ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ
18.11.2003 N 04-5/1429

Про внесення змін до деяких роз'яснень президії
Вищого арбітражного суду України та президії
Вищого господарського суду України

( Із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії
Вищого Господарського суду
N 04-5/1799 від 15.10.2004 )

У зв'язку із змінами, які сталися у чинному законодавстві України, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести такі зміни до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України та президії Вищого господарського суду України.

1. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди":

1.1. Виключити перший абзац вступної частини.

1.2. В абзаці четвертому пункту 7 виключити слова і цифру "за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору в цій частині у випадках, передбачених статтею 5 названого Кодексу".

2. У роз'ясненні президії від 06.10.94 N 02-5/706 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів":

2.1. У вступній частині:

2.1.1. Абзац перший виключити.

2.1.2. В абзаці другому слова "при вирішенні зазначених спорів" замінити словами "у вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів".

2.2. Абзац третій пункту 1 викласти у такій редакції:

"Стаття 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) відносить до кредитних операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону.

Згідно з частиною третьою названої статті операції, визначені пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті (у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають здійснювати операції, визначені пунктами 2 - 3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України. Отже договори кредитування, укладені між підприємствами та організаціями з порушенням зазначених законодавчих приписів, визнаються господарськими судами недійсними згідно з чинним законодавством".

2.3. В абзаці другому пункту 4 слово "шостої" замінити словом "восьмої".

2.4. У підпункті 5.2 виключити слова "у претензійно-позовному порядку".

2.5. У пункті 9:

2.5.1. Слова "виконуючи завдання господарського суду по сприянню зміцненню законності у сфері господарських відносин, у випадку" замінити словами "у разі".

2.5.2. Доповнити пункт словами і цифрами "(частина четверта статті 90 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 )".

3. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 30.03.95 N 02-5/218 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки":

3.1. У підпункті 1.2 пункту 2 виключити абзаци другий - шостий.

У зв'язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами другим і третім.

3.2. В абзаці другому пункту 4 виключити слова "свого практичного".

4. В абзаці четвертому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.95 N 02-5/451 "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби" виключити слова "та стягнення сум".

5. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 29.02.96 N 02-5/95 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди":

5.1. Доповнити пункт 1 абзацом такого змісту:

"За змістом частини другої статті 49 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) у справах за позовами органів державної влади та органів місцевого самоврядування про спростування недостовірної інформації не підлягають задоволенню судом вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

5.2. Доповнити пункт 9 підпунктом 9.3 такого змісту:

"9.3. За змістом статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) висловлення оціночних суджень, визначення яких наведено у цій нормі, не тягне за собою відповідальності, у тому числі й у вигляді відшкодування моральної шкоди. За цією ж нормою особа звільняється від такої відповідальності і за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо господарським судом буде встановлено, що ця інформація є суспільно значимою, тобто такою, яка підпадає під ознаки частини дев'ятої статті 30 Закону України "Про інформацію".

5.3. Абзац перший пункту 10 викласти у такій редакції:

"Розмір ставок державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має визначатися відповідно до підпункту "ж" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93".

6. Друге речення абзацу першого пункту 10 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.02.96 N 02-5/109 "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" викласти у такій редакції: "Відповідно до пункту 14 статті 3 і пункту 10 статті 18-1 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) згадане рішення є виконавчим документом і підлягає виконанню Державною виконавчою службою".

7. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 N 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств":

7.1. В абзаці першому пункту 3 слова і цифри "постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1994 року N 765 "Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків", а" замінити словом "зокрема", а цифри і слова "11 травня 1994 року" замінити цифрами "11.05.94".

7.2. В абзаці другому підпункту 18.1.5 пункту 18 слова "(з подальшими змінами і доповненнями)" замінити словами і цифрами "(у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 21.01.98 N 37";

7.3. Абзац другий пункту 22 викласти в такій редакції:

"Таким чином, саме лише визнання господарським судом недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття господарським судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не означає втрати підприємством статусу юридичної особи, а отже й права на звернення з позовом до виключення з відповідного Реєстру".

( Пункт 8 втратив чинність на підставі Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду N 04-5/1799 від 15.10.2004 )

9. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 06.08.97 N 02-5/276 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про підприємництво" (в редакції роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 03.06.98 N 02-5/202):

9.1. В абзаці третьому пункту 5 виключити слова "(далі - Закон про патентування)".

9.2. У пункті 7:

9.2.1. В абзаці першому слова і цифри "оскільки вони не відповідають вимогам закону (стаття 48 Цивільного кодексу України)" замінити словами і цифрами "на підставі статті 49 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 )".

9.2.2. В абзаці другому слова і цифри "як таку, що суперечить закону або інтересам держави з наслідками, передбаченими статтями 48 чи 49 Цивільного кодексу України, залежно від обставин і матеріалів справи" замінити словами "на підставі названої норми Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 )".

9.3. У пункті 8 виключити слова "або господарським судом".

10. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними":

10.1. В абзаці четвертому пункту 10 слова і цифри "статті 48 Цивільного кодексу, оскільки він не відповідає вимогам закону" замінити словами і цифрами "статті 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 )".

10.2. Абзац другий пункту 19 після слів "або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності" доповнити словами "та за наявності інших обставин, які свідчать про укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства".

11. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.99 N 02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані із застосуванням індексу інфляції":

11.1. В абзаці другому пункту 3 цифру "1" замінити цифрою "2".

11.2. У пункті 4 слова "пред'явити нову претензію та" замінити словами "подати новий".

12. У підпункті 8.3 пункту 8 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 24.12.99 N 02-5/602 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу" виключити абзац третій.

У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом третім.

13. У підпункті 8.3 пункту 8 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" слово "Держкомлісгоспу" замінити словом "Мінлісгоспу".

14. У роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею":

14.1. В абзаці другому підпункту 1.2 пункту 1 виключити слова і цифри "з обов'язковим додержанням порядку врегулювання цих розбіжностей, викладеного у пункті 3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій".

14.2. У пункті 2:

14.2.1. Пункт 2.1 викласти у такій редакції:

"2.1. Відповідно до статті 130 Статуту ( 457-98 ) пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Таким чином, питання про попереднє пред'явлення претензії до звернення з позовом до залізниці вирішується відправником чи одержувачем вантажу (багажу, вантажобагажу) на власний розсуд".

14.2.2. Абзаци перший - третій підпункту 2.2 виключити.

14.2.3. Абзац перший підпункту 2.3 доповнити словами "а отже і з позовом".

14.2.4. В абзаці другому підпункту 2.4 слова "відповідної претензії" замінити словами "відповідних претензії та/або позову".

14.2.5. Друге речення підпункту 2.5 викласти у такій редакції:

"Додержання цих строків є обов'язковим у тому разі, коли вантажовідправник чи вантажоодержувач скористався своїм правом на пред'явлення претензії до залізниці".

14.2.6. Пункт 2.6 викласти у такій редакції:

"2.6. Оскільки пред'явлення залізницям претензій до подання позову не є обов'язковим, позовну заяву не може бути повернуто у зв'язку з неподанням доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору".

14.2.7. Підпункт 2.7 викласти у такій редакції:

"2.7. Якщо позивач до подання позову пред'явив залізниці претензію, а вона не повернула додані до претензії документи разом з відповіддю на претензію або взагалі не відповіла на претензію, господарський суд у порядку підготовки справи до розгляду зобов'язує залізницю надати відповідні документи".

14.2.8. Підпункт 2.9 викласти у такій редакції:

"2.9. Якщо залізниця визнала претензію, але не перерахувала відповідні кошти, останній вправі подати у встановленому порядку позов про стягнення визнаної суми".

14.2.9. Останнє речення підпункту 2.11 замінити двома новими реченнями у такій редакції: "Водночас необхідно мати на увазі, що наведений у пункті 19 названого Додатка перелік претензій, які розглядаються цим компетентним органом, є вичерпним. Отже претензії та позови, які виникають з інших правових підстав, ніж зазначені у згаданому пункті 19 (зокрема, про стягнення в порядку регресу на підставі статті 27 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) виплаченої страховиком суми відшкодування за договором страхування вантажу у міжнародному перевезенні) мають пред'являтися та подаватися до відповідних залізниць, а не до органу, зазначеного у Додатку N 19 до Угоди".

14.2.10. У підпункті 2.13:

14.2.10.1. Абзаци перший і другий замінити одним абзацом у такій редакції:

"Для подання позовів до залізниці згідно із статтею 136 Статуту ( 457-98 ) встановлено шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 Статуту. У разі коли згаданий термін пропущено з поважних причин, суд має право поновити його на підставі статті 80 Цивільного кодексу ( 1540-06 )".

14.2.10.2. Абзац третій виключити.

У зв'язку з цим абзаци четвертий - шостий вважати відповідно абзацами другим - четвертим.

14.2.11. Підпункт 2.14 виключити. У зв'язку з цим підпункт 2.15 вважати підпунктом 2.14.

14.3. У пункті 3:

14.3.1. Абзац перший підпункту 3.5 доповнити словами "або позовної заяви", а абзац другий виключити.

14.3.2. У підпункті 3.6:

14.3.2.1. Абзац другий виключити.

У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом другим.

14.3.2.2. Друге речення нового абзацу другого після слів "пред'явлення до залізниці претензії" доповнити словами "та подання позову".