Документ втратив чиннiсть!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 13 квітня 2006 р. N 492
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 255 від 17 березня 2011 р.)

Про затвердження Порядку зменшення
бюджетних асигнувань та повернення
коштів у разі нецільового використання
бюджетних коштів у поточному чи
минулому роках

Відповідно до статті 83 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулому роках, що додається.

Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 квітня 2006 р. N 492

Порядок
зменшення бюджетних асигнувань та
повернення коштів у разі нецільового
використання бюджетних коштів у
поточному чи минулому роках

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету у разі їх нецільового використання (крім бюджетних коштів, одержаних як субвенція), допущеного у поточному чи минулому роках.

2. Нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів.

3. Підставою для зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету є акт (інший документ), складений за результатами ревізії (перевірки) відповідно до законодавства посадовою особою органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів (далі - акт).

4. Зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету здійснюється на суму, щодо якої встановлено контролюючим органом факт нецільового використання.

Процедура зменшення бюджетних асигнувань

5. Рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

6. У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів контролюючий орган протягом п'яти робочих днів після підписання акта подає засвідчену підписом керівника контролюючого органу, що скріплений печаткою цього органу, його копію до Мінфіну (місцевого фінансового органу, головному розпоряднику бюджетних коштів).

До акта додається довідка контролюючого органу про бюджетне правопорушення за формою та у порядку, що встановлюються Мінфіном.

Одночасно з поданням зазначених документів керівник контролюючого органу приймає в установленому законодавством порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника бюджетних коштів, який вчинив бюджетне правопорушення за відповідними кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією).

7. Протягом п'яти робочих днів після надходження документів, передбачених пунктом 6 цього Порядку, Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів (далі - рішення про зменшення асигнувань) за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією), за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, крім бюджетних асигнувань за захищеними статтями видатків бюджету.

На підставі зазначеного рішення до помісячного розпису асигнувань відповідного бюджету вносяться зміни шляхом збалансованого за місяцями коригування обсягу асигнувань у поточному бюджетному періоді на наступні місяці до внесення відповідних змін у бюджетні призначення державного чи місцевого бюджету.

8. Після прийняття рішення про зменшення асигнувань Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу) приймає рішення про необхідність у поточному бюджетному періоді зменшення бюджетних призначень головному розпоряднику бюджетних коштів на суму, що витрачена не за цільовим призначенням, а головний розпорядник коштів відповідного бюджету вносить Міністру фінансів (керівнику місцевого фінансового органу) пропозиції щодо зменшення бюджетних призначень, на підставі яких готуються та подаються згідно з вимогами частини третьої статті 23 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) пропозиції щодо приведення у відповідність бюджетних призначень державного чи місцевого бюджету.

Зменшення бюджетних призначень здійснюється шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет щодо зменшення обсягу бюджетних повноважень головному розпоряднику бюджетних коштів.

9. У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів за захищеними статтями видатків бюджету, а також коли на момент прийняття рішення про зменшення асигнувань обсяг невикористаних коштів у межах бюджетного асигнування за відповідними кодами економічної класифікації видатків та бюджетною програмою (функцією) недостатній для зменшення бюджетних асигнувань, Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішення відповідно до пункту 7 цього Порядку за іншими кодами економічної класифікації видатків за такою чи іншою бюджетною програмою (функцією).

У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів за спеціальним фондом відповідного бюджету рішення про зменшення асигнувань приймається за загальним фондом.

Недостатність невикористаних бюджетних асигнувань за бюджетними програмами (функціями) в цілому для їх зменшення є підставою для перегляду Міністром фінансів (керівником місцевого фінансового органу, головним розпорядником бюджетних коштів) розміру відповідних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів під час розрахунку на наступні бюджетні періоди в сторону зменшення планованих граничних обсягів.

10. Рішення про зменшення бюджетних асигнувань доводиться до Державного казначейства, його територіального органу, який здійснює обслуговування розпорядника бюджетних коштів, та до контролюючого органу, за документами якого було прийнято таке рішення.

У разі неприйняття такого рішення про це письмово інформується відповідний контролюючий орган з обґрунтуванням причин.

11. Якщо протягом 30 днів після прийняття рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами не прийнято рішення про зменшення бюджетних асигнувань, контролюючим органом в установленому законодавством порядку може бути прийнято рішення про повторне зупинення операцій з бюджетними коштами.

Процедура повернення коштів одержувачами
бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету

12. У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем керівник контролюючого органу протягом п'яти робочих днів після підписання акта надсилає такому одержувачу вимогу про повернення ним коштів у сумі, що використана не за цільовим призначенням, у дохід відповідного бюджету (далі - вимога) та інформує розпорядника бюджетних коштів, через якого такі кошти надавалися одержувачу.

13. Одержувач бюджетних коштів протягом 10 днів після надходження вимоги перераховує зазначену в ній суму за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації "Інші надходження" та інформує про це контролюючий орган.

14. У разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів в дохід відповідного бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.

Разом із зверненням до суду подаються засвідчені підписом керівника контролюючого органу, що скріплений печаткою цього органу, копії вимоги та акта.