Документ втратив чиннiсть!

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ
29.09.2005 N 11-113/3341-9712

(Лист втратив актуальність на підставі Листа
Національного банку України
N 50-0007/15458 від 20.03.2018)

Щодо надання роз'яснення з окремих питань
з регулювання обігу готівки

Національний банк України розглянув звернення <...> щодо надання роз'яснення з окремих питань з регулювання обігу готівки і у межах своєї компетенції повідомляє наступне.

На сьогодні питання стосовно придбання працівниками у власність підприємства товарів за власні готівкові кошти з подальшим відшкодуванням їм витраченої готівки, та правомірність використання власних готівкових коштів працівниками підприємств для вирішення виробничих (господарських) питань регулюється на законодавчому рівні, зокрема, вимогами статей 1159 і 1160 Цивільного кодексу України ( 435-15 ).

Крім того, відносини між працівником та роботодавцем регулюються, перш за все, Кодексом законів про працю України ( 322-08 ), згідно з яким працівник має виконувати обов'язки, обумовлені трудовим договором (посадовою інструкцією).

Таким чином, працівник повинен виконувати доручення керівника, надані в межах його трудових обов'язків. Якщо ці доручення пов'язані із здійсненням витрат власних коштів, він має право вимагати від роботодавця їх відшкодування.

Так, згідно із статтею 121 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку із службовими відрядженнями. Щодо інших витрат, то підтвердженням того, що вони були здійснені за дорученням керівництва, можуть бути розпорядчі документи (наказ, розпорядження) або письмова довіреність.

Слід також зазначити, що питання звітування за кошти, надані на відрядження або під звіт, урегульовані Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ).

Відповідно до підпункту 9.10.2 зазначеного Закону ( 889-15 ) звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження, або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. До того ж зазначеним Законом (пункт 9.10) встановлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки.

Таким чином, питання, порушені у зверненнях, урегульовано в законодавчо встановленому порядку (а не вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320) і виходять за межі компетенції Національного банку України.

Виконавчий директор з питань готівково-грошового обігу О.Толстой