1997-06-05 | 2013-09-09 |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 174 від 05.06.97
м.Київ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
7 липня 1997 р. за N 245/2049
Про затвердження Положення про клінічний
лікувально-профілактичний заклад охорони
здоров'я
З метою поліпшення організації та якості спільної роботи органів охорони здоров'я, вищих медичних закладів освіти III, IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти та лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, підвищення ефективності науково-дослідної роботи і впровадження її результатів у практику охорони здоров'я, наказую:
1. Затвердити Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам вищих медичних закладів освіти III, IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, директорам науково-дослідних установ прийняти Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я до виконання.
3. Вважати наказ МОЗ України від 21.02.92 N 32 "Про затвердження Положення про клінічну лікувально-профілактичну установу" таким, що втратив чинність.
4. Наказ МОЗ України від 11.03.96 N 51 "Про затвердження Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я" скасувати як такий, що не набрав чинності.
5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на в.о.начальника Головного управління лікувально-профілактичної допомоги Кащук Л.О. та начальника Головного управління закладів освіти Вороненка Ю.В.
Міністр А.М.Сердюк
Погоджено:
Заступник Міністра освіти України В.П.Бабак
Затверджено
наказом МОЗ України
від 05.06.1997 р.
N 174
Положення
про клінічний лікувально-профілактичний заклад
охорони здоров'я
1. Загальні положення
1.1. Клінічним є лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я (далі - клінічний заклад), який не менше ніж на 50 відсотків використовується для розташування структурних наукових і навчальних підрозділів (кафедри, лабораторії та ін.) вищих медичних закладів освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів і спільної роботи по забезпеченню лікувально-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів та проведення і впровадження в практику медичних наукових досліджень.
1.2. Статус клінічного закладу надається наказом Міністра охорони здоров'я на підставі подання ректора (директора) вищого медичного закладу освіти (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) та органу охорони здоров'я, якому підпорядковується лікувально-профілактичний заклад, при наявності необхідних спеціалістів, достатнього рівня матеріально-технічної бази і необхідних приміщень та угоди між ректором (директором) вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) і керівником лікувально-профілактичного закладу, яка встановлює форми взаємовідносин, права, обов'язки, відповідальність кожної із сторін.
1.3. Рішення про створення, ліквідацію чи реорганізацію клінічного закладу приймає обласна (міська) державна адміністрація за поданням відповідного управління охорони здоров'я за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України.
1.4. Діяльність клінічного закладу регламентується Положенням (Статутом) про клінічний заклад, а також наказами Міністерства і органу охорони здоров'я, якому він підпорядковується, та цим Положенням.
1.5. Витрати по забезпеченню навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюються за рахунок коштів на утримання відповідного вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази, - за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу.
1.6. Клінічному лікувально-профілактичному закладу охорони здоров'я встановлюються норми витрат на медикаменти, реактиви та перев'язувальні засоби з урахуванням додаткових потреб, пов'язаних із виконанням вказаними закладами педагогічної та науково-дослідної роботи.
2. Керівництво клінічним закладом охорони здоров'я
2.1. Керівництво клінічним закладом охорони здоров'я здійснюється головним лікарем (директором, генеральним директором, начальником), який призначається органом охорони здоров'я за підпорядкуванням клінічного закладу.
2.2. Права і обов'язки керівника клінічного закладу визначаються Положенням (Статутом) цього закладу.
2.3. Керівник клінічного закладу охорони здоров'я нарівні з керівником вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) несе відповідальність за забезпечення навчально-виховної і науково-дослідної роботи, яка проводиться на базі закладу.
2.4. Керівник клінічного закладу за погодженням з ректором (директором) вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) може входити до складу відповідної вченої ради.
2.5. Завідуючий відділенням клінічного закладу:
2.5.1. Призначається наказом керівника цього закладу з числа найбільш кваліфікованих спеціалістів за погодженням з керівником клініки.
2.5.2. Забезпечує у відділенні відповідний рівень лікувально-діагностичного процесу та сприяє створенню належних умов для проведення навчально-виховної і науково-дослідної роботи.
3. Завдання та функції клініки
3.1. Однопрофільна кафедра (відділ, лабораторія) вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), яка співпрацює з відділенням клінічного закладу для надання медичної допомоги та наукової і навчально-виховної роботи, називається клінікою.
3.2. Основними завданнями клініки є:
3.2.1. Проведення навчально-виховного процесу з використанням нових форм і методів навчання, досягнень медичної науки і практики охорони здоров'я; навчання студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, підготовка магістрів медицини, післядипломна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації медичних кадрів, у тому числі працівників клінічного закладу.
3.2.2. Проведення наукових досліджень і розробка ефективних методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації хворих.
3.2.3. Експертна оцінка результатів наукових досліджень.
3.2.4. Апробація і впровадження нових методів діагностики, лікування і реабілітації хворих, апробація медичних інструментів, апаратури, лікарських засобів.
3.2.5. Надання кваліфікованої медичної допомоги хворим.
3.2.6. Обстеження та лікування хворих, госпіталізованих у клініку, консультації хворих в інших підрозділах клінічного закладу.
3.2.7. Участь в організації і проведенні семінарів, клінічних, патолого-анатомічних, науково-практичних конференцій, експертних комісій, консиліумів, медичних рад тощо та заходів по контролю за якістю лікувально-діагностичного процесу.
3.3. Клініка відповідно до покладених на неї завдань та повноважень має право:
3.3.1. Брати участь у підготовці планів науково-дослідних робіт, розробці методичної документації.
3.3.2. Використовувати наявну апаратуру, медичне обладнання, технічні засоби навчання, наочне приладдя, медикаменти та інші засоби медичного та господарського призначення, придбані за рахунок вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) та клінічного закладу.
3.3.3. Публікувати навчально-методичні і наукові праці від імені вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) та клінічного закладу.
3.3.4. Для проведення навчально-виховного процесу і наукових досліджень госпіталізувати тематичних хворих в межах 15 відсотків від загальної кількості хворих у відділенні, що визначається угодою між клінічним закладом та вищим медичним закладом освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладом післядипломної освіти, науково-дослідним інститутом).
4. Керівництво клінікою
4.1. Керівник клініки (завідуючий профільною клінічною кафедрою, курсом, підрозділом науково-дослідного інституту) призначається ректором (директором) вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) згідно з чинним законодавством.
4.2. Керівник клініки здійснює наукове керівництво, організує навчально-виховний процес, навчально-методичну діяльність клініки, нарівні з завідуючим відділенням несе відповідальність за рівень, обсяг і якість лікувально-діагностичної роботи.
4.3. Керівник клініки у своїй консультативній і лікувальній роботі керується загальними вимогами до лікувально-профілактичного закладу.
4.4. Керівник клініки організує діяльність клініки відповідно до Положення про клініку, яке затверджується ректором (директором) вищого медичного закладу освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) та керівником клінічного закладу, і визначає права, обов'язки і відповідальність співробітників кафедри (відділу) і профільного відділення, на якому базується клініка, стосовно лікувальної і навчально-методичної роботи.
4.5. Керівник клініки несе відповідальність за якість лікувально-діагностичного процесу у тематичних хворих та нешкідливість для їх здоров'я апробацій нових медичних технологій.
4.6. Керівник клініки вносить керівнику клінічного закладу пропозиції щодо заохочення працівників відповідних підрозділів клініки.
4.7. Керівник клініки разом з керівником клінічного закладу затверджує за поданням завідуючого профільним відділенням, на якому базується клініка, графік чергувань у профільному відділенні співробітників кафедри (відділу) і профільного відділення.
5. Професорсько-викладацький склад
5.1. Працівники клініки з числа професорсько-викладацького складу беруть участь у проведенні лікувально-діагностичного процесу, здійснюють обходи, консультації хворих, організують консиліуми, визначають і коригують плани і тактику подальшого обстеження і лікування хворих, разом з іншими співробітниками клінічного закладу несуть відповідальність за якість лікувально-діагностичного процесу, організують клінічні, патолого-анатомічні та науково-практичні конференції лікарів клінічного закладу.
5.2. Працівники клініки розробляють науково обґрунтовані методи діагностики, лікування і реабілітації хворих, забезпечують контроль за впровадженням наукових розробок в практику роботи клінічного закладу.
5.3. Відповідно до угоди, яка укладається між вищим медичним закладом освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладом післядипломної освіти, науково-дослідним інститутом) та клінічним закладом:
5.3.1. Асистенти, аспіранти, клінічні ординатори та наукові співробітники клінічних кафедр (відділів) виконують лікувально-діагностичну роботу в профільних відділеннях, на яких базується клініка, в обсязі, що визначається від розрахункової норми навантаження лікаря-ординатора відповідної спеціальності:
- асистенти - 50 відсотків, що оплачується вищим медичним закладом освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладом післядипломної освіти) згідно з чинним законодавством щодо доплат до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу (наказ Міністерства освіти від 25.06.96 N 252 "Про розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників закладів освіти", зареєстрований в Міністерстві юстиції від 06.08.96 N 421/1446). Наукові співробітники - 50 відсотків, що виконується в межах місячної норми робочого часу;
- аспіранти та клінічні ординатори під керівництвом науково-педагогічних працівників клініки - 25 відсотків, що передбачається індивідуальними планами їх підготовки без доплат до стипендії.
5.3.2. Асистенти та наукові співробітники клінічних кафедр (відділів) за їх згодою та відповідно до угоди між клінічним закладом та вищим медичним закладом освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладом післядипломної освіти, науково-дослідним інститутом) можуть залучатися до чергувань у вечірній та нічний час у приймальному відділенні чи стаціонарі клініки понад місячну норму їх робочого часу. Оплата за чергування здійснюється клінічним закладом відповідно до чинного законодавства.
5.3.3. Чергування клінічних ординаторів передбачається індивідуальними планами їх підготовки без доплат до стипендії.
5.3.4. На досвідчених та висококваліфікованих асистентів та наукових співробітників, за погодженням з головним лікарем, розпорядженням керівника клініки покладається систематична консультативна робота. У цих випадках зазначений обсяг лікувально-діагностичної роботи, що визначається від розрахункової норми навантаження лікаря-ординатора, може бути скорочений до 25 відсотків.
5.3.5. Завідуючі клінічними кафедрами (відділами), професори, доценти, старші (провідні, головні) наукові співробітники виконують у клініці консультативну роботу, що оплачується згідно з чинним законодавством щодо доплат до посадового окладу за лікувально-діагностичну роботу.
5.3.6. Науково-педагогічні працівники і наукові співробітники клінічних кафедр (відділів) можуть проводити виїзди санітарною авіацією для надання екстреної і планово-консультативної медичної допомоги відповідно до угоди між вищим медичним закладом освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації (закладом післядипломної освіти, науково-дослідним інститутом) та закладом екстреної медичної допомоги.