Документ втратив чиннiсть!
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Департамент методології банківського
регулювання та нагляду
ЛИСТ
20.09.2005 N 40-111/1991-9306
(Лист втратив актуальність на підставі
Листа Національного банку України
N 22-0006/15566 від 20.03.2018 р.)
Головним управлінням
Національного банку України
в Автономній Республіці Крим
та по м. Києву і Київській
області,
територіальним управлінням
Національного банку України
Банки України
Аудиторська палата України
Про результати розгляду аудиторських
(звітів) висновків банків за 2004 рік
Національний банк України проаналізував матеріали зовнішнього аудиту банків, проведеного аудиторськими фірмами за результатами перевірки фінансової звітності банків за 2004 рік, і вважає за доцільне зазначити наступне.
За 2004 рік аудиторську перевірку фінансової звітності банків здійснювали 47 аудиторських фірм, до складу яких входили аудитори, що мали відповідний сертифікат Національного банку України на право проведення аудиту банків.
Аналіз результатів аудиторських перевірок банків свідчить, що, в цілому, аудиторські звіти (висновки) відповідають вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, а також вимогам Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, що прийняті як Національні стандарти аудиту згідно з рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003 N 122 (далі - Стандарти аудиту).
Разом з тим, існує ряд суттєвих зауважень до якості підготовки та змісту аудиторських звітів (висновків), на які територіальні управління Національного банку України та банки мають звернути увагу.
Так, згідно з вимогами статті 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та пункту 3.3 Положення про порядок подання банками до Національного банку України аудиторських звітів (аудиторських висновків) за результатами щорічної перевірки фінансової звітності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.09.2003 N 389 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2003 за N 871/8192 (далі - Положення), аудиторські звіти повинні містити (підтверджувати) таку фінансову звітність банку та інформацію, що має розкриватися банками у річній фінансовій звітності:
- баланс банку;
- звіт про рахунки доходів та витрат (тобто звіт про фінансові результати);
- звіт про рух капіталу;
- таблицю строків активів та пасивів щодо концентрації активів, зобов'язань та позабалансових зобов'язань за датами погашення;
- інформацію про достатність резервів та капіталу банку, у тому числі щодо відповідності формування капіталу банку, фондів, резервів вимогам нормативно-правових актів Національного банку, а також оцінку ризику банківських операцій та операцій з інсайдерами/пов'язаними особами;
- інформацію про адекватність бухгалтерського обліку, процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю банку вимогам нормативно-правових актів Національного банку України;
- висновок про підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження (відмова від висловлення думки, негативна думка) складеної банком фінансової звітності дійсному фінансовому стану банку.
Слід зазначити, що існують випадки, коли аудиторські звіти (висновки) не відповідають вищезазначеним вимогам чинного законодавства України та Положенню. А саме:
- до складу аудиторського звіту (висновку) не включена у повному обсязі фінансова звітність банку, яка перевірялась аудитором та має відповідати вимогам Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.12.2004 N 598 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2004 за N 1660/10259;
- фінансова звітність банку, що подається до Національного банку України у складі аудиторського звіту (висновку), не містить підписів керівників банку, які відповідають за її складання;
- аудиторський висновок щодо висловлення аудитором думки стосовно достовірності відображення інформації, що викладена у фінансових звітах, за формою не відповідає Стандарту аудиту 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність";
- відсутня інформація щодо наявності розривів у строках активів та пасивів (примітка 30 "Ризик ліквідності");
- відсутня інформація про достатність резервів та капіталу банку, а також інформація про адекватність процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю банку вимогам нормативно-правових актів Національного банку України.
У зв'язку з цим зазначаємо, що Національний банк України неодноразово доводив до банків та територіальних управлінь Національного банку України листами від 31.03.2005, від 25.06.2005 та від 05.07.2005, відповідно, за N 42-411/770-3152 N 40-111/988-6451 та N 40-111/1064-6692 порядок надання результатів аудиторської перевірки фінансової звітності банків до Національного банку України, якого повинні дотримуватися банки при наданні аудиторських звітів (висновків).
Крім того, необхідно підкреслити, що деякими банками порушуються вимоги Положення щодо строків надання аудиторських звітів (висновків) до Національного банку України, у тому числі до відповідного територіального управління Національного банку України, що є неприпустимим. Існують випадки, коли банки надавали аудиторські звіти (висновки) тільки до відповідних територіальних управлінь Національного банку України.
Окремо слід наголосити, що банки, які уклали угоди про проведення аудиторської перевірки фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), підготовленої відповідно до інших стандартів бухгалтерського обліку ніж національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а саме Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності, повинні, крім самих угод, також подавати до Національного банку України результати такої перевірки у встановленому ним порядку.
З метою ефективного використання роботи зовнішніх аудиторів банків звертаємо увагу територіальних управлінь Національного банку України на необхідність запровадження в подальшому більш тісної взаємодії та співпраці між фахівцями банківського нагляду (інспекторами) та зовнішніми аудиторами банків стосовно використання положень Методичних рекомендацій щодо взаємодії між інспекторами з банківського нагляду Національного банку України та зовнішніми аудиторами банків, схвалених постановою Правління Національного банку України від 29.04.2004 N 191.
Підсумовуючи вищезазначене, пропонуємо банкам та територіальним управлінням Національного банку України у подальшому забезпечити виконання вимог чинного законодавства України з питань проведення аудиторської перевірки фінансової звітності банків та надання її результатів до Національного банку України.
Заступник Голови В.Л.Кротюк