КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 1 серпня 2007 р. N 587-р
Київ

Про схвалення Концепції Загальнодержавної
цільової екологічної програми поводження з
радіоактивними відходами

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, що додається.

Визначити МНС замовником Програми.

2. МНС разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади протягом трьох місяців розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами".

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 1 серпня 2007 р. N 587-р

Концепція
Загальнодержавної цільової екологічної програми
поводження з радіоактивними відходами

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована
Загальнодержавна цільова екологічна програма
поводження з радіоактивними відходами

Захист життя і здоров'я населення та персоналу, який обслуговує ядерні установки, об'єкти поводження з радіоактивними відходами та джерела іонізуючого випромінювання, навколишнього природного середовища від впливу радіоактивних відходів займає значне місце у формуванні державної політики.

Виробництво електроенергії на атомних електростанціях, експлуатація дослідних реакторів, використання радіоактивних матеріалів на виробництві, в медичних і наукових закладах, аварія на Чорнобильській АЕС, військова діяльність призвели до накопичення великих обсягів радіоактивних відходів.

На майданчиках атомних електростанцій (крім Чорнобильської АЕС) зберігається близько 31 тис. куб. метрів низькоактивних, 1786 куб. метрів середньоактивних і 166 куб. метрів високоактивних твердих радіоактивних відходів. Заповнення сховищ становить понад 55 відсотків. У пристанційних сховищах зберігається більш як 19 тис. куб. метрів рідких радіоактивних відходів. Сховища рідких радіоактивних відходів заповнені від 20 до 80 відсотків. Стан зберігання радіоактивних відходів на атомних електростанціях відповідає встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки. Однак зазначені сховища є тимчасовими і не розраховані на тривале зберігання і збільшення обсягів радіоактивних відходів. Для захоронення радіоактивних відходів, що зберігаються у сховищах атомних електростанцій, необхідно здійснити їх переробку та кондиціонування. Проте вирішення цього питання ускладнюється відсутністю технології кондиціонування окремих видів рідких радіоактивних відходів (сольовий плав) та радіоактивних відходів, що знаходяться на об'єкті "Укриття".

Крім того, за даними Держкомстату, обсяг виробництва електроенергії атомними електростанціями з року в рік зростає, що призводить до збільшення накопичених радіоактивних відходів.

------------------------------------------------------------------
|   Рік     |Вироблено електроенергії атомними|Збільшення обсягів|
|           |   електростанціями, млрд. кВтг  |   порівняно з    |
|           |                                 |  минулим роком,  |
|           |                                 |    відсотків     |
|-----------+---------------------------------+------------------|
|2004       |             87,1                |        6,9       |
|-----------+---------------------------------+------------------|
|2005       |             88,8                |        2         |
|-----------+---------------------------------+------------------|
|2006       |             90,2                |        1,7       |
------------------------------------------------------------------

Радіоактивні відходи, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах, частково кондиціонуються та зберігаються на державних міжобласних спецкомбінатах державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон" і спеціалізованих підприємствах зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення (далі - спеціалізовані підприємства), у сховищах яких зберігається близько 650 тис. куб. метрів рідких і твердих радіоактивних відходів. У цілому стан зберігання радіоактивних відходів у сховищах спеціалізованих підприємств відповідає встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки, проте частина сховищ перебуває в аварійному стані. На цей час спеціалізовані підприємства приймають радіоактивні відходи лише на тимчасове контейнерне зберігання.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення (без об'єкта "Укриття") утворилося близько 2800 тис. куб. метрів радіоактивних відходів різних типів. На об'єкті "Укриття" знаходиться майже 1700 тис. куб. метрів радіоактивних відходів з активністю 7,4 х 10¹⁷Бк. Близько 40 тис. куб. метрів цих відходів є довгоіснуючими.

У сховищах Чорнобильської АЕС зберігається 20 тис. куб. метрів рідких і близько 2500 куб. метрів твердих радіоактивних відходів.

Значна частина радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, зберігається в умовах, що не відповідають встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки. Для дезактивації, транспортування, переробки та захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення відповідно до Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки ( 3522-15 ) будується пусковий комплекс першої черги комплексу "Вектор".

Роботи із створення інфраструктури та спорудження сховищ для зберігання і захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів, а також роботи із зменшення обсягів радіоактивних відходів шляхом виділення радіоактивних елементів із загальної маси для наступного їх захоронення або контрольованого зберігання не проводяться.

Обсяг радіоактивних відходів в Україні зростатиме внаслідок:

повернення в Україну високоактивних радіоактивних відходів після переробки в Російській Федерації відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій;

експлуатації існуючих ядерних установок, продовження строку їх експлуатації і введення в дію нових;

поводження з відпрацьованим ядерним паливом, що тимчасово зберігається;

зняття з експлуатації ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;

зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС.

Обсяг радіоактивних відходів також зростатиме внаслідок проведення робіт на радіоактивно забруднених територіях та об'єктах, зокрема пов'язаних з перетворенням об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та реабілітацією земель, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також провадження військової та іншої діяльності.

Практика поводження з радіоактивними відходами не повною мірою забезпечує захист населення і навколишнього природного середовища від їх шкідливого впливу.

В Україні ще не створено цілісної системи поводження з радіоактивними відходами, яка б повністю задовольняла потреби у зберіганні та захороненні всіх типів і категорій таких відходів, що утворюватимуться у найближчому майбутньому.

Недосконалість системи поводження з радіоактивними відходами і відсутність дієвого механізму фінансування не дає змоги створити необхідну інфраструктуру та підтримувати безпеку об'єктів зазначеної системи згідно з установленими нормами.

Така ситуація перешкоджає сталому розвитку ядерної енергетики та збільшує вірогідність виникнення радіаційних аварій або несанкціонованого доступу до радіоактивних відходів та їх використання у терористичних актах.

Радикальним способом розв'язання проблем, пов'язаних з накопиченням радіоактивних відходів, є створення сучасного екологічно безпечного виробництва з їх переробки та переведення довгоіснуючих ізотопів у короткоіснуючі.

Аналіз причин виникнення проблеми
та обґрунтування необхідності її розв'язання
програмним методом

Основні причини виникнення проблеми поводження з радіоактивними відходами мають організаційно-технічний, науково-методологічний та фінансовий характер.

Причини організаційно-технічного характеру:

недосконалість системи поводження з радіоактивними відходами;

недостатність розвитку вітчизняної технічної бази.

Причини науково-методологічного характеру:

недостатнє використання передового досвіду інших країн;

відсутність розвитку науково-методологічних засад на різних стадіях поводження з радіоактивними відходами;

недосконалість інформаційного забезпечення.

Причиною фінансового характеру є недостатнє фінансове забезпечення діяльності, пов'язаної з поводженням з радіоактивними відходами, у тому числі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 р. N 480 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. N 2015) була затверджена Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами. Щорічно на виконання зазначеної Програми у державному бюджеті передбачалися кошти міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади як відповідальним за виконання заходів Програми. Це призвело до фінансування Комплексної програми за залишковим принципом, тому деякі заходи були не виконані, необхідні елементи інфраструктури поводження з радіоактивними відходами не створені, як і не створена цілісна система поводження з радіоактивними відходами. Для виконання зазначених завдань виникла потреба у розробленні Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами (далі - Програма).

Мета Програми

Метою Програми є реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами, спрямованої на захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання.

Визначення оптимального варіанта розв'язання
проблеми на основі порівняльного аналізу
можливих варіантів

Для розв'язання проблеми необхідно створити єдину систему поводження з радіоактивними відходами. Можливі три варіанти її створення, що принципово відрізняються за ступенем основних етапів переробки відходів та їх захоронення.

Перший варіант - децентралізоване кондиціонування радіоактивних відходів, їх зберігання і захоронення, створення сховищ на спеціалізованих підприємствах для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів, відкладення прийняття остаточного рішення щодо зберігання і захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів. Попередня обробка та кондиціонування радіоактивних відходів будуть здійснюватися у місцях утворення радіоактивних відходів. Після кондиціонування короткоіснуючі радіоактивні відходи повинні передаватися до спеціалізованих підприємств, які здійснюватимуть їх захоронення. Для цього на території підприємств, на яких утворюються радіоактивні відходи, має бути створено інфраструктуру для кондиціонування всіх типів таких відходів. Необхідно побудувати сховища короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів на спеціалізованих підприємствах і сховища для проміжного зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів, що утворюються в результаті переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, а також створити окреме проміжне сховище для тимчасового зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Перший варіант може розв'язати проблему поводження з радіоактивними відходами на деякий час. Однак у довгостроковій перспективі його реалізація призведе до істотного збільшення строку зняття атомних електростанцій з експлуатації і демонтажу їх технологічного обладнання, відсутності передумови для вилучення паливовмісних матеріалів з об'єкта "Укриття" і довгоіснуючих радіоактивних відходів, що зберігаються у сховищах зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, існування на невизначений строк екологічно небезпечних сховищ спеціалізованих підприємств, нерозв'язання проблеми поводження з осклованими високоактивними радіоактивними відходами, що утворюються під час переробки в Російській Федерації відпрацьованого ядерного палива атомних електростанцій України.

Тому цей варіант не відповідає принципам державної політики щодо обмеження часу зберігання радіоактивних відходів у їх виробників.

Другий варіант - централізоване кондиціонування, зберігання і захоронення радіоактивних відходів, створення централізованого виробничого комплексу з кондиціонування радіоактивних відходів, центральних сховищ для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів, сховищ для проміжного зберігання і захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів. Такий варіант принципово відрізняється від першого тим, що основна обробка і кондиціонування радіоактивних відходів, проміжне їх зберігання і захоронення здійснюються централізовано. Цей варіант передбачає невідкладний початок робіт не лише із створення централізованого поверхневого сховища для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів і проміжного сховища для зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів, а також відповідно до законодавства геологічного сховища для їх остаточного захоронення. Для цього необхідно розпочати проектування і будівництво централізованого виробничого комплексу з переробки всіх видів радіоактивних відходів, створення достатніх потужностей для виготовлення транспортних контейнерів для їх перевезення від місць утворення до центрального підприємства з переробки і сховищ, а також модернізацію існуючих і будівництво нових транспортних комунікацій між усіма об'єктами поводження з радіоактивними відходами.

Третій (комплексний) варіант - попередня обробка і кондиціонування радіоактивних відходів на майданчиках підприємств, на яких вони утворюються, або на установках спеціалізованих підприємств у відповідних регіонах, зокрема механічне та фізико-хімічне розділення радіоактивних субстанцій цих відходів у центральних сховищах. Відповідно до законодавства захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних радіоактивних відходів здійснюється у приповерхневому сховищі, захоронення довгоіснуючих високоактивних радіоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива (у разі потреби і залежно від прийнятої стратегії) - у геологічному сховищі відповідно до законодавства.

Цей варіант найповніше враховує можливості існуючої інфраструктури поводження з радіоактивними відходами. Практично на всіх атомних електростанціях експлуатуються установки для кондиціонування рідких і твердих радіоактивних відходів, що забезпечують різний ступінь їх переробки, а також продовжується процес удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами, включаючи створення комплексних ліній їх переробки.

Для захоронення короткоіснуючих низько- та середньоактивних твердих радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, та радіоактивних відходів, що утворюватимуться під час зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, у складі першої черги комплексу "Вектор" будуються приповерхневі сховища з використанням передових наукових і технологічних досягнень, у тому числі ракетно-космічної галузі.

Третій варіант передбачає створення на атомних електростанціях установок для кондиціонування радіоактивних відходів, накопичених за період експлуатації, у тому числі сольового плаву, впровадження уніфікованих систем, що забезпечують пакування радіоактивних відходів у формі та стані, прийнятних для захоронення у центральних сховищах, з використанням передових наукових і технологічних досягнень, зокрема у ракетно-космічній галузі, створення централізованих установок для переробки радіоактивно забрудненого металу, а також сховищ для довгострокового зберігання унікальних радіоактивно забруднених виробів, що не підлягають подальшому використанню, та високоактивних радіоактивних відходів.

У рамках цього варіанта доцільно проводити роботи із зменшення накопичених обсягів радіоактивних відходів, їх утворення і строку зберігання на майданчиках підприємств, на яких вони утворюються.

Переробка радіоактивних відходів, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах (у тому числі дефектоскопів, радіоізотопних приладів та інших джерел іонізуючого випромінювання, радіоізотопних термоелектричних генераторів тощо), а також внаслідок провадження військової діяльності, передбачається на установках, що будуть створені на спеціалізованих підприємствах після проведення їх реконструкції. Захоронення таких відходів передбачається у центральних сховищах.

Захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів здійснюватиметься в геологічному сховищі відповідно до законодавства.

Таким чином, за критерієм обсягу витрат перший і другий варіанти поступаються третьому варіанту.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Відповідно до основних принципів поводження з радіоактивними відходами, задекларованих МАГАТЕ, проблема поводження з радіоактивними відходами може бути розв'язана шляхом:

розроблення та впровадження системи управління якістю на всіх стадіях поводження з радіоактивними відходами;

удосконалення системи контролю за утворенням радіоактивних відходів;

технічного переоснащення та перепрофілювання спецкомбінатів державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон", включаючи розширення контейнерного парку;

удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами на атомних електростанціях;

розроблення та проектування комплексу газофторидної переробки високоактивних радіоактивних відходів;

технічного удосконалення системи обробки та кондиціювання радіоактивних відходів на спеціалізованих підприємствах до стану, який відповідає вимогам та критеріям приймання їх на зберігання та захоронення на комплексі "Вектор";

введення в експлуатацію першої черги комплексу "Вектор" (крім будівництва пускового комплексу);

проектування та спорудження другої черги комплексу "Вектор" для переробки, кондиціонування і захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів, а також для проміжного зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів;

виконання комплексу пошукових, оцінних, науково-методичних, дослідницьких і проектувальних робіт з метою вибору майданчиків, потенційно придатних для розміщення геологічного сховища для захоронення довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів;

створення інфраструктури для безпечного зберігання довгоіснуючих високоактивних радіоактивних відходів та підготовки їх до захоронення у глибоких геологічних формаціях;

проектування та спорудження приповерхневих сховищ (в тому числі модульного типу) з використанням наукових та технологічних досягнень у ракетно-космічній галузі;

розширення міжнародного співробітництва у сфері поводження з радіоактивними відходами та розроблення і впровадження технології переведення довгоіснуючих ізотопів у короткоіснуючі;

удосконалення механізму залучення та ефективного використання міжнародної технічної допомоги.

Строки виконання Програми

Виконання Програми здійснюватиметься протягом 2008-2017 років.

Основні заходи, які планується реалізувати в цей період: введення в експлуатацію об'єктів поводження з радіоактивними відходами (включаючи першочергові об'єкти Чорнобильської АЕС) та підвищення безпеки діючих спеціалізованих підприємств, розроблення та проектування комплексу газофторидної переробки радіоактивних відходів, проектування та будівництво приповерхневих сховищ (в тому числі модульного типу), розвиток інфраструктури поводження з радіоактивними відходами на діючих атомних електростанціях і реконструкція спеціалізованих підприємств, проведення досліджень з метою створення промислових технологій переведення довгоіснуючих ізотопів у короткоіснуючі.

За результатами виконання Програми планується продовження здійснення заходів (у першу чергу продовження експлуатації створених об'єктів поводження з радіоактивними відходами) та створення геологічного сховища. Це дасть змогу забезпечити реалізацію Енергетичної стратегії на період до 2030 року та створити сприятливі умови для безпечного функціонування ядерної енергетики та її сталого розвитку.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 5247,5 млн. гривень, яке здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та фонду поводження з радіоактивними відходами, а також міжнародної технічної допомоги, добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Щорічний обсяг видатків на передбачені Програмою заходи коригується Кабінетом Міністрів України згідно із законом про державний бюджет на відповідний рік і пріоритетами Програми.

Загальні трудовитрати на виконання Програми (за винятком подальших експлуатаційних витрат на зберігання радіоактивних відходів та їх захоронення) попередньо оцінюються у 39000 людино-років.

Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності

Виконання Програми забезпечить:

запобігання шкідливому впливу радіоактивних відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я населення;

створення умов для прискорення ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та мінімізації ризику значних економічних збитків внаслідок радіаційних аварій;

удосконалення системи поводження з радіоактивними відходами, зокрема, запобігання виникненню радіаційних аварій;

зменшення витрат підприємств, у результаті діяльності яких утворюються радіоактивні відходи, на зберігання радіоактивних відходів на власній території;

істотне зменшення витрат на здійснення заходів щодо поводження з радіоактивними відходами, які утворюватимуться в майбутньому;

безпечне поводження з радіоактивними відходами, які утворюються внаслідок діяльності підприємств ядерної енергетики та промисловості;

зменшення соціально-психологічної напруженості серед верств населення, занепокоєних нерозв'язанням проблеми поводження з радіоактивними відходами та можливими радіаційними аваріями;

зменшення обсягів радіоактивних відходів за рахунок використання новітніх технологій їх переробки (в тому числі газофторидної, трансмутаційної).