МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Затверджено
Наказ охорони здоров'я
України
10.05.2007 N 234

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
21 червня 2007 р. за N 696/13963

Інструкція
з організації роботи бактеріологічних
лабораторій в системі інфекційного контролю
в акушерських стаціонарах

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція є обов'язковою для всіх закладів охорони здоров'я незалежно від їх форми власності та підпорядкування.

1.2. Лабораторія, що проводить мікробіологічні дослідження, повинна відповідати вимогам Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН 9.9.5-080-02", затверджених наказом Держбуду України від 04.01.2001 N 2, мати дозвіл, який видано органом, закладом або установою державної санітарно-епідеміологічної служби України, на виконання робіт, оформлений згідно з вимогами ДСП 9.9.5-064-2000, та бути акредитованою в системі МОЗ у встановленому порядку.

1.3. Лабораторія забезпечується необхідним обладнанням, засобами вимірювальної техніки, лабораторним склом, діагностичними препаратами, виробами медичного призначення, тест-штамами, деззасобами, засобами зв'язку, комп'ютерною технікою з відповідним програмним забезпеченням, доступом до локальної комп'ютерної мережі закладів охорони здоров'я (далі - ЗОЗ).

1.4. Діагностичні препарати, поживні середовища, вироби медичного призначення, що використовуються при проведенні досліджень, повинні бути зареєстровані, дозволені для використання в Україні, мати документи, що засвідчують їх якість і зберігатися згідно з вимогами нормативних документів.

1.5. Для уніфікації досліджень, порівнянності результатів в процесі роботи використовують транспортні системи, поживні середовища, системи для ідентифікації мікроорганізмів переважно промислового виготовлення.

1.6. Дезінфекційні засоби повинні бути зареєстровані в Україні, використовуватись відповідно до режимів, установлених регламентами, затвердженими головним державним санітарним лікарем України в установленому порядку.

1.7. Лабораторія розробляє і постійно підтримує систему забезпечення якості лабораторних досліджень, систематично бере участь у раундах зовнішнього контролю якості досліджень.

1.8. Обсяги та номенклатура мікробіологічних досліджень повинні відповідати мікроекологічним умовам конкретного стаціонару (стаціонарів).

1.8.1. Ключовою функцією лабораторії в системі інфекційного контролю є раннє виявлення проблем, пов'язаних з внутрішньолікарняними інфекціями в кожному конкретному акушерському стаціонарі (відділенні).

1.9. Ефективність інфекційного контролю щодо визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій (далі - ВЛІ) безпосередньо залежить від методів, що використовує лабораторія.

Для отримання даних про частоту виділення певних мікроорганізмів, етіологічну структуру певних нозологічних форм інфекційних захворювань, які можна порівняти, усі лабораторні процедури: посів, виділення, ідентифікація, типування та визначення чутливості до антибактеріальних препаратів (далі - АБП) мікроорганізмів проводяться за уніфікованими методами відповідно до чинних нормативно-методичних документів.

1.10. Спеціалісти лабораторії повинні враховувати важливість результатів навіть ранніх етапів дослідження для спеціалістів з інфекційного контролю та лікарів. Наприклад, результати фарбування за Грамом важливі для клінічних спеціалістів для раннього вибору антибіотику, а також спеціалістів з інфекційного контролю для своєчасного призначення ізоляційно-обмежувальних заходів у разі виявлення грам-негативних диплококів у лікворі.

Найбільш часто застосовуються такі методи фенотипування:

- морфологія колоній;

- морфологічні та тинкторіальні властивості за результатами мікроскопії препарата, забарвленого за Грамом або іншими методами;

- здатність росту на певних середовищах;

- біохімічне типування;

- серологічне типування;

- визначення спектру чутливості до антибактеріальних засобів;

- фаготипування.

У деяких випадках доцільне застосування молекулярно-генетичних методів типування, які дозволяють більш точно ідентифікувати епідеміологічні зв'язки. За відсутності необхідного обладнання для молекулярно-генетичних методів дослідження такі культури направляються у заклади державної санепідемслужби вищого рівня.

1.10.1. Важливою складовою роботи лабораторії в системі інфекційного контролю є визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків та моніторинг загальних тенденцій антибіотикорезистентності в стаціонарі, що дозволяє відстежувати формування госпітальних штамів.

1.11. Номенклатура та обсяги санітарно-бактеріологічних досліджень внутрішнього середовища стаціонару визначаються спільно з госпітальним епідеміологом і включають найбільш критичні об'єкти епідемічного ризику.

1.12. Результати лабораторних досліджень (попередні та заключні) видаються у встановлені терміни на офіційних бланках лабораторії, яка досліджувала матеріал. Терміни видачі результатів лабораторних досліджень обумовлені методиками їх проведення.

1.13. Отримані результати в процесі мікробіологічного дослідження чутливості мікроорганізмів до антибіотиків щоденно вносяться в базу даних відповідної комп'ютерної програми (наприклад WHONET). Інформація, що має значення для інфекційного контролю, своєчасно доводиться до відома зацікавлених осіб у встановленому порядку. Дистрибутив програми WHONET знаходиться на сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я за адресою: http://www.who.int/tmc/WHONET/WHONET.html.

Мікробіологічна база даних використовується для визначення фонової частоти госпітальних інфекцій, а також оцінки ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів, що проводяться в акушерському стаціонарі.

1.14. Усі штами мікроорганізмів, що виділені при групових захворюваннях, спалахах, летальних випадках, резистентні до дії АБП, а також такі, що вперше виділені на даній території або рідко зустрічаються, протягом 1 місяця з моменту виділення направляються для підтвердження до санітарно-епідеміологічної станції (далі - СЕС) вищого рівня управління, які відразу після отримання результатів, направляють їх до Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України (далі - Центральна СЕС МОЗ)для підтвердження та подальшого вивчення.

При неможливості остаточної ідентифікації культур на місцях їх також негайно направляють до СЕС вищого рівня управління, а ті в свою чергу, у визначеному порядку в Центральну СЕС МОЗ для ідентифікації.

1.15. Персонал лабораторії бере участь у розробці переліку показів до проведення мікробіологічних та санітарно-мікробіологічних досліджень з чітким визначенням конкретних потреб у цих дослідженнях кожного стаціонару (відділення) з урахуванням клінічних та епідеміологічних завдань. На підставі цих потреб складаються орієнтовний річний та місячні плани досліджень. Кількісні показники обсягів мікробіологічних досліджень є основою для визначення потреби лабораторії у витратних матеріалах.

1.16. Лабораторія розробляє і доводить до відома всіх користувачів інструкції (алгоритми), які включають інформацію про режим (розпорядок) роботи лабораторії, порядок роботи у вихідні та святкові дні, порядок дій медичного персоналу в разі потреби проведення термінових (невідкладних) лабораторних досліджень, терміни виконання досліджень і порядок надання попередніх (якщо це передбачено методикою дослідження) та заключних результатів досліджень, правила забору, зберігання та транспортування зразків біологічного матеріалу та проб з об'єктів довкілля стаціонару.

1.17. Фахівці лабораторії систематично проводять навчання медичного персоналу стаціонару правилам забору, зберігання та транспортування матеріалу в лабораторію і здійснюють постійний контроль за їх виконанням, правильності інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень.

2. Загальні правила забору та транспортування
матеріалу для проведення мікробіологічного
дослідження

2.1. Забір і роботу з клінічним матеріалом виконують у відповідному спецодязі (халат і рукавички). При небезпеці виникнення аерозолів застосовуються додаткові захисні засоби (захисні окуляри і маски).

2.2. Забір матеріалу здійснюють до початку антибактеріальної терапії (далі - АБТ) або через певний проміжок часу після введення препарату, необхідний для його виведення з організму (практично через 8-10 годин після введення більшість антибіотиків вже виводиться з організму), тобто матеріал для дослідження може забиратись перед повторним введенням антибіотика.

Кількість матеріалу повинна бути достатньою для проведення дослідження.

2.3. Забір матеріалу здійснюють безпосередньо з осередку інфекції або досліджують відповідні клінічні зразки, що характеризують процес в органах та тканинах (наприклад, бронхіальний секрет при пневмоніях, сеча при інфекціях сечовивідних шляхів тощо).

2.4. Забір матеріалу здійснюють під час найбільшого вмісту в ньому збудників захворювання.

2.5. Щоб уникнути забруднення проби сторонньою мікрофлорою ретельно дотримуються правил асептики та алгоритмів забору біологічного матеріалу.

2.6. Матеріал для виділення аеробів і факультативних анаеробів відбирають із застосуванням спеціальних транспортних систем або стерильними ватними тампонами, шприцом у стерильний посуд.

Матеріал для виділення облігатних анаеробів одержують з патологічного осередку шляхом пункції шприцом, з якого заздалегідь видаляють повітря.

Контейнери з пробами (пробірки, флакони тощо) маркують відповідно до супровідної документації.

2.7. При направленні матеріалу на дослідження необхідно виключити ймовірність мікробної контамінації зовнішньої поверхні транспортного контейнера і супроводжувальний зразок документів. Контейнери для транспортування матеріалу повинні забезпечувати герметичність, стерильність, цілісність зразків, а також унеможливлювати утворення аерозолю під час відкривання його.

2.8. Терміни доставки клінічного матеріалу в лабораторію повинні бути скорочені до мінімуму. Відібраний матеріал повинен бути доставлений до лабораторії не пізніше 2 годин після забору, упакований і оформлений згідно з вимогами Державних санітарних правил "Правил влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю. ДСП 9.9.5.-080-2002", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 28.01.2002 N 1. Направлення оформлені відповідно до форм медичної облікової документації N 204/о "Направлення на мікробіологічне (бактеріологічне, вірусологічне, паразитолоічне) дослідження" та N 205/о "Направлення на санітарно-мікробіологічне дослідження і результати санітарно-мікробіологічного дослідження", затверджених наказом МОЗ від 04.01.2001 N 1.

За неможливості швидкого транспортування зразків зберігати їх слід при температурі (6 +- 2) град.С не більше 2-3 годин.

При використанні транспортних систем промислового виготовлення терміни та умови зберігання матеріалу використовуються відповідно до інструкції виробника (як правило до 24 годин).

Винятки:

- кров, засіяну у відповідні поживні середовища, зберігають при температурі 25 град.С або 35-37 град.С;

- клінічний матеріал, підозрілий на вміст чутливих до коливань температури мікроорганізмів, зберігають при оптимальній для збудника температурі (наприклад, для Neisseria spp. - 37 +- 1 град.С).

Правила забору матеріалу з різних біотопів наведені в табл.1.

Таблиця 1

                             ПРАВИЛА
                   забору і доставки матеріалу
                для мікробіологічного дослідження

------------------------------------------------------------------
| N  | Матеріал | Показання до |Забір матеріалу для дослідження  |
|з/п |          |  проведення  |                                 |
|    |          | дослідження  |                                 |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
| 1  |    2     |      3       |                4                |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|1   |Кров      |Клінічна      |Забір проводять до початку АБТ   |
|    |          |картина       |або через 8-10 годин після       |
|    |          |сепсису;      |введення лікарського препарату,  |
|    |          |гарячкові     |необхідних для його виведення з  |
|    |          |стани неясної |організму.                       |
|    |          |етіології;    |Забір проводять на початку ознобу|
|    |          |підозра на    |при підйомі температури за       |
|    |          |інфекційні    |допомогою безпечних вакуумних    |
|    |          |захворювання  |пристроїв, які дають змогу забору|
|    |          |              |крові безпосередньо в закупорені |
|    |          |              |пробірки/пляшки для              |
|    |          |              |транспортування та/або           |
|    |          |              |культивування.                   |
|    |          |              |Голку після використання         |
|    |          |              |необхідно негайно нейтралізувати.|
|    |          |              |За відсутності вакуумних         |
|    |          |              |пристроїв забір проводять        |
|    |          |              |стерильним одноразовим шприцом   |
|    |          |              |або системою для забору крові    |
|    |          |              |одноразового використання з      |
|    |          |              |дотриманням усіх правил асептики |
|    |          |              |і засівають тут же на поживні    |
|    |          |              |середовища (подвійне і           |
|    |          |              |тіогліколеве) у співвідношенні   |
|    |          |              |1:10 (кров у дорослих у кількості|
|    |          |              |10-15 куб.см, у дітей -          |
|    |          |              |2-3 куб.см). Забір і посів       |
|    |          |              |здійснюють 2 особи: одна обробляє|
|    |          |              |шкіру хворого на місці           |
|    |          |              |венепункції (70% спирт, потім    |
|    |          |              |1-2% настоянка йоду протягом     |
|    |          |              |30 секунд, спіралеподібними      |
|    |          |              |рухами в напрямку від центру     |
|    |          |              |венепункції до периферії),       |
|    |          |              |здійснює пункцію вени та забір   |
|    |          |              |крові, друга - над полум'ям      |
|    |          |              |спиртівки відкриває пробки       |
|    |          |              |флаконів, підставляє флакони з   |
|    |          |              |середовищем під струмінь крові з |
|    |          |              |шприца або системи, фламбує шийки|
|    |          |              |і пробки флаконів, закриває їх.  |
|    |          |              |Шкіру над пунктованою веною      |
|    |          |              |обробляють 70% спиртом для       |
|    |          |              |видалення залишку йоду. Посіви   |
|    |          |              |транспортують в термоконтейнерах |
|    |          |              |окремо від іншого клінічного     |
|    |          |              |матеріалу в бактеріологічну      |
|    |          |              |лабораторію, де проводять        |
|    |          |              |подальше дослідження             |
|    |          |              |За неможливості негайного        |
|    |          |              |транспортування в бактеріологічну|
|    |          |              |лабораторію (в нічний час) посіви|
|    |          |              |крові залишають при температурі  |
|    |          |              |35-37 град.С, або при кімнатній  |
|    |          |              |температурі до ранку. Вранці     |
|    |          |              |доставляють в лабораторію.       |
|    |          |              |Не слід брати кров з судинних    |
|    |          |              |катетерів, крім випадків, коли є |
|    |          |              |підозра на катетерасоційовану    |
|    |          |              |інфекцію (далі - КАІ).           |
|    |          |              |При підозрі на КАІ досліджують   |
|    |          |              |судинний катетер.                |
|    |          |              |В асептичних умовах відрізають   |
|    |          |              |його дистальний                  |
|    |          |              |(внутрішньосудинний) кінець біля |
|    |          |              |5 см, поміщують у стерильну      |
|    |          |              |пробірку і негайно доставляють в |
|    |          |              |лабораторію. Висихання зразка не |
|    |          |              |допускається!                    |

|----+----------+--------------+---------------------------------|
|2   |Ліквор    |Підозра на    |Забір матеріалу здійснює лікар до|
|    |          |менінгіт,     |початку антибактеріальної        |
|    |          |коматозні     |терапії. Місце пункції обробляють|
|    |          |стани,        |антисептиком (зазвичай таким, що |
|    |          |неврологічні  |містить йод) та 70% спиртом. Із  |
|    |          |симптоми      |спинномозкового каналу, лікар за |
|    |          |неясного      |допомогою люмбальної пункції,    |
|    |          |генезу        |дотримуючись правил асептики,    |
|    |          |              |забирає ліквор у 3 стерильні     |
|    |          |              |пробірки, що герметично          |
|    |          |              |закриваються (по 1 куб.см        |
|    |          |              |мінімум, за можливості - по      |
|    |          |              |3-4 куб.см): пробірка N 1 - для  |
|    |          |              |біохімічних досліджень           |
|    |          |              |(визначення білка та глюкози);   |
|    |          |              |пробірка N 2 - для               |
|    |          |              |бактеріологічних досліджень,     |
|    |          |              |пробірка N 3 - для цитологічних  |
|    |          |              |досліджень (підрахунок клітин).  |
|    |          |              |Доставка в максимально короткі   |
|    |          |              |терміни при температурі 37 град.С|
|    |          |              |(в термоконтейнері).             |
|    |          |              |За умови неможливості негайно    |
|    |          |              |доставити ліквор в лабораторію,  |
|    |          |              |як виключення, його засівають на |
|    |          |              |чашки з шоколадним і кров'яним   |
|    |          |              |агарами та декілька крапель      |
|    |          |              |вносять в середовище для контролю|
|    |          |              |стерильності (тіогліколеве).     |
|    |          |              |Поміщають посіви в термостат з   |
|    |          |              |температурою 37 +- 1 град.С і    |
|    |          |              |намагаються якнайшвидше          |
|    |          |              |відправити до лабораторії, але не|
|    |          |              |пізніше 2 годин після забору     |
|    |          |              |матеріалу. При підозрі на        |
|    |          |              |туберкульозну або грибкову       |
|    |          |              |етіологію менінгіту відбирають не|
|    |          |              |менше 10 куб.см ліквору. У всіх  |
|    |          |              |випадках підозри на менінгіт для |
|    |          |              |мікробіологічного дослідження    |
|    |          |              |також забирають матеріал з       |
|    |          |              |передбачуваного джерела інфекції |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|3   |Виділення |Запальні      |Досліджують ранішню порцію       |
|    |дихальних |захворювання  |мокроти. Перед збором мокроти    |
|    |шляхів,   |дихальних     |хворий повинен почистити зуби,   |
|    |вміст     |шляхів:       |прополоскати рот кип'яченою водою|
|    |трахеї,   |пневмонії,    |або слабким розчином антисептика.|
|    |внутрішня |бронхіти,     |Мокроту збирають в стерильний    |
|    |поверхня  |плеврити,     |посуд з широким отвором (найбільш|
|    |інтуба-   |бронхоекта-   |інформативне дослідження мокроти,|
|    |ційної    |тична         |отриманої при бронхоскопії).     |
|    |трубки    |хвороба,      |Зберігають мокроту до дослідження|
|    |          |абсцес        |в холодильнику при температурі   |
|    |          |легенів       |4 град.С не більше 2-3 годин. При|
|    |          |та ін.        |більш тривалому зберіганні гинуть|
|    |          |              |малостійкі види мікроорганізмів  |
|    |          |              |(стрептококи), розвиваються      |
|    |          |              |процеси бродіння і загнивання,   |
|    |          |              |спотворюючи результати           |
|    |          |              |дослідження. Мазки з внутрішньої |
|    |          |              |поверхні інкубаційної трубки     |
|    |          |              |беруть тампонами з використанням |
|    |          |              |відповідних транспортних систем  |

|----+----------+--------------+---------------------------------|
|4 |Виділення |Захворювання |Виділення з носа беруть |
| |верхніх |носа і |стерильним ватним тампоном, який |
| |дихальних |ротоглотки, |вводять в глибину порожнини носа.|
| |шляхів |визначення |Матеріал з носоглотки беруть |
| | |бактеріо- |стерильним задньоглотковим |
| | |носійства |тампоном, із зіву - зволоженим |
| | | |ватним тампоном. Тампони |
| | | |поміщають в стерильні пробірки. |
| | | |Допускається зберігання тампонів |
| | | |з матеріалом в холодильнику не |
| | | |більше 2-3 годин |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|5 |Виділення |Ознаки |Матеріал забирають стерильним |
| |ран і |гнійно- |ватним тампоном з глибини рани до|
| |випотів, |септичної |обробки її антисептиками. За |
| |пупочна |інфекції |наявності дренажу виділення |
| |рана, | |беруть стерильним шприцом і |
| |пупочний | |переносять, з дотриманням правил |
| |катетер | |асептики, в стерильну пробірку |
| | | |або анаеробний флакон. Шматочки |
| | | |тканин, що видаляють при обробці |
| | | |рани, відправляють в лабораторію |
| | | |у стерильних чашках Петрі. У |
| | | |випадках підозри на ексудат, при |
| | | |дотриманні правил асептики, |
| | | |пунктують голкою порожнину, |
| | | |відсмоктують вміст за допомогою |
| | | |шприца і переносять, з |
| | | |дотриманням правил асептики, у |
| | | |флакон з середовищем для |
| | | |культивування анаеробів. Матеріал|
| | | |з пуповини забирають з |
| | | |дотриманням правил асептики двома|
| | | |стерильними тампонами |
| | | |обертальними рухами від центру до|
| | | |периферії. Один з них |
| | | |використовують для мікроскопії, |
| | | |інший - для посіву. Шкіру навколо|
| | | |пуповини попередньо обробляють |
| | | |спиртом або іншим антисептиком, |
| | | |гній видаляють стерильною |
| | | |серветкою |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|6 |Виділення |Запальні |Стерильним ватним (тонким) |
| |з очей |захворювання |тампоном, бактеріологічною петлею|
| | |кон'юнктиви |або стерильною очною паличкою (не|
| | |ока, слизової |раніше ніж через 5-6 годин після |
| | |оболонки |приймання медикаментів та |
| | |повік, |процедур) забирають гнійні |
| | |слізного |виділення з внутрішньої поверхні |
| | |мішка, |нижнього віка до внутрішнього |
| | |рогівки. |кута очної щілини. Необхідно |
| | |Підвищена |стежити, щоб вії при морганні не |
| | |сльозотеча у |торкалися тампона. За відсутності|
| | |новонароджених|видимого гною користуються |
| | | |тампонами, змоченими стерильним |
| | | |ізотонічним розчином. При заборі |
| | | |матеріалу з країв віка скориночки|
| | | |гною видаляють пінцетом. Матеріал|
| | | |беруть з язви у підстави вій. |
| | | |Секрет із слізного мішка беруть |
| | | |стерильним ватним тампоном після |
| | | |обережного масажу. Тампони |
| | | |поміщають в стерильні пробірки. |
| | | |Допускається зберігання тампонів |
| | | |з матеріалом в холодильнику не |
| | | |більше 2-3 год. Матеріал з |
| | | |рогівки беруть платиновою петлею |
| | | |після місцевого знеболювання. |
| | | |Мазки для первинної мікроскопії |
| | | |виконують паралельно із збором |
| | | |матеріалу для мікробіологічного |
| | | |дослідження |

|----+----------+--------------+---------------------------------|
|7   |Виділення |Запальні      |Виділення із середнього вуха     |
|    |з вуха    |захворювання  |беруть стерильним ватним         |
|    |          |середнього    |тампоном. Найбільш достовірні    |
|    |          |вуха і        |результати одержують при пункції |
|    |          |зовнішнього   |середнього вуха через барабанну  |
|    |          |слухового     |перетинку, яка не прорвалася. При|
|    |          |проходу       |зовнішньому отиті шкіру прилеглих|
|    |          |              |областей попередньо обробляють   |
|    |          |              |спиртом або іншим антисептиком,  |
|    |          |              |щоб при узятті матеріалу не було |
|    |          |              |контамінації тампона сапрофітною |
|    |          |              |мікрофлорою. Тампони поміщають у |
|    |          |              |стерильні пробірки. Допускається |
|    |          |              |зберігання тампонів з матеріалом |
|    |          |              |у холодильнику не більше         |
|    |          |              |2-3 годин                        |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|8   |Виділення |Підозра на    |Вульва, стінки піхви. Виділення  |
|    |з жіночих |інфекційну    |беруть стерильним ватним         |
|    |статевих  |природу       |тампоном. При запаленні          |
|    |органів   |патологічного |бартолінієвих залоз проводять їх |
|    |          |процесу.      |пункцію, при розкритті абсцесу   |
|    |          |Жінки, які не |залози вміст беруть стерильним   |
|    |          |обстежені.    |ватним тампоном.                 |
|    |          |Жінки з       |Піхва. Після введення дзеркала і |
|    |          |рецидивним    |підйомника матеріал для          |
|    |          |кольпітом     |дослідження беруть стерильним    |
|    |          |(забір у      |тампоном із заднього склепіння   |
|    |          |приймальному  |або з патологічно змінених       |
|    |          |відділенні)   |ділянок слизової. Матеріал для   |
|    |          |              |посіву повинен бути взятий до    |
|    |          |              |проведення мануального           |
|    |          |              |обстеження.                      |
|    |          |              |Шийка матки. Вагінальну частину  |
|    |          |              |шийки матки ретельно обробляють  |
|    |          |              |тампоном, змоченим стерильним    |
|    |          |              |фізіологічним розчином або       |
|    |          |              |дистильованою водою. Після цього |
|    |          |              |тонким ватним тампоном, уведеним |
|    |          |              |в цервікальний канал, не         |
|    |          |              |торкаючись стінок піхви, беруть  |
|    |          |              |матеріал. Для посіву може бути   |
|    |          |              |використаний зішкріб слизової,   |
|    |          |              |отриманий при діагностичному     |
|    |          |              |вишкрібанні стінок цервікального |
|    |          |              |каналу.                          |
|    |          |              |Матка. Матеріал береться за      |
|    |          |              |допомогою спеціальних            |
|    |          |              |інструментів типу                |
|    |          |              |шприца-аспіратора, що має на     |
|    |          |              |зонді зовнішнє покриття. Після   |
|    |          |              |проходження зондом цервікального |
|    |          |              |каналу в порожнині матки         |
|    |          |              |розкривають його зовнішню        |
|    |          |              |оболонку і аспірують вміст. Після|
|    |          |              |цього закривають зовнішню        |
|    |          |              |оболонку і виводять зонд із      |
|    |          |              |матки.                           |
|    |          |              |Придатки матки. При запальному   |
|    |          |              |процесі в придатках матки        |
|    |          |              |матеріал з осередку інфекції     |
|    |          |              |(гній, ексудат, шматочки органів)|
|    |          |              |береться або при оперативному    |
|    |          |              |втручанні, або при проведенні    |
|    |          |              |діагностичної пункції            |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|9   |Сеча      |Запальні      |Забір проводять до початку АБТ,  |
|    |          |захворювання  |вранці після ретельного туалету  |
|    |          |сечовивідних  |зовнішніх статевих органів       |
|    |          |шляхів.       |(ретельно вимити руки, помити    |
|    |          |Гострий       |статеві органи, з використанням  |
|    |          |пієлонефрит,  |стерильних марлевих серветок і   |
|    |          |бактеріурія,  |теплої мильної води в напрямку   |
|    |          |піурія        |спереду назад; промити статеві   |
|    |          |              |органи ще раз теплою водою і     |
|    |          |              |витерти стерильною серветкою.    |
|    |          |              |Протягом усієї процедури статеві |
|    |          |              |губи повинні бути розширеними,   |
|    |          |              |пальцями їх не торкатись). У     |
|    |          |              |стерильний посуд збирають середню|
|    |          |              |порцію вільно випущеної сечі в   |
|    |          |              |кількості 3-5 куб.см. Відбір сечі|
|    |          |              |за допомогою катетера бажано     |
|    |          |              |уникати внаслідок ризику         |
|    |          |              |інфікування сечових шляхів.      |
|    |          |              |Катетеризацію проводять у        |
|    |          |              |випадках - якщо хворий нездатний |
|    |          |              |до самостійного виділення сечі   |
|    |          |              |або для розмежування запального  |
|    |          |              |процесу в нирках і сечовому      |
|    |          |              |міхурі. З цією метою сечовий     |
|    |          |              |міхур опорожняють і вводять у    |
|    |          |              |нього 50 куб.см розчину, що      |
|    |          |              |містить 40 мг неоміцину і 20 мг  |
|    |          |              |поліміксину. Через 10 хвилин     |
|    |          |              |беруть проби сечі для            |
|    |          |              |дослідження. При локалізації     |
|    |          |              |процесу в сечовому міхурі сеча   |
|    |          |              |залишається стерильною.          |
|    |          |              |При інфікуванні нирок            |
|    |          |              |відмічається бактеріурія.        |
|    |          |              |Мікробіологічне дослідження сечі |
|    |          |              |проводять якнайшвидше після її   |
|    |          |              |отримання від хворого (від       |
|    |          |              |моменту забору проби сечі до     |
|    |          |              |початку дослідження в лабораторії|
|    |          |              |повинно проходити не більше      |
|    |          |              |30 хвилин), оскільки мікроби, що |
|    |          |              |знаходяться в сечі, швидко       |
|    |          |              |розмножуються при кімнатній      |
|    |          |              |температурі, що може дати        |
|    |          |              |помилкові результати при         |
|    |          |              |визначенні ступеня бактеріурії   |

|----+----------+--------------+---------------------------------|
|10  |Випорож-  |Діагностика   |Для досліджень відбирають        |
|    |нення     |кишкових      |переважно нативний матеріал. Для |
|    |          |інфекцій,     |цього використовують ретельно    |
|    |          |хронічних     |вимиті, без залишків деззасобів  |
|    |          |дисфункцій,   |судна або горшки. На дно їх можна|
|    |          |дисбактеріозу |покласти лист чистого паперу. У  |
|    |          |кишечнику.    |дітей матеріал забирають з       |
|    |          |Контроль при  |пелюшки або памперса. Матеріал   |
|    |          |виписуванні   |забирають стерильним шпателем і  |
|    |          |хворих        |поміщають в стерильний посуд. При|
|    |          |гострими      |необхідності вивчення мікрофлори |
|    |          |кишковими     |запально змінених ділянок        |
|    |          |інфекціями із |слизової оболонки товстого       |
|    |          |стаціонару.   |кишечнику забір вмісту проводять |
|    |          |Виявлення     |при ректороманоскопії.           |
|    |          |бактеріоносій-|У деяких випадках матеріал       |
|    |          |ства          |забирають за допомогою           |
|    |          |              |ректального тампона з            |
|    |          |              |використанням транспортного      |
|    |          |              |середовища типу Кері-Блер        |
|    |          |              |(універсальний консервант).      |
|    |          |              |При цьому пацієнт повинен лягти  |
|    |          |              |на бік з притягнутими до живота  |
|    |          |              |стегнами. Тампон уводиться в     |
|    |          |              |задній прохід на глибину 5-6 см. |
|    |          |              |У залежності від мети дослідження|
|    |          |              |як консерванти використовують    |
|    |          |              |гліцеринову суміш,               |
|    |          |              |фосфатно-буферну суміш, 0,1%     |
|    |          |              |пептонну воду, тіогліколеве      |
|    |          |              |середовище тощо                  |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|11  |Амніотична|Діагностика   |Амніотичну рідину отримують      |
|    |рідина    |хоріоамніоніта|шляхом аспірації, за допомогою   |
|    |          |і внутрішньо- |внутрішньоматкового катетера.    |
|    |          |амніотичної   |Перші 5-7 куб.см відкидають для  |
|    |          |інфекції      |зниження ризику контамінації     |
|    |          |              |проби мікрофлорою нижніх статевих|
|    |          |              |шляхів. Подальшу порцію          |
|    |          |              |амніотичної рідини збирають в    |
|    |          |              |кількості 5-7 куб.см в стерильну |
|    |          |              |пробірку і негайно доставляють у |
|    |          |              |лабораторію. Амніоцентез не      |
|    |          |              |використовують унаслідок ризику  |
|    |          |              |для матері та плода              |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|12  |Грудне    |Діагностика   |Ретельно миють руки і груди.     |
|    |молоко    |маститу       |Соски і навколососкову область   |
|    |          |              |ретельно обробляють окремими     |
|    |          |              |тампонами, зволоженими 70%       |
|    |          |              |спиртом (кожну залозу обробляють |
|    |          |              |окремим тампоном). Перші         |
|    |          |              |5-7 куб.см молока виливають.     |
|    |          |              |Подальшу порцію молока           |
|    |          |              |збирають в кількості 5-7 куб.см  |
|    |          |              |в стерильну пробірку (склянку)   |
|    |          |              |і негайно доставляють            |
|    |          |              |в лабораторію.                   |
|    |          |              |Молоко, зціджене напередодні,    |
|    |          |              |дослідженню не підлягає          |
|----+----------+--------------+---------------------------------|
|13  |Матеріал, |Ознаки        |Узятий матеріал поміщають в      |
|    |отриманий |гнійно-       |стерильний посуд і негайно       |
|    |на        |септичної     |направляють до лабораторії,      |
|    |операції  |інфекції      |забезпечивши температурні умови  |
|    |або секції|              |6 +- 2 град.С                    |
------------------------------------------------------------------

Директор Департаменту організації та розвитку
медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко

Директор Департаменту державного санітарно-
епідеміологічного нагляду А.М.Пономаренко