КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 27 червня 2007 р. N 879
Київ

Про заходи щодо збереження автомобільних
доріг загального користування

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 516 від 21.05.2009
N 815 від 08.09.2010
N 380 від 29.05.2013
N 385 від 20.05.2013
N 704 від 26.06.2013
N 490 від 17.09.2014
N 100 від 04.02.2016)

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

Порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування.

2. Визначити Міністерство інфраструктури компетентним органом із введення міжнародного сертифіката зважування вантажних транспортних засобів.

(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

3. Установити, що:

дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України;

роз'яснення з питань застосування порядків, затверджених цією постановою, надають Державне агентство автомобільних доріг та Державна служба з безпеки на транспорті.

(Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 385 від 20.05.2013, N 100 від 04.02.2016)

4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

5. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

(Пункт 6 виключено на підставі Постанови КМ N 385 від 20.05.2013)

(Пункт 7 виключено на підставі Постанови КМ N 385 від 20.05.2013)

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

Порядок
здійснення габаритно-вагового контролю
та справляння плати за проїзд автомобільними
дорогами загального користування транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів,
вагові та/або габаритні параметри яких
перевищують нормативні

(У тексті Порядку слово "Укртрансінспекція" у всіх відмінках замінено
словом "Укртрансбезпека" у відповідному відмінку згідно
з Постановою КМ N 100 від 04.02.2016)

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) автоматичний зважувальний пункт - технічні засоби автоматичного визначення вагових та інших параметрів транспортного засобу з одночасною його фотофіксацією та ідентифікацією за державним реєстраційним номером;

(Пункт 2 доповнено новим підпунктом 1 згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

2) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

3) великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

4) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

5) дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов;

5-1) документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;

(Пункт 2 доповнено підпунктом 5-1 згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

6) вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики;

7) місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю;

8) стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів;

9) пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

10) попередній габаритно-ваговий контроль - визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах;

(Підпункт пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 815 від 08.09.2010)

11) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті;

(Підпункт пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 815 від 08.09.2010)

12) повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики;

(Підпункт пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 815 від 08.09.2010)

13) погодження маршруту великовагових та великогабаритних транспортних засобів - документ, що видається дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями, який підтверджує можливість безпечного проїзду маршрутом. Погодження маршруту великовагових та великогабаритних транспортних засобів є підставою для видачі дозволу на рух.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852).

3. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

(Пункт 3 в редакції Постанови КМ N 385 від 20.05.2013)

4. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

(Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 385 від 20.05.2013)

5. Укравтодор здійснює фінансування робіт з утримання, обслуговування та забезпечення функціонування пунктів габаритно-вагового контролю на підставі кошторису, який щороку складається та затверджується Укравтодором, за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, передбачених для будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування.

6. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

(Пункт 6 в редакції Постанови КМ N 385 від 20.05.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

Вимоги до контрольно-вимірювального обладнання
та пунктів габаритно-вагового контролю

7. Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

(Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 385 від 20.05.2013)

8. У темну пору доби місце здійснення габаритно-вагового контролю повинне бути освітленим.

9. У стаціонарних пунктах, розташованих на автомобільних дорогах загального користування, встановлюється цілодобовий режим роботи. Режим роботи стаціонарних пунктів, розташованих у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків, відповідає режиму роботи таких об'єктів.

10. Місце заїзду до зони стаціонарного пункту та місце виїзду з неї облаштовуються перехідно-швидкісними смугами, параметри яких відповідають визначеним для даної категорії дороги, а також стоянками для транспортних засобів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

11. Режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

(Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 815 від 08.09.2010, N 385 від 20.05.2013)

12. Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

13. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

14. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

(Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

Вимоги до габаритно-вагового контролю

15. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

(Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

16. Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

(Пункт 16 в редакції Постанови КМ N 815 від 08.09.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

17. У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

(Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 815 від 08.09.2010, N 704 від 26.06.2013)

18. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

(Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 815 від 08.09.2010)

19. Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

(Пункт 19 в редакції Постанови КМ N 385 від 20.05.2013)

20. За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

(Абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

(Пункт 20 в редакції Постанови КМ N 385 від 20.05.2013)

21. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

(Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 516 від 21.05.2009)

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

(Абзац третій пункту 21 в редакції Постанови КМ N 516 від 21.05.2009)

У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

22. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

(Абзац перший пункту 22 в редакції Постанов КМ N 516 від 21.05.2009, N 815 від 08.09.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

(Абзац другий пункту 22 виключено на підставі Постанови КМ N 815 від 08.09.2010)

(Абзац третій пункту 22 виключено на підставі Постанови КМ N 815 від 08.09.2010)

(Абзац четвертий пункту 22 виключено на підставі Постанови КМ N 815 від 08.09.2010)

23. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

24. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

25. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

(Пункт 25 в редакції Постанов КМ N 516 від 21.05.2009, N 385 від 20.05.2013)

Плата за проїзд автомобільними дорогами
загального користування великовагових та/або
великогабаритних транспортних засобів

26. Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

27. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

(Абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 516 від 21.05.2009)

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

(Абзац другий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

28. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

(Пункт 28 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 516 від 21.05.2009)

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

29. Плата за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що використовуються для перевезення вантажів з метою запобігання чи ліквідації надзвичайних ситуацій або наслідків стихійного лиха за узгодженими маршрутами, не стягується.

30. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

31. При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

31-1. Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

(Порядок доповнено пунктом 31-1 згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

Погодження маршруту та видача дозволу на рух

32. Перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видається відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху, після надання погодження маршруту.

(Абзац перший пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

У заяві про видачу погодження маршруту повинні міститися відомості про характер і категорію вантажу, загальну масу навантаження на вісь (осі), габарити, технічну характеристику великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, строк перевезення і маршрут. У разі коли під час здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортний засіб є великоваговим та/або великогабаритним, до заяви додаються довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та документи, на підставі яких встановлюється маршрут проїзду такого транспортного засобу з часу завантаження до часу здійснення габаритно-вагового контролю.

33. З метою забезпечення безпеки руху і збереження автомобільної дороги під час розроблення маршруту великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу беруться до уваги стан дорожнього покриття, сезонні природно-кліматичні фактори, несуча спроможність і габарити штучних споруд.

34. У разі затримки або відміни руху великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу з будь-яких причин (погодно-кліматичні умови, несправність транспортного засобу тощо) перевізник не менш як за добу до дати початку перевезення, визначеної у погодженні маршруту такого засобу, звертається до відповідних підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та уповноважених Укравтодором підприємств, якими було надано погодження маршруту та дозвіл, щодо перенесення строку. За відсутності такого звернення або у разі пропущення встановленого для звернення строку вважається, що великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб здійснив проїзд, погодження використане, а плата за проїзд сплачена і не підлягає поверненню.

(Пункт 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

35. Рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів може бути тимчасово обмежено або заборонено у разі настання погодно-кліматичних умов, за яких експлуатація таких транспортних засобів може призвести до значного пошкодження автомобільних доріг або негативно позначитися на безпеці руху. Можуть також встановлюватися сезонні обмеження на рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів за певними маршрутами чи на окремих ділянках автомобільних доріг за такими маршрутами, про що Укравтодор повинен своєчасно інформувати перевізників через засоби масової інформації або шляхом розміщення відповідної інформації на визначеній веб-сторінці в Інтернет.

Обмеження або заборона руху в денну пору доби за температури повітря вище +28 С° поширюється на транспортні засоби фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь 7 тонн.

(Пункт 35 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 704 від 26.06.2013)

36. Послуги з розроблення оптимального маршруту великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, проекту перевезення, проведення обстеження маршруту, дослідження стану дорожнього покриття, інженерних споруд на маршруті, а також проведення у разі потреби робіт з укріплення, підсилення автомобільних доріг та інженерних споруд за маршрутом оплачуються перевізником або уповноваженою ним особою відповідно до договорів, укладених з виконавцями таких робіт. Вартість зазначених послуг може бути включена до вартості перевезень.

(Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 516 від 21.05.2009)

Відповідальність учасників відносин
у сфері габаритно-вагового контролю

37. Учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

38. Про випадки невиконання водієм транспортного засобу законних вимог посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки та її територіальних органів щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальний орган, що здійснює габаритно-ваговий контроль, оперативно повідомляє відповідним підрозділам МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

(Пункт 38 в редакції Постанов КМ N 516 від 21.05.2009, N 385 від 20.05.2013)

39. Відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.

(Пункт 39 в редакції Постанови КМ N 516 від 21.05.2009)

40. Відповідальність за збитки, завдані власникові великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу чи вантажу, а також третім особам у зв'язку із забороною руху внаслідок невідповідності фактичної ваги вантажу даним, зазначеним у товарно-транспортній документації, несе вантажовідправник.

(Пункт 40 в редакції Постанови КМ N 516 від 21.05.2009)

41. Дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

42. Забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

Ставки
плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні

(Ставки із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 490 від 17.09.2014)

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

Порядок
тимчасового обмеження або заборони руху
транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів на окремих ділянках автомобільних
доріг загального користування

(У тексті Порядку слова "відповідні підрозділи МВС"
у всіх відмінках замінено словами "відповідні підрозділи МВС,
що забезпечують безпеку дорожнього руху"
у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

(У тексті Порядку слово "Укртрансінспекція" у всіх відмінках замінено
словом "Укртрансбезпека" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ
N 100 від 04.02.2016)

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає дії підрозділів МВС, підпорядкованих Укравтодору служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі або уповноважених ним підприємств та організацій (далі - дорожні підприємства), Укртрансбезпеки або її територіальних органів у разі виникнення на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху або можуть призвести до пошкодження та руйнування автомобільних доріг.

(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

2. Умовами, за яких створюється загроза безпеці дорожнього руху або можуть бути пошкоджені та зруйновані автомобільні дороги (далі - небезпечні умови), є:

природні явища (повінь, каменепад, землетрус, зсув ґрунту, селеві потоки тощо);

несприятливі погодні умови (ожеледь, ожеледиця, сильний снігопад, вітер, який спричиняє утворення снігових переметів на проїзній частині, спека тощо);

перезволоження ґрунту, внаслідок якого конструкція земляного полотна дороги втрачає несучу здатність;

підвищена температура повітря, внаслідок якої конструкція дорожнього одягу під впливом динамічних навантажень може різко втрачати несучу здатність;

деформація покриття (колійність, осідання тощо), земляного полотна, елементів штучних споруд;

затори в дорожньому русі;

дорожньо-транспортні пригоди.

3. Обмеження або заборона руху на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування (далі - ділянки автомобільних доріг) встановлюються відповідно до Законів України "Про дорожній рух" та "Про міліцію".

Дії підрозділів МВС і дорожніх
підприємств у разі виникнення небезпечних
умов на ділянках автомобільних доріг

4. У разі надходження інформації про виникнення небезпечних умов на ділянці автомобільної дороги відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, і дорожні підприємства, що обслуговують зазначену ділянку, вживають заходів для перевірки інформації, повідомляють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі, відповідні територіальні органи Укртрансбезпеки та служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі, які приймають рішення про обмеження або заборону руху на такій ділянці відповідних категорій транспортних засобів, підрозділи ДСНС, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші заінтересовані органи.

(Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 380 від 29.05.2013, N 385 від 20.05.2013)

5. Працівники дорожнього підприємства залежно від прийнятого рішення (обмеження або заборона руху, організація об'їзду тощо) негайно облаштовують ділянку автомобільної дороги, на якій виникли небезпечні умови, технічними засобами організації дорожнього руху згідно з установленими вимогами та забезпечують їх належне утримання. Дорожні знаки та технічні засоби організації дорожнього руху, які використовуються при цьому, повинні відповідати встановленим вимогам.

6. У разі неможливості негайного облаштування ділянки автомобільної дороги, на якій виникли небезпечні умови, технічними засобами організації дорожнього руху для її позначення використовуються штатні засоби, а також підручні матеріали, якими укомплектовано патрульні автомобілі МВС. При цьому на зазначеній ділянці до моменту облаштування її всіма необхідними технічними засобами організації дорожнього руху несуть службу працівники відповідних підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

7. Про виникнення на ділянках автомобільних доріг небезпечних умов, унаслідок яких рух транспортних засобів обмежується або забороняється більш як на годину, служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі повідомляють керівництву Укравтодору та місцевим органам самоврядування, а відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі - Державтоінспекції МВС.

Про обмеження або припинення руху транспортних засобів на автомобільних дорогах державного значення Укравтодор інформує ДСНС, МВС та Укртрансбезпеку.

(Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 380 від 29.05.2013, N 385 від 20.05.2013)

Обмеження або заборона руху на
ділянках автомобільних доріг, де
виникли небезпечні умови

8. У разі коли небезпечні умови або робота з ліквідації їх наслідків триватимуть більше доби, рішення про обмеження або заборону руху на цій ділянці приймається керівником служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі разом з керівником територіального органу Укртрансбезпеки та за погодженням з відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі, про що повідомляються відповідно до Закону України "Про дорожній рух" місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та МВС.

(Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

Одночасно дорожні підприємства, територіальні органи Укртрансбезпеки і відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, із залученням у разі потреби представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування обстежують та визначають можливі маршрути об'їзду. За результатами обстеження складається відповідний акт та у разі потреби вживаються заходи для приведення доріг, якими будуть проходити маршрути об'їзду, в належний технічний стан.

(Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 385 від 20.05.2013)

При цьому служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі розробляють згідно з установленими вимогами індивідуальні схеми організації дорожнього руху, які погоджуються з відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та затверджуються місцевими органами виконавчої влади в установленому порядку.

9. Про обмеження або заборону руху на ділянках автомобільних доріг, наявні стоянки, що охороняються, і об'єкти дорожнього сервісу служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі інформують учасників дорожнього руху, населення через засоби масової інформації та шляхом установлення відповідних інформаційних щитів на перехрестях доріг, біля адміністративних споруд дорожньо-експлуатаційних організацій та в інших місцях зосередження транспортних засобів.

10. Режим обмеження або заборони руху може вводитися на строк дії небезпечних умов, пов'язаних з несприятливими погодними умовами, перезволоженням ґрунту, підвищеною температурою повітря, деформацією покриття (колійність, осідання тощо), земляного полотна, елементів штучних споруд та інших пошкоджень, що призводять до втрати несучої здатності конструктивних елементів автомобільних доріг.

11. Контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху режиму обмеження або заборони руху на автомобільних дорогах здійснюється працівниками відповідних підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, шляхом патрулювання.

Контроль за відповідністю облаштування таких ділянок технічними засобами організації дорожнього руху здійснюється відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, і служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі.

12. Після відновлення фізико-технічних характеристик дороги або закінчення дії несприятливих умов рух транспорту відновлюється. При цьому технічні засоби організації дорожнього руху, які встановлено на період дії обмеження або заборони руху, негайно демонтуються відповідними дорожніми підприємствами.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

Зміни,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Правилах проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 75; 2002 р., N 16, ст. 865, N 40, ст. 1860):

1) доповнити пункт 4 абзацом такого змісту:

"Допускається перевищення вагових параметрів над визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та плати за проїзд.";

2) пункт 9 викласти в такій редакції:

"9. У разі коли маршрут великогабаритних та великовагових транспортних засобів (далі - маршрут) проходить автомобільними дорогами загального користування кількох областей та Автономної Республіки Крим, перевізник зобов'язаний погодити його з Укравтодором або уповноваженими ним підприємствами. Якщо маршрут не виходить за межі однієї області чи Автономної Республіки Крим, він погоджується з відповідним підприємством Укравтодору в області чи Автономній Республіці Крим.".

2. У Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852; 2005 р., N 2, ст. 86, N 27, ст. 1569; 2007 р., N 14, ст. 522):

1) доповнити пункт 1.10 після абзацу шістнадцятого новим абзацом такого змісту:

"габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю;".

У зв'язку з цим абзаци сімнадцятий - шістдесят дев'ятий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим - сімдесятим;

2) доповнити Правила пунктами 2.4-1 та 2.4-2 такого змісту:

"2.4-1. У місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або працівника МВС водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах "а", "б" і "г" пункту 2.1 цих Правил;

б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.

2.4-2. У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.".

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2007 р. N 879

Перелік
актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. N 83 "Про порядок збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування" (ЗП України, 1993 р., N 4 - 5, ст. 83).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р. N 390 "Про внесення доповнень до Порядку збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. N 83" (ЗП України, 1993 р., N 11, ст. 225).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1993 р. N 1063 "Про внесення змін до Порядку збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. N 83" (ЗП України, 1994 р., N 4, ст. 104).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р. N 367 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. N 83" (ЗП України, 1994 р., N 10, ст. 237).

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1994 р. N 693.

6. Пункт 1 змін, які вносяться до деяких рішень Уряду України щодо будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1995 р. N 168 (ЗП України, 1995 р., N 5, ст. 133).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1162 "Про внесення доповнення до Порядку збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 26, ст. 1240).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999 р. N 2170 "Про внесення доповнення до Порядку збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 48, ст. 2365).

9. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1804 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 1, ст. 22).