Документ втратив чиннiсть!

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ
10.12.2007 N 48-012/1449-12830

Банки України
Асоціація українських банків
Український
кредитно-банківський союз
Державний комітет
фінансового
моніторингу України

(Лист відкликано на підставі Листа
Національного банку України
N 48-104/2347-14126 від 23.11.2011)

Надання роз'яснень щодо віднесення
операцій з векселями

У зв'язку зі зверненням до Національного банку України банків стосовно надання роз'яснень щодо віднесення операцій з векселями, які містять бланковий індосамент, до обов'язкового фінансового моніторингу в частині проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, Національний банк України повідомляє наступне.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) фінансова операція з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень.

Отже, за цією ознакою обов'язковому фінансовому моніторингу підлягають усі фінансові операції з цінними паперами на пред'явника, які не розміщенні або не можуть бути розміщені у депозитарії.

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України про цінні папери та фондовий ринок ( 3480-15 ) (далі - Закон про цінні папери) та частиною 1 статті 197 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) права, посвідчені цінним папером, належать:

1) пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

2) особі, названій у цінному папері (іменний цінний папір);

3) особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Отже, за формою цінного паперу (іменний, ордерний, на пред'явника) визначається особа, права якої посвідчені цінним папером.

Статтею 14 Закону про цінні папери ( 3480-15 ) передбачено, що вексель, це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" ( 2374-14 ) визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції (далі - Уніфікований закон), та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Відповідно до частини першої статті 16 Уніфікованого закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів (1), навіть якщо останній індосамент є бланковим. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Тобто, якщо останній індосамент на векселі є бланковим, будь-який пред'явник такого векселя розглядається в якості належного й законного його держателя.

Відповідно до пункту 4 розділу II Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 999, прямим учасникам Національної депозитарної системи заборонено здійснювати депозитарну діяльність щодо векселів та заставних.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, на етапі видачі векселя він є ордерним цінним папером, однак, у подальшому в процесі його обігу він може бути як ордерним, так і на пред'явника (залежно від форми вчиненого індосаменту - ордерного чи бланкового). Тобто, у разі вчинення на векселі бланкового індосаменту (без зазначення особи до якої переходять права, посвідченні цінним папером), він набуває статусу цінного паперу на пред'явника, оскільки право вимоги, посвідчене векселем, у цьому випадку належатиме особі, яка його пред'явить.

Що стосується Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 N 508, то воно лише встановлює загальні правила та порядок проведення і здійснення банками операцій з векселями та не регулює порядок здійснення банками фінансового моніторингу.

Заступник Голови В.Л.Кротюк

_______________

(1) Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи) - пункт 4 статті 4 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" ( 3480-15 ).