра та рихтування тролеїв зливкоподачі, заміни підкранових колій, під час демонтажу та монтажу великовагових деталей і вузлів проводити роботи у два яруси та більше не дозволяється.

26. Прибирати окалину з жолобів дозволяється після зупинки стану, перевірки робочого місця, виконання вимог безпеки, наведених в інструкції для фаху даного виду робіт.

27. Під час демонтажу та монтажу балок, що охолоджуються водою напрямних сковзалів і квадратів, рольганг напроти методичної печі що ремонтується, повинен бути відключений або перекритий металевим майданчиком, що забезпечує безпеку зазначених робіт.

28. Перебування людей в баках рідкого палива для ремонту дозволяється тільки за нарядом-допуском після їх відключення від трубопроводів з установкою заглушок, повного випорожнення, пропарювання, провітрювання та аналізу повітря на вміст кисню та шкідливих домішок при температурі повітря +40 град.С.

29. Під час перебування людей в баках всі люки повинні бути відкриті. Якщо відкриті люки не забезпечують належного провітрювання, необхідно застосувати штучну припливно-витяжну вентиляцію. Під час роботи всередині баків дозволяється використовувати електроінструмент, що живиться від напруги не вище 42 В, а освітлення від напруги не вище 12 В. При цьому знижувальні трансформатори та вимикачі необхідно розташовувати поза баками.

30. Під час ремонту моталок дрібносортних і дротяних станів приймальні трубки (воронки) повинні бути заглушені, щоб уникнути потрапляння в них прокату.

31. За необхідності транспортування металу (готової продукції прокату) поблизу місця ремонтних робіт або над ним ремонт повинен бути припинений, а ремонтний персонал виведений з небезпечної зони.

32. У виняткових випадках під час ремонтних робіт, де необхідна тимчасова подача електроенергії на привід механізмів (заміна натискних гвинтів), повинно бути розроблено та вжито спеціальних заходів, що забезпечують безпечне перебування ремонтного персоналу на обладнанні, що ремонтується.

33. Під час випробування механізму, що ремонтується, до включення електродвигуна необхідно переконатися чи немає в агрегаті запасних деталей, приладів та інструментів, а також переконатися, чи в безпеці перебувають працівники, зайняті на ремонті цього агрегату, та ті, які працюють поруч.

34. Під час випробування механізмів не дозволяється гальмувати частини що обертаються, руками, ногами тощо.

35. Ремонтувати обладнання гідравлічних пресів і насосно-акумуляторних станцій, що перебувають під тиском, не дозволяється.

36. На пресі попереднього формування труб під час проведення ремонтних робіт біля пуансонів необхідно, щоб пуансон стояв на підставках, ресивер був розряджений, труби високого та середнього тиску були від'єднані від одного з двох клапанів наповнення.

37. Кислотні ванни перед ремонтом повинні бути звільнені від травильних або мийних розчинів, промиті нейтралізуючим розчином і провітрені.

38. Ремонт кислотних комунікацій, обладнання та запірної арматури необхідно виконувати після звільнення кислотопроводу від кислоти або розчину та продування його стисненим повітрям. Необхідно на закриті вентилі вивішувати попереджувальні плакати та знеструмити двигуни насосів.

39. Вогневі та електрозварювальні роботи в маслопідвалах і маслотунелях дозволяється виконувати лише після зливу масла, промивки та пропарювання ємностей, на яких проводяться ремонтні роботи, провітрювання приміщень, аналізу повітря на вміст масляних парів та за нарядом-допуском.

Роботи повинні проводитися за наявності дозволу пожежної охорони підприємства та під наглядом її представника.

Вантажні люки (отвори) масляних підвалів і тунелів під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені.

40. Не дозволяється складувати устаткування над масляними підвалами, галереями та тунелями.

9. Ремонт устаткування та агрегатів
у вогнетривкому виробництві

1. Перед початком ремонту обертової печі повинен бути відключений заглушкою підвідний газопровід та проведено всередині печі аналіз проб повітря на вміст шкідливих речовин.

Температура кладки печі не повинна перевищувати +43 град.С, а повітря - +40 град.С, при цьому повинна працювати припливна вентиляція та необхідно використовувати обдування працівників під час ремонтних робіт, застосовувати ЗІЗОД відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.04-07, а також дотримуватися режиму праці згідно з ДСН 3.4.6.042-99 та МР N 5172-90 для запобігання перегріву.

2. Обертова піч або барабан перед початком ремонту повинні бути зафіксовані за допомогою гальмівних пристроїв. Після відкатки гарячої головки печі отвір пересипної камери повинен бути закритий.

3. Перед початком ремонту вздовж корпуса печі за необхідності треба зверху встановити страхувальний трос діаметром 11,5-15,5 мм.

4. Під час заміни ванни або черпаків для завантаження необхідно брати до уваги положення печі щодо контрольних роликів.

5. Поворот обертової печі і холодильного барабана дозволяється тільки за письмовим дозволом особи, відповідальної за ремонтні роботи, з дотриманням вимог системи нарядів-допусків та биркової системи. Після повороту необхідно встановити спеціальні дерев'яні клинові прокладки між опорними роликами та бандажами.

6. На балках накатування з обох боків необхідно встановлювати обмежувачі (тупики).

7. Перед допуском працівників у піч необхідно перевірити надійність кладки, збити "навари" та завислу кладку.

8. Перед поворотом печі або холодильного барабана транспортери для подачі вогнетривів необхідно знеструмити, людей з печі або холодильного барабана вивести, виставити оточення.

9. У печі або холодильному барабані дозволяється перебування не менше ніж двох працівників.

10. Проведення робіт у місцях, де можлива поява шкідливих газів, дозволяється тільки після аналізу повітря, взятого відповідно до спеціального наряду-допуску у присутності газорятівника згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

11. Газоходи перед ремонтом футеровки повинні бути провентильовані шляхом відкриття люків і включення димососів, а потім відключені.

12. Видалення стійок з-під кружал, зняття болтів, гайок, клинів під час розбирання опалубки дозволяється тільки з дозволу та під наглядом керівника робіт. На печах з кріпленням склепіння тягою видалення опалубки склепіння до затягування тяги не дозволяється.

13. Ремонти вагонів тунельних печей повинні виконуватися в спеціальних приміщеннях, обладнаних вантажопідіймальними, транспортними засобами та оглядовими ямами.

Приміщення повинні бути обладнані вентиляцією.

14. Ремонт стрічкових конвеєрів, дробарок, пресів, елеваторів, бігунів, скіпових підйомників та іншого обладнання вогнетривкого виробництва необхідно проводити з дотриманням положень биркової системи та системи нарядів-допусків.

15. Під час ремонту бункерів і силосів дозволяється робота зі стаціонарних драбин або скоб з обов'язковим використанням запобіжних поясів.

16. Під час ремонту преса пуансон повинен бути встановлений на упор. Регулювання преса, підтяжку підшипників і тяги необхідно виконувати на зупиненому пресі та відключеному приводі.

17. Не дозволяється ремонтувати прес у разі включення в електромережу двигунів і апаратури, а також електронагрівачів штепсельних пластин, пуансонів і прес-форм до зняття тиску в гідросистемі.

10. Ремонт обладнання та агрегатів
у коксохімічному виробництві

1. Капітальні та поточні ремонти основного технологічного обладнання коксохімічного виробництва (вагоноперекидачі, вуглеперевантажувачі, машини флотаційні та відсаджувальні, коксові батареї, коксові машини, колони бензольні та ректифікаційні, скрубери, знефенолювальні та сірчані сатуратори, куби смолоперегінні, преси для обробки нафталіну, печі для розгонки смоли тощо), що потребують застосування комплексу вантажопідіймальних машин і пристосувань (крани, лебідки, щогли), повинні виконуватися за розробленими та затвердженими роботодавцем ПОР, ТК, ПВР з наведенням розрахунків.

2. Перед початком ремонту обладнання, машин, апаратів підрядною організацією замовником повинно бути проведено детальне обстеження стану несучих і підтримуючих конструкцій, вузлів для запобігання можливому їх обваленню в процесі ремонту та визначення послідовності виконання робіт.

3. Якщо в зоні ремонту або в безпосередній близькості від неї розміщені діючі апарати, посудини, що працюють під тиском, машини і механізми, службою експлуатації повинні бути вжиті заходи, що унеможливлюють виникнення небезпеки для ремонтного персоналу.

4. Зупинені для внутрішнього огляду, очищення або ремонту обладнання агрегати, апарати та комунікації повинні бути надійно відключені замовником від діючих парових, водяних, технологічних трубопроводів, газоходів, апаратів із забезпеченням повітряного розриву не менше 200 мм, а також від джерел живлення електроенергії. На всіх видах трубопроводів повинні бути встановлені заглушки. Обладнання, агрегати, апарати та комунікації необхідно звільнити від технологічних матеріалів, що залишилися в них.

Агрегати, апарати та комунікації, що містять під час робочого режиму токсичні або вибухонебезпечні рідини, гази, пари та пил, окрім того, повинні бути продуті парою або інертним газом.

Перед розкриттям агрегати, апарати та комунікації, що мають на внутрішніх поверхнях відкладення смол, полімерів, пірофорного заліза та не визначених осадів, необхідно пропарити, а після розкриття відкладення зволожити, зібрати та видалити в пожежобезпечне місце для утилізації.

5. Всі роботи з відключення діючих апаратів, посудин і трубопроводів, а також очищення від залишків технологічних продуктів, пропарювання та інші підготовчі заходи повинні виконуватися експлуатаційним персоналом.

Ремонтний персонал не повинен ставати до роботи, поки експлуатаційний персонал не виконає всі зазначені операції.

6. Для внутрішнього освітлення апаратів, ємностей під час їх ремонту в діючих вибухо- і пожежонебезпечних цехах повинні застосовуватися світильники у вибухозахисному виконанні напругою не більше 12 В.

7. Всі роботи всередині апаратів, резервуарів, посудин і каналів повинні виконуватися навченими працівниками із застосуванням шлангових протигазів. У разі, коли вміст пари та газів буде нижче за допустимі санітарні норми і концентрації та неможливості їх підвищення в процесі роботи, дозволяється виконання робіт без протигаза, але за його наявності і напоготові.

Аналіз стану повітряного середовища в процесі ведення робіт повинен здійснюватися на вміст токсичних речовин шляхом взяття проб повітря в найбільш небезпечних (погано вентильованих) місцях перед кожним відновленням робіт.

Під час виконання робіт, пов'язаних з перебуванням людей усередині апаратів і газопроводів, необхідно відбирати проби та проводити їх аналіз не рідше ніж через кожну годину.

8. Каналізаційні колодязі перед спуском у них працівників повинні бути провентильовані, відібрано пробу повітряного середовища та зроблено його аналіз на вміст шкідливих та небезпечних речовин. Роботи в колодязях є газонебезпечними та повинні виконуватися за нарядом-допуском.

Для робіт у колодязях необхідно призначати бригади в складі не менше трьох чоловік, двоє з яких повинні перебувати на поверхні та спостерігати за працівником.

Не дозволяється опускатися в колодязі без шлангового дихального апарата та рятувального пояса.

9. Під час кладки коксових печей і складування вогнетривів необхідно вживати заходів, спрямованих на усунення пилоутворення шляхом механізації та герметизації розчинозмішувальних вузлів, застосування пластифікованих мергелів, пилососів для очищення кладки, зволоження під час прибирання стелажів.

10. Підйом вантажів тельферами дозволяється тільки в підземних шахтах, а переміщення - вздовж тепляка над верхніми стелажами. Переміщення вантажів над працюючими ланками не дозволяється.

11. Попередню заготовку вогнетривів на робочих місцях необхідно виконувати на тій половині коксової батареї, де кладка в даний момент не здійснюється.

12. На робочих місцях і стелажах тепляка необхідно:

щоденно після закінчення зміни проводити прибирання відходів розчину, бою або бракованих цеглин, пилу та сміття після рясного зволоження поверхонь, що прибираються;

не скидати зі стелажів тепляка будівельне сміття, відходи розчину; їх необхідно прибирати в спеціальний контейнер або спускати по закритому жолобу;

після того, як кладка регенераторів досягла рівня стелажів, зазор між стелажами тепляка та кладкою закрити дошками, щоб виключити можливість розсипу сміття вниз.

13. Ремонти, що проводяться в особливо небезпечних специфічних умовах, наприклад, ремонт окремих печей на коксовій батареї, дверезнімальної машини або її колій в умовах безперервного руху гасильного вагона з гарячим коксом, ремонт рампи в умовах підвищеного вмісту пари в повітрі, потребують запобіжних спеціальних засобів, що повинні бути передбачені в ПОР (влаштування спеціальних постів, попереджання машиніста про ремонти, що проводяться, зменшення швидкості пересування коксових машин тощо).

14. Для унеможливлення заїзду коксових машин у зону ремонтних робіт повинні бути встановлені з обох боків робочої зони тупики та спеціальні застережні знаки.

У разі неможливості встановлення тупиків необхідно опрацьовувати спеціальні запобіжні заходи, що забезпечують безпеку робіт (зниження швидкості пересування коксових машин, безперервна подача звукових сигналів, призначення спостерігачів, повідомлення ремонтного персоналу тощо).

15. Проїзд коксових машин через ремонтну дільницю дозволяється відповідальною посадовою особою після виведення людей з небезпечної зони.

16. Під час виконання ремонтних робіт в умовах діючих цехів необхідно використовувати засоби індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08.

11. Ремонт вантажопідіймальних кранів

1. Зупинку крана на ремонт повинна здійснювати особа, відповідальна за утримання крана в справному стані, відповідно до графіка ремонтів, затвердженого у визначеному роботодавцем порядку.

2. Допуск ремонтного персоналу на кран здійснюється:

механічної служби - за нарядом-допуском згідно з НПАОП 27.0-4.02-90;

електричної служби - за нарядом-допуском для робіт в електро-установках.

3. Під час сумісного проведення ремонту службами головного механіка та головного енергетика зупинка крана на ремонт повинна проводитися відповідальною особою від служби головного механіка.

4. Наряд-допуск не видається під час профілактичного огляду обладнання та технічного обслуговування вантажопідіймального крана. Під час проведення цих робіт необхідно проводити запис у журналі змінних завдань.

5. Працівник, відповідальний за утримання крана в справному стані, повинен:

виконати запис про зупинку крана на ремонт у журналах приймання і здачі змін крана, що ремонтується, а також сусідніх вантажопідіймальних кранів, що працюють в одному прогоні з краном, що ремонтується, а за необхідності - в суміжних прогонах.

Аналогічні записи робляться у вахтових журналах машиністів сусідніх кранів, що працюють на вищих або нижчих ярусах;

встановити вантажопідіймальний кран на ремонтній дільниці, вантажозахватний орган (електромагніт, грейфер) опустити на землю канати ослабити. Якщо ремонт крана проводиться поза ремонтною дільницею, місце його установки необхідно узгодити з технологічним персоналом цеху (відповідальною посадовою особою цеху, дільниці);

видати заявку черговому персоналу електрослужби на виконання необхідних відключень із записом в оперативному журналі. Черговий електромонтер повинен зробити запис про виконані відключення, встановленні закорочування і закрити на замок ввідні пристрої;

виставити знімні проектні тупики та сигнальні прапорці - ліхтарі червоного (жовтого) кольору на підкрановому шляху крана, що ремонтується, на відстані не менше 6 м від буферного пристрою крана у бік працівників у прогоні кранів (для рудогрейферного перевантажувача - не менше 10 м). Під час відключення головних тролеїв ремонтної ділянки крана тупики необхідно встановлювати на відстані не менше 3 м від розриву тролеїв у бік працівників кранів але не менше 6 м (для рудогрейферного перевантажувача - не менше 10 м) від буферного пристрою крана;

огородити зону ремонту під краном, вивісити застережні плакати. В місцях проходу людей і проїзду транспорту облаштувати прохідні та проїзні галереї та виставити спостерігачів за безпекою руху. В разі проходження під краном, що ремонтується, транспортних комунікацій, необхідних у технологічному процесі цеху, спільно з виконавцем робіт у кожному конкретному випадку вжити заходів, що забезпечують безпеку робіт під час пропуску транспорту через зону ремонту, які включаються в план виконання робіт і узгоджуються з відповідальним керівником.

6. Відповідальний за виконання заходів від електрослужби сумісно з машиністом крана та виконавцем робіт повинен переконатися у відсутності напруги на крані та головних тролеях ремонтної дільниці, а також у неможливості випадкової подачі напруги на кран (наявність закорочень, замків на ввідних пристроях рубильниках, роз'єднувачах). Після цього ключ-бирка повинна вилучатися у машиніста крана із записом у журналі приймання-здачі змін.

7. Якщо ремонт крана проводиться у діючому цеху та при цьому у повітря робочої зони виділяються шкідливі речовини, роботодавець повинен забезпечити ремонтний персонал засобами індивідуального захисту органів дихання відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.04-07.

8. Для двоярусного розташування кранів необхідно виконувати такі заходи безпеки:

під час ремонту крана верхнього ярусу на підкранових коліях нижнього ярусу необхідно встановлювати знімні тупики з відповідними сигналами. Машиністи кранів нижнього ярусу повинні попереджатися про це із записом у журналах приймання та здачі змін;

під час ремонту крана нижнього ярусу знімні тупики для кранів верхнього ярусу можуть не встановлюватися, якщо відстань між кранами по вертикалі більше 1,8 м. Машиністи кранів верхнього ярусу повинні попереджатися про це із записом у журналах приймання та здачі змін. На крані нижнього ярусу, що ремонтується, необхідно виставити не менше двох спостерігачів з числа ремонтного персоналу які повинні попереджати ремонтників про наближення кранів верхнього ярусу;

під час ремонту консольно-поворотних і консольних кранів, розташованих у нижніх ярусах, у яких відстань між кранами по вертикалі менше 1,8 м, необхідно встановлювати тупики на підкранових коліях верхнього ярусу.

9. Якщо кран, що перебуває в ремонті, необхідно пересунути або включити будь-який з його механізмів, керівник ремонту зобов'язаний прибрати інструмент, вивести ремонтний персонал з крана в безпечне місце, після чого повернути машиністу крана ключ-бирку та дати дозвіл на включення механізму. У випадку, якщо керівник ремонту поза зоною видимості машиніста крана, то для дублювання команд необхідно виставляти сигнальника.

У разі, якщо кран було пересунуто на нове місце для продовження ремонту, необхідно провести перестановку знімних тупиків на підкранових коліях з урахуванням вимог пункту 5 глави 11 розділу IV цих Правил.

10. Під час ремонту обладнання, розташованого на візку крана, візок необхідно встановити в крайнє положення з протилежної сторони від головних тролеїв.

11. Під час виконання всіх видів ремонтних робіт на візку крана ремонтний персонал повинен бути в захисних касках та закріплюватися запобіжним поясом за надійні металоконструкції, зазначені керівником робіт.

12. У будівлях, де встановлено однобалкові та двобалкові підвісні крани, що не мають галерей і майданчиків для обслуговування механізмів, повинні бути обладнані ремонтні майданчики, що дозволяють мати зручний і безпечний доступ до механізмів і електроустаткування кранів.

Замість стаціонарних ремонтних майданчиків дозволяється застосовувати пересувні. У разі, коли відстань від підлоги ремонтного майданчика до нижніх частин крана менше 1,8 м, двері для входу на ремонтний майданчик повинні бути обладнані замком і автоматичним електроблокуванням, що знімає напругу з головних тролеїв ремонтної дільниці.

13. Якщо в настилі галереї ремонтного майданчика влаштовано люк для входу, він повинен мати розміри не менше 0,5х0,5 м, бути обладнаний кришкою, що легко та зручно відкривається.

14. Настил ремонтних майданчиків повинен бути міцним, металевим або дерев'яним (якщо це допустимо за протипожежними нормами). Настил повинен бути по всьому майданчику. Металевий настил повинен бути таким, щоб виключалася можливість ковзання ніг (листи сталеві рифлені, дірчасті тощо). У разі застосування для настилів листів з отворами розміри їх не повинні перевищувати 20 мм.

15. Драбини для доступу з підлоги на ремонтні майданчики повинні бути розташовані так, щоб виключалася можливість затискання людей, що перебувають на них, краном, що рухається, або його кабіною.

16. Використовувати металеві та залізобетонні конструкції будівель під час підйому обладнання та металоконструкцій крана дозволяється тільки за умови перевірки розрахунком міцності цих конструкцій та наявності дозволу проектної організації.

17. Для запобігання падінню ремонтних пристосувань та інструменту їх необхідно прив'язувати до запобіжного пояса. Запобіжний пояс для цього повинен мати стропи з бавовняної пряжі, капронового шнура тощо.

Експлуатувати кран під час його ремонту не дозволяється.

18. До зварювання елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів і машин допускаються зварники, атестовані відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.04.96 N 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287 (НПАОП 0.00-1.16-96).

19. Дозвіл на роботу крана після ремонту видає особа, відповідальна за утримання його в справному стані, із відповідним записом у журналі приймання - здачі змін машиністами вантажопідіймальних кранів.

20. Після ремонту крана перед початком випробування механізмів ключ-бирку необхідно повернути кранівнику, який повинен ввімкнути або відімкнути механізми крана тільки за командою особи, відповідальної за утримання крана в справному стані, або відповідального керівника ремонту, який допускає бригаду до роботи після виведення виробником робіт усіх працівників у безпечне місце.

Начальник управління організації державного нагляду
в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду В.Іванченко

Додаток
до Правил охорони праці
під час ремонту устаткування
на підприємствах чорної
металургії

                            АКТ-ДОПУСК
                 для виконання робіт на території
                  підприємства (цеху, дільниці)

 м. ______________________            "___" ______________20___ р.
 _________________________________________________________________
               (назва підприємства (цеху, дільниці)

 Ми, що нижче підписалися, начальник цеху (дільниці) _____________
 _________________________________________________________________
                 (прізвище, ім'я та по батькові)

 та представник   генерального   підрядника,   відповідальний   за
 виробництво робіт: ______________________________________________
                        (прізвище, ім'я та по батькові, посада)

 склали цей акт про таке
 Підприємство надає ділянку, обмежену координатами
 ____________________________________________________________, для
          (назва осей, відміток і N креслень)

 виконання на ній ________________________________________________
 _________________________________________________________________
                      (найменування роботи)

 під керівництвом технічного персоналу - представника генерального
 підрядника на такий термін:
 Початок "___"___________ 20___р. закінчення "___"________20___ р.
 До початку  робіт необхідно виконати такі заходи, що забезпечують
 безпеку проведення робіт.

------------------------------------------------------------------
|   N з/п    |    Назва заходу     |Строк виконання| Виконавець  |
|------------+---------------------+---------------+-------------|
|            |                     |               |             |
|------------+---------------------+---------------+-------------|
|            |                     |               |             |
------------------------------------------------------------------

 Начальник цеху (дільниці)             ___________________________
                                                 (підпис)

 Відповідальний представник
 генерального підрядника               ___________________________
                                                 (підпис)

Начальник управління організації державного нагляду
в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду В.Іванченко