Документ втратив чиннiсть!

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

НАКАЗ
19.07.2006 N 459

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
4 серпня 2006 р. за N 943/12817

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства соціальної політики України
N 943 від 02.07.2018)

Про затвердження Загальних
вимог охорони праці працівників
гірничодобувних підприємств

Відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) наказую:

1. Затвердити Загальні вимоги охорони праці працівників гірничодобувних підприємств, що додаються.

2. Управлінню правового забезпечення (Сухар А.В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державному департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Саварин М.В.) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.

Міністр В.І.Балога

Затверджено
Наказ Міністерства України
з питань надзвичайних
ситуацій та у справах
захисту населення
від наслідків Чорнобильської
катастрофи
19.07.2006 N 459

Загальні вимоги
охорони праці працівників
гірничодобувних підприємств

1. Загальні положення

1.1. Загальні вимоги охорони праці працівників гірничодобувних підприємств (далі - Загальні вимоги) установлюють вимоги безпеки під час виконання робіт на гірничодобувних підприємствах з підземним або відкритим способом видобування твердої мінеральної сировини з метою забезпечення безпечних умов праці працівників шляхом організації безпечного виробничого процесу та використання засобів праці, захисту від небезпек, безпечного облаштування робочих місць, шляхів пересування працівників, приміщень для санітарно-побутових потреб та відпочинку під час перерв і надання першої медичної допомоги.

1.2. Вимоги цього нормативно-правового акта є обов'язковими для роботодавців і всіх працівників гірничодобувних підприємств незалежно від форми власності і підпорядкованості, а також для підприємств, установ і організацій, зайнятих проектуванням і будівництвом таких підприємств, розробленням і впровадженням технологічних процесів, опрацюванням чи переглядом нормативно-правових актів.

1.3. Правовідносини у сфері діяльності гірничодобувних підприємств з питань охорони праці регулюються Кодексом законів про працю України ( 322-08 ), Гірничим Законом України ( 1127-14 ), Законами України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ).

1.4. Під час проведення вибухових робіт слід дотримуватись вимог безпеки відповідно до законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

1.5. Під час ведення вогневих робіт слід дотримуватись вимог НПАОП 10.0-5.03-04 "Інструкція з ведення вогневих робіт у підземних виробках і надшахтних будівлях", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

2. Терміни і визначення

2.1. Гірничодобувні підприємства - підприємства, що видобувають тверду мінеральну сировину підземним або відкритим способом і діяльність яких полягає у:

видобуванні мінеральної сировини;

пошукових роботах з метою подальшого видобування мінеральної сировини;

підготуванні видобутого матеріалу до подальшого використання або його продажу.

2.2. Тверда мінеральна сировина - корисні копалини (у тому числі вугілля та горючі сланці), які є сировиною для виробництва металів, кислот, лугів, солей, добрив, органічних речовин та інших хімічних продуктів.

2.3. Робоча зона - визначений простір, у якому розташовано робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

2.4. Небезпечна зона - простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого чинника.

2.5. Аварійно-рятувальна служба (формування) - професійна воєнізована служба, діяльність якої спрямована на організацію та здійснення заходів щодо запобігання аваріям на гірничодобувних підприємствах та їх ліквідації, рятування людей.

2.6. Самозаймання - займання корисних копалин і гірничих порід внаслідок їх окислення.

2.7. Свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами.

3. Обов'язки роботодавця і працівників
щодо організації забезпечення
і додержання вимог з охорони праці

3.1. Обов'язки роботодавця

Ці обов'язки встановлені законодавством України про охорону праці відповідно до статей 153, 158 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), розділів V, VII Гірничого Закону України ( 1127-14 ), статті 13 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ).

3.1.1. Організація охорони праці

З метою створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог законодавства України про охорону праці та інших нормативно-правових актів, забезпечення протиаварійного захисту підприємства, передбаченого його проектом, а також додержання вимог законодавства щодо прав працівників роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці.

3.1.2. Облаштування робочих зон

Під час облаштування робочих зон необхідно передбачити захист від небезпеки відповідно до вимог НПАОП 10.0-1.01-05 "Правила безпеки у вугільних шахтах", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.11.2004 N 257, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2005 за N 327/10607. Захисні засоби повинні підтримуватись у робочому стані, шкідливі речовини або відходи необхідно видаляти або зберігати у відповідних умовах, щоб вони не спричиняли шкідливого впливу і небезпеку здоров'ю працівників.

Робочі місця повинні бути облаштовані відповідно до основних положень і вимог ергономіки.

Якщо на робочому місці працює тільки один працівник, необхідно забезпечити його засобами зв'язку.

3.1.3. Призначення відповідальних осіб

За кожною робочою зоною закріплюється призначена роботодавцем відповідальна особа, яка повинна мати необхідні досвід і кваліфікацію для виконання цих функцій.

3.1.4. Контроль

Контроль за безпечним веденням робіт і захистом здоров'я працівників під час виконання виробничих операцій повинен здійснюватись особами, які мають необхідний досвід, кваліфікацію і для виконання цієї функції призначені роботодавцем або вповноваженою ним особою.

Особа, що здійснює контроль, повинна відвідувати робочі зони як мінімум один раз щозміни відповідно до системи управління охороною праці на підприємстві.

3.1.5. Забезпечення кваліфікованими працівниками

У кожній робочій зоні повинна перебувати достатня для виконання відповідних завдань кількість працівників, що мають необхідні кваліфікацію, досвід і освіту.

3.1.6. Інструктаж і навчання працівників

Працівники повинні бути проінструктовані, пройти навчання, а в разі потреби - спеціальне навчання, з питань охорони праці і захисту здоров'я відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511.

3.1.7. Забезпечення інструкціями підприємства

Для кожної робочої зони повинні бути розроблені інструкції підприємства з питань охорони праці, які повинні містити вимоги безпеки щодо захисту здоров'я працівників і безпечного виконання робіт та використання засобів праці, контроль безпечного ведення гірничих робіт у небезпечних зонах та вимоги пожежної безпеки.

Інструкції повинні містити також вимоги щодо застосування аварійно-рятувальних засобів, а також рекомендації до дій, необхідних у разі виникнення аварійної ситуації.

3.1.8. Припинення певних видів робіт

Припинення певних видів робіт, які є небезпечними або таких, які є безпечними, але можуть призвести до небезпеки в разі збігу їх з іншими видами робіт, здійснюється відповідальною особою перед початком робіт.

3.1.9. Систематична перевірка здійснення заходів безпеки праці

Роботодавець повинен організувати систематичну перевірку здійснення заходів, передбачених системою управління охороною праці на підприємстві.

3.2. Обов'язки працівника

Ці обов'язки встановлені законодавством України про охорону праці відповідно до статті 159 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), статті 41 Гірничого Закону України ( 1127-14 ), статті 14 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ).

3.2.1. Знати і виконувати вимоги безпеки, установлені законодавством, цими Загальними вимогами та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці, правилами поведінки з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

3.2.2. Дбати про особисту безпеку і здоров'я, про безпеку і захист здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт або під час перебування на території підприємства.

3.2.3. Під час виконання робіт користуватися засобами індивідуального захисту. Негайно повідомляти керівника робіт або гірничого диспетчера про ознаки виникнення аварії або нещасного випадку.

3.2.4. Проходити попередні та періодичні медичні огляди в установленому законодавством порядку. Надавати першу медичну допомогу потерпілим унаслідок нещасного випадку або гострого захворювання.

3.2.5. В особливо небезпечних підземних умовах шахт і рудників (копалень) не допускати порушення режиму вентиляції гірничих виробок, норм контролю за станом аерогазового середовища, загазування та запилення гірничих виробок і робочих місць до вибухонебезпечних концентрацій, проведення робіт у небезпечних зонах без виконання протиаварійних заходів, передбачених правилами безпеки.

3.2.6. Під час аварій діяти за планом ліквідації аварій підприємства.

4. Загальні вимоги охорони праці
для підприємств з підземним і відкритим
способом видобування мінеральної сировини

4.1. Вибір засобів праці

Механічні та електричні засоби праці слід вибирати, установлювати, приймати в експлуатацію, експлуатувати і піддавати контролю з обов'язковим урахуванням захисту здоров'я працівників і вимог безпеки відповідно до нормативно-правових актів: НПАОП 10.0-5.11-04 "Інструкція з електропостачання і застосування електроустаткування на шахтах, небезпечних за раптовими викидами, що розробляють круті пласти", НПАОП 10.0-5.13-04 "Інструкція з визначення струмів короткого замикання, вибору і перевірки установок максимального струмового захисту в межах напругою до 1200В", НПАОП 10.0-5.16-04 "Інструкція з безпечного проведення робіт у підземних електроустановках", НПАОП 10.0-5.17-04 "Інструкція з перевірки максимального струмового захисту шахтних апаратів", затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

Якщо ці засоби праці належать до сфери виробництва, у якій існує або може виникнути небезпека пожежі, вибуху газів, випарів або легкозаймистих рідин, вони повинні бути придатними для використання у цих умовах і відповідати вимогам нормативно-правових актів НПАОП 10.0-5.12-04 "Інструкція з електропостачання і застосування електроустаткування в провітрюваних ВМП тупикових виробках шахт, небезпечних за газом" і НПАОП 10.0-5.15-04 "Інструкція з огляду та ревізії рудникового вибухобезпечного електроустаткування", затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

У разі потреби засоби праці повинні бути оснащені відповідними спеціальними захисними пристроями на випадок виникнення порушень у роботі цих засобів.

Механічні засоби праці повинні бути надійними, не мати видимих пошкоджень.

Електричні засоби праці повинні за своїми параметрами і потужністю відповідати своєму призначенню.

Механічні та електричні засоби праці повинні бути так встановлені і захищені, щоб не могли стати причиною небезпеки.

4.2. Організація контролю

4.2.1. Загальний контроль

Загальний систематичний контроль здійснюється за станом атмосфери, мікроклімату робочої зони, рівнями шуму, вібрації, освітлення, запиленості, загазованості та іншими небезпечними факторами відповідно до вимог нормативно-правових актів: ДСП 3.3.1.095-2002 "Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2002 N 468, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.06.2003 за N 498/7819 (далі - Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості"), ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень), ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ "Методы измерения шума на рабочих местах" та НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрації пилу в шахтах та обліку пилових навантажень", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

Систематичний контроль і в разі потреби випробування механічних та електричних засобів праці повинні здійснюватись за відповідним планом, затвердженим роботодавцем.

Усі роботи щодо контролю і випробування засобів праці або їх деталей повинні виконуватися працівниками, що мають відповідну кваліфікацію.

Результати випробувань фіксуються у протоколі, який зберігається на підприємстві.

4.2.2. Контроль стану захисного обладнання Спеціальне захисне обладнання повинно постійно перебувати у справному, готовому для використання стані.

4.3. Захист від вибуху, пожежі, небезпечної для здоров'я атмосфери

4.3.1. Загальні положення

Необхідно забезпечити можливість вчасного виявлення наявності і концентрації шкідливих для здоров'я і вибухонебезпечних речовин у робочому середовищі відповідно до вимог нормативно-правових актів: НПАОП 10.0-5.02-04 "Інструкція з контролю складу рудникового повітря, визначення багатогазовості та встановлення категорій шахт за метаном", НПАОП 10.0-5.06-04 "Інструкція з розгазування гірничих виробок, розслідування, обліку та попередження загазувань", НПАОП 10.0-5.07-04 "Інструкція з комплексного знепилювання повітря", НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрації пилу в шахтах та обліку пилових навантажень", НПАОП 10.0-5.09-04 "Інструкція із запобігання та ліквідації вибухів вугільного пилу" та НПАОП 10.0-5.18-04 "Інструкція з протипожежного захисту вугільних шахт", затверджених наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

Якщо це передбачено системою управління охороною праці на підприємстві, слід забезпечити постійне автоматичне вимірювання концентрації газів у попередньо визначених місцях, застосування автоматичних сигнальних систем і пристроїв для автоматичного вимикання електричних засобів і двигунів внутрішнього згоряння.

Якщо вимірювання здійснюються автоматично, їх результати повинні фіксуватись і зберігатись.

У пожежо- і вибухонебезпечному середовищі не дозволяється курити і проводити будь-які дії з відкритим вогнем, а також роботи, під час яких може виникнути небезпека загоряння, за винятком випадків, коли вжито достатньо запобіжних заходів проти виникнення пожежі або вибуху відповідно до вимог пожежної безпеки.

4.3.2. Захист від вибуху

Роботодавець повинен вжити всіх необхідних заходів, щоб запобігти виникненню і накопиченню вибухонебезпечних газів.

Усередині потенційно вибухонебезпечної зони слід вжити всіх необхідних заходів, щоб уникнути спалаху вибухонебезпечної атмосфери.

Повинен бути розроблений план заходів для захисту від вибухоі пожежонебезпеки із зазначенням необхідного обладнання.

4.3.3. Захист від небезпечної для здоров'я атмосфери

Атмосфера в робочих зонах повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил та норм "Підприємства вугільної промисловості" та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень.

На випадок, коли шкідливі для здоров'я речовини накопичуються або можуть накопичитись у повітрі робочої зони, слід передбачити необхідні відповідні заходи, щоб:

а) ці речовини були осаджені на місці їх виникнення або

б) відсмоктані чи іншим способом видалені з місця їх виникнення або

в) розріджені в місцях їх накопичення, щоб для працівників не могла виникнути небезпека.

Шкідливі для здоров'я речовини повинні бути відповідною системою розподілені в атмосфері таким чином, щоб не створювалась небезпека для працівників.

У всіх зонах, де працівник може потрапити під вплив шкідливих речовин, повинні бути передбачені в достатній кількості і готові до використання відповідні засоби захисту органів дихання та прилади для регенерації повітря.

Прилади повинні відповідно до вимог зберігатись і перевірятись.

Якщо в повітрі робочої зони наявні або можуть з'явитись токсичні гази, повинен бути розроблений план захисту від газу, у якому повинні бути передбачені запобіжні заходи і захисне обладнання.

4.3.4. Захист від пожежі

Щоб запобігти під час планування, оснащення, уведення в дію, експлуатації робочих місць і нагляду за ними виникненню і поширенню пожежі, викликаної джерелами, зазначеними в системі управління охороною праці підприємства, повинні бути вжиті заходи відповідно до вимог пожежної безпеки.

Робочі місця повинні бути оснащені відповідним обладнанням для гасіння вогню, а в разі потреби - сигнальними пристроями і засобами аварійного оповіщення.

Неавтоматичні засоби гасіння вогню повинні бути легкодоступними і захищеними від пошкоджень.

Запобіжні заходи, які згідно з чинним законодавством повинні здійснюватись для виявлення і унеможливлення поширення пожежі, повинні бути наведені в плані протипожежного захисту, який має міститися в робочій зоні.

Обладнання для гасіння вогню повинне мати маркування, передбачене вимогами нормативно-правових актів до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті.

Ці позначення повинні бути якісні й нанесені на відповідні місця обладнання.

4.3.5. Застосування вибухових матеріалів

Зберігання, транспортування і застосування вибухових матеріалів повинно здійснюватись тільки кваліфікованими особами, які згідно з чинним законодавством мають на це дозвіл.

Під час проведення цих робіт необхідно запобігти будь-якій небезпеці для працівників.

4.4. Організація пересування працівників

4.4.1. Доступ до робочих місць повинен бути безпечним, має бути передбачена можливість швидко і безпечно залишати робочі місця.

4.4.2. Шляхи пересування, уключаючи сходи, драбини, рампи для вантажних робіт, повинні бути розраховані, облаштовані і мати такі розміри, щоб по них можна було легко і безпечно ходити або їздити, не створюючи при цьому загрозу для працівників, що працюють поблизу.

4.4.3. Розміри шляхів пересування, призначених для переміщення людей і вантажів, повинні відповідати кількості можливих користувачів і характеру виробництва.

Якщо на шляхах пересування застосовуються транспортні засоби, необхідно передбачити достатній простір для безпечного проходу працівників.

4.4.4. Шляхи пересування транспортних засобів повинні бути оснащені дверима, ворітьми, пішохідними доріжками, а також проходами і переходами, розміщеними на відповідній відстані один від одного.

4.4.5. Обмежувальні знаки на шляхах пересування машин і людей повинні бути чіткими і добре видимими.

4.4.6. Якщо на території підприємства пересуваються автомашини або інші транспортні засоби, слід установити правила їх руху територією підприємства.

4.5. Облаштування робочих зон на відкритому просторі

4.5.1. Робочі зони, шляхи пересування та інші місця на відкритому просторі, які використовуються працівниками під час роботи або до яких вони мають доступ, повинні бути так облаштовані, щоб вхід і в'їзд до них був безпечним.

4.5.2. Робочі зони на відкритому просторі повинні мати додаткове штучне освітлення.

4.5.3. Робочі місця, розташовані на відкритому просторі, повинні бути облаштовані, щоб працівники:

а) були захищені від погодних впливів, а також від падіння предметів;

б) були захищені від шуму та від інших шкідливих зовнішніх факторів (газів, випарів, пилу);

в) у разі небезпеки могли швидко залишити робочі місця і одержати допомогу;

г) не могли послизнутися та впасти.

4.6. Облаштування небезпечних зон

4.6.1. Небезпечні зони повинні бути позначені знаками відповідно до вимог нормативно-правових актів до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті.

4.6.2. Якщо всередині робочої зони є небезпечні зони, у яких існує загроза дії на працівника небезпечних або шкідливих чинників, то їх потрібно облаштувати пристроями, які запобігали б доступу в небезпечні зони сторонніх працівників.

4.6.3. Для захисту працівників, які під час виконання роботи повинні входити в небезпечні місця робочої зони, необхідно вживати відповідних запобіжних заходів безпеки.

4.7. Аварійно-рятувальні шляхи та аварійні виходи

4.7.1. Повинна бути передбачена можливість у разі небезпеки швидко і безпечно залишити робочі зони.

4.7.2. Аварійно-рятувальні шляхи та аварійні виходи повинні бути вільні від сторонніх предметів і являти собою найкоротший можливий шлях до вільного простору, безпечної зони або до безпечного пункту збору чи евакуації.

4.7.3. Кількість, облаштування і розміри аварійно-рятувальних шляхів та аварійних виходів визначають залежно від умов виробництва, наявного обладнання, розмірів робочих зон, а також від максимальної кількості працівників.

4.7.4. Двері аварійних виходів повинні відчинятися назовні.

Вони повинні замикатись так, щоб у разі потреби їх можна було легко відчинити без допоміжних засобів.

4.7.5. Двері аварійних виходів не можна замикати на ключ. Аварійно-рятувальні шляхи та аварійні виходи, а також підходи і двері, що ведуть до них, повинні завжди бути вільними від сторонніх предметів і готовими до використання.

4.7.6. Аварійно-рятувальні шляхи та аварійні виходи повинні бути позначені відповідно до вимог до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті.

4.8. Вибір і зберігання аварійно-рятувальних засобів

4.8.1. Роботодавець повинен забезпечити документацією щодо користування аварійно-рятувальними засобами.

4.8.2. Аварійно-рятувальні засоби повинні зберігатись у готовому до використання стані в легкодоступних місцях і мати позначення відповідно до вимог до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті.

4.9. Тренування з ліквідації аварій

У всіх робочих зонах систематично повинні проводитись тренування щодо виконання заходів відповідно до плану ліквідації аварійних ситуацій, але не рідше ніж один раз протягом року.

Тренування повинні забезпечити засвоєння працівниками даної робочої зони знань і навичок для виконання своїх функцій на випадок аварійної ситуації. Підготовленість працівника повинна бути засвідчена.

У разі потреби працівники повинні мати можливість додатково тренуватись у правильному поводженні з аварійно-рятувальними засобами і користуванні ними.

4.10. Умови для надання першої медичної допомоги

4.10.1. Засоби для надання першої медичної допомоги повинні відповідати характеру діяльності працівників і постійно зберігатись у готовому для використання стані.

Вони повинні бути легкодоступними і відповідно позначеними.

4.10.2. У разі потреби повинно бути передбачено одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги.

У приміщеннях повинні бути розміщені на видному місці керівні документи щодо надання першої медичної допомоги.

4.10.3. Приміщення для першої медичної допомоги повинні бути оснащені необхідним обладнанням і матеріалами, бути легкодоступними для людей з носилками і відповідно позначені.

4.10.4. Місця зберігання засобів для надання першої медичної допомоги повинні бути легкодоступні і відповідно позначені.

4.10.5. Працівники повинні бути навчені користуванню засобами першої медичної допомоги.

4.11. Природне і штучне освітлення

4.11.1. Кожна робоча зона повинна бути освітлена відповідно до вимог Державних санітарних правил та норм "Підприємства вугільної промисловості" та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень.

4.11.2. Робочі зони повинні одержувати норму денного світла і бути обладнані штучним освітленням.

4.11.3. Спосіб освітлення робочих приміщень і шляхів сполучення між ними повинен бути безпечним.

4.11.4. Робочі зони, у яких у разі відключення штучного освітлення може виникнути небезпека для працівників, повинні бути обладнані аварійним освітленням.

У разі потреби необхідності працівники повинні бути забезпечені особистими джерелами освітлення.

4.12. Санітарно-побутові умови

Забезпечення санітарно-побутовими умовами повинно відповідати вимогам нормативно-правових актів про охорону праці.

4.12.1. Приміщення для переодягання; шафи для одягу

Працівники повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями для переодягання.

Санітарно-побутові приміщення для переодягання повинні бути легкодоступними і мати опалення.

Приміщення обладнують сидіннями та шафами, що замикаються.

Шафи для робочого та особистого одягу повинні бути роздільними і забезпечувати просушування робочого одягу.

Для чоловіків і жінок слід передбачити окремі приміщення для переодягання або роздільне користування цими приміщеннями.

Якщо в спеціальному приміщенні для переодягання немає потреби, необхідно передбачити для кожного працівника місце в гардеробі.

4.12.2. Облаштування душів і умивальників

Працівники повинні бути забезпечені душовими, які облаштовуються за типом санпропускників.

Для чоловіків і жінок повинні бути передбачені окремі душові приміщення або роздільне користування цими приміщеннями.

Душові приміщення повинні мати розміри відповідно до нормативних вимог.

У душах повинна бути як холодна, так і тепла вода.

Якщо в наявності душів немає потреби, слід передбачити умивальники з холодною і теплою водою і приміщення для переодягання.

Для чоловіків і жінок повинні бути виділені окремі умивальники або передбачене роздільне користування ними.

4.12.3. Облаштування туалетів і місць для миття рук

Працівникам повинні бути надані спеціальні приміщення для туалету і миття рук та приміщення для відпочинку під час перерв.

Для чоловіків і жінок повинні бути окремі туалети або організовано роздільне користування ними.

4.12.4. Санітарно-побутові приміщення на підприємствах з підземним способом ведення робіт можуть бути на поверхні.

4.13. Облаштування породних та інших відвалів

Проектування, формування і експлуатація породних та інших відвалів, а також відстійників повинні забезпечувати працівникам безпечність відповідно до вимог НПАОП 10.0-5.21-04 "Інструкція із запобігання самозапалюванню, гасіння та розбирання породних відвалів", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

4.14. Додаткові вимоги щодо облаштування робочих зон, розташованих на поверхні

4.14.1. Стабільність і міцність

Робочі зони слід формувати, обладнувати й експлуатувати, щоб не порушувати стабільність навколишнього оточення.

Вони повинні мати відповідну до способу їх використання форму і стійкість.

4.14.2. Підлоги, стіни, стелі та покрівлі приміщень

Підлоги приміщень не повинні мати нерівностей, отворів або небезпечних ухилів, вони повинні бути міцними, безпечними для ходіння і не слизькими.

Приміщення повинні мати відповідну теплову ізоляцію з урахуванням характеру виробництва і фізичної діяльності працівника.

Поверхня підлоги, стін і стелі повинна забезпечувати можливість її необхідного очищення і оновлення.

Прозорі і світлопроникні, зокрема скляні, стінки в приміщеннях або поблизу робочих місць і шляхів пересування повинні бути виготовлені з міцного матеріалу, чітко позначені і відмежовані від робочих місць і шляхів пересування.

Доступ на покрівлі може бути дозволений лише тоді, коли працівникам надані засоби, які забезпечують безпечне ведення робіт.

4.14.3. Розміри приміщень, обсяг повітря в них, простір для руху на робочому місці

Робочі приміщення повинні мати відповідну площу, висоту і обсяг повітря для того, щоб працівники могли виконувати роботу без загрози для безпеки, здоров'я і самопочуття, з урахуванням вимог нормативно-правових актів про охорону праці.

Простір, що надається працівникові на його робочому місці, повинен мати відповідні розміри, щоб працівник міг безпечно виконувати роботу.

4.14.4. Вікна

Вікна, у тому числі вікна верхнього світла і вентиляційні пристрої, які можуть відчинятись, зачинятись, регулюватись і закріплятись, повинні забезпечувати безпечне поводження з ними.

За їх відчиненого положення не повинна виникати небезпека для працівників.

Повинна бути забезпечена можливість безпечного очищення вікон.

4.14.5. Двері й ворота

Місце, кількість, розміри дверей і воріт, матеріал, з яких вони виготовлені, повинні відповідати характеру і призначенню приміщення або робочої зони.

Прозорі двері повинні мати позначення на рівні очей людини.

Поворотні двері й ворота повинні бути прозорими або мати віконця на рівні очей людини.

Якщо прозорі або світлопроникні частини дверей і воріт виготовлені з крихкого матеріалу і є небезпека поранення працівників їх уламками, ці частини дверей повинні бути захищені від дотику до них.

Розсувні двері повинні бути обладнані захистом від випадкового відчинення і зачинення.

Двері й ворота, що відчиняються в напрямку догори, повинні бути обладнані захистом від випадкового опускання.

Двері, розміщені на аварійно-рятувальному шляху, повинні бути позначені відповідно до вимог до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті. Має бути забезпечена можливість відчиняти їх без застосування допоміжних засобів. Протягом перебування працівників у робочих зонах двері не повинні замикатись.

У безпосередній близькості до воріт, призначених переважно для руху транспортних засобів, повинні бути влаштовані двері для проходу працівників.

Двері і ворота, що мають силовий привід, повинні рухатись без загрози для працівників.

Вони повинні бути оснащені екстреними вимикачами і мати можливість відчиняти їх вручну.

4.14.6. Вентиляція зачинених приміщень

Зачинені робочі приміщення повинні бути забезпечені відповідним для дихання повітрям.

У разі потреби засоби вентиляції повинні бути готовими до використання.

Порушення роботи вентиляції має бути відповідно відображено попереджувальними пристроями.

Розміщення кондиціонерів і механічних вентиляційних установок не повинно загрожувати працівникам дією небажаних протягів.

Відходи, які можуть призвести до забруднення повітря і загрожувати здоров'ю працівників, повинні оперативно видалятись.

4.14.7. Мікроклімат у приміщеннях

Температура в робочих приміщеннях протягом робочого часу повинна встановлюватись з урахуванням застосовуваних методів роботи і напруженості фізичної праці відповідно до вимог санітарних правил та норм мікроклімату для виробничих приміщень.

Вікна, у тому числі для верхнього світла, скляні стіни повинні мати у разі потреби ширми для захисту працівників від надмірного сонячного випромінювання.

4.14.8. Приміщення для відпочинку під час перерв

Приміщення для відпочинку під час перерв повинні бути відповідного розміру і устатковані столами і сидіннями зі спинками.

Температура в приміщеннях для відпочинку під час перерв, приміщеннях для підготовки до роботи, приміщеннях санітарно-побутового призначення, їдальнях, амбулаторіях повинна відповідати призначенню цих приміщень і вимогам санітарних правил і норм мікроклімату.

Якщо протягом робочого часу періоди підготовки до роботи є регулярними і частими, а приміщення для відпочинку під час перерв немає, слід забезпечити працівників іншими приміщеннями. У цих приміщеннях також необхідно передбачити захист працівників від шкідливого впливу тютюнового диму.

4.15. Врахування потреб окремих категорій працівників

Вагітні жінки і матері-годувальниці повинні мати можливість відпочинку у відповідних умовах.

Робочі місця для працівників з обмеженими фізичними можливостями повинні бути обладнані відповідно до вимог робочої зони.

5. Додаткові вимоги охорони праці для підприємств
з відкритим способом видобування

5.1. Виконання робіт повинно плануватись і проводитись з урахуванням вимог системи управління охороною праці та вимог забезпечення стабільності бортів і відвалів при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом видобування; при дрібненні, сортуванні, збагаченні корисних копалин і огрудкуванні руд та концентратів і вимог безпеки відповідно до нормативно-правових актів щодо організації та ведення масових вибухів, запобігання, виявлення і ліквідації свердловинних зарядів вибухових речовин, що відмовили, на відкритих гірничих роботах.

5.2. Облаштування транспортних комунікацій повинно відповідати параметрам машин, що пересуваються по них.

5.3. Необхідно забезпечити, щоб над робочими зонами і транспортними комунікаціями не було породних мас, які можуть сповзти або зірватись. У разі потреби їх треба видалити.

5.4. Не слід "підробляти" розкривні та видобувні уступи, а також відвали таким чином, щоб це знижувало їх стабільність.

6. Додаткові вимоги охорони праці для підприємств

з підземним способом видобування

6.1. Плани підземних гірничих виробок повинні виконуватись у відповідному масштабі. Поряд з гірничими виробками на них повинні бути зазначені всі елементи, які можуть мати вплив на безпеку ведення робіт.

Маркшейдерські плани повинні бути легкодоступними і зберігатись доти, доки цього вимагають вимоги безпеки. Ці плани повинні регулярно поновлюватись відповідно до стану робіт і перебувати в розпорядженні працівників у робочих зонах.

6.2. Підприємство з підземним способом видобування повинно мати не менше двох незалежних, безпечних і легкодоступних для працівників, що працюють під землею, виробок, що ведуть на поверхню. У разі потреби вони повинні бути устатковані механічними засобами для підняття людей.

6.3. Підземні виробки, у яких провадяться роботи, необхідно проходити, використовувати, обладнувати і підтримувати, щоб максимально зменшити небезпеку для працівників під час роботи або руху по них.

6.4. Транспортне обладнання необхідно монтувати, експлуатувати і підтримувати в робочому стані, щоб забезпечити безпеку і захист здоров'я працівників.

6.5. Транспортування людей необхідно виконувати відповідно до спеціальних письмових приписів.

6.6. Безпосередньо вслід за посуванням вибою потрібно здійснювати у разі потреби кріплення, що виконується відповідно до інструкцій, затверджених роботодавцем.

У всіх підземних виробках повинна систематично випробовуватись стійкість порід, кріплення повинно відповідати вимогам безпеки згідно з результатами випробувань.

6.7. У всіх підземних виробках відповідно до вимог НПАОП 10.0-5.10-04 "Інструкція із складання вентиляційних планів", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236, повинна бути передбачена постійна вентиляція, щоб забезпечити:

безпечний і нешкідливий склад атмосфери, що відповідало б умовам праці з урахуванням застосовуваних методів праці і фізичної напруженості праці працівників;

вибухобезпечний склад атмосфери;

видалення з атмосфери шкідливої для дихання працівників кількості пилу.

Якщо природна вентиляція недостатня для виконання цих вимог, необхідно влаштувати примусову вентиляцію. Необхідно вжити заходів для забезпечення стабільної і безперервної вентиляції.

Рівень депресії головного вентилятора слід постійно контролювати, про непередбачену зупинку вентиляції повинен сигналізувати аварійний пристрій.

Слід забезпечити систематичне вимірювання параметрів вентиляції. Результати вимірювань фіксуються.

Схема вентиляції повинна постійно оновлюватись.

6.8. У шахтах, небезпечних за газом, головна вентиляція здійснюється механічними засобами вентиляції. Ведення робіт має здійснюватись з урахуванням заходів з дегазації.

Необхідно вжити заходів, щоб небезпека, спричинена шахтним газом, була максимально зменшена.

Місцева вентиляція влаштовується в розвідувальних, підготовчих і видобувальних виробках, що мають безпосередній зв'язок з головним вентиляційним струменем.

Додатково повинні проводитись вимірювання наявності шахтного газу. Відповідно до положень системи управління охороною праці на підприємстві необхідно постійно контролювати концентрацію шахтного газу у вентиляційних виробках, що ведуть від механізованих вибоїв, від виробок, з покрівлі яких видобувається вугілля, а також від тупикових виробок, у яких механізованим способом провадяться прохідницькі роботи.

У шахтах, небезпечних за газом, а також шахтах з горючим пилом:

дозволяється застосування тільки спеціальних вибухових речовин і засобів підривання;

не дозволяється курити і брати з собою призначені для куріння тютюнові вироби та будь-які засоби для створення відкритого вогню;

не дозволяються вогневі різання і зварювання. Інші подібні дії допускаються тільки за умови здійснення спеціальних заходів для забезпечення безпеки і захисту здоров'я працівників.

На вугільних підприємствах з горючим пилом повинні бути здійснені заходи для запобігання відкладенню горючого пилу, його видалення, нейтралізації або зв'язування.

Поширення вибуху пилу або газу, яке може призвезти до нових вибухів пилу, повинно бути обмежено противибуховими сланцевими заслонами.

Розташування цих сланцевих заслонів слід постійно пристосовувати до стану робіт і зазначати в документі, що має бути у розпорядженні працівників у робочих зонах.

6.9. Там, де є небезпека раптового викиду газу (разом з викидом корисної копалини, гірничого удару або води), необхідно планувати і проводити роботи таким чином, щоб забезпечити охорону праці при веденні гірничих робіт на рудних і нерудних родовищах, схильних до гірничих ударів, та додержання вимог відповідно до нормативно-правових актів щодо організації та проведення масових вибухів на підприємствах з підземним способом розробки і НПАОП 10.0-5.05-04 "Інструкція з реверсування вентиляційного струменя та перевірки дії реверсивних пристроїв вентиляційних установок", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236.

6.10. Для виявлення небезпечних зон у підземних виробках і захисту працівників, що рухаються в напрямку цих зон або перебувають у них, має бути вжито відповідних заходів.

6.11. Має бути вжито відповідних заходів для запобігання самозайманню вугілля або своєчасного виявлення джерел самозаймання.

6.12. Якщо в шахту доставляються горючі речовини, їх кількість повинна бути обмежена мінімально необхідною.

6.13. Якщо застосовуються рідини для передачі гідростатичної або гідрокінетичної механічної енергії, необхідно застосовувати, наскільки це можливо, важкозаймисті рідини, щоб запобігти виникненню і поширенню пожеж.

Такі рідини повинні відповідати вимогам відповідної документації, бути випробуваними на незаймистість і задовольняти необхідні гігієнічні вимоги.

У разі застосування для гідравліки рідин, які не відповідають вимогам відповідної документації, необхідно вжити додаткових заходів для уникнення підвищеної загрози пожежі і її поширення.

6.14. Усі працівники залежно від рівня і характеру небезпеки повинні бути забезпеченими засобами для захисту органів дихання, засобами захисту від впливу шуму і вібрації відповідно до вимог нормативно-правових актів: НПАОП 10.0-5.19-04 "Інструкція із забезпечення шумової та вібраційної безпеки праці у вугільних шахтах", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.10.2004 N 236, ГОСТ 12.1.029-80 "Средства и методы защиты от шума. Классификация", ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ "Средства защиты работающих. Общие требования и классификация", а також забезпечені саморятівниками, які повинні бути в межах постійної досяжності.

Кожен користувач повинен знати правила користування засобами захисту.

Ці засоби повинні зберігатись на підприємстві, їх стан повинен систематично перевірятись.

6.15. Кожен працівник підприємств з підземним способом ведення робіт повинен мати в розпорядженні особисту лампу, що відповідала б своєму призначенню.

Робочі місця повинні бути устатковані обладнанням, яке забезпечувало б необхідне для безпеки і захисту здоров'я працівників штучне освітлення. Спосіб освітлення не повинен створювати додаткову небезпеку.

6.16. Повинна бути забезпечена система постійної інформації про місце перебування кожного з працівників, що працюють під землею.

6.17. Аварійно-рятувальна служба повинна мати в розпорядженні відповідну кількість кваліфікованих працівників і необхідних аварійно-рятувальних засобів для використання на кожному окремому підприємстві, що веде підземну розвідку або видобування твердої мінеральної сировини.

6.18. У разі впливу на працівників гірничодобувних підприємств радіаційно-небезпечних факторів, що призводять до перевищення рівнів доз опромінення працівників, установлених Основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України (розділ 18), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832, необхідно встановити радіаційний контроль на робочих місцях та вжити заходів із зменшення впливу випромінювання радону та інших радіоактивних джерел на працівників.

Заступник голови Державного
департаменту промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду МНС України В.А.Плетньов