Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 21 травня 2008 р. N 483
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 533 від 1 серпня 2013 р. )

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється
ступінь ризику від провадження господарської діяльності
і визначається періодичність проведення планових заходів,
пов'язаних з державним наглядом (контролем)
за додержанням порядку формування, встановлення
та застосування цін (тарифів)

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), згідно з додатком.

2. Міністерству економіки привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 21 травня 2008 р. N 483

Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності і визначається
періодичність проведення планових заходів,
пов'язаних з державним наглядом (контролем)
за додержанням порядку формування,
встановлення та застосування цін (тарифів)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності з реалізації суб'єктами господарювання продукції, товарів і послуг, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів), є:

обсяг річної реалізації продукції, товарів і послуг;

належність суб'єкта господарювання до суб'єкта природної монополії;

монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання на ринку;

порушення суб'єктом господарювання державної дисципліни цін;

коливання цін на продукцію, товари і послуги, що спостерігається протягом одного або шести місяців.

2. Установлюється два ступені ризику - високий та середній.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

1) займають монопольне (домінуюче) становище на ринку;

2) є суб'єктами природних монополій;

3) реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що перевищує 500 тис. гривень на рік;

4) провадять діяльність з реалізації продукції, товарів і послуг, коливання цін (тарифів) на які протягом місяця перевищує 10 відсотків;

5) порушують державну дисципліну цін.

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що:

1) реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що не перевищує 500 тис. гривень на рік;

2) провадять діяльність з реалізації продукції, товарів і послуг, коливання цін (тарифів) на які протягом шести місяців перевищує 10 відсотків.

5. Планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за додержанням суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - один раз на рік;

з середнім ступенем ризику - один раз на два роки.