ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ

Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України
від 18 червня 2008 року N 558

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 21 липня 2008 року N 643 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 558" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України ( 254к/96-ВР ) зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 558 "Деякі питання державного управління у сфері міграційної політики".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність зазначеного акта Кабінету Міністрів України, опублікованого в Офіційному віснику України (2008 р., N 46, ст. 1495).

Постановою від 18 червня 2008 року N 558 Кабінетом Міністрів України з метою оптимізації системи державного управління у сфері міграції на Міністерство внутрішніх справ України покладено виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців, та з координації діяльності центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної міграційної політики до законодавчого визначення протягом одного року питання, пов'язаного з утворенням відповідного центрального органу виконавчої влади (пункт 1).

Зазначеною постановою також перейменовано Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Державний департамент міграційної служби (пункт 2). Пунктом 3 постанови до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України передано пункти тимчасового розміщення біженців; до складу Державного департаменту міграційної служби - органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2004 року N 700.

Постанову N 558 видано Кабінетом Міністрів України всупереч положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Конституція України ( 254к/96-ВР ) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України ( 254к/96-ВР ) і мають відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). Вимога верховенства Конституції України ( 254к/96-ВР ) як Основного Закону ( 254к/96-ВР ) держави є основою принципу верховенства закону. Визначальна роль закону в правовій системі держави, в діяльності всіх суб'єктів права, насамперед державних органів і посадових осіб, є гарантією законності як однієї з основних ознак правової і демократичної держави, якою відповідно до статті 1 Основного Закону ( 254к/96-ВР ) держави є Україна. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). За частиною другою статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом (частина третя статті 17 Конституції України) ( 254к/96-ВР ). За приписом пункту 22 частини першої статті 85 Основного Закону ( 254к/96-ВР ) держави до повноважень Верховної Ради України належить затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України. Пункт 10 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачає, що виключно законами України визначаються засади регулювання міграційних процесів.

Усупереч наведеним конституційним положенням Кабінет Міністрів України своєю постановою покладає на Міністерство внутрішніх справ України виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців, та з координації діяльності центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної міграційної політики.

Згідно з правовою позицією, сформульованою у Рішенні Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. Визнавши таким, що не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційним), положення постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року N 923 "Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року N 1191), Конституційний Суд України у зазначеній справі звернув увагу на те, що Кабінет Міністрів України перевищив свої повноваження, встановлені частиною третьою статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), і порушив вимоги частини другої статті 19, частини третьої статті 113 і частини першої статті 117 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Законом України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" ( 2925-14 ) затверджено загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України. При цьому функціонування самостійних територіальних органів державних департаментів, що діють у складі Міністерства внутрішніх справ України як урядові органи державного управління за окремими напрямами службової діяльності, визначеними Кабінетом Міністрів України, названим Законом ( 2925-14 ) не передбачено.

За таких обставин передавши до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України пункти тимчасового розміщення біженців та органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до складу Державного департаменту міграційної служби, Кабінет Міністрів України змінив загальну структуру та чисельність Міністерства внутрішніх справ України.

Відтак, видавши постанову N 558, Кабінет Міністрів України вирішив питання, віднесені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) до повноважень Верховної Ради України, врегулював підзаконним актом питання, віднесені Основним Законом ( 254к/96-ВР ) держави до регулювання виключно законами України, чим порушив вимоги частини другої статті 6, частини другої статті 8, частини третьої статті 17, частини другої статті 19, пункту 22 частини першої статті 85, пункту 10 частини першої статті 92, частини третьої статті 113, пункту 1 статті 116, а також вимоги частини третьої статті 113, частини першої статті 117 Основного Закону ( 254к/96-ВР ) держави, які зобов'язують Кабінет Міністрів України керуватись у своїй діяльності, зокрема, Конституцією України ( 254к/96-ВР ), видавати постанови і розпорядження в межах своєї компетенції.

З огляду на наведене прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року N 558 "Деякі питання державного управління у сфері міграційної політики".

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 21 липня 2008 року