2001-08-17 | 2004-03-11 | 2004-11-30 |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 серпня 2001 р. N 1058
м.Київ
Про затвердження Типового статуту державної
аварійно-рятувальної служби
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 313 від 11.03.2004 )
З метою удосконалення нормативно-правового регулювання діяльності аварійно-рятувальних служб Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Типовий статут державної аварійно-рятувальної служби (додається).
2. Рекомендувати органам місцевого самоврядування, громадським організаціям, а також керівникам підприємств, установ та організацій усіх форм власності під час затвердження статутів (положень) аварійно-рятувальних служб керуватися положеннями Типового статуту державної аварійно-рятувальної служби.
3. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи внести проект постанови Кабінету Міністрів України щодо визначення переліку платних послуг, які надаються державними аварійно-рятувальними службами.
4. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з Міністерством фінансів та Міністерством економіки за погодженням з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва і Антимонопольним комітетом визначити в місячний термін після затвердження переліку, передбаченого у пункті 3 цієї постанови, розміри плати за послуги, що надаються державними аварійно-рятувальними службами, та установити порядок її справляння.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 серпня 2001 р. N 1058
Типовий статут
державної аварійно-рятувальної служби
Загальні положення
1. Державна аварійно-рятувальна служба (далі - служба) утворюється відповідним центральним органом виконавчої влади (далі - засновник).
2. Служба здійснює постійне та обов'язкове обслуговування на договірній основі потенційно небезпечних об'єктів і територій (далі - об'єкти і території), на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Права та обов'язки сторін щодо здійснення такого обслуговування визначаються договорами. ( Абзац перший пункту 2 в редакції Постанови КМ N 313 від 11.03.2004 )
Припинення службою обслуговування можливе у разі закриття об'єкта та ліквідації причин, які зумовлюють його небезпечність, що підтверджується актом спеціально утвореної міжвідомчої комісії.
3. Залучення служби до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня здійснюється відповідно до законодавства, а за межами України - за рішеннями Кабінету Міністрів України на підставі міжнародних договорів.
4. Служба набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації у центральному органі виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту чнаселення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Служба має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
5. Правові та соціальні гарантії особовому складу служби, сім'ям рятувальників, пенсіонерам з числа рятувальників, у тому числі інвалідам, забезпечуються згідно із законодавством.
Принципи і мета діяльності служби
6. Принципи діяльності служби є:
пріоритетність завдань, пов'язаних з рятуванням життя і охороною здоров'я людей та збереженням довкілля;
безумовне надання переваги забезпеченню раціональної та превентивної безпеки життєдіяльності населення;
обов'язковість своєчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і мінімізацію їх негативних наслідків;
ефективне і комплексне використання наявних сил і засобів, призначених для організації запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них;
забезпечення комплексного обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування об'єктів і територій, що знаходяться в зоні відповідальності служби;
взаємодія з іншими службами.
7. Метою діяльності служби є:
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, мінімізація їх наслідків та захист населення і територій;
термінове реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, проведення аварійно-рятувальних робіт на об'єктах і територіях;
захист навколишнього природного середовища та локалізація зон впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.
Права та обов'язки служби
8. Служба має право:
обстежувати об'єкти і території, що нею обслуговуються, з метою профілактики виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;
подавати керівникам підприємств, установ та організацій, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення протиаварійного стану об'єктів і територій та усунення виявлених порушень вимог безпеки життєдіяльності працюючих і населення;
скасовувати власні погодження планів локалізації та ліквідації аварій (планів ліквідації аварій) або окремі їх позиції у разі невідповідності фактичному стану безпеки об'єкта чи території, вносити пропозиції центральному органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики;
використовувати в установленому порядку, у тому числі на договірних засадах, засоби зв'язку, транспорту та інші матеріально-технічні ресурси підприємств, установ та організацій для рятування людей і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, доставки особового складу і спеціального оснащення на постраждалі об'єкти і території;
залучати в установленому порядку необхідних спеціалістів, у тому числі з науково-дослідних установ та навчальних закладів, для надання консультацій щодо проведення аварійно-рятувальних робіт;
вимагати від осіб, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації, додержання правил, запроваджених установленими заходами безпеки;
одержувати вичерпну та достовірну інформацію, у тому числі про об'єкти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи, необхідну для виконання своїх обов'язків.
Працівники служби мають право безперешкодного доступу на об'єкти і території з метою виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією надзвичайної ситуації.
9. До обов'язків служби належать:
організація функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення;
постійне підтримання високого рівня професіоналізму особового складу для проведення аварійно-рятувальних робіт;
забезпечення можливості тридобового проведення аварійно-рятувальних робіт в автономному режимі, створення для цього відповідних матеріально-технічних резервів;
підтримання взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності під час проведення аварійно-рятувальних робіт, координація дій у процесі використання сил і засобів інших аварійно-рятувальних служб;
участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;
створення інформаційного банку даних про стан небезпечності об'єктів підвищеної небезпеки, що нею обслуговуються;
участь в оцінці стану готовності об'єктів, що нею обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, виконання заходів щодо посилення їх протиаварійного захисту і підвищення ступеня підготовленості персоналу об'єктів до дій в умовах надзвичайної ситуації;
участь у визначенні прийнятних рівнів - ризику за можливими наслідками надзвичайних ситуацій у процесі експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;
визначення разом з центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування складу та обсягів, рівня оснащення, місць розташування сил і засобів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій;
розроблення заходів щодо підвищення безпеки життєдіяльності населення і зменшення збитків у випадках виникнення надзвичайних ситуацій та практична їх реалізація за рішеннями органів виконавчої влади;
участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій та розробленні заходів щодо їх запобігання;
участь у розробленні та виконанні загальнодержавних, регіональних і міжвідомчих цільових програм попередження надзвичайних ситуацій і підвищення рівня техногенної безпеки.
Структура служби
10. Робота служби організовується за територіальним або галузевим принципом. Вирішення покладених на службу завдань забезпечують органи управління та аварійно-рятувальні формування і допоміжні підрозділи.
Дислокація та організаційна структура підрозділів служби визначаються засновником.
11. Орган управління службою:
здійснює загальне керівництво формуваннями і підрозділами служби;
управляє силами підпорядкованих аварійно-рятувальних формувань та допоміжних підрозділів;
приймає в установленому порядку рішення про утворення, реорганізацію або ліквідацію аварійно-рятувальних формувань та допоміжних підрозділів;
затверджує статути (положення) підпорядкованих аварійно-рятувальних формувань, допоміжних підрозділів та органів управління ними.
12. Орган управління службою має право разом з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування виступати співзасновником зведених регіональних професійних аварійно-рятувальних формувань з метою забезпечення постійного обслуговування об'єктів і територій.
Майно служби та її фінансування
13. Майно служби становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі служби.
14. Майно служби є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання або оперативного управління.
15. Джерелами формування майна служби є:
майно передане їй засновником;
кошти державного та місцевих бюджетів на виконання окремих програм;
кошти, одержані в установленому порядку від плати за постійне обов'язкове обслуговування на договірній основі, надані послуги, виконані роботи;
інші джерела, не заборонені законодавством.
16. Служба має право утворювати фонди (розвитку, споживання, соціального забезпечення тощо), призначені для покриття витрат, пов'язаних з її діяльністю.
17. Збитки, завдані службі фізичними і юридичними особами, відшкодовуються в установленому порядку.
Управління службою
18. Управління службою здійснює начальник (командир) служби, який призначається на посаду і звільняється з посади засновником.
19. Начальник (командир) служби:
несе персональну відповідальність за виконання покладених на службу завдань і функцій;
укладає і розриває контракти з працівниками служби, затверджує організаційну структуру, штатний розпис та кошториси на утримання служби, розподіляє функціональні обов'язки між своїми заступниками та керівниками підрозділів;
представляє службу в органах виконавчої влади, діє від імені служби у відносинах з підприємствами, установами та організаціями;
у межах своєї компетенції видає накази (розпорядження), дає вказівки, обов'язкові для підпорядкованих підрозділів та працівників, і організовує та контролює їх виконання;
виконує інші функції, передбачені статутом (положенням) про службу.
Ліквідація і реорганізація служби
20. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення) служби здійснюється за рішенням засновника, погодженим з центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також рішенням суду.
21. Ліквідація служби здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється і діє у порядку, визначеному законодавством.