Документ втратив чиннiсть!

ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

УКАЗ

( Указ втратив чинність на підставі Постанови ВР УРСР
N 562-XII від 18.12.90, ВВР, 1991, N 10, ст.99 )

Про внесення змін і доповнень
до Земельного кодексу Української РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1981, N 12, ст. 178 )

З метою приведення земельного законодавства Української РСР у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР ( 888-09 ), Указами Президії Верховної Ради СРСР від 7 січня 1980 року "Про внесення змін і доповнень до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік" і від 15 січня 1981 року "Про внесення змін і доповнень до статей 25 і 27 Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік", а також дальшого його вдосконалення Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

Внести до Земельного кодексу Української РСР ( 2874а-07 ) (Відомості Верховної Ради УРСР 1970 р., додаток до N 29, ст. 205) такі зміни і доповнення:

1. Статтю 1 викласти в такій редакції:

"Стаття 1. Завдання Земельного кодексу Української РСР

Завданнями Земельного кодексу Української РСР є регулювання земельних відносин з метою забезпечення в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь науково обгрунтованого, раціонального використання та охорони земель, створення умов підвищення їх ефективності, охорона прав підприємств, організацій, установ і громадян, зміцнення законності в галузі земельних відносин".

2. Заголовок і частину першу статті 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Державна (загальнонародна) власність на землю

Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР ( 888-09 ) земля є державною власністю - спільним надбанням усього радянського народу".

3. У статті 6:

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) державний контроль за використанням та охороною земель і встановлення порядку його здійснення";

доповнити статтю пунктом 8 такого змісту:

"8) регулювання інших питань загальносоюзного значення в галузі використання та охорони земель відповідно до Конституції СРСР і Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік".

4. Статтю 7 після слів "родючості грунтів" доповнити словами "здійснення державного контролю за використанням та охороною земель".

5. Главу 2 викласти в такій редакції:

"Глава 2
Державне управління в галузі використання
та охорони земель. Участь громадських організацій
і громадян у здійсненні заходів по раціональному
використанню та охороні земель

Стаття 8. Органи, які здійснюють державне управління в галузі
використання та охорони земель

Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік державне управління в галузі використання та охорони земель здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі використання та охорони земель в Українській РСР є Міністерство сільського господарства УРСР та його органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.

Стаття 9. Компетенція обласних Рад народних депутатів у
галузі використання та охорони земель

Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території області:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність, якісний стан і оцінку земель;

3) організовують та здійснюють контроль за правильним веденням земельно-облікової документації всіма землекористувачами, а також виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів;

4) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням робіт по землеустрою, топографічно-геодезичних і сільськогосподарських зйомках, обслідуванню грунтів та інших проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням використання всіх земель; затверджують проекти внутрігосподарського землеустрою та організують контроль за їх здійсненням;

5) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від розбазарювання і безгосподарного використання;

6) організують контроль за проведенням землекористувачами ефективних заходів по підвищенню родючості грунтів, запобіганню вітровій і водній ерозії, засоленню, заболочуванню, а також іншим процесам, які погіршують стан грунтів;

7) організовують роботи по виконанню державних планів меліорації земель;

8) вирішують питання про надання землі в користування, а також про вилучення земельних ділянок для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу;

9) вирішують відповідно до статті 159 цього Кодексу спори про користування земельними ділянками;

10) вирішують питання про віднесення сільських населених пунктів до перспективних для дальшого розвитку, встановлюють і змінюють їх межі, а також межі селищ міського типу;

11) затверджують відповідно до статей 58, 73 цього Кодексу рішення загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) про збільшення площі присадибних земель за рахунок земель громадського користування, а також дозволяють радгоспам та іншим державним сільськогосподарським підприємствам, організаціям і установам, за клопотанням їх керівників, збільшувати площу присадибних земель для забезпечення робітників і службовців присадибними ділянками;

12) вирішують відповідно до статті 53 цього Кодексу питання про зміну меж і розмірів землекористувань при укрупненні і розукрупненні колгоспів, а також сільськогосподарських підприємств і організацій місцевого підпорядкування;

13) змінюють межі районів у зв'язку з передачею територій селищних і сільських Рад та окремих населених пунктів у межах області;

14) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах своєї компетенції.

Стаття 10. Компетенція районних Рад народних депутатів у
галузі використання та охорони земель

Районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території району:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність, якісний стан та оцінку земель;

3) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням робіт по землеустрою, топографічно-геодезичних і сільськогосподарських зйомках, обслідуванню грунтів та інших проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням використання всіх земель;

4) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від розбазарювання і безгосподарного використання;

5) контролюють здійснення землекористувачами заходів по підвищенню родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації порушених земель, їх зрошенню та осушенню, створенню полезахисних лісових насаджень;

6) вирішують відповідно до статей 16, 54 цього Кодексу питання про надання землі в користування, видають землекористувачам документи на право користування землею;

7) дають висновки про надання або вилучення земельних ділянок, які провадяться вищестоящими органами;

8) затверджують рішення правлінь колгоспів або адміністрації радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, організацій і установ про виділення земельних ділянок для внутрігосподарського будівництва;

9) вирішують відповідно до статті 160 цього Кодексу спори про користування земельними ділянками;

10) відповідно до чинного законодавства, в питаннях землекористування, будівництва і благоустрою скасовують рішення загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та інших кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;

11) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах своєї компетенції.

Стаття 11. Компетенція міських Рад народних депутатів у
галузі використання та охорони земель

Міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території міста:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) розглядають і затверджують щорічний звіт про наявність, якісний стан та оцінку земель;

3) здійснюють контроль за своєчасним і якісним проведенням робіт по складанню проектів забудови та земельногосподарського устрою, топографічно-геодезичних зйомках, обслідуванню грунтів та інших проектно-розвідувальних робіт, зв'язаних з поліпшенням використання міських земель;

4) надають у користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу; видають землекористувачам документи на право користування землею;

5) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від розбазарювання і безгосподарного використання;

6) забезпечують здійснення заходів по підвищенню родючості грунтів, а також по боротьбі з їх ерозією, забрудненням та засміченням;

7) відповідно до чинного законодавства, в питаннях землекористування, будівництва і благоустрою скасовують накази та розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;

8) вирішують відповідно до статті 161 цього Кодексу спори про користування земельними ділянками;

9) вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах своєї компетенції.

Стаття 12. Компетенція селищних Рад народних депутатів у
галузі використання та охорони земель

Селищні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) надають в користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу;

3) відповідно до чинного законодавства, в питаннях землекористування, благоустрою і будівництва зупиняють виконання рішень загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та інших кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;

4) забезпечують здійснення заходів по охороні земель від розбазарювання і безгосподарного використання;

5) здійснюють контроль за виконанням заходів по підвищенню родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації порушених земель, їх зрошенню та осушенню, створенню полезахисних лісових насаджень;

6) вирішують відповідно до статті 162 цього Кодексу спори про користування земельними ділянками.

Стаття 12-1. Компетенція сільських Рад народних депутатів у
галузі використання та охорони земель

Сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території:

1) здійснюють державний контроль за використанням та охороною всіх земель;

2) здійснюють контроль за виконанням заходів по підвищенню родючості грунтів, боротьбі з їх ерозією, рекультивації порушених земель, їх зрошенню і осушенню, створенню полезахисних лісових насаджень;

3) надають відповідно до статті 16 цього Кодексу земельні ділянки в користування із земель, які не входять до землекористування колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств;

4) контролюють правильне використання присадибних земель колгоспів і радгоспів, додержання норм присадибних земельних ділянок;

5) розподіляють між підприємствами, організаціями, установами і громадянами ділянки під городи, сінокоси і пасовища з земель державного запасу, що виділяються сільській Раді у встановленому порядку;

6) затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства, організації, установи про наділення присадибних ділянок робітникам, службовцям, пенсіонерам та інвалідам, які проживають у сільських населених пунктах;

7) відповідно до чинного законодавства, в питаннях землекористування, благоустрою і будівництва зупиняють виконання рішень загальних зборів членів колгоспів (зборів уповноважених) та інших кооперативних організацій, скасовують накази і розпорядження керівників підприємств, організацій і установ або зупиняють їх виконання, повідомляючи про це відповідні вищестоящі органи;

8) вирішують відповідно до статті 162 цього Кодексу земельні спори між громадянами.

Стаття 12-2. Компетенція спеціально уповноважених державних
органів управління в галузі використання
та охорони земель

Компетенція спеціально уповноважених органів управління в галузі використання та охорони земель (частина друга статті 8) визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також положеннями про ці органи, затверджуваними у встановленому порядку.

Стаття 12-3. Участь громадських організацій і громадян у
здійсненні заходів по раціональному використанню
та охороні земель

Професійні спілки, організації молоді, товариства охорони природи, наукові товариства та інші громадські організації, а також громадяни сприяють державним органам у здійсненні заходів по раціональному використанню та охороні земель.

Громадські організації беруть участь у діяльності, спрямованій на забезпечення раціонального використання та охорони земель, відповідно до їх статутів (положень) і законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Державні органи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції громадських організацій і громадян при здійсненні заходів по раціональному використанню та охороні земель".

6. Частину третю статті 15 викласти в такій редакції:

"Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безстрокове користування".

7. Статтю 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 21. Порядок видачі документів на право користування
землею

Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів".

8. Частину другу статті 23 викласти в такій редакції:

"Землекористувачі зобов'язані раціонально й ефективно використовувати землю, бережно ставитися до неї, не чинити на наданих їм земельних ділянках дій, які б порушували інтереси сусідніх землекористувачів".

9. Частину четверту статті 25 викласти в такій редакції:

"Відшкодування збитків землекористувачам, а також втрат сільськогосподарського виробництва здійснюється у відповідності зі статтями 45, 46 і 173 цього Кодексу".

10. Статті 26 і 27 викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Приведення земель у придатний для дальшого
використання стан

Підприємства, організації та установи, які розробляють родовища корисних копалин і торфу, проводять геологорозвідувальні, пошукові, будівельні та інші роботи на наданих їм у користування сільськогосподарських землях чи лісових угіддях, зобов'язані після відпадання потреби в цих землях за свій рахунок приводити їх у стан, придатний для використання в сільському, лісовому або рибному господарстві, а при проведенні зазначених робіт на інших землях - у стан, придатний для використання їх за призначенням. Приведення земельних ділянок у придатний стан провадиться в ході робіт, а при неможливості цього - після їх завершення у строки, що визначаються органами, які надають земельні ділянки в користування, відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів.

Стаття 27. Збереження родючого шару грунту для рекультивації
земель і запобігання негативному впливу на землю
деяких видів робіт

Підприємства, організації та установи, які здійснюють промислове або інше будівництво, розробляють родовища корисних копалин, а також проводять інші роботи, зв'язані з порушенням грунтового покриву, зобов'язані знімати, зберігати і наносити родючий шар грунту на землі, що рекультивуються, або на малопродуктивні угіддя.

Підприємства, організації та установи, які розробляють родовища корисних копалин і торфу, а також проводять інші роботи, що негативно впливають на сільськогосподарські, лісові та інші угіддя за межами наданих у їх користування земельних ділянок, зобов'язані передбачати і здійснювати заходи по запобіганню або максимально можливому обмеженню зазначених негативних впливів".

11. Частину другу статті 31 викласти в такій редакції:

"Заходи по меліорації та охороні земель, полезахисному лісорозведенню, по боротьбі з ерозією грунтів та інші заходи, спрямовані на докорінне поліпшення земель, передбачаються в державних планах економічного і соціального розвитку і здійснюються відповідними міністерствами, державними комітетами, відомствами та землекористувачами".

12. Пункти 2 і 3 статті 38 викласти в такій редакції:

"2) виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів - при розмірі земельних ділянок до п'яти гектарів для кожного об'єкта, крім земель, зазначених у частині першій статті 41 цього Кодексу, і незалежно від розміру земельної ділянки - у випадках, передбачених частиною другою вказаної статті. При необхідності розширення площі вилучених ділянок понад п'ять гектарів додаткове вилучення земель провадиться відповідно до пункту 1 цієї статті;

3) виконавчими комітетами міських (селищних) Рад народних депутатів - із земель населених пунктів (крім земель, закріплених за колгоспами, радгоспами та іншими сільськогосподарськими підприємствами, організаціями і установами в безстрокове користування, а також випадків, передбачених статтею 41 цього Кодексу) незалежно від розміру земельних ділянок у відповідності з генеральним планом забудови населених пунктів".

13. Частину першу статті 39 після слів "державний контроль за використанням" доповнити словами "та охороною".

14. У частині другій статті 40 слова "відповідними міністерствами і відомствами" замінити словами "відповідними міністерствами, державними комітетами і відомствами".

15. Статтю 41 викласти в такій редакції:

"Стаття 41. Порядок і умови вилучення зрошуваних, осушених та
інших високопродуктивних земель для
несільськогосподарських потреб

Вилучення зрошуваних і осушених земель, ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями та виноградниками, культурними пасовищами, а також сінокосами і пасовищами, на яких проведено роботи по їх докорінному поліпшенню, для несільськогосподарських потреб, земель, зайнятих водоохоронними, захисними та іншими лісами першої групи, для використання в цілях, не зв'язаних з веденням лісового господарства, земель заповідників, курортів і зон санітарної охорони курортів провадиться у виняткових випадках і тільки за постановою Ради Міністрів Української РСР.

Вилучення зазначених земель з метою надання їх у тимчасове короткострокове користування для будівництва трубопроводів, ліній електропередачі та інших лінійних споруд може провадитись у необхідних випадках на підставі рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів".

16. Главу 11 викласти в такій редакції:

"Глава 11
Державний контроль за використанням та охороною земель

Стаття 47. Завдання державного контролю за використанням та
охороною земель

Державний контроль за використанням та охороною всіх земель має своїм завданням забезпечити додержання міністерствами, державними комітетами і відомствами, державними, кооперативними, громадськими підприємствами, організаціями і установами, а також громадянами земельного законодавства, порядку користування землею, правильності ведення земельного кадастру і землеустрою з метою раціонального, ефективного використання та охорони земель.

Стаття 48. Органи, які здійснюють державний контроль за
використанням та охороною земель

Державний контроль за використанням та охороною всіх земель здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР.

Відповідно до законодавства Союзу РСР спеціально уповноваженим органом по здійсненню державного контролю за використанням та охороною земель є землевпорядна служба системи Міністерства сільського господарства СРСР, компетенція якої визначається положенням, затверджуваним Радою Міністрів СРСР".

17. У пункті 3 статті 53 слова "відповідними союзними міністерствами або відомствами" замінити словами "відповідними міністерствами, державними комітетами або відомствами СРСР".

18. Частину першу статті 56 викласти в такій редакції:

"Землі, надані колгоспові за державним актом на право користування землею, складаються із земель громадського користування і присадибних земель".

19. Частину першу статті 62 викласти в такій редакції:

"Землі, надані риболовецьким колгоспам за державними актами на право користування землею, використовуються для ведення громадського господарства, розміщення виробничих, житлових і культурно-побутових будівель колгоспу, для надання колгоспним дворам присадибних ділянок, а також для забезпечення кормами і пасовищами громадської худоби та худоби, яка перебуває в особистій власності членів колгоспу".

20. Статтю 69 викласти в такій редакції:

"Стаття 69. Виділення колгоспним дворам для їх худоби
пасовищ і земельних ділянок для сінокосіння
та інших потреб

Відповідно до статуту колгоспу колгоспним дворам виділяються пасовища для їх худоби.

Колгоспним дворам виділяються земельні ділянки для сінокосіння та інших потреб у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР".

21. Частину третю статті 70 викласти в такій редакції:

"Якщо особа, яка набула право власності на жилий будинок і господарські будівлі, не є колгоспником, земельна ділянка їй може бути надана в порядку і розмірах, передбачених статтями 77, 78 і 106-1 цього Кодексу".

22. Статтю 79 викласти в такій редакції:

"Стаття 79. Надання земельних ділянок під городи

Постійним робітникам і службовцям, а також учителям, лікарям та іншим спеціалістам, які працюють і проживають у сільській місцевості і не мають присадибних ділянок, за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства, організації та установи можуть надаватися земельні ділянки під городи в розмірі до 0,15 гектара, а на поливних землях - не більше 0,08 гектара на сім'ю".

23. Статтю 83 викласти в такій редакції:

"Стаття 83. Землекористування громадян, що займаються
індивідуальною трудовою діяльністю в сільському
господарстві

Громадяни, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві, яка грунтується на особистій праці і праці членів їх сімей, користуються наданими їм ділянками польової та присадибної землі.

Порядок користування і розміри ділянок польової та присадибної землі громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві, встановлюються Радою Міністрів Української РСР".

24. Частину другу статті 85 викласти в такій редакції:

"Межа міста встановлюється і змінюється Президією Верховної Ради Української РСР за поданням виконавчого комітету обласної, міської (міст республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів".

25. У частині другій статті 95 виключити слова "та садівництва".

26. Статтю 101 викласти в такій редакції:

"Стаття 101. Землі селищ міського типу та користування ними

Усі землі в межах селища перебувають у віданні селищних Рад народних депутатів. Положення статті 84, частини першої і частини третьої статті 85, статей 86, 87, 89-98 цього Кодексу поширюються на землі населених пунктів, віднесених у відповідності з законодавством Української РСР до категорії селищ міського типу".

27. Частину першу статті 113 викласти в такій редакції:

"Земельні ділянки, що вивільняються підприємствами по видобуванню корисних копалин, іншими промисловими або транспортними підприємствами на наданих їм у користування сільськогосподарських землях чи лісових угіддях і передаються ними для використання в сільському, лісовому або рибному господарстві, а земельні ділянки на наданих у користування інших землях - для використання за призначенням, повинні бути приведені ними у придатний для цього стан".

28. Частину третю статті 115 викласти в такій редакції:

"Умови та порядок використання земель для розробки родовищ корисних копалин і торфу регулюються спеціальним законодавством Союзу РСР і Української РСР".

29. Частину другу статті 131 викласти в такій редакції:

"Службові наділи виділяються з земель, які є в користуванні підприємств, організацій та установ відповідних міністерств, державних комітетів і відомств, а при нестачі таких земель - із земель державного запасу та земель державного лісового фонду".

30. Статті 135 і 137 викласти в такій" редакції:

"Стаття 135. Надання земель під колективні сади

Земельні ділянки під колективні сади надаються підприємствам, організаціям і установам із земель Державного запасу і тих, що не підлягають залісенню, земель державного лісового фонду за межами зеленої зони міст або за межею інших населених пунктів та земель державного лісового фонду, не вкритих лісом або зайнятих малоцінними лісовими насадженнями, в зелених і приміських зонах міст та інших населених пунктів з урахуванням перспективного розширення території населених пунктів.

При відсутності земель, зазначених у частині першій цієї статті, під колективні сади можуть надаватись, як виняток, несільськогосподарські угіддя з земель, зайнятих підсобним сільським господарством підприємств, організацій і установ, непридатні землі колгоспів і радгоспів, які не можуть бути використані у громадському господарстві, несільськогосподарські угіддя з тих, що не використовуються в лісовому господарстві і не підлягають залісенню, земель державного лісового фонду в зелених зонах міст та інших населених пунктів, а також невикористовувані черезсмужні, дрібноконтурні ділянки і малопродуктивні угіддя колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств.

Надання земель під колективні сади провадиться Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних (міських) Рад народних депутатів у межах їх компетенції";

"Стаття 137. Надання земель під колективні городи

Земельні ділянки під колективні городи робітників і службовців надаються підприємствам, організаціям і установам виконавчими комітетами обласних, районних (міських) Рад народних депутатів із земель населених пунктів, земель державного запасу і державного лісового фонду, не призначених до використання у найближчі роки під забудову або на інші цілі, з тимчасово не використовуваних земель сільськогосподарського призначення і земель промислових, транспортних та інших несільськогосподарських підприємств і організацій, а також з земель державного лісового фонду, не вкритих лісом або зайнятих малоцінними лісовими насадженнями, в зелених і приміських зонах міст та інших населених пунктів з урахуванням перспективного розширення території населених пунктів.

При відсутності земель, зазначених у частині першій цієї статті, під колективні городи можуть надаватись, як виняток, невикористовувані черезсмужні, дрібноконтурні ділянки і малопродуктивні угіддя колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств".

31. Частину другу статті 148 викласти в такій редакції:

"Завданнями державного землеустрою є організація найбільш повного, науково обгрунтованого, раціонального й ефективного використання земель, підвищення культури землеробства та охорона земель".

32. Частини другу і третю статті 149 викласти в такій редакції:

"Міжгосподарський землеустрій має своїм завданням організацію науково обгрунтованого і раціонального використання землі шляхом правильного її розподілу між галузями народного господарства, підприємствами, організаціями та установами.

Внутрігосподарський землеустрій має своїм завданням створення в межах окремих землекористувань територіальної основи для піднесення культури землеробства і продуктивності сільськогосподарських угідь, повного, правильного використання та охорони землі, високопродуктивного застосування техніки і раціональної організації господарства".

33. У пункті 1 статті 150 виключити слова "на основі схем районного планування".

34. Частини другу і третю статті 154 викласти в такій редакції:

"Проекти внутрігосподарського землеустрою колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, організацій і установ затверджуються виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів.

Зміни в проекти внутрігосподарського землеустрою вносяться з дозволу виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів за погодженням з державними землевпорядними органами".

35. Статтю 157 викласти в такій редакції:

"Стаття 157. Органи, які вирішують земельні спори

Земельні спори між колгоспами, радгоспами, іншими державними, кооперативними, громадськими підприємствами, організаціями, установами і громадянами вирішуються Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів у порядку, встановленому цим Кодексом".

36. Доповнити Кодекс статтями 82-1 і 106-1 такого змісту:

"Стаття 82-1. Надання робітникам, службовцям і іншим
громадянам земельних ділянок для вирощування
кормових культур для худоби і птиці, а також
для інших потреб

У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, особам, зазначеним у статті 77 цього Кодексу, можуть надаватись земельні ділянки для вирощування кормових культур для худоби і птиці, а також для інших потреб.

Порядок надання і розміри земельних ділянок встановлюються Радою Міністрів Української РСР"

"Стаття 106-1. Користування присадибною земельною ділянкою
при переході права власності на будівлю,
розташовану в сільському населеному пункті

Перехід права власності на будівлю, розташовану в сільському населеному пункті, не тягне за собою переходу права користування присадибною земельною ділянкою. Надання присадибної земельної ділянки особі, до якої перейшло право власності на будівлю, провадиться на загальних підставах відповідно до вимог цього Кодексу.

У випадках переходу в спадщину права власності на розташовану в сільському населеному пункті будівлю спадкоємцям, якщо вони не мають права на одержання у встановленому порядку присадибної земельної ділянки, надається право користування частиною земельної ділянки, необхідної для утримання цієї будівлі, в розмірі 0,03-0,06 гектара. Дрібні земельні ділянки, що утворились при цьому і які неможливо використати для виробничих потреб колгоспів, радгоспів, інших підприємств і організацій або передати іншим громадянам, можуть надаватись зазначеній категорії громадян понад норму, передбачену в цій статті, в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР".

37. Доповнити Кодекс розділом XII такого змісту:

"Розділ XII
Міжнародні договори

Стаття 174. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором СРСР або Української РСР установлено інші правила, ніж ті, що їх містить земельне законодавство Української РСР, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору".

38. У тексті Кодексу слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів".

Голова Президії Верховної Ради Української РСР О.ВАТЧЕНКО

Секретар Президії Верховної Ради Української РСР Я.КОЛОТУХА

м. Київ, 12 березня 1981 року
N 1653-X