Документ втратив чиннiсть!

МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
23.02.2007 N 80

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державного агентства України з управління
державними корпоративними правами та майном
N 51 від 23.03.2012)

Про затвердження Методичних рекомендацій

З метою приведення у відповідність з вимогами чинного законодавства питань реорганізації, ліквідації підприємств, що належать до сфери управління Мінпромполітики, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації про реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Мінпромполітики, що додаються.

2. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Мінпромполітики України від 11.05.2002 N 216 "Про затвердження Порядку створення, реорганізації, ліквідації підприємств та актуалізації інформації у базі даних підприємств і організацій Міністерства".

3. Контроль за виконанням зазначеного наказу покласти на заступника Міністра В.Новицького.

Міністр А.І.Головко

Затверджено
Наказ Мінпромполітики
23.02.2007 N 80

Методичні рекомендації
про реорганізацію, ліквідацію підприємств,
установ і організацій, які належать до сфери
управління Мінпромполітики

I. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації про реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Мінпромполітики (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою дотримання процедури реорганізації, ліквідації підприємств та своєчасного повідомлення центрів зайнятості щодо вивільнення працівників підприємств.

1.2. Реорганізація, ліквідація підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Мінпромполітики (далі - підприємства), здійснюється згідно з вимогами Цивільного кодексу України ( 435-15 ), Господарського кодексу України ( 436-15 ), Законами України "Про управління об'єктами державної власності" ( 185-16 ), "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ), іншими нормативно-правовими актами України.

II. Порядок проведення реорганізації підприємства

2.1. Реорганізація підприємства здійснюється:

- у разі злиття підприємств.

У випадку злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоутвореного підприємства.

- у разі приєднання одного або кількох підприємств до іншого. До нього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних підприємств.

Реорганізація підприємства шляхом приєднання (злиття) здійснюється згідно із частиною другою статті 40 Господарського кодексу України ( 436-15 ) та статтею 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) за погодженням з Антимонопольним комітетом України при наявності випадків, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію підприємств. У випадках необхідності отримання згоди на приєднання (злиття) подається спільна заява до органів Антимонопольного комітету України.

- у разі поділу підприємства.

Усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових підприємств, що утворені внаслідок цього поділу.

- у разі виділення одного або кількох нових підприємств.

До кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства,

- у разі перетворення одного підприємства в інше.

До новоутвореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки попереднього.

2.2. Реорганізація підприємств проводиться за такими принципами:

1) пріоритетність інтересів підприємства та його працівників;

2) забезпечення безперервної роботи підприємства під час реорганізації:

3) збереження комерційної таємниці та інших режимів для інформації з обмеженим доступом;

4) збереження належного фінансового стану та рівня управління фінансовими ризиками правонаступником за результатами реорганізації.

2.3. Реорганізація підприємства здійснюється в кілька етапів:

1) аналіз фінансово-господарської діяльності;

2) прийняття рішень про реорганізацію та створення Комісії з реорганізації;

3) встановлення порядку і строків реорганізації підприємства (стаття 105 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Встановлюється строк подачі повідомлення до Державного реєстратора та строк, протягом якого кредитори мають право заявляти свої вимоги - він не може бути меншим двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення підприємства.

2.4. Структурний підрозділ, до сфери управління якого належить підприємство, здійснює постійний контроль за фінансово-економічним станом розвитку підприємства. У разі погіршення фінансово-економічного стану підприємства, неможливості виконання поставлених завдань, структурний підрозділ повідомляє про це безпосередньо заступника Міністра за напрямком.

2.5. Заступник Міністра збирає нараду з залученням зацікавлених представників та вирішує питання щодо подальшого функціонування підприємства. Пропозиції приймаються на підставі аналізу фінансових, економічних, організаційних факторів. Про прийняті пропозиції на нараді - доповідає Міністру.

2.6. Міністр приймає рішення про приєднання, злиття, поділ або перетворення підприємства.

2.7. На підставі прийнятого рішення структурний підрозділ розробляє та готує наказ щодо реорганізації підприємства та створення комісії з реорганізації (далі - Комісія). У наказі зазначається термін реорганізації підприємства та встановлюються завдання щодо:

- публікації оголошення про реорганізацію підприємства;

- проведення інвентаризації та оцінки майна підприємства;

- складання проміжного балансу;

- звільнення працівників;

- виключення з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Головою Комісії, як правило, призначається керівник підприємства.

До складу Комісії входять представники:

1) галузевого підрозділу;

2) Департаменту фінансово-економічного забезпечення промисловості;

3) Управління реформування власності;

4) Управління юридичного забезпечення;

5) підприємства.

2.8. З моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами підприємства. Комісія від імені підприємства виступає у суді та інших організаціях.

2.9. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення підприємства шляхом реорганізації. Таке повідомлення здійснюється рекомендованим листом або врученням під розписку із зазначенням у ньому строків та порядку задоволення вимог кредиторів.

2.10. Комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів складає проміжний баланс, який містить відомості про оцінку наявного майна підприємства, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

За поданням інформації структурним підрозділом за погодженням з Департаментом фінансово-економічного забезпечення промисловості проміжний баланс затверджується Міністром.

2.11. Вимоги кредиторів (працівників підприємства щодо сплати податків, зборів, погашення зобов'язань перед державою, Пенсійним фондом України та фондами соціального страхування) задовольняються відповідно до законодавства.

2.12. Після завершення розрахунків з кредиторами Комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (поділ, виділення), який підписується Головою та всіма членами Комісії та затверджується Міністром.

2.13. Передавальний акт або розподільчий баланс складається в обсязі, визначеному для річної фінансової звітності (частина 2 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) і включає:

1) баланс;

2) звіт про фінансові результати;

3) звіт про рух грошей (грошових коштів);

4) звіт про власний капітал та примітки до звітів.

2.14. Управління кадрів Міністерства одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку з реорганізацією підприємства пропонує керівнику підприємства іншу роботу. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови від переведення на іншу роботу керівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

2.15. Зняття з обліку підприємства, що реорганізується, у Державній податковій службі, Пенсійному фонді, фондах соціального страхування здійснюється відповідно до розділів IV-X, XII-XIII цих Методичних рекомендацій.

2.16. Структурний підрозділ зобов'язаний надати до Департаменту фінансово-економічного забезпечення промисловості копію довідки про виключення відповідного підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України у термін не пізніше 15 днів з дня його виключення.

На підставі зазначених даних Департамент фінансово-економічного забезпечення промисловості вносить відповідні зміни у базу даних підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Мінпромполітики.

III. Порядок проведення ліквідації підприємства

3.1. Ліквідація підприємства - це припинення юридичної особи (без правонаступництва), при якій вона перестає існувати зі всіма правами і обов'язками, що їй належать. При ліквідації права та обов'язки не переходять до іншої особи.

3.2. Підприємство ліквідується:

- за рішенням Мінпромполітики;

- у зв'язку із закінченням строку, на який воно створювалося, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;

- у разі визнання його в установленому порядку банкрутом;

- у разі скасування його державної реєстрації;

- за рішенням суду.

3.3. Ліквідація підприємства здійснюється в кілька етапів:

1) прийняття рішень про припинення юридичної особи (ліквідацію);

2) створення ліквідаційної комісії;

3) задоволення вимог кредиторів, складання та затвердження ліквідаційного балансу;

4) здійснення заходів по внесенню інформації про прийняття рішення щодо ліквідації підприємства до Єдиного державного реєстру, зняття з обліку в органах державної влади, Пенсійному фонді України та фондах соціального страхування;

5) завершення ліквідації підприємства.

3.4. Структурний підрозділ, до сфери управління якого належить підприємство, здійснює постійний контроль за фінансово-економічним станом розвитку підприємства. У разі погіршення фінансово-економічного стану підприємства, підвищення соціальної напруги структурний підрозділ повідомляє про це безпосередньо заступника Міністра за напрямком.

3.5. Заступник Міністра збирає нараду з залученням зацікавлених представників та вирішує питання щодо подальшого функціонування підприємства. Пропозиції приймаються на підставі аналізу фінансових, економічних, організаційних факторів. Про прийняті пропозиції на нараді - доповідає Міністру.

3.6. Міністр приймає рішення про ліквідацію підприємства.

3.7. На підставі прийнятого рішення структурний підрозділ розробляє та готує наказ щодо ліквідації підприємства та створення комісії з ліквідації (далі - Комісія). У наказі зазначається термін ліквідації підприємства та встановлюються завдання щодо:

- публікації оголошення про ліквідацію підприємства;

- проведення інвентаризації та оцінки майна підприємства;

- забезпечення стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованостей;

- складання проміжного ліквідаційного балансу;

- забезпечення передачі документів, печаток та штампів;

- перерахування до державного бюджету залишку коштів;

- звільнення працівників;

- виключення з Єдиного державного реєстру.

Головою Комісії, як правило, призначається керівник підприємства.

До складу Комісії входять представники:

1) галузевого підрозділу;

2) Департаменту фінансово-економічного забезпечення промисловості;

3) Управління реформування власності;

4) Управління юридичного забезпечення;

5) підприємства.

3.8. З моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами підприємства. Комісія від імені підприємства виступає у суді та інших організаціях.

3.9. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення підприємства шляхом ліквідації. Таке повідомлення здійснюється рекомендованим листом або врученням під розписку із зазначенням у ньому строків та порядку задоволення вимог кредиторів.

3.10. Комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про оцінку наявного майна підприємства, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

За поданням інформації структурним підрозділом за погодженням з Департаментом фінансово-економічного забезпечення промисловості проміжний ліквідаційний баланс затверджується Міністром.

3.11. Вимоги кредиторів (працівників підприємства щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів, вимоги, забезпечені заставою та інші)) задовольняються відповідно до законодавства.

3.12. Після завершення розрахунків з кредиторами Комісія складає ліквідаційний баланс, який підписується головою та всіма членами Комісії і затверджується Міністром.

3.13. Ліквідаційний баланс складається в обсязі, визначеному для річної фінансової звітності (частина 2 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) і включає:

1) баланс;

2) звіт про фінансові результати;

3) звіт про рух грошей (грошових коштів);

4) звіт про власний капітал та примітки до звітів.

3.14. При ліквідації підприємства залишок грошових коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків працівниками та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.

3.15. У разі ліквідації підприємства дія трудових договорів працівників підприємства припиняється відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України ( 322-08 ) з повідомленням таких працівників в порядку та у строки, визначені законодавством про працю.

На підставі наказу про ліквідацію підприємства Управління кадрів готує документи про наступне вивільнення керівника підприємства і персонально попереджає не пізніше ніж за два місяці.

Якщо керівник підприємства, який виконує обов'язки голови Комісії в період ліквідації підприємства, подав заяву на звільнення за власним бажанням або з інших підстав, передбачених законодавством, галузевий структурний підрозділ протягом п'яти днів повинен внести зміни до наказу щодо складу ліквідаційної комісії.

3.16. Після затвердження Міністром ліквідаційного балансу підприємства та не раніше ніж за два місяці з дня попередження керівника підприємства Управління кадрів Міністерства видає наказ про його звільнення.

3.17. У разі недостатності у підприємства грошових коштів для задоволення вимог кредиторів Комісія здійснює продаж майна підприємства згідно з вимогами Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Якщо вартість майна підприємства недостатня для задоволення вимог кредиторів Комісія зобов'язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такого підприємства. У цьому випадку підприємство ліквідується в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство підприємства, майна якого недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову Комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

3.18. Згідно із частиною п'ятою статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) при вивільненні працівників та керівника підприємства при ліквідації підприємства, повідомляється про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професії, спеціальності, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - список фактично вивільнених працівників підприємства.

IV. Зняття з обліку в Державній
податковій службі України

4.1. Для зняття з обліку підприємства як платника податків, Комісії слід керуватися Інструкцією про порядок обліку платників податків, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації від 19 лютого 1998 року N 80.

4.2 Для зняття з обліку підприємства голові Комісії підприємства слід у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що підприємство перебуває у процесі припинення, подати в органи державної податкової служби, в якому підприємство перебуває на обліку як платник податків, такі документи:

а) заяву про зняття з обліку платника податків за ф. N 8-ОПП;

б) оригінал довідки за формою N 4-ОПП;

в) копію рішення про припинення підприємства;

г) копію розпорядчого документа про утворення Комісії;

ґ) картку органів державної статистики.

4.3 Після проведеної перевірки підприємства, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби знімає підприємство з обліку.

Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податкової служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. N 12-ОПП, яку надсилає до органів державної реєстрації.

V. Зняття з обліку в Пенсійному фонді України

5.1. Для зняття з обліку підприємства в Пенсійному фонді України Комісії слід керуватися Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійною фонду України від 19.12.2003 року N 21-1.

5.2. Для зняття з обліку в Пенсійному фонді України Комісія зобов'язана у 10-денний строк з дня прийняті я рішення про припинення підприємства подати до органу Пенсійного фонду України:

1) заяву про зняття з обліку;

2) копію рішення про припинення підприємства.

З документами, які подаються до Пенсійного фонду України, рекомендується подавати їх опис у двох примірниках (другий примірник опису з відміткою про отримання документів Пенсійним фондом та датою отримання повертається заявнику).

Отримавши зазначені документи, орган Пенсійного фонду України у 10-денний строк проводить документальну перевірку правильності обчислення та сплати страхових внесків. На основі акта перевірки підприємство розраховується з органами Пенсійного фонду України.

5.3. Орган Пенсійного фонду закриває справу підприємства після остаточного погашення ним недоїмки зі сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України та видає довідку про зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України.

VI. Зняття з обліку в Фонді соціального
страхування на випадок тимчасової
втрати працездатності

6.1. Для зняття з обліку підприємства у Фонді соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності Комісії слід керуватися Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою правління названого Фонду від 26.06.2001 N 16.

6.2. Комісія у 10-денний строк з дня прийняття рішення про припинення підприємства зобов'язана подати до органу Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності:

1) заяву про зняття з обліку;

2) копію рішення про припинення підприємства.

З документами, які подаються до Фонду, рекомендується подавати їх опис у двох примірниках (другий примірник з відміткою про отримання документів Фондом та датою отримання повертається заявнику).

6.3. На підставі документів, поданих до органів Фонду, та після погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду персональна справа підприємства як страхувальника закривається.

VII. Зняття з обліку у Фонді загальнообов'язкового
державного соціального страхування
України на випадок безробіття

7.1. Для зняття з обліку підприємства у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Комісії слід керуватися Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року N 339.

7.2. Комісії необхідно у 10-денний строк з дня прийняття рішення про припинення підприємства подати до відповідного центру зайнятості:

1) заяву про зняття з обліку;

2) копію рішення про припинення підприємства.

З документами, які подаються до Фонду, рекомендується подавати їх опис у двох примірниках (другий примірник з відміткою про отримання документів Фондом та датою отримання повертається заявнику).

7.3. Якщо підприємство має недоїмку зі сплати страхових внесків, то йому нараховується пеня, штраф відповідно до законодавства України. У 15-денний строк проводяться повні розрахунки із сплати недоїмки, пені, штрафу на підставі акта.

7.4. Після повного проведення розрахунків із сплати страхових внесків до Фонду підприємство знімається з обліку, її справа закривається та видається довідка про зняття з обліку в органах Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

VIII. Зняття з обліку у Фонді соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань

8.1. Для зняття з обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Комісії слід керуватися:

1) Положенням про реєстр страхувальників за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 14;

2) Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року N 12.

8.2. Для зняття з обліку у Фонді Комісії підприємства в 10-денний строк з дня прийняття, рішення про припинення підприємства необхідно подати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду:

1) заяву про зняття з обліку;

2) копії рішення про припинення підприємства:

3) виписку з поточного рахунка в банку.

Отримавши зазначені документи, робочий орган виконавчої дирекції Фонду проводить документальну перевірку повноти сплати страхових внесків.

8.3. На підставі документів, поданих до робочого органу виконавчої дирекції Фонду та після закінчення документальної перевірки, робочий орган виконавчої дирекції Фонду закриває справу підприємства як страхувальника.

IX. Закриття рахунків підприємства
в установах банків

9.1. При закритті рахунків в установах банків Комісії слід керуватися розділом 20 "Порядок закриття рахунків клієнтів банків" Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492.

9.2. Для проведення процедури припинення підприємства використовується один поточний рахунок, визначений Комісією.

Для цього Комісією до банку подаються такі документи:

1) копія рішення про припинення підприємства;

2) картка із зразками підписів і відбитком печатки. До цієї картки включаються зразки підписів уповноважених членів Комісії і відбитка печатки підприємства.

9.3. Інші рахунки підлягають закриттю Комісією з перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок, який буде використовуватися для процедури припинення підприємства.

Закриття рахунків, які не використовуються, здійснюється Комісією на підставі:

1) заяви про закриття рахунка, підписаної Головою комісії;

2) копії рішення про припинення підприємства як юридичної особи шляхом ліквідації;

3) картки із зразками підписів і відбитка печатки підприємства-правонаступника (при потребі).

Додатково подається картка із зразками підписів і відбитка печатки, якщо на рахунку є залишок коштів.

X. Здача для знищення печаток
і штампів підприємства

10.1. При здачі для знищення печаток і штампів підприємства Комісії слід керуватися Інструкцією про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.99 року N 17.

10.2. Печатки і штампи підприємства Комісія зобов'язана здати для знищення в органи внутрішніх справ.

10.3. Факт знищення печаток та штампів підприємства засвідчується квитанцією відповідного органу внутрішніх справ про знищення печаток і штампів.

10.4. Для одержання квитанції про знищення печаток і штампів до міськ(рай)органів внутрішніх справ за територіально-адміністративною підпорядкованістю подається письмове клопотання, де вказуються:

1) кількість печаток та штампів, які передбачається знищити;

2) підстава для знищення;

3) особа, відповідальна за знищення печаток і штампів, прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані;

4) прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані керівника або уповноваженої ним особи, що подає клопотання до органу внутрішніх справ.

10.5. До клопотань додаються печатки і штампи, їхні відбитки у двох примірниках, а також платіжні доручення чи квитанції про оплату послуг, пов'язаних з видачею квитанцій про знищення печаток і штампів.

10.6. За видачу квитанцій справляється плата, розмір та порядок використання якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

10.7. Про знищення печаток і штампів видається квитанція, на звороті якої робляться відбитки знищених печаток і штампів, після чого вони знищуються.

XI. Визначення місця подальшого зберігання
архівних документів підприємства

11.1. Комісія зобов'язана забезпечити збереженість архівних документів підприємства і за погодженням із Державними комітетом архівів України або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів підприємства (частина третя статті 32 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" ( 3814-12 ).

11.2. Архівна установа, визначена Державним комітетом архівів України, видає довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Така довідка надається Комісією державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення підприємства в порядку, передбаченому статтею 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ).

XII. Внесення відомостей до Єдиного державного
реєстру запису щодо припинення підприємства

12.1. Для внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо припинення підприємства Голова Комісії надсилає рекомендованим листом (з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

1) копію рішення про припинення підприємства;

2) документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття рішення про припинення підприємства у друкованому засобі масової інформації.

Документом, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлень, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.

До вказаних документів слід додати опис документів, які надаються Державному реєстратору у двох примірниках.

12.2. Документи державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємства подаються головою Комісії або уповноваженої особи з пред'явленням паспорта та документа, що засвідчує її повноваження.

В день подачі документів державному реєстратору один примірник опису повертається уповноваженій особі з відміткою про дату отримання документів державним реєстратором.

12.3. Строк державної реєстрації припинення юридичної особи не повинен перевищувати трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

12.4. Протягом десяти робочих днів з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру державний реєстратор публікує в друкованому засобі масової інформації повідомлення про внесення такого запису до реєстру.

XIII. Завершення процедури
припинення підприємства

13.1. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) для проведення державної реєстрації припинення підприємства Комісія не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у друкованому засобі масової інформації повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємства у зв'язку з ліквідацією;

2) свідоцтво про державну реєстрацію підприємства;

3) оригінал статуту;

4) акт Комісії з ліквідаційним балансом (у разі реорганізації - передавальний акт або розподільчий баланс), який затверджено Міністром;

5) довідку відповідного органу державної податкової служби про зняття підприємства з обліку як платника податків;

6) довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про зняття з обліку;

7) довідки відповідних органів фондів соціального страхування про зняття з обліку;

8) довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

13.2. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня від дати державної реєстрації припинення підприємства зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємства із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

13.3. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємства є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Начальник Управління юридичного
забезпечення С.І.Вернидубов