ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо додаткових гарантій захисту
фінансових інтересів держави

З метою захисту фінансових інтересів держави, посилення контролю за витрачанням державних коштів Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 20, ст. 148; 2003 р., N 14, ст. 98; 2004 р., N 5, ст. 27, N 8, ст. 67, N 13, ст. 181; 2005 р., N 4, ст. 103, N 5, ст. 110, N 11, ст. 198):

1) преамбулу викласти в такій редакції:

"Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання";

2) у статті 1:

абзац другий доповнити словами "крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації";

в абзаці третьому слова "а також установи чи організації" замінити словами "а також підприємства, установи чи організації";

абзац четвертий доповнити словами "крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації";

в абзаці п'ятому:

після слів "фондів соціального страхування" доповнити словами "кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 );

слова "що забезпечують діяльність цих органів" виключити;

в абзаці восьмому слова "самого будівництва" замінити словами "самих робіт";

абзац дев'ятий доповнити словами "а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій";

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"тендерний комітет - група спеціалістів замовника, призначена відповідальною за здійснення процедур закупівлі згідно з положеннями цього Закону";

абзац тринадцятий після слів "відрізняється від" доповнити словом "основної";

абзац чотирнадцятий після слів "акцепт тендерної пропозиції" доповнити словами "яку визнано найкращою за результатами оцінки";

абзаци вісімнадцятий та дев'ятнадцятий викласти в такій редакції:

"забезпечення тендерної пропозиції (далі - тендерне забезпечення) - надання учасником замовнику гарантій щодо забезпечення виконання ним зобов'язань, які виникають у зв'язку з поданням тендерних пропозицій, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення за вибором замовника відповідно до закону;

забезпечення виконання договору про закупівлю - надання учасником замовнику гарантій виконання ним вимог договору про закупівлю, включаючи такі способи забезпечення, як банківські гарантії, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення виконання договору за вибором замовника відповідно до закону";

абзац двадцять третій після слів "в мережі Інтернет" доповнити словами "в режимі on-line";

доповнити абзацами двадцять четвертим-двадцять восьмим такого змісту:

"генеральний замовник - орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство, які визначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону;

закупівля на засадах міжвідомчої координації - здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального замовника і замовників у порядку, встановленому цим Законом;

кваліфікаційна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними кваліфікаційних пропозицій при проведенні попередньої кваліфікації учасників;

кваліфікаційна пропозиція - пропозиція, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог кваліфікаційної документації;

строк дії тендерної (цінової) пропозиції - встановлений замовником у тендерній документації (запиті щодо цінових пропозицій) строк, що діє до укладення договору про закупівлю, протягом якого учасник не має права змінювати свою тендерну (цінову) пропозицію (крім цінової зміни при проведенні процедури редукціону)";

3) у статті 2:

у частині першій слова та цифри "суму, еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт - 20 тисячам євро" замінити цифрами та словами "30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Закупівля товарів, робіт і послуг, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, виконанням державного оборонного замовлення, а також із закупівлею інших спеціально визначених Кабінетом Міністрів України чи законом товарів, робіт і послуг, здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених окремими актами законодавства України";

доповнити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"4. Забороняються укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, визначених цією статтею.

5. Процедури закупівлі, встановлені цим Законом, застосовуються до закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України";

4) доповнити статтею 2-1 такого змісту:

"Стаття 2-1. Принципи державних закупівель

1. Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

максимальна економія та ефективність;

добросовісна конкуренція серед учасників;

відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

недискримінація учасників;

об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій";

5) доповнити статтею 2-2 такого змісту:

"Стаття 2-2. Стадії державних закупівель та їх планування

1. Стадіями державних закупівель є:

1) затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2) затвердження річного плану державних закупівель;

3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

4) визначення переможця процедури закупівлі;

5) укладання договорів про закупівлю;

6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7) виконання договорів про закупівлю;

8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

2. Закупівлі здійснюються відповідно до річного плану, який затверджується замовником не пізніше ніж у місячний строк після затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів). Примірник річного плану надсилається уповноваженому органу у випадках та в порядку, визначених цим органом. Річний план закупівель оприлюднюється шляхом розміщення принаймні в одній інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження";

6) у статті 3:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі - уповноважений орган) здійснюються центральним органом виконавчої влади, який є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України";

у частині другій:

в абзаці п'ятому слова "що здійснюється у порядку, встановленому уповноваженим органом" замінити словами "у випадках та в порядку, передбачених цим Законом";

в абзаці шостому слово "квартальних" замінити словом "піврічних";

абзац сьомий доповнити словами "у випадках та в порядку, передбачених цим Законом";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель відповідно до цього Закону".

У зв'язку з цим абзаци одинадцятий-шістнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим-сімнадцятим;

абзац дванадцятий викласти в такій редакції:

"подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених цим Законом";

доповнити абзацами вісімнадцятим та дев'ятнадцятим такого змісту:

"подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;

ведення в порядку, встановленому уповноваженим органом, переліку інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону";

частину третю доповнити абзацами такого змісту:

"форму річного плану закупівель за державні кошти;

форму реєстру отриманих тендерних пропозицій;

порядок розгляду скарг уповноваженим органом;

порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель та взаємодії з правоохоронними органами";

7) у статті 4-1:

у частині першій:

після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"річні плани державних закупівель".

У зв'язку з цим абзаци другий-п'ятий вважати відповідно абзацами третім-шостим;

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій".

У зв'язку з цим абзаци четвертий-шостий вважати відповідно абзацами п'ятим-сьомим;

доповнити абзацом восьмим такого змісту:

"Інформація щодо державних закупівель, передбачена цим Законом, розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з технічним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами. При цьому в обраній замовником інформаційній системі у мережі Інтернет мають бути розміщені всі без винятку документи щодо державних закупівель, передбачені цією статтею";

у частині другій:

слова "зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності" виключити;

доповнити словами "та відповідає іншим вимогам, встановленим цим Законом";

частину четверту доповнити словами "в порядку, передбаченому інформаційними системами";

у частині сьомій речення "Підтвердженням відповідності інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам частини другої цієї статті є витяг з Реєстру відповідно до законів України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" ( 3687-12 ), "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ), Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та документ, який підтверджує правомірність використання таких об'єктів права інтелектуальної власності" виключити.

8) доповнити статтею 4-2 такого змісту:

"Стаття 4-2. Вимоги щодо інформаційних систем у мережі Інтернет щодо забезпечення захисту державної інформації, здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону

1. Інформаційна система у мережі Інтернет в частині забезпечення захисту державної інформації, здійснення електронних державних закупівель та забезпечення виконання вимог цього Закону повинна:

мати технічний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;

забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;

мати побудовану комплексну систему захисту інформації;

використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4-1 цього Закону;

надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог, визначених цим Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель.

2. Перелік інформаційних систем у мережі Інтернет веде уповноважений орган у встановленому ним порядку. Порядок ведення переліку інформаційних систем у мережі Інтернет не повинен суперечити цьому Закону. До такого переліку забороняється включення інформаційних систем у мережі Інтернет, які не відповідають вимогам цього Закону, а також невключення інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону.

3. Неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої цим Законом, в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним цим Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів";

9) статтю 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 5. Недискримінація учасників

1. Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону.

2. Замовники забезпечують рівноправний доступ усіх учасників до інформації з питань закупівлі";

10) статтю 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Умови захисту вітчизняного ринку

1. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентної:

для товарів - 200 тисячам євро;

для послуг - 300 тисячам євро;

для робіт - 4 мільйонам євро.

Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.

2. Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій підприємствами громадських організацій інвалідів, підприємствами, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, та кримінально-виконавчої системи, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

У цих випадках розмір преференційної поправки повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, навіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників.

3. У разі закупівлі товарів, робіт і послуг, що включені до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку товарів, робіт і послуг, що закуповуються у підприємств, які переважно використовують працю інвалідів, розпорядники державних коштів запрошують до торгів виключно підприємства громадських організацій інвалідів, підприємства, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік та якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

4. У разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, який бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняних сировини, матеріалів та робочої сили.

5. У разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники";

11) статтю 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Несхвальні дії учасників

1. Замовник зобов'язаний забезпечити створення умов для проведення прозорих державних закупівель та оприлюднення інформації в порядку, передбаченому цим Законом.

2. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

3. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що:

фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

4. Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції та підстави для відхилення подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який допустив несхвальні дії, передбачені цією статтею.

5. Замовник зобов'язаний повідомити про дату проведення розкриття тендерних або кваліфікаційних пропозицій:

місцеву раду відповідного рівня, якщо закупівля здійснюється за кошти місцевих бюджетів;

Верховну Раду Автономної Республіки Крим, якщо закупівля здійснюється за кошти бюджету Автономної Республіки Крим;

Верховну Раду України, якщо закупівля здійснюється за інші державні кошти";

12) у статті 8:

частину першу після слів "Віснику державних закупівель" доповнити словами "інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України";

у частині другій:

після слів "Віснику державних закупівель" доповнити словами "або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України";

доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю (проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або зазначено невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, таке оголошення вважається неоприлюдненим";

частину третю доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

"Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день відправлення для публікації оголошення про проведення торгів або на день відправлення запрошень до участі у торгах - у разі застосування торгів з обмеженою участю";

доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"4. Редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів мають право перевіряти в порядку, визначеному редакціями цих видань, виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).

У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.

Неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів. За зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених цим Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством";

13) статтю 9 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. В разі здійснення замовником електронних державних закупівель обмін інформацією та повідомленнями відбувається з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису в режимі on-line";

14) статтю 11 виключити;

15) статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Тендерні комітети

1. Тендерний комітет створюється для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

2. Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть входити посадові особи, представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об'єднань підприємств, їх представники та близькі родичі.

3. Членами тендерного комітету є представники замовника в кількості не менше 5 осіб.

4. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю. Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету.

5. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним.

6. Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

7. Члени тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету мають отримати відповідні сертифікати чи свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, у порядку, встановленому уповноваженим органом. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.

8. Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

9. Порядок створення і головні функції тендерних комітетів визначаються окремим рішенням уповноваженого органу";

16) статтю 13 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"торгів із зменшенням ціни (редукціон)";

17) у статті 14:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Основними процедурами здійснення державних закупівель є торги із зменшенням ціни (редукціон) та відкриті торги";

у частині другій:

в абзаці першому слова "дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тисячам євро" замінити словами "перевищує 500 тисяч гривень", після слова "порядку" доповнити словами "або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом II-1 цього Закону";

абзац другий після слова "порядку" доповнити словами "або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом II-1 цього Закону", слова "дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро для товарів і послуг та 20 тисячам євро для робіт" замінити словами "перевищує 30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень для робіт";

абзац третій виключити;

доповнити абзацом такого змісту:

"Відповідальність за застосування цих процедур закупівель несе замовник";

18) доповнити статтею 14-1 такого змісту:

"Стаття 14-1. Закупівля товарів на засадах міжвідомчої координації

1. Кабінет Міністрів України затверджує перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, порядок її здійснення та генерального замовника. В разі, якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів Державного бюджету України передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, на загальну суму, що перевищує 700 тисяч гривень, уповноважений орган подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального замовника.

2. Генеральний замовник:

здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно із законодавством та визначає учасників - переможців процедури закупівлі;

інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштів Державного бюджету України про результати процедур закупівлі.

3. Головні розпорядники укладають договори закупівлі товарів з учасниками, що визначені генеральним замовником переможцями за результатами здійснених ним процедур закупівлі, крім випадків, коли товар не відповідає вимогам головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо його технічних характеристик, якості, умов поставки, ціни тощо. У цьому разі головний розпорядник має право відмовитися від укладення договору закупівлі, поінформувавши про це генерального замовника, і самостійно здійснити процедуру закупівлі такого товару.

4. Генеральний замовник після отримання від замовників повідомлень про акцепт тендерних пропозицій та укладення договору або відмову в акцепті тендерних пропозицій подає уповноваженому органу і усім заінтересованим замовникам звіт про результати здійснення процедур закупівлі із зазначенням у ньому всіх замовників";

19) абзац сьомий частини першої та частину четверту статті 15 виключити;

20) статтю 16 виключити;

21) у статті 17:

у частині першій:

в абзаці третьому слова "заявки на участь у попередній кваліфікації учасників" замінити словами "кваліфікаційні пропозиції";

абзац сьомий після слів "Віснику державних закупівель" доповнити словами "або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України";

в абзаці дев'ятому слова "умов здійснення попередньої кваліфікації учасників" замінити словом "кваліфікаційної";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Звіт про результати процедури закупівлі (крім інформації, що містить державну таємницю) протягом 10 календарних днів з дати його затвердження оприлюднюється замовником в інформаційній системі у мережі Інтернет";

22) доповнити розділом II-1 такого змісту:

"Розділ II-1. Громадський контроль у сфері державних закупівель

Стаття 17-1. Участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель

1. Громадяни, громадські організації, їх спілки беруть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель шляхом:

участі в розробці, обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері державних закупівель;

забезпечення вільного доступу громадськості до інформації щодо витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт та послуг;

забезпечення гласності, відкритості, прозорості в діяльності Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, розпорядників державних коштів у сфері державних закупівель;

проведення консультацій з громадськістю, врахування громадської думки;

налагодження системного діалогу Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, розпорядників державних коштів та громадськості;

використання інших форм, передбачених чинним законодавством України.

2. Кабінет Міністрів України, уповноважений орган, розпорядники державних коштів зобов'язані забезпечити належне реагування на звернення громадян, громадських організацій та їх спілок.

3. Громадяни, громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у визначення замовником переможця торгів.

4. Однією з форм участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державних закупівель є Тендерна палата України.

Стаття 17-2. Юридичний статус Тендерної палати України

1. Тендерна палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій, яка діє згідно з чинним законодавством України. Тендерна палата України не веде будь-якої підприємницької діяльності і не має права надавати будь-які платні послуги, а діє виключно з метою виконання завдань, поставлених перед нею цим Законом та її статутом. Діяльність Тендерної палати України є прозорою для суспільства.

2. Участь у Тендерній палаті України є добровільною.

3. Тендерна палата України є юридичною особою, має власні печатку, бланк, рахунки в банківських установах.

4. Місцезнаходженням та місцем діяльності Тендерної палати України є місто Київ.

Стаття 17-3. Цілі та завдання Тендерної палати України

1. Тендерна палата України функціонує з метою сприяння: розвитку системи державних закупівель в Україні, прозорості державних закупівель, підвищенню ефективності та раціональності витрачання державних коштів, забезпеченню інформаційно-методичного супроводу державних закупівель, підвищенню конкуренції на ринку державних закупівель, формуванню сучасної інфраструктури державних закупівель, підвищенню професійно-кваліфікаційного рівня спеціалістів з питань державних закупівель, здійсненню громадського контролю. Тендерна палата України є незалежною у своїй діяльності.

2. Тендерна палата України безкоштовно:

розробляє методичні матеріали щодо організації та проведення розпорядниками державних коштів торгів (тендерів);

надає пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів у сфері державних закупівель;

організовує конференції, "круглі столи", семінари з питань державних закупівель;

забезпечує розгляд скарг комісією по розгляду скарг при Тендерній палаті України в порядку, передбаченому цим Законом;

у разі надходження запиту від замовника, учасника, уповноваженого органу, контролюючих органів, інших державних органів, громадян, громадських організацій або самостійно, в порядку здійснення громадського контролю, надає відповідні висновки стосовно дотримання процедур державних закупівель, а також щодо обрання замовниками процедур закупівель згідно з цим Законом та у випадках, передбачених цим Законом;

у разі надходження запиту від Верховної Ради України, народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, уповноваженого органу, контролюючих органів, інших державних органів, уповноважених здійснювати контрольні функції, учасників, громадян, громадських організацій або самостійно в порядку здійснення громадського контролю надає висновки щодо ефективності використання замовниками державних коштів на всіх стадіях закупівлі;

проводить правові, економічні дослідження у сфері державних закупівель;

надає висновки з питань державних закупівель;

аналізує ринки та ціни товарів, робіт та послуг у сфері державних закупівель;

здійснює інші види діяльності, передбачені її статутом.

3. Замовники, учасники процедури закупівлі, уповноважений орган звертаються до Тендерної палати України виключно на добровільних засадах.

4. Висновок Тендерної палати України надається також при здійсненні відповідними правоохоронними, іншими державними органами перевірок законності здійснення державних закупівель за їх зверненнями, розгляді справ судом, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

5. Висновок Тендерної палати України надається протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного запиту в порядку, встановленому Тендерною палатою України.

6. Замовники та учасники, яких стосується такий висновок, надають Тендерній палаті України копії відповідних документів, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю.

7. Відповідальність за повноту та достовірність наданих документів та матеріалів для підготовки та надання Тендерною палатою України відповідних висновків покладається на сторону, якою надаються такі документи та матеріали.

8. При виявленні під час розгляду та аналізу документів і матеріалів щодо здійснення державних закупівель порушень чинного законодавства у сфері державних закупівель, порушень під час здійснення відповідних перевірок контролюючими органами, а також у разі вчинення тиску на членів або працівників Тендерної палати України з боку будь-яких фізичних чи юридичних осіб Тендерна палата України має право:

направляти інформацію у відповідні органи для вжиття ними належних заходів;

інформувати місцеві ради відповідного рівня, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Верховну Раду України, комітети Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган та громадськість;

оприлюднювати підготовлені висновки щодо виявлених порушень або іншої інформації у засобах масової інформації, проводити громадські слухання з цих питань.

9. Тендерна палата України безкоштовно сприяє:

залученню громадськості у сфері державних закупівель;

врахуванню громадської думки при проведенні державної політики у сфері державних закупівель;

проведенню публічних громадських обговорень з питань витрачання державних коштів на закупівлю товарів, робіт і послуг;

опрацюванню отриманих за результатами проведення консультацій з громадськістю пропозицій і зауважень з питань формування та реалізації державної політики у сфері державних закупівель.

10. Тендерна палата України виступає засновником інформаційного бюлетеня, інших засобів масової інформації.

11. Тендерна палата України безкоштовно забезпечує Верховну Раду України, народних депутатів України, комітети Верховної Ради України, тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України та уповноважений орган інформаційно-аналітичними матеріалами щодо державних закупівель, у разі необхідності надає відповідні висновки та матеріали.

12. Діяльність Тендерної палати України, а також результати такої діяльності можуть бути оскаржені у судовому порядку відповідно до закону.

Стаття 17-4. Керівні та контролюючий органи

1. Керівними органами Тендерної палати України є її з'їзд та правління.

2. Контролюючим органом Тендерної палати України є її ревізійна комісія.

3. Повноваження керівних та контролюючого органів Тендерної палати України визначаються статутом Тендерної палати України та цим Законом.

Стаття 17-5. Наглядова рада та державний нагляд за діяльністю Тендерної палати України

1. До складу Наглядової ради Тендерної палати України входять три представники від уповноваженого органу та по одному представнику від Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Рахункової палати, Антимонопольного комітету України, Державного казначейства України, а також три народних депутати України за поданням профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби. Тендерна палата України своїм рішенням може вводити до складу Наглядової ради інших осіб.

2. Головою Наглядової ради є представник уповноваженого органу.

3. Всі члени Наглядової ради за посадою входять до складу комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України.

4. Члени Наглядової ради не можуть бути членами правління Тендерної палати України.

5. Члени Наглядової ради виконують свої функції на громадських засадах.

6. Наглядова рада є дорадчим органом.

7. Наглядова рада:

дає рекомендації та пропозиції правлінню Тендерної палати України щодо забезпечення ефективної роботи Тендерної палати України;

затверджує своїм рішенням регламент роботи Наглядової ради;

у разі потреби вимагає скликання з'їзду;

пропонує внесення змін до статуту Тендерної палати України;

здійснює в межах своїх повноважень нагляд за дотриманням Тендерною палатою України вимог цього Закону;

бере участь у громадських обговореннях та слуханнях;

сприяє виконанню Тендерною палатою України своїх завдань та функцій;

виконує інші функції, передбачені статутом Тендерної палати України та цим Законом.

8. Наглядова рада діє виключно в межах повноважень, передбачених статутом Тендерної палати України та цим Законом. Рекомендації Наглядової ради є обов'язковими для врахування Тендерною палатою України у частині, що не суперечить закону";

23) у частині першій статті 18:

цифри та слово "8 та 16" замінити цифрами та словом "4-1 та 8";

слова "якщо проводилася попередня кваліфікація учасників" та друге речення виключити;

24) доповнити статтею 18-1 такого змісту:

"Стаття 18-1. Попередня кваліфікація при проведенні торгів з обмеженою участю

1. Замовник при проведенні торгів з обмеженою участю має право здійснити попередню кваліфікацію учасників.

2. Інформація про здійснення попередньої кваліфікації учасників оприлюднюється та публікується замовниками згідно з статтями 4-1 і 8 цього Закону.

3. В оголошенні про здійснення попередньої кваліфікації учасників обов'язково зазначаються:

найменування та юридична адреса замовника;

вид, кількість та місце поставки товарів, вид та місце виконання робіт або вид та місце надання послуг;

строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

способи та місце отримання кваліфікаційної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено);

місце та строк подання кваліфікаційних пропозицій;

місце та дата розкриття кваліфікаційних пропозицій;

адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та кодів, присвоєних інформаційними системами у мережі Інтернет.

4. Кваліфікаційна документація надається (надсилається) учаснику протягом трьох робочих днів з дня її оплати або з дня отримання відповідного запиту, якщо плату не було встановлено. Документ для оплати кваліфікаційної документації надсилається або надається учаснику у дводенний термін з дня отримання від нього відповідного запиту. Кваліфікаційна документація обов'язково містить:

інструкції щодо підготовки та подання кваліфікаційної пропозиції;

кваліфікаційні вимоги;

стислий виклад критеріїв та процедури оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам;

інформацію про документи, необхідні учаснику для підтвердження відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам;

інформацію про необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі:

- відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки;

- кількість товару;

- місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги;

- додаткові послуги, які мають бути надані;

- строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;

зазначення мови (мов), якою (якими) мають бути складені кваліфікаційні пропозиції;

зазначення способу, місця та кінцевого строку подання кваліфікаційних пропозицій;

виклад процедури надання роз'яснень щодо кваліфікаційної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори учасників;

зазначення місця, дати та часу розкриття кваліфікаційних пропозицій;

зазначення прізвища, посади та адреси однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;

іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до кваліфікаційної документації.

5. Технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, повинні містити:

детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, з викладенням об'єктивних технічних та якісних характеристик;

вимоги щодо технічних характеристик функціонування предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або коли доцільнішим є наведення таких показників;

посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію товарів, робіт чи послуг, що закуповуються, з використанням існуючих міжнародних або національних стандартів, норм та правил.

6. Технічна специфікація не повинна містити посилань на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі коли таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".

7. Кваліфікаційні пропозиції подаються без зазначення ціни. Строк подання кваліфікаційних пропозицій повинен становити не менше 15 календарних днів. Замовник здійснює відбір учасників для подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у кваліфікаційній документації, протягом 14 календарних днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій.

8. Замовник протягом п'яти календарних днів після завершення попередньої кваліфікації учасників повідомляє кожного учасника, що брав у ній участь, про результати її здійснення.

9. До подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю запрошуються лише ті учасники, які пройшли відбір за результатами здійснення попередньої кваліфікації учасників. Строк подання тендерних пропозицій після проведення попередньої кваліфікації учасників повинен становити не менше 10 календарних днів";

25) у статті 21:

частину першу доповнити абзацом двадцять шостим такого змісту:

"іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації";

доповнити частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"4. У тендерній документації можуть визначатися взаємовідносини та розрахунки між замовником, експертами, консультантами, учасниками, інформаційними системами в мережі Інтернет відповідно до цивільного законодавства.

5. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників";

26) частину другу статті 22 після слів "тендерної документації" доповнити словами "при цьому продовживши строк подання та розкриття тендерних пропозицій";

27) у статті 23:

у частині першій слово "повинен" замінити словами "має право";

у частині другій слова "один відсоток" замінити словами "не більше одного відсотка", а слова "п'ять відсотків" замінити словами "не більше п'яти відсотків";

частину другу доповнити реченням такого змісту: "В разі, якщо тендерні пропозиції можуть подаватися щодо частини предмета закупівлі (лота), розмір тендерного забезпечення встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі по кожному лоту";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:

відкликання або зміни тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання;

непідписання учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю всупереч вимогам тендерної документації;

невиконання інших вимог, передбачених тендерною документацією";

28) частину першу статті 24 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеного у тендерній документації лота), а також може подати альтернативну тендерну пропозицію, якщо це передбачено тендерною документацією. Одержана тендерна пропозиція вноситься замовником до реєстру, форма якого визначається уповноваженим органом";

29) у частині першій статті 25 слово "вимагає" замінити словами "має право вимагати";

30) у статті 26:

у частині другій:

перше речення доповнити словами "а також представники державних органів державної влади (у тому числі депутати всіх рівнів)";

друге речення доповнити словами "протягом одного робочого дня після дня отримання від учасника відповідного запиту";

у частині третій слова "інструкцією щодо їх підготовки" замінити словами "тендерною або кваліфікаційною документацією";

частину третю доповнити реченням такого змісту: "Протокол розкриття тендерних пропозицій оприлюднюється замовником в інформаційних системах в мережі Інтернет протягом п'яти робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. До оцінки замовник допускає тендерні пропозиції, які не були відхилені згідно з цим Законом.

Замовник визначає переможця торгів із числа учасників, тендерні пропозиції яких не було відхилено, на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у тендерній документації.

Критеріями оцінки можуть бути:

1) у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, які виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленими специфікаціями або технічними проектами, - ціна;

2) у разі закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - найнижча ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як:

досвід роботи та кваліфікація учасника щодо предмета закупівлі;

післяпродажне обслуговування;

експлуатаційні витрати;

передача технологій та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів, для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.

У разі, коли замовником не передбачалася можливість подання тендерних пропозицій на частини предмета закупівлі (лоти), замовник може визначити лише одного переможця процедури закупівлі";

31) доповнити статтею 26-1 такого змісту:

"Стаття 26-1. Конфіденційність

1. Інформація щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій не надається до укладення договору про закупівлю особам, які офіційно не брали участь у процедурі закупівлі, за винятком випадків, коли така інформація надається виключно уповноваженому органу, Тендерній палаті України, суду або для розгляду скарги";

32) частину першу статті 27 доповнити абзацами шостим та сьомим такого змісту:

"учасник не надав тендерного забезпечення, якщо його надання було передбачено в тендерній документації;

учасник не оплатив тендерну документацію, якщо така плата була встановлена";

33) у статті 28:

частину першу доповнити абзацами четвертим і п'ятим такого змісту:

"замовник порушив вимоги цього Закону щодо оприлюднення інформації.

Торги відміняються частково (за лотом), якщо було подано менше двох тендерних пропозицій до відповідного лота";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Торги можуть визнаватися замовником такими, що не відбулися, у разі:

якщо ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;

якщо здійснення закупівлі перестало відповідати державним потребам внаслідок настання непередбачуваних об'єктивних обставин (дії непереборної сили);

якщо в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерну пропозицію лише одного учасника навіть за наявності альтернативної тендерної пропозиції";

частину третю виключити;

34) у статті 29:

абзац другий частини другої доповнити реченням такого змісту: "Будь-які витрати, понесені учасником - переможцем процедури закупівлі у зв'язку з участю в тендері та укладенням договору, в тому числі пов'язані з його нотаріальним посвідченням на вимогу замовника, не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику";

частину третю виключити;

35) доповнити статтею 29-1 такого змісту:

"Стаття 29-1. Інформування учасників про результати проведення торгів

1. Оголошення про результати проведення торгів оприлюднюється і публікується в інформаційних системах в мережі Інтернет та у "Віснику державних закупівель" або в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, протягом 10 календарних днів після укладення договору про закупівлю або після прийняття рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися.

2. В оголошенні про результати торгів обов'язково зазначаються:

найменування та юридична адреса замовника торгів;

вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг;

дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію) у "Віснику державних закупівель" або в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України;

адреси обраних інформаційних систем у мережі Інтернет, в яких розміщено інформацію, передбачену цим Законом, та коди розміщення інформації, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет;

дата акцепту тендерної пропозиції, що визнана найкращою;

дата укладення договору про закупівлю;

дата та причини відміни торгів чи рішення про визнання їх такими, що не відбулися;

вартість договору про закупівлю;

повна назва переможця торгів";

36) доповнити розділом III-1 такого змісту:

"Розділ III-1.Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон)

Стаття 29-2. Умови застосування процедури торгів із зменшенням ціни (редукціону)

1. Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон) застосовується у разі, коли предметом закупівлі є товари чи послуги, для яких існує постійно діючий ринок і які виробляються чи виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, що очікувана вартість закупівлі таких товарів перевищує 100 тисяч гривень.

Стаття 29-3. Порядок здійснення процедури редукціону

1. Редукціон здійснюється в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. При здійсненні процедури редукціону замовник оприлюднює інформацію, передбачену цим Законом, з дотриманням порядку та строків, установлених цим Законом.

2. Процедура редукціону здійснюється у два етапи:

на першому етапі всім учасникам пропонується подавати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, кваліфікаційні вимоги. Строк подання учасниками попередніх пропозицій становить не менше 21 календарного дня від дати опублікування оголошення про здійснення процедури редукціону.

На другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі становить не менше 10 календарних днів з дня повідомлення замовника про результати першого етапу.

3. Під час розкриття тендерних пропозицій на другому етапі замовником оголошуються найменування та адреса кожного учасника і ціна кожної тендерної пропозиції. Після цього замовник пропонує присутнім представникам учасників зменшувати ціну тендерної пропозиції на крок редукціону, який зазначається в тендерній документації. Початковою ціною для редукціону вважається мінімальна ціна тендерної пропозиції. Згоду на зменшення ціни тендерної пропозиції присутні представники учасників підтверджують підняттям карток, на яких зазначене найменування учасника. Якщо після трикратного оголошення початкової або наступної ціни жоден з учасників не запропонував нової ціни, редукціон припиняється і переможцем оголошується учасник, який був названий останнім та запропонував найнижчу ціну";

37) статтю 32 викласти в такій редакції:

"Стаття 32. Порядок застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань)

1. Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, та за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує 100 тисяч гривень.

2. Для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам або розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет.

3. У запиті повинно бути зазначено:

найменування та юридична адреса замовника;

вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце надання послуг;

строк поставки товарів або надання послуг;

місце і строк подання цінових пропозицій;

місце і дата розкриття цінових пропозицій;

істотні умови договору.

У запиті повинно бути повідомлено про те, чи включаються в ціну витрати на транспортування, страхування, сплату мита, податків та інших зборів і обов'язкових платежів.

4. Кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Пропозиція подається у запечатаному конверті чи в іншій формі, визначеній замовником, не пізніше встановленого ним строку.

5. Пропозиції розкриваються у визначений замовником час. До розкриття пропозицій мають бути запрошені всі учасники, що подали свої пропозиції.

Під час розкриття пропозицій складається протокол, копія якого надається всім учасникам на їх запит протягом одного робочого дня після отримання відповідного запиту.

6. Замовник, у строк не раніше ніж через три робочих дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам про результати здійснення процедури і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця, укладає договір про закупівлю з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну.

7. Замовник відхиляє пропозиції, якщо вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або учасник своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у статті 7 цього Закону.

Замовник визнає процедуру запиту цінових пропозицій такою, що не відбулася, якщо:

було подано менше двох пропозицій;

було відхилено всі пропозиції внаслідок їх невідповідності вимогам замовника, зазначеним у запиті;

найнижча ціна з числа цінових пропозицій, які відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі";

38) у статті 33:

у частині другій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"2. Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником відповідно до вимог статті 14 цього Закону у разі";

в абзаці другому слова "авторських прав" замінити словами "прав інтелектуальної власності";

абзац сьомий після слова "архітектурного" доповнити словами "або іншого спеціального";

доповнити абзацом такого змісту:

"підтвердження замовником факту повторної відміни відкритих торгів внаслідок надходження пропозиції від одного і того ж учасника, або ненадходження жодної пропозиції".

39) у статті 34:

частину другу доповнити реченням такого змісту: "Нотаріальне посвідчення договору не є обов'язковим, але на вимогу замовника договір про закупівлю підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню";

доповнити абзацами другим і третім такого змісту:

"Замовник укладає договори про закупівлю після затвердження відповідного бюджету. Істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції при проведенні торгів із зменшенням ціни (редукціону), та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, передбачених цим Законом";

у частині третій:

в абзаці другому слова "вимог частини другої і третьої" замінити словами "вимог частини другої";

після абзацу третього доповнити новими абзацами такого змісту:

"договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю.

Укладений договір може визнаватися недійсним виключно за рішенням суду".

У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;

частину четверту доповнити словами "та генеральному замовнику у разі, коли закупівлі здійснювалися на засадах міжвідомчої координації";

доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. У разі відмови учасника - переможця процедури закупівлі від виконання договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір і провести нову процедуру закупівлі";

40) у статті 36:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Будь-який учасник або інша особа (скаржник), який вважає, що замовником було порушено процедури закупівлі, встановлені цим Законом, має право на оскарження дій замовника згідно з положеннями цього розділу";

у частині другій:

абзац четвертий виключити;

доповнити абзацами четвертим і п'ятим такого змісту:

"встановлення вимоги щодо нотаріального посвідчення договору;

будь-які витрати, понесені учасником у процесі здійснення процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю";

41) статтю 37 викласти в такій редакції:

"Стаття 37. Порядок подання та розгляду скарг з приводу порушень при проведенні замовником процедур закупівель

1. До укладення договору про закупівлю скарга з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається скаржником замовнику або уповноваженому органу та комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України. У разі, якщо скарга подається не замовнику, скаржник направляє перший примірник скарги уповноваженому органу, а другий примірник скарги направляє комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України для підготовки нею відповідного висновку. Для підготовки та надання такого висновку комісія по розгляду скарг при Тендерній палаті України має право протягом трьох робочих днів запитувати і отримувати завірені належним чином копії документів від скаржника та замовника, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю.

Персональний склад комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України та Положення про комісію визначаються рішенням виконавчого органу Тендерної палати України. До складу комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України за посадою можуть входити всі члени Наглядової ради Тендерної палати України. Головою зазначеної комісії є голова Наглядової ради - представник уповноваженого органу. Кожен член комісії має один голос. До складу комісії не можуть входити посадові особи учасників, які брали участь у процедурі закупівлі, та їх близькі родичі, засновники учасників, посадові особи замовника, рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються, та їх близькі родичі.

2. Замовник або уповноважений орган можуть не розглядати скаргу, якщо вона була подана пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня настання підстави для її подання. Якщо уповноваженим органом прийнято рішення про повернення скарги без розгляду, він повідомляє про таке рішення комісію по розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів.

Днем настання підстави для подання скарги вважається день допущення замовником порушення процедури закупівлі.

3. Надходження скарги замовнику відповідно до частини першої цієї статті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 15 робочих днів. Уповноважений орган зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів, про що повідомляє комісію по розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів.

4. Не пізніше трьох робочих днів після отримання скарги замовник або уповноважений орган повинні повідомити всіх учасників, яких стосується ця скарга, про її зміст, час і місце розгляду. Під час розгляду скарги будь-який учасник має право взяти у цьому розгляді участь.

5. Якщо скаргу не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди, замовник у строк, зазначений у частині третій цієї статті, приймає обґрунтоване рішення, в якому необхідно зазначити:

у разі якщо скаргу не задоволено, - причини такого рішення;

у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково, - рішення щодо відміни процедури закупівлі, рішення замовника або обов'язок щодо вчинення замовником певних дій, а також причини такого рішення.

6. За результатами розгляду скарги комісією по розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом 15 робочих днів приймається висновок, в якому зазначаються порушення, допущені замовником при проведенні процедури закупівлі (в разі їх допущення) та рекомендації про відміну процедури закупівлі або рішення замовника, рекомендації щодо вчинення певних дій або рекомендації щодо незадоволення вимог скаржника. Висновок протягом двох робочих днів з дня його затвердження направляється уповноваженому органу.

7. Уповноважений орган розглядає висновок комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України та приймає відповідне рішення про задоволення або незадоволення скарги і відповідно відміняє торги, зобов'язує замовника вчинити певні дії або приймає рішення про незадоволення вимог скаржника.

У разі, якщо висновок комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України не надійде до уповноваженого органу протягом 16 робочих днів з дня надходження скарги до уповноваженого органу, уповноважений орган приймає відповідне рішення без урахування висновку комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України.

8. Якщо скаргу розглядає замовник, рішення щодо розгляду скарги надсилається уповноваженому органу та комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

9. Примірник рішення замовника або уповноваженого органу щодо розгляду скарги надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття";

42) доповнити статтею 37-1 такого змісту:

"Стаття 37-1. Порядок проведення перевірок (ревізій) державними органами

1. Державними органами, до компетенції яких належить проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель, є уповноважений орган, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, Рахункова палата (далі - контролюючі органи). Порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель та взаємодії з правоохоронними органами визначається уповноваженим органом.

2. Перевірки (ревізії) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель проводяться по всіх стадіях державних закупівель, визначених статтею 2-2 цього Закону.

Результати перевірки (ревізії) відображуються у відповідному документі контролюючого органу, що її здійснив.

Здійснення одним і тим же контролюючим органом перевірок (ревізій) розпорядника державних коштів з питання законності проведення певної процедури закупівлі не може проводитися більше одного разу.

Перевірки (ревізії) можуть здійснюватися шляхом запиту та отримання від розпорядника державних коштів необхідних документів (оригіналів або належним чином завірених копій) щодо закупівель товарів, робіт і послуг та їх розгляду й аналізу або шляхом виїзних перевірок (ревізій), які проводяться безпосередньо за місцезнаходженням розпорядника державних коштів.

Результати перевірки (ревізії) можуть бути оскаржені в судовому порядку.

3. У разі виявлення контролюючими органами при проведенні перевірки (ревізії) ознак злочину матеріали перевірки (ревізії) передаються до правоохоронних органів";

43) у статті 38:

слова "чи кримінальну" виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

"Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, залучені до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не несуть відповідальності за будь-які рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб і за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю".

2. Розділ IV Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121) доповнити статтею 22-1 такого змісту:

"Стаття 22-1. Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування

Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ).

3. Статтю 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 14, ст. 71; 2002 р., N 17, ст. 124; 2004 р., N 32, ст. 385; 2005 р., NN 17-19, ст. 267) доповнити частиною другою такого змісту:

"Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ).

4. Статтю 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2002 р., N 17, ст. 124; 2004 р., N 32, ст. 385; 2005 р., NN 17-19, ст. 267) доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ).

5. Розділ IX Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46-47, ст. 403; 2001 р., N 4, ст. 21, N 17, ст. 80; 2002 р., N 16, ст. 114, N 17, ст. 124; 2003 р., N 26, ст. 192; 2005 р., NN 17-19, ст. 267) доповнити статтею 46-1 такого змісту:

"Стаття 46-1. Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за кошти соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ).

6. У Цивільному кодексі України ( 435-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN40-44, ст. 356):

1) частину першу статті 209 доповнити реченням такого змісту: "Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню";

2) частину четверту статті 639 доповнити реченням такого змісту: "Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення".

7. У Господарському кодексі України ( 436-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18-22, ст. 144):

1) у частині першій статті 74 слова "на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 цього Кодексу" виключити";

2) частину першу статті 75 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Для закупівель матеріально-технічних ресурсів державне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України";

3) частину другу статті 77 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Для закупівель матеріально-технічних ресурсів казенне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 );

4) частину п'яту статті 79 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Для закупівель матеріально-технічних ресурсів господарське товариство, державна частка у статутному фонді якого перевищує 50 відсотків, за рішенням органів управління такого товариства застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпунктів 1-42 пункту 1 розділу I, які набирають чинності через місяць з дня опублікування цього Закону.

2. Тендерній палаті України протягом місяця з дня опублікування цього Закону привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону та створити у визначеному законодавством порядку інформаційний бюлетень.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 16 червня 2005 року
N 2664-IV