Документ втратив чиннiсть!

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ
12.08.2004 N 471

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Державної фіскальної служби України
N 354 від 22.04.2016)

Про затвердження Порядку розподілу
платників податків за категоріями
уваги та їх супроводження

3 метою забезпечення відповідного рівня ефективності роботи з платниками податків та на виконання вимог Указу Президента України від 23 червня 2004 року N 671/2004 "Про невідкладні заходи щодо адміністрування податку на додану вартість" та на виконання вимог наказу ДПА України від 06.08.2004 N 460 "Про заходи щодо підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість" наказую:

1. Затвердити Порядок розподілу платників податків за категоріями уваги та їх супроводження (далі - Порядок) (додаток).

2. Директору Департаменту автоматизації процесів оподаткування Семирзі М.I. до 01.09.2004 забезпечити передання в дослідну експлуатацію програмного забезпечення для автоматизованого розподілу платників податків за категоріями уваги.

3. Запровадити в дослідну експлуатацію відповідно до Порядку з 01.09.2004 методологію розподілу платників податків та декларацій з ПДВ за категоріями уваги в автоматизованому режимі на всіх рівнях в ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

4. Головам ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі забезпечити на всіх рівнях:

4.1. особистий контроль за організацією практичного впровадження зазначеного Порядку на місцях;

4.2. постійне оновлення інформаційної бази та підтримання Порядку в актуальному стані;

4.3. проведення моніторингу діяльності платників податків, включаючи отримання інформації із зовнішніх джерел, під час їх розподілу за категоріями уваги;

4.4. цілісність, доступність та конфіденційність інформації методології, за якою проводитиметься розподіл платників податків за категоріями уваги;

4.5. навчання фахівців всіх рівнів щодо нових методів адміністрування ПДВ;

4.6. надання щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, звіту про проведення дослідної експлуатації.

5. Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби (Козименко А.В.), Департаменту автоматизації процесів оподаткування (Семирга М.I.), Департаменту оподаткування юридичних осіб (Богдан А.В.), Департаменту оподаткування фізичних осіб (Дубель В.С), Департаменту контрольно-перевірочної роботи (Джигалов С.О.), Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом (Гордієнко М.Г.), Головному управлінню податкової міліції (Дмитрук П.П.), Департаменту методології (Піхоцький В.Ф.) доопрацювати Порядок з урахуванням отриманих звітів про проведення дослідної експлуатації - щомісячно до 20 числа.

6. Заступнику Голови ДПА України Москаленко В.М. внести пропозиції Голові ДПА України щодо впровадження програмного забезпечення та Порядку в промислову експлуатацію з 1 січня 2005 року.

7. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова Ф.Ярошенко

Додаток
до наказу ДПАУ
12.08.2004 N 471

Порядок
розподілу платників податків за категоріями
уваги та їх супроводження

Зміст

Вступ.

1. Основні терміни, які використовуються в Порядку.

2. Визначення категорії уваги до платника податків.

2.1. Поняття "категорія уваги до платника податків".

2.2. Визначення категорії уваги до платника податків, який веде регулярну господарську діяльність більше 1 року.

2.3. Визначення категорії уваги до платника податків, який веде господарську діяльність до 1 року.

3. Порядок зміни категорії уваги до платника податків.

4. Супроводження платників податків відповідно до категорії уваги.

5. Визначення категорії уваги до податкової декларації з ПДВ.

5.1. Оцінка декларацій.

5.2. Супроводження декларацій за категоріями уваги.

6. Особливості оцінки великих підприємств.

Висновок.

Вступ

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби повинна базуватись на таких принципах:

неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

максимальна комп'ютеризація процесів адміністрування податків; орієнтація податкового аудиту на "ризикових" платників податків;

застосування адекватних карних заходів до суб'єктів господарської діяльності, що ухиляються від сплати податків.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення наведеного вище необхідно поділити суб'єктів господарської діяльності (далі - СГД) за категоріями уваги з боку органів державної податкової служби.

1. Основні терміни, які використовуються в Порядку

Категорія уваги - сукупність СГД відповідного рівня ризику, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним порядком.

Критерій розподілу - правило віднесення СГД до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику.

Податковий ризик - вірогідність порушення податкового законодавства СГД, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету.

Фактор ризику - це обставини або результати діяльності СГД, що вказують на можливість існування податкових ризиків.

Податкова поведінка - загальна характеристика СГД, що формується на основі історичних даних про дотримання ним податкового та валютного законодавства.

2. Визначення категорії уваги до платника податків

2.1. Поняття "категорія уваги до платника податків"

Податковою службою СГД оцінюються за їх фіскальною важливістю та в залежності від податкової поведінки.

За фіскальною важливістю СГД відносяться до таких трьох груп:

СГД, які декларують валові доходи до 1 млн грн., - малі;

від 1 млн грн. до 10 млн грн. - середні;

більше 10 млн грн. - великі.

За податковою поведінкою визначаються такі чотири категорії уваги:

категорія 1- сумлінні платники податків;

категорія 2 - платники податків помірного ризику;

категорія 3 - платники податків високого ризику;

категорія 4 - платники податків високого ризику з ознаками шахрайства.

Категорія 1. Платники цієї категорії оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2. Платники цієї категорії в цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності, господарська діяльність належать до "ризикових" галузей тощо).

Категорія 3. Платники цієї категорії оцінюються негативно в частині виконання податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Категорія 4. Платники цієї категорії оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.

Оцінювання податкового ризику СГД здійснюється в декілька етапів:

1. Відбір факторів, які визначають податкову поведінку СГД та характеризують його надійність (виконують експерти).

2. Визначення впливу відібраних факторів на податкову поведінку та формування мінімального критерію уваги до СГД (виконують експерти).

3. Формування правила віднесення СГД до категорії.

4. Обчислення комплексного показника ризику СГД.

5. Віднесення СГД до відповідної категорії уваги (виконується АІС регіонального рівня на основі сформованого правила).

2.2. Визначення категорії уваги до СГД, який веде регулярну господарську діяльність більше 1 року

У процесі діяльності у СГД формується індивідуальна податкова поведінка. На податкову поведінку впливають як внутрішні фактори (види діяльності, обсяг валових доходів, чисельність працюючих, база оподаткування, внутрішня політика тощо), так і зовнішні (обставини географічного, економічного, демографічного, політичного характеру, належність до певної галузі тощо). Значним фактором впливу на податкову поведінку є чинне загальне та податкове законодавство.

Вплив однорідних факторів формує схожі риси податкової поведінки платників податків.

Податкову поведінку СГД характеризує категорія уваги, яка визначається комплексним показником податкового ризику - сумарною оцінкою податкових ризиків (або факторів, що їх визначають), що притаманні тому чи іншому СГД та різнобічно характеризують його діяльність.

Загальний показник ризику визначається окремо для кожної юридичної та фізичної особи.

Розподіл СГД здійснюється у три етапи:

1. Оцінюється ризик господарювання, за яким здійснюється розподіл СГД на категорії уваги.

2. СГД розподіляються за фіскальною важливістю.

3. Для кожної категорії уваги оцінюється внутрішній показник податкового ризику СГД.

Ризик господарювання визначається за дією факторів, які можливо визначити за інформацією, що внесена до автоматизованої бази даних та умовно розподіляється за джерелами:

із реєстраційних даних (додаток 1 до цього Порядку);

із податкової звітності (додаток 2 до цього Порядку);

у результаті контрольно-перевірочної роботи (додаток 3 до цього Порядку);

із зовнішніх джерел (додаток 4 до цього Порядку).

Кожен фактор оцінюється експертами за можливістю обслуговування СГД за категоріями уваги, в межах якої необхідно опрацьовувати податкові ризики, що обумовлені даним фактором.

Розподіл СГД на відповідні категорії уваги здійснюється починаючи з найвищої за наявності хоча б одного фактора, приписаного до даної категорії експертами.

Складні податкові ризики визначаються та розраховуються окремо для юридичних та фізичних осіб. Виділяються наступні складні податкові ризики:

галузевий;

регіональний;

тип діяльності.

Галузевий ризик визначається на підставі статистичної інформації як відношення кількості встановлених порушень у певній галузі до кількості платників податків, що здійснюють свою діяльність у цій галузі. Належність СГД до певної галузі визначається за КВЕД , який визначений в реєстраційних документах як основний.

Рг = Кпор х 100 / Ксгд

де Рг - ризик діяльності у певній галузі;

Кпор - кількість СГД, у яких встановлені порушення щодо неправомірної сплати податків у певній галузі;

Ксгд - кількість СГД у певній галузі.

Регіональний ризик визначається на підставі статистичної інформації як відношення кількості встановлених порушень у певному регіоні до кількості платників податків, що здійснюють свою діяльність у цьому регіоні.

Ррег = Кпор х 100 / Ксгд,

де Ррег - ризик діяльності у певному регіоні;

Кпор - кількість СГД, у яких встановлені порушення щодо неправомірної сплати податків у певному регіоні;

Ксгд - кількість СГД у певному регіоні.

Галузевий та регіональний податковий ризик мають свою оцінку від 0 до 100.

Ризик типу діяльності (Ртд) обумовлюється загальною ризикованістю операцій, що здійснює СГД (обсягами операцій по виробництву чи посередництво.

Кількісна оцінка даного ризику визначається відсотком доходів, отриманих СГД від посередницьких операцій, у загальній сумі валових доходів, отриманих СГД за звітний період, та змінюється від 0 до 100.

Внутрішній показник податкового ризику визначається для впорядкування пріоритетності обслуговування СГД в межах категорії уваги. Він визначається на підставі показників галузевого, регіонального та ризику типу діяльності:

В = (Рг + Ррег + Ртд) / 3.

Розподіл платників на категорії уваги здійснюється на підставі статистичної обробки масиву щорічно до 1 квітня. При цьому інформація про результати діяльності використовується за календарний рік.

Перелік факторів повинен постійно оновлюватись. Оновлення здійснюється за регламентом, визначеним наказом ДПА України від 23.06.2003 N 308 "Про впорядкування роботи з податковими ризиками", з урахуванням вимог пункту 6 наказу ДПА України від 06.08.2004 N 460 "Про заходи щодо підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість".

2.3. Визначення категорії уваги до платника податків, який веде господарську діяльність до 1 року

Платники податків, які ведуть господарську діяльність до 1 року, не можуть відноситися до категорії 1.

Категорія уваги для новостворених підприємств, що ведуть регулярну діяльність та звітують про неї на протязі менше 4 кварталів, та для підприємств, що звітують про господарську діяльність менше 4 звітних кварталів поспіль, визначається таким чином:

у першому звітному кварталі такі СГД відносяться до 2-ї категорії уваги;

у наступних кварталах категорія уваги визначається на підставі проведеного кабінетного аудиту та моніторингу ризиків.

Однак за наявності хоча б одного фактора, переліченого у додатку 6 до цього Порядку, підприємству присвоюється 4-а категорія уваги.

Аналогічно визначається категорія уваги для підприємств, що ведуть нерегулярну діяльність.

Остаточне визначення категорії платника здійснюється після 4 кварталів безперервної діяльності за результатами планового виїзного аудиту.

3. Порядок зміни категорії уваги
до платника податків

Категорія уваги для кожного з платників податків визначається щорічно, оскільки це величина умовно постійна.

СГД із категорії уваги 2 може перейти у категорію 1 тільки за умови невиявлення порушення податкового законодавства, повної та своєчасної сплати податків, відсутності податкового боргу протягом останніх 12 місяців.

СГД із категорії уваги 3 може перейти у категорію 2 тільки за умови невиявлення порушення податкового законодавства, повної та своєчасної сплати податків, відсутності податкового боргу протягом останніх 24 місяців.

СГД із категорії уваги 4 може перейти у менш ризиковану лише за умови відсутності протягом 3 років виникнення нових факторів, що обслуговуються в межах 4-ї категорії, та втрати актуальності для даного платника існуючих факторів, що обумовлюють віднесення СГД до 4-ї категорії.

Рішення про переведення СГД в менш ризиковану групу приймається лише за результатами планового виїзного аудиту.

СГД, що не перевірялись більше 3 років, автоматично переходять у більш ризиковану групу.

У випадку виявлення ризику, який раніше не був притаманний СГД, в цьому ж місяці здійснюється перерахунок категорії уваги для даного СГД.

Аналогічна процедура здійснюється за умови встановлення порушення за результатом опрацювання податкового ризику.

У випадку виявлення фактора 4-ї категорії перерахунок категорії уваги здійснюється в той же день. При цьому одночасно такий СГД передається для опрацювання у відповідний підрозділ ДПС.

У випадку доповнення переліку факторів, за якими здійснюється розподіл за категоріями уваги або зміни категорії обслуговування фактора, здійснюється перерозподіл СГД відповідно до внесених змін.

У випадку виникнення фактора, що обслуговується відповідно до 4-ї категорії, перерахунок здійснюється до 1-го числа наступного місяця.

У випадку виникнення фактора, що обслуговується відповідно до 3-ї категорії, перерахунок здійснюється до 1-го числа першого місяця наступного кварталу.

Фактори, що обслуговується відповідно до 2-ї категорії, враховуються під час щорічного перерахунку.

4. Супроводження платників податків
відповідно до категорії уваги

Супроводження платників податків здійснюється під час виконання всіх функцій працівниками ДПС.

Супроводження здійснюється відповідно до загальних вимог, визначених в Порядку дій (додаток 6 до цього Порядку) за функцією, що виконує відповідний підрозділ ДПС.

Супроводження платників організовується за наступними принципами.

Категорія уваги 1. Просвітницька робота з платниками податків, направлена на попередження порушення податкового законодавства, а також покращення і оновлення технологій, які спрямовані на лібералізацію відносин з сумлінними платниками податків. Як результат - впевненість платника податків в тому, що він оцінюється позитивно.

Категорія уваги 2. Постійне спостереження за платниками податків, які мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності, господарська діяльність належить до "ризикових" галузей тощо), шляхом проведення кабінетного аудиту, обов'язкового виїзного аудиту після здійснення відшкодування. Як результат попередження порушення податкового законодавства.

Категорія уваги 3. Постійне спостереження за платниками податків, які регулярно порушують податкове законодавство, шляхом проведення обов'язкового виїзного аудиту (тематичний, комплексний, плановий, позаплановий). Як результат - створення умов для їх переводу у категорію 2 та упередження їх переводу у категорію 4.

Категорія уваги 4. Збір інформації для ініціювання ліквідації СГД в судовому порядку, виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань та ухилень від сплати податків, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГД, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до визначених функцій кожному підрозділу щомісячно надається для супроводження перелік СГД. Перелік з визначеними для кожного підприємства факторами ризику (а за наявності в автоматизованій системі "Автоматизована база податкових ризиків" (далі - АС АБПР) податковими ризиками) формується на регіональному рівні на підставі аналізу всієї наявної бази даних про діяльність попередньо відібраних СГД.

Відбір СГД для роботи в поточному місяці із всього переліку СГД в регіоні здійснюється на підставі внутрішнього показника в межах категорії уваги.(3) Для роботи визначаються СГД з найбільшим значенням внутрішнього показника.

При цьому для кожної інспекції та для кожного підрозділу визначається кількість СГД тієї чи іншої групи виходячи із чисельності працівників функціональних підрозділів кожної інспекції.

У разі коли до переліку факторів відібраного підприємства входять фактори, опрацювання яких здійснюють різні підрозділи, справа платника направляється до підрозділу, що здійснює супроводження СГД з більш високою категорією уваги. Таким підрозділом здійснюється опрацювання всього переліку факторів незалежно від їх оцінки.

Для кожного фактора під час його опису визначається інструкція дій податкового інспектора. Інструкція оформляється відповідно до вимог, наведених у додатку 8 до цього Положення. Кожна інструкція відповідає рівню обслуговування платника податків. Під час опрацювання факторів, наявних в АС АБПР, фактори опрацьовуються за інструкціями податкових ризиків, які обумовлюють цей фактор і вибираються з АС АБПР. Для одного фактора може існувати декілька інструкцій різного рівня опрацювання. Опрацювання фактора починається з найнижчого рівня (категорії уваги). За умови отримання негативного висновку (неможливості завершення опрацювання категорії уваги, визначеної для фактора) передбачаються інструкції для більш високого рівня опрацювання. Фактор опрацьовується до отримання остаточного висновку: встановлення порушення або визнання, що порушення відсутнє.

Передання на вищий рівень обслуговування категорії уваги оформляється відповідними супровідними документами, при цьому передаються всі напрацьовані матеріали за конкретним фактором.

У випадку передання матеріалів на більш високий рівень обслуговування категорії уваги передаються всі напрацювання, проведені згідно з повним переліком факторів, що підлягають перевірці.

5. Визначення категорії уваги до
податкової декларації з ПДВ

5.1. Оцінювання декларацій

Під час адміністрування податку на додану вартість здійснюється оцінювання кожної декларації та уточненого розрахунку щодо правильності задекларованих сум податку. Періодичність оцінювання визначається періодичністю подання декларацій, визначеною для кожного окремого СГД на підставі діючих нормативних актів (місяць, квартал).

Оцінюванню підлягають декларації з податку на додану вартість, які введені в єдину інформаційну базу даних ДПА України. Для оцінювання використовується інформація, накопичена в єдиній базі даних.

Оцінювання декларацій юридичних та фізичних осіб здійснюється окремо.

Оцінювання декларацій здійснюється в декілька етапів. Виходячи з можливих втрат бюджету декларації розподіляються на групи:

1. У декларації заявлена позитивна сума до сплати.

2. У декларації заявлена сума до сплати 0 або сума, визначена можливою для відшкодування без перевірки.

3. У декларації заявлена сума до відшкодування з бюджету в рахунок наступних платежів.

4. У декларації заявлена сума до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок.

Найбільший фіскальний ризик з точки зору втрат бюджету мають 4-а та 3-я групи.

Однак ризикованими можуть бути (і) декларації, що заявляють нульове та позитивне значення ПДВ. Для врахування цієї особливості здійснюється порівняльний аналіз масиву декларацій, що залишились поза зоною.

Оскільки розподіл декларацій повинен забезпечити достатню кількість перевірок з мінімальними витратами трудових ресурсів та дотриманням принципу розподілу Парето, перевірці повинні підлягати 20% податкових декларацій, що дасть 80% ефекту оцінювання декларацій.

Таким чином, ще 10% загального масиву декларацій відбирається наступним чином.

На підставі факторів ризику (додаток 8 до цього Порядку), що уточнюються щоквартально, здійснюється щомісячне автоматизоване оцінювання такого масиву податкових декларацій на основі інтегрального показника.

Інтегральний показник віднесення декларацій до категорій уваги формується на основі факторів за формулою:

                 I = Кв  Ф  + Кв  Ф  + ... + Кв  Ф ,
                       1  1     2  2           n  n

(де) I - інтегральний показник оцінювання декларацій;

Ф - фактор ризику декларацій;

Кв - коефіцієнти впливовості, що характеризують важливість фактора і визначаються на основі експертного оцінювання згідно з інструкцією (додаток 9 до цього Порядку);

n - кількість факторів.

Розподіл платників за категоріями уваги здійснюється за наступним алгоритмом:

1. Розрахунок значення інтегрального показника для кожної декларації по всьому масиву декларацій.

2. Розподіл декларацій за галузевим принципом (за першими двома цифрами КВЕД.

3. Розподіл декларацій за фіскальною важливістю у кожній галузі (рядок 5 колонка А декларації ПДВ у підгрупах):

до 100 000 грн.;

від 100 000 грн. до 1 000 000 грн.;

більше 1 000 000 три.

4. Визначення середнього значення інтегрального показника у кожній підгрупі за формулою:

                        I   = (ЕІ ) / n,
                         ср      і

(де) І_ср - середнє значення інтегрального показника;

Е - знак суми;

І_і - інтегральний показник кожної декларації;

n - кількість декларацій у підгрупі.

5. Визначення відносного відхилення інтегрального показника кожної декларації по всьому масиву декларацій за формулою:

                   Дельта I  = (I  - I  ) / I  ,
                           і     і    ср     ср

(де) Дельта І_і - відхилення інтегрального критерію декларації від середнього по групі.

6. Визначення показника фіскальної важливості платника (ІФВ) по даних декларації як відношення значення обсягу продажів (рядок 5 колонка А декларації по ПДВ) до максимального значення обсягу продажів по галузі.

ІФВ_і = обсяг продажів_і / max (обсяг продажів).

7. Визначення критерію віднесення декларації до категорії уваги (за формулою):

                                         0,5
                  К  = (Дельта I  х ІФВ )   .
                   і            і      і

На основі значення К_і кожна декларація відноситься до однієї із чотирьох категорій уваги. При значенні від 0 до 0,3 - до 1-ї категорії, від 0,3 до 0,6 - до 2-ї категорії, від 0,6 до 0,8 - до 3-ї категорії, від 0,8 до 1,0 - до 4-ї категорії. При значенні інтегрального показника менше "0" та більше "1" декларації виокремлюються для кабінетного аудиту.

Визначена категорія декларації порівнюється з категорією уваги платника податків. Якщо декларація віднесена до категорії уваги, що нижче категорії уваги платника, її категорія уваги підвищується. Категорія уваги декларації неможе бути нижчою більше ніж на один рівень категорії уваги платника податків, що подає таку декларацію.

5.2. Супроводження декларацій за категоріями уваги

У залежності від категорії уваги декларації визначаються подальші дії з кожною із декларацій щодо рівня підтвердження задекларованих сум ПДВ:

1) передання декларації для відображення в особовому рахунку платника податків (підтвердження);

2) призначення кабінетного аудиту платника;

3) призначення виїзного аудиту платника;

4) призначення податкового розслідування діяльності СГД (передання в підрозділи податкової міліції).

Виїзний аудит призначається також у випадках негативного висновку, отриманого в результаті кабінетного аудиту. Підстави для виїзного аудиту підприємств, що підлягають негайній перевірці, повинні відповідати вимогам Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі питання дерегулювання підприємницької діяльності".

Перевірка повинна бути проведена у строки, що забезпечують своєчасне відшкодування податку на додану вартість. З цією метою визначається орієнтовний час перевірки та необхідні трудові ресурси.

У разі неможливості завершення перевірки у законодавчо визначені строки питання затримання відшкодування вирішується відповідно до законодавства (у проекті закону визначена можливість 30-денної затримки відшкодування керівництвом ДПА).

Підприємства 1-ї та 2-ї групи, які протягом року заявляють постійно суми до відшкодування, що заявляли відшкодування протягом кварталу, які їм відшкодовувались без виїзної перевірки, та підприємства 3-ї групи, декларації яких були надані на опрацювання, але не перевірені під час виїзного аудиту (декларації з "0" значенням та позитивні), включаються до плану перевірок на наступний квартал. Таким чином, під час складання планів перевірок необхідно забезпечити проведення виїзного аудиту підприємств, що отримали відшкодування без виїзного аудиту, не рідше 1 разу на рік.

6. Особливості оцінювання великих підприємств

Підприємства, визначені згідно з наказами ДПА України як великі, оцінюються за методикою, викладеною в наказі ДПА України від 21.03.2004 N 76 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування інтегрованого образу клієнта - великого платника податків".

Їх оцінка здійснюється координаторами, що супроводжують підприємства, на підставі інформації, отриманої при супроводженні таких підприємств, висновків підрозділів податкової міліції та отриманої від митної служби інформації.

При оцінці декларацій з ПДВ крім загальних факторів використовується методика оцінки показників декларацій на підставі фінансової звітності таких підприємств та за можливості бухгалтерського обліку (додаток 10 до цього Порядку).

Для вирішення питання відшкодування ПДВ на підставі аналізу визначається зростання сум відшкодування проти попереднього періоду. У випадку її перевищення до 10% проводиться кабінетний аудит. У разі коли перевищення складає більше 10%, призначається виїзний аудит для підтвердження суми відшкодування ПДВ.

При відшкодуванні за результатами кабінетного аудиту протягом року на підприємстві проводиться плановий виїзний аудит не рідше одного разу на рік.

Висновок

Для ефективного адміністрування податків в умовах збільшення кількості платників податків органи державної податкової служби мають сфокусувати свою роботу на платниках податків із високим (категорії 3 та 4) та помірним (категорія 2) ступенем ризику. Платники податків, що отримали категорію уваги 1, повинні отримувати належне обслуговування, яке стимулюватиме добровільну повну та своєчасну сплату належних платежів до бюджету.

Враховуючи значні коливання показника, що аналізується (сума задекларованого ПДВ), та комплексного показника податкового ризику СГД важко говорити про 100%-ву правильність розподілу на групи. Точність прогнозів буде залежати від величини випадкових коливань вибірки та розмірів самої вибірки.

У випадку виявлення нових аспектів моніторингу податкових ризиків та адміністрування ПДВ пропозиції щодо удосконалення даного Порядку подаються регіональними ДПА до підрозділів ДПА України відповідно до компетенції.

Система адміністрування податків має грунтуватися на декількох простих принципах:

- виконання розподілу СГД та декларацій за категорією уваги в автоматизованому режимі;

- розподіл платників податків на платників з помірним ступенем ризику та з високим ступенем ризику;

- проведення попередніх податкових аудитів сум, заявлених до відшкодування, тільки у платників з високим ступенем ризику;

- проведення податкових аудитів вже після здійснення відшкодування заявленого ПДВ у платників податків з помірним ступенем ризику;

- послідовне використання факторів визначення можливого рівня ризику, пов'язаного з кожною сумою, заявленою до відшкодування.

(Додатки готуються до введення).