МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ
09.07.2007 N 31-34000-20/23-4579/4800

Щодо документального оформлення операцій з виконання
робіт та/або надання послуг

На Ваше звернення до Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 28 травня 2007 року щодо документального оформлення операцій з виконання робіт та/або надання послуг повідомляємо.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88.

Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити, визначені зазначеними Законом України ( 996-14 ) та Положенням.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відносяться до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено, тому при його складанні слід керуватися нормами зазначеного Закону України ( 996-14 ).

Водночас повідомляється.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Роз'яснення нормативних актів можуть надаватися органами, що їх видали, або за погодженням з ними іншим органом, якщо інше не встановлено безпосередньо органом, що видав нормативно-правовий акт.

Порядок договірних зобов'язань між учасниками відносин у сферах господарювання врегульовано Господарським ( 436-15 ) та Цивільним кодексами ( 435-15 ) України. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року N 1577, роз'яснення чинного законодавства надає Міністерство юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну статистику" ( 2614-12 ), Положення про Державний комітет статистики України, затвердженого Указом Президента України від 19 січня 2004 року N 60/2004, затвердження типових форм первинної облікової документації, які є обов'язковими для застосування всіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, належить до компетенції Державного комітету статистики України.

Заступник Міністра Т.І.Єфименко