ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
07.11.2007 N 22703/7/16-1117

Державним податковим
адміністраціям в Автономній
Республіці Крим, областях,
мм. Києві та Севастополі

Щодо окремих питань справляння
податку на додану вартість

Державна податкова адміністрація України надсилає для відома та використання в роботі відповіді з окремих питань справляння податку на додану вартість, що найчастіше надходять від платників податку та працівників органів державної податкової служби.

Заступник Голови Л.Є.Боєнко

Додаток

Відповіді
з окремих питань справляння податку
на додану вартість

1. Загальні питання

Запитання 1. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з отримання від нерезидента послуг з технічної підтримки програмного забезпечення, які надаються нерезидентом через засоби Інтернет чи засобами телефонного зв'язку?

Відповідь. Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Порядок визначення місця поставки послуг наведено у п.6.5 ст.6 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ).

Зокрема, місцем поставки послуги, яка надається нерезидентом - є місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента (пп."а" п.6.5 ст.6 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

Відповідно до пп."г" п.10.1. ст.10 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, при наданні послуг нерезидентом є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Крім цього, для операцій особливого виду, зокрема, при поставці товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, п.п.2.3.3 п.2.3 ст.2 Закону ( 168/97-ВР ) визначено окремий порядок реєстрації платником ПДВ.

Зокрема, особа, яка здійснює поставку товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, визнається платником ПДВ і підлягає відповідній реєстрації.

При цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність лише через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

Відповідно до п.9.6 ст.9 Закону ( 168/97-ВР ) заява про реєстрацію подається (надсилається) податковому органу не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій.

Враховуючи зазначене, операції з отримання від нерезидента послуг з технічної підтримки програмного забезпечення, які надаються нерезидентом через засоби Інтернет чи засобами телефонного зв'язку, є об'єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються на загальних підставах.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, відповідно до абзацу другого п.4.3 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Запитання 2. Платник безкоштовно отримав від нерезидента товар. Який порядок формування податкового кредиту? Чи включаються до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при розмитненні такого товару?

Відповідь. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, оскільки при безоплатному отриманні імпортованих товарів відсутній факт придбання товарів, як це передбачено у пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), право на податковий кредит щодо таких імпортних товарів у платника відсутнє.

Запитання 3. Як визначається частка ПДВ для включення до податкового кредиту при здійсненні оподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій? Чи враховуються податкові зобов'язання, нараховані при імпорті (ввезенні) товарів?

Відповідь. Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) у разі якщо товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Розподіл зазначених сум ПДВ відбувається відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій, оподатковуваних за ставкою 20% та 0% у загальному обсязі поставки товарів (робіт) у поточному звітному періоді (без урахування ПДВ).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.97 р. за N 250/2054 (у редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. N 213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за N 702/10982), при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду враховуються обсяги операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків (крім імпорту товарів), за нульовою ставкою та операції, які звільнені від оподаткування (ст.5, 11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) інші нормативно-правові акти).

При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період враховується значення терміна "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог п.1.4 ст.1 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

Враховуючи зазначене, при розрахунку частки податку на додану вартість для включення до податкового кредиту при здійсненні одночасно оподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, обсяги імпорту товарів на митну територію України не включаються ні до обсягу операцій, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, ні до загального обсягу поставки товарів (робіт).

Запитання 4. Чи формується податковий кредит по придбаному обладнанню, яке надано в оренду?

Відповідь. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи те, що надання послуг з оренди обладнання є оподатковуваною операцією у межах господарської діяльності платника податку, суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні обладнання з метою передачі його в оперативну оренду, можуть бути включені до складу податкового кредиту у загальновстановленому порядку.

При цьому слід враховувати, що при визначенні бази оподаткування ПДВ при наданні послуг з оренди, слід керуватися вимогами п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), згідно з якими база оподаткування операції з поставки (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Запитання 5. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з придбання імпортованого обладнання уповноваженим банком та його передачі у фінансовий лізинг?

Відповідь. Відповідно до пп.3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. При цьому дата виникнення податкових зобов'язань при імпорті визначається згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 зазначеного Закону.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону ( 168/97-ВР ) визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по постаці послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 цього Закону.

Операції платників податку з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону ( 168/97-ВР ).

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування лізингоотримувачу (пп.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

Запитання 6. Чи включається до бази оподаткування ПДВ вартіть послуг рухомого стільникового зв'язку сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, за умови продажу карток передплаченого сервісу стільникового зв'язку не операторами стільникового зв'язку, а іншими особами (у тому числі в межах посередницьких договорів)?

Відповідь. Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), у редакції, чинній з 01.08.2005 р., база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включаються до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98 р. N 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

Таким чином, на кожному етапі продажу карток передплаченого сервісу стільникового зв'язку (незалежно від статусу особи, яка такі картки реалізує) сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до бази оподаткування ПДВ не включається.

Запитання 7. Чи можливе подання уточнюючих розрахунків після скасування реєстрації платником податку на додатну вартість і переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 10 відсотків?

Відповідь. Відповідно до п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.97 р. за N 250/2054 (у редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. N 213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за N 702/10982), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст.15 Закону N 2181, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Вказаний розрахунок може не подаватися платником, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених строків давності та положень п.17.2 Закону N 2181, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Враховуючи зазначене, а також те, що платник податку на додану вартість при переході на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 10 відсотків, виключається із Реєстру платників податку на додану вартість, то у такого суб'єкта грсподарювання відсутні підстави для подання уточнюючого розрахунку за період, у якому він був платником податку на додану вартість.

При цьому слід враховувати, що відповідно до п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом ( 168/97-ВР ), незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування чи ні. Це правило не поширюється на осіб, заначених у пп."в" цього пункту.

Запитання 8. Чи нараховується ПДВ на номінальну вартість векселя?

Відповідь. Відповідно до ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" ( 2374-14 ) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Податковий облік операцій з розрахунками простими векселями визначено у п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

У разі якщо платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з п.3.1 ст.3 цього Закону ( 168/97-ВР ), під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Для цілей оподаткування згідно з цим Законом ( 168/97-ВР ) векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

У разі якщо векселі виступають окремим предметом договору купівлі-продажу, міни чи інших, порядок оподаткування ПДВ таких операцій визначається з урахуванням таких норм.

Відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів.

Також окремим пунктом Закону виключено з об'єкта оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторигових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи (пп.3.2.5 п.3.2 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

Згідно з положеннями пп.3.2.4 п.3.2 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) не є об'єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей. Відповідно до ст.1 Декрету КМУ від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" цінні папери (у тому числі векселі),- виражені у валюті України, є валютними цінностями.

Таким чином, при передачі підприємством своєму кредитору в рахунок погашення заборгованості за товари (послуги) векселя, (у тому числі емітованого третьою особою), ПДВ на номінальну вартість векселя не нараховується.

Запитання 9. Чи оподатковуються ПДВ суми процентів, нарахованих за процентними векселями, у випадку придбання процентного векселя за кошти?

Відповідь. Згідно з пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) визначено, що операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) у разі якщо платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг) які є об'єктом оподаткування згідно з п.3.1 ст.3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Враховуючи зазначене, поставка за кошти процентних векселів здійснюється без нарахування податку на додану вартість. Суми процентів, нарахованих за процентними векселями, включаються до бази оподаткування ПДВ товарів (послуг), розрахунки за які здійснені процентними векселями.

Запитання 10. Який порядок нарахування ПДВ при здійсненні операцій з поставки ювелірних виробів?

Відповідь. Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.

При цьому об'єктом оподаткування для таких платників збору є вартість реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння (п.5 ст.2 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ).

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 5% від визначеного об'єкта оподаткування.

Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, зокрема, операцій з торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння визначено, затверджено постановою КМУ від 03.11.98 р. N 1740.

Згідно із зазначеним порядком збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота сплачується в розмірі 5% вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння.

Документом, що підтверджує продаж ювелірного виробу із золота, платини і дорогоцінного каміння, є касовий чек, що видається покупцеві, в якому сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до загального податку, що сплачується під час купівлі товару. Платники цього збору ведуть бухгалтерський облік суми збору шляхом відокремлення від суми загального податку, яка відповідає збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до ціни відповідних товарів і сплачується їх продавцями з виручки від реалізації.

База оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів відповідно до п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включається до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Враховуючи те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесено до складу загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), то цей збір включається до бази оподатування ПДВ, визначеної відповідно до п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), як до 01.08.2005 р., так і після зазначеної дати.

Запитання 11. Головне підприємство не делегувало своєму регіональному відділенню, яке не має статусу юридичної особи, але самостійно проводить розрахунки із замовниками та постачальниками, право ведення реєстру податкових накладних. Чи може такий структурний підрозділ визначати податкові зобов'язання, виписувати податкові накладні та вести реєстри отриманих і виданих податкових накладних?

Відповідь. Відповідно до вимог пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг). Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Підприємства (до складу яких входять філії та інші структурні підрозділи), які зареєстровані як платники податку в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ, складають податкові накладні, ведуть реєстр отриманих та виданих податкових накладних, здійснюють утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, на загальних підставах.

Крім того, згідно з Порядком ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженим наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. N 244 "Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 165" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 р. за N 769/11049), зареєстрований платник податку, до складу якого входять філії та структурні підрозділи, які самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, може делегувати їм право ведення реєстру, якщо такі філії та інші структурні підрозділи не зареєстровані платниками ПДВ.

Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово довести до відома державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника ПДВ. Відповідальність за недотримання вимог цього Порядку філіями та структурними підрозділами несе платник ПДВ.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, є Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У свою чергу, адміністративна відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073-X.

Запитання 12. Який порядок заповнення нової форми розрахунку коригування сум ПДВ податкової декларації з ПДВ?

Відповідь. Наказом ДПАУ від 20.08.2007 р. N 498 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.97 р. N 166", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2007 р. за N 1045/14312, з метою удосконалення адміністрування ПДВ та відшкодування його із бюджету шляхом зіставлення даних податкового обліку у продавця та покупця викладено в новій редакції додаток 1 до податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до п.5.6 та 5.8 наказу ДПАУ від 30.05.97 р. N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" у разі коригування податкових зобов'язань попередніх звітних періодів (заповнення рядка 8 Декларації) та коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (заповнення рядка 16 Декларації) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість".

На відміну від раніше діючої нова форма розрахунку коригування конкретизує показники в разі проведення коригування на підставі п.4.5 Закону ( 168/97-ВР ), тобто в разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів (послуг). Для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту за наявності таких підстав передбачені колонки 2-7.

Запитання. 13. Порядок оподаткування операцій з поставки електроенергії, в тому числі і додаткової плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та включення до податкового кредиту сум ПДВ з використаної електроенергії понад договірну величину.

Відповідь. Статтею 26 Закону України від 16.10.97 р. N 575/97-ВР "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (далі - Закон) з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-IV, встановлено, що споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальникам і двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (до 22.07.2005 р. - п'ятикратну).

У випадках перевищення договірної величини потужності - двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, вказано, що кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії або потужності за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20%.

П'ятикратна вартість різниці фактично спожитої і договірної величин сплачувалася споживачами до внесення змін до зазначеної статті. З урахуванням змін, внесених до ст.26 Закону ( 575/97-ВР ) Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-IV, починаючи (опублікування в газеті "Голос України") - споживачами сплачується двократна різниця фактично спожитої і договірної величин.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Оскільки двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини (до змін, внесених до ст.26 Закону ( 575/97-ВР ) Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-IV - п'ятикратна) фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Щодо податкового кредиту, то Законом про ПДВ ( 168/97-ВР ) передбачено, що податковий кредит з ПДВ визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Звичайні ціни розуміються і застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст.1 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), а саме: у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

У зв'язку з тим, що сплата двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії передбачена Законом України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ), тобто сплата двократної вартості врегульована державою, податковий кредит з ПДВ формується виходячи з регульованих тарифів, але суми ПДВ з використаної електроенергії понад договірну величину включаються до податкового кредиту в повному обсязі.

При цьому при формуванні податкового кредиту платником мають бути враховані і інші вимоги ст.7 Закон про ПДВ ( 168/97-ВР ) щодо отримання та підтвердження права на податковий кредит.

Запитання 14. Особливості визначення податкового кредиту з ПДВ при імпорті товарів та податкових зобов'язань при їх подальшій поставці

Відповідь. Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Аналогічно цьому відповідно до п.4.3 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів; плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пп. 1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Таким чином, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) та митного законодавства, встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими п.4.1 ст.4 Закону ( 168/97-ВР ), а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, але не нижче митної вартості.

Крім того, слід враховувати, що платник може отримувати окремі додаткові послуги, спрямовані на забезпечення продажу товару: передпродажна підготовка товару, його зберігання, в тому числі і в орендованих приміщеннях, охорона, навантаження, розвантаження, транспортування, адміністративні витрати тощо.

Якщо витрати, понесені в зв'язку з отриманням таких послуг, при подальшому продажу товару до складу його вартості не включаються, то, відповідно, і не можна вважати ці послуги такими, що беруть участь в оподатковуваних операціях, а тому суми ПДВ, нараховані (сплачені) в складі вартості таких послуг, до складу податкового кредиту включатися не повинні.

Запитання 15. Платник повертає об'єкт фінансового лізингу. Чи оподатковується податком на додану вартість така операція?

Відповідь. Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) операції з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування ПДВ.

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (пп.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону ( 168/97-ВР ).

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із ст.8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема, об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75% його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними ст.8 цього Закону ( 334/94-ВР ), та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі.

Враховуючи зазначене, повернення об'єкта фінансового лізингу з метою оподаткування розглядається як продаж об'єкта, придбаного на умовах фінансового лізингу і оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

Запитання 16. У яких випадках платник може застосовувати касовий метод податкового обліку ПДВ?

Відповідь. Відповідно до пп.7.3.9 п.7.3 ст.7 Закону ( 168/97-ВР ) особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки менше 300 тис. грн. (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку.

Якщо зазначений вибір здійснюється під час реєстрації такої особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з моменту такої реєстрації і не може бути змінений до кінця року, протягом якого відбулася така реєстрація.

Якщо зазначений вибір здійснюється протягом будь-якого часу після реєстрації особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому був зроблений такий вибір і не може бути змінений протягом наступних дванадцяти місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів.

Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій.

Платник податку має право самостійно відмовитися від касового методу після закінчення мінімального строку перебування на касовому методі шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу за місцем податкової реєстрації.

При досягненні 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій платник податку зобов'язаний відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу, в якому він є зареєстрованим як платник податку, разом з податковою декларацією з ПДВ за результатами звітного (податкового) періоду, у якому було досягнуто 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій.

У разі неподання платником податку такої заяви у встановлені строки податковий орган повинен перерахувати суму податкових зобов'язань та податкового кредиту такого платника податку починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання його заяви про відмову від касового методу, а платник податку позбавляється права використання касового методу протягом наступних 36 податкових місяців.

Запитання 17. Чи має право перевізник, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відображати у проїзних документах суму ПДВ?

Відповідь. Суб'єкти малого підприємництва можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, яка регулюється положеннями Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу від 28.06.99 р. N 746/99 (далі - Указ N 727/98).

При цьому згідно з нормами Указу N 727/98 суб'єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, не є платниками ПДВ, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6% (п.6 Указу N 727/98). Суб'єктам малого підприємництва - фізичним особам також надано право вибору щодо реєстрації їх як платників ПДВ (п.4 постанови КМУ від 16.03.2000 р. N 507) "Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727").

Відповідно до чинного законодавства, на суб'єктів малого підприємництва, як юридичних, так і фізичних осіб, зареєстрованих як платники ПДВ, поширюються усі норми Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

Юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та не зареєстровані платниками ПДВ, не мають права на нарахування податку, податковий кредит та складання податкових накладних, а також на отримання бюджетного відшкодування (п.11.42 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

Отже, лише суб'єкти малого підприємництва, що перебувають на спрощеній системі обліку та звітності і які зареєстровані платниками ПДВ, нараховують і сплачують єдиний податок та ПДВ окремо та мають право зазначати суму ПДВ у вартості квитка на проїзд окремим рядком.

Суб'єкти малого підприємництва, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та не зареєстровані платниками ПДВ, нараховують і сплачують лише єдиний податок, до складу якого поряд з іншими податками і зборами включається і ПДВ, та не мають права зазначати у проїзних документах (квитках) суму ПДВ.

Запитання 18. Чи застосовуються штрафні санкції згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) у разі наявності рішення господарського суду про відстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу?

Відповідь. Статтею 17 Закону N 2181, передбачено, що контролюючі органи застосовують до платників податків штрафні санкції за порушення податкового законодавства.

Абзацом другим п.17.1 ст.17 Закону N 2181 передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються контролюючими органами.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону N 2181 платник податків зобов'язаний сплатити штраф у разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків.

Тобто право на застосування штрафних санкцій розпочинається з наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, а закінчується - днем сплати остаточної суми податкового боргу та, власне, погашення нарахованої суми штрафних санкцій.

Оскільки судове рішення про відстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є лише перенесенням виконання такого рішення на новий строк, то таке рішення не може впливати на дію законодавчих положень, а саме звільняти від накладання штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, податкові органи не мають підстав для звільнення від накладання на платника податків штрафних санкцій, незважаючи на наявність рішення суду про відстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу.

II. Щодо реєстрації платників ПДВ

Запитання 1. Чи обов'язково суб'єкту малого підприємництва реєструватися платником ПДВ у разі переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за ставкою 6%?

Відповідь. Пунктом 4 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

При цьому відповідно до п.6 цього Указу ( 727/98 ) суб'єкт малого підприємництва, який переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з двох ставок єдиного податку: 6 чи 10%. Також слід зазначити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності із застосування ставки 6% передбачає обов'язкову реєстрацію та сплату таким суб'єктом спрощеної системи оподаткування ПДВ відповідно до Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

Враховуючи вищезазначене, у разі переходу платника податків на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за ставкою 6% такий платник податків зобов'язаний в обов'язковому порядку подати заяву про реєстрацію платником ПДВ відповідно до вимог п.6 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та в порядку, передбаченому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПАУ та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за N 208/4429.

Запитання 2. Чи зобов'язаний суб'єкт господарювання погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з ПДВ, що виникли до моменту анулювання реєстрації його як платника ПДВ?

Відповідь. Реєстрація суб'єктів господарювання платниками ПДВ та їх анулювання регламентується Законом про ПДВ ( 168/97-ВР ) та Положенням про Реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. N 79 (далі - Положення N 79).

Випадки, коли відбувається анулювання реєстрації платника ПДВ, визначено п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ). Порядок анулювання платників ПДВ передбачено п.25 Положення N 79. Перереєстрація платників ПДВ відбувається відповідно до п.21 Положення N 79.

Відповідно до пп."б" п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, коли платник податку ліквідується за власним бажанням.

Таким чином, у разі якщо платник ПДВ ліквідується як юридична особа з будь-яких причин, то свідоцтво платника ПДВ такої юридичної особи підлягає анулюванню в порядку, передбаченому п.25 Положення N 79.

Відповідно до п.9.8 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) у разі анулювання реєстрації платника ПДВ такий платник позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку чи ні.

Крім того, слід підкреслити, що у разі якщо на день анулювання реєстрації платника ПДВ на обліку перебувають товарні залишки, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, то такий платник зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та, відповідно, збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Запитання 3. Чи повинен приватний підприємець - платник єдиного податку реєструватись платником ПДВ, якщо обсяг поставки товарів (послуг) перевищив 300 тис. грн.?

Відповідь. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регулюється Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 (далі - Указ), згідно з яким суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку при обов'язковому додержанні відповідних умов, зазначених у ст. 1 Указу, зокрема: обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.

Відповідно до ст.6 Указу ( 727/98 ) фізичні особи - платники єдиного податку звільняються від сплати ПДВ. При цьому підприємець не має права виділяти ПДВ в ціні товарів (робіт, послуг) та виписувати податкові накладні. Разом з тим п.4 постанови КМУ від 16.03.2000 р. N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727" суб'єктам малого підприємництва - фізичним особам надано право вибору щодо реєстрації їх платниками ПДВ.

Отже, суб'єкт малого підприємництва - фізична особа за своїм добровільним рішенням відповідно до п.2.1 ст.2 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) може зареєструватися платником ПДВ.

Також слід пам'ятати, що у разі перевищення приватним підприємцем - платником єдиного податку встановлених критеріїв, а саме: обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік 500 тис. грн. або кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах протягом року, включаючи членів його сім'ї, більш ніж 10 осіб, такі підприємці повинні з наступного звітного періоду (кварталу) перейти на загальну систему оподаткування та відповідно до вимог п.2.3 ст.2 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) зареєструватися платниками ПДВ.

Таким чином, у разі перевищення фізичною особою - платником єдиного податку обсягів операцій з поставки товарів (послуг) межі 300 тис. грн. вона має право не зареєструватися платником ПДВ до досягнення обсягу виручки від реалізації продукції 500 тис. грн.

Запитання 4. Чи застосовуються фінансові санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання відповідно до Закону України від 21.12.2000 р. N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли суб'єкту господарювання на момент застосування таких санкцій було анульовано свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ?

Відповідь. Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону ( 168/97-ВР ) у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

При цьому порядок погашення зобов'язань, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлено Законом N 2181.

Відповідно до п. 1.1 ст.1 Закону N 2181 до платників податків відносяться юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання відбувається відповідно до Закону N 2181 незалежно від того, чи є такий платник платником ПДВ на момент застосування таких санкцій, чи ні.

III. Порядок застосування окремих пільг з ПДВ

Запитання 1. Який порядок звільнення від ПДВ операцій з поставок товарів для інвалідів?

Відповідь. Законом України від 14.12.2006 р. N 463 "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" змінено редакцію пп.5.1.4 п.5.1 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), який передбачав звільнення від ПДВ операцій з поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим КМУ. Зокрема, після внесення змін до вищезазначеної норми Закону від оподаткування ПДВ звільняються поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим КМУ, уповноваженому органу державної виконавчої влади, у тому числі легкових автомобілів для інвалідів, з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам у випадках, визначених законодавством.

Тобто з урахуванням вищенаведених змін поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим КМУ, можуть звільнятися лише в тому випадку, якщо такі поставки здійснюються органу державної виконавчої влади, якого уповноважено здійснювати закупівлю таких товарів у межах коштів, що передбачені на такі цілі Державним чи місцевими бюджетами, та операції з їх подальшої безоплатної передачі інвалідам.

Запитання 2. Який порядок звільнення від ПДВ операцій з поставки обладнання виконавцями проектів технічної допомоги реципієнту за контрактом в межах міжнародної Угоди про фінансування програм за участю багатьох країн?

Відповідь. Статтею 9 Розділу IV Угоди про фінансування програм за участю багатьох країн (чинність Угоди підтверджено розпорядженням КМУ від 01.08.2006 р. N 448-р встановлено, що ПДВ до фінансування, що забезпечується Співтовариством, не включається.

Відповідно до п.1 ст.13 додатку до Загальних правил, що застосовуються до меморандумів про фінансування між Урядом України та Європейським Співтовариством, податки та митні збори не фінансуються з коштів "Субсидії ЄС".

Законодавчі норми вищезазначених Угод не означають надання пільг зі сплати податків українським підприємствам - виконавцям відповідних проектів.

Відповідно до цих Угод грантові кошти не підлягають оподаткуванню податками на території України. При цьому українські підприємства - виконавці відповідних проектів, виконуючи на митній території України роботи, які підлягають оподаткуванню ПДВ, повинні дотримуватись вимог чинного законодавства України зі сплати ПДВ. Тобто такі підприємства повинні покривати витрати зі сплати податків у зв'язку із виконанням відповідних робіт за рахунок інших джерел (співфінансування в рамках цього проекту).

Водночас слід зазначити, що п.2 ст.13 цієї Угоди встановлено, що у разі, якщо контракт на поставки, який фінансується за рахунок "Субсидії ЄС", включає продукт українського походження, контракт укладається на підставі ціни, що не включає ПДВ та інші збори, що застосовуються в Україні до таких поставок, і список таких податків та зборів додається окремо.

При цьому відповідно до чинного законодавства України з питань ПДВ, у разі коли платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Зважаючи на викладене, придбання виконавцями проектів технічної допомоги за програмою TACIS з ядерної безпеки товарів (робіт, послуг) на митній території України повинно здійснюватися відповідно до укладених контрактів, в яких ціна товарів (робіт, послуг) не включає ПДВ.

Підставою для звільнення операцій виконавців проектів від сплати ПДВ є довідка-підтвердження про пільгове оподаткування операцій платників податку з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, які здійснюються за кошти Європейського Союзу в рамках реалізації проектів (програм) технічної допомоги, яка видається Міністерством економіки України на підставі документів, поданих виконавцем або субпідрядником, що підтверджують виникнення у них податкових зобов'язань: довідки банку, яка підтверджує надходження коштів на рахунок виконавця чи субпідрядника, або акта, який засвідчує факт надання послуг (виконання робіт).

Процедура підтвердження пільг щодо звільнення від сплати ПДВ зазначених операцій з поставки визначена спільним наказом Міністерства економіки України, ДПАУ від 14.05.2007 р. N 129/289 "Про затвердження Порядку підтвердження пільг щодо звільнення від сплати податку на додану вартість операцій платників податку з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, які здійснюються за кошти Європейського Союзу в рамках реалізації проектів (програм) технічної допомоги" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.05.2007 р. за N 550/13817).

Враховуючи вищевикладене, українські підрядні організації, що виконують відповідні проекти програми TACIS з ядерної безпеки, суми ПДВ, сплачені постачальникам сировини, матеріалів, обладнання, не включають до податкового кредиту і не мають права на відшкодування таких сум податку з бюджету.

Запитання 3. Які послуги враховуються при застосуванні пп.5.1.19 п.5.1 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) як послуги, що є передумовою приватизації присадибних ділянок та земельних паїв?

Відповідь. Відповідно до пп.5.1.19 п.5.1 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв.

Перелік послуг (робіт), одержання яких є обов'язковою передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв, операції з продажу яких, починаючи з 31.02.2000 р., звільняються від оподаткування ПДВ, наведено у листі Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.06.2000 р. N 14-13-4/2300, який направлений регіональним податковим органам для відома та використання у практичній роботі листом ДПАУ від 15.06.2000 р. N 8305/7/16-1201.

Відповідно до зазначеного листа Державного комітету України по земельних ресурсах, посилаючись на положення Земельного кодексу України ( 2768-14 ), такими операціями (роботами) є:

- розробка проектів відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);

- розробка технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам, яким передані земельні ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);

- складання схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) з метою їх приватизації громадянами;

- розробка технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам, що побажали одержати свою земельну частку (пай) у натурі (на місцевості);

- заповнення бланків державних актів на право приватної власності на землю.

Запитання 4. Чи поширюється пільга з ПДВ, передбачена пп.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), на операції з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" ?

Відповідь. Відповідно до пп.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом. Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Згідно зі ст.35 Закону України від 05.04.2001 р. N 2344 "Про автомобільний транспорт" у редакції Закону України від 23.02.2006 р. N 3492-IV (далі - Закон N 2344) перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. При цьому перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

Згідно з частинами першою та другою ст.632 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати транспортних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності (п."а" пп.2 ст.28 Закону України від 21.05.97 р. N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином, тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності, така ж думка викладена в листі Міністерства юстиції України від 15.02.2007 р. N 20-35-1.

Отже, звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пп.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) може застосовуватись до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" у випадку, якщо такі послуги надаються за тарифами, які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

IV. Щодо Порядку застосування п.11.44 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР )
(звільнення від оподаткування ПДВ операцій
з поставки відходів і брухту чорних металів)

Запитання 1. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з поставки відходів і брухту чорних металів?

Відповідь. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006 р. N 398-V внесено зміни до Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ). Зокрема, передбачено, що тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) затверджує Кабінет Міністрів України (п.11.44 Закону про ПДВ).

Такий перелік затверджено постановою КМУ від 31.01.2007 р. N 104, яка набрала чинності з дня опублікування (06.02.2007 р.).

Отже, починаючи з 06.02.2007 р. відповідно до пп.7.4.2 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) та пп.5.3.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до податкового кредиту, а враховуються у складі валових витрат звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) у разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Враховуючи зазначене, при здійсненні операцій з поставки залишків брухту чорних металів, що були придбані до застосування пільги з ПДВ, суму якого було включено до складу податкового кредиту, необхідно визначити частку використання таких товарів в операціях, що звільнені від оподаткування у відповідному звітному періоді, та виключити відповідну суму податку із податкового кредиту.

Такий самий порядок застосовується і при здійсненні операцій з поставки брухту чорних металів, одержаного на підприємстві не внаслідок його придбання, а внаслідок ліквідації об'єкта основних засобів, або як відходи виробництва (але який може використовуватися у господарській діяльності).

Слід зазначити, що відповідно до п.24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. N 246, такі запаси повинні відображатися у бухгалтерському обліку за чистою вартістю реалізації.

Запитання 2. Чи мають право на формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з перевезення залізничним транспортом відходів і брухту чорних металів підприємства - одержувачі таких товарів у разі компенсації постачальникам витрат по транспортуванню відходів і брухту чорних металів?

Чи повинні підприємства - постачальники подавати металургійним підприємствам окрему податкову накладну за компенсацію останніх витрат по транспортуванню відходів і брухту чорних металів?

Відповідь. Згідно з правилами визначення податкового кредиту з ПДВ, встановленими п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), податковий кредит звітного податкового періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) або звільняються від оподаткування згідно зі ст.5 Закону про ПДВ, то відповідно до абзацу першого пп.7.4.2 п.7.4 суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

У разі коли товари (послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Таким чином, підприємства - постачальники металобрухту не мають права відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням послуг Укрзалізниці з перевезення залізничним транспортом товарів, які увійшли до затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 р. N 104 переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 11.44 ст. 11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).

Стосовно права видачі податкових накладних слід зазначити таке.

Згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до частини третьої ст.8 Закону України від 04.07.96 р. N 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" господарська діяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом провадиться на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством, тобто надання послуг з транспортування здійснюється не постачальником металобрухту, а підрозділами Укрзалізниці.

Враховуючи зазначене, видавати податкові накладні на поставку послуг з транспортування металобрухту залізничним транспортом мають право лише підрозділи Укрзалізниці.

V. Щодо окремих пітань застосування
спецрежиму оподаткування
сільгосптоваровиробників та переробних підприємств

Запитання 1. Який порядок визначення сум ПДВ, що підлягають перерахуванню сільгосптоваровиробниками на окремі спеціальні рахунки для цільового використання?

Відповідь. Пунктами 11.21 та 11.29 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), зі змінами та доповненнями, встановлено спецрежим оподаткування ПДВ сільгосптоваровиробників та переробних підприємств.

Порядок застосування встановлених законодавчих норм регулюється постановами КМУ від 26.02.99 р. N 271 та від 12.05.99 р. N 805 (з урахування внесених змін):

- "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" (далі - Порядок N 271)

- "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" (далі - Порядок N 805).

Згідно з п.4 Порядку N 271 та п.12 Порядку N 805 залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ із реалізованої зазначеної продукції, тобто різниця між ПДВ, отриманим від покупців, та ПДВ, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.

Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Крім цього, вказаний порядок визначення сум ПДВ, які підлягають перерахуванню на спецрахунки, підтверджується п.4.4.4 наказу ДПАУ та Державного комітету статистики України від 23 липня 2004 року N 419/453 (зі змінами та доповненнями) "Про затвердження форми звіту N 1-ПП, Інструкції про порядок її заповнення та Правил обліку податку на додану вартість з метою вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України", згідно з яким позитивне значення різниці між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту, відображених в окремій декларації, перераховується на спеціальний рахунок сільгосптоваровиробників та залишається у їх розпорядженні для спрямування відповідно на підтримку власного виробництва тваринницької продукції і продукції птахівництва та/або на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Відповідно до зазначеного Порядку та з метою підвищення ефективності контролю за цільовим використанням сум ПДВ сільгосптоваровиробниками, які скористалися спецрежимом оподаткування, спільним листом ДПАУ та Мінагрополітики від 24.09.2003 р. N 14884/7/15-2317, N 37-21-1-12/106996 доведено форму та зміст Довідки щодо цільового використання сум ПДВ, яка подається до органу податкової служби одночасно з декларацією з ПДВ (спеціальною) за скороченою формою (далі - Довідка).

Зазначеною Довідкою передбачено взаємозв'язок механізму акумуляції коштів ПДВ, що повинні надійти на спеціальний рахунок та бути використані за цільовим призначенням, та руху коштів по банківських рахунках сільгосптоваровиробників, що реально надійшли у звітному періоді на банківський рахунок платника як ПДВ від покупців товарів (робіт, послуг).

Запитання 2. Чи підлягає відшкодуванню сума від'ємного значення ПДВ, яка виникла у сільгосптоваровиробників по операціях з поставки ними переробним підприємствам молока та м'яса у живій вазі із застосуванням нульової ставки ПДВ?

Відповідь. Згідно з пп.6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) до 1 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільгосптоваровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому слід зазначити, що ця норма встановлює лише розмір ставки податку, а право акумуляції сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності сум ПДВ за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, та порядок виплати їм дотацій переробними підприємствами визначено п.11.21 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), яким уповноважено КМУ визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів.

Такий механізм затверджено постановою КМУ від 28 березня 2007 року N 596 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 і від 12 травня 1999 р. N 805".

Пунктом 12 постанови передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільгосптоваровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з ПДВ поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.

Крім того, встановлено, що залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з ПДВ з поставленої зазначеної продукції перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.

Постановою не передбачено норми, згідно з якою б суми ПДВ, сплачені (нараховані) сільгосптоваровиробниками по операціях з придбання товарів (послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою, включалися до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Таким чином, суми від'ємного значення ПДВ, що виникли у сільгосптоваровиробників у результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Запитання 3. Який порядок нарахування та виплати в поточному році дотацій переробними підприємствами сільгосптоваровиробникам за поставлені їм молоко та м'ясо в живій вазі?

Відповідь. Пунктом 11.21 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (з урахуванням внесених змін) передбачено, що до 1 січня 2008 року сума ПДВ, яка повинна сплачуватися до бюджету:

- переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі;

- сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі - Порядок) затверджено постановою КМУ від 28.03.2007 р. N 596 в новій редакції.

Пунктом 5 названого Порядку встановлено, що перерахування коштів сільгосптоваровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільгосптоваровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.

Оплата особистим селянським господарствам вартості поставлених ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата дотацій здійснюються готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення.

Запитання 4. Який термін надання висновку органом ДПС стосовно підтвердження суми перевищення податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань, яка підлягає перерахуванню переробним підприємством з небюджетного рахунка на поточний рахунок?

Відповідь. Підтвердження розміру перевищення суми податкового кредиту з ПДВ над сумою податкових зобов'язань, яка підлягає перерахуванню переробним підприємством з небюджетного рахунка на поточний рахунок здійснюється шляхом надання висновку органом ДПС. Висновок надається в терміни і порядку, передбачених для бюджетного відшкодування, а саме згідно з п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (зі змінами).

Запитання 5. Чи може переробне підприємство використовувати небюджетний рахунок для інших розрахунків, крім виплати дотацій сільгосптоваровиробникам?

Відповідь. Згідно з Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженим постановою КМУ від 28.03.2007 р. N 596, небюджетні рахунки відкриті переробними підприємствами з метою зарахування сум ПДВ для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо у живій вазі і не можуть використовуватися для інших розрахунків.