документiв в базi
550558
Подiлитися 

Документ втратив чиннiсть!


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Затверджено
Наказ Державного
департаменту ветеринарної
медицини Міністерства
аграрної політики України
24.12.2002 N 74

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 січня 2003 р. за N 27/7348

(Положення втратило чинність на підставі Наказу
Державного комітету ветеринарної медицини України
N 238 від 28.10.20
08)

Положення
про районну державну лікарню ветеринарної медицини

( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного
департаменту ветеринарної медицини
N 21 від 25.02.20
04
N 126 від 22.10.20
04 )

( У тексті Положення слова "містах Києві та Севастополі"
у відповідних відмінках виключено на підставі Наказу
Державного департаменту ветеринарної медицини N 126
від 22.10.2004
)

1. Районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - Лікарня) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ) є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів. Лікарня підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі.

Лікарня є правонаступником районного підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004, в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 126 від 22.10.2004 )

2. Лікарня у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України, Державного департаменту ветеринарної медицини, управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області, району і цим Положенням.

3. Структурними підрозділами Лікарні є:

дільничні лікарні;

дільниці;

державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках (якщо в районі немає державної лабораторії ветеринарної медицини); ( Абзац четвертий пункту 3 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 )

державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках;

інші структурні підрозділи.

4. Основними завданнями Лікарні є:

ветеринарне обслуговування тварин господарств усіх форм власності та фізичних осіб;

охорона території району від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони;

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження, у тому числі перевірка документації, що якимось чином пов'язана з якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження, здоров'ям тварин;

реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;

профілактика і діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування;

захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

упровадження в практику досягнень ветеринарної медицини.

5. Лікарня відповідно до покладених на неї завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи:

1) здійснює заходи щодо профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин та їх лікування;

2) організовує реалізацію планів протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів;

3) оцінює епізоотичну ситуацію і здійснює заходи з профілактики і ліквідації заразних хвороб тварин, дератизації, дезінфекції тощо;

4) проводить епізоотологічне розслідування кожного випадку появи нових вогнищ інфекційних і паразитарних захворювань, уживає ефективних заходів щодо їх ліквідації;

5) робить розрахунки потреби імунобіологічних та інших ветеринарних препаратів;

6) організовує і здійснює заходи з профілактики, діагностики, ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних захворювань тварин та їх лікування;

7) аналізує причини виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин;

8) організовує разом з органами та закладами МОЗ захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин, та здійснює взаємообмін відповідною інформацією;

9) разом з управлінням ветеринарної медицини в районі та державною санітарно-епідеміологічною службою бере участь у розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань, спільних для людей і тварин;

10) здійснює ветеринарно-санітарну експертизу продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження;

11) перевіряє якість та безпеку продукції тваринного походження на всіх стадіях виробництва;

12) одержує інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин і оцінки ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного походження;

13) здійснює ветеринарне обслуговування тварин господарств усіх форм власності та фізичних осіб;

14) веде облік хворих і загиблих тварин;

15) бере участь у межах своєї компетенції у проведенні атестації робочих місць, спеціалістів ветеринарної медицини структурних підрозділів Лікарні;

16) упроваджує у ветеринарну практику досягнення ветеринарної медицини;

17) подає управлінню ветеринарної медицини в районі відповідні висновки для органів страхування щодо захворювань тварин, унаслідок яких вони загинули або були вимушено забиті;

18) здійснює заходи щодо пропаганди ветеринарних знань серед власників тварин;

19) видає ветеринарні документи;

20) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

21) веде державну статистичну звітність ветеринарної служби. ( Пункт 5 доповнено підпунктом 21 згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 )

6. У штат Лікарні входять офіційні лікарі ветеринарної медицини, які здійснюють свою діяльність згідно із законодавством.

7. Посадові особи Лікарні, які є державними інспекторами ветеринарної медицини, мають право:

1) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за надходженням і забоєм тварин, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією продукції тваринного походження;

2) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на ринках (зоологічних ринках), інших підприємствах торгівлі, де організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження, кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок;

3) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виконанням керівниками підприємств, установ, організацій та громадянами - власниками тварин і сировини тваринного, а на ринках і рослинного походження ветеринарних вимог у разі вирощування, транспортування і забою тварин; заготівлі, переробки, виробництва, зберігання, реалізації і транспортування продукції тваринного походження;

4) контролювати виробництво якісних і безпечних у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів тваринного походження у суб'єктів господарювання усіх форм власності;

5) забороняти реалізацію продукції тваринного походження та переробку продовольчої сировини тваринного походження, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, у тому числі показникам якості та безпеки;

6) перевіряти додержання суб'єктами господарювання ветеринарно-санітарних правил транспортування об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і вимог щодо оформлення ветеринарних документів.

8. Лікарню очолює начальник - державний інспектор ветеринарної медицини (далі - Начальник), який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини в районі (за погодженням начальника управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області).

Начальник Лікарні має заступників, які є державними інспекторами ветеринарної медицини та призначаються на посаду і звільняються з посади Начальником Лікарні.

Начальник повинен мати досвід практичної роботи за фахом не менше як 3 роки та пройти відповідну підготовку й атестацію.

Начальник Лікарні несе персональну відповідальність за виконання покладених на Лікарню завдань і здійснення нею своїх функцій.

9. Начальник Лікарні:

керує діяльністю Лікарні, її структурними підрозділами;

призначає та звільняє з посади спеціалістів Лікарні та керівників структурних підрозділів Лікарні з урахуванням результатів атестації, а також обслуговувальний персонал;

визначає ступінь відповідальності підлеглих і вирішує питання про притягнення їх до відповідальності;

організовує роботу Лікарні, розподіляє обов'язки між спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові інструкції працівників Лікарні;

розробляє структуру, штатну чисельність та кошторис Лікарні, які затверджуються відповідно до законодавства;

розробляє та затверджує положення про структурні підрозділи Лікарні (крім державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку);

уносить пропозиції управлінню ветеринарної медицини в районі про поліпшення матеріально-технічного забезпечення Лікарні та її структурних підрозділів.

10. При Лікарні можуть утворюватися госпрозрахункові підрозділи для надання ветеринарних послуг на договірних умовах.

11. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення Лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету.

12. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється згідно з вимогами законодавства.

13. Лікарня є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки і печатку із зображенням Державного Герба України та своєї назви, а також бланки і печатку з написом "Начальник районної державної лікарні ветеринарної медицини - державний інспектор ветеринарної медицини".

14. У разі ліквідації Лікарні її активи мають бути передані іншій неприбутковій організації, яка входить до структури Державного департаменту ветеринарної медицини, або зараховані до доходу бюджету. ( Положення доповнено пунктом 14 згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 )

Начальник управління організації ветеринарної справи
та профілактики незаразних хвороб тварин М.I.Маковський

^ Наверх
наверх