Угода
між Кабінетом Міністрів України та Федеральною
Радою Швейцарської Конфедерації про обмін стажистами
( Угоду ратифіковано Законом
N 510-VI від 16.09.2008 )
Дата набрання чинності для України: 27.10.2008
Кабінет Міністрів України та Федеральна Рада Швейцарської Конфедерації, далі - "Сторони", висловлюючи бажання розвивати співробітництво на принципах партнерства, взаємної вигоди та спільної зацікавленості, домовились про таке:
Стаття 1
1. Ця Угода поширюється на громадян України та Швейцарської Конфедерації, які на обмежений час на території іншої держави - України або Швейцарської Конфедерації - займають робоче місце за отриманою професією (далі - "стажисти"). Стажування здійснюється за набутим раніше фахом з метою удосконалення професійних та мовних знань.
2. Робоче місце може бути запропоноване за будь-якою професією, якщо тільки залучення іноземців до такої роботи не є предметом законодавчих обмежень держави Сторони, що приймає. Для професій, зайняття якими потребує окремого дозволу, його необхідно додатково отримати.
Стаття 2
1. Органами, уповноваженими представляти Сторони в реалізації цієї Угоди, є:
від України - Міністерство праці та соціальної політики України;
від Федеральної Ради Швейцарської Конфедерації - Федеральний департамент юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації.
2. Органами, які будуть здійснювати практичні заходи з виконання цієї Угоди (далі - "Компетентні органи"), є:
від Міністерства праці та соціальної політики України - Державний центр зайнятості;
від Федерального департаменту юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації - Федеральне відомство з питань імміграції, інтеграції та іноземців.
Стаття 3
Стажисти повинні бути не молодші ніж 18 і, як правило, не старші ніж 35 років. Вони повинні мати відповідний документ про закінчену професійну освіту з терміном навчання за фахом не менш ніж два роки.
Стаття 4
1. Кількість стажистів (квота), яка може бути прийнята кожною державою Сторін, не повинна перевищувати 50 осіб на календарний рік.
2. Якщо одна із Сторін не використала у повному обсязі встановлену для стажистів квоту, вона не може зменшити квоту прийому стажистів - громадян держави іншої Сторони. Невикористана частина встановленої квоти не може бути перенесена на наступний рік.
3. Встановлена квота може бути повністю використана незалежно від кількості стажистів, які перебувають на території держави Сторони, що приймає, до набуття чинності цією Угодою.
4. Продовження строку стажування відповідно до пункту 2 статті 5 не потребує одержання нового дозволу.
Стаття 5
1. Для отримання дозволу зацікавлена особа має звернутися з відповідним проханням до Компетентного органу Сторони виїзду.
2. Дозвіл на працевлаштування (далі - дозвіл) видається Компетентним органом Сторони, що приймає, як правило, на строк до 12 місяців. Він може бути продовжений загалом максимально до 18 місяців. Трудові договори (контракти) мають бути обмежені в часі відповідно до дозволу.
3. Дозволи видаються стажистам у межах квоти, без урахування ситуації на ринку праці держави Сторони, що приймає.
Стаття 6
Стажисти не мають права виконувати іншу роботу або займати інше робоче місце, крім того, на яке був виданий дозвіл. В обгрунтованих випадках Компетентний орган Сторони, що приймає, може видавати дозвіл на зміну робочого місця.
Стаття 7
1. Трудові відносини на період стажування оформлюються трудовим договором (контрактом), який укладається між стажистом і роботодавцем з урахуванням обмежень, вказаних у пункті 2 статті 5.
2. При вирішенні питань, що стосуються житла, умов праці та заробітної плати, стажисти мають права та обов'язки, визначені трудовим законодавством держави Сторони, що приймає.
3. Дозвіл видається стажисту тільки в тому разі, якщо умови найму, узгоджені з роботодавцем, відповідають законодавству держави Сторони, що приймає.
4. Витрати на проїзд та проживання бере на себе стажист, якщо інше не передбачене трудовим договором (контрактом).
Стаття 8
1. В'їзд на територію держави Сторони, що приймає, перебування та виїзд із неї регулюються чинним законодавством цієї держави.
2. Стажисти повинні сплатити всі податки та митні збори, які стягуються за в'їзд та перебування в державі Сторони, що приймає.
Стаття 9
1. Особи, які хочуть отримати дозвіл, мають, в першу чергу, самі знайти собі робоче місце в державі іншої Сторони. Компетентні органи можуть надати відповідну посередницьку допомогу стажистам у пошуку робочого місця.
2. Ці особи направляють заяви щодо отримання дозволу з усіма необхідними даними до Компетентного органу держави Сторони виїзду, який вивчає відповідність цих заяв вимогам Угоди та передає їх до Компетентного органу держави Сторони, що приймає.
3. Компетентні органи Сторін безкоштовно виконують всі формальності, пов'язані з посередницькими функціями та видачею дозволів стажистам.
Стаття 10
1. Ця Угода укладається на невизначений строк.
2. Ця Угода набуває чинності після взаємної нотифікації Сторін, про виконання внутрішньодержавних процедур, що необхідні для набуття чинності цією Угодою.
3. Сторони можуть вносити зміни і доповнення до цієї Угоди шляхом підписання відповідних документів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди і набувають чинності у порядку, який передбачений для набуття чинності цієї Угоди у пункті 2.
4. Кожна Сторона може денонсувати цю Угоду. Угода припиняє дію через шість місяців з дати надходження письмового повідомлення однієї Сторони про бажання припинити його дію, надісланого дипломатичними каналами іншій Стороні.
5. У разі денонсації цієї Угоди права осіб, набуті відповідно до положень цієї Угоди до припинення її дії, зберігаються.
Вчинено в м. Берн 28 листопада 2003 року в двох примірниках, кожний українською та німецькою мовами, при цьому обидва тексти є автентичними.
За Кабінет Міністрів України
За Федеральну Раду Швейцарської Конфедерації