Постанова: Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)

Подiлитися

Документ втратив чиннiсть!

ПРАВЛІННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
31.01.2002 N 7

(Постанова втратила чинніст на підставі Постанови
Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України
від 22.12.2005 N 83)

Про затвердження Порядку призначення
та здійснення страхових виплат потерпілим
(членам їх сімей)

( Щодо змін Додатково див. Постанову Правління фонду
соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань
N 27 від 28.05.2002 )

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Правління
фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань
N 50 від 29.07.2004 )

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України постановляє:

1. Затвердити Порядок призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгоджений з Міністерством праці та соціальної політики України (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 01.11.2001 року N 42 "Про строки проведення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)", від 01.11.2001 року N 44 "Про затвердження Порядку виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності".

3. Внести зміни до пункту 4 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 01.11.2001 року N 43, виклавши його в такій редакції:

"Середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню у разі проведення перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року.

При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків".

4. Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, управлінням та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків надавати роз'яснення страхувальникам та застрахованим особам щодо застосування цього Порядку.

Голова правління С.Сторчак

Погоджено:

Державний секретар Міністерства праці та соціальної політики України П.П.Овчаренко

Заступник Державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики України О.В.Гаряча

Директор департаменту політики державного соціального страхування
Міністерства праці та соціальної політики України О.П.Скрипник

Затверджено
Постанова правління Фонду
соціального страхування
від нещасних випадків на
виробництві та професійних
захворювань України
31.01.2002 N 7

Порядок
призначення та здійснення страхових виплат
потерпілим (членам їх сімей)

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (далі - базовий Закон), Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ), інших нормативно-правових актів.

1.2. Дія цього Порядку поширюється на осіб, застрахованих відповідно до базового Закону ( 1105-14 ), та на осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

1.3. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року N 1094 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

1.4. Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених переліком, зазначеним у пункті 1.3. розділу 1 цього Порядку.

1.5. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Перелік професійних захворювань затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 року N 1662 "Про затвердження переліку професійних захворювань".

В окремих випадках Фонд може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним.

1.6. Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка її втрата (встановлення групи інвалідності потерпілому, встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому, а також лише встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілому), що визначена медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК) на обумовлений термін або безстроково.

1.7. Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим встановлюється МСЕК за участю Фонду. МСЕК встановлює ступінь обмеження професійної працездатності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Ступінь втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК потерпілому, визначається у відсотках професійної працездатності, яку він мав до ушкодження здоров'я.

При встановленні втрати професійної працездатності МСЕК керується постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.92 року N 83 "Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда", від 04.04.94 року N 221 "Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності" та наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.95 року N 212 "Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків".

1.8. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі - відділення) розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Особова справа потерпілого (членів його сім'ї) формується у відділенні того району, де знаходиться підприємство, з яким потерпілий був у трудових відносинах та на якому стався нещасний випадок або професійне захворювання. Зазначене відділення призначає та проводить страхові виплати (одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого; щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (щомісячну страхову виплату); одноразову допомогу в разі смерті потерпілого; щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого) потерпілому (членам його сім'ї) та після цього передає особову справу потерпілого (членів його сім'ї) за їх заявою до відділення за їх місцем проживання згідно з інформаційним листом виконавчої дирекції Фонду N 17 "Про передачу особових справ потерпілих (членів їх сімей) за місцем їх проживання" від 17.05.2002 року N 02-471.

Рішення оформляється постановою (в тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обгрунтування відмови у виплатах.

Відділення може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.

Копію постанови про призначення страхової виплати або про відмову у страховій виплаті відділення надсилає потерпілому або заінтересованим особам.

1.9. Середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на них право у разі смерті потерпілого, визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року N 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", та постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 01.11.2001 року N 43 "Про затвердження Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (із змінами та доповненнями, внесеними постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 31.01.2002 року N 7 "Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)").

У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні розрахункові періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я.

Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

1.10. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим та особам, які мають на них право у разі смерті потерпілого, провадяться за рахунок Фонду.

Переказ повинен оформлюватись за три дні до дня, встановленого постановою відділення, строку проведення страхових виплат.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Перерахування зазначених сум до банку повинно провадитися в день, що передує дню, встановленому постановою відділення, строку проведення страхових виплат.

1.11. Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим, можуть бути утримані Фондом, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

1.12. Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

1.13. Фонд може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Відділення може відмовити у виплаті застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку.

1.14. Страхова виплата може бути припинена:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, в разі неподання потерпілим щороку в грудні документів, якими засвідчується факт перебування потерпілого в живих, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 року N 998 "Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України";

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім'ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених підпунктами 1 і 5 цього пункту, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.

1.15. Згідно з підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ), що набув чинності з 1 січня 2004 року, до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включається сума страхових виплат, яка отримується платником податку з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом. ( Пункт 1.15 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

1.16. Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).

Якщо на утриманні потерпілого, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім'ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, - чверть, на двох - третина, на трьох і більше - половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується потерпілому.

Відділення перераховують зазначеним установам вартість утримання потерпілого згідно з довідкою цієї установи.

1.17. Суми страхових виплат, нараховані особі, яка їх одержує в період її перебування в дитячому будинку, закладі інтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі.

1.18. У разі відбування потерпілим покарання у вигляді позбавлення волі належні йому суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати в установленому порядку.

1.19. У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються відділеннями на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами та постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. N 998 "Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України", якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат.

1.20. Постанови відділень або рішень суду про призначення страхових виплат, заяви потерпілих та інших заінтересованих осіб про призначення страхових виплат з усіма необхідними документами зберігаються відділеннями згідно з Правилами обліку та зберігання у відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженими постановою правління Фонду від 12.10.2000 року N 15.

Через два роки після припинення страхової виплати зазначені справи передаються на постійне зберігання до архівних установ у порядку, визначеному законодавством.

1.21. У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

3) щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (щомісячну страхову виплату);

4) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

5) виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу роботу;

6) виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;

7) одноразову допомогу в разі смерті потерпілого;

8) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

9) витрати на поховання потерпілого.

1.22. Фондом також фінансуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначаються та виплачуються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).

2. Призначення допомоги у зв'язку
з тимчасовою непрацездатністю до відновлення
працездатності або встановлення інвалідності

2.1. Настання права застрахованої особи на допомогу

2.1.1. У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі виплатити працівникові допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

2.1.2. Підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, в якому повинна бути позначка зв'язку хвороби із страховим випадком, та наявність акта про нещасний випадок або акта розслідування професійного захворювання за встановленою формою.

Зв'язок тимчасової непрацездатності з виробничою травмою чи професійним захворюванням засвідчується в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.

2.1.3. Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються у разі встановлення комісією з розслідування страхового випадку:

- одержання застрахованою особою травми або захворювання під час скоєння нею злочину або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми, що встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

- тимчасової непрацездатності внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком.

2.1.4. Якщо при наявності акта розслідування нещасного випадку (ф. Н-5) та акта про нещасний випадок на виробництві (ф. Н-1) або акта розслідування професійного захворювання (ф. П-4) застрахована особа визнана чи не визнана інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), їй видано листок непрацездатності, то допомога по тимчасовій непрацездатності надається у разі засвідчення в медичній карті хворого зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) і в листку тимчасової непрацездатності є позначка про зв'язок хвороби з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).

2.2. Виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

2.2.1. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому стався страховий випадок, в розмірі 100 відсотків втраченої середньої заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

2.2.2. Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок. При цьому враховується заробітна плата за іншим місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату з іншого місця роботи.

2.2.3. Допомога добровільно застрахованій особі призначається відділенням, в якому вона зареєстрована, з шостого дня тимчасової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

2.2.4. Допомога застрахованій особі виплачується страхувальником за рахунок його страхових внесків до Фонду. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів страхувальника, де стався страховий випадок.

2.2.5. Допомога призначається, якщо застрахована особа звернулася за нею не пізніше 6 місяців з дня відновлення працездатності або встановлення інвалідності. При зверненні за допомогою після шести місяців вона може бути надана лише у виключних випадках з поважних причин за рішенням постійної комісії правління Фонду з питань страхових виплат, соціальних послуг потерпілим та їх реабілітації.

3. Призначення одноразової допомоги
в разі стійкої втрати
професійної працездатності потерпілого

3.1. Настання права застрахованої особи на одноразову допомогу

3.1.1. Одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

3.1.2. Право на отримання потерпілим одноразової допомоги настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

3.2. Документи, що подаються для призначення одноразової допомоги

3.2.1. Для розгляду справи про призначення одноразової допомоги до відділення подаються:

1) заява потерпілого на ім'я начальника відділення, в якій зазначається номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (до отримання свідоцтва - ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів);

2) акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);

3) акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);

6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;

7) довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого;

8) копія трудової книжки або витяг з неї, що засвідчені страхувальником або підписом працівника відділення при пред'явленні оригіналу. ( Пункт 8 підпункту 3.2.1 пункту 3.2 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

3.2.2. Якщо застрахований за станом здоров'я чи з інших причин не спроможний сам одержати зазначені у підпункті 3.2.1. пункту 3.2. розділу 3 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт відділення.

3.3. Обчислення суми одноразової допомоги

3.3.1. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги.

Приклад 1. Потерпілому 12.05.2001 р. встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60 відсотків. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складає 300 грн.

Розрахунок одноразової допомоги потерпілому:

300 грн. х 60 = 18000 грн.

Відповідно до постанови КМУ від 07.03.2001 року N 225 "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів" гранична сума заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги, становить 1600 грн., а чотирикратний її розмір складає 6400 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

3.3.2. У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь стійкої втрати професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК. При цьому розмір одноразової допомоги не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги.

3.3.3. У разі повторного ушкодження здоров'я, яке сталося з вини одного й того ж роботодавця, середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я.

Приклад 2. Потерпілому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Через деякий час йому встановлюється 40% професійної працездатності внаслідок професійного захворювання. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того же роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати професійної працездатності по двох страхових випадках МСЕК встановила 70%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку складала 250 грн., перед другим страховим випадком - 300 грн. Потерпілий вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 300 грн.

Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 10% (70% - 60%).

Розмір одноразової допомоги у зв'язку з професійним захворюванням становить 3000 грн. (300 грн. х 10).

Приклад 3. Потерпілому 22.05.2001 року встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 30% в зв'язку з професійним захворюванням. 11.07.2001 року йому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 15% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який стався 10.09.85 року. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того ж роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати працездатності по двох страхових випадках становить 45% (довідка МСЕК від 11.07.2001 року). Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку (профзахворювання) складала 461,56 грн., перед другим страховим випадком (нещасний випадок) - 356,42 грн. Потерпілий вперше звернувся з заявою 15.07.2001 року про нарахування одноразової допомоги по двох страхових випадках. При цьому він вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 461,56 грн.

Розрахунок одноразової допомоги по двох страхових випадках:

- внаслідок професійного захворювання 461,56 грн. х 30 = = 13846,80 грн.

- у зв'язку з нещасним випадком 461,56 грн. х 15 = = 6923,40 грн.

Відповідно до постанови КМУ від 07.03.2001 року N 225 гранична сума заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги становить 1600 грн., а чотирикратний її розмір складає 6400 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

Отже, потерпілий повинен одержати одноразову допомогу внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 6400 грн., а також одноразову допомогу в зв'язку з професійним захворюванням - 6400 грн.

Приклад 4. Потерпілому 08.03.97 р. встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 20% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Одноразова допомога ним була отримана.

15 липня 2001 р. йому встановлюється 40% професійної працездатності внаслідок професійного захворювання. Повторне ушкодження здоров'я настало з вини одного й того ж роботодавця. Сукупний відсоток стійкої втрати професійної працездатності по двох страхових випадках МСЕК встановила 50%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням першого страхового випадку складала 250 грн., перед другим страховим випадком - 300 грн. Потерпілий вибрав для розрахунку одноразової допомоги заробітну плату 300 грн.

Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 30% (50% - 20%).

Розрахунок одноразової допомоги у зв'язку з професійним захворюванням:

300 грн. х 30 = 9000 грн.

Відповідно до постанови КМУ від 07.03.2001 року N 225 гранична сума заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, становить 1600 грн., а чотирикратний її розмір складає 6400 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

3.3.4. Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

Приклад 5. Працівнику було встановлено МСЕК 08.03.97 р. ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв'язку з травмою на виробництві. Працюючи на іншому підприємстві, він отримав нову травму (або професійне захворювання). Внаслідок чого МСЕК додатково 08.05.2001 р. встановила 30% втрати професійної працездатності, сукупний відсоток - 50% та III групу інвалідності.

Середньомісячний заробіток перед першим ушкодженням здоров'я складав 400 грн., перед другим - 250 грн.

У цьому випадку потерпілий не має права вибору середньомісячного заробітку, тому що він ушкодив здоров'я (нещасний випадок або професійне захворювання) з вини іншого роботодавця.

Розрахунок одноразової допомоги:

250 грн. х 30 = 7500 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

3.3.5. У разі погіршення здоров'я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, при встановленні йому МСЕК вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження, одноразова допомога не призначається.

Приклад 6. Потерпілому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60% у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Через деякий час йому встановлюється 70% професійної працездатності внаслідок погіршення здоров'я у зв'язку з тим самим нещасним випадком. Ступінь втрати професійної працездатності збільшився на 10% (70% - 60%).

У цьому випадку одноразова допомога за відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК не призначається.

3.3.6. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Приклад 7. Потерпілому 05.08.2001 р. встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 60%. Середня заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку складала 300 грн. У зв'язку з порушенням потерпілим нормативних актів про охорону праці розмір одноразової допомоги необхідно зменшити на 30%.

Розрахунок одноразової допомоги потерпілому:

300 грн. х 60 = 18000 грн.

Тому розмір одноразової допомоги потерпілому становить 6400 грн.

Однак з урахуванням вини потерпілого розмір одноразової допомоги необхідно зменшити на 30%, тому він становитиме 4480 грн. (6400 грн. - 6400 грн. х 30 : 100).

3.3.7. У разі встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності потерпілому до 24.11.92 року (введення в дію Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) цей потерпілий не має права на призначення одноразової допомоги відповідно до базового Закону ( 1105-14 ), оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Приклад 8. Потерпілому було встановлено МСЕК ступінь втрати професійної працездатності 70% 01.05.92 року, а він звернувся до відділення з заявою про призначення одноразової допомоги після 01.04.2001 року, то зазначена допомога йому не призначається у зв'язку з тим, що стійка втрата професійної працездатності (70%) потерпілому була встановлена до набрання чинності Законом України "Про охорону праці" ( 2694-12 ).

Приклад 9. Потерпілому було встановлено МСЕК II групу інвалідності у 1989 р. Ступінь втрати професійної працездатності не було встановлено. Ступінь втрати професійної працездатності потерпілому МСЕК встановила 05.08.2001 р. Потерпілий звернувся до відділення з заявою про призначення одноразової допомоги 10.08.2001 року, у цьому разі одноразова допомога йому не призначається у зв'язку з тим, що стійка втрата професійної працездатності (II група інвалідності) потерпілому була встановлена до набрання чинності Законом України "Про охорону праці" ( 2694-12 ).

3.4. Строк виплати одноразової допомоги

3.4.1. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою відділення (у тому числі при призначенні страхових виплат за рішенням суду).

3.4.2. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку, страхові виплати провадяться з дня звернення за їх одержанням. Якщо заява потерпілого про призначення страхової виплати подана до відділення після трьох років з моменту надбання ним права на виплату, то виплата призначається з дня звернення.

Приклад 1. Потерпілому було встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 21.04.2001 року. За призначенням одноразової страхової виплати потерпілий звернувся вперше до відділення 10.01.2005 року. У зв'язку з тим, що після надбання права потерпілого (21.04.2001 року) на страхову виплату пройшло 3 роки, страхова виплата буде призначатися з дня звернення потерпілого, тобто з 10.01.2005 року.

У цьому випадку обчислення середньої заробітної плати (доходу) провадиться на загальних підставах.

3.4.3. Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

3.4.4. У разі коли заява потерпілого про призначення страхової виплати подана до відділення до того, як ще не минуло три роки з моменту надбання ним права на виплату, то страхова виплата провадиться за весь минулий час, в тому числі за рахунок коштів Фонду за час після 01.04.2001 року.

( Підпункт 3.4.5 пункту 3.4 виключено на підставі Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

3.4.6. У випадку, якщо потерпілому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності до 01.04.2001 року та він не звертався до роботодавця за призначенням одноразової допомоги, то за її призначенням потерпілий повинен звернутися до роботодавця. Виплачена роботодавцем одноразова допомога в рахунок страхових внесків до Фонду не зараховується.

Зазначені виплати призначаються власником відповідно до нормативно-правових актів, що діяли на момент настання права потерпілого на призначення виплат.

4. Призначення щомісячної грошової суми
в разі часткової чи повної втрати
професійної працездатності,
що компенсує відповідну частину
втраченого заробітку потерпілого
(щомісячна страхова виплата)

4.1. Настання права застрахованого на щомісячну страхову виплату

4.1.1. Щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

4.1.2. Право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

4.2. Документи, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати

4.2.1. Для розгляду справи про призначення щомісячної страхової виплати до відділення подаються:

2) акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);

3) акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;

7) довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого;

8) копія трудової книжки або витяг з неї, що засвідчені страхувальником або підписом працівника відділення при пред'явленні оригіналу; ( Пункт 8 підпункту 4.2.1 пункту 4.2 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому.

4.2.2. Якщо застрахована особа за станом здоров'я чи з інших причин не спроможна сама одержати зазначені у підпункті 4.2.1. пункту 4.2. розділу 4 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт відділення.

4.3. Обчислення суми щомісячної страхової виплати

4.3.1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

4.3.2. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячний заробіток (дохід), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

4.3.3. У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток (дохід), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

4.3.4. Якщо сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання перевищує середньомісячний заробіток (дохід), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, то зменшенню підлягає сума щомісячної страхової виплати.

Приклад 1. Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності. Середньомісячний заробіток (дохід) перед настанням страхового випадку складав 300 грн., а пенсія по інвалідності - 120 грн.

Розрахунок щомісячної виплати:

300 грн. х 60 : 100 = 180 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії складає 300 грн. (180 грн. + 120 грн.), що не перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (300 грн.).

Тому сума щомісячної страхової виплати потерпілому призначається в розмірі 180 грн.

Приклад 2. Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності. Середньомісячний заробіток (дохід) перед настанням страхового випадку складав 200 грн., а пенсія по інвалідності - 120 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

200 грн. х 60 : 100 = 120 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії складає 240 грн. (120 грн. + 120 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (200 грн.) на 40 грн. (240 грн. - 200 грн.).

Тому сума щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 80 грн. (120 грн. - 40 грн.).

Приклад 3. Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності 05.05.2001 року. Середньомісячний заробіток (дохід) перед настанням страхового випадку складав 200 грн., а пенсія по інвалідності - 120 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

200 грн. х 60 : 100 = 120 грн.

Тому сума щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 80 грн. (120 грн. - 40 грн.).

За заявою потерпілого з 05.02.2002 року йому призначено пенсію за віком в розмірі 130 грн. замість пенсії по інвалідності.

У зв'язку з цим потерпілому продовжують виплачувати щомісячну страхову виплату в розмірі 80 грн. з 05.02.2002 р., яка з 01.03.2002 р. підлягає перерахуванню.

Приклад 4. Потерпілому встановлено МСЕК III групу інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві в 1991 році, а ступінь втрати професійної працездатності МСЕК не був встановлений. 05.06.2001 р. йому МСЕК встановлено 70% втрати професійної працездатності та II групу інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в 1991 році. Пенсія по інвалідності складає 140 грн. Середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхової виплати складала 300 грн.

У цьому випадку нарахування потерпілому щомісячної страхової виплати провадиться з урахуванням пенсії по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

300 грн. х 70 : 100 = 210 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 350 грн. (210 грн. + 140 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток на 50 грн. (350 грн. - 300 грн.).

Тому розмір щомісячної страхової виплати буде складати 160 грн. (210 грн. - 50 грн.).

Приклад 5. Потерпілому встановлено МСЕК 60% стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в 1991 році, та III групу інвалідності. Він отримував щомісячну страхову виплату та пенсію по інвалідності до 1997 року. З 1997 по 2002 рік потерпілий не звертався до МСЕК за переосвідченням та у зв'язку з цим не одержував щомісячні страхові виплати.

03.01.2002 р. потерпілому МСЕК встановлено 70% втрати професійної працездатності та II група інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що стався в 1991 році. Пенсія по інвалідності складає 140 грн. Середньомісячний заробіток (дохід) для розрахунку страхових виплат складав 300 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

300 грн. х 70 : 100 = 210 грн.

Тому розмір щомісячної страхової виплати буде складати 160 грн. (210 грн. - 50 грн.).

4.4. Перерахування розміру щомісячних страхових виплат

4.4.1. Перерахування розміру щомісячних страхових виплат провадиться у разі:

- зміни ступеня втрати професійної працездатності;

- зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

4.4.2. При проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

4.4.3. Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34 базового Закону ( 1105-14 ), а саме - у разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

4.4.4. При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

1) Приклади перерахування щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності

Приклад 1. Потерпілому вперше 05.05.2002 року було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 20% та розмір щомісячної страхової виплати становив 80 грн. У зв'язку з погіршенням здоров'я, при переогляді 03.09.2002 року МСЕК, ступінь втрати професійної працездатності потерпілому збільшився до 30%.

Щомісячна страхова виплата з 03.09.2002 р. становить:

80 грн. : 20 х 30 = 120 грн.

Приклад 2. Потерпілому 01.12.2001 року МСЕК встановила ступінь втрати професійної працездатності 20% та щомісячна страхова виплата становила 80 грн. Станом на 03.05.2002 року розмір перерахованої щомісячної страхової виплати становить 96 грн. У зв'язку з погіршенням здоров'я при переогляді 03.09.2002 року ступінь втрати професійної працездатності потерпілому збільшився до 30%.

Щомісячна страхова виплата з 03.09.2002 р. становить:

96 грн. : 20 х 30 = 144 грн.

4.4.5. У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума страхової виплати в цьому випадку визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.

Приклад 3. Працівнику було встановлено МСЕК ступінь втрати професійної працездатності 30% та III групу інвалідності. Він одержує щомісячну страхову виплату в розмірі 75 грн. та пенсію по інвалідності в розмірі 130 грн. Працюючи на тому самому підприємстві, він отримав нову травму (або професійне захворювання). Внаслідок чого МСЕК додатково встановила 25% втрати професійної працездатності та сукупний відсоток - 55. Середньомісячний заробіток перед першим ушкодженням здоров'я складав 250 грн., перед другим - 400 грн.

Потерпілий вибрав для розрахунку щомісячної страхової виплати середньомісячний заробіток 400 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

400 грн. х 55 : 100 = 220 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 350 грн. (220 грн. + 130 грн.), що не перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (400 грн.).

Потерпілому призначається щомісячна страхова виплата в розмірі 220 грн.

Приклад 4. Працівнику було встановлено МСЕК ступінь втрати професійної працездатності 50% та III групу інвалідності. Він одержує щомісячну страхову виплату в розмірі 125 грн. та пенсію по інвалідності в розмірі 100 грн. Працюючи на тому самому підприємстві, він отримав нову травму (або професійне захворювання), внаслідок чого МСЕК додатково встановила 20% втрати професійної працездатності, сукупний відсоток - 70 та II групу інвалідності. У зв'язку з цим призначена пенсія по інвалідності 130 грн. Середньомісячний заробіток перед першим ушкодженням здоров'я складав 250 грн., перед другим - 400 грн.

Потерпілий вибрав для розрахунку щомісячної страхової виплати середньомісячний заробіток 400 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

400 грн. х 70 : 100 = 280 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 410 грн. (280 грн. + 130 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (400 грн.) на 10 грн. (410 грн. - 400 грн.).

Тому потерпілому призначається щомісячна страхова виплата в розмірі 270 грн. (280 грн. - 10 грн.).

Приклад 5. Працівнику було встановлено МСЕК ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв'язку з травмою на виробництві. Він одержує щомісячну страхову виплату в розмірі 80 грн. Працюючи на тому самому підприємстві, він отримав нову травму (або професійне захворювання). Внаслідок чого МСЕК додатково встановила 50% втрати професійної працездатності, сукупний відсоток - 70 та II групу інвалідності. У зв'язку з цим призначена пенсія по інвалідності - 107 грн. Середньомісячний заробіток перед першим ушкодженням здоров'я складав 400 грн., перед другим - 250 грн.

Потерпілий вибрав для розрахунку щомісячної страхової виплати середньомісячний заробіток 400 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

400 грн. х 70 : 100 = 280 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 387 грн. (280 грн. + 107 грн.), що не перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням страхового випадку (400 грн.).

Потерпілому призначається щомісячна страхова виплата в розмірі 280 грн.

4.4.6. Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

Приклад 6. Працівнику було встановлено МСЕК ступінь втрати професійної працездатності 20% у зв'язку з травмою на виробництві. Він одержує щомісячну страхову виплату в розмірі 80 грн. Працюючи на іншому підприємстві, він отримав нову травму (або професійне захворювання). Внаслідок чого МСЕК додатково встановила 50% втрати професійної працездатності, сукупний відсоток - 70% та II групу інвалідності. У зв'язку з цим призначена пенсія по інвалідності - 130 грн. Середньомісячний заробіток перед першим ушкодженням здоров'я складав 400 грн., перед другим - 250 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

250 грн. х 50 : 100 = 125 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 255 грн. (125 грн. + 130 грн.), що перевищує середньомісячний заробіток потерпілого перед настанням другого страхового випадку (250 грн.) на 5 грн. (255 грн. - 250 грн.).

Потерпілому призначається по другому ушкодженню здоров'я щомісячна страхова виплата в розмірі 120 грн. (125 грн. - 5 грн.).

Оскільки по першому ушкодженню здоров'я потерпілий отримував щомісячну страхову виплату в сумі 80 грн., тому він повинен отримувати по першому та по другому ушкодженню здоров'я 200 грн. (120 грн. + 80 грн.).

2) Приклади перерахування щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки (в цілому по Україні)

4.4.7. При перерахуванні щомісячної страхової виплати з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Коефіцієнт коригування середньої заробітної плати складає 1,2 (умовно).

а) Приклади перерахування щомісячних страхових виплат, які були призначені до 01.04.2001 року

4.4.8. Коригування середньомісячного заробітку потерпілого, якому щомісячна страхова виплата була призначена до 01.04.2001 року, провадиться шляхом множення коефіцієнта коригування на частку від ділення призначеної страхової виплати на відсоток втрати професійної працездатності, помноженого на 100.

Приклад 7. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15 %, він одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 90 грн.

Середньомісячна заробітна плата, яку потерпілий мав би станом на 01.03.2002 року, складає 600,00 грн. (90 грн. : 15 х 100).

Відкоригований вищезазначений середньомісячний заробіток потерпілого становить 720,00 грн. (600 грн. х 1,2).

Перерахунок щомісячної страхової виплати провадиться таким чином:

90 грн. х 1,2 = 108,00, грн. ( Приклад 7 підпункту 4.4.8 пункту 4.4 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

Приклад 8. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25 %, він одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 1300 грн.

Середньомісячна заробітна плата, яку потерпілий мав би станом на 01.03.2002 року, складає 5200 грн. (1300 грн. : 25 % х 100), що перевищує граничну суму заробітної плати, з якої справляються страхові внески до Фонду (1600 грн.).

Тому розрахунок щомісячної страхової виплати провадиться з 1600 грн. таким чином: 1600 грн. х 25 % : 100 = 400 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 29 Закону ( 1105-14 ) визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

У зв'язку з цим потерпілому до виплати станом на 01.03.2002 р. підлягає сума щомісячної страхової виплати, яка була призначена раніше, тобто 1300 грн.

Середньомісячна заробітна плата, яку потерпілий мав би станом на 01.03.2003 року, складає 5200 грн. (1300 грн. : 25 % х 100), що перевищує граничну суму заробітної плати, з якої справляються страхові внески до Фонду (2200 грн.).

Тому розрахунок щомісячної страхової виплати провадиться з 2200 грн. таким чином: 2200 грн. х 25 %: 100 = 550 грн.

У зв'язку з цим потерпілому до виплати станом на 01.03.2003 р. підлягає сума щомісячної страхової виплати, яка була призначена раніше, тобто 1300 грн.

Середньомісячна заробітна плата, яку потерпілий мав би станом на 01.03.2004 року, складає 5200 грн. (1300 грн. : 25 % х 100), що перевищує граничну суму заробітної плати, з якої справляються страхові внески до Фонду (2660 грн.).

Тому розрахунок щомісячної страхової виплати провадиться з 2660 грн. таким чином: 2660 грн. х 25 %: 100 = 665 грн.

У зв'язку з цим потерпілому до виплати станом на 01.03.2004 р. підлягає сума щомісячної страхової виплати, яка була призначена раніше, тобто 1300 грн.". ( Приклад 8 підпункту 4.4.8 пункту 4.4 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

Приклад 8.1. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 50 %. У зв'язку з цим він одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 1200 грн. та пенсію за віком.

Середньомісячна заробітна плата, яку потерпілий мав би станом на 01.03.2002 року, складає 2400 грн. (1200 грн. : 50 % х 100).

Відкоригована вищезазначена середньомісячна заробітна плата становить 2880,00 грн. (2400 грн. х 1,2), що перевищує граничну суму заробітної плати, з якої справляються страхові внески до Фонду (1600 грн.).

Тому розрахунок щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2002 р. провадиться таким чином:

1600 грн. х 50 : 100 = 800 грн.

У зв'язку з цим потерпілому до виплати станом на 01.03.2002 р. підлягає сума щомісячної страхової виплати, яка була призначена раніше, тобто 1200 грн.

Середньомісячна заробітна плата, яку потерпілий мав би станом на 01.03.2003 року, складає 2400 грн. (1200 грн. : 50 % х 100).

Відкоригована вищезазначена середньомісячна заробітна плата становить 2836,80 грн. (2400 грн. х 1,182), що перевищує граничну суму заробітної плати, з якої справляються страхові внески до Фонду (2200 грн.).

Тому розрахунок щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2003 р. провадиться таким чином:

2200 грн. х 50 : 100 = 1100 грн.

У зв'язку з цим потерпілому до виплати станом на 01.03.2003 р. підлягає сума щомісячної страхової виплати, яка була призначена раніше, тобто 1200 грн.

Середньомісячна заробітна плата, яку потерпілий мав би станом на 01.03.2004 року, складає 2400 грн. (1200 грн. : 50 % х 100).

Тому розрахунок щомісячної страхової виплати станом на 01.03.2004 р. провадиться таким чином:

2660 грн. х 50 : 100 = 1330 грн.

Потерпілому станом на 01.03.2004 р. до виплати підлягає сума щомісячної страхової виплати 1330 грн. ( Підпункт 4.4.8 пункту 4.4 доповнено прикладом 8.1 згідно з Постановою Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

Приклад 9. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 50%, він одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 900 грн. та пенсію по інвалідності в розмірі 170 грн.

У зв'язку з тим, що щомісячна страхова виплата потерпілому була призначена до 01.04.2001 року, середньомісячний заробіток потерпілого, який він мав би станом на 01.03.2002 року, складає 1800 грн. (900 грн. : 50 х 100).

Однак розрахунок щомісячної страхової виплати провадиться з 1600 грн. таким чином:

1600 х 50 : 100 = 800 грн.

У зв'язку з цим потерпілому до виплати підлягає сума щомісячної страхової виплати, яка була призначена раніше, тобто 900 грн.

Приклад 10. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 50%, він одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату у розмірі 700 грн. та пенсію по інвалідності в розмірі 170 грн.

Відкоригований вищезазначений середньомісячний заробіток потерпілого становить 1680,0 грн. (1400 грн. х 1,2).

Однак розрахунок щомісячної страхової виплати провадиться з 1600 грн. таким чином:

1600 грн. х 50 : 100 = 800 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 970 грн. (800 грн. + 170 грн.), що не перевищує граничну суму заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

Тому розмір щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 800 грн.

б) Приклади перерахування щомісячних страхових виплат, які були призначені після 01.04.2001 року

Приклад 11. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25%, він одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 100 грн.

Перерахунок щомісячної страхової виплати провадиться таким чином:

100 грн. х 1,2 = 120,0 грн.

Приклад 11.1. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 50 %, він одержує станом на 01.03.2004 року щомісячну страхову виплату в розмірі 1300 грн. та пенсію за віком. Середня заробітна плата, з якої обчислювалась щомісячна страхова виплата, складала 2600 грн.

Відкоригований середньомісячний заробіток потерпілого становить 2995,20 грн. (2600 грн. х 1,152), що перевищує граничну суму заробітної плати, з якої справляються страхові внески до Фонду (2660 грн.)

Розрахунок щомісячної страхової виплати провадиться з 2660 грн. : 2660 грн. х 50 % : 100 = 1330 грн.

У зв'язку з цим потерпілому до виплати станом на 01.03.2004 р. підлягає сума щомісячної страхової виплати 1330 грн.". ( Підпункт 4.4.8 пункту 4.4 доповнено прикладом 11.1 згідно з Постановою Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

Приклад 12. Потерпілий одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 80 грн. та пенсію по інвалідності 100 грн. Середня заробітна плата, з якої обчислювалась щомісячна страхова виплата, складала 200 грн.

Відкоригований середньомісячний заробіток потерпілого становить 240,0 грн. (200 грн. х 1,2).

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

80 грн. х 1,2 = 96,0 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 196,0 грн. (96,0 грн. + 100 грн.), що не перевищує відкоригованого середньомісячного заробітку (240,0 грн.).

Тому розмір щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 96,0 грн.

Приклад 13. Потерпілий одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 160 грн. та пенсію по інвалідності 130 грн. Середня заробітна плата, з якої обчислювалась щомісячна страхова виплата, складала 250 грн.

Відкоригований середньомісячний заробіток потерпілого становить 300 грн. (250 грн. х 1,2).

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

160 грн. х 1,2 = 192,0 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 322,0 грн. (192,0 грн. + 130,0 грн.), що перевищує відкоригований середньомісячний заробіток на 22,0 грн. (322,0 грн. - 300,0 грн.).

Тому розмір щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 170,0 грн. (192,0 грн. - 22,0 грн.).

Приклад 14. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 50%. У зв'язку з цим він одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 700 грн. та пенсію по інвалідності в розмірі 170 грн. Середня заробітна плата, з якої обчислювалась щомісячна страхова виплата, складала 1400 грн.

Відкоригований середньомісячний заробіток потерпілого становить 1680,0 грн. (1400 грн. х 1,2).

Однак розрахунок щомісячної страхової виплати провадиться з 1600 грн. та складає 800 грн. (1600 грн. х 50 : 100).

Тому розмір щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 800 грн.

Приклад 15. Потерпілому було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 90%. У зв'язку з цим він одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 1413 грн. та пенсію по інвалідності в розмірі 170 грн. Середня заробітна плата, з якої обчислювалась щомісячна страхова виплата, складала 1570 грн.

Відкоригований середньомісячний заробіток потерпілого становить 1884,0 грн. (1570 грн. х 1,2).

Однак розрахунок щомісячної страхової виплати провадиться з 1600 грн. таким чином:

1600 грн. х 90 : 100 = 1440 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 1610 грн. (1440 грн. + 170 грн.), що перевищує граничну суму заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на 10 грн. (1610 грн. - 1600 грн.).

Тому розмір щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 1430 грн. (1440 грн. - 10 грн.).

4.4.9. Якщо на дату перерахування щомісячної страхової виплати (на 1 березня) потерпілому призначено пенсію за віком замість пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна страхова виплата підлягає перерахуванню з 1 березня на загальних підставах.

Приклад 16. Потерпілому була встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та III група інвалідності 21.05.2001 року. Розмір щомісячної страхової виплати складає 84 грн. та пенсія по інвалідності 107 грн. Середня заробітна плата, з якої обчислювалась страхова виплата, складала 210 грн.

З 01.02.2002 року потерпілому було встановлено пенсію за віком в розмірі 130 грн. замість пенсії по інвалідності.

При перерахуванні щомісячної страхової виплати з 01.03.2002 року пенсія за віком не впливає на розмір перерахованої страхової виплати.

Перерахунок провадиться таким чином:

84 грн. х 1,2 = 100,8 грн.

4.4.10. У разі коли потерпілий замість пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання вибрав після 1 березня року, в якому провадився перерахунок, інший вид пенсії в порядку, встановленому законодавством, щомісячна страхова виплата провадиться у розмірі, що мав бути призначений потерпілому при останньому перерахуванні сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики без урахування суми пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. ( Підпункт 4.4.10 пункту 4.4 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

Приклад 17. Потерпілий одержує станом на 01.03.2002 року щомісячну страхову виплату в розмірі 160 грн. та пенсію по інвалідності 130 грн. Середня заробітна плата, з якої обчислювалась страхова щомісячна виплата, складала 250 грн.

Станом на 01.03.2002 р. потерпілому здійснено перерахування щомісячної страхової виплати на загальних підставах.

Відкоригований середньомісячний заробіток потерпілого становить:

300 грн. (250 грн. х 1,2).

Розрахунок щомісячної страхової виплати:

160 грн. х 1,2 = 192,0 грн.

Сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності складає 322,0 грн. (192,0 грн. + 130 грн.), що перевищує відкоригований середньомісячний заробіток на 22,0 грн. (322,0 грн. - 300,0 грн.).

Тому розмір щомісячної страхової виплати призначається в розмірі 170,0 грн. (192,0 грн. - 22,0 грн.).

З 01.08.2002 року потерпілий вибрав замість пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві (130 грн.) пенсію за віком, розмір якої становить 150 грн.

У цьому випадку з 01.08.2002 р. у потерпілого настає право на щомісячну страхову виплату без урахування суми обраної ним пенсії за віком.

Отже, починаючи з 01.08.2002 року потерпілий буде отримувати щомісячну страхову виплату 192,0 грн.

З 04.01.2003 року потерпілий повернувся на пенсію по інвалідності (130 грн.).

Тому з 04.01.2003 року розмір щомісячної страхової виплати потерпілому призначається в розмірі, що був призначений станом на 01.03.2002 р. 170,0 грн. (192,0 грн. - 22,0 грн.). ( Приклад 17 пункту 4.4 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

4.5. Індексація щомісячної страхової виплати

Індексація щомісячної страхової виплати провадиться відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" ( 1282-12 ) з врахуванням наступних змін до нього та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078". ( Пункт 4.5 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

4.6. Строк виплати щомісячної страхової виплати

4.6.1. Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вона призначена, в дні, установлені постановами відділень (у тому числі при призначенні страхових виплат за рішенням суду).

4.6.2. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок страхового випадку, страхові виплати провадяться з дня звернення за їх одержанням. Якщо заява потерпілого про призначення страхової виплати подана до відділення після трьох років з моменту надбання ним права на виплату, то виплата призначається з дня звернення.

Приклад 1. Потерпілому було встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 21.04.2001 року. За призначенням щомісячної страхової виплати потерпілий звернувся вперше до відділення 10.01.2005 року. У зв'язку з тим, що після надбання права потерпілого (21.04.2001 року) на страхову виплату пройшло 3 роки, страхова виплата буде призначатися з дня звернення потерпілого, тобто з 10.01.2005 року.

У цьому випадку обчислення середньої заробітної плати (доходу) провадиться на загальних підставах.

4.6.3. Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

4.6.4. У разі коли заява потерпілого про призначення страхової виплати подана до відділення до того, як ще не минуло три роки з моменту надбання ним права на виплату, то страхова виплата провадиться за весь минулий час, в тому числі за рахунок коштів Фонду за час після 01.04.2001 року.

( Підпункт 4.6.5 пункту 4.6 виключено на підставі Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

4.6.6. Якщо потерпілий мав право на призначення та одержання відшкодування шкоди до 01.04.2001 року, але не звертався до роботодавця за призначенням цих виплат, потерпілому необхідно звернутися до роботодавця із заявою про відшкодування шкоди. Виплачені роботодавцем в такому разі суми за період до 01.04.2001 року в рахунок страхових внесків до Фонду не зараховуються.

Приклад 2. Потерпілому було встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності 21.04.2000 року. За призначенням страхової виплати потерпілий звернувся вперше до відділення 10.01.2002 року. У зв'язку з тим, що ще не пройшло 3 роки з дня надбання права потерпілого (21.04.2000 року) на виплату, то вона призначається з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності потерпілого, тобто з 21.04.2000 року.

У цьому випадку виплата призначається та сплачується роботодавцем з 21.04.2000 року до 01.04.2001 року за рахунок власних коштів, а відділення продовжує виплату призначеної суми з 01.04.2001 року.

Середня заробітна плата (дохід) обчислюється відповідно до нормативно-правових актів, що діяли на момент настання права потерпілого на призначення виплат.

4.6.7. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком.

Строк проведення страхових виплат відновлюється з дня їх припинення і до терміну, встановленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до відділення. При цьому сума страхових виплат за минулий період виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.

Приклад 3. Потерпілому встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності з 01.05.2001 року до 01.05.2002 року. Наступний огляд МСЕК потерпілий пройшов 15.10.2002 року. Однак у висновку МСЕК зазначено, що стійку втрату професійної працездатності підтверджено з 01.05.2002 року. Тому раніше призначені виплати необхідно поновити з 01.05.2002 року.

4.7. Компенсація у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячних страхових виплат.

Якщо потерпілому з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року N 2050-III і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року N 159.

5. Призначення виплати грошової суми
за моральну (немайнову) шкоду
за наявності факту заподіяння
цієї шкоди потерпілому

5.1. Настання права застрахованого на виплату.

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат.

Приклад. Після страхового випадку потерпілому МСЕК було встановлено стійку втрату професійної працездатності 15%. Відповідно до базового Закону ( 1105-14 ) йому призначено одноразову та щомісячну страхову виплату.

Тому він не має права на одержання грошової суми за моральну шкоду.

5.2. Документи, що подаються для призначення страхової виплати.

Для розгляду справ про страхові виплати до відділення подається:

1) заява потерпілого на ім'я начальника відділення;

2) рішення суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

3) висновок медичних органів.

5.3. Сума виплати за моральну (немайнову) шкоду.

Сума виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума цієї виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

6. Призначення страхової виплати потерпілому
у розмірі його середньомісячного заробітку
при тимчасовому переведенні його на легшу роботу

6.1. Настання права застрахованого на страхову виплату

6.1.1. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижче оплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК), або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

6.1.2. Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер встановлюються ЛКК або МСЕК.

6.1.3. За згодою потерпілого роботодавець зобов'язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій.

6.1.4. Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд сплачує потерпілому страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.

6.2. Сума страхової виплати при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу роботу

6.2.1. Якщо працівника за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижче оплачувану роботу, то роботодавець згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.

Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата потерпілому до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я) провадяться підприємством за рахунок страхових внесків до Фонду на строк, встановлений ЛКК або МСЕК.

7. Призначення страхової виплати потерпілому
під час його професійної реабілітації

7.1. Настання права застрахованого на страхову виплату

Потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), Фонд провадить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.

8. Призначення виплати одноразової допомоги
в разі смерті потерпілого

8.1. Настання права на одноразову допомогу

8.1.1. У разі смерті потерпілого право на одержання одноразової допомоги має його сім'я та особи, які перебували на його утриманні, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

8.1.2. Право на отримання страхової виплати настає з дня смерті годувальника, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати.

8.1.3. Відповідно до демографічного словника та судової практики з питань відшкодування шкоди сім'я - це коло осіб, які проживають разом та мають спільне господарство.

8.2. Особи, які мають право на одноразову допомогу

8.2.1. Особи, які перебували на утриманні потерпілого:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

( Пункт 5 підпункту 8.2.1.пункту 8.2 виключено на підставі Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

8.2.2. Право на одержання одноразової допомоги мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

8.3. Документи, що подаються для призначення одноразової допомоги

8.3.1. Відділення розглядає справи про призначення одноразової допомоги сім'ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника:

1) заяви осіб, які мають право на страхову виплату (колективна чи індивідуальна), на ім'я начальника відділення, в яких зазначається номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (до отримання свідоцтва - ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) заявників;

2) акта про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);

3) акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акта розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

6) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу);

7) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу);

8) висновку МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання;

9) довідки про середню заробітну плату (дохід) потерпілого (якщо він не отримував страхові виплати);

10) копії свідоцтва про народження дитини (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу);

11) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;

12) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли 8-річного віку;

13) довідки навчального закладу (по семестрах) про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;

14) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу;

15) довідки МСЕК про встановлення інвалідності осіб, які перебували на утриманні померлого;

16) довідки про розмір пенсії потерпілого (якщо він не працював на день смерті);

17) копії трудової книжки осіб, які мають право на страхові виплати (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу).

8.3.2. Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.

8.3.3. Якщо члени сім'ї застрахованого за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені у підпункті 8.3.1. пункту 8.3. розділу 8 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт відділення.

8.4. Обчислення суми одноразової допомоги

8.4.1. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні (пункт 8.2. цього Порядку), а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

8.4.2. Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого не залежить від наявності в сім'ї потерпілого осіб, які перебували на його утриманні, а також не залежить від кількості осіб, які перебували на утриманні потерпілого або мали на це право.

Якщо сім'я потерпілого складалася з двох осіб (наприклад, самого потерпілого та його дружини, яка не працює та якій виповнилося 55 років), то дружина померлого має право на одержання одноразової допомоги сім'ї та одноразової допомоги як особа, яка перебувала на утриманні потерпілого.

8.4.3. Розмір одноразової допомоги кожній особі, яка перебувала на утриманні потерпілого, не залежить від розміру одноразової допомоги сім'ї потерпілого.

8.4.4. За наявності причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або професійним захворюванням, що встановлено висновком МСЕК, сім'я потерпілого та особи, які перебували на його утриманні, одержують одноразову допомогу, незалежно від отримання допомоги самим потерпілим за життя.

8.4.5. Розмір одноразової допомоги сім'ї та розмір одноразової допомоги кожній особі, яка перебувала на утриманні потерпілого, не обмежується та не підлягає зменшенню з тієї підстави, що комісією з розслідування нещасного випадку було встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці.

Приклад 1. Сім'я загиблого на день смерті складалася з нього та його дружини, якій виповнилось 55 років та вона не працює. Середня заробітна плата потерпілого становила 500 грн.

Розмір одноразової допомоги сім'ї складає:

30000 грн. = (500 грн. х 12 міс. х 5 років)

Розмір одноразової допомоги жінці як утриманці складає:

6000 грн. = (500 грн. х 12 міс.)

Приклад 2. Заробітна плата померлого перед настанням страхового випадку складала 300 грн. Сім'я: жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, дитина 6 років, дитина 9 років, дитина 13 років. Мати загиблого, яка не працює та якій 55 років, батько загиблого, який не працює та якому 60 років, проживають окремо.

Розмір одноразової допомоги сім'ї складає:

18000 грн. (300 грн. х 12 міс. х 5 років).

Розмір одноразової допомоги кожному утриманцю складає:

3600 грн. (300 грн. х 12 міс.).

У цьому випадку утриманцями є: жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, дитина 6 років, дитина 9 років, дитина 13 років. ( Приклад 2 підпункту 8.4.5 пункту 8.4 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

Приклад 3. Потерпілий помер від професійного захворювання, що встановлено довідкою МСЕК про причинний зв'язок смерті з раніше одержаним професійним захворюванням. Він отримував щомісячну страхову виплату 100 грн. та пенсію 107 грн.

Дохід потерпілого на день смерті становив 207 грн. = = (100 грн. + 107 грн.).

Одноразова допомога сім'ї складає:

12420 грн. = (207 грн. х 12 міс. х 5 років)

8.5. Строки виплати

8.5.1. Одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, в разі смерті потерпілого виплачується - у місячний строк з дня смерті застрахованої особи в день, установлений постановою відділення (у тому числі при призначенні страхових виплат за рішенням суду).

Приклад 1. Дружина померлого перебуває у відпустці по вагітності та пологах. У цьому разі на момент смерті годувальника вона не вважається утриманкою, тому що знаходиться у трудових відносинах з підприємством.

Через деякий час після смерті чоловіка вона народила дитину (наприклад: чоловік загинув від нещасного випадку 21.09.2001 року, а дитина народилась 15.04.2002 року) та звільнилась з роботи 20.07.2002 року для догляду за дитиною до 8 років.

У зв'язку з цим право на одержання одноразової виплати настало: у дитини з 15.04.2002 року та у дружини з 20.07.2002 року.

8.5.2. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня смерті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати провадяться з дня звернення за їх одержанням. Якщо заява особи, яка має право на призначення страхової виплати, подана до відділення після трьох років з моменту надбання нею права на виплату, то виплата призначається з дня звернення.

8.5.3. Виплати призначені, але не одержані своєчасно особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

( Підпункт 8.5.4 пункту 8.5 виключено на підставі Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

8.5.5. У випадку, якщо потерпілий помер до 01.04.2001 року, а сім'я та особи, які мають право на одноразову допомогу, не зверталися до роботодавця за її призначенням, то зазначені особи повинні звернутися за призначенням та виплатою одноразової допомоги до роботодавця потерпілого. Виплачені в такому разі роботодавцем суми в рахунок страхових внесків до Фонду не зараховуються.

8.5.6. У випадку, якщо потерпілий помер до 01.04.2001 року, а причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я встановлено висновком відповідних медичних закладів після 01.04.2001 р., то за призначенням та виплатою одноразової допомоги сім'я та особи, які перебували на день смерті на утриманні потерпілого, повинні звернутися до відділення, тому що право на страхові виплати настало з дати встановлення МСЕК причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Приклад 2. Потерпілий помер 12.01.2000 р. Причинний зв'язок смерті з раніше одержаним професійним захворюванням відповідним медичним закладом було встановлено 25.03.2002 р.

Право на виплату допомоги сім'ї настало з 25.03.2002 р.

9. Призначення щомісячних страхових виплат особам,
які мають на це право у разі втрати годувальника

9.1. Настання права на щомісячну страхову виплату

9.1.1. У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

9.1.2. Особам, які мають право на виплату у зв'язку із смертю годувальника, страхові виплати провадяться з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

9.1.3. За дітьми право на одержання страхових виплат зберігається і при усиновленні їх у майбутньому або коли у майбутньому до досягнення зазначеного у частині першій підпункту 9.2.1. пункту 9.2. розділу 9 цього Порядку віку вони стали інвалідами.

9.2. Особи, які мають право на щомісячні страхові виплати

9.2.1. Непрацездатні особи:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо).

9.2.2. Право на одержання щомісячних страхових виплат мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

9.3. Документи, що подаються для розгляду справи

9.3.1. Відділення розглядає справи про призначення виплат у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника:

1) заяви осіб, які мають право на страхову виплату (колективна чи індивідуальна), на ім'я начальника відділення, в якій зазначається номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (до отримання свідоцтва - ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) заявників;

2) акта про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання);

3) акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався);

4) акта розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);

9) довідки про середню заробітну плату (дохід) потерпілого (якщо потерпілий не отримував страхові виплати);

10) копії свідоцтва про народження дитини (завіреної працівником відділення на підставі оригіналу);

14) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу (якщо потерпілий утримується в такому закладі);

15) довідки МСЕК про встановлення інвалідності осіб, які перебували на утриманні потерпілого або мали на день смерті право на одержання від нього утримання;

16) довідки про розмір пенсії потерпілого (якщо він не працював на день смерті);

9.3.2. Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.

9.3.3. Якщо члени сім'ї застрахованого за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені у підпункті 9.3.1. пункту 9.3. розділу 9 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт відділення.

9.4. Обчислення суми щомісячної страхової виплати

9.4.1. У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, зазначеним у пункті 9.2. розділу 9 цього Порядку, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Приклад 1. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка працездатна та не працює, та дитина 10 років. Середньомісячний заробіток складав 300 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право:

300 грн. : 3 = 100 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися тільки дитині.

Приклад 2. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка працездатна і працює, та дитина 10 років. Середньомісячний заробіток складав 300 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право:

300 грн. : 2 = 150 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині в розмірі 150 грн.

Приклад 3. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, та дитина 7 років. Середньомісячний заробіток складав 300 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право:

300 грн. : 3 = 100 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині та жінці в розмірі по 100 грн.

9.4.2. Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

9.4.3. Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;

2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати визначається в розмірі до 25% середньомісячного заробітку годувальника.

9.4.4. У разі коли право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.

9.4.5. Установлена зазначеним особам, які не перебували на утриманні потерпілого, сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому підпунктами 9.4.1. та 9.4.2. пункту 9.4. розділу 9 цього Порядку.

Приклад 4. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, та дитина 7 років, а також мати померлого, яка не працює та якій 55 років.

Середньомісячний заробіток складав 300 грн.

Якщо в разі смерті потерпілого право на страхові виплати мають непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, але мали на це право, середньомісячна заробітна плата (дохід) на всіх цих осіб визначається як 25% від середньомісячної заробітної плати годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які не перебували на утриманні померлого, але мали на це право:

300 грн. х 25 : 100 = 75 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися матері померлого в розмірі 75 грн.

Сума, з якої визначаються страхові виплати особам, які перебували на утриманні померлого, складає:

300 грн. - 75 грн. = 225 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які перебували на утриманні померлого:

225 грн. : 3 = 75 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині та жінці в розмірі по 75 грн.

9.4.6. Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.

9.4.7. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у пункті 9.2 розділу 9 цього Порядку, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті відповідно до статей 21, 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ).

Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. ( Підпункт 9.4.7 пункту 9.4 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

Приклад 5. Сім'я потерпілого, який помер від професійного захворювання складалася з трьох осіб: він, жінка, яка не працює та якій 55 років, та дитина 20 років, яка навчається на денній формі навчання. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним професійним захворюванням встановлено висновком МСЕК. Потерпілий одержував щомісячну страхову виплату в розмірі 250 грн. та пенсію по інвалідності 145 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати утриманцям здійснюється таким чином:

395 грн. (250 грн. + 145 грн.)

Розрахунок щомісячної страхової виплати особам, які мають на них право:

395 грн. : 3 = 131,66 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині та жінці в розмірі по 131,66 грн. ( Приклад 5 підпункту 9.4.7 пункту 9.4 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

9.4.8. У випадку, якщо потерпілий помер до 01.04.2001 року, а причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я встановлено висновком відповідних медичних закладів після 01.04.2001 р., то за призначенням та виплатою щомісячної страхової виплати особи, які мають на це право, повинні звернутися до відділення, тому що право на страхову виплату настало з дати встановлення МСЕК причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Приклад 6. Потерпілий помер 12.01.2000 р. Причинний зв'язок смерті з раніше одержаним професійним захворюванням відповідним медичним закладом було встановлено 25.03.2002 р. Він отримував на день смерті щомісячну страхову виплату 100 грн. та пенсію 107 грн. Його сім'я складалася з нього та його дружини, якій виповнилося 55 років та яка на день смерті чоловіка не працювала.

Дохід потерпілого на день смерті становив 207 грн. = = (100 грн. + 107 грн.).

Розрахунок щомісячної страхової виплати складає:

103,50 грн. = (207 грн. : 2)

Право жінки на щомісячну страхову виплату настало з 25.03.2002 р.

9.5. Перерахування щомісячних страхових виплат

9.5.1. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі:

- зміни складу сім'ї померлого;

1) Приклади перерахування щомісячної страхової виплати у разі зміни складу сім'ї померлого

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 базового Закону ( 1105-14 ) суми щомісячних страхових виплат, раніше призначених утриманцям, перераховуються у разі зміни складу сім'ї померлого.

Приклад 1. Внаслідок нещасного випадку на виробництві потерпілий загинув 03.07.2001 року. Сім'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8 років, та дитина 7 років. Середньомісячний заробіток потерпілого перед страховим випадком складав 300 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого особам, які мають на це право:

300 грн. : 3 = 100 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дитині та жінці в розмірі по 100 грн.

Але при досягненні дитиною восьмирічного віку 10.02.2002 року жінці страхові виплати буде припинено. У зв'язку з цим необхідно буде зробити перерахування щомісячної страхової виплати дитині з 10.02.2002 року.

Щомісячна страхова виплата буде провадитись дитині в розмірі 150 грн. (300 грн. : 2) з дня досягнення нею 8-річного віку, тобто з 10.02.2002 р.

Приклад 2. Внаслідок нещасного випадку на виробництві потерпілий загинув 03.07.2001 року. Сім'я померлого складалася з чотирьох осіб: він, жінка, яка працює, та діти 8 років і 10 років. Середньомісячний заробіток потерпілого складав 300 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого особам, які мають на це право:

300 грн. : 3 = 100 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися дітям в розмірі по 100 грн. При досягненні старшою дитиною 18-річного віку 01.06.2009 року вона втратить право на щомісячну страхову виплату. У зв'язку з цим необхідно буде зробити перерахування щомісячної страхової виплати меншій дитині.

Щомісячна страхова виплата буде провадитись меншій дитині в розмірі 150 грн. (300 грн. : 2) з дня досягнення старшою дитиною 18-річного віку, тобто з 01.06.2009 року.

Приклад 3. Внаслідок нещасного випадку на виробництві потерпілий загинув 03.07.2001 року. На день смерті годувальника на його утриманні знаходився син 9 років. Жінка працювала. Його середньомісячна заробітна плата складала 300 грн.

Розрахунок щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого особам, які мають на це право:

300 грн. : 2 = 150 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитися сину в розмірі 150 грн.

Через півроку після смерті потерпілого його вдова народила дочку 25.01.2002 р. і звільнилась з роботи 30.03.2002 року.

У зв'язку з цим необхідно зробити перерахування щомісячної страхової виплати дітям з 25.01.2002 року, а потім жінці - з 30.03.2002 року.

Розрахунок перерахованої щомісячної страхової виплати дітям:

300 грн. : 3 = 100 грн.

В зв'язку з тим, що жінка припинила роботу, необхідно знову перерахувати щомісячні виплати утриманцям.

Розрахунок перерахованої щомісячної страхової виплати дітям та вдові:

300 грн. : 4 = 75 грн.

Щомісячна страхова виплата буде провадитись дітям та жінці, яка доглядає дитину до 8 років та не працює, в розмірі по 75 грн. кожному.

2) Приклад перерахування страхових виплат з 1 березня у разі зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки

9.5.2. Щомісячні страхові виплати особам, які мають на них право, в зв'язку з втратою годувальника перераховуються на коефіцієнт підвищення страхових виплат, що встановлюється правлінням Фонду.

Приклад 4. Особа, яка має право на щомісячну страхову виплату, одержувала цю виплату в розмірі 80 грн. За рішенням правління Фонду підвищуються на 20% (умовно).

Розмір щомісячної страхової виплати зазначеній особі буде складати:

96,0 грн. = (80 грн. х 1,2)

9.6. Індексація щомісячних страхових виплат

Індексація щомісячних страхових виплат провадиться відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" ( 1282-12 ) з врахуванням наступних змін до нього та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078. ( Пункт 9.6 в редакції Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

9.7. Строки виплати

9.7.1. Страхові виплати провадяться щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вони призначені, в дні, установлені постановами відділень (в тому числі при призначенні страхових виплат за рішенням суду).

9.7.2. Право на отримання страхової виплати настає з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати.

Приклад 1. Дитина, яка була на утриманні померлого, закінчила школу у червні місяці 2002 року і пішла працювати, тому їй було припинено виплату раніше призначеної щомісячної страхової суми. Першого вересня 2003 року ця дитина, якій ще не виповнилось 23 роки, поступила на денну форму навчання та припинила роботу. У цьому разі право на отримання страхової виплати знову виникло з 01.09.2003 року.

Зазначена дитина провчилась 1 рік, тобто до 01.09.2004 року та була відрахована з денної форми навчання. У цьому випадку страхові виплати знову припинились з 01.09.2004 року.

Через рік з 01.09.2005 року дитина продовжила навчання на денній формі. У зв'язку з чим їй необхідно знову поновити виплату страхових сум з 01.09.2005 року в тому випадку, якщо їй не виповнилося 23 роки.

Приклад 2. Дружина померлого знаходиться у відпустці по вагітності та пологах. У цьому разі на момент смерті годувальника вона не вважається утриманкою, тому що знаходиться у трудових відносинах з підприємством.

У зв'язку з цим право на одержання страхової виплати у дружини настало з 20.07.2002 року і буде продовжуватись до досягнення дитиною восьмирічного віку, за умови, що жінка не буде працювати.

9.7.3. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення. Якщо заява осіб, які мають право на страхові виплати, про призначення страхової виплати подана до відділення після трьох років з моменту надбання ними права, то виплати призначаються з дня звернення.

Приклад 3. Потерпілий загинув від нещасного випадку 21.04.2001 року. За призначенням страхової виплати особи, які мають на це право, звернулися вперше до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків 10.01.2005 року. У зв'язку з тим, що після надбання ними права (21.04.2001 р.) на страхову виплату пройшло 3 роки, страхова виплата буде призначатися з дня звернення осіб, які мають на це право, тобто з 10.01.2005 року.

У цьому випадку обчислення середньої заробітної плати (доходу) провадиться на загальних підставах.

9.7.4. Виплати призначені, але не одержані своєчасно особами, які мають на це право, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

9.7.5. У разі коли заява осіб про призначення страхової виплати подана до відділення до того, як ще не минуло три роки з моменту надбання ними права на виплату, то страхова виплата провадиться за весь минулий час, в тому числі за рахунок коштів Фонду за час після 01.04.2001 року.

( Підпункт 9.7.6 пункту 9.7 виключено на підставі Постанови Фонду соцстраху від нещасних випадків N 50 від 29.07.2004 )

9.7.7. У випадку, якщо потерпілий помер до 01.04.2001 року, а особи, які мали право на страхові виплати до 01.04.2001 року, не зверталися до роботодавця за призначенням цих виплат, то за їх призначенням та виплатою такі особи повинні звернутися до роботодавця потерпілого. Виплачені в такому разі роботодавцем за період до 01.04.2001 року суми в рахунок страхових внесків до Фонду не зараховуються.

Приклад 4. Потерпілий загинув від нещасного випадку 21.04.2000 року. За призначенням страхової виплати особи, які мають на них право, звернулися вперше до відділення 10.01.2002 року. У зв'язку з тим, що ще не пройшло 3 роки з дня надбання права зазначених осіб (21.04.2000 року) на страхову виплату, страхова виплата буде призначатися з дня смерті потерпілого. У цьому випадку розрахунок страхової виплати провадиться та сплачується роботодавцем потерпілого з 21.04.2000 року до 01.04.2001 року, а відділенням з 01.04.2001 року.

Середня заробітна плата (дохід) обчислюється на загальних підставах.

9.7.8. У випадку, якщо потерпілий помер до 01.04.2001 року, а причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я встановлено висновком відповідних медичних закладів після 01.04.2001 р., за призначенням та виплатою щомісячної страхової виплати особи, які мають на це право, повинні звернутися до відділення, тому що право на страхові виплати настало з дати встановлення МСЕК причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

9.8. Компенсація у зв'язку з порушенням строків виплати страхової суми.

Якщо особам, які мають право на страхові виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат" від 19.10.2000 року N 2050-III ( 2050-14 ) і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року N 159.

10. Відшкодування витрат на
поховання потерпілого

10.1. У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

10.2. Витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги проводяться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року N 826 "Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" та постанов правління Фонду від 15.08.2001 року N 22 "Про витрати на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" та від 01.11.2001 року N 39 "Про внесення доповнення до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 15.08.2001 року N 22".

10.3. Вимоги про відшкодування зазначених витрат можуть ставитися як страхувальником, так і сім'єю застрахованого або іншими особами, які здійснювали поховання потерпілого.

10.4. Витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги відшкодовуються тільки за наявності документів, довідок, рахунків тощо, які підтверджують, що такі витрати понесені страхувальником, сім'єю застрахованого або іншими особами.

10.5. Якщо фактично понесені витрати менші граничних розмірів, що затверджені постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 15.08.2001 року N 22, то відшкодування провадиться тільки по фактичних витратах. При цьому суми, що залишилися невикористаними по конкретному виду ритуальної послуги, не можуть бути використані на іншу ритуальну послугу.

^ Наверх

Дата	2002-01-31
Тип документу	Постанова Порядок
Редакцiя	2004-07-29
Назва	Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)
Номер	7
Дата скасування	2006-01-01
Автори	Фонд соцстраху від нещасних випадків

	документiв в базi
	550558

Про документ