МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

НАКАЗ
14.05.2004 N 161/37

Про стан тваринництва та створення сприятливих умов для розвитку галузі

Розглянувши результати роботи галузі тваринництва за 1 квартал 2004 року, колегія Мінагрополітики і президія УААН відзначають незадовільний стан виконання заходів щодо подолання негативних тенденцій в тваринництві та створений сприятливих умов для розвитку галузі, затверджених наказом Мінагрополітики від 30.12.03 N 476.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств скоротилось на 1,5 млн. голів (15%), в т.ч. корів - на 420 тис. голів (9%), свиней - на 2,1 млн. голів (24 %), овець і кіз - на 163 тис. голів (7%), птиці - на 3,9 млн. голів (3%).

Чисельність поголів'я великої рогатої худоби скоротили Автономна Республіка Крим і 23 області, найбільше - Харківська - на 114 тис. голів (24%), Дніпропетровська - на III тис. гол. (29%), Вінницька - на 108,3 тис. голів (18%) та Житомирська - на 108 тис. голів (20%), в тому числі корів - Автономна Республіка Крим і 23 області, найбільше - Харківська - на 34 тис. голів. Львівська - на 33 тис. голів, Дніпропетровська - на 30 тис. голів. Житомирська - на 29 тис. голів та Київська - на 26 тис. голів, свиней - Автономна Республіка Крим і 23 області - найбільше - Вінницька - на 238 тис. голів. Запорізька - на 163 тис. голів, Полтавська - на 155 тис. голів, Черкаська - на 151 тис. голів, Дніпропетровська - на 135 тис. голів та Харківська - на 127 тис. голів.

Значно вищими темпами скорочується поголів'я худоби в сільськогосподарських підприємствах: до 01.04.2003 р. чисельність великої рогатої худоби зменшилась на 1042 тис. голів, або на 25%, в тому числі корів - на 273 тис. голів (20%), свиней - на 1160 тис. голів (36%), овець і кіз - на 65 тис. голів (15%).

Вкрай незадовільним залишається стан відтворення стада в сільськогосподарських підприємствах.

На виконання вимог Закону України "Про Загальнодержавну програму селекції у тваринництві на період до 2010 року" ( 1517-15 ) з метою підвищення рівня генетичного потенціалу, ефективності використання сільськогосподарських тварин і птиці в господарствах усіх форм власності та створення сприятливих умов для розвитку галузі наказуємо:

1. За підсумками I кварталу 2004 року визнати недостатньою роботу головних управлінь сільського господарства і продовольства Вінницької (Черній В.В.), Дніпропетровської (Любович О.А.), Запорізької (Клименко О.В.), Миколаївської (Яковлєв А.I.), Полтавської (Сень О.В.), Харківської (Попов С.I.) та Херсонської (Авраменко В.С.) облдержадміністрацій з виконання Заходів щодо подолання негативних тенденцій в тваринництві та створення сприятливих умов для розвитку галузі, затверджених наказом Мінагрополітики від 30.12.03 N 476 ( v0476555-03 ).

2. Схвалити такі, що додаються:

2.1. Концепцію Державної цільової програми створення сприятливих умов для розвитку тваринництва на 2005-2010 роки (додаток 1).

2.2. Концепцію Державної програми реконструкції та модернізації державних спеціалізованих ветеринарне - санітарних заводів і Міністерства аграрної політики України на 2005-2008 роки, розробленої на виконання постанови Верховної Ради України від 23.03.04 N 1655 (додаток 2).

3. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Микитюк Д.М.) до 1 червня поточного року подати на розгляд Кабінету Міністрів України зазначені у пунктах 2.1. і 2.2. цього наказу концепції.

4. Департаментам ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, стратегії розвитку аграрної економіки (Дробот В.I.), формування та функціонування аграрного ринку (Розгон А.В.), міжнародної інтеграції, інвестиційної політики та розвитку аграрного бізнесу (Письмак В.П.) з метою забезпечення своєчасного розроблення Державної цільової програми створення сприятливих умов для розвитку тваринництва на 2005-2010 роки, до 1 червня поточного року визначити напрями та розміри щорічної державної бюджетної підтримки тваринництва з урахуванням можливих наслідків вступу України до СОТ, а також рівень мінімальних цін на молоко, худобу і птицю.

5. Департаментам ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, фінансово-кредитної та податкової політики (Зуб Г.I.), Управлінню реформування управління АПК та соціально-трудових відносин (Савицька О.П.) до 01.07.04 внести пропозиції щодо створення Головної державної племінної інспекції та мережі державної племінної інспекції в Автономній Республіці Крим областях і районах.

6. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, Департаменту з управління державною власністю та бухгалтерського обліку (Калюжний М.Н.), Управлінню реформування управління АПК та соціально-трудових відносин у місячний термін внести пропозиції щодо удосконалення управління державними кінними заводами та іподромами.

7. Департаментам ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, фінансово-кредитної та податкової політики, Національному об'єднанню по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб'єднання" (Білозерський О.Л., за згодою), Державному науково-виробничому концерну "Селекція" (Білоус О.В., за згодою). Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій:

7.1. Здійснити заходи, спрямовані на збільшення обсягів штучного осіменіння маточного поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз в господарствах України всіх форм власності, організації штучного осіменіння корів і телиць в особистих селянських господарствах.

7.2. Поширити досвід свинокомплексів Української корпорації "Тваринпром" по широкому впровадженню штучного осіменіння свиноматок та одержанню помісних і гібридних поросят і довести його обсяги у спеціалізованих підприємствах з виробництва свинини до 70%, а в інших підприємствах і особистим селянських господарствах - до 40-50%.

7.3. Внести пропозицію щодо фінансування робіт на підготовку та введення в дію в поточному році контрольно-випробувальних станцій по оцінці кнурів-плідників і свиноматок за якістю потомства в Інституті свинарства УААН та філії при сільськогосподарському відкритому акціонерному товаристві "Маяк" Вінницької області за кошти державного бюджету, передбачені на виконання програм селекції у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу і в науково-дослідних господарствах.

7.4. Вивчити і запровадити в регіонах досвід приватного підприємства "Салют" Ставищанського району Київської області з організації маршрутно-кільцевого методу організації штучного осіменіння маточного поголів'я великої рогатої худоби.

8. Рекомендувати облдержадміністраціям та райдержадміністраціям з метою збільшення в областях кількості пунктів штучного осіменіння маточного поголів'я передбачити кошти в обласних та місцевих бюджетах для оновлення матеріально-технічної бази з відтворення поголів'я сільськогосподарських тварин.

9. Конкурсній комісії Мінагрополітики з визначення виконавців державної програми селекції у тваринництві і птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу у 2004 році передбачити пріоритетне виділення бюджетних коштів підприємствам (об'єднанням) по племінній справі у тваринництві, селекційним центрам на проведення штучного осіменіння маточного поголів'я в особистих селянських господарствах та для закупівлі племінних бугайців з метою організації парування корів і телиць в гірських та поліських районах України, де неможливе і економічно недоцільне їх штучне осіменіння.

10. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, відділенню зоотехнії Української академії аграрних наук (Буркат В.П.) передбачити в поточному році завезення по імпорту та розміщення в атестованих суб'єктах племінної справи у тваринництві високоцінних племінних ресурсів, зокрема, бугаїв-плідників та ремонтних бугайців, сперми та ембріонів молочних і м'ясних порід великої рогатої худоби, племінних кнурців і свинок породи ландрас, дюрок, п'єтрен, жеребців-плідників, жеребчиків, сперми спортивних та призових порід коней, інкубаційних яєць та молодняка птиці прабатьківських і батьківських стад.

11. Державному департаменту ветеринарної медицини (Вербицький П.I.) посилити контроль за дотриманням ветеринарних вимог при ввезенні (імпорті) в Україну племінних сільськогосподарських тварин і птиці та генетичних матеріалів.

12. Відділенню зоотехнії Української академії аграрних наук, Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, "Укрплемоб'єднанню", ДНВК "Селекція":

12.1. З метою створення вітчизняних зразків кріогенної техніки та обладнання провести науково-практичну конференцію із залученням провідних науковців установ УААН, виробників кріогенної техніки та обладнання для забезпечення штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.

12.2. При розробці Порядку використання коштів Державного бюджету України на фінансування програм селекції у тваринництві і птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу і в науково-дослідних господарствах на 2005 рік передбачиш часткове фінансування закупівлі посудин Д'юара та спецавтотранспорту для перевезення рідкого азоту.

12.3. З метою збільшення чисельності маточного поголів'я великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах розробити та подати на затвердження керівництву міністерства до 1 вересня 2004 року Тимчасовий порядок закупівлі поліпшеного поголів'я телиць в особистих селянських господарствах, передбачивши формування спеціалізованих ферм по їх дорощуванню.

13. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій при розподілі коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік ( 1344-15 ) на здійсненні фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів, забезпечувати першочергове виділення коштів підприємствам (об'єднанням) по племінній справі у тваринництві, сільгосппідприємствам на придбання техніки, поголів'я сільськогосподарських тварин, інкубаційних яєць, кормів, кріогенного обладнання та спеціального транспорту для переведення рідкого азоту.

14. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України Мельника Ю.Ф. та першого віце-президента УААН Ситника В.П.

Перший заступник Міністра керівник апарату Ю.Я.Лузан

Президент Української академії аграрних наук М.Зубець

Додаток 1
до наказу Мінагрополітики України і УААН
14.05.2004 N 161/37

Концепція
Державної цільової програми створення сприятливих
умов для розвитку тваринництва на 2005-2010 роки

Проблема, на розв'язання якої розробляється Програма.

Тваринництво - одна з стратегічних галузей сільського господарства, рівень і розвитку якої значною мірою визначає продовольчу безпеку держави і якість харчування населення, а, значить, і здоров'я нації. Але за останні 13 років ця галузь зазнала величезних втрат і відкотилась за рівнем виробництва продукції на рівень 1955-1957 років. Відбувся катастрофічний занепад тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. В них практично ліквідовано вівчарство.

Протягом 1991-2003 років у всіх категоріях господарств поголів'я великої рогатої худоби скоротилось на 16,8 млн. голів або в 3,2 рази, в тому числі корів - на 4,1 млн. голів (в 1,9 раза), свиней - на 12,1 млн. голів (у 2,6 раза), овець і кіз - на 6,5 млн. голів (у 4,5 раза), птиці - на 103,5 млн. голів (у 1,7 раза), а в сільськогосподарських підприємствах - відповідно на 17,9; 5,1; 11,8; 6,9 та 90,7 млн. голів або у 6,7; 5,6; 6,2; 24 та 3 рази.

Аналогічна ситуація склалась і з виробництвом тваринницької продукції. У порівнянні з 1990 роком реалізація на забій худоби і птиці зменшилась на 3,8 млн. тонн або в 2,4 раза, виробництво молока - на 10,8 млн. тонн - в 1,8 раза, яєць - на 4,8 млрд. штук - на 30%, вовни - на 26,4 тис. тонн або в 9 разів.

Внаслідок цього споживання м'яса і м'ясопродуктів зменшилось з 68,2 кг у 1990 році до 34 кг у 2003 році - у 2 рази, молока і молокопродуктів - з 373 до 219 кг (на 40%), яєць - з 272 до 218 штук (на 20%).

Аналіз причин виникнення проблеми. Ситуація, що склалася у тваринництві, обумовлена збитковістю виробництва м'яса всіх видів, молока, вовни насамперед через несприятливу цінову ситуацію на ринку продукції тваринництва та відсутністю ефективного економічного механізму підтримки галузі, а також низькою продуктивністю худоби і птиці.

Так, за 1996-2000 роки від реалізації тваринницької продукції отримано 12,5 млрд. гривень збитків, оскільки закупівельні ціни на продукцію були у півтора-два рази меншими ніж витрати. За статистичними даними, навіть у найбільш сприятливому для тваринництва 2001 році виробництво основних видів тваринницької продукції в сільгосппідприємствах було збитковим (324 млн. грн., рівень рентабельності - мінус 6,6 відсотка).

У 2002 році сума збитків від реалізації тваринницької продукції становила вже понад 1 млрд. грн., у 2003 р., за попередніми даними, - 1,3 млрд. гривень.

Через втрату економічної зацікавленості у веденні тваринництва практично згорнута галузь кормовиробництва.

У сільськогосподарських підприємствах при скороченні за останні 13 років площ сільгоспугідь на 26% виробництво всіх видів кормів у перерахунку на кормові одиниці зменшилось на 87% або у 8 разів (з 48 до 6 млн. тонн к. од.).

Ринок продукції тваринництва, як складова аграрного ринку, не забезпечує узгоджений безперебійний обмін між виробниками та споживачами тваринницької продукції і виготовленого з неї продовольства в інтересах задоволення внутрішніх потреб держави та створення необхідних експортних ресурсів, характеризується нестабільністю попиту і пропозиції продукції тваринництва та продуктів її переробки, низьким рівнем внутрішнього споживання, значною залежністю від кон'юнктури зовнішніх ринків, а також недостатньо розвинутою ринковою інфраструктурою та недосконалою системою управління ринком.

Товарообмін здійснюється, в основному, за допомогою посередників, які у сфері збуту продукції привласнюють значну частину прибутку, створеного у процесі виробництва. Ціни на продукцію тваринництва не забезпечують навіть простого відтворення виробництва. Відсутнє прогнозування цінової ситуації та попиту на продовольчі товари.

Тому для забезпечення продовольчої незалежності і безпеки України необхідні заходи щодо корінного поліпшення ситуації у скотарстві, свинарстві, вівчарстві, птахівництві та інших галузях.

Мета Програми - визначення стратегії та ефективних заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку тваринництва України на період з 2005 до 2010 років. В ній обґрунтовуються:

* обсяги виробництва продукції тваринництва і птахівництва для реалізації завдання забезпечення продовольчої безпеки України до 2010 р.;

* фінансові, матеріально-технічні, трудові ресурси, які необхідні для виконання Програми.

Аграрний ринок продукції тваринного походження має діяти як відлагоджена система взаємовигідних відносин між суб'єктами купівлі-продажу, яка забезпечує поліпшення добробуту населення та стимулювання ефективного розвитку тваринництва.

Програма відображатиме основні напрями державної політики щодо сприяння комплексному розвитку ринку продукції тваринного походження та його адаптації до ринків країн ЄС.

Програма визначає послідовне здійснення заходів, спрямованих на збільшення виробництва продукції тваринництва поліпшення її якості, а також забезпечення цінової доступності продукції, державного регулювання цін на тваринницьку продукцію та доходів товаровиробників.

Порівняльний аналіз можливих варіантів розв'язання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта. На основі порівняльного аналізу можливих варіантів Програмою передбачається:

- визначення пріоритетних напрямів розвитку галузі тваринництва в цілому, по окремих галузях та категоріях господарств;

- впровадження ефективних енергозберігаючих технологій виробництва продукції тваринництва та здійснення необхідних організаційно-економічних заходів щодо зниження собівартості продукції тваринництва;

- обґрунтування оптимального варіанту розвитку галузей тваринництва, державного цінового регулювання та ефективного використання бюджетних коштів.

Шляхи та засоби розв'язання проблеми, строки виконання Програми.

Стратегія розвитку тваринництва на період 2005-2010 рр. передбачає:

- подальший розвиток галузі тваринництва в усіх категоріях господарств і насамперед в сільськогосподарських підприємствах, без яких забезпечити виробництво необхідної кількості молока, м'яса і яєць для задоволення визначних мінімальної і раціональної норм споживання цих продуктів практично не можливо;

- визначення обсягів виробництва продукції для забезпечення потреб внутрішнього ринку та експорту;

- пріоритетний розвиток свинарства і птахівництва, як скоростиглих галузей та м'ясного скотарства;

- розвиток великотоварного виробництва та відновлення роботи великих тваринницьких комплексів;

- підвищення продуктивності худоби і птиці на основі зміцнення кормової бази та поліпшення якісного складу поголів'я;

- розвиток комбікормової промисловості і виробництва комбікормів як необхідної умови ефективної роботи промислових тваринницьких комплексів і птахофабрик;

- фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників при придбанні машин і обладнання для тваринництва і птахівництва;

- запровадження ефективних методів регулювання ринків тваринницької продукції шляхом проведення інтервенційної політики;

- підтримку виробництва продукції тваринництва шляхом встановлення мінімальних цін, дотацій на товарну продукцію та утримання поголів'я худоби та птиці;

- запровадження системи моніторингу цін на продукцію тваринництва;

- узгодження нормативних витрат виробництва, рівня цін та доходів шляхом створення узгоджувальних комісій за участю товаровиробників, переробників та збутових підприємств та організацій;

- удосконалення інфраструктури ринків тваринницької продукції;

- захист внутрішнього ринку на економічно обґрунтовану експортно-імпортну політику щодо продукції тваринництва.

Очікувані результати виконання Програми.

В результаті виконання програми буде досягнуто:

- підвищення ефективності виробництва та ліквідацію збитковості основних видів продукції тваринництва;

- задоволення потреб населення в продуктах тваринного походження;

- конкурентоспроможність продукції тваринництва на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- створення додаткових робочих місць в сільській місцевості.

Фінансове забезпечення Програми.

Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок:

- цільових коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;

- коштів суб'єктів підприємницької діяльності;

- довгострокових кредитів, інвестицій;

- інших джерел.

Додаток 2
до наказу Мінагрополітики України і УААН
14.05.2004 N 161/37

Концепція
Державної програми реконструкції та модернізації державних спеціалізованих
ветеринарно-санітарних заводів Міністерства аграрної політики України на 2005-2010 роки

Проблема, на розв'язання якої розробляється Програма

Дана концепція розроблена на доручення Кабінету Міністрів України від 07.04.04 N 14823/1/1-04 згідно з Постановою Верховної Ради України від 23.03.04 N 1655 "Про розроблення і затвердження державної програми реконструкції та модернізації державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних заводів Міністерства аграрної політики України".

Контрольованість екологічної та епізоотичної ситуації в державі забезпечується завдяки реалізації комплексної системи екологічних та протиепізоотичних заходів, невід'ємною ланкою якої є мережа державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних заводів, які здійснюють збирання та утилізацію відходів тваринного походження.

В Україні існує проблема утилізації біля 200 тис. тонн таких небезпечних відходів, які щорічно утворюються в результаті загибелі, забою та переробки худоби та інших тварин. Однак лише половина цих відходів збирається і утилізується відповідно до ветеринарно-санітарних вимог.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання

Повне виконання цих завдань обмежується тим, що із 37 ветсанзаводів, які забезпечували 100% збір і знешкодження загиблих сільськогосподарських тварин та інших відходів, на даний час працюють лише 25. Як планово-збиткові підприємства ряд ветсанзаводів не витримали фінансової скрути, викликаної припиненням фінансування капітальних вкладень та обмеженим датуванням витрат по запобіганню розповсюдження збудників хвороб тварин.

Необхідність розроблення програми обумовлена крайньою технічною зношеністю устаткування та обладнання діючих ветсанзаводів, застарілими технологічними рішеннями минулих років та хронічною відсутністю коштів для їх функціонування, що не задовольняє, потреб регіонів у повній утилізації туш загиблих тварин, боєнських та інших небезпечних відходів тваринної сировини та переробки її на м'ясо-кісткове борошно.

Існуюча ситуація загострює комплекс проблем по утилізації небезпечних відходів та утворенню скотомогильників і негативно впливає на санітарний стан ферм та екологію населених пунктів, епідеміологічну та епізоотичну безпеку держави.

Головною умовою виправлення нинішнього стану в цій сфері є збереження та відновлення мережі ветсанзаводів, здійснення їх реконструкції та модернізації.

Мета Програми

Метою Програми є забезпечення повної утилізації ветсанзаводами відходів тваринного походження, які утворюються або ввозяться в Україну, шляхом впровадження сучасних технологій їх збирання та переробки з виготовленням якісного м'ясо-кісткового борошна.

Для досягнення цієї мети необхідно передбачити:

проведення реконструкції та модернізації ветсанзаводів;

впровадження сучасних технологій переробки відходів з освоєнням наукових розробок у цій сфері;

забезпечення значної економії енергоресурсів;

мінімізацію забруднення навколишнього природного середовища;

поліпшення якості м'ясо-кісткового борошна, доведення його до стандартів ЄС та розширення спектру його використання в годівлі тварин;

удосконалення нормативної бази та взаємовідносин з учасниками спільної діяльності;

вибір ветсанзаводами оптимального варіанту реконструкції в залежності від типу обладнання, діючої забудови, меж зони обслуговування, обсягів та видів відходів.

Найбільш оптимальний варіант має передбачати повну механізацію лінії приймання і підготовки відходів та лінії готової продукції, заміну варочних котлів на вітчизняні деструктори з досягненням економії енергоресурсів та підвищенням якості м'ясо-кісткового борошна, встановлення технологічного обладнання по сушінню та виділенню жиру з м'ясо-кісткової шквари та доведення його до необхідних кондицій, встановлення обладнання по переробці кератинвмісної сировини (відходів шкіряного виробництва, пух-пера тощо), впровадження автономної замкнутої системи очищення промислових стоків та системи знешкодження технологічних парогазових викидів.

Шляхи та засоби розв'язання проблеми, строки виконання Програми

Стратегія реалізації Програми на період 2005-2010 років повинна передбачати:

Підготовку та прийняття окремих рішень стосовно нормативно-правового та фінансового забезпечення виконання Програми, зокрема:

розробку нормативів утворення відходів в процесі забою тварин, їх переробки та обліку;

удосконалення порядку збирання відходів тваринного проходження;

впорядкування економічних відносин ветсанзаводів з власниками небезпечних відходів;

посилення взаємної відповідальності сторін та контролюючих органів в процесі утилізації відходів.

Розробку проектно-кошторисної документації та укладення договорів з виконавцями та постачальниками.

Реалізувати Програму доцільно у два етапи - на першому у 2005-2006 роках провести реконструкцію та модернізацію 14 ветсанзаводів; на другому етапі у 2007-2010 роках - реконструкцію інших діючих 11 ветсанзаводів.

Фінансове забезпечення Програми

Фінансове забезпечення Програми здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України через головного розпорядника бюджетних коштів - Мінагрополітики України за окремим кодом програмної класифікації як "Реконструкція та модернізація ветсанзаводів".

Власних та інших залучених коштів для цього ветсанзаводи як планово-збиткові та непрестижні підприємства не мають.

Очікувані результати виконання Програми

В результаті виконання даної Програми повинно бути досягнуто:

щорічне збирання і переробку не менше 150 тисяч тонн небезпечних тваринних відходів та виробництво 31 тис. тонн м'ясо-кісткового борошна;

доведення технічного рівня ветсанзаводів та якості м'ясо-кісткового борошна до вимог країн ЄС;

підвищення ефективності роботи ветсанзаводів та досягнення значної питомої економії енергоресурсів;

створення умов для підтримання благополучної екологічної та епізоотичної безпеки держави від поширення на її території збудників найбільш небезпечних хворих тварин та людей.