ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про основи соціального захисту бездомних
громадян і безпритульних дітей

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 26, ст.354 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1276-VI від 16.04.2009 -
набирає чинності з 07.05.2009 р.)

Цей Закон визначає загальні засади соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію бездомними громадянами і безпритульними дітьми прав і свобод, передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та чинним законодавством, створює умови для діяльності громадських та благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Законодавство України про основи соціального
захисту бездомних громадян і безпритульних дітей

Законодавство України про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей ґрунтується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з цього Закону, законів України "Про соціальні послуги" ( 966-15 ), "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" ( 1104-15 ), "Про охорону дитинства" ( 2402-14 ), "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" ( 2342-15 ) та інших нормативно-правових актів.

При вирішенні питань щодо соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей застосовуються норми міжнародного права та правила, встановлені міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

бездомність - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї жилого приміщення (будинку, квартири, кімнати тощо), яке б вона могла використовувати для проживання/перебування і адресу якого могла зазначити для реєстрації; ( Абзац другий статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI від 16.04.2009 )

безпритульність - стан людини, пов'язаний з неможливістю фактично проживати/перебувати в жилому приміщенні, на яке вона має право;

бездомна людина - людина, яка перебуває у соціальному становищі бездомності;

безпритульний - людина, яка перебуває у стані безпритульності;

профілактика бездомності і безпритульності - система заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігання їм, у тому числі заходів щодо зниження ризику втрати людьми прав на жилі приміщення і запобігання втраті цих прав, і на попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю в людей житла;

соціальне патрулювання - мобільна форма надання соціальних послуг, що здійснюється групою фахівців поза межами закладів для бездомних та безпритульних;

реінтеграція бездомних громадян і безпритульних дітей - система заходів, що спрямована на повернення бездомних громадян та безпритульних дітей до самостійного повноцінного життя;

заклади для бездомних громадян і безпритульних дітей - соціальні заклади, діяльність яких спрямована на допомогу бездомним громадянам і безпритульним дітям, їх підтримку та реінтеграцію;

переважне місцезнаходження бездомного і безпритульного - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає;

безпритульні діти - діти, які були вимушені залишити або самі залишили сім'ю чи дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання;

діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.

Стаття 3. Основні принципи

Соціальний захист бездомних громадян і безпритульних дітей ґрунтується на принципах:

законності;

демократизму;

рівності громадян;

поваги до особистості;

визнання честі та гідності;

забезпечення основних прав і свобод людини.

Стаття 4. Межі дії Закону

Цей Закон поширюється на громадян України та осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживали і після втрати прав на жилі приміщення проживають на території України.

Стаття 5. Основні права та обов'язки бездомних громадян і
безпритульних дітей

Бездомні громадяни і безпритульні діти мають право на:

повагу до їх гідності;

охорону здоров'я;

соціальний захист;

правову допомогу;

звернення відповідно до законодавства із заявами та скаргами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

отримання інформації про свої права та обов'язки.

Бездомні громадяни і безпритульні діти також користуються іншими правами та свободами, що закріплені Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України.

Реалізація бездомними громадянами і безпритульними дітьми своїх прав не повинна завдавати шкоди національним інтересам країни, правам, свободам і законним інтересам інших громадян.

Бездомні громадяни і безпритульні діти зобов'язані дотримуватися Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, шанувати традиції та звичаї народу.

Розділ II
Система обліку та реєстрації бездомних
громадян і безпритульних дітей

Стаття 6. Облік бездомних громадян і безпритульних дітей

З метою створення необхідних умов для забезпечення прав та свобод бездомних громадян і безпритульних дітей упроваджується їх облік.

Облік бездомних громадян здійснюється за їх переважним місцезнаходженням на підставі особистого звернення або їх виявлення.

Облік безпритульних дітей здійснюється відповідно до законів України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" ( 20/95-ВР ) та "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" ( 2342-15 ).

Стаття 7. Органи, які здійснюють облік бездомних громадян і
безпритульних дітей

Облік бездомних громадян за їх переважним місцезнаходженням здійснюється відповідними спеціалізованими закладами, що створюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Структура і режим роботи закладів обліку бездомних громадян повинні забезпечувати доступність обліку для бездомних громадян. Діяльність таких закладів регулюється положенням ( 404-2006 ), затвердженим Кабінетом Міністрів України.

При постановці на облік бездомні громадяни отримують посвідчення встановленого зразка.

Облік безпритульних дітей здійснюється службами у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 8. Реєстрація переважного місцезнаходження бездомних
громадян

Реєстрація переважного місцезнаходження бездомних громадян здійснюється за юридичною адресою спеціалізованого закладу, який здійснює облік бездомних громадян, або інших закладів для цієї категорії осіб.

Стаття 9. Отримання та відновлення документів, що посвідчують
особу бездомного громадянина і безпритульної дитини

Бездомні громадяни, які не мають паспортного документа, повинні разом із заявою про реєстрацію їх переважного місцезнаходження та посвідченням про постановку на облік звернутися до органів реєстрації для поновлення документів, що посвідчують особу.

Органи реєстрації в терміни, встановлені законодавством, повинні видати бездомному, який є громадянином України, паспорт громадянина України, а бездомному, який є особою без громадянства, - довідку, що підтверджує його статус.

Видача та поновлення документів безпритульних дітей здійснюються відповідно до законодавства.

Розділ III
Попередження бездомності і безпритульності

Стаття 10. Просвітницькі та освітні заходи

З метою попередження бездомності і безпритульності в Україні у рамках відповідних програм проводяться освітні та просвітницькі заходи з інформуванням населення щодо норм законодавства з питань придбання, відчуження, оформлення і державної реєстрації прав на жилі приміщення та земельні ділянки, щодо інших правочинів, предметом яких є житло, стосовно обов'язків і відповідальності учасників житлових та суспільних правовідносин.

Зазначені освітні та просвітницькі заходи повинні формувати здатність громадян застосовувати норми законодавства для реалізації та захисту своїх прав на житло.

Стаття 11. Профілактика безпритульності серед дітей, які
проживають у дитячих закладах, прийомних сім'ях,
дитячих будинках сімейного типу, в опікунів,
піклувальників

Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також повнолітнім особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які не мали жилих приміщень або втратили житло до свого влаштування в заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, передачі під опіку, піклування, після закінчення їх перебування в зазначених закладах, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, під опікою, піклуванням, а також після строкової служби в Збройних Силах України або після відбування покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або арешту, жилі приміщення надаються позачергово.

Стаття 12. Захист прав та інтересів дітей при вчиненні
правочинів щодо жилих приміщень

Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Стаття 13. Попередження бездомності серед осіб, які
звільняються з установ виконання покарань

Попередження бездомності серед осіб, які звільняються з установ виконання покарань, здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" ( 1104-15 ).

Розділ IV
Система реінтеграції бездомних громадян
і безпритульних дітей

Стаття 14. Надання соціальних послуг бездомним громадянам

Соціальні послуги, передбачені Законом України "Про соціальні послуги" ( 966-15 ), надаються бездомним громадянам відповідними закладами та за їх переважним місцезнаходженням шляхом здійснення соціального патрулювання.

Послуги можуть надаватись як на платній, так і на безоплатній основі.

Стаття 15. Заклади соціального захисту для бездомних громадян
і безпритульних дітей

Закладами соціального захисту для бездомних громадян є:

будинок нічного перебування;

центр реінтеграції;

соціальний готель.

Заклади соціального захисту для бездомних громадян створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності відповідно до потреб регіону.

Діяльність закладів соціального захисту для бездомних громадян регулюється Типовим положенням, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Закладами соціального захисту для безпритульних дітей є:

притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх;

центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах неповнолітніх.

Діяльність закладів соціального захисту для безпритульних дітей здійснюється відповідно до типових положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Будинок нічного перебування

Будинок нічного перебування - заклад соціального захисту для ночівлі (розміщення на ніч) бездомних громадян, прийом до якого не потребує попереднього медичного обстеження.

Стаття 17. Центр реінтеграції

Центр реінтеграції - заклад соціального захисту для бездомних громадян, діяльність якого спрямована на поступове повернення особи до самостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу послуг (соціальних, психологічних, юридичних, медичних тощо) з урахуванням індивідуальних потреб.

Стаття 18. Соціальний готель

Соціальний готель - заклад соціального захисту для перебування бездомних громадян, який має у своєму складі окремі номери (кімнати).

Розміщення та проживання бездомних громадян у соціальному готелі є платними.

Оплата за проживання в соціальному готелі може здійснюватися безпосередньо бездомним громадянином або іншою фізичною чи юридичною особою.

Стаття 19. Притулок для неповнолітніх служби у справах
неповнолітніх

Притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх - заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування в ньому неповнолітніх віком від 3 до 18 років.

Стаття 20. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей

Центр соціально-психологічної реабілітації дітей - заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

Стаття 21. Фінансування заходів, спрямованих на соціальний
захист бездомних громадян і безпритульних дітей

Фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист бездомних громадян і безпритульних дітей, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Додаткове фінансування здійснюється за рахунок залучення коштів об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій, благодійних організацій та фізичних осіб.

Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади можуть надавати на конкурсних засадах бюджетні кошти для здійснення об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями недержавної форми власності заходів, спрямованих на соціальний захист бездомних громадян і безпритульних дітей.

Правила проведення конкурсів на отримання бюджетних коштів для здійснення зазначених заходів встановлюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.

Із переможцями конкурсу укладаються договори щодо умов і обсягу фінансування заходів та порядку їх проведення.

Розділ V
Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України в шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативних актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 2 червня 2005 року
N 2623-IV